Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими чи практичними завданнями.

Повномасштабне вторгнення росії в Україну

стало визначальним фактором для всіх сфер

життя українського суспільства, у тому числі

й для освіти. Харківські виші, що опинилися

в епіцентрі військових дій, стикаються з без-

прецедентними викликами. Фізична безпека

студентів та викладачів, руйнування навчаль-

них корпусів, перебої з комунікаціями та енер-

гопостачанням, психологічний тиск – це лише

деякі з проблем, які ускладнюють освітній про-

цес. Реалізація навчання в дистанційному ре-

жимі стало не лише необхідністю, а й єдиним

можливим способом забезпечити його безпе-

рервність та зберегти культурно-освітній фонд

країни.

Факультет мистецтв Харківського націо-

нального педагогічного університету імені Г.

С. Сковороди, як і інші навчальні заклади, опи-

нився перед безпрецедентним викликом – ор-

ганізацією ефективного освітнього процесу в

умовах війни. Перехід на дистанційну форму

навчання, спричинений спочатку пандемією, а

потім повномасштабною війною, поставив пе-

ред факультетом мистецтв нові виклики: адап-

тацію до онлайн-навчання творчих спеціаль-

УДК: 378.147

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.02.06

кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри музичного мистецтва

ХНПУ імені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: voksana.vasylieva@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-8918-4357

доктор педагогічних наук, професор

декан факультету мистецтв ХНПУ

імені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: v.v.fomin@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-8652-2023

У статті досліджено досвід дистанційного навчання на факультеті мистецтв Харківського

національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди за спеціальностями 014.13 Середня

освіта (Музичне мистецтво), 014.14 Середня освіта (Образотворче мистецтво), 022 Дизайн, 024 Хоре-

ографія; розглянуто різні аспекти дистанційного навчання в контексті мистецької освіти: викори-

стання онлайн-платформ, інтерактивні методи навчання, зворотний зв’язок між студентами та

викладачами.

Авторами проаналізовано як позитивні аспекти оф-лайн навчання (гнучкий графік, доступ-

ність освіти, індивідуальний темп навчання, безперервність освіти), так і виклики, пов’язані з особ-

ливостями мистецьких дисциплін (неможливість безпосереднього контакту з викладачем, відсут-

ність доступу до спеціалізованого обладнання, обмеження можливості для розвитку практичних

навичок та творчої колаборації ).

У ході роботи сформульовано рекомендації щодо оптимізації організації дистанційного нав-

чання на факультеті мистецтв, які можуть бути корисними для інших вищих навчальних закладів,

що здійснюють підготовку фахівців у сфері мистецтва.

Ключові  слова: дистанційне навчання, мистецька освіта, вищі навчальні заклади, он-

лайн-платформи, інтерактивні методи, зворотний зв’язок

ОСОБЛИВОСТІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАН-

НЯ НА МИСТЕЦЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЯХ

(на прикладі факультету мистецтв Хнпу імені Г.с.ско-

вороди)

Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

ностей, яка вимагає значних зусиль і ресурсів

від усіх учасників освітнього процесу.

Аналіз основних досліджень і публікацій.

Дистанційне навчання у вищих навчальних

закладах стало невід’ємною частиною сучас-

ного освітнього процесу, проте викликало

низку проблем, які потребують детального

аналізу. Узагальнення результатів наукових

досліджень з обраної теми дозволив виявити

найбільш актуальні наукові розвідки. Так, за-

гальні питання забезпечення якості змішано-

го та дистанційного навчання відображені у

роботах Т. Васильєвої (2023), С. Котенко (2023),

С. Мартиненко (2020). Предметом дослідження

особливостей організації дистанційного нав-

чання для творчих спеціальностей стали пра-

ці А.Бондаренко (2019), О. Васильєвої (2023),

С. Ржечицької (2022). Технічні та психологічні

труднощі виникають під час дистанційного

навчання в умовах воєнного стану знайшли

втілення у публікаціях Л. Лондар (2022). Інно-

ваційні підходи до організації дистанційно-

го навчання були розроблені дослідниками

Є. Карпенком (2023), І. Парфентьєвою (2024),

А. Соколовою (2022). Можливості для розвитку

дистанційної освіти в галузі мистецтв розкри-

то у доробках Л. Гврилової (2017), Ю. Касатоно-

вої (2017).

Аналіз вище названих досліджень дово-

дить, що особливості мистецьких спеціаль-

ностей передбачають розвиток практичних

навичок та творчого потенціалу, роблять їх

найбільш вразливими у контексті дистанцій-

ного навчання. Важко не погодитися з думкою

про те, що дистанційне навчання ускладнює

оцінювання творчих робіт студентів, оскільки

не дозволяє в повній мірі оцінити їх індивіду-

альний стиль та техніку виконання, а недо-

статня кількість спеціалізованого програмного

забезпечення та обладнання для дистанційно-

го навчання в мистецьких галузях є одним з ос-

новних факторів, що обмежують ефективність

такого навчання.

У зв’язку з цим особливого значення наб-

увають дослідження, які відображають досвід

роботи кафедр та факультетів мистецького

спрямування.

Формулювання цілей та завдань статті. Мета

даної публікації полягає в узагальнені та си-

стематизації досвіду дистанційного навчання

на факультеті мистецтв ХНПУ імені Г.С. Ско-

вороди, виявлені сильних та слабких сторін

такої форми освіти в контексті специфіки мис-

тецьких дисциплін. Поставлені завдання стат-

ті концентрують увагу на оцінюванні потен-

ціалу дистанційного навчання для розвитку

мистецької освіти, визначити його переваги

та можливості для індивідуалізації навчаль-

ного процесу, а також визначенні основних

викликів, з якими стикаються студенти та

викладачі факультету при дистанційному на-

вчанні, зокрема, пов’язані з особливостями

творчих процесів, практичних занять та оці-

нювання.

Виклад основного матеріалу. Організація

дистанційного навчання на факультеті базува-

лася на нормативних документах Міністерства

освіти і науки України, а також внутрішніх

положеннях університету (Про затвердження

Положення про дистанційне навчання, 2024;

Положення про використання технологій дис-

танційного навчання в освітньому процесі хар-

ківського національного педагогічного універ-

ситету імені Г.С. Сковороди, 2021; Положення

про стажування педагогічних і науково-педаго-

гічних працівників на платформі дистанційної

освіти MOODLE (ВС-16), 2022).

Ці документи визначали загальні прин-

ципи організації дистанційного навчання, ви-

моги до навчальних програм та матеріалів, а

також права та обов’язки учасників освітнього

процесу.

Необхідно зазначити, що організація освіт-

нього процесу на факультеті мистецтв базуєть-

ся на комплексному підході, який враховує як

педагогічні аспекти (розвиток професійних

навичок та особистості), так і технічні (забез-

печення якісного навчання за допомогою ІТ-ін-

струментів) у контексті дистанційного формату

навчання. Для ефективного управління освіт-

нім процесом на факультеті мистецтв створе-

но електронну базу даних студентів і викла-

дачів, розроблено та розміщено на платформі

MOODLE електронні курси з усіх навчальних

дисциплін факультетських спеціальностей, а

також ведеться електронна документація для

обліку роботи викладачів і студентів.

Дистанційне навчання розглядається нами

як невід’ємна частина викладання всіх освітніх

компонентів освітніх програм представлених

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education

кафедрами дизайну, музичного мистецтва, об-

разотворчого мистецтва та хореографії, тому

на факультеті постійно проводиться ІТ-підго-

товка викладачів. Вони проходять курси «За-

стосування MOODLE у діяльності викладача»

та «Робота в MOODLE (базовий рівень)», беруть

участь у семінарах з MOODLE і можуть стажу-

ватися на платформі. Значна кількість викла-

дачів факультету завершили дистанційні кур-

си «Цифрові інструменти GOOGLE для освіти»

базового і середнього рівня. Для підвищення

професійної компетентності викладачів у

сфері дистанційного навчання на факультеті

організовуються регулярні методичні семіна-

ри. Серед них особливу увагу привертають такі

заходи, як: «Зміст і структура дистанційного

курсу дисциплін індивідуального циклу на

ПДН MOODLE» (О. Васильєва), «Проведення під-

сумкової атестації на ПДН MOODLE» (В. Фомін),

«Специфіка викладання дизайнерських дисци-

плін в дистанційному навчанні»(Л. Григорова,

Н. Житєньова) та «Використання кейс-завдань

для дистанційної роботи хореографів» (В. Коси-

ченко, Б. Фоменко). Учасники семінарів обго-

ворюють особливості викладання різних дис-

циплін в онлайн-форматі, діляться досвідом

використання платформи MOODLE та інших

цифрових інструментів.

Значна частина навчальних дисциплін

факультету має творчий характер, що перед-

бачає індивідуальну форму навчання. Це сто-

сується таких дисциплін, як: «Основний му-

зичний інструмент», «Додатковий музичний

інструмент», «Хорове диригування», «Поста-

новка голосу», «Практикум за кваліфікацією»

та «Практикум з виконавської діяльності хо-

реографа». Для забезпечення ефективного нав-

чання за такими предметами в умовах дистан-

ційного формату було розроблено спеціальну

структуру електронних курсів, яка передбачає:

візитівки, навчальні та робочі програм з дис-

ципліни, алгоритм їх вивчення, інформацію

про структуру курсу, детальний опис навчаль-

ного матеріалу, критерії оцінювання та індиві-

дуальний зворотній зв’язок від викладача.

Розроблені дистанційні курси враховують

особливості тривалого навчання за дисци-

плінами індивідуального циклу (6-8 семестрів)

та забезпечують поступове нарощування

складності навчального матеріалу (Васильєва

О.В., 2021). Саме з цією метою в ньому розміще-

но навчальну і робочі програму з дисципліни,

що дає змогу здобувачу осягнути зміст пред-

мету відразу в повному обсязі. Таким чином

створюється віртуальний клас викладача, де

для кожного студента відводиться окрема сек-

ція з індивідуальною програмою (нотні при-

клади у форматах pdf або jpg), URL-посилання

на веб-ресурси (ZOOM, MEET ) для проведення

онлайн занять, комплекси методично ілю-

стративних матеріалів (фонограми партитур

та інструментальних супроводів в різних тем-

пах; аудіо партій хорових та вокальних творів;

посилання на зразки виконання музичних

творів; відео для відпрацювання технічних

складностей, глосарії), скріншоти або посилан-

ня на відео проведених занять.

Наш факультет дотримується загальної

практики дистанційного навчання і викори-

стовує в освітньому процесі поєднання син-

хронного і асинхронного режимів. Це надає

можливості викладачу за будь-яких умов за-

безпечити безперервність освітнього процесу.

Проведений аналіз пристроїв, з якими пра-

цюють студенти і викладачі, дав можливість

визначитеся з інструментами дистанції освіти.

На факультеті використовуються різні дистан-

ційні платформи, (MOODLE, Google Classroom),

мультимедійні ресурси (Padlet, Jamboard,

Quizlet, Kahoot), додатків та програмних за-

безпечень для проведення відеоконференцій

та відеозустрічей (ZOOM, Skype, MEET, Viber,

Telegram).

В основному специфіка викладання мис-

тецьких дисциплін вимагає синхронного ре-

жиму роботи. Прямі трансляції — один із най-

простіших у підключенні видів дистанційного

навчання, доступний у багатьох соціальних

мережах (Іnstagram, Facebook, Viber, Telegram).

Саме він дає моментальний зворотний зв’язок,

що створює атмосферу уроку, максимально

наближену до оригінальної. Прямі включення

найбільш зручні для проведення таких дис-

циплін індивідуального циклу, як «Основний

музичний інструмент», «Додатковий музич-

ний інструмент», коли процес навчання від-

бувається у режимі «викладач – студент» і не

потребує роботи з концертмейстером.

На дисциплінах «Хорове диригування»,

«Постановка голосу», Практикум з виконавсь-

Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

кої діяльності хореографа» участь концерт-

мейстера необхідна і вимагає застосування

групових чатів, для яких ми використовуємо

програмне забезпечення для проведення ві-

деоконференцій ZOOM, SKYPE, GOOGLE MEET.

Вони маю значно ширші можливості і дають

змогу демонструвати екран, працювати у гру-

пах за допомогою сесійних залів, використо-

вувати інтерактивні дошки. Важливу роль у

роботі в синхронному режимі відіграє кон-

цертмейстер. Він чітко дотримується темпо-

вих позначень, а виконавці уважно дослуха-

ються до його гри. В такому випадку студенти

сприймають гру наживо як фонограму.

Ми погоджуємося з думкою Є. Карпенка,

що практичне навчання за такими курсами

в он-лайн форматі може привести до втрати

якості освіти, оскільки необхідна наявність

відповідного технічного та програмного забез-

печення (Карпенко Є. (2021), с. 347), і намагає-

мося мінімізувати втрати.

Під час роботи хорового класу в режимі

он-лайн функція демонстрації екрана дозволяє

всім учасникам одночасно слідкувати за робо-

тою з партитурою. Це сприяє чіткішій органі-

зації заняття, виділенню складних епізодів та

їх опрацюванню. Завдяки цій функції можна

спільно переглядати відеозаписи, використо-

вувати онлайн перекладач для комунікації з

іноземними студентами. На заняттях з хорово-

го класу також застосовуються сесійні зали для

роботи з окремими партіями хору, де за кож-

ною групою закріплюється хормейстер, кон-

цертмейстер або студент-практикант старших

курсів для проведення репетицій. Керівник

хору може контролювати процес, переходячи

між сесійними залами.

Для моделювання хорового звучання вико-

ристовуються електронні тренажери мідіпар-

титур, що дозволяє студентам тренувати са-

мостійність і впевненість у виконанні партій.

Студенти отримують мідіпартитури і викори-

стовують їх на заняттях. Можлива робота як з

одного пристрою, відображаючи партитуру на

екран для відпрацювання темпу й динаміки,

так і з двох пристроїв, коли студент працює з

телефону (Васильєва О.В., Мартиненко І.І., Ко-

ролевська Т.О., 2023).

Для забезпечення ефективного навчан-

ня в дистанційному форматі творчих дисци-

плін, таких як «Живопис», «Рисунок» та інших,

викладачі кафедри дизайну активно викори-

стовують сучасні інформаційно-комунікаційні

технології. Враховуючи специфіку практичної

діяльності студентів-дизайнерів, особлива ува-

га приділяється розробці авторських проєктів

за допомогою педагогічних технологій, таких

як навчання у малих групах, дискусії, мозко-

вий штурм, круглі столи, рольові та ділові ігри,

ситуаційний аналіз (Case-Study) і метод проєк-

тів. Для забезпечення ефективного навчально-

го процесу в дистанційному форматі викладачі

кафедри дизайну активно опановують сучасні

інформаційно-комунікаційні технології, зо-

крема, використовують онлайн-дошку Padlet

для демонстрації найкращих творчих робіт і

проведення онлайн виставок (Григорова Л.С.,

Житєньова Н.В, 2022).

Для налагодження зворотного зв’язку

зі здобувачами, їх опитування і актуаліза-

ції знань ми використовуємо онлайн-сервіс

Kahoot, де викладачі створюють власні інтерак-

тивні тести. Ефективним також стало впровад-

ження інтерактивних вікторин і тестувань на

платформі Quizizz. Перспективним інструмен-

том для організації освітнього процесу є Miro,

який викладачі кафедри застосовують не тіль-

ки для представлення навчальних матеріалів і

демонстрації студентських робіт, але й для ро-

зробки практичних завдань, де призначають

відповідальних за їх виконання.

Під час командної роботи, наприклад моз-

кових штурмів, студенти мають можливість

додавати власні коментарі та оцінювати ко-

ментарі інших. Крім того, викладачі активно

користуються онлайн-сервісом LearningApps

для створення різноманітних завдань, таких як

кросворди, ребуси та завдання на співставлен-

ня елементів, наприклад декору з інтер’єром

або поєднання кольорових палітр для певного

дизайну (Григорова Л.С., Житєньова Н.В, 2022).

При викладанні дисциплін «Історія обра-

зотворчого мистецтва», «Теорія і історія обра-

зотворчого мистецтва» та «Історія сучасного

аудіовізуального мистецтва» активно викори-

стовуються цифрові ресурси провідних світо-

вих музеїв, таких як Лувр, Мюнхенська пінако-

тека, Дрезденська картинна галерея та музей

Прадо (Алтухова А.В., Ростовцева Н.С, 2021). Сту-

денти мають можливість віртуально відвідати

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education

виставки, детально розглянути образи та оз-

найомитися з довідковою інформацією, а та-

кож використання інтерактивних елементів

веб-ресурсів дозволяє здобувачам освіти само-

стійно досліджувати різні стилі та напрямки в

мистецтві.

Найбільш яскраво проявляється поєднан-

ня синхронного та асинхронного режиму на-

вчання у «Кейс-технологіях». Це ефективний

спосіб взаємодії між всіма учасниками освіт-

нього процесу у зручних для них час. «Кейс-тех-

нологія» полягає в створенні і комплектації

навчально-методичних матеріалів в спеціаль-

ний набір (кейс) і їх передачу (пересилку) здоб-

увачам.

Кейс-заняття, що є одним з елементів

кейс-технології, мають ряд переваг: мож-

ливість виконувати завдання у будь-який

слушний час; відсутність залежності від ста-

більності і швидкості мережі Інтернету; ме-

тодичний інструмент для творчого розвитку

здобувачів і їх співтворчості з педагогом.

Алгоритм використання кейс-занять для

дистанційної роботи по хореографії передба-

чає: підготовку і розміщення практичного і

теоретичного матеріалу на платформі дистан-

ційної освіти Moodle, Instagram, YouTube. За-

пис відео-вправ і комбінацій, що виконуються

викладачами або демонстраторами, запис ос-

новних учбово-тематичних блоків: партерна

гімнастика, комплекс розминкових вправ, ком-

плекс вправ у станка і на середині залу, танцю-

вальні елементи класичного, народно-сценіч-

ного, сучасного бального та сучасного танців,

трюкові елементи, підбірка концертних про-

грам – зразків хореографічного мистецтва (Єфі-

мова О., Барабаш О., Подкопай Є., Сидоренко В,

2023).

Практика роботи факультету мистецтв

свідчить , що у процесі вивчення дисциплін

професійної підготовки студенти опрацьову-

ють теоретичні матеріали, проходять тесту-

вання, створюють хореографічні комбінації

та етюди, переглядають відеофільми, концер-

ти провідних хореографічних, хорових та му-

зично-інструментальних колективів, балети,

оперні вистави, сольні концерти відомих ви-

конавців, а також готують рецензії, характери-

стики та мультимедійні презентації. Втім не-

обхідно зазначити, що незважаючи на значну

роль дистанційних технологій у навчальному

процесі, вони не можуть повністю замінити

безпосереднє спілкування викладача зі сту-

дентами та практичні заняття, які є невід’єм-

ною частиною освітнього процесу, особливо в

таких творчих спеціальностях як музичне та

образотворче мистецтво, дизайн і хореографія.

Висновки. Отже, дистанційне навчання на

факультеті мистецтв показало як свої перева-

ги, так і недоліки. З одного боку, воно дозво-

лило забезпечити безперервність освітнього

процесу в складних умовах. З іншого боку, ви-

явилися певні труднощі, пов’язані з організа-

цією практичних занять, відсутністю прямого

контакту між студентами та викладачами. Для

подальшого вдосконалення дистанційного на-

вчання необхідно звернути увагу на розробку

більш інтерактивних форм навчання, забезпе-

чення технічної підтримки студентів та викла-

дачів, а також розробку спеціальних методич-

них рекомендацій для викладання творчих

дисциплін в дистанційному форматі.

Перспективи подальших досліджень у

галузі дистанційного навчання на мистець-

ких спеціальностях відкривають значні мож-

ливості для вдосконалення педагогічних під-

ходів і підвищення якості освіти. Насамперед,

важливо дослідити адаптацію мистецьких

дисциплін до цифрового середовища, оскіль-

ки практичні навички в таких спеціальностях

складно перевести в онлайн-формат без втрати

ефективності навчання. Крім того, важливим

аспектом є психологічний вплив дистанційно-

го навчання на студентів, особливо у контексті

мотивації, емоційної стійкості та креативності.

Цікавими в цьому плані є інтерактивні методи

та гейміфікація, які можуть сприяти підвищен-

ню залученості студентів, розвитку їх творчого

мислення та кращому засвоєнню матеріалу, зо-

крема завдяки VR і AR-технологіям.

Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Гаврілова, Л., & Катасонова, Ю. (2017). Теоретичні аспекти впровадження дистанційного навчан-

ня в Україні. Освітологічний дискурс, 168–182. https://doi.org/10.28925/2312-5829.2017.1-2.1682

Алтухова, А.В., Ростовцева, Н.С. (2021). Можливості використання дистанційного навчання у

підготовці майбутніх вчителів образотворчого мистецтва. Scientic collection «interconf», (58), 97–103.

http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6838

Бондаренко, А. (2019). Дистанційна освіта музикантів-виконавців: проблеми та перспективи.

Імідж сучасного педагога, №5 (194), C.80-81 https://doi.org/10.33272/2522-9729-2020-3(192)-69-72

Васильєва, О.В. (2021). Організація викладання хорового диригування з використанням дистан-

ційної платформи MOODLE. Диригентсько-хорова освіта: синтез теорії та практики (с. 6–9). ХНУМ

імені І.П. Котляревського.

Васильєва, О.В., Мартиненко, І.І., Королевська, Т.О. (2023). Підготовка та організація кваліфіка-

ційного іспиту з диригування хором в умовах дистанційного навчання. Час мистецької освіти. Мис-

тецька освіта: реалії та перспективи розвитку (с. 175–182). ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

Васильєва, Т.А., Котенко, С.І. (2023). Проблеми і перспективи розвитку онлайн-освіти. Сумський

державний університет. https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/92574/1/Vasyl%CA%B9yeva.

pdf

Григорова, Л.С., Житєньова, Н.В. (2022). Особливості викладання дизайнерських дисциплін в умо-

вах воєнного стану. Modern and global methods of the development of scientic thought (с. 350–355). Italy.

https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/9265

Єфімова, О., Барабаш, О., Подкопай Є., Сидоренко В. (2023). Проблеми вивчення хореографічних

дисциплін в умовах дистанційного навчання. Витоки педагогічної майстерності., (32), 124–127.

Карпенко, Є. (2021). Дистанційне вивчення хорових дисциплін: втрати та знахідки. Актуальнi

питання гуманiтарних наук., 1(39), 345–351. https://doi.org/10.24919/2308-4863/39-1-57

Лондар, Л. (2022). Щодо забезпечення дистанційного навчання в Україні в умовах війни. Освіта

України в умовах воєнного стану: управління, цифровізація, євроінтеграційні аспекти (с. 36–40). ДНУ

«Інститут освітньої аналітики». https://kerivnyk.info/2022/10/londar.html

Мартиненко, С. (2020). Забезпечення якості університетської освіти в умовах змішаного та

дистанційного навчання. Неперервна професійна освіта: теорія і практика , (4), 7–13. https://doi.

org/10.28925/1609-8595.2020.4.1

Парфентьєва, І. П. (2023). Особливості проведення занять з дисциплін диригентсько-хорового ци-

клу в умовах дистанційного навчання. Час мистецької освіти. Мистецька освіта: реалії та перспек-

тиви розвитку (с. 151–153). ХНПУ імені Г. С. Сковороди.

Положення про використання технологій дистанційного навчання в освітньому процесі хар-

ківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (2021) (Харківська область)

(Україна). http://surl.li/mvienv

Положення про стажування педагогічних і науково-педагогічних працівників на платформі дис-

танційної освіти MOODLE (ВС-16) (2022) (Харківська область) (Україна). http://surl.li/pusogl

Про затвердження Положення про дистанційне навчання, Наказ Міністерства освіти і науки

України № 466 (2024) (Україна). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13#Text

Ржечицька, С. А. (2022). Проблеми та переваги дистанційного навчання в мистецьких закла-

дах вищої освіти. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія., (3), 100–105. http://elib.

nakkkim.edu.ua/handle/123456789/4561

Соколова, А. (2022). Інтерактивні форми і методи дистанційного навчання майбутніх учителів

музичного мистецтва. Professional Art Education, 3(1), 6-16. https://doi.org/10.34142/27091805.2022.3.01.

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education

REFERENCES

Gavrilova, L., & Katasonova, J. (2017). Theoretical aspects of distance learning in Ukraine. Educological

Discourse, 168–182. https://doi.org/10.28925/2312-5829.2017.1-2.1682 [in Ukrainian]

Altukhova A.V., Rostovtseva N.S. (2021). Mozhlyvosti vykorystannya dystantsiynoho navchannya

maybutnikh uchyteliv obrazotvorchoho mystetstva [Possibilities of using distance learning in the training of

future teachers of ne arts.]. Naukovyy zbirnyk «interkonf», (58), 97–103. [in Ukrainian]

Bondarenko, A. (2019). Dystantsiyna osvita muzykantiv-vykonavtsiv: problemy ta perspektyvy [Distance

education of musicians-performers: problems and prospects. Image of a modern teacher,]. Imidzh suchasnoho

pedahoha, №5 (194), – 2019.- C.80-81 https://doi.org/10.33272/2522-9729-2020-3(192)-69-72 [in Ukrainian]

Vasylieva, O.V. (2021). Orhanizatsiya vykladannya khorovoho dyryhuvannya z vykorystannyam

dystantsiynoyi platformy MOODLE. [Organization of teaching choral conducting using the MOODLE

distance platform.] U Dyryhent·sʹko-khorova osvita: syntez teoriyi ta praktyky (s. 6–9). KHNUM imeni I.P.

Kotlyarevsʹkoho [in Ukrainian]

Vasylieva, O.V., Martynenko, T.O. (2023). Pidhotovka ta orhanizatsiya kvalikatsiynoho vyprobuvannya

z dyryhuvannya khorom v umovakh dystantsiynoho navchannya.[Preparation and organization of the

qualication exam in choir conducting in distance learning.] U Chas mystetsʹkoyi osvity. Mystetsʹka osvita:

realiyi ta perspektyvy rozvytku (s. 175–182). KHNPU imeni H. S. Skovorody [in Ukrainian]

Vasylʹyeva, T.A., Kotenko, S.I. (2023). Problemy i perspektyvy rozvytku onlayn-osvity. [Problems and

prospects of online education development] Sumsʹkyy derzhavnyy universytet. https://essuir.sumdu.edu.ua/

bitstream/123456789/92574/1/Vasyl%CA%B9yeva.pdf [in Ukrainian]

Hryhorova, L.S., Zhytyenʹova, N.V. (2022). Osoblyvosti vykladannya dyzaynersʹkykh dystsyplin v

umovakh viysʹkovoho stanu. [Peculiarities of teaching design disciplines in the conditions of the military

state.] U Suchasni ta svitovi metody rozvytku naukovoyi dumky (s. 350–355). Italiya https://dspace.hnpu.edu.

ua/handle/123456789/9265 [in Ukrainian]

Yemova, O., Barabash, YE., Sydorenko, V. (2023). Problemy vyvchennya khoreohrachnykh dystsyplin

v umovakh dystantsiynoho navchannya. [Problems of learning choreographic disciplines in conditions of

distance learning.] Vytoky pedahohichnoyi maysternosti., (32), 124–127 [in Ukrainian]

Karpenko, YE. (2021). Dystantsiyne vyvchennya khorovykh dystsyplin: vtraty ta znakhidky. [Distance

learning of choreographic disciplines: losses and advantages.] Aktualʹni pytannya humanitarnykh nauk.,

1(39), 345–351. DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863/39-1-57 [in Ukrainian]

Londar, L. (2022). Shchodo zabezpechennya dystantsiynoho navchannya v Ukrayini v umovakh viyny.

[The need to ensure distance learning in Ukraine in conditions of war.] U Osvita Ukrayiny v umovakh

voyennoho stanu: upravlinnya, tsyfrovizatsiya, yevrointehratsiyni aspekty (s. 36–40). DNU «Instytut osvitnʹoyi

analityky». https://kerivnyk.info/2022/10/londar.html [in Ukrainian]

Martynenko, S. (2020). Zabezpechennya yakosti universytet·sʹkoyi osvity v umovakh zmishanoho

ta dystantsiynoho navchannya. Neperervna profesiyna osvita: teoriya i praktyka , (4), 7-13.[ Ensuring the

quality of university education in blended and distance learning environments] https://doi.org/10.28925/1609-

8595.2020.4.1 [in Ukrainian]

Sokolova, A. (2022). Interaktyvni formy i metody dystantsiynoho navchannya maybutnikh uchyteliv

muzychnoho mystetstva. [Interactive forms and methods of distance education of future teachers of musical

art.] Profesiyna mystetsʹka osvita, 3(1), 6-16. https://doi.org/10.34142/27091805.2022.3.01.01 [in Ukrainian]

Parfentʹeva, I. p. (2023). Osoblyvosti provedennya zanyatʹ z dystsypliny dyryhent·sʹko-khorovoho tsyklu

v umovakh dystantsiynoho navchannya. [Peculiarities of conducting classes in the discipline of conducting

and choral cycle in conditions of distance education] U Chas mystetsʹkoyi osvity. Mystetsʹka osvita: realiyi ta

perspektyvy rozvytku (s. 151–153). KHNPU imeni H. S. Skovorody [in Ukrainian]

Polozhennya pro vykorystannya tekhnolohiy dystantsiynoho navchannya v osvitnʹomu protsesi

Kharkivsʹkoho natsionalʹnoho pedahohichnoho universytetu imeni H.S.Skovorody (2021) (Kharkivsʹka oblastʹ)

(Ukrayina). [Regulations on the use of distance learning technologies in the educational process of Kharkiv

National Pedagogical University named after G.S. Skovoroda (2021) (Kharkiv region) (Ukraine).] http://surl.li/

mvienv [in Ukrainian]

Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

Polozhennya pro stazhuvannya pedahohichnykh ta naukovo-pedahohichnykh pratsivnykiv na platformi

dystantsiynoyi osvity MOODLE (VS-16) (2022) (Kharkivsʹka oblastʹ) (Ukrayina). [Regulations on internships of

pedagogical and scientic-pedagogical workers on the distance education platform MOODLE (ВС-16) (2022)

(Kharkiv region) (Ukraine)] http://surl.li/pusogl [in Ukrainian]

Pro zatverdzhennya Polozhennya pro dystantsiyne navchannya, Nakaz MON Ukrayiny № 466 (2024)

(Ukrayina). [On approval of the Regulations on distance learning, Order of the Ministry of Education and

Science of Ukraine No. 466 (2024) (Ukraine)] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13#Tekst [in

Ukrainian]

Rzhechytsʹka, S. A. (2022). Problemy ta perevahy dystantsiynoho navchannya v mystetsʹkykh zakladakh

vyshchoyi osvity. [Problems and advantages of distance learning in artistic institutions of higher education]

Bibliotekoznavstvo. Dokumentoznavstvo. Informolohiya., (3), 100–105. http://elib.nakkkim.edu.ua/

handle/123456789/4561 [in Ukrainian]

Gavrilova, L., & Katasonova, J. (2017). Theoretical aspects of distance learning in Ukraine. Educological

Discourse, 168–182. https://doi.org/10.28925/2312-5829.2017.1-2.1682 [in Ukrainian]

Надійшла до редакції / Received: 01.11.2024

Рекомендовано до друку / Accepted: 05.12.2024

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education

DISTANCE LEARNING IN ART MAJORS

OF HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS

(on the example of the faculty of arts in

h.s. skovoroda kharkiv national pedagogical

university)

Candidate of pedagogical sciences, Associate

professor of the department of musical art in

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University

Kharkiv, Ukraine

email: voksana.vasylieva@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-8918-4357

Doctor of Pedagogical Sciences, Professor,

Dean of the Faculty of Arts in H.S. Skovoroda

Kharkiv National Pedagogical University

Kharkiv, Ukraine

email: v.v.fomin@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-8652-2023

Object. The purpose of this publication is to summarize and systematize the experience of distance

learning at the Faculty of Arts of H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, identifying the

strengths and weaknesses of this form of education in the context of the specic nature of arts disciplines.

The objectives of the article focus on evaluating the potential of distance learning for the development

of arts education, identifying its advantages and possibilities for individualizing the learning process, as

well as determining the main challenges faced by students and faculty in the distance learning format,

particularly those related to the specicities of creative processes, practical lessons, and assessment.

Methods and Methodology. The study employs traditional theoretical methods of analyzing

scientic literature, curricula, methodological materials, and reports to understand the theoretical

foundations and practical implementation of distance learning in arts education. In the course of the

research, methods such as observation of online learning processes (online classes, forums, chats) were

used to identify the features of student-teacher interaction and assess the impact of distance learning on

the quality of creative assignments.

Research Results. The article offers a detailed analysis of the distance learning experience at the

Faculty of Arts of H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University in key arts specialties: 014.13

Secondary Education (Music), 014.14 Secondary Education (Visual Arts), 022 Design, 024 Choreography.

The authors examine how the university has adapted its educational process to contemporary challenges,

focusing on aspects such as the use of online platforms, interactive teaching methods, and feedback

between participants in the educational process.

The article deeply analyzes the problems faced by students and instructors of arts disciplines

during distance learning. Among these are the lack of direct contact with the instructor, limited access to

specialized equipment, and diculties in developing practical skills and creative collaboration.

The authors provide specic recommendations for improving the organization of distance learning

at the Faculty of Arts. They develop strategies to overcome challenges and maximize the benets of the

distance learning format.

Conclusions. The study demonstrates that, despite certain challenges related to the specics of

arts disciplines, distance learning at the Faculty of Arts of H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University allows for high-quality education and the development of students’ creative abilities. The

authors offer a range of practical recommendations that may be useful for other higher education

institutions.

Keywords: distance learning, arts education, higher education institutions, online platforms,

interactive methods, feedback

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.02.06

Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal