
шено фахівців-виконавців вищої кваліфікації.
Серед них: австрійський піаніст Пауль Баду-
ра-Скода, американський піаніст і диригент
Леон Флейшер (Лі Цінь, 2014, с. 127), (Ван Цзай-
дун, 2007, с. 49) та інші;
• розробки й упровадження в практику
підготовки музичних кадрів нових концеп-
цій, педагогічних технологій музичної освіти,
сучасних матеріалів й навчальних засобів,
спрямованих на формування в майбутніх му-
зикантів «…здатності висловлювати емоції та
ідеї; на розвиток в них уяви та виховання твор-
чості» (Янь Чжихао, 2018, с. 433) тощо;
• збагачення різних способів й форм сти-
мулювання талановитих здобувачів. Зокрема,
матеріального заохочення талановитих вико-
навців фортепіанних творів; збільшення кіль-
кості конкурсів різних рівнів, що дозволили
б талановитій молоді демонструвати рівень
віртуозного оволодіння грою на музичному ін-
струменті.
Реалізації зазначених вище завдань спри-
яло також й суттєве зростання наукового ін-
тересу до проблеми удосконалення наукових
основ музичної освіти в цілому й фортепіан-
ної зокрема. Особливої актуальності в останні
роки набуло питання щодо суті й шляхів імпле-
ментації основних положень комптетентніс-
ного підходу в практику підготовки китайсь-
ких музикантів, які вчаться в закладах вищої
освіти як в КНР, так і за межами країни, зокре-
ма в закладах вищої освіти України. Як заува-
жують Т.Мієр (Т.Мієр, 2023), Вей Чжан та інші,
у КНР «існує великий інтерес до формування
професійної компетентності у студентів» (Вей
Чжан, 2023), що, в свою чергу, активізує універ-
ситети активно впроваджувати нові технології
та методи навчання в освітній процес. Зазна-
чимо, що в КНР для позначення поняття ком-
петентність «використовується слово „ненлі”,
яке можна перекласти як «„уміння, здатність”»
(Котельнікова, 2013).
Установлено, що проблема визначен-
ня суті компетентнісного підходу в музичній
освіті й імплементації шляхів його упровад-
ження в безпосередню практику підготовки
майбутніх музикантів є предметом наукової
уваги багатьох українських та зарубіжних до-
слідників. Так, за визначенням С. Грозан, суть
компетентнісного підходу в мистецькій освіті
полягає у формуванні «музичних компетенцій
– … необхідного комплексу знань, навичок, від-
носин та досвіду, що допоможе …сформувати
…готовність до самореалізації у музично-освіт-
ній діяльності» (Грозан С., 2015, с. 282). О. Коцан,
зауважує що суть компетентнісного підходу
полягає у виборі та реалізації оптимального
поєднання форм і методів навчальної та ви-
ховної діяльності, спрямованих на забезпе-
чення індивідуального підходу до здобувачів,
всебічного гармонійного розвитку їхньої твор-
чої індивідуальності, оволодіння ними базо-
вими професійними компетентностями й обу-
мовлюється низкою особливостей, властивих
процесу музичного навчання у закладі вищої
освіти (Вей Чжан, 2023; Коцан О., 2020). За зау-
важенням дослідників, «домінуючим блоком»
професійної компетентності фахівця є його
особистість, система ціннісних орієнтацій, за-
гальної обдарованості, емоційно-вольової, мо-
тиваційної сфери, спеціальних музичних здіб-
ностей тощо.
Упровадження в процес підготовки май-
бутнього музиканта компетентнісного підходу,
як зазначають дослідники, означає «переорієн-
тацію з процесу на результат у діяльнісному
вимірі» й тісно пов’язано з виконавською під-
готовкою піаністів в музичних освітніх закла-
дах різних рівнів. Характер такої професійної
виконавської підготовки піаністів, як зазначає
О. Коцан, визначається «тісним взаємозв’язком
музично-педагогічної теорії та виконавсько-пе-
дагогічної практики, історично сформованим
досвідом особистісно-орієнтованого навчан-
ня…, переважанням індивідуальної форми
проведення навчальних занять над груповою,
реалізацією творчого потенціалу здобувачів у
виконавських проєктах» (Коцан О., 2020, с. 165).
Отже, у контексті аналізу порушеної про-
блеми варто уваги й аналіз суті «виконавсь-
ка майстерність». Зазначимо, це поняття до-
слідники тісно пов’язують із діяльністю, «яка
полягає у «оживленні» записаних автором
нотно-знаковою системою своїх творів, їх пере-
веденні в іншу матеріально-звукову форму, яка
надає можливість доносити художній задум
композитора до слухача» (Лу Тао, 2019, с. 38).
Виконавство, як зауважує Лу Тао, розглядаєть-
ся як «необхідна зв’язуюча ланка між знаковою
формою фіксації художнього задуму творця,
81
© Zhang Jie
Professional Art Education Volume 5 (2) 2024
Scientic Journal