
Т. Руденко, О. Семеног, Н. Цюлюпи, В. Шуляра та
інших.
Автори акцентували увагу на різних особ-
ливостях данної категорії. Так Т. Волобуєва вва-
жає для методичної компетентності основним
– володіння різноманітними методами навчан-
ня, знання дидактичних методів і прийомів та
вміння застосовувати їх у процесі навчання, а та-
кож знання психологічних механізмів засвоєння
знань і вмінь.
Головну роль практичної діяльності в ро-
боті компетентного вчителя розглядає Г. Каш-
карьов, вважаючи, що методична компетент-
ність випускників вищих педагогічних закладів
проявляється через оволодіння ними формами,
засобами, шляхами, методами та прийомами
педагогічних впливів, ефективність яких засвід-
чується на практиці. Для Н. Цюлюпи важливлю
ознакою методичної компетентності учителя є
системність набуття знань, умінь, практичного
досвіду та наявних педагогічних здібностей, спря-
мованих на реалізацію професійної діяльності з
одночасною здатністю до постійного самовдоско-
налення. Інтегральну ознаку методичної компе-
тентності аналізує Т. Гущина. Авторка вважає її
багаторівневою професійно значущою характе-
ристикою особистості та діяльності педагогічного
працівника, що опосередковує його професійний
досвід.
Формулювання цілей та завдань статті. Ме-
тою статті є дослідження формування методичної
компетентності майбутнього вчителя музичного
мистецтва в практичній роботі та визначення
ефективних форм та методів професійної підго-
товки студентів бакалаврів під час педагогічної
практики в загальноосвітніх закладах.
Виклад основного матеріалу. Поняття «про-
фесійна компетентність» та «методична компе-
тентність» у мистецькій освіті розглядають як
поглиблення фахової підготовки майбутніх учи-
телів за рахунок цілісного культурологічного
світогляду. Так, на думку О. Щолокової, культуро-
логічна компетентність пов’язана з подоланням
професійної обмеженості, здатністю розглядати
фахові питання з широких філософсько-методоло-
гічних і соціально-культурних позицій. Виходячи
з цього, науковець визначає методичну компе-
тентність вчителя як особистісну характеристи-
ку в поєднанні обох аспектів і відповідно виділяє
такі її компоненти: когнітивний (фахові знання),
операційно- процесуальний (спеціальні мистець-
кі уміння і навички), аксіологічний (інтеріори-
зована система художніх цінностей у взаємодії
з професійно значущими якостями особистості)
(Щолокова, 2006).
Для оптимізації методичного розвитку май-
бутніх учителів музичного мистецтва важливо
здійснювати педагогічний моніторинг якості
професійної підготовки. Створення системи без-
перервності практичної підготовки передбачає
44
Professional Art Education
Volume 1 (1) 2020
© L. Bezemchuk
© V. Fomin
ність, спорідненість та міжпредметний взає-
мозв’язок. Відповідно до цього підготовка педа-
гога музиканта у вищому навчальному закладі
характеризується формуванням у студентів ціліс-
них знань та естетичного ставлення до різних
видів мистецтва з теорії мистецтва та історії його
розвитку; практичних умінь і навичок в галузі
мистецької діяльності, досвіду сприймання ми-
стецтва, критично-оцінювального ставлення та
інтерпретаційних підходів до надбань мистець-
кої спадщини, а також творчої роботи в галузі
мистецтва. Освітні програми підготовки вчителя
музичного мистецтва націлюють на необхідність
розробок питань міждисциплінарної інтеграції,
яка набагато ширша за міжпредметні зв’язки,
випливає з їх педагогічних, філософських і пси-
хологічних значень для вдосконалення процесу
навчання.
У формуванні методичної компетентності
майбутніх вчителів музичного мистецтва важ-
ливого значення відіграє навчально-методичний
процес, результатом якого є засвоєння повного
складу спеціальних знань з шкільного предмету
«Музичне мистецтво» та «Мистецтво», навчаль-
них дисциплін «Вступ до спеціальності», «Ме-
тодика музичного виховання з практикумом»,
курсу з музичної педагогіки. Тобто, майбутніх
вчителів музичного мистецтва теоретично і
практично готують до проведення інтегрованих
занять з мистецтва в школі, навчають різним спо-
собам вирішення типових педагогічних проблем
та ефективно розв’язувати методичні задачі, що
виникнуть у процесі професійної діяльності.
Аналіз основних досліджень і публікацій.
Питання формування методичної компетенції
майбутніх учителів музики розглядаюся у пра-
цях Т. Бодрової (2016), Л. Василенко (2018), Н. Гузій
(2016), О. Гуральник (2017), І. Дікун (2019), А. Козир
(2009), Н. Остапенко (2019), Г. Падалки (2005), Е. Пе-
черської (2001), Є. Проворової (2018), О. Ребрової
(2019), О. Ростовського (2005), Р. Савченко (2014),
Н. Цюлюпи (2018), О. Щолокової (2017) та ін.
Методична компетентність розглядається
дослідниками в контексті професійної як процес
оволодіння знаннями та вміннями методоло-
гічних і теоретичних основ методики навчання
різних спеціальних предметів, концептуаль-
них основ структури і змісту засобів навчання
(підручників, навчальних, науково-педагогічних,
методичних посібників та інших), уміння засто-
сувати професійні знання, уміння і навички в
педагогічній діяльності, виконувати основні про-
фесійно-методичні функції та задачі, уміння пла-
нувати освітній процес, регулювати та контролю-
вати професійну діяльність (Красовська, 2017).
Вивчення методичної компетентності як не-
від’ємної складової професійної компетентності
присвячено наукові дослідження О. Бігич, Т. Во-
лобуєвої, Т. Гущиної, Г. Кашкарьова, Н. Остапен-
ко, Є. Пасічника, Ю. Присяжнюк, О. Ростовський,