64 © Наталія Бугаєць & Ольга Пінчук

УДК: 793.3:78.07

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.02.07

ПЛАСТИЧНЕ ВТІЛЕННЯ МЕЛОДИКО-

ІНТОНАЦІЙНОЇ СФЕРИ МУЗИКИ В СУЧАСНИХ

ТАНЦЯХ

кандидат педагогічних наук, про-

фесор кафедри хореографії ХНПУ

імені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: n.bugayets@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-7498-5696

доцент кафедри хореографії ХНПУ

імені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: pinchuk.olga@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0001-6482-2183

У статті здійснено спробу розкрити зміст феномену пластичність в музиці та хореографіч-

ному мистецтві, зокрема у сучасних танцях. Доведено, що саме пластичність є тим трансляційним

каналом завдяки якому відбувається інтеграційна взаємодія музики й танцю. З’ясовано, що сучас-

ний танець або contemporary dance, особливістю якого є змішання всіх танцювальних мов у єдиний

конгломерат, є історично обумовленим проявом ХХ сторіччя – доби революційних перетворень ба-

летного театру, пошуків нової пластичної мови, зародження небачених хореографічних концепцій

та форм, часом пробудження інтересу до музики та осмислення її законів. Досліджено принципи

пластичного віддзеркалення музики в танці, зокрема її мелодико-інтонаційної сфери. Встановлено,

що музична поетика хореографії, як пластичне втілення засобів музичної виразності в танці, ґрун-

тується на образно-пластичному та естетико-емоційному декодуванні та хореографічному пере-

творенні в процесі просторово-часового розгортання всіх структурних елементів музичної мови,

зокрема мелодії, фактури, гармонії та поліфонії, а головне – органічному сплаві цих елементів і

визначає лексичну єдність і цілісність сценічних рішень у музично-хореографічній формі.

Ключові слова: сучасний танець, пластичність, хореопластичність, мелодико-інтонаційна

сфера, мелодія, фактура, гармонія, поліфонія, лінеарний контур, пластичний рельєф танцю.

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими чи практичними завданнями.

Аналіз пластичного сенсу музично-

го інтонування, пластичної природи рит-

му й метра красномовно свідчать, що вже

при первісному устрої людина поєднувала,

синтезувала у своєму відчутті те, що вира-

жало для неї ідею пластико-рухового (тан-

цювального) і звуко-образного (музичного).

Усвідомлення музики як посередни-

ці між розумом й почуттями та осмислення

знакове-лексичної природи музично-хорео-

графічного синтезу, розкриття сенсу музич-

ної основи танцю й відбиття засобів музич-

ної виразності, зокрема мелодії, інтонації,

фактури, поліфонії тощо, в хореопластиці,

які сприяють створенню єдиного музич-

но-хореографічного образу – надзавдання,

що постає перед балетмейстером-митцем.

Розуміння багатовекторності взаємозв’яз-

ків музики й хореографії, включно із сучасним

танцем, та своєрідності образне-пластичного

віддзеркалення музики в танці обумовлюють

актуальність проблеми, що підноситься в роботі.

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education

Аналіз основних досліджень та публікацій.

Студіювання наукових джерел дозволило нам

виокремити наукові доробки дотичні до теми

дослідження, а саме: «Музично-хореографіч-

ний синтез у балеті Уве Шольца «Велика меса»

(Герц, 2018), «Синергія звуку та руху: взаємодія

музики і танцю» (Рева, Золотарьова-Пасюта,

2024), «Пластична взаємодія різних образних

систем у мистецтві балету (аспект співвідне-

сеності музичного та хореографічного руху)»

(Зінич, 2023), «Музично-пластична природа

хореографічного мистецтва» (Клещуков, 2018);

«Основи інтонаційної природи музики: сут-

ність, науково-теоретичні зв’язки» (Павлин-

ська-Клеймьонова, 2020); «Види, жанри, лек-

сичні засоби сучасного танцю: теоретичний

аспект» (Омеляненко, 2023); «Естетико-філо-

софські основи танцю контемпорарі» (Федо-

това, 2023); «Сучасний танець як синтез за-

собів мистецької виразності» (Пастухов, 2021).

Формулювання цілей та завдань статті.

В результаті наукового пошуку було

визначено такі завдання – дослідити фе-

номен пластичності в музичному й хо-

реографічному мистецтві; виокремити

принципи пластичного втілення мелодико-ін-

тонаційної сфери музики в сучасному танці.

Виклад основного матеріалу. Поняття пла-

стичності дотичне до різних галузей знань

– філософії й мистецтвознавства, педагогіки

й психології, будівництва, медицини, спор-

ту тощо: «від яскравої художньої метафори у

поетичній мові до природної властивості ма-

теріалів <…>. Однак за множинністю умов функ-

ціонування поняття пластичності проступа-

ють загальні закономірності, які й визначають

головний інтерес дослідника» (Зінич, 2004, с.3).

В мистецтві пластичність постає як

його художня досконалість, гармонія та

чуттєва чарівність, тобто, ця категорія має

статус метаконцепту, що фіксує рівень іде-

альної завершеності художнього твору.

Відомо, що лексема «пластичність»

(«plasticos») в перекладі з грецької означає при-

датний для ліплення, податливий, тому під цим

поняттям передусім слід розуміти ознаки, що

відносяться до пластичних видів мистецтва – де-

коративно-прикладного, образотворчого, мону-

ментального, і характеризують їхню специфіку,

а саме: об’ємність, опуклість та чіткість форми.

У виконавських видах мистецтва, які ре-

презентують посередництво між автором, який

зафіксував своє творіння за допомогою певної

системи знаків та реципієнтом, поняття пла-

стичність афілійоване з характером руху й же-

сту та конотується як «… засіб художньої вираз-

ності, що дає змогу наочно виявити внутрішній

зміст через зовнішню форму. <…> головна якість,

що характеризує рівень пластичної культури

актора» (Abramovych & Kudrenko, 2020, с.172).

Особливого сенсу набуває цей фено-

мен в хореографії – мистецтві, в якому «…

саме рухам тіла, жестикуляції та міміці на-

лежить провідна роль у створенні танцю-

вального образу, сутнісною ознакою якого

є пластична виразність» (Кіндер, 2007, с.6).

Пластичність, як природна основа есте-

тики будь-яких рухів, дозволяє передати всю

гаму почуттів та емоцій людини. Незалеж-

но від складності рухової дії (простий крок,

стрибок, поворот, танцювальний рух) скрізь

більшою або меншою мірою присутня пла-

стичність – «плавність, граціозність (рухів,

жестів і т. ін.)» (Білодід, ред., 1970-1980, с.566).

«Німа» мова танцю з самого початку прагне

компенсувати свою «мовчазність» завдяки

еквівалентному звучанню таких зображаль-

не-виражальних засобів як мімічна та жести-

куляційна підкресленість, рухова виразність та

символи, що викликають яскраві асоціації тощо.

Погодимося з думкою нашого видатного

співвітчизника, геніального балетмейстера й

танцівника ХХ ст. Сержа Лифаря, що танець є

«пластичною музикою» (Лифар, 2007), де «… руки

співають, долоні говорять, ноги відбивають

ритм і пишуть лінії (лінеарні контури тіла тан-

цівника – авт.) – це мелодії танцю, па – пластич-

но акцентовані акорди» (Лифарь, 2007, с.144).

Тіло танцівника – матеріал хореографії.

У цьому сенсі, пластичність – це не тіль-

ки засіб виразності танцівника, який нама-

гається досягнути експресивного афекту в

танці, задля передачі глядачеві його змісту,

це особлива обдарованість до творення мис-

тецтва «мовчання і скульптури, які постали».

В музичному мистецтві, основою якого

є звук, позбавлений смислової конкретики

слова, яке не відтворює фіксованих та візу-

альних картин світу, але має надзвичайну

виразність і різноманітність, оскільки пред-

Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

метом його відображення є все багатство

внутрішнього світу людини, поняття «пла-

стичність» конотується «… як один з типів

музичної моторності, який характеризуєть-

ся відбиттям у структурі та образному строї

мови музики моделювання типів людського

руху, як в узагальнених, так і в індивідуалізо-

ваних його формах» (Voronovskaya, 2018, с.136).

Головна функція феномену пластич-

ність в музичному мистецтві – в її необхід-

ності для осмислення тих образів, які мають

окреслено виражену скульптурно-об’ємну

та чуттєво-відчутну, дотичну природу.

Поняття пластичності тісно пов’язане

з формуванням музичного простору – зву-

кового поля, що створюється фактурою, в

якій «… зосереджена потенційна нескінчен-

ність варіантів комбінаторики мелодичних

та гармонічних утворень, починаючи від їх

кількості, розподілу у часі до регістрового

розташування тощо» (Коновалова, 2020, с.89).

Пластичні якості здатна виявляти мелодія.

Малюнки й напрямки руху мелодії створюють

чіткі просторові контури; діапазон мелодії

окреслює невідчутний простір. Поступовий

рух мелодії утворює заповнений простір, рух

з інтервалами – більш розряджений.

Пластичний початок може містити й те-

матизм як «…певний конгломерат засобів

виразності, що виконує у творі функцію

індивідуалізованої образної сфери, струк-

турного стрижня музичного цілого» (Сте-

пурко, 2020, с.41). Пластичність найпомітні-

ше відбивається у традиційних класичних

темах-мелодіях, замкнутих у своїй будові,

чітко відмежованих від решти матеріалу.

На переконання О. Зінич, «саме пла-

стичність є одним з визначальних векторів

взаємодії, синтезу та інтеграції різних образ-

ним систем <…>, насамперед його музичної

та хореографічної складових» (Зінич, 2015,

с.20), що дає нам право казати як про втілен-

ня візуально-пластичних образів в музиці:

вважається, що образним імпульсом пре-

людії «Дельфійські танцівниці» Клода Дебюс-

сі, стала скульптурна група трьох танцівни-

ць, репродукцію якої він побачив у Луврі, так

і про візуалізацію звукових художніх образів

у пластиці танцю, наприклад, «…акапельне

унісонне звучання стародавнього григоріан-

ського мотиву трансформовано Уве Шольцем

– автором балету «Велика меса» – у своєрід-

ний пластичний унісон» (Герц, 2018, с. 161).

Сучасний танець або contemporary

dance – «вид сучасної хореографії неокла-

сичного спрямування європейського по-

ходження» (Шариков, 2010, с.51), як ком-

понент сучасної культури, що формує

актуальні й характерні для неї форми мис-

тецтва, є проявом певного історичного періоду.

Він характеризується неприйняттям кор-

донів і стандартів хореографії, лексичним за-

стосуванням не тільки технік сучасного тан-

цю, а й усіляких положень і прийомів тілесної

виразності, «… підтримує багатоманіття, що

саме собою є формою стосунків, способом різ-

норідного співіснування» (Бігус, 2021, с.193).

Сontemporary dance як і загалом хорео-

графічне мистецтво, подібно до музичного, має

символічну та комунікативну природу, але

у той час як танець спрямовує на просторове

й зорове художнє сприйняття різноманітних

пластичних образів, бо в ньому відбита поети-

ка пластичних мистецтв – ієрархія закономір-

них просторових відносин, ілюзорна проекція

конкретних символічних знаків на сценічну

площину, тривимірність матеріального тіла

танцівника, своєрідне динамічне середови-

ще, в якому закарбована складна система ру-

хових форм, музика – є довершеним худож-

ньо-пластичним втіленням категорії часу.

Саме синтез вимірів «простору й часу»

становить генезисну суть танцю, в якому му-

зика є не фоном і декорацією, а образно-змі-

стовною метою реалізації найрізноманітніших

художніх завдань. Фактор руху видається нам

своєрідною точкою «золотого перетину», в яко-

му сходяться фундаментальні принципи ху-

дожнього виміру простору і часу та утворюють

єдине ціле, гармонійне поєднання якого пород-

жує танець як мистецтво музикування тілом.

Виокремлення особливостей пластичності

хореографічних і музичних образів дозволило

ідентифікувати декілька засадничих прин-

ципів, що визначають різноманіття хореопла-

стичного втілення засобів художньої виразності

музичних форм, а саме: «…принцип емоційного

резонансу … принцип структурного резонансу

… принцип емоційного доповнення образу …

принцип корекції образу … принцип емоцій-

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education

ного дисонансу» (Бурська, & Кулик, 2023, с.33).

Образно-художній зміст музики та хо-

реографічні завдання щодо його реалізації,

зміщуються акценти у виборі балетмейсте-

ром-митцем якогось пріоритетного напряму.

«Принципи хореографічного осмис-

лення музично-виразових засобів – на пе-

реконання В. Клещукова – певною мірою

асоціюються з прийомами диригентського

осягнення образного і структурного складу му-

зичного матеріалу, а також з окремими фор-

мами інструментально-виконавських рухів (і

навпаки – музично-виконавські у тому числі

– з хореографічними)» (Клещуков, 2028, с.305)

У одних випадках вихідним імпульсом в

образно-пластичному рішенні музики у танці

виступає мелодико-інтонаційна сфера, в інших

– фактурно-ритмічна або оркестрово-темброва.

До мелодико-інтонаційної сфери, на

наш погляд, слід віднести мелодику, му-

зичну фактуру, гармонію та поліфонію.

Мелодика як сукупність мелодійних за-

кономірностей та специфічних рис, що ви-

являються в окремому музичному творі,

«найточніше відповідає у хореографії тому,

що можна позначити, як малюнок, лі-

неарний контур або пластичний рельєф

танцю» (Абдоков, 2009; Клещуков, 2018).

Інтонаційна сфера, фразобудування та

мелодико-тематичний зміст музики можуть

бути пластичне-образне відображені в хо-

реографії при лінеарному осмисленні руху,

зокрема, хвилеподібний тип мелодики най-

більше відповідає природному, плавному і не-

вигадливому пластичному малюнку танцю.

Щодо мальовничої пластики, У. Хогарт

– автор славнозвісного твору «Аналіз кра-

си» (1753), вважає хвилеподібний рух «лінією

краси», констатуючи, що «… як людська фор-

ма, ця лінія має силу надзвичайну додава-

ти витонченість красі» (Хогарт, 1753, с.53).

Хореографія, зокрема сучасна, передба-

чає точну відповідність між мелодико-те-

матичним розвитком музики та контур-

ним рельєфом пластичного малюнка, що

дозволяє балетмейстеру добиватися доско-

налої єдності музики та танцю, коли межа

між зоровим і слуховим ніби стирається.

Фактура як «звукова тканина музично-

го мовлення, яка складається з мелодійних

співзвуч» (Шип, 1998, с. 166), як «малюнок

у русі» (за М. Фокіним), що визначає в му-

зичному тексті характер взаємного розта-

шування партій (голосів) у вертикально-го-

ризонтальній площині, прямо відповідає

своєрідній текстурі танцю, що проявляється у

пластичному співвідношенні вертикалі та го-

ризонталі в процесі створення хореографічно-

го малюнка як просторової композиції танцю.

Органічна єдність фактурної вертикалі,

яка трансформується в сучасній хореографії

в рух на півпальцях та вільної, горизонталь-

но-фронтальної, дуже гнучкої мелодійної лінії,

поєднання пластичне самостійних сольних

ліній (танцювальних партій) із висхідними,

за своїм естетико-стильовою походженням до

кращих класичних зразків, зупинками руху

ансамблевих груп тощо, створює руховий візу-

ально-пластичний потенціал найрізноманіт-

ніших типів руху – статуарного, динамічного

та статуарне-динамічного, перекладаючи «…

ритме-інтонаційний, звуковий «образ руху»

(кінетичний, м’яза моторний-моторний чи

статуарний, тілесний)» (Зінич, 2004, с.4) у кон-

кретний танцювальний рух, позу або жест.

Гармонія – функціональна музична систе-

ма впорядкованого поєднання звуків, здавало-

ся б, немає візуальних змістовних (сенсових)

паралелей із пластичним змістом хореографії.

Проте, саме функціональний зміст, який пере-

дає той чи інший гармонійний задум музично-

му розгортанню, є найважливішим фактором

хореопластичного освоєння музики, бо дозво-

ляє надзвичайно точно діагностувати стилі-

стичну приналежність музики, виявляючи

характерні риси різних національних шкіл,

епох, напрямів та індивідуальної манери ком-

позиторів і стає найважливішим логіко-струк-

турним компонентом у формуванні загаль-

ної музично-хореографічної архітектоніки.

Гармонія, що ґрунтується на модальності,

у пластичному втіленні візуалізує безперерв-

но-нескінченними тип руху та у просторовій

композицій танцю уникає структурного чле-

нування великих сцен, пов’язуючи їх логікою

безперервного тонального розвитку та єд-

ності, і, навпаки, функціонально-гармоній-

на побудова у пластичному втіленні ре-

презентує замкненість окремих епізодів та

контрасти на перетинах окремих частин, які

Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

підривають рух наскрізного хореографічної дії.

Музична поліфонія як вид «… багатоголос-

ся, де окремі голоси мають рівноправне значен-

ня при самостійному інтонаційно-ритмічному

розвитку, розбіжностях каденцій, цезур, куль-

мінацій, акцентів тощо» (Чжоу, С., 2019, с.136)

є важливим інструментом просторово дифе-

ренційованого пластичного втілення музич-

ного тексту на сцені, бо пластична трансфор-

мація будь-якого музичного тексту засобами

хореографії поліфонічна за своєю природою.

Сенс хореографічної поліфонії – у просто-

рово-площинному вираженні окремих ліній

(партій), у поєднанні цих ліній, у виявленні го-

ловних і підпорядкованих голосів-персонажів.

Пластичність втілення поліфонічно-

го бачення музики особливо яскраво відби-

вається в ансамблевих і масових сценах, де

рухові хореолінії метафорично відбивають

поліфонічний лад музичного розгортання.

Висновки. В результаті наукового пошуку

визначено, що пластичність в хореографії, зо-

крема сучасних танцях, це – естетичне-виразні,

натхненні й пластичне-образні можливості, за-

кладені в тілесності танцівника та втілені в його

рухах, жестах та позах, задля цілісного вира-

ження в танці емоцій, почуттів, думок та глибо-

ких переживань, характерів та людської вдачі.

Доведено, що як художньо-творча прак-

тика, пластичне втілення музики в танці

ґрунтується на органічному співвідношенні

музичного та хореографічного інтонування.

При цьому мелодико-інтонаційний лад музи-

ки переважно знаходить своє художньо-пла-

стичне відображення у контурне-графічно-

му образі хореографічного руху, виразність

хореографічної текстури спирається на ві-

зуально-пластичне диференціювання му-

зичної фактури, гармонійна мова музики ві-

дображається в тектоніці хореографічного

розгортання на рівні логічного структуруван-

ня музично-хореографічного матеріалу, а пла-

стична багатовимірність танцю ґрунтується

на відображенні поліфонічного складу музики.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Abramovych, O., & Kudrenko, A. (2020). Теоретико-методологічні аспекти пластичної виразності в

майстерності актора. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. 3(2), 165–

179. https://doi.org/10.31866/2616-759x.3.2.2020.219280

Hogarth, William. (1753). The Analysis of Beauty. London: Printed by John Reeves for the Author, 1753.

Fontes 52. 20 July 2010. https://doi.org/10.11588/artdok.00001217

Бігус, О. (2021). Дефініція поняття «сучасний танець» у науковому дискурсі. Вісник Націо-

нальної академії керівних кадрів культури і мистецтв, (2), 188-193. https://doi.org/10.32461/2226-

3209.2.2021.240061

Білодід, І.К. ред., (1970-1980). Словник української мови : [в 11 т.] Київ : Наук. Думка.

Бурська, О.П. & Кулик, Д.О. (2023) Невербальна експресія: форми вираження художньої думки в

хореографії та музичному мистецтві (на прикладі балету Крістал Пайт "Body and Soul", 2019). Науко-

вий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова: зб. наук. праць. 29 (14). 23-35 https://doi.org/10.31392/NPU-nc.

series14.2023.29.03

Вороновська, O. (2018). Категорії «рух» і «рух у музиці»: етимологія, дефініції та взаємодія. Музич-

не мистецтво і культура, 2(27), 127-139. https://doi.org/https://doi.org/10.31723/2524–0447–2018–27–2–

127–139

Герц, І.І. (2018). Музично-хореографічний синтез у балеті Уве Шольца «Велика меса». Вісник На-

ціональної академії керівних кадрів культури і мистецтв: наук. журнал. К.: Міленіум. (1). 160-164.

http://dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9554

Зінич, О. (2015). Пластична взаємодія різних образних систем у мистецтві балету (аспект співвід-

несеності музичного та хореографічного руху). Студії мистецтвознавчі. (1). 14-24. http://nbuv.gov.ua/

UJRN/StudM_2015_1_4

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education

Зінич, О.В. (2004). Пластичність у балетній музиці М. Равеля (в аспекті взаємодії мистецтв).[Ав-

тореф.дис. канд. мистецтвознавства. Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського]

Зінич, О.В. (2009). Пластичність у балетній музиці М. Равеля (в аспекті взаємодії мистецтв):

монографія. Київ: ІМФЕ.

Кіндер, К.Р. (2007). Семантика пластичних символів народної танцювальної культури україн-

ців [Автореф. дис... канд. мистецтвознавства. Київський національний ун-т культури і мистецтв].

КНУКіМ.

Клещуков, В.П. (2018). Музично-пластична природа хореографічного мистецтва. Музичне мис-

тецтво і культура. 27 (1). 300-309. https://doi.org/10.31723/2524–0447–2018–27–1–300–30

Коновалова, І. (2022). Форми репрезентації мелодико-гармонічних взаємозв’язків на рівнях ладу

і фактури в музичному мистецтві нового часу. Актуальнi питання гуманiтарних наук. 58 (1), 87-93.

https://doi.org/10.24919/2308-4863/58-1-13

Лифар, С. (2007). Спогади Ікара / з фр. пер. Г. Малець. К. : Пульсари.

Степурко, В.І. (2020). Аналіз музичних творів : навчальний посібник. Київ: НАКККіМ.

Чжоу, Сіньюй. (2019). Поліфонічна форма музики ХХ століття як тип письма та спосіб мислен-

ня. Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. 27 (14). 136-142. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.

series14.2019.27.22

Шариков, Д.І. (2010). "Contemporary dance" у балетмейстерському мистецтві: Навчальний посіб-

ник. К.: КиМУ.

Шип, С.В. (1998). Музична форма від звуку до стилю: навчальний посібник. К. Заповіт. 368 с.

REFERENCES

Abramovych, O., & Kudrenko, A. (2020). Teoretyko-metodolohichni aspekty plastychnoyi vyraznosti

v maysternosti aktora [Theoretical and methodological aspects of plastic expressiveness in the skill of an

actor]. Visnyk Kyyivsʹkoho natsionalʹnoho universytetu kulʹtury i mystetstv. 3(2), 165–179. https://doi.

org/10.31866/2616-759x.3.2.2020.219280 [in Ukrainian]

Hogarth, William. (1753). The Analysis of Beauty. London: Printed by John Reeves for the Author, 1753.

Fontes 52. 20 July 2010. https://doi.org/10.11588/artdok.00001217 [in Englich]

Bihus, O. (2021). Denitsiya ponyattya «suchasnyy tanetsʹ» u naukovomu dyskursi [Denition of the

concept of “modern dance” in scientic discourse]. Visnyk Natsionalʹnoyi akademiyi kerivnykh kadriv kulʹtury

i mystetstv, (2), 188-193. https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2021.240061 [in Ukrainian]

Bilodid, I.K. red., (1970-1980). Slovnyk ukrayinsʹkoyi movy : [v 11 t.] [Dictionary of the Ukrainian language:

[in 11 vols.]. Kyiv: Nauk.] Kyyiv : Nauk. Dumka. [in Ukrainian]

Bursʹka, O.P. & Kulyk, D.O. (2023). Neverbalʹna ekspresiya: formy vyrazhennya khudozhnʹoyi dumky v

khoreohrayi ta muzychnomu mystetstvi (na prykladi baletu Kristal Payt "Body and Soul", 2019) [Nonverbal

expression: forms of expression of artistic thought in choreography and musical art (on the example of the

ballet Crystal Pite "Body and Soul", 2019)]. Naukovyy chasopys NPU imeni M.P. Drahomanova: zb. nauk. pratsʹ.

29 (14). 23-35. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series14.2023.29.03 [in Ukrainian]

Voronovsʹka, O. (2018). Katehoriyi «rukh» i «rukh u muzytsi»: etymolohiya, denitsiyi ta vzayemodiya

[Categories of “movement” and “movement in music”: etymology, denitions and interaction]. Muzychne

mystetstvo i kulʹtura, 2(27), 127-139. https://doi.org/https://doi.org/10.31723/2524–0447–2018–27–2–127–139

[in Ukrainian]

Herts, I.I. (2018). Muzychno-khoreohrachnyy syntez u baleti Uve Sholʹtsa «Velyka mesa» [Musical

and choreographic synthesis in Uwe Scholz’s ballet “The Great Mass”]. Visnyk Natsionalʹnoyi akademiyi

kerivnykh kadriv kulʹtury i mystetstv: nauk. zhurnal. K.: Milenium. (1). 160-164. https://dspace.pdpu.edu.ua/

jspui/handle/123456789/9554 [in Ukrainian]

Zinych, O. (2015). Plastychna vzayemodiya riznykh obraznykh system u mystetstvi baletu (aspekt

spivvidnesenosti muzychnoho ta khoreohrachnoho rukhu) [Plastic interaction of different image systems in

Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

the art of ballet (aspect of correlation of musical and choreographic movement)]. Studiyi mystetstvoznavchi.

(1), 14-24. http://nbuv.gov.ua/UJRN/StudM_2015_1_4 [in Ukrainian]

Zinych, O.V. (2004). Plastychnistʹ u baletniy muzytsi M. Ravelya (v aspekti vzayemodiyi mystetstv) [Plasticity

in ballet music by M. Ravel (in the aspect of interaction of arts)]. [Avtoref.dys. kand. mystetstvoznavstva.

Natsionalʹna muzychna akademiya Ukrayiny im. P.I. Chaykovsʹkoho] [in Ukrainian]

Zinych, O.V. (2009). Plastychnistʹ u baletniy muzytsi M. Ravelya (v aspekti vzayemodiyi mystetstv):

monohraya [Plasticity in ballet music by M. Ravel (in the aspect of interaction of arts): monograph]. Kyyiv:

IMFE [in Ukrainian]

Kinder, K.R. (2007). Semantyka plastychnykh symvoliv narodnoyi tantsyuvalʹnoyi kulʹtury ukrayintsiv

[Semantics of plastic symbols of folk dance culture of Ukrainians] [Avtoref. dys... kand. mystetstvoznavstva.

Kyyivsʹkyy natsionalʹnyy un-t kulʹtury i mystetstv]. KNUKiM [in Ukrainian]

Kleshchukov, V.P. (2018). Muzychno-plastychna pryroda khoreohrachnoho mystetstva [The musical

and plastic nature of choreographic art]. Muzychne mystetstvo i kulʹtura. 27 (1). 300-309. https://doi.

org/10.31723/2524–0447–2018–27–1–300–30 [in Ukrainian]

Konovalova, I. (2022). Formy reprezentatsiyi melodyko-harmonichnykh vzayemozvʺyazkiv na rivnyakh

ladu i faktury v muzychnomu mystetstvi novoho chasu [Forms of representation of melodic and harmonic

relationships at the levels of order and texture in modern musical art]. Aktualʹni pytannya humanitarnykh

nauk. 58 (1), 87-93. https://doi.org/10.24919/2308-4863/58-1-13 [in Ukrainian]

Lyfar, S. (2007). Spohady Ikara / z fr. per. H. Maletsʹ [Memories of Icarus / from the French trans]. K. :

Pulʹsary [in Ukrainian]

Stepurko, V.I. (2020). Analiz muzychnykh tvoriv : navchalʹnyy posibnyk [Analysis of musical works: a

textbook]. Kyyiv: NAKKKiM [in Ukrainian]

Chzhou, Sinʹyuy. (2019). Polifonichna forma muzyky XX stolittya yak typ pysʹma ta sposib myslennya

[Polyphonic form of music of the 20th century as a type of writing and a way of thinking]. Naukovyy

chasopys NPU imeni M.P.Drahomanova. 27 (14). 136-142. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series14.2019.27.22

[in Ukrainian]

Sharykov, D.I. (2010). Contemporary dance" u baletmeystersʹkomu mystetstvi: Navchalʹnyy posibnyk

[Contemporary dance" in ballet master's art: A textbook]. K.: KyMU [in Ukrainian]

Shyp, S.V. (1998). Muzychna forma vid zvuku do stylyu: navchalʹnyy posibnyk. K. Zapovit. 368 s.

[in Ukrainian]

Надійшла до редакції / Received: 05.11.2024

Рекомендовано до друку / Accepted: 05.12.2024

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education

PLASTIC IMPLEMENTATION OF THE MELODIC

AND INTONATION SPHERE OF MUSIC IN

MODERN DANCES

Сandidate of Pedagogic sciences, professor of

Department in Choreography, H.S. Skovoroda

Kharkiv National Pedagogical University

Kharkiv, Ukraine

email: n.bugayets@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-7498-5696

Assistant Professor of Department in

Choreography, H.S. Skovoroda Kharkiv

National Pedagogical University

Kharkiv, Ukraine

email: pinchuk.olga@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0001-6482-2183

The article attempts to reveal the meaning of the phenomenon of plasticity in musical and

choreographic art, particular in modern dance.

Methods and methodology. The study used methods of search-analytical, structural-typological,

comparative, prognostic and generalizing analysis, which allowed to reveal the meaning of the plastic

embodiment of the melodic-intonational sphere of music in modern dances.

The scientic novelty lies in the reection of the phenomenon of plasticity in musical and

choreographic art; the isolation of the principles of the plastic embodiment of the melodic-intonational

sphere of music in modern dance.

The results of the study showed that plasticity is a transmission channel through which the

integrative interaction of music and dance occurs. It has been established that modern dance, or

contemporary dance, the peculiarity of which is the mixing of all dance languages into a single

conglomerate, is a historically conditioned manifestation of the 20th century - the era of revolutionary

transformations of the ballet theater, the search for a new plastic language, the emergence of unprecedented

choreographic concepts and forms, sometimes awakening interest in music and understanding its laws.

The principles of plastic reection of music in dance, in particular its melodic and intonation sphere, are

highlighted.

Conclusions. It has been established that the musical poetics of choreography, as a plastic

embodiment of the means of musical expressiveness in dance, is based on gurative-plastic and aesthetic-

emotional decoding and choreographic transformation in the process of spatial-temporal deployment

of all structural elements of musical language, in particular melody, texture, harmony and polyphony.

What is valuable is that the organic fusion of these elements determines the lexical unity and integrity of

stage solutions in musical and choreographic form.

Keywords: contemporary dance, plasticity, choreoplasticity, melodic-intonation sphere, melody,

texture, harmony, polyphony, linear contour, plastic relief of dance.

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.02.07

Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal