Professional Art Education Volume 2 (2) 2021 Scientic Journal

УДК 378.147:[37.011.3-051:78]

DOI 10.34142/27091805.2021.3.02.02

МОДЕЛЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВАНИХ

ЗАВДАНЬ ЗАСОБАМИ ІННОВАЦІЙНИХ ФОРМ

ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧ-

НОГО МИСТЕЦТВА

кандидат педагогічних наук, доцент

кафедри теорії і методики мистецької

освіти та вокально-хорової підготовки

вчителя ХНПУ імені Г.С.Сковороди Хар-

ків, Україна

email: blv2007@ukr.net

https://orcid.org/0000-0002-9745-6594

педагогічних наук, завідувач кафедри

теорії і методики мистецької освіти

та вокально-хорової підготовки вчителя

ХНПУ імені Г.С.Сковороди, Харків, Украї-

на

email: v.v.fomin@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-8652-2023

Метою статті є висвітлення впливу інноваційних форм на підготовку майбутнього вчителя

музичного мистецтва в процесі навчання в магістратурі. В контексті дослідження були використані

методи: теоретичного аналізу мистецтвознавчої, методичної та педагогічної літератури; моделюван-

ня змісту музичної освіти та інші. Аналіз типу педагогічного мислення є базовим для студентів-ма-

гістрантів й охоплює оперативне мислення через жваве сприйняття найкращих методичних рішень,

відходження від звичних стереотипів професійної діяльності через гнучке мислення, творче експеримен-

тування та новаторство, урахування можливостей моделювання сучасного уроку та передбачуваних

результатів тощо.

У ході дослідження було теоретично обгрунтовано значущість професійно-орієнтованих завдань

в контексті вирішення питань професійної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва в

умовах здобуття другого освітнього рівня вищої освіти. Визначено, що проектування освітніх програм

для студентів за спеціальністю 014 Середня освіта (Музичне мистецтво) орієнтує здобувачів другого

магістерського рівня на формування особливого типу поліфонічного мислення. Доведено, що такий тип

мислення є пріоритетним для вирішення професійно-орієнтованих завдань на заняттях «Методика

викладання дисциплін кваліфікації», «Практикум за кваліфікацією», «Методика викладання інтегрова-

ного курсу мистетва в ЗОШ». Виділено етапність моделювання професійно-орієнтованих завдань: по-

передній етап впливає на хід наступного (метод перспективи та ретроспективи); вирішення складних

ситуацій (метод емпатії, співпереживання); обов’язкова спільна діяльність учасників (метод комуніка-

тивного пошуку); опис психолого-педагогічної ситуації (метод конструювання змісту компонентів

музичної освіти, кейс-метод) та об’єкта ігрового імітаційного моделювання (метод спостереження);

контроль ігрового часу (метод фіксації); заздалегідь розроблена система аналізу та оцінок (метод реф-

лексії); особливості сприймання та аналізу мистецьких явищ (метод художньо-творчого аналізу); еле-

менти художньо-творчого змагання (метод творчого діалогу).

Ключові слова: майбутній вчитель музичного мистецтва, магістратура, професійно-орієнто-

вані завдання, моделювання, інноваційні форми.

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями.

Серед актуальних питань, що виникають

у процесі організації навчального процесу для

здобувачів другого рівня вищої освіти спеціаль-

ності 014 Середня освіта (Музичне мистецтво) не-

визначеною є проблема формування нового рівня

мислення, що орієнтує педагога на вирішення

практичних завдань багатоспектрального змісту.

Сучасний викладач повинен орієнтуватися не

тільки у вузькому профілі обраної спеціалізації.

Низька питань, окреслених інноваційни-

ми ідеями Нової української школи та Закону

«Про вищу освіту» (2014) вимагає нового рівня

Volume 2 (2) 2021Professional Art Education

педагогічного мислення. Для організації процесу

підготовки майбутнього вчителя музичного ми-

стецтва вирішення цього завдання розширюєть-

ся не тільки в лінійному ракурсі розуміння його

професійної роботи. Діяльність музиканта-педа-

гога має багатоспектральний характер. Конкре-

тизуючи цю тезу педагогічне мислення базується

на різних типах – оперативне, гнучке прогностич-

не тощо (Нестеренко, 2019, с. 106).

Такий тип мислення можна назвати полі-

фонічним, він охоплює багатоаспектний аналіз

впливу явищ музичного мистецтва на життя

людини в контексті постійно змінюючих вимог

сучасного суспільства. Мова йде про осягнен-

ня моделі світу засобами мистецтва в площині

філософського розуміння горизонталей і верти-

калей його світосприйняття. Тому моделювання

завдань, що наближають магістранта до вирі-

шення життєвих професійно-орієнтованих ситу-

ацій багаторівневого характеру стає найважливі-

шим аспектом їх підготовки у ВНЗ. Впровадження

інноваційних форм навчання є орієнтиром для

вирішення такого складного питання в змісті ви-

щої музичної освіти України (Беземчук, Фомін,

2020).

Аналіз основних досліджень і публікацій.

Питання підготовки майбутніх учителів мистець-

ких профілів в умовах магістратури розглядають-

ся у працях Л. Беземчук (2021), Н. Батечко (2016),

Л. Гризун (2019), Р. Гуревича та О. Дубасенюк

(2019), Н. Кононець (2016), О. Момот (2016), В. Олек-

сенко (2015), В. Михайліченка (2015), А. Сбруєвої

(2014), О. Сорочинської (2015), М. Супрун (2011),

Т. Федірчик (2010), В. Фомін (2021).

Загальні аспекти підготовки майбутніх учи-

телів музичного мистецтва висвітлені в науко-

вих роботах Т. Бодрова (2016), О. Гаврилюк (2016),

З. Дубового (2019), М. Мороз (2019), Н. Овчаренко

(2016), Ся Гаоян (2019), В. Фоміна (2020), а інтегра-

ційно-педагогічні уміння вчителя музики стали

предметом дослідження Ж. Карташова (2015),

Л. Гаврілова (2015), К. Кабриль (2013), Н. Ничкало

(2012), О. Олексюк (2010), Л. Пастушенко (2017),

Н. Юдзіонок (2011) та ін. Моделювання педаго-

гічних ситуацій як способу підготовки майбут-

ніх фахівців розкриті в працях О. Березюк (2014),

Н. Максименко (2021).

На розвиток творчого мислення в системі мо-

делювання педагогічних ситуацій як умови якіс-

ної підготовки майбутніх учителів різних фахів

звертали увагу Н. Василенко (2020), Н. Батечко,

Н. Щербань (2004). Серед концептуальних основ

підготовки магістрів достатньо уваги приділяєть-

ся засадам нелінійності і поліфункціональності

в навчанні. Вищезазначені автори акцентують

увагу на такий підхід, що потребує від здобувачів

творчого осмислення завдань, педагогічних си-

туацій, які виникають в процесі професійної під-

готовки. Отже, проблеми педагогічної інновації

стають домінуючими в процесі професійної підго-

товки майбутніх учителів музичного мистецтва.

Питанню моделювання педагогічних ситу-

ацій, як способу підготовки майбутніх фахівців,

знаходимо в працях О. Березюк (2014), Н. Макси-

менко (2021), М. Нестеренко (2019). Так, розмірко-

вуючи про сформованість умінь вирішувати пе-

дагогічні ситуації, Н. Максименко звертає увагу

на процес переходу від емпіричного до креатив-

ного рівня під час професійної адаптації майбут-

ніх учителів музичного мистецтва до професійної

діяльності. І це залежить, на її думку, від здібності

пізнати сутність педагогічних явищ та розкриття

системи зв’язків та відносин. Аналіз різних педа-

гогічних ситуацій сприяє розумінню прогнозова-

ного результату, який цілком ймовірно може тра-

питися у конкретному середовищі й виступати

проміжною ланкою між педагогічною теорією та

конкретною професійною діяльністю викладача

(Максименко, 2021). Водночас, на думку П. Щер-

бань, у «змодельованих педагогічних ситуаціях

описуються абстрактні суб’єкти освітнього про-

цесу, що мають місце в реальних обставинах»

(Щербань, 2004).

Досить аргументовано П. Щербань визна-

чає гру в навчально-педагогічному контексті, як

ознаку добре організованого освітнього процесу,

що наближений до реалій діяльності майбутньо-

го викладача. Моделюванню умов, наближених

до реальних, що імітують професійно-педагогічну

діяльність, автор надає первинне значення (Щер-

бань, 2004).

Таким чином, аналіз наукових праць свід-

чить про актуалізацію питань моделювання про-

фесійно-орієнтованих завдань засобами іннова-

ційних форм підготовки майбутнього вчителя

музичного мистецтва, проте, на нашу думку, за-

мало уваги надається реалізації цієї педагогічної

моделі для здобувачів вищої освіти другого (магі-

стерського) рівня.

Формулювання цілей та завдань статті.

Метою статті є висвітлення впливу змодельова-

них професійно-орієнтованих завдань на рівень

професійної підготовки майбутніх учителів му-

зичного мистецтва в умовах магістратури засоба-

Professional Art Education Volume 2 (2) 2021 Scientic Journal

ми інноваційних форм навчання.

Виклад основного матеріалу. Серед нау-

ковців що досліджували проблему підготовки

майбутніх учителів музики до практичної діяль-

ності, Л.Ільчук (2018), традиційно визначає моти-

ваційний, когнітивний, операційний, рефлексив-

ний компоненти. Авторка поділяє думку інших

учених щодо трьох етапів професійної підготов-

ки майбутніх учителів: підготовчого, навчаль-

но-діяльнісного, адаптивно-рефлексивного. В

умовах варіативності змісту музичної освіти, ін-

теграції предметів художньо-естетичного циклу,

моделювання структурних складових навчаль-

них предметів на різних рівнях музичної освтіи

стає необхідність розробки професійно-орієнтова-

них завдань для здобувачів, пратичне вирішення

яких наблизить їх до реалій навчального процесу

після закінчення навчання.

Як зазначає Н. Максименко (2021), щодо

визначення категорії «професійно-орієнтованих

завдань», то сьогодні серед науковців немає єди-

ної думки стосовно педагогічних ситуацій, які

остаточно встановлюють взаємодію суб’єктів

освітнього процесу. Тобто, виникнення ситуацій

педагогічного спрямування як особливих та нез-

вичних психолого-педагогічних стосунків між

викладачем та студентами можливе в будь-який

момент, тому вимагає своєчасного креативного рі-

шення. За рахунок оновлення змісту навчальних

дисциплін («Вступ до спеціальності», «Методика

викладання дисциплін кваліфікації (музична пе-

дагогіка), «Практикум за кваліфікацією», створен-

ня експрес курсів можна визначити інтеграційні

зв’язки між навчальними дисциплінами, а також

моделювати професійно-орієнтовані завдання,

які дадуть можливість студентам це усвідомити.

(Максименко, 2021, с. 184).

На думку О. Березюк та О. Власенко (2014)

одним із важливіших показників рівня іннова-

ційної діяльності в умовах магістратури є мо-

делювання щодо операційного мислення. Хоча

моделювання і має ознаки творчості, передбачу-

ваності все ж таки науковці дотримуються дея-

ких алгоритмічних дій в плануванні навчальних

ситуацій (моделей). Під моделюванням таких си-

туацій розуміємо процес утворення ситуацій-мо-

делей, де реальні об’єкти замінені вигаданими, а

взаємостосунки між учасниками ситуації штучно

організовані, знаходяться під керівництвом педа-

гога (Березнюк, 2014).

Розуміння педагогічних ситуацій у процесі

викладання педагогічно-мистецьких дисциплін

активізують розвиток як абстрактно-логічного,

так і практичного мислення майбутнього викла-

дача. Це сприяє розвитку здатності вирішувати

конкретні проблеми, розвиває креативний по-

тенціал особистості, активізує мотивацію до на-

вчальної діяльності, стимулює самоаналіз, самоо-

цінку та саморозвиток. Можна виділити декілька

етапів щодо моделювання педагогічних ситуацій.

Передусім, підготовчий (окреслення мети, правил

та завдань; інструкції; розподіл ролей); практич-

ний (проведення гри); креативний (аналіз, обмін

думками, обговорення ситуації та альтернативні

варіанти її розв’язання).

Педагогічні ситуації для здобувачів друго-

го рівня вищої освіти доцільно застосовувати на

лекційних, семінарських та практичних занят-

тях, під час написання науково-дослідницьких

робіт, у самостійній роботі, під час проходження

педагогічної практики тощо. Дієвими методами

розв’язання педагогічних ситуацій є рольові ігри,

дискусії з аналізом конкретних ситуацій, які по-

глиблюють знання з обговорюваної проблеми,

активізують творчий потенціал студентів, сприя-

ють розвиткові позитивної мотивації до професії

викладача.

Таким чином, творче мислення та здібності

конструювати зміст музичної освіти дають мож-

ливість майбутнім учителям музичного мис-

тецтва самостійно обирати ефективні методи ро-

боти зі студентами та учнями, а також сприяють

оволодінню певними прийомами педагогічної

майстерності в контексті проведення майстер

класів тощо.

Опанування дисциплін навчального пла-

ну не може гарантувати майбутньому вчителю

музичного мистецтва отримання відповіді на

всі питання, які постають перед викладачем в

рухливому сучасному світі. Тому майбутньому

педагогу слід набувати вмінь вирішувати про-

фесійно-орієнтовані завдання. Виходячи з цього,

в зміст музичної освіти магістрантів можна за-

класти експрес курси або розробити алгоритми їх

створення в ракурсі міждисциплінарної інтегра-

ції предметів фахового значення таких, як «Ме-

тодика викладання дисциплін кваліфікації», «Пе-

дагогічна практика в закладах середньої освіти»,

«Методика викладання інтегрованого курсу мис-

тецтва в ЗЗСО», «Практикум за кваліфікацією» та

інші (Беземчук, Фомін, 2021).

Моделювання професійно-орієнтованих

завдань представлено в таблиці (див. таблицю

№1).

Volume 2 (2) 2021Professional Art Education

Таблиця 1

Приклад інноваційних форм навчальних занять з використанням професійно-орієнтованих завдань

для студентів-магістрів спеціальності 014 середня освіта (музичне мистецтво)

Форма проведення

дисципліна, тема

Коротка характеристика та зміст професій-

но-орієнтованого завдання (ПОЗ*)

Проблемна лекція

з «Методики викладання дисциплін

кваліфікації (музична педагогіка)»

Тема: Методи музичного виховання

учнів в сучасні школі

Містить постановку проблеми щодо сучасних методів музич-

ного виховання учнів. У процесі вивчення матеріалу необ-

хідно вирішити завдання багатоваріантних підходів визна-

чення категорії «метод», особливостей використання методів

у музичному вихованні учнів.

ПОЗ «Уявіть ситуацію, що Вам слід виступити на методично-

му об’єднанні вчителів з повідомленням про сучасні методи

музичного виховання учнів. Підготуйте питання до ауди-

торії»

Інструкція. Активізація здійснюється завдяки особистому

пошуку студента як дослідника.

Лекція- провокація

з «Методики викладання інтегровано-

го курсу мистецтва в школі»

Тема: Сучасні напрями оновлення змі-

сту мистецької освіти.

Спрямована для розвитку у студентів вміння виступати в

ролі експертів, опонентів, рецензентів, виокремлювати недо-

стовірну або неточну інформацію.

ПОЗ «Спробуйте написати рецензію для програми з музики,

в якій урок музики, розглядається авторами суто як урок –

співу. Продумайте діалог з автором програми»

Інструкція. Робота виконується на основі опанування

сучасних матеріалів щодо інтегрованого уроку мистецтва,

в яких «моно» урок співів пройшов еволюцію до полі-уроку

мистецтва.

Індивідуальне заняття – музич-

но-творчий діалог

з «Практикуму за кваліфікацією» (во-

кал)

Тема: Методи розвитку вокальних здіб-

ностей іноземних студентів в умовах

навчання в українських університетах

на факультеті мистецтва.

На таких заняттях навчальний матеріал подається у вигляді

діалогічного спілкування викладача і студента з питань осо-

бливості роботи вокалістів різних педагогічних шкіл.

ПОЗ «Уявіть, що вашим студентом є китайський вокаліст і

вам слід опрацювати з ним українську народну пісню. До-

беріть твір для опрацювання. Надайте питання для діалогу:

схожість та різнобарвність української та китайської вокаль-

них шкіл»

Інструкція. Робота організується на підставі наступних

умов (досягнення художньо- творчого клімату на заняттях

для позбавлення фізичного та емоційного дискомфорту

студентів: загальні методи: концентричний, емпіричний, ев-

ристичний(порівняння, асоціації, аналогії, синхронічний та

діахронічний аналіз музичних творів, евристичні запитан-

ня, евристичні ситуації та ін.), фонетичний, методу явного

або внутрішнього співу та порівняльного аналізу. Органі-

зація сумісного професійного вільного від авторитаризму

діалогу, доброзичливих, особливо довірливих стосунків, між

викладачем та студентом-магістрантом; друга умова: обгово-

рення проблеми втілення художніх образів з різних позицій

української та китайської вокальних шкіл.

Professional Art Education Volume 2 (2) 2021 Scientic Journal

Практичне заняття – методич-

ний брейн-ринг з «Практикуму за

кваліфікацією (музична педагогіка)

Тема: «Створення лекцій конферен-

цій для змішаної форми навчання

магістрантів музично-педагогічних

фахів»

Студенти готують відповіді на запитання ведучого.

ПОЗ «Створити відеоконференцію для проведення методич-

ного брейн-рингу з проблем підготовки майбутнього вчите-

ля музичного мистецтва»

Інструкція. Підготувати аудиторію до оригінальних відпові-

дей щодо досвіду музично-практичної роботи з студентами

або учнями. Розробити особистий сценарій як ведучого

брейн-рингу, провести його в умовах змішаної форми нав-

чання (робота в zoom конференції та розробка завдань для

учасників на платформі Moodl

Інтерактивна лекція – практикум

прес-конференція (творчі дебати)

з «Практикуму за кваліфікацією (му-

зична педагогіка)

Тема: «Аналіз сучасних програм уроків

мистецтва в умовах реалізації ідей

НУШ»

Форма лекції-практикуму передбачає діяльний діалог з

аудиторією. Це дозволяє ефективнішому засвоєнню знань

завдяки високій розумовій активності студентів. Інтерак-

тивна лекція-практикум акцентує увагу на зміну типу

взаємодії «викладач - студент» та на взаємодію «викла-

дач-студент-стейкхолдер». Це сприяє спілкуванню та взаємо-

навчанню студентів, а також активному зворотному зв’язку

з викладачем та стейкхолдером.

ПОЗ «Уявити себе в ролі методиста інституту підвищен-

ня кваліфікації вчителів музичного мистецтва. Створити

програму для творчих дебатів на методичних зустрічей

за участю представників студентської молоді, викладачів

університетів та директорів шкіл, що обговорюють пробле-

ми викладання мистецтва в умовах ідей НУШ»

Інструкція. Розробити міні виступи для студента, виклада-

ча, стейкхолдера за змістом запропонованої тематики. На-

дати варіанти питань від кожної групи для творчих дебатів,

створити відео звіт.

Для моделювання професійно-орієнтованих

завдань, що представлено в (таблиці 1), на наш

погляд можна дотримуватися алгоритму пое-

тапності виконання завдань: попередній етап

впливає на хід наступного (метод перспективи

та ретроспективи); вирішення складних ситуацій

(метод емпатії, співпереживання); обов’язкова

спільна діяльність учасників гри (метод комуніка-

тивного пошуку); опис психолого-педагогічної си-

туації (метод конструювання змісту компонентів

музичного освіти, кейс-метод) та об’єкта ігрового

імітаційного моделювання (метод спостережен-

ня); контроль ігрового часу (метод фіксації); заз-

далегідь розроблена система аналізу та оцінок

(метод рефлексії); особливості сприймання та

аналізу мистецьких явищ (метод художньо-твор-

чого аналізу); елементи художньо-творчого зма-

гання (метод творчого діалогу)».

В умовах дистанційної роботи з магістран-

тами набуває серйозного значення метод зміша-

ного навчання, який поєднує заняття в режимі

онлайн на різних освітніх платформах та вико-

ристання залів для zoom конференцій, що надає

можливість моделювати професійно-орієнтовані

завдання в багатоаспектному вимірі.

Зазначимо, що на практиці моделювання

професійно-орієнтованих завдань може бути різ-

ним. Передусім, проблеми можуть бути заплано-

ваними (спеціально змодельованими), як нада-

но в (таблиці 1) для студента-практиканта, який

може стати на посаду вчителя-початківця, педа-

гога-методиста, викладача.

По-друге, окреме місце надається вирішен-

ню спонтанних, несподіваних педагогічних

завдань, вирішення яких потребує обмаль часу,

що виникає під час уроку мистецтва або музич-

ного мистецтва, проведення позакласних заходів,

викладання навчальних предметів музично-пе-

дагогічного спрямування. За типом такі професій-

но-орієнтовані завдання можуть бути стандарт-

Volume 2 (2) 2021Professional Art Education

ними або оригінальними.

Поетапність алгоритму моделювання про-

фесійно-орієнтованих завдань оригінального

типу можна здійснити на прикладі вивчення-

навчальної дисципліни «Методика викладання

інтегрованого курсу мистецтво»: «Розкрити образ

головного героя балету Коника Горбоконика Р.

Щедріна за допомогою методу – узагальнення».

Це вимагає від студента підготувати матеріал для

розширення уявлення учнів початковій школі на

уроці мистецтва не тільки для художньо-педаго-

гічного аналізу образу твору і головного героя осо-

бливо, а і розширити усвідомлення дітей з точки

зору балетної постанови (надати приклади поста-

нови в українських театрах (ХАТОБ, 2021 році); з

позиції літературного сюжету казкового героя

твору П. Єршова, прототипів українських, азер-

байджанських казок.

Розглянути образ друга-тварини, який

завжди приходить на допомогу в складну хви-

лину, познайомитись з втіленням образу Кони-

ка–Горбоконика в картинах відомих художників

та несподівано дізнатися, що ця тварина може

допомагати лікувати людину (іпотерапія). Сту-

дент готує для попереднього етапу виконання

професійно-орієнтованого завдання розміщення

на фліпчартіі зображення «Коника Горбоконика».

Потім готує завдання щодо написання або малю-

вання на кольорових стікерах сподівання учнів

від уроку (наприклад, навчитися розуміти задачу,

вигадати задачу самостійно, отримати нові знан-

ня тощо) щоб прикріпити їх на дошці протягом

уявляємого уроку.

Магістрант готує вирішення складних ситу-

ацій (прослухати фрагменти балету, поставити

себе на місце головних героїв, аналізувати образи

та їх пластичне втілення на сцені), розмірковува-

ти над рисами головного героя методом співстав-

лення, знайти в собі найкращі риси: бажання до-

помоги іншому тощо. Під час етапу формування

нових знань і способів дій, ознайомлюючи молод-

ших школярів з сприйняттям музичних образів

балету студент розкриває метод диференціації

(поєднання ролі вчителя з різноманітністю ди-

тячої діяльності (роботу дітей з підручником, з

іншими матеріалами олівцями, яблуками, іграш-

ками тощо).

Для закріплення вивченого магістранту слід

запланувати роботу по інсценізації учнями фраг-

ментів твору. Продумать організацію класу: поки-

нути свої робочі місця та спробувати самостійно

інсценувати фрагмент балету в аудиторії метод

спільної діяльності. Майбутній вчитель може

запланувати провести рефлексію за допомогою

вправи «Мій друг –Коник Горбоконик», співвід-

носячи висловлені побажання з отриманими

результатами учням на уроці». Під час такої гри

магістранти фактично моделюють реальну діяль-

ність викладача в різних педагогічних ситуаціях.

Гравці можуть виконувати роль викладача і сту-

дентів, учнів.

Сучасні фахівці наполягають на тому, що

практично на всіх етапах (рівнях) професійної

підготовки майбутнього вчителя, в тому числі

вчителя музичного мистетва прослідковується

актуалізація мисленнєвого сегмента навчаль-

ної діяльності теоретичних знань відповідно до

поставлених конкретних цілей, ситуацій, які по-

стійно змінюються. А це одразу визначає новий

рівень мислення – поліфонічний, що характе-

ризує здатність майбутнього вчителя музично-

го мистецтва застосовувати професійні знання

в контексті реалізації пратичних завдань бага-

торівневого змісту (Лаврентьєва, 2016).

Висновки. Отже, моделювання вважається

творчим процесом, який можна розділити на де-

які етапи і кроки, незважаючи на складність. На

нашу думку, при моделюванні треба конкретизу-

вати постановлену задачу, висвітлити хід, окрес-

лити мотиваційну складову, зробити попередній

аналіз об’єкту тощо. Наступним етапом може ста-

ти безпосередня розробка моделі, де буде місти-

тися суттєві фактори, створюватися алгоритм дій,

кроків тощо. На прикінцевому етапі пропонуємо

проведення тестування моделі з метою її нала-

годження, удосконалення. Таким чином, моде-

лювання професійно-орієнтованих завдань слід

розуміти, як процес створення певних модельних

(вигаданих) ситуацій, які наближені до реальних

об’єктів, а взаємостосунки між учасниками моде-

льованої ситуації знаходяться під керівництвом

педагога.

Перспективи подальших досліджень по-

лягають у вирішенні питань удосконалення по-

казників якісної підготовки майбутнього вчите-

ля музичного мистецтва через: а) взаємозв’язок

загально-художньої, музикознавчої і методичної

підготовки, яка здійснюється на основі міжпред-

метних зв’язків; б) професійно-педагогічну спря-

мованість процесу навчання; в) розвиток твор-

чих видів навчальної діяльності, які сприяють

підготовці різних видів мистецтва і художнього

синтезу загальної художньої культури педаго-

га-музиканта.

Professional Art Education Volume 2 (2) 2021 Scientic Journal

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Беземчук, Л., & Фомін, В. (2020). Формування методичної компетентності майбутнього вчителя

музичного мистецтва в процесі педагогічної практики. Professional Art Education, 1(1), 43–49. https://

doi.org/10.34142/27091805.2020.1.01.07

Беземчук, Л., & Фомін, В. (2021). Формування інтеграційно-педагогічних умінь майбутніх учи-

телів музичного мистецтва в умовах магістратури. Professional Art Education, 2(1), 12–19. https://doi.org

/10.34142/27091805.2021.2.01.02

Березюк О.С., Власенко О.М. (2014) Інноваційні технології у підготовці майбутнього вчителя. Ін-

новації в освіті: інтеграція науки і практики: збірник науково-методичних праць, 97–106.

Лаврентьєва Н. В. (2016) Формування творчого мислення майбутнього вчителя музики в процесі

інструментально-виконавської підготовки. Кам’янець-подільській, 239 с. http://enpuir.npu.edu.ua/

handle/123456789/14429

Максименко Н. Б., Салига Н. М. (2021) Моделювання педагогічних ситуацій у процесі професійної

підготовки майбутніх викладачів закладів вищої освіти. Педагогічні науки: реалії та перспективи,

Випуск 79, том 1 , 2021, С.183-186. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series5.2021.79.1.39

Нестеренко М.М. (2019) Підготовка майбутніх учителів до моделювання уроку в умовах варіа-

тивності початкової освіти. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття

наукового ступеня канд. пед. наук за спеціальністю 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти». –

Бердянський державний педагогічний університет Міністерства освіти і науки України, Бердянськ.

Рапацкая Л. А. (1991). Формирование художественной культуры учителя музыки в условиях выс-

шего музыкально-педагогического образования (дис. …д-ра. пед. наук: 13.00.02, 13.00.01). Москва.

Щербань П. М. (2004). Навчально-педагогічні ігри у вищих навчальних закладах : навч. посібник.

Київ : Вища школа, 207 с.

REFERENCE

Bezemchuk, L., & Fomin, V. (2020). Formuvannya metodychnoyi kompetentnosti maybutnʹoho vchytelya

muzychnoho mystetstva v protsesi pedahohichnoyi praktyky [Formation of methodological competence of the

future music teacher in the process of pedagogical practice]. Professional Art Education, 1(1), 43–49. https://doi.or

g/10.34142/27091805.2020.1.01.07 [in Ukrainian]

Bezemchuk, L., & Fomin, V. (2021). Formuvannya intehratsiyno-pedahohichnykh uminʹ maybutnikh

uchyteliv muzychnoho mystetstva v umovakh mahistratury [Formation of integration-pedagogical skills of future

music teachers in the conditions of the master’s degree]. Professional Art Education, 2(1), 12–19. https://doi.org/1

0.34142/27091805.2021.2.01.02 [in Ukrainian]

Berezyuk O.S., Vlasenko O.M. (2014) Innovatsiyni tekhnolohiyi u pidhotovtsi maybutnʹoho vchytelya

[Innovative technologies in training future teachers]. Innovatsiyi v osviti: intehratsiya nauky i praktyky: zbirnyk

naukovo-metodychnykh pratsʹ, 97–106. [in Ukrainian]

Lavrentʹyeva N. V. (2016) Formuvannya tvorchoho myslennya maybutnʹoho vchytelya muzyky v protsesi

instrumentalʹno-vykonavsʹkoyi pidhotovky [Formation of creative thinking of the future music teacher in the

process of instrumental and performing training]. Kamʺyanetsʹ-podilʹsʹkiy 2016. 239 s. http://enpuir.npu.edu.ua/

handle/123456789/14429 [in Ukrainian]

Maksymenko N. B., Salyha N. M. (2021) Modelyuvannya pedahohichnykh sytuatsiy u protsesi profesiynoyi

pidhotovky maybutnikh vykladachiv zakladiv vyshchoyi osvity [Modeling pedagogical situations in the process of

professional training of future teachers of higher education institutions]. Pedahohichni nauky: realiyi ta perspektyvy,

Vypusk 79, tom 1, 2021, S.183-186. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series5.2021.79.1.39 [in Ukrainian]

Volume 2 (2) 2021Professional Art Education

Nesterenko M.M. (2019) Pidhotovka maybutnikh uchyteliv do modelyuvannya uroku v umovakh

variatyvnosti pochatkovoyi osvity [Preparing future teachers for lesson modeling in conditions of variability in

primary education] – Kvalikatsiyna naukova pratsya na pravakh rukopysu. Dysertatsiya na zdobuttya naukovoho

stupenya kand. ped. nauk za spetsialʹnistyu 13.00.04 «Teoriya i metodyka profesiynoyi osvity». – Berdyansʹkyy

derzhavnyy pedahohichnyy universytet Ministerstva osvity i nauky Ukrayiny, Berdyansʹk. [in Ukrainian]

Rapatskaya L. A. (1991). Formyrovanye khudozhestvennoy kulʹtury uchytelya muzyky v uslovyyakh

vyssheho muzykalʹno-pedahohycheskoho obrazovanyya [The formation of the artistic culture of a music teacher

in the conditions of higher musical and pedagogical education] (dys. …d-ra. ped. nauk: 13.00.02, 13.00.01). Moskva.

[in Russian]

Shcherbanʹ P. M. (2004) Navchalʹno-pedahohichni ihry u vyshchykh navchalʹnykh zakladakh [Shcherban P.

M. (2004) Educational and pedagogical games in higher educational institutions: education] : navch. posibnyk.

Kyyiv : Vyshcha shkola, 2004. 207 s. [in Ukrainian]

Надійшла до редакції / Received: 26.08.21

Рекомендовано до друку / Accepted: 29.09.2021

Professional Art Education Volume 2 (2) 2021 Scientic Journal

The purpose of the article is to determine the specics of the professional training of the

future music teacher in the conditions of the organization of distance education, where interactive

forms and methods are given a signicant importance.

Methods & methodology. The research is based on the leading positions of scientists regarding

the development of art education in today’s conditions – axiological, systemic, personal-activity and

cultural based on the principle of integrity, mutual coherence, considering the integrative approach

in the organization of the educational process.

The scientic novelty of the article lies in the denition of interactive forms and methods

of distance education, considering the specics of training future music teachers for professional

activity through the introduction of educational electronic courses, multimedia software and

methodological support, the use of audio-video materials, television educational programs, etc.

Results. The theoretical and practical aspects of the professional training of future music

teachers in the conditions of distance learning on the Moodle platform are revealed. It has been

proven that the specics of the professional training of future music teachers in the process of

organizing distance learning requires new development of program-pedagogical systems and

software tools. Certain pedagogical conditions have been dened, including: the presence of clear

goal-setting for teachers and students; computerization of the educational process in professional

musical disciplines; mastering the technologies and means of distance learning, taking into account

the specics of music education; focusing on the selection of the content of educational and methodical

material for distance learning and the creation of a favorable informational and methodical

environment; the application of distance learning network technologies as an environment for the

interaction of subjects of musical-pedagogical interaction. The advantages and disadvantages of

organizing the educational process of future music teachers in the conditions of distance learning

are presented. Recommendations regarding the use of effective technologies for the organization of

distance education of future music teachers are provided.

Keywords: education, professional training, distance learning, teacher, musical art,

interactivity.

MODELING OF PROFESSIONALLY ORIENTED

TASKS BY MEANS OF INNOVATIVE FORMS OF

FUTURE MUSIC ART TEACHER TRAINING

Candidate of Pedagogical Sciences, Docent,

Professor of the Department of Theory

and Methodology of Artistic Education and

Vokal-choral Training of the Teacher of

H.S.Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University, Kharkiv, Ukraine

email: blv2007@ukr.net

https://orcid.org/0000-0002-9745-6594

Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Head

of the Department of Theory and Methodology

of Artistic Education and Vokal-choral Training

of the Teacher of H.S.Skovoroda Kharkiv

National Pedagogical University, Kharkiv,

Ukraine

email: v.v.fomin@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-8652-2023

DOI 10.34142/27091805.2021.2.02.02