УДК: 378.13

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.02.03

ЗАСОБИ ВІДОБРАЖЕННЯ БАЛЕТМЕЙСТЕРАМИ

ВЕСНЯНО-ЛІТНЬОГО ЦИКЛУ УКРАЇНСЬКИХ

КАЛЕНДАРНИХ ОБРЯДІВ У НАРОДНО-СЦЕНІЧ-

НИХ ТАНЦЯХ

кандидат мистецтвозавства, доцент,

доцент кафедри хореографії ХНПУ імені

Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: vikaaa20.08.74@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-8645-573X

кандидат педагогічних наук, доцент

кафедри хореографії ХНПУ імені Г.С. Ско-

вороди

Харків, Україна

email: lenchik721215@gmail.com

https://orcid.org/0000-0003-3860-4240

У статті виявлено та теоретично обґрунтовано ефективні засоби відображення балетмей-

стерами весняно-літнього циклу українських календарних обрядів в ансамблях народного танцю, а

саме: танцювальна лексика українського народно-сценічного танцю, драматургія твору, малюнки

танцю, українські народні костюми, українські національні атрибути: віночки, купальське дерево,

українські народні та міфологічні образи: Івана Купала, Марена, ліричні образи українських дівчат,

мужні образи українських хлопців, образи птахів, Весни. Виокремлено особливості веснянок, гаївок

та купальських обрядів українців та специфіку їх відображення українськими балетмейстерами в

хореографічних творах сучасності. Розглянуто репертуар аматорських та професійних ансамблів

народного танцю України, в яких відображено весняні та купальські обряди українців: Заслужено-

го Академічного буковинського ансамблю пісні і танцю (балетмейстер Г. Асенькова), Заслуженого

ансамблю танцю України «Юність» (балетмейстер М. Ваньковська), Народного ансамблю танцю

«Барвінок» (балетмейстер М. Квітчата), хореографічного гуртка «Барви танцю» (балетмейстер

С. Жицька). У статті надана класифікація веснянок. Результати теоретичного матеріалу наукової

статті дадуть змогу фахівцям в галузі хореографічного мистецтва урізноманітнити репертуар

ансамблів народного танцю та створювати більше хореографічних творів на матеріалі українських

обрядових танців.

Ключові слова: українські календарні обряди, балетмейстер, народно-сценічні танці, виразні

засоби танцю, ансамблі народного танцю, весняно-літній цикл обрядів.

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими чи практичними завданнями.

Враховуючи проблему глобалізації та впли-

ву іноземних культур на українську танцю-

вальну культуру, через російське вторгнення

на землі України, актуальним є питання збере-

ження національної ідентичності та культур-

ної спадщини. На сучасному етапі відображен-

ня балетмейстерами українських календарних

обрядів в репертуарі ансамблів народного

танцю, сприяє збереженню та відродженню

танцювальних традицій, обрядів та звичаїв.

Завдяки осмисленню художніх образів

українського народу, через сценічне втілен-

ня українських календарних обрядів, кален-

дарних свят, учасники ансамблів народних

танців мають можливість глибше зрозуміти

та відчути свою приналежність до україн-

ського етносу, його культури, що є важли-

вим фактором у формуванні національної

самосвідомості та патріотичних почуттів.

Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

Включення балетмейстерами у репертуар

ансамблів народного танцю елементів весня-

но-літного циклу календарних українських

обрядів та свят сприяє не тільки збереженню

культурної спадщини, але й відкриває можли-

вості для міжкультурної взаємодії та співпраці

з танцювальними колективами інших захід-

но-європейських країн, підвищуючи міжкуль-

турну свідомість. Таким чином, тема наукової

статті є актуальною для сучасних мистецтвоз-

навчих та культурологічних досліджень.

Аналіз основних досліджень та публікацій.

Аналіз наукових досліджень з теми науко-

вої статті показав, що вивченням особливостей

українських обрядів, свят, звичаїв займалися

українські етнографи, історики, письменни-

ки, культурологи: Ф. Вовк, М. Грушевський,

О. Пчілка, І. Франко, І. Скрипник, Д. Яворницький.

У хореографічних творах українських ба-

летмейстерів О. Барабаш, М. Вантуха, П. Вірсь-

кого, А. Шевченко втілено деякі українські ка-

лендарні обряди та свята зимового, весняного,

літнього циклів, але теоретичного обґрунту-

вання особливостей їх застосування в творах

зазначених балетмейстерів ми не знаходимо.

Класифікацію веснянок робила О. Голубець.

Особливості побутового танцю «метелиця»

розглянуто в працях А. Гуменюка. Дослідни-

ця В. Жайворонок розглянула специфіку ру-

салій в українській танцювальній культурі.

Деякі аспекти зазначеної теми розглянуто

в працях В Борисенко, а саме весільні обряди

та звичаї українського народу, С. Козяр дослід-

жував українську родинну обрядовість: весіл-

ля, похорон. О. Курочкін розглядав українські

зимові обряди: «Коза», «Маланка», О. Лимансь-

ка досліджувала календарне свято як складову

української обрядової культури. Вище зазна-

чені автори внесли значний вклад в розвиток та

удосконалення української обрядової культури.

Формулювання цілей та завдань статті

полягає у теоретичному обґрунтуванні та вияв-

ленні ефективних засобів відображення балет-

мейстерами українських календарних обрядів

весняно-літнього циклу в народно-сценічних

танцях. З’ясувати ступінь розробленості про-

блеми в сучасних наукових дослідженнях.

Виклад основного матеріалу. Українські

календарні обряди весняно-літнього циклу є

невід’ємною частиною культурної спадщини

народу, вони відображають його історичні,

релігійні та соціальні традиції. Їх класифіку-

ють за різними критеріями, включаючи періо-

дичність, походження та зміст. Головною

метою українських календарних обрядів є

відзначення важливих подій, змін у природі.

Календарні природні (сезонні) свята весня-

но-літнього циклу пов’язують з певними явища-

ми природи, або зміною пори року, наприклад

обряд весняного рівнодення, обряд Івана Купала.

Календарні свята та обряди в Україні

пов’язують з аграрним календарем, зміна-

ми пор року та сільськогосподарськи-

ми циклами. В них відображено зв’язок

українського народу з природою та кален-

дарними обрядами. Деякі обряди мають язич-

ницькі корені, деякі були християнізовані,

але зберігають елементи давніх вірувань.

Засоби втілення балетмейстерами україн-

ських календарних обрядів весняно-літнього

циклу в репертуарі аматорських та професій-

них ансамблів народно-сценічного танцю

України є ключовим елементом у збереженні

національних традицій та культурної спад-

щини через мистецтво танцю. Ці засоби не

тільки сприяють розвитку творчих здібно-

стей дітей, молоді, але й формують у них по-

вагу до календарних обрядів та власної історії.

Розглянемо деякі календарні обряди

весняно-літнього циклу українців та ефектив-

ні засоби втілення балетмейстерами цих об-

рядів в народно-сценічних танцях. До літніх

українських календарних обрядів ми відно-

симо: Обряд Івана Купала, який виконується

влітку, символізує народження літнього сон-

ця – Купала. А також є святом сонцестояння.

Основними язичницькими діями були:

плетення дівчатами вінків і пускання їх на

воду, вшанування купальського дерева хорово-

дами, розпалювання багаття та стрибки через

вогонь, ритуальна купіль; спалювання або по-

топлення деревця; спалювання опудала, риту-

альна вечеря. Головними мотивами цього свя-

та були поклоніння головним стихіям природи

та поєднання чоловічого та жіночого начал.

В репертуарі заслуженого ансамблю танцю

України «Юність» є хореографічна етновистава

«Зглянься Роде», де показано обряд «Івана Ку-

пала», який поставлений українським балет-

мейстером М. Ваньковською, музика Є. Станко-

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education

вича. Тут показано вшанування купальського

дерева хороводами, плетення дівчатами вінків

і пускання їх на воду, та гадання на коханого

чоловіка. Виразними засобами танцю є: лек-

сика українського народного танцю: тинки,

вірьовочки, упадання, припадання, голубці,

стрибки через вогонь; українські народні ко-

стюми: вишиванки, вінки, стрічки; серед атри-

бутів: купальське дерево, опудало Купало. У

виставі використана українська етномузика.

В репертуарі Народного ансамблю тан-

цю «Барвінок» (м. Вінниця) поставлений хо-

реографічний твір «Івана Купала» балетмей-

стером М. Квітчатим, де показано святковий

танець, що символізує святкування літньо-

го сонцестояння, любов та водяні обряди.

В репертуарі хореографічного колективу

«Барви танцю» в постановці «Купальські гу-

ляння» балетмейстера С. Жицької зображено

обряд купальських ігор на свято «Івана Купа-

ла». Чотири дівчини біля річки починають об-

рядовий танець з щойно сплетеними вінками.

Спочатку вони сидять у колі, що символізує

їхню дружбу та згуртованість. Кожна танцює

зі своїм вікном, іноді надіваючи його на голо-

ву як прикрасу, таким чином приміряючи на

себе ніби свою бажану долю. Дівчата заклика-

ють щастя, любов та добробут у власне життя.

Повільними та плавними рухами вони ко-

піюють річку, яку зображають шестеро дівчат

у синіх костюмах позаду. Вони імітують рухи

річки, роблячи хвилі та змінюючи задній план

та передній й навпаки. Всі виконавці наче поєд-

нуються з природою та стають одним цілим.

Наприкінці цього купального обря-

ду дівчата відпускають вінки на воду,

залишаючись на березі річки та спо-

стерігаючи, як вони повільно пливуть. Ви-

разними засобами танцю є: драматургія

твору, українські етнокостюми, вінки, етному-

зика, блакитне полотно, що символізує річку.

До весняних українських календарних

обрядів ми відносимо: Веснянки – назва ста-

ровинних слов’янських обрядових пісень,

які пов’язують з початком весни та набли-

женням польових робіт. Існує наступна за-

гальноприйнята класифікація веснянок: ро-

звійні веснянки, любовно-еротичні, шлюбні

веснянки, сатиричні веснянки (Вікіпедія).

Дослідниця О. Фружинська надає наступну

класифікацію веснянок: закличні – закликаєть-

ся прихід весни (волинсько-підляські «рогуль-

ки»); хороводні (вітання, величання приходу вес-

ни), гаївки (пов’язані з Великодніми святами за

часом виконання); юріївські, царинні, русальні

(троїцькі та кустові) (Фружинська, 1999, с.388).

Весняний цикл календарних обрядів був

спрямований на закладання майбутнього вро-

жаю, тому виконувалися ритуально-магічні дії,

які пов’язані із закликанням весни, тепла, птахів,

дощу. Весна також вважалася часом, коли про-

буджуються людські емоції та почуття. Обряди

для молоді включали ворожіння, оберегові дії,

ритуальні співи веснянок, гаївок (закликання

весни) та водіння обрядових танців - хороводів.

В репертуарі ансамблів народного

танцю України зустрічається багато хо-

реографічних творів «веснянок». Напри-

клад, у Заслуженому Академічному буко-

винському ансамблі пісні і танцю плідно

працювала балетмейстер Г. Асенькова, яка по-

ставила одноактний балет «Буковинська вес-

на» та хореографічний твір «Весняні обряди».

Вагоме місце в українських обрядах за-

ймають весняні обряди, в період між Бла-

говіщенням та Великоднем. Дівчата їх

виконують серед вільної природи, а в дав-

нину їх водили на цвинтарі біля церкви. Та

вони мали зв’язок з поминками померлих.

У веснянках дівчата співали про сонце,

закликали весну, співали про пробудження

природи, дівочу любов та весілля, та трима-

ли в руках та на голові вінки, як виразний

засіб танцю. В ансамблях народного танцю

часто виконуються старовинні гагілки, при-

кладом яких є «Кривий танець», «Подоляноч-

ка», «Перепілка», «Ягіля гілочка», «Вербова

дощечка», «Журавель» (Гуменюк, 1962, с.54).

В часи панщини народ створив нові гагіл-

ки на актуальні соціальні теми: «Бондарівна»,

«Зельман». Загалом, веснянки-гагілки переваж-

но є дівочими хороводними іграми, характер їх

виконання ліричний, рухи плавні, спокійні.

Постановка «Ятранські весняні ігри» ба-

летмейстера А. Кривохижі яскраво засвідчує,

що українські хореографи засобами мистецтва

танцю пропагують традиції обрядовості.

Українські «Веснянки» − танці, в яких обря-

довість, театралізація тісно поєднуються з на-

родною хореографією (Кривохижа, 2006, с.13).

Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

М. Грушевський наголошував, що най-

більш насиченими обрядовими танками є

весняно-літній період від Благовіщення до Ве-

ликодня, коли виконувалися веснянки, в яких

дівчата втілювали образи Весни; та жіночі тан-

ки, які виконувалися в обряді Івана Купала. На

Івана Купала молоді дівчата гадали на нарече-

ного, співали пісні, стрибали через вогонь, во-

дили обрядові хороводи, пускали вінки у воді,

шукали папороть. Дослідники пов’язують це з

природними ритмами - хороводи як своєрідні

вегетаційні, пробуджуючі обряди втрачають

свою необхідність під час літнього поворо-

ту сонця, коли природа в’яне, зменшує свої

продукуючи сили (Грушевський, 1993, с.252).

Враховуючи виразні засоби танцю (му-

зика, композиційні малюнки, танцювальна

лексика, художні образи, драматургія) до-

слідниця О. Мерлянова розподіляє україн-

ські обрядові танці весняно-літнього циклу

на наступні групи: 1. Танці з коловою струк-

турою з одним, двома або групою дівчат

у центрі (навколо Марени, Купала); 2. Од-

нолінійні ( «Кривий танок»), 3. Дволінійні (

«Вербова дощечка») (Мерлянова, 2006, с.75).

Висновки. Таким чином, особливістю

українських обрядових танців весняно-літ-

нього періоду є органічне поєднання слова,

музики, міміки, танцювальної лексики, пере-

важно хороводів, драматургії (синкретизм),

купальських та весняних художніх образів

(Весни, птахів, Івана Купала, молодих дів-

чат та парубків), композиційних малюнків,

національних атрибутів (вінки, купальське

дерево, ріка, вогонь), національних українсь-

ких костюмів (вишиванки, туніки, стрічки,

вінки), що забезпечує цілісність феномену.

Розглянуто класифікацію веснянок:

закличні – закликається прихід весни (волин-

сько-підляські «рогульки»); хороводні (вітання,

величання приходу весни), гаївки (пов’язані

з Великодніми святами за часом виконання);

юріївські, царинні, русальні (троїцькі та кустові).

Зроблено аналіз репертуару аматорських

та професійних ансамблів народного танцю

України, в яких відображено обряди зустрічі

весни та купальські обряди українців, а саме:

Заслуженого Академічного буковинського ан-

самблю пісні і танцю в репертуарі є одноактний

балет «Буковинська весна» та хореографічний

твір «Весняні обряди» (балетмейстер Г. Асень-

кова); Заслуженого ансамблю танцю України

«Юність» хореографічна етновистава «Зглянь-

ся Роде», де показано обряд «Івана Купала»

(балетмейстер М. Ваньковська); Народного ан-

самблю танцю «Барвінок» хореографічний твір

«Івана Купала» (балетмейстер М. Квітчата), хо-

реографічного гуртка «Барви танцю» твір «Ку-

пальські гуляння» (балетмейстер С. Жицька).

Необхідно відзначити, що на-

ведені теоретичні положен-

ня статті можуть бути використані

вчителями хореографії та керівниками хорео-

графічних гуртків, балетмейстерами при ство-

ренні високохудожніх хореографічних творів

на матеріалі українських календарних обрядів.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Бернадська, Д. (2013). Сучасна хореографія в контексті синтезу мистецтв. Актуальні питання гу-

манітарних наук, (7), 78-86. http://aphn-journal.in.ua/archive/7_2013/10.pdf

Борисенко, В. К. (2000). Традиції і життєдіяльність етносу: на матеріалах святково-обрядової

культури українців: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Київ: Uniserv,

190 с. http://www.nbuv.gov.ua/node/2982

Верховинець, В. (2008). Теорія українського народного танцю. Київ. Музична Україна. 149с.

http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000014380

Вінницький навчально-виховний комплекс «Барвінок». КЗ «Вінницький міський центр худож-

ньо-хореографічної освіти дітей та юнацтва "Барвінок". https://barvinok.edu.vn.ua/

Волицька, І. (1992). Театральні елементи в традиційній обрядовості українців Карпат кінця ХІХ -

поч.ХХ ст. К.: Наукова думка. 140 с. http://surl.li/pkulmy

Воропай, О.І. (2012). Звичаї нашого народу: народно-календарні звичаї, український народний

одяг. Київ: Пульсари. 630 с. http://surl.li/ibxrci

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education

Грушевський, М. (1993). Історія української літератури: В 6 т. 9 кн. Київ. Т. 3. С. 250-254.

Гуменюк, А. (1962). Народне хореографічне мистецтво України. Київ: Академія наук Української

РСР. 360 с.

Енциклопедичний словник символів культури України (2015). Веснянок (гаївок) символіка. Кор-

сунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В. М., 113—114.

Єфімова, О., & Алтухов, В. (2024). Значення народно-сценічного танцю у системі підготовки здоб-

увачів за спеціальністю 024 Хореографія. Professional Art Education, 5(1), 45-51. https://doi.org/10.34142/

27091805.2024.5.01.05

Єфремов, Є. В. (2016). Веснянки. Історія української музики: У 7 т. Т. 1. Кн. 1: Від найдавніших часів

до XVIII століття. Народна музика / НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, редкол.: Г. А. Скрипник

(голова) та ін. Київ, 56-73.

Іваницький, А. І. (2004). Веснянки. Український музичний фольклор: Підручник для вищих учбових

закладів. Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України.

3-е вид. доп. Вінниця: Нова книга. C. 60–67.

Кіндер, К. (2002). Танець як знаково-символічний комплекс. Вісник КНУКІМ. Серія «Мистецтвоз-

навство». Київ, №7. С. 49-55

Кривохижа, А. (2006). Гармонія танцю: навчально-методичний посібник з викладання курсу

«Мистецтво балетмейстера» для хореографічних відділень пед. університетів. Кіровоград: РВЦ КДПУ

ім. Винниченко. 100 с.

Куртєва, К. (2024). Народно-сценічний танець Прикарпатського регіону як фольклорна ос-

нова сучасного хореографічного мистецтва. Народна творчість та етнологія, 1 (401), 97–105.

https://doi.org/10.15407/nte2024.01.097

Мерлянова, О. (2006). Українські «жіночі танці» козацької доби. Вісник КНУКіМ: Зб. наук. праць.

№15 КНУКіМ. К: Мистецтвознавство. С. 72 - 77.

Скрипник, І. (2011). Золота книга українських традицій та звичаїв. Донецьк: ТОВ «Агентство

Мультипресс». 288 с.

Фружинська, О. (1999). Кривий танець» як одна з найархаїчніших гаївок. Народознавчі зошити,

(3), 387-394.

Шевченко, В. (2006). Мистецтво балетмейстера в народно-сценічній хореографії: навчально-ме-

тодичний посібник для вищих навчальних закладів культури і мистецтв України. К.: ДАКККіМ. 184с.

REFERENCES

Bernadsʹka, D. (2013). Suchasna khoreohraya v konteksti syntezu mystetstv [Modern choreography in

the context of the synthesis of arts]. Aktualʹni pytannya humanitarnykh nauk, (7), 78-86. http://aphn-journal.

in.ua/archive/7_2013/10.pdf [in Ukrainian]

Borysenko, V. K. (2000). Tradytsiyi i zhyttyediyalʹnistʹ etnosu: na materialakh svyatkovo-obryadovoyi

kulʹtury ukrayintsiv: navchalʹnyy posibnyk dlya studentiv vyshchykh navchalʹnykh zakladiv [Traditions

and life activities of the ethnic group: based on the materials of the festive and ritual culture of Ukrainians:

a textbook for students of higher educational institutions]. Kyyiv: Uniserv, 190 s. http://www.nbuv.gov.ua/

node/2982 [in Ukrainian]

Verkhovynetsʹ, V. (2008). Teoriya ukrayinsʹkoho narodnoho tantsyu [Theory of Ukrainian folk dance].

Kyyiv. Muzychna Ukrayina. 149s. http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000014380 [in Ukrainian]

Vinnytsʹkyy navchalʹno-vykhovnyy kompleks «Barvinok» [Vinnytsia educational complex «Barvinok»].

KZ «Vinnytsʹkyy misʹkyy tsentr khudozhnʹo-khoreohrachnoyi osvity ditey ta yunatstva «Barvinok». https://

barvinok.edu.vn.ua [in Ukrainian]

Volytsʹka, I. (1992). Teatralʹni elementy v tradytsiyniy obryadovosti ukrayintsiv Karpat kintsya XIX –

poch. XX st. [Theatrical Elements in the Traditional Rituals of Ukrainians of the Carpathians of the Late 19th

– Early 20th Centuries] K.: Naukova dumka. 140 s. http://surl.li/pkulmy [in Ukrainian]

Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

Voropay, O.I. (2012). Zvychayi nashoho narodu: narodno-kalendarni zvychayi, ukrayinsʹkyy narodnyy

odyah [Customs of Our People: Folk Calendar Customs, Ukrainian Folk Clothing]. Kyyiv: Pulʹsary. 630 s. http://

surl.li/ibxrci [in Ukrainian]

Hrushevsʹkyy, M. (1993). Istoriya ukrayinsʹkoyi literatury [History of Ukrainian Literature]. V 6 t. 9 kn.

Kyyiv. T. 3. S. 250-254. [in Ukrainian]

Humenyuk, A. (1962). Narodne khoreohrachne mystetstvo Ukrayiny [Folk Choreographic Art of

Ukraine]. Kyyiv: Akademiya nauk Ukrayinsʹkoyi RSR. 360 s. [in Ukrainian]

Entsyklopedychnyy slovnyk symvoliv kulʹtury Ukrayiny (2015) [Encyclopedic Dictionary of Symbols of

Culture of Ukraine]. Vesnyanok (hayivok) symvolika. Korsunʹ-Shevchenkivsʹkyy: FOP Havryshenko V. M.,

113–114. [in Ukrainian]

Yemova, O., & Altukhov, V. (2024). Znachennya narodno-stsenichnoho tantsyu u systemi pidhotovky

zdobuvachiv za spetsialʹnistyu 024 Khoreohraya [The Signicance of Folk Stage Dance in the System of

Training Applicants for the Specialty 024 Choreography]. Professional Art Education, 5(1), 45-51. https://doi.or

g/10.34142/27091805.2024.5.01.05 [in Ukrainian]

Yefremov, YE. V. (2016). Vesnyanky [Vesnyanok]. Istoriya ukrayinsʹkoyi muzyky: U 7 t. T. 1. Kn. 1: Vid

naydavnishykh chasiv do XVIII stolittya. Narodna muzyka. NAN Ukrayiny, IMFE im. M. T. Rylʹsʹkoho, redkol.:

H. A. Skrypnyk (holova) ta in. Kyyiv, 56-73. [in Ukrainian]

Ivanytsʹkyy, A. I. (2004). Vesnyanky. Ukrayinsʹkyy muzychnyy folʹklor: Pidruchnyk dlya vyshchykh

uchbovykh zakladiv [Ukrainian musical folklore: A textbook for higher educational institutions]. In-t

mystetstvoznavstva, folʹklorystyky ta etnolohiyi im. M. T. Rylʹsʹkoho NAN Ukrayiny. 3-e vyd. dop. Vinnytsya:

Nova knyha. C. 60–67. [in Ukrainian]

Kinder, K. (2002). Tanetsʹ yak znakovo-symvolichnyy kompleks [Dance as a sign-symbolic complex].

Visnyk KNUKIM. Seriya «Mystetstvoznavstvo». Kyyiv, №7. S. 49–55 [in Ukrainian]

Kryvokhyzha, A. (2006). Harmoniya tantsyu: navchalʹno-metodychnyy posibnyk z vykladannya kursu

«Mystetstvo baletmeystera» dlya khoreohrachnykh viddilenʹ ped. Universytetiv [Harmony of dance: a

teaching and methodological manual for teaching the course «The Art of the Ballet Master» for choreographic

departments of pedagogical universities]. Kirovohrad: RVTS KDPU im. Vynnychenko. 100 s. [in Ukrainian]

Kurtyeva, K. (2024). Narodno-stsenichnyy tanetsʹ Prykarpat·sʹkoho rehionu yak folʹklorna osnova

suchasnoho khoreohrachnoho mystetstva [Folk and stage dance of the Carpathian region as a folklore basis

of modern choreographic art]. Narodna tvorchistʹ ta etnolohiya, 1 (401), 97–105. https://doi.org/10.15407/

nte2024.01.097 [in Ukrainian]

Merlyanova, O. (2006). Ukrayinsʹki «zhinochi tantsi» kozatsʹkoyi doby [Ukrainian «women’s dances» of the

Cossack era]. Visnyk KNUKiM: Zb. nauk. pratsʹ. №15 KNUKiM. K: Mystetstvoznavstvo. S. 72–77 [in Ukrainian]

Skrypnyk, I. (2011). Zolota knyha ukrayinsʹkykh tradytsiy ta zvychayiv [The Golden Book of Ukrainian

Traditions and Customs]. Donetsʹk: TOV «Ahent·stvo Mulʹtypress». 288 s. [in Ukrainian]

Fruzhynsʹka, O. (1999). Kryvyy tanetsʹ» yak odna z nayarkhayichnishykh hayivok [«Kryvyi tanets» as one

of the most archaic gaivok]. Narodoznavchi zoshyty, (3), 387-394. [in Ukrainian]

Shevchenko, V. T. (2006). Mystetstvo baletmeystera v narodno-stsenichniy khoreohrayi: navchalʹno-

metodychnyy posibnyk dlya vyshchykh navchalʹnykh zakladiv kulʹtury i mystetstv Ukrayiny [The Art of the

Ballet Master in Folk Stage Choreography: A Teaching and Methodological Guide for Higher Educational

Institutions of Culture and Arts of Ukraine]. K.: DAKKKiM. 184 s. [in Ukrainian]

Надійшла до редакції / Received: 24.10.2024

Рекомендовано до друку / Accepted: 05.12.2024

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education

MEANS OF DISPLAYING THE SPRING-SUMMER

CYCLE OF UKRAINIAN CALENDAR RITES IN

FOLK STAGE DANCES BY BALLET MASTERS

PhD in Art History, Assistant Professor

of the Department of Choreography, H. S.

Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University Kharkiv, Ukraine

Kharkiv, Ukraine

email: vikaaa20.08.74@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-8645-573X

PhD in Pedagogy, Assistant Professor

Assistant Professor of the Department of

Choreography, H.S. Skovoroda Kharkiv

National Pedagogical University

Kharkiv, Ukraine

email: lenchik721215@gmail.com

https://ORCID ID 0000-0003-3860-4240

The article the effective means of displaying the spring-summer cycle of Ukrainian calendar rites

in folk dance ensembles by choreographers have been identied and theoretically substantiated, namely:

dance vocabulary of Ukrainian folk stage dance, dramaturgy of the work, dance patterns, Ukrainian

folk costumes, the Kupala tree, Ukrainian folk and mythological images: Ivan Kupala, Marena, lyrical

images of Ukrainian girls, courageous images of Ukrainian boys, images of birds, Spring. The features

of vesnyanka, haivka and Kupala rites of Ukrainians and the specics of their display by Ukrainian

choreographers in modern choreographic works have been highlighted.

Methods and methodology. The following theoretical methods were used in the study: the method

of analysis and synthesis was used for the purpose of researching literary sources on the subject of a

scientic article; the method of systematization of information sources made it possible to systematize

different views of scientists on the problem being studied; the method of terminological analysis was

used to clarify and specify the content of the concepts: «freckles», calendar rites of Ukrainians»; the

culturological method was used to analyze the peculiarities of the display of Ukrainian calendar rites by

ballet masters in folk stage dances; activity approach - was used to analyze the ritual dances of modern

Ukrainian ballet masters and the specics of their use of expressive means of dance in them.

The scientic novelty lies in the fact that for the rst time effective means of displaying the

spring-summer cycle of Ukrainian calendar rites by ballet masters in folk dance ensembles have been

discovered, namely: dance vocabulary of Ukrainian folk stage and stylized dance, dramaturgy works,

dance drawings, Ukrainian folk, Ukrainian folk and mythological images: Ivan Kupala, Marena, lyrical

images of Ukrainian girls, courageous images of Ukrainian boys, images of birds, Spring; the essence of

the key concepts of the study was specied and concretized: «calendar rites of Ukrainians», «freckles».

Results. As a result of the scientic research, it was found that the calendar rituals of the spring-

summer cycle are associated with certain natural phenomena or the change of seasons, for example, the

ritual of Ivan Kupala or the spring equinox ritual, during which vesnianky were performed. Additionally,

the classication of vesnianky has been rened: zaklykalni (invocative) – invoking the arrival of spring

(the Volyn-Podlasie “rogulky”); khorovodni (round-dance songs) (greeting and praising the arrival of

spring); haivky (related to Easter celebrations by the time of their performance); Yuriyivski, Tsarski,

and Rusalni (Trinity and bush rituals). An analysis was conducted on the repertoire of amateur and

professional folk dance ensembles in Ukraine that reect the rituals of spring welcoming and Kupala

rituals, namely: the Honored Academic Bukovinian Song and Dance Ensemble, whose repertoire

includes the one-act ballet by H. Asenkova; the Honored Dance Ensemble of Ukraine «Yunost» with

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.02.03

Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

the choreographic ethno-performance «Look at Our Land,» which showcases the ritual of Ivan Kupala

(choreographer M. Vankovska); the People’s Dance Ensemble «Barvinok» with the choreographic piece

«Ivan Kupala» (choreographer M. Kvitchata), and the choreographic group «Kraski Tantsa» with the

production «Kupala Festivities» (choreographer S. Zhitskaya).

Conclusions. Thus, a distinctive feature of Ukrainian ritual dances of the spring-summer period is

the organic combination of words, music, mimics, dance vocabulary (mainly round dances), dramaturgy

(syncretism), Kupala and spring artistic images (Spring, birds, Ivan Kupala, young girls and boys),

compositional patterns, national attributes (wreaths, Kupala tree, river, re), and Ukrainian national

costumes (embroidered shirts, tunics, ribbons, wreaths), which ensure the integrity of the phenomenon.

Considering the expressive means of dance (music, compositional patterns, dance vocabulary, artistic

images, dramaturgy), Ukrainian ritual dances of the spring-summer cycle are divided into the following

groups:

1. Dances with a circular structure featuring one, two, or a group of girls around (Marena, Kupala);

2. Single-line dances («Kryvyi Tanets»);

3. Double-line dances («Verbova Doshechka»). It should be noted that the theoretical propositions

of the article can be used by choreography teachers, leaders of dance groups, and ballet masters in the

creation of highly artistic choreographic works based on Ukrainian calendar rituals.

Keywords: Ukrainian calendar rituals, ballet master, folk-stage dances, expressive means of

dance, folk dance ensembles, spring-summer cycle of rituals.

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education