72 © У Юе & Марина Якімова

УДК: 378.016:784] (510)

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.02.08

ТРАКТУВАННЯ ПОНЯТЬ «ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ»

ТА «ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ» КИТАЙСЬКИМИ

НАУКОВЦЯМИ

здобувачка третього (освітньо-науково-

го) рівня вищої освіти кафедри освіто-

логії та інноваційної педагогіки ХНПУ

імені Г. С. Сковороди

Харків, Україна

email: 583182217@qq.com

https//orcid.org/0009-0008-0251-6939

доктор педагогічних наук, професор

кафедри освітології та інно-

ваційної педагогіки ХНПУ

імені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: m.e.pisotska@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-8743-7728

У статті на основі аналізу довідкової та науково-педагогічної літератури розкрито підходи

китайських авторів щодо визначення понять «індивідуальність» та «індивідуалізація». Підкреслено

їх тлумачення у взаємозв’язку з категоріями «людина», «індивід», «особистість», «соціалізація». Кон-

статовано існування різних точок зору щодо співвідношення термінів «особистість» та «індивіду-

альність», «індивідуалізація» та «соціалізація». Узагальнено погляди щодо взаємопов’язаних ознак

індивідуальності: своєрідність, унікальність, неповторність, здібність до розвитку, стабільність і

мінливість, складність, цілісність, наявність власного Я, тотожність самому собі, самостійність,

автономність, свобода, активно-творчий характер існування. Окремо наведено підходи до визначен-

ня поняття «естетична індивідуальність». Наголошено на акцентуванні китайськими науковцями

при трактуванні поняття «індивідуалізація» на перетворенні, посиленні, ускладненні індивідуальних

характеристик людини, реалізації її унікальності, становленні самосвідомості, зростанні самовід-

повідності. З’ясовано їх погляди щодо механізму індивідуалізації.

Ключові слова: індивідуальність, індивід, особистість, індивідуалізація, соціалізація, КНР,

Китай

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими чи практичними завданнями.

До аналізу підходів до визначення кате-

горій «індивідуальність» та «індивідуаліза-

ція» китайськими науковцями звертаємося в

контексті компаративістського дослідження

проблеми індивідуалізації навчання вокалу в

закладах вищої освіти КНР, актуальність якого

зумовлена необхідністю обміну досвідом ре-

алізації гуманістичної парадигми як виклику

сучасної освіти. Вивчення концептуалізації

понять термінологічного поля означеної про-

блеми китайськими дослідниками дозволить

краще зрозуміти унікальність їх підходів до

побудови відповідних освітніх практик, умож-

ливіть ефективне використання педагогічно

цінних ідей в сучасних умовах розвитку україн-

ської вищої музично- педагогічної освіти.

Аналіз основних досліджень і публікацій.

У наукових працях китайських учених пробле-

ма індивідуалізації навчання досліджується у

різних напрямах. Уточняється її термінологіч-

не поле (Ван Сінсю, Вей Вей, Гоу Кванденг, Донг

Чжунву, Мен Шуан, Чжао Юсінь, Яо Вей та інші).

Обґрунтовується необхідність врахування у

процесі навчання певних індивідуальних осо-

бливостей студентів (Ван Сяолян, Лі Юйлун, Лу

Хуачжао, Лу Юаньюань та інші). Розробляють-

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education

ся різні шляхи реалізації індивідуального під-

ходу у викладанні вокалу (Ван Ченьюань, Лун

Ючен, Лю Сяолун, Сонг Ян, Сунь Цзін’я, Хоу Фан,

Чжоу Ї, Чжоу Сяоянь, Чжу Лін, Чжу Тяньі, Юй

Ісюан та інші). Визначаються вимоги до викла-

дачів, діяльність яких забезпечує індивідуалі-

зацію навчання (Сяо Су, Цзян Сяоянь та інші).

Формулювання цілей та завдань статті.

Метою статті є дослідження підходів китай-

ських науковців до визначення термінів

«індивідуальність» та «індивідуалізація»,

їх співвідношення з іншими близькими

за суттю категоріями, виділення ознак ін-

дивідуальності, механізму індивідуалізації.

Виклад основного матеріалу. Науковий

пошук свідчить, що категорії «індивідуаль-

ність» та «індивідуалізація» китайські нау-

ковці розглядають у взаємозв’язку з понят-

тями «людина», «індивід», «особистість»,

«соціалізація», підкреслюючи їх специфіку.

У китайській енциклопедії Baidu поняття

«людина» трактується як жива істота, а кате-

горія «людськість» визначається з точки зору

природи людини у широкому (йдеться про

властивості, які притаманні людині як пред-

ставнику класу живих істот і є спільними для

людини та інших тварин) та вузькому (йдеть-

ся про властивості, які відрізняють людину від

інших тварин та роблять людину людиною)

розумінні. Зазначається, що термін «індивід»

характеризує одиницю у певному виді, кон-

кретного суб’єкта у групі. Такого слова у китай-

ській мові немає, поняття «individual» викори-

стовують, перекладаючи у вигляді китайських

виразів: «окрема людська істота», «унікальна

особа», «неповторна людина» тощо. У філо-

софському розумінні індивідом є жива люди-

на, яка має своєрідне і незалежне існування,

перебуває у певних соціальних відносинах і

диференційована за соціальним статусом, здіб-

ностями та функціями. Поняття «індивідуаль-

ність» тлумачиться як сукупність унікальних

і відносно стабільних психологічних характе-

ристик, які визначають характер та поведін-

ку особистості. Щодо терміну «особистість

(персоналія)» зауважується його латинське

походження від слова «persona», яке спочатку

означало актора, що носив «маску», а пізніше

персонажів, їх внутрішні характеристики та

надається трактування у якості синоніма ін-

дивідуальності. Окремо наводиться визначен-

ня поняття «естетична індивідуальність», яке

трактується як характеристика унікальності

особистості як самобутнього джерела винятко-

вості, розмаїття, багатства творчої виразності;

здатність людини створювати неповторні

естетичні судження і виявляти творчий по-

тенціал через особливості власного сприйнят-

тя. Підкреслюється, що нею повною мірою во-

лодіють люди, які відрізняються розвиненими

естетичними потребами, тонкою чутливістю

естетичних реакцій, стійкою психологічною

позицією у сфері естетичної інтуїції, емоцій

та мислення, естетичними здібностями, гли-

боким естетичним досвідом, яскравими ін-

дивідуальними рисами у творчій діяльності.

Стосовно поглядів китайських науковців

на визначення поняття «індивідуальність» та

його співвідношення з терміном «особистість»,

підкреслимо відсутність єдиної точки зору.

Згідно фундаментального дослідження Донг

Чжунву: одні підтримують думку щодо тотож-

ності даних категорій, інші не вважають їх

повністю ідентичними (Донг Чжунву, 2016, с. 15).

Сюй Цзюнь пояснює даний факт тим, що термін

«індивідуальність» уживається науковцями у

різних сенсах: з одного боку, для позначення

схожих соціально значущих рис (personality),

з іншого, – протилежності «загального», ін-

дивідуальних відмінностей (individuality).

Водночас індивідуальність у другому значен-

ні розглядається як складова індивідуаль-

ності у першому розумінні (Сюй Цзюнь, 2015).

З цього приводу Лю Сяньцзюнь, Сюй

Цзюнь підкреслюють, що з огляду на те, що

індивід, стаючи соціальною істотою, одно-

часно розвиває як свою схожість з іншими,

так і свою відмінність від інших (Сюй Цзюнь,

2015), особистість є індивідуальністю. Вона

уявляє собою єдність (пов’язаність, взаємо про-

никливість), по-перше, природності та соціаль-

ності; по-друге, – спільності та унікальності.

ЇЇ формування залежить від рівня психічно-

го розвитку індивіда та суспільних відносин,

у яких він живе. Вона виявляється через су-

купність особливостей людини, які, з одно-

го боку, характеризують її приналежність до

людської спільноти, з іншого – створюють

неповторне поєднання в кожному конкрет-

ному індивіді (Лю Сяньцзюнь, 2018, с. 15–16).

Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

На думку Донг Чжунву, риси осо-

бистості та індивідуальності перепліта-

ються, спільно впливаючи на поведін-

ку людини. Індивідуальність виражає

унікальність складної внутрішньої органі-

зації особистості (Донг Чжунву, 2016, с. 15).

Лю Сяньцзюнь, Чжен Хангшенг, Ян Мінь

наголошують на існуванні взаємопов’язаних

ознак індивідуальності, що випливають з осо-

бливостей людської сутності: своєрідність,

унікальність, неповторність, здібність до ро-

звитку, стабільність і мінливість, складність,

цілісність, наявність власного Я, тотожність

самому собі, самостійність, автономність, сво-

бода, активно-творчий характер існування (Лю

Сяньцзюнь, 2018; Чжен Хангшенг Ян Мінь, 2024).

Зокрема, з приводу такої ознаки індиві-

дуальності як автономність Чжен Хангшенг

та Ян Мінь зауважують, що індивід і суспіль-

ство як два найголовніші суб’єкта мають та

виражають у ході своїх дій різні потреби:

людина народжується вільною і прагне до

автономії, тоді як суспільство потребує по-

рядку і вдається до влади, певних норм. Ре-

альністю сучасного суспільства у різних сфе-

рах і змістом процесу інтеграції та конфлікту

становлять єдність і розбіжності, співпраця і

відокремлення, гармонія і напруженість між

вимогами і практиками індивіда та суспіль-

ства (Чжен Хангшенг Ян Мінь, 2024, с. 32).

Розглядаючи складність та цілісність як

ознаки індивідуальності Лю Сяньцзюнь роз-

криває їх через діалектику загального, одинич-

ного та особливого, згідно з якою «спільність»

означає універсальність, а «індивідуальність»

– одиничність, те, що існує в одиничному чис-

лі. Автор підкреслює, що вони тісно пов’язані

і нероздільні, перебувають у діалектичному

взаємозв’язку: з одного боку, не може бути

спільності без індивідуальності; з іншого, –

індивідуальність не може бути відокремлена

від спільності. Оскільки людська індивідуаль-

ність входить в певний клас, у неї завжди є

загальне, тому як цілісна система вона уявляє

собою єдність унікальних та універсальних

якостей людини (Лю Сяньцзюнь, 2018, с. 16).

Донг Чжунву зауважує багаторів-

невість та багатогранність структури ін-

дивідуальності, що утворена унікальним

поєднанням (як органічно поєднане ціле)

характеристик: потенційної можливості ви-

конання певної діяльності, тобто здібностей;

ставлення та способу поведінки при вико-

нанні завдань, тобто характеру; тенденцій

діяльності, таких як мотиви, інтереси, ідеали,

переконання тощо, які регулюють та контро-

люють поведінку людини, а також динаміч-

них характеристик психічної діяльності, то-

бто темпераменту (Донг Чжунву, 2016, с. 15).

Щодо стабільності та мінливості Донг

Чжунву, Лю Сяньцзюнь, Хао Бінь наголошують,

що в індивідуальності має прояв їх єдність. Ста-

більність відображається у тих послідовних і

стійких рисах, які проявляються в людині на

регулярній основі, проходять через все життя;

мінливість характеризує здібність до актив-

ності, руху, зміни, збагачення і дозрівання, що

може здійснюватися відповідно до змін у со-

ціальних відносинах, життєвому середовищі

у позитивному або негативному напрямах (Лю

Сяньцзюнь, 2018, с. 16; Донг Чжунву, 2016, с. 15).

Підкреслимо погляди китайської науко-

вої спільноти стосовно визначення поняття

«індивідуалізація». Китайська енциклопедія

Baidu трактує дану категорію як процес, у

якому в умовах відкритості та швидких змін

різних сфер суспільного життя індивід як

цілісна одиниця в системі соціальних відно-

син все більше виявляє і виражає свою не-

залежність, унікальність і суб’єктивність.

На думку Лю Сяньцзюнь, оскільки осо-

бистість (індивідуальність) постійно розви-

вається і змінюється та є сукупністю всього,

що людина переживає в житті з моменту сво-

го народження, індивідуалізація уявляє собою

спосіб існування людини (Лю Сяньцзюнь, 2018,

с. 15). Донг Чжунву тлумачить індивідуаліза-

цію як процес формування індивідуальних

характеристик людини через її поведінку та

діяльність; перетворення, трансформації цих

індивідуальних характеристик, при якому

людина прагне до більшої автентичності та

самовідповідності, становлення кращої вер-

сії самої себе через взаємодію з соціальним

середовищем (Донг Чжунву, 2016, с. 15–16).

Як бачимо, науковці наголошу-

ють при трактуванні індивідуаліза-

ції на перетворенні, посиленні, усклад-

ненні індивідуальних характеристик

людини, становленні її самосвідомості, зростан-

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education

ні самовідповідності, реалізації її унікальності.

З метою уточнення підходів щодо визна-

чення суті даного процесу розглянемо погляди

китайських науковців на механізм індивіду-

алізації. Так, у китайській енциклопедії Baidu

підкреслено, що він полягає у трансляції ін-

дивідом як суб’єктом соціальної практики авто-

номії в діях, що передбачає здійснення ним під

час взаємодії із зовнішніми факторами (навко-

лишнім середовищем, можливостями і пробле-

мами) активного коригування суб’єктивних

аспектів свого стану (пізнавальних емоційних,

вольових психічних процесів і фізичних функ-

цій), забезпечуючи тим самим адаптивну реак-

цію на зміни, свідомий контроль за власними

діями та здібність нести відповідальність за

наслідки своїх незалежних дій. Водночас на-

голошено, що індивідуалізація передбачає під-

ключення слідом за механізмом відокремлен-

ня механізмів творчості, бо активна участь у

соціальній практиці, досягнення поставлених

цілей через попереднє осмислення сенсу дій,

планування і прогнозування можливих ситуа-

цій та цілеспрямовані зусилля дають змогу ін-

дивіду перетворити свою діяльність і соціаль-

не життя на творчий, конструктивний процес.

Китайські вчені розглядають поняття «ін-

дивідуалізація» поряд з категорією «соціалі-

зація», яка у китайській енциклопедії Baidu

тлумачиться як процес і результат взаємодії

людини і суспільства, за допомогою якого

вона адаптуються до нього, активно робить

свій внесок у його життя і створює нову куль-

туру. Такої ж думки дотримується Сюй Цзюнь,

підкреслюючи, що соціалізація є процесом

соціальної взаємодії, за допомогою якого лю-

дина формує власну особистість і навчається

способам участі в житті суспільства, побудо-

ви стосунків з колективом (Сюй Цзюнь, 2015).

Науковий пошук свідчить, що у китай-

ській науковій спільноті не має єдиної точки

зору на співвідношення процесів соціалізації

та індивідуалізації. Так, у китайській енцикло-

педії Baidu наголошено, що вони є специфічни-

ми складовими єдиного процесу духовного ро-

звитку людини. Якщо соціалізація передбачає

перетворення біологічного індивіда на людину

соціальну, то індивідуалізація означає безпе-

рервний проґрес соціальної людини в новішу

сучасну людину. З огляду на цю специфіку, Гао

Сюпін, Ма Хомін, Фен Цзяньцзюнь вважають

дані процеси взаємопов’язаними, але проти-

лежними, між якими існують «відносини єд-

ності протилежностей» (Гао Сюпін, Ма Хомін,

1998, с. 299). Так, Фен Цзяньцзюнь, пояснюючи

свою думку, зазначає, що між людьми існують

як подібності, так і відмінності. Подібності про-

являються в соціальній природі людини, яка

відображає адаптацію людини до суспільства

і є результатом соціалізації. Відмінності роз-

криваються в унікальності особистості, яка

формується в практичній діяльності індивіда

та є результатом індивідуалізації (Фен Цзяньц-

зюнь, 2002, с. 33). Згідно іншої точки зору Сінь

Цзіцян, Юань Чженго, Юй Голян, індивідуаліза-

ція породжувана соціалізацією не протистоїть

останній, а супроводжує соціалізацію і висту-

пає її складовою (Юань Чженго, 2004, с. 73),

оскільки процес соціалізації як процес соціаль-

ного розвитку є одночасно процесом, за допом-

огою якого індивід набуває своєї унікальності, і

процесом, за допомогою якого індивід набуває

спільності (Юй Голян, Сінь Цзіцян, 2004, с. 4).

Висновки. Отже, у результаті наукового

пошуку визначено, що китайські науковці

поняття «індивідуальність» та «індивідуаліза-

ція» аналізують у взаємозв’язку з категоріями

«людина», «індивід», «суб’єкт», «особистість»,

«соціалізація», підкреслюючи специфіку да-

них термінів. Проаналізовано їх погляди щодо

взаємопов’язаних ознак індивідуальності,

механізму індивідуалізації, співвідношен-

ня процесів соціалізації та індивідуалізації.

Перспективи подальших досліджень.

У подальшому плануємо дослідити під-

ходи китайських науковців щодо визна-

чення інших понять термінологічного

поля проблеми індивідуалізації навчання.

Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

俞国良. (2004). 辛自强.社会性发展心理学. .合肥：安徽教育出版社. (Юй Голян, Сінь Цзіцян. (2004). Психоло-

гія соціального розвитку. Хефей: Видавництво освіти провінції Аньхой

全国十二所重点师范大学 (2002). 教育学基础. 北京：教育科学出版社. (Дванадцять ключових універси-

тетів підготовки вчителів у Китаї. (2002). Основи освіти. Пекін: Видавництво освітньої науки)

刘献君. (2018). 个性化教育的内涵和意义西北工业大学学报（社会科学版), (1), 15–21. (Лю Сяньцзюнь. (2018).

Зміст і значення персоналізованої освіти. Вісник Північно-Західного політехнічного університету

(Серія «Суспільні науки»), (1), 15–21). https://jfzx.nwpu.edu.cn/xbwz/xb_pdf/2018_1/3.pdf

徐俊. (2015). «个体个性化» 与 «个体社会化» 究竟是什么关系 – 兼论学校的教育功能. 上海教育科研, (8). (Сюй

Цзюнь (2015). «Індивідуалізація» і «соціалізація» індивідів – есе про освітні функції шкіл. Шанхайські

освітні дослідження, (8)). https://www.sohu.com/a/76842788_387114.

百度中文百科 – 个体化. (Китайська енциклопедія Baidu – Індивідуалізація) https://baike.baidu.com/it

em/%E4%B8%AA%E4%BD%93%E5%8C%96/5645001?fr=ge_ala

百度中文百科 – 个性. (Китайська енциклопедія Baidu – Особистість) https://baike.baidu.com/item/%

E4%B8%AA%E6%80%A7/34168?fromModule=lemma_search-box

百度中文百科 – 人性. (Китайська енциклопедія Baidu – Природа людини). https://baike.baidu.com/

item/%E4%BA%BA%E6%80%A7/451083

百度中文百科 – 审美个性. (Китайська енциклопедія Baidu – Естетична індивідуальність) https://

baike.baidu.com/item/%E5%AE%A1%E7%BE%8E%E4%B8%AA%E6%80%A7?fromModule=lemma_

search-box.

百度中文百科 – 社会化 (Китайська енциклопедія Baidu – Соціалізація). https://baike.baidu.com/item/

%E7%A4%BE%E4%BC%9A%E5%8C%96/1440876?fr=ge_ala

葦君武. (2016). 构建个性化学习系统的研究. 华东师范大学. (Донг Чжунву. (2016). Дослідження побудо-

ви персонализированої системы обучения. Східний китайский нормальный университет)

袁振国. (2004). 当代教育学. 修订版.北京：教育科学出版社. (Юань Чженго. (2004). Сучасна педагогіка (Ви-

правлене видання). Пекін: Видавництво освітньої науки

郑杭生, 杨敏. (2024). 社会学理论体系的构建与拓展 – 简析个人与社会的关系问题在社会学理论研究中的意义. 社

会学研究, (2), 25–34. (Чжен Хангшенг, Ян Мінь. (2024). Побудова та розширення соціологічної теоретич-

ної системи - короткий аналіз значення відносин між індивідами та суспільством у соціологічних

теоретичних дослідженнях. Соціологічні дослідження, (2), 25–34). https://shxyj.ajcass.com/Admin/Uplo

adFile/20130926008/2015-08-24/Issue/chgeqa3q.pdf

马和民. (1998). 高旭平.教育社会学研究.上海：上海教育出版社. (Ма Хомін, Гао Сюпін (19998). Дослідження

з соціології освіти. Шанхай: Шанхайське освітнє видавництво)

REFERENCES

Baidu Chinese Encyclopedia – Aesthetic Individuality https://baike.baidu.com/item/%E5%AE%A1%E7%B

E%8E%E4%B8%AA%E6%80%A7?fromModule=lemma_search-box [in Chinese]

Baidu Chinese Encyclopedia – Human Nature https://baike.baidu.com/

item/%E4%BA%BA%E6%80%A7/451083 [in Chinese]

Baidu Chinese Encyclopedia – Individualization https://baike.baidu.com/item/%E4%B8%AA%E4%BD%9

3%E5%8C%96/5645001?fr=ge_ala [in Chinese]

Baidu Chinese Encyclopedia – Personality / Individuality https://baike.baidu.com/item/%E4%B8%AA%E6

%80%A7/34168?fromModule=lemma_search-box [in Chinese]

Baidu Chinese Encyclopedia – Socialization https://baike.baidu.com/item/%E7%A4%BE%E4%BC%9A%E5

%8C%96/1440876?fr=ge_ala [in Chinese]

Dong Zhongwu. (2016). Research on the Construction of a Personalized Learning System. East China

Normal University [in Chinese]

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education

Liu Xianjun. (2018). The Content and Signicance of Personalized Education. Journal of Northwestern

Polytechnical University (Social Sciences Edition), (1), 15–21 https://jfzx.nwpu.edu.cn/xbwz/xb_pdf/2018_1/3.

pdf [in Chinese]

Ma Houmin, & Gao Xiuping. (1998). Research in the Sociology of Education. Shanghai: Shanghai

Educational Publishing House [in Chinese]

Twelve Key Teacher Training Universities in China. (2002). Foundations of Education. Beijing: Educational

Science Publishing House [in Chinese]

Xu Jun. (2015). «Individualization» and «Socialization» of Individuals: An Essay on the Educational

Functions of Schools. Shanghai Educational Research, (8) [in Chinese]

Yu Guoliang, & Xin Ziqiang. (2004). Psychology of Social Development. Hefei: Anhui Provincial Education

Publishing House [in Chinese]

Yuan Zhenguo. (2004). Modern Pedagogy (Revised Edition). Beijing: Educational Science Publishing

House [in Chinese]

Zheng Hangsheng, & Yang Min. (2024). The Construction and Expansion of the Sociological Theoretical

System: A Brief Analysis of the Relationship Between Individuals and Society in Sociological Theoretical

Research. Sociological Studies, (2), 25–34 https://shxyj.ajcass.com/Admin/UploadFile/20130926008/2015-08-24/

Issue/chgeqa3q.pdf [in Chinese]

Надійшла до редакції / Received: 06.11.2024

Рекомендовано до друку / Accepted: 05.12.2024

Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

INTERPRETATION OF THE CONCEPTS OF

«INDIVIDUALITY» AND «INDIVIDUALIZATION»

BY CHINESE SCIENTISTS

student of the third (educational and scientic)

level of higher education at the Department of

Educational Sciences and Innovative Pedagogy,

H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University

Kharkiv, Ukraine

email: 583182217@qq.com

https//orcid.org/0009-0008-0251-6939

Doctor of Pedagogical Sciences, Professor

Professor of the Department of Education and

Innovative Pedagogy, H. S. Skovoroda Kharkiv

National Pedagogical University

Kharkiv, Ukraine

email: m.e.pisotska@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-8743-7728

The article analyzes the approaches to dening the categories of “individuality” and

“individualization” by Chinese scientists in the context of a comparative study of the problem of

individualization of vocal training in higher educational institutions of the PRC.

Object. The relevance of the study is determined by the need to exchange experience in

implementing the humanistic paradigm of modern education. It is stated that the study of the

conceptualization of concepts of the terminological eld of this problem by Chinese researchers will

allow us to better understand the originality of their approaches to building appropriate educational

practice, will make it possible to effectively use pedagogically valuable ideas in the modern conditions of

development of Ukrainian higher musical and pedagogical education.

Methods & methodology. Based on the analysis of reference and scientic and pedagogical

literature, the approaches of Chinese authors to dening the concepts of “individuality” and

“individualization” are revealed. Attention is focused on their interpretation of the categories “person”,

“individual”, “personality”, “socialization”. Separately, the approaches to dening the concept of

«aesthetic individuality» are outlined. It is found that it is interpreted as a characteristic of the uniqueness

of the individual as the primary source of exclusivity, diversity and richness of creative expression; the

ability of a person to create unique aesthetic judgments and manifest creative potential through the

peculiarities of his own perception.

Scientic novelty. The presence of different points of view on the relationship between the terms

«personality» and «individuality», «individualization» and «socialization» is stated.

Results. Views on the interrelated features of individuality are generalized: originality, uniqueness,

uniqueness, ability to develop, stability and changeability, complexity, integrity, the presence of one’s

own «I», identity with oneself, independence, autonomy, freedom, active and creative nature of the

individual, existence.

Conclusions. The emphasis placed by Chinese scholars when interpreting the concept of

«individualization» on the transformation, strengthening, and complication of a person’s individual

characteristics, the realization of his or her uniqueness, the formation of self-awareness, and the growth

of self-conformity is emphasized. Their views on the mechanism of individualization are claried.

Keywords: individuality, individual, personality, individualization, socialization, People’s

Republic of China.

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.02.08

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education