Постановка проблеми та її зв’язок з важ-
ливими науковими та практичними завдання-
ми. Невід’ємним компонентом освітнього проце-
су є діагностика. Завдяки їй визначається якість
досягнення поставленої мети. Без діагностики
неможливо ефективно керувати дидактичним
процесом. Необхідність розгляду проблем органі-
зації, структури і змісту діагностики зумовлена
тими корінними змінами, що відбуваються у віт-
чизняній вищій школі: введенням в її практику
державних стандартів та кредитно-модульної си-
стеми організації навчального процесу.
Аналіз основних досліджень і публікацій.
Питання діагностики якості навчального про-
цесу завжди привертало увагу вчених. Роботи
А. Міхель, Б. Йоганзена, А. Комишан, І. Кувшин-
нікової, Н. Кузьміної, С. Зинов’єва, Ю.Бабанського,
В. Онищука, І. Лернера, Г. Мазуренка, В. Семичен-
ко, В. Заслуженюка, Т. Садова та ін. присвячені
різноманітним аспектам історичні витоки
діагностики навчального процесу, педагогічні
умови та функції контролю знань та навичок,
види контролю та його форми тощо (В.С. Аване-
сов, 2007). Однак праць, присвячених діагностики
успішності навчання в системі мистецької освіти
(зокрема диригентсько-хорової) недостатньо.
Формулювання цілей та завдань статті.
Мета полягає у висвітленні проблеми діагности-
ки успішності навчання студентів факультетів
мистецтв з диригентсько-хорових дисциплін (зо-
крема хорового аранжування), засобів та форм її
проведення.
Виклад основного матеріалу. Розглядаючи
проблеми діагностики, доводиться констатувати,
що серед вітчизняних дослідників немає згоди з
цього питання: одні пропонують вважати родо-
вим поняттям саме діагностику, інші - контроль.
Висуваються різноманітні підходи до структури
діагностики і контролю, функцій, об’єктів, кри-
теріїв, видів і способів останнього.
У поняття «діагностика» вкладається більш
широкий і глибокий сенс, ніж у поняття «кон-
троль» і «перевірка знань, умінь, навичок». Остан-
ня, наприклад, тільки констатує результати, не
пояснюючи їх походження. Тоді як діагностика
розглядає результати із врахуванням способів їх
досягнення, виявленням тенденції і динаміки на-
вчального процесу (А.І. Комишан, 2013; С.С. Мар-
чук, 2008).
Діагностика визначається нами як система
точного визначення результатів дидактично-
го процесу і включає контроль, перевірку, оці-
нювання, накопичення статистичних даних, їх
аналіз, прогнозування, вияв динаміки, тенденцій
навчального процесу.
Контроль є встановленням зворотного зв’яз-
ку, тобто отримання викладачем інформації
про результати навчальної діяльності студентів
і прийняття рішення про характер наступної
діяльності в залежності від цієї інформації. Педа-
36
Professional Art Education
Volume 1 (1) 2020
© І. Мартиненко
УДК 378.011.3-051:784
DOI 10.34142/27091805.2020.1.01.06
ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ НАВЧАЛЬНИХ
УСПІХІВ СТУДЕНТІВ ФАКУЛЬТЕТУ МИСТЕЦТВ
З ДИРИГЕНТСЬКО-ХОРОВИХ ДИСЦИПЛІН
(«ХОРОВЕ АРАНЖУВАННЯ»)
© Мартиненко Іван Іванович
кандидат педагогічних наук, доцент кафе-
дри теорії і методики мистецької освіти та
диригентсько-хорової підготовки вчителя
Харківського національного педагогічного
університету імені Г.С. Сковороди
Харків, Україна
email: martynenko20.01.63@gmail.com
https://orcid.org/0000-0003-4465-0833
У статті висвітлюються питання засобів діагностики навчальних успіхів студентів факульте-
ту мистецтв з диригентсько-хорових дисциплін, зокрема з дисципліни «хорове аранжування». Автором
визначено поняття «діагностика» як системи точного визначення результатів дидактичного процесу,
виокремлені основні види контролю у вищій школі. У дослідженні проаналізовано основні форми, методи
та педагогічні умови якісного функціонування діагностики навчальних успіхів студентів факультету
мистецтв з диригентсько-хорових дисциплін, зокрема з дисципліни «хорове аранжування». Автором оха-
рактеризовані методи контролю як способи, за допомогою яких визначається результативність на-
вчально-пізнавальної діяльності студентів і педагогічної роботи викладачів. У дослідженні визначено
місце дисципліни творчої дисципліни «хорове аранжування» в системі підготовки висококваліфікованого
вчителя музичного мистецтва загальноосвітньої школи, який володіє практичними навичками пере-
кладення хорових, сольних, народних творів для різноманітних складів хору, ознайомлення з основними
теоретичними положеннями, принципами і засобами аранжування, оволодіння прийомами перекладен-
ня музичних творів для хорових колективів певного складу та рівня виконавської майстерності.
Ключові слова: діагностика; навчальний успіх; засоби діагностики; методи; форми; педагогічні
умови; хорове аранжування.
перекладення хорових, сольних, народних творів
для різноманітних складів хору, ознайомлення з
основними теоретичними положеннями, прин-
ципами і засобами аранжування, оволодіння
прийомами перекладення музичних творів для
хорових колективів певного складу та рівня вико-
навської майстерності.
«Хорове аранжування» – творча дисципліна,
однак, для якого б складу хору не здійснювалось
аранжування, чий би твір не був взятий за його
основу, завжди слід з повагою ставитись до ав-
торського тексту, не дозволяючи собі змінювати
оригінал: міняти гармонію, спотворювати ритм,
темп, міняти місцями частини твору тощо. При
цьому слід завжди мати на увазі, що не кожен
твір за своїм змістом відповідає можливостям да-
ного складу хору або взагалі може бути викладе-
ний у вигляді хорової партитури.
По закінченні вивчення курсу «хорове аран-
жування» студенти повинні знати: найкращі
вітчизняні і світові класичні взірці перекладень
музичних творів для хору; традиції хорової оброб-
ки народної пісні у творчості українських май-
стрів; основні теоретичні положення і принципи
аранжування хорових творів; прийоми і засоби
перекладення музичних творів для хорових ко-
лективів певного складу та рівня виконавської
майстерності. основні форми дитячих хорових
колективів; особливості дитячих голосів та вміти
аналізувати і добирати музичний матеріал для
аранжування з урахуванням виконавських тех-
нічних і художніх можливостей хорового колек-
тиву; здійснювати перекладення складного ба-
гатоголосного хорового твору для дитячого хору;
здійснювати перекладення простого двоголос-
ного або триголосного твору для мішаного хору;
здійснювати перекладення сольного вокального
твору із супроводом для хору; виконати вільну об-
робку народної пісні.
Дисципліна «хорове аранжування» має суто
практичне значення, тому засобами діагностики
успішності навчання студентів є поточні прак-
тичні роботи, самостійні роботи, оцінка за індиві-
дуальне навчально-дослідне завдання, тестуван-
ня (контрольна робота).
Педагогічна діагностика у буквальному пе-
рекладі означає прояснення, розпізнавання. її та-
кож можна тлумачити як отримання інформації
про стан та розвиток контрольованого об’єкта, у
нашому контексті - процесу навчання. Педагогіч-
на діагностика не замінює дидактичних засобів
навчання, а допомагає виявити умови, досягнен-
ня та недоліки цього процесу, визначити шляхи
підвищення його ефективності та вдосконалення
підготовки фахівців відповідно до поставленої
мети.
Педагогічну діагностику постійно викори-
стовують у таких педагогічних об’єктах як на-
вчальні заняття; самостійна робота; методи на-
вчання; навчальні плани та програми; форми
гог отримує також відомості про характер само-
стійної навчальної діяльності студента. Контроль
показує педагогові, наскільки його власна робота
була плідною, чи вдало він використав можли-
вості педагогічного процесу. Під час контролю
отримує інформацію про свою навчальну діяль-
ність і сам студент. Контроль допомагає йому
зрозуміти, яких успіхів він досяг, і побачити не-
доліки. Контроль має багато функцій, серед яких
найбільш важливими є контрольна, дидактична,
виховуюча, діагностична, організаційна, мето-
дична, освітня, коригуюча, диференціююча, сти-
мулююча, розвиваюча (Т.М. Канівець, 2012).
Контроль за успішністю навчання передба-
чає створення певних педагогічних умов: ясність
і конкретність мети контролю, об’єктивність,
що виявляється у створенні таких умов, за яких
студенти можуть максимально повно виявити
свої знання, а також у висуненні єдиних вимог
до них, систематичність, всебічність контролю
- забезпечення перевірки теоретичних знань,
інтелектуальних і практичних умінь і навичок,
різноманітність видів, форм організації і методів
контролю, врахування специфіки навчальної
дисципліни, врахування індивідуальних особли-
востей студентів, доброзичливість, забезпечення
позитивної емоційної атмосфери в ході контро-
лю, зрозумілість критеріїв оцінки, поєднання
оцінки з самооцінкою, аргументованість оцінки,
її високий авторитет, неприпустимість упередже-
ного ставлення до студентів, єдність вимог з боку
науково-педагогічних працівників.
Вчені виокремлюють наступні основні види
контролю у вищій школі: вхідний, тренуваль-
ний, поточний, модульний, рубіжний, підсумко-
вий (заключний), постпідсумковий (відстроче-
ний), який здійснюється у різних організаційних
формах: індивідуальній, груповій, фронтальній
(Вітвицька, 2003; Слєпкань, 2005; Садова, 2009;
Туркот, 2011).
При контролі використовують різні мето-
ди. Методи контролю це способи, за допомогою
яких визначається результативність навчаль-
но-пізнавальної діяльності студентів і педагогіч-
ної роботи викладачів. У педагогічній практиці
зазвичай використовуються методи усного, пись-
мового, практичного, комп’ютерного контролю і
самоконтролю. Поєднання різноманітних методів
контролю називають комбінованим контролем.
Найчастіше використовують поєднання методів
усного та письмового контролю.
У циклі спеціальних дисциплін навчально-
го плану факультету мистецтв одне з важливих
місць у підготовці майбутніх вчителів музичного
мистецтва посідає дисципліна «хорове аранжу-
вання».
Головною метою дисципліни «хорове аран-
жування» є підготовка висококваліфікованого
вчителя музичного мистецтва загальноосвітньої
школи, який володіє практичними навичками
37
Professional Art Education Volume 1 (1) 2020 Scientic Journal
© I. Martynenko
навчання; технологія навчального та виховного
процесів; розклад занять; кваліметрія педагогів;
вивчення передового педагогічного досвіду; мето-
дична робота; практичне навчання тощо (А.І. Ко-
мишан, К.І. Хударковський, О.С. Челпанов, 2011;
А.І. Комишан, 2013; В. Уруський, 2017).
У процесі вивчення курсу «хорове аранжу-
вання» проводиться поточний, модульний та під-
сумковий контроль у формі експрес-тестування,
поточного і підсумкового тестування; фронталь-
ного та індивідуального опитування; виконання
індивідуальних навчально-дослідних і творчих
завдань. Поточний контроль здійснюється на
кожному практичному занятті в межах змістово-
го модулю, має навчальний характер, проводить-
ся в формі усного опитування з різноманітних
теоретичних питань, виконання практичних та
тестових завдань, контрольних питань до прак-
тичних занять.
Рубіжний контроль і оцінювання навчальної
діяльності студентів здійснюється у формі заліку.
Прикладами творчих завдань можуть бути
такі: виконання перекладення твору: муз. Л. Бет-
ховена «Гімн ночі».
Схема 1. Запис хорової партитури пісні при перекладенні з однорідного чоловічого хору на однорід-
ний жіночий, і навпаки – виконується механічно прямим переносом хорових партій:
38
Professional Art Education
Volume 1 (1) 2020
© І. Мартиненко
Сучасна російська пісня «Солнце село за горою дальней».
Схема 1. Запис хорової партитури твору при перекладенні з 2-х голосного однорідного хору на міша-
ний шляхом октавного подвоєння голосів:
«Прощай, село», обр. М. Леонтовича.
Схема 2. Різні варіанти подвоєнь. Варіант І. Подвоєння всіх трьох голосів однорідного хору при пере-
кладенні з жіночого хору:
«Черчик», обр. М. Леонтовича. (Леонтович М. Хорові твори).
Схема 1. При перекладенні з жіночого 4-хголосного хору:
39
Professional Art Education Volume 1 (1) 2020 Scientic Journal
© I. Martynenko
Пливе човен», обр. М. Леонтовича. (Леонтович М. Хорові твори).
Схема 3. Варіант ІІ. При перекладенні з жіночого хору:
«За нашою слободою» (Репертуарна збірка «Співає український народний хор ім. Г. Верьовки»).
Схема 4. При перекладенні з чоловічого хору:
«Щедрик», обр. М. Леонтовича.
Схема 1. Перекладення з жіночого 4-хголосного хору:
40
Professional Art Education
Volume 1 (1) 2020
© І. Мартиненко
Індивідуально-творчі завдання з хорового
аранжування можуть бути наступними: а) ви-
конати перекладення творів для хору a cappella:
б) виконати перекладення вокальних творів із
супроводом: в) виконати гармонізацію мелодії
народної пісні:
Завданнями для модульного контролю мо-
жуть бути виконання перекладень невеликого
музичного твору для хору. Розрахунок підсумко-
вого балу виконується за 100-бальною шкалою.
Підсумковий бал (навчальний рейтинг студента)
з дисципліни визначається як сума балів, набра-
них студентом за всі контрольні заходи курсу на-
вчання (семестрові завдання + залік). Додатково
можуть нараховуватися бали за навчально-до-
слідну, творчу роботу: виконання індивідуаль-
ного навчально-дослідного завдання (ІНДЗ) - те-
зисний конспект тем; виконання індивідуальних
творчих завдань (ІТЗ); творчий підхід до виконан-
ня практичних завдань по перекладенню творів.
Оцінювання навчальних успіхів студентів
відбувається за такими критеріями та рівнями:
- високий (студент творчо використовує
знання для розв’язання поставлених перед ним
завдань, навчальна діяльність має дослідниць-
кий характер, може аргументовано обрати ра-
ціональний спосіб виконання завдання; здатен
самостійно розробляти різноманітні варіанти пе-
рекладень);
- достатній (студент знає навчальний ма-
теріал, оперує поняттями і визначеннями, які
самостійно застосовує при перекладенні творів.
самостійно виконує практичні завдання, перед-
бачені програмою);
- задовільний (студент відтворює основ-
ний навчальний матеріал, здатний розв’язувати
елементарні завдання, має елементарні, нестійкі
навички; здатен до виконання завдання за зраз-
ком);
- низький (у студента знання навчально-
го матеріалу фрагментарні, він має початкове
уявлення про предмет вивчення, виконує лише
елементи завдання, потребує постійної допомоги
викладача);
- незадовільний (студент не володіє понят-
тями і визначеннями, має слабке уявлення про
предмет вивчення, навички перекладення творів
не сформовані, студент не здатен до виконання
елементів завдань).
Висновки. Отже, одним із важливих компо-
нентів освітнього процесу є діагностика, завдяки
якій визначається якість досягнення поставле-
ної мети. Багатство форм та методів діагно-
стики успішності навчання надає викладачу
можливість всебічного вивчення, аналізу та ко-
ригування педагогічного процесу, його удоскона-
лення.
Перспективи подальших досліджень. По-
дальші перспективні дослідження педагогічної
діагностики навчальних успіхів студентів фа-
культету мистецтв з диригентсько-хорових дис-
циплін, зокрема з хорового аранжування, впро-
вадження нових форм та методів її проведення
збагатить навчальний процес та сприятиме
якісній підготовці майбутніх фахівців до роботи в
загальноосвітній школі.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Аванесов, В.С. (2007). Проблема становлення національної системи педагогічних вимірювань.
Вимірювання навчальних досягнень учнів і студентів: гуманістичні, методологічні, технологічні аспек-
ти : матер. ІІ Міжнар. конфер. м. Харків, 13-14 грудня 2007 року. Режим доступу: https://monitoring.in.ua/
up/les/publikacii/foreign/problema_stanovlennya_nac_sistemi_pedvimiruvan.pdf
Вітвицька, С.С. (2003). Основи педагогіки вищої школи: Методичний посібник для студентів ма-
гістратури. Київ: Центр навчальної літератури, 316 с.
Канівець, Т.М. (2012). Основи педагогічного оцінювання: навчально-методичний посібник. Ніжин :
Видавець П.П. Лисенко М. М.‚ 102 с.
Комишан, А.І., Хударковський, К.І., Челпанов, О.С. (2011). Діагностика освітньої діяльності студентів
на основі рейтингового підходу: теорія, методологія, практика : Монографія. Харків : Новий колегіум,
297 с.
Комишан, А.І. (2013). Педагогічна діагностика досягнень студентів з навчальних дисциплін. Збірник
наукових праць Запорізького національного університету. Випуск 15. Розділ 1. Педагогіка, 49-59.
Марчук, С.С. (2008). Науково-теоретичні аспекти контролю і оцінювання навчальної успішності
учнів. Вісник Запорізького національного університету. Педагогічні науки. Випуск 1., 170-176.
Минин, М.Г., Жидкова, Е.В. (2007). Диагностика качества учебных достижений студентов в условиях
кредитно-модульного обучения. Инженерное образование. № 4. 120-126.
Садова, Т.А. (2009). Діагностика в системі професійно-педагогічної підготовки майбутніх фахівців.
Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. Частина ІІ.
№5(168), 119-127.
Слєпкань, З.І. (2005). Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі: Навчальний посібник.
Київ: Вища школа, 239 с.
Туркот, Т.І. (2011). Педагогіка вищої школи: навчальний посібник. Київ: Кондор, 628 с.
Уруський, В. (2017). Педагогічна діагностика. Методичні рекомендації. Київ, 104 с.
41
Professional Art Education Volume 1 (1) 2020 Scientic Journal
© I. Martynenko
REFERENCE
Avanesov, V.S. (2007). Problema stanovlennya natsionalʹnoyi systemy pedahohichnykh vymiryuvanʹ.
Vymiryuvannya navchalʹnykh dosyahnenʹ uchniv i studentiv: humanistychni, metodolohichni, tekhnolohichni
aspekty: mater. II Mizhnar. konfer. m. Kharkiv, 13-14 hrudnya 2007 roku. [The problem of formation of the
national system of pedagogical measurements]. Retrieved from https://monitoring.in.ua/up/les/publikacii/
foreign/problema_stanovlennya_nac_sistemi_pedvimiruvan.pdf [in Ukrainian].
Vitvytsʹka, S.S. (2003). Osnovy pedahohiky vyshchoyi shkoly: Metodychnyy posibnyk dlya studentiv
mahistratury. [Fundamentals of higher school pedagogy]. Kyyiv: Tsentr navchalʹnoyi literatury. [in Ukrainian].
Kanivetsʹ, T.M. (2012). Osnovy pedahohichnoho otsinyuvannya: navchalʹno-metodychnyy posibnyk.
[Fundamentals of pedagogical assessment]. Nizhyn: Vydavetsʹ P.P. Lysenko M. M. [in Ukrainian].
Komyshan, A.I., Khudarkovsʹkyy, K.I., Chelpanov, O.S. (2011). Diahnostyka osvitnʹoyi diyalʹnosti studentiv
na osnovi reytynhovoho pidkhodu: teoriya, metodolohiya, praktyka : Monohraya. [Diagnosis of educational
activity of students on the basis of a rating approach]. Kharkiv: Novyy kolehium. [in Ukrainian].
Komyshan, A.I. (2013). Pedahohichna diahnostyka dosyahnenʹ studentiv z navchalʹnykh dystsyplin. Zbirnyk
naukovykh pratsʹ Zaporizʹkoho natsionalʹnoho universytetu. [Pedagogical diagnostics of students' achievements
in academic disciplines]. (v.15. Pedahohika), 49-59. [in Ukrainian].
Marchuk, S.S. (2008). Naukovo-teoretychni aspekty kontrolyu i otsinyuvannya navchalʹnoyi uspishnosti
uchniv. Visnyk Zaporizʹkoho natsionalʹnoho universytetu. [Scientic and theoretical aspects of monitoring and
evaluation of students' academic performance]. Pedahohichni nauky. (v.1), 170-176. [in Ukrainian].
Mynyn, M.H., Zhydkova, E.V. (2007). Dyahnostyka kachestva uchebnykh dostyzhenyy studentov v
uslovyyakh kredytno-modulʹnoho obuchenyya. [Diagnosis of the quality of students' academic achievements in
the conditions of credit-module training]. Ynzhenernoe obrazovanye. (v.4), 120-126. [in Russian].
Sadova, T.A. (2009). Diahnostyka v systemi profesiyno-pedahohichnoyi pidhotovky maybutnikh fakhivtsiv.
[Diagnosis in the system of professional and pedagogical training of future specialists]. Visnyk Luhansʹkoho
natsionalʹnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Pedahohichni nauky. (v.II). №5(168), 119-127. [in
Russian].
Slyepkanʹ, Z.I. (2005). Naukovi zasady pedahohichnoho protsesu u vyshchiy shkoli: Navchalʹnyy posibnyk.
[Scientic principles of the pedagogical process in higher education: A Textbook]. Kyyiv: Vyshcha shkola. [in
Ukrainian].
Turkot, T.I. (2011). Pedahohika vyshchoyi shkoly: navchalʹnyy posibnyk. [Higher school pedagogy: A
Textbook]. Kyyiv: Kondor. [in Ukrainian].
Urusʹkyy, V. (2017). Pedahohichna diahnostyka. [Pedagogical diagnostics]. Metodychni rekomendatsiyi.
Kyyiv. [in Ukrainian].
Дата надходження рукопису 11.03.2020
42
Professional Art Education
Volume 1 (1) 2020
© І. Мартиненко
Object. The article covers the issues of diagnostics of academic success of students of the Faculty
of Arts in conducting and choral disciplines, in particular in the discipline of «Choral Arrangement».
Methods. The study used a set of methods: analysis, synthesis, generalization, classication,
comparative, prognostic, which highlighted the problems of diagnosing the success of students of arts
faculties in conducting and choral disciplines (including choral arrangement), means and forms of its
implementation. Results. Diagnostics is an integral part of the educational process. Thanks to it, the
quality of achievement of the set purpose is dened. Without diagnostic, it is impossible to effectively
manage the didactic process. The need to consider the problems of organization, structure and content
of diagnostics is due to the radical changes taking place in the national higher school: introduction
into practice of state standards and credit-modular system of organization of educational process. The
author denes the concept of «diagnostics» as a system of accurate determination of the results of the
didactic process, highlights the main types of control in higher education. The study analyzes the main
forms, methods and pedagogical conditions for the quality of the diagnosis of academic success of
students of the Art Faculty in conducting and choral disciplines, especially in «Choral Arrangement».
Conclusions. The author describes the methods of control as ways by which the effectiveness of
educational and cognitive students` activities and teachers` pedagogical work is determined. The
study identies the place of educational creative discipline «Choral Arrangement» in the system of
training a professional music teacher of the school, who has practical skills in translating choral, solo,
folk works for different choirs, is familiar with the basic theoretical principles, has principles and
means of translating musical works for choirs. a certain composition and level of performance.
Keywords: diagnostics; educational achievements; methods of diagnostics; forms and pedagogical
conditions of diagnostics; choral arrangement.
DOI 10.34142/27091805.2020.1.01.06
METHODS OF DIAGNOSING STUDENTS’
KNOWLEDGE OF CONDUCTING AND CHORAL
DISCIPLINES
© Ivan Martynenko
Candidate of Pedagogical Sciences, Docent,
Docent of the Department of Theory and
Methodology of Artistic Education and
Conductor-choral Training of the Teacher of
H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical
University, Kharkiv, Ukraine
email: martynenko20.01.63@gmail.com
https://orcid.org/0000-0003-4465-0833
Засоби діагностики навчальних успіхів студентів факультету ми-
стецтв з диригентсько-хорових дисциплін («Хорове аранжування»)