УДК: 378.13

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.02.02

МИСТЕЦЬКА КОМПОРАТИВІСТИКА ЯК

ГОЛОВНИЙ ЧИННИК ПІДГОТОВКИ

МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО

МИСТЕЦТВА ДО ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ В НУШ

кандидат педагогічних наук, доцент

кафедри музичного мистецтва ХНПУ

імені Г.С.Сковороди

Харків, Україна

email: blv2007@ukr.net

https://orcid.org/0000-0002-9745-6594

доктор педагогічних наук, професор

декан факультету мистецтв ХНПУ

імені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: v.v.fomin@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-8652-2023

У статті розкрито питання мистецької компаративістики в контексті оновленого змісту

шкільної освіти на принципах інтеграції. Проаналізовано науковий доробок філософської, психологіч-

ної та музично-педагогічної наукової думки, присвячений проблематиці мистецької компаративі-

стики як ключа до викладання інтегрованих курсів. Визначено напрями підготовки майбутніх учи-

телів музичного мистецтва спеціальності 014.13 (Середня освіта. Мистецтво. Музичне мистецтво)

до практичної роботи з учнями над домінантними складовими лініями інтегрованого курсу «Мис-

тецтво» студентів бакалаврського та магістерського рівня різних років навчання Харківського на-

ціонального педагогічного університету імені Г.Сковороди.

Попередні результати засвідчили, що студенти, які опанували змістовний модуль «Мистець-

ка компаративістика - ключ до викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» в НУШ» мають певні

уявлення та можливість самостійно розробляти методичні матеріали для практичної роботи з

учнями в середніх класах. Встановлено, що у здобувачів підвищився інтерес до майбутньої професії,

розширились уявлення про можливість практичної роботи з учнівською аудиторією на засадах ми-

стецької компаративістики

У ході роботи окреслено перспективи наукового дослідження за визначеною проблематикою

Ключові слова:  мистецька компаративістика, компаративний аналіз, майбутній учитель

музичного мистецтва, бакалавр, магістр.

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими чи практичними завданнями.

Серед основних завдань, що поставлено

Державними стандартами базової середньої

освіти та ідеями реформування Нової Україн-

ської Школи – формування в учнів міжпред-

метної естетичної компетентності, сутність

якої вимагає розумітися на мистецьких яви-

щах у їх взаємодії на підставі різних видів мис-

тецтва. Для підготовки майбутніх учителів му-

зичного мистецтва до практичної діяльності

варто виділити одиницю мистецького проце-

су, де мистецькій компаративістики надається

вирішального значення. Це перш за все сто-

сується питань організації процесу професій-

ної підготовки вчителів спеціальності 014.13

(Середня освіта. Мистецтво. Музичне мис-

тецтво). Категорія мистецької компоративі-

стики в данному контексті має різноманітний

вимір дослідження: О. Бузова (2023), І. Грін-

чук, Г. Місько, Н.Овод (2023), О. Довгань (2020),

О. Щолокова (2021) (логіко-естетичне осмислен-

ня художнього тексту в контексті поліхудож-

нього принципу оновлення змісту мистецької

освіти); В. Кузьмічова (2021) (компаративний

аналіз як засіб ефективного навчання у класі

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education

«Постановка голосу»), О. Кузнецова (2020) (де-

кодування творів для музично-просвітниць-

кої діяльності у процесі їх порівняння за до-

помогою образів-символів); О. Лєснік (2019)

(аналіз творів мистецтва в процесі художньої

комунікації для вирішення виконавських пе-

дагогічних завдань); Лю Мяоні (2019) (карта во-

кально-мовленнєвих відмінностей для компа-

ративного аналізу вокальних творів на основі

різних видів інтерпретації в дуетних висту-

пах); Н. Овчаренко (2014) (художньо-виконавсь-

кий аналіз творів для сценічного виступу з еле-

ментами компаративістики), О. Спіліоті (2020)

(розвиток музично-інтонаційного мислення

студентів на засадах компаративний аналізу).

Окреме місце займають роботи авторів модель-

них програм для закладів загальної середньої

освіти, в яких мистецька компаративістика

представляє ключ, який відкриває шлях до по-

шуку методів практичної роботи з учнями на

підставі різних рівнів інтеграції в оновлено-

му змісті мистецької освіти. Л. Масол (2021).

Музично-педагогічний контент достатньо

різноманітно розкриває сутність поняття «ми-

стецька компаративістика», тому нам потрібно

зосередитися на тих основних характеристиках

цього феномену, що надасть нового бачення під-

готовки майбутніх музично-педагогічних пра-

цівників сучасного рівня для ефективної прак-

тичної роботи з учнівською аудиторією в НУШ.

Аналіз основних досліджень і публікацій.

Наукові розвідки представників науково-мето-

дичної думки на Україні, що працюють в галузі

мистецької освітньої галузі НУШ, автори мо-

дельних програм і підручників для інтегрова-

ного курсу «Мистецтво» Н. Лемешева (2022), О.

Лобова (2021), Л. Масол (2021) та ін. розкривають

роль компаративістики як важливого принци-

пу навчання. Автор (Масол Л.) підручника «Ми-

стецтво» для 7 класу НУШ наголошує, що ком-

паративістика – ключ до розуміння інтеграції

домінантних ліній (музики та образотворчого

мистецтва), які складають змістовне наповнен-

ня інтегрованого курсу мистецтва. Авторка

пропонує напрями компаративного аналізу в

методичному сенсі здійснювати відповідно ду-

альних змістовних пар «сучасного та минуло-

го», «вітчизняного і зарубіжного» на прикладі

виявлення взаємодії музичного та образотвор-

чого видів мистецтва. Окремий вид компара-

тивістики знаходимо під час реалізації теми

другого семестру в 7 класі, яку учні опановують

на уроках за темою «Мистецтва в міжгалузевих

зв’язках». Компаративний аналіз виходить на

рівень паралельного усвідомлення уроку мис-

тецтва з іншими предметами (література, гео-

графія, математика, історія, фізика, технологія)

тощо. Так, питанням мистецької компаративі-

стики цікавились науковці, що займаються

проблемами професійної підготовки вчителів

літератури. Г. Ремак (2009), О. Лілік (2017) роз-

глядають цю категорію з позиції «літературної

компаративістики». Автори наголошують, що

центром дослідження майбутніх вчителів літе-

ратури є твір, в даному випадку літературний,

який вони мають усвідомлювати відповідно за-

гальнодидактичних та методичних принципів

інтегрованого навчання. Формування у сту-

дентів здібності установлювати факти генетич-

ної спорідненості між літературним твором та

іншими мистецькими явищами; характеризу-

вати їх схожість та відмінність; здійснювати

компаративний (порівняльний аналіз) літера-

турного і мистецьких творів на різних рівнях

структури (за жанрово-родовими особливостя-

ми, проблематикою, композицією, образною

системою, засобами виразності); з’ясовувати

національні особливості мистецьких творів;

відстежувати спільне в кількох творах різних

видів мистецтва. Дослідники результатом

компаративного аналізу бачать можливість

майбутніми вчителями літератури визначати

особливості єдності змісту і форми твору, його

історизму, науковості, наступності, систем-

ності, концептуальності, наочності, доступ-

ності, природовідповідності мистецьких явищ,

а також філософські, літературознавчі, мис-

тецтвознавчі й методичні дослідження, що де-

монструють багатогранність мистецької ком-

паративістики як категорії наукового пізнання.

Цікавими є розробки О. Лілік (2017) щодо

складових моделей використання мистецької

компаративістики в професійній підготовки

майбутніх учителів гуманітарного профілю. До

таких відносяться чотири взаємовоязані ком-

поненти: теоретико-концептуальний, струк-

турно-змістовий, організаційно-дидактичний,

технологічно-методичний. Ми будемо викори-

стовувати цей підхід для розробки змістовного

модуля освітньої програми підготовки майбут-

ніх вчителів музичного мистецтва за спеціаль-

ністю 014.13. (Середня освіта. Мистецтво.

Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

Музичне мистецтва). Таким чином нам слід

визначитись із розумінням мистецької компа-

ративістики у вузькому та широкому сенсі на

різних рівнях здобуття мистецької освіти у виші.

Формулювання цілей та завдань статі.

Мета статті - сформулювати зміст понят-

тя «мистецька компаративістика», розкрити

сутність та виокремити структурні компо-

ненти компаративного аналізу як ключа до

розробки методик викладання інтегровано-

го курсу «Мистецтво» НУШ як дидактичної

бази підготовки майбутніх учителів музич-

ного мистецтва спеціальності 014.13 «Серед-

ня освіта. Мистецтво. Музичне мистецтво».

Виклад основного матеріалу дослідження.

У зв’язку з с новими вимогами, пропи-

саними у наказі МОН № 260 від 04.03.2024

«Про затвердження «Переліку предметних

спеціальностей», конкретніше для 014 Серед-

ня освіта (за предметними спеціальностями)

знаходимо для предметних спеціальностей

014 Середня освіта. Образотворче мистецтво

та 014.13 Середня освіта Музичне мистецтво

важливі зміни. Вони пов’язані з додаванням

в кожну із перелічених спеціалізацій понят-

тя «Мистецтво». Таке розширення націлює на

переформотування освітніх програм перелі-

чених спеціальностей у вишах відповідного

профілю. Реалії оновленого змісту шкільних

предметів мистецької освітньої галузі вже

давно чекають на спеціалістів, які зможуть

викладати предмети на принципах інтегрова-

ного навчання учнів. Поліхудожній підхід до

уроків мистецтва в НУШ вимагають від освіт-

ніх програм підготовки майбутніх музично-

го-педагогічних працівників бакалаврського

та магістерського рівнів освіти опанування

курсів, тем, модулів, дисциплін вільного ви-

бору міждисциплінарного змісту. У роботах

Беземчук, Фоміна (2021) знаходимо пропозиції

щодо використання міждисциплінарних екс-

прес курсів як ефективного засобу професійної

підготовки майбутніх вчителів музики. Якщо

кількість годин навчального плану не може

виділити необхідний обсяг для такого курсу

маємо розробити більш мобільний змістов-

ний модуль, який може бути впроваджений в

різні освітні компоненти програми підготовки

майбутніх вчителів музичного мистецтва ба-

калаврів та магістрів спеціальності 014.13 (Се-

редня освіта. Мистецтво. Музичне мистецтво).

Основу для розробки такого модуля слід

шукати в філософський, психологічний, пе-

дагогічний, мистецтвознавчій літературі, що

віддзеркалює процеси аналізу мистецьких

явищ, які вивчаються на уроках інтегровано-

го курсу «Мистецтво». Л.Масол, О.Гайдамака,

Л.Кондратова, та інші автори сучасних мо-

дельних програм та підручників інтегровано-

го курсу «Мистецтво» для НУШ розкривають

важливість розуміння взаємопов’язаності

двох основних мистецьких ліній (музично-

го та образотворчого мистецтва) на підставі

порівняльного, компаративного аналізу ство-

рення уявлень учнів про особливості худож-

ньої мови цих двох складових, можливість

залучати учнів до художньо-творчої діяль-

ності, де крім домінантних існують ще і взає-

мозв’язки з синтетичними видами мистецтва

(кіно, театр, балет, мультиплікація) тощо.

Пропонований змістовний модуль за те-

мою «Мистецька компаративістика - ключ

до викладання інтегрованого курсу «Мис-

тецтво» в НУШ» розрахований на 3 кредити,

може бути частиною освітніх компонентів,

які складають структурно-логічну схему про-

грам професійної підготовки майбутніх вчи-

телів музичного мистецтва. Подібний змі-

стовний модуль може бути використаний і

для підготовки вчителів образотворчого мис-

тецтва, різниця лише в тому, що в підготовці

вчителів музичного мистецтва змістовний

акцент буде мати домінантна ліня (музично-

го мистецтва), для підготовки вчителів обра-

зотворчого мистецтва більше уваги буде при-

ділятися змісту, пов’язаному безпосередньо

з фаховим особливостям даної спеціалізації.

Ми пропонуємо варіант міждісци-

плінарного змістовного модуля для освіт-

ніх компонентів програм підготовки бака-

лаврів та магістрів за спеціальністю 014.13

«Середня освіта. Мистецтво. Музичне ми-

стецтво, що включає три теми. Орієнтова-

но їх можна розподілити наступним чином.

Тема 1. Теоретичні основи мистець-

кої компаративістики в різних галузях су-

часного наукового пізнання. 1 кредит.

Філософський аспект. Інтерпретація як

філософська категорія, розуміння метафор та

символів в мистецтві. Формування критич-

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education

ного мислення в процесі компаративного

аналізу різних видів мистецтва. Психологічні

підходи до аналізу музичних явищ. Розвиток

когнітивного та емоційного компонента під

час навчання мистецтву на основі творчості.

Вплив мистецтва на емоції, ментальне здоро-

вя людини. Ідея впровадження уроків щастя в

2024 році в сучасну шкільну практику. Аналіз

впливу різних мистецьких стилів (класи-

цизм, романтизм, імпресіонізм, сюрреалізм,

абстракціонізм, реалізм) на психологічний

стан і сприйняття учнів під час їх роботи над

творами. Розуміння жанрових відмінностей

творів та можливість їх впливу на настрій

учнівського колективу під час проведення

уроків та творчих заходів. Педагогічний аспект

(порівняльний аналіз мистецьких явищ, що

вивчаються за принципом міжпредметної

інтеграції). Навчання на основі порівняння

мистецьких традиції представників різних

культур, міжкультурна інтеграція, крос-куль-

турне навчання (зв’язок з іншими предметами

в ЗЗСО). Моніторинг якості навчання на прин-

ципах мистецької компаративістики, оціню-

вання та рефлексія результатів навчання під

час порівняння творчих робіт, що включають

різні мистецькі галузі. Музично-педагогічний

аспект (порівняльний аналіз систем музично-

го виховання, методів роботи з учнями (К.Орфа,

З.Кодая, Ж.Далькроза, М.Лисенка, В.Верховин-

ця); синтез мистецтв в контексті порівняння

мистецьких явищ за допомого засобів худож-

ньої виразності, втілення художніх образів

різними засобами художньої мови тощо..

Тема 2. Мистецька компаративісти-

ка в професійній підготовки майбутніх

учителів для викладання уроків в мис-

тецькій освітній галузі НУШ. 1 кредит.

Зв’язок з літературною компаративісти-

кою (факти генетичної спорідненості між лі-

тературою та окремими мистецькими яви-

щами) (Лілік, 2017). Структура мистецької

компаративістики – відстеження спільного

та відмінного в кількох мистецьких явищах

(за жанрово-родовими особливостями, про-

блематикою, композицією, образною систе-

мою, засобами виразності, національними

особливостями, історичними фактами). Істо-

рична компаративістика (порівняння під-

готовки вчителів в різні періоди відповідно

концепцій навчання та виховання засобами

музичного мистецтва). Історичні передумо-

ви впровадження моноуроків та уроків полі-

художнього змісту в шкільну практику.

Тема.3. Мистецька компара-

тивістика на уроках інтегровано-

го курсу «Мистецтво». 1 кредит.

Компаративний аналіз мистецьких явищ

на уроках ЗЗСО. Дуальність як категорія до-

слідження мистецьких явищ. Фасилітовані

дискусії. Творчі діалоги. Порівняння (схожість

та відмінність). Компаративний аналіз як

творчий діалог між різними мистецькими

явищами. Практичні методи впроваджен-

ня мистецької компаративістики в сучасних

підручниках інтегрованого курсу «Мистецтво»

як основа реалізації поліхудожнього змісту

інтегрованого курсу «Мистецтво» в ЗЗСО»

В рамках однієї статті важко розкрити

всі напрями роботи за темами. Пропонуємо

вибірково зупинитися на деяких аспектах

впровадження змістовного модуля, оскільки

експеримент впровадження ще триває. Попе-

редні дані фіксують ефективність формуван-

ня інтеграційно-педагогічних умінь здобу-

вачів, - на що ми звертали увагу в свої роботі

Беземчук, Фомін, 2021) для впровадження змі-

стовного модуля «Мистецька компаративісти-

ка - ключ до викладання інтегрованого курсу

«Мистецтво» в НУШ» в освітньо-професійні

програми означеної вище спеціальності.

Зосередимося на визначенні змістовних

характеристик та методики проведення ком-

паративного аналізу мистецьких явищ в про-

цесі роботи із здобувачами, які готуються для

проходження педагогічної практики в заклади

загальної та середньої освіти за реформами

НУШ. Здобувачам слід розумітися на особли-

востях викладання уроків інтегрованого курсу

«Мистецтво», який в 2024-2025 нр перейшов

до 7 класу етапу базового предметного нав-

чання. На відміну від адаптованого навчання,

до якого належали уроки в 5-6 класі НУШ, цей

новий період знайомства школярів з двома

домінантними лініями мистецтва що склада-

ють інтегрований урок «Мистецтва» вимагає

саме формування уміння критично мислити,

осмислено проводити мистецькі паралелі не

тільки між різними видами мистецтва але й

бачити відмінності в інтерпретації творів різ-

Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

них національностей та належності їх до різних виконавських шкіл. Пропонуємо звернути увагу

на технологію «Карта ключових відмінностей», яку можна заповнити за допомогою сприймання,

створення або виконання декількох варіантів прикладів мистецтва. Сутність полягає в створенні

конструкцій питань-відповідей, за допомогою яких можна організувати творчу дискусію в кон-

тексті компаративного аналізу навчального матеріалу, що належить різним видам мистецтва.

В табл.1 наведено перелік необхідних питань (ліва колонка) та ключових слів (права колонка), які

можуть створювати безліч варіантів для обговорення, проведення фасилітованої дискусії, творчих діа-

логів за темами модельних програм з мистецтва для НУШ. Студенти із задоволенням працюють за такою

технологією, і на рис.1 представлено варіант обраних конструкцій «питання-відповідь», що створено

під час впровадження однієї із тем змістовного модуля в форматі онлайн інструментів, дошки zoom.

Питання Ключові слова

Що? Структура

Де? Функція

Коли? Властивості

Який? Види

Як? Цілі

Чому? Відношення

Чи можна? Зв’язок

Взаємодія

Вплив

Розвиток

Умов и

Сенс

Значення

Ключові  питання  за  методом  С.  Каплан  для  компаративного  аналізу  творів  двох 

домінантних ліній інтегрованого курсу «Мистецтво» 

(музичне мистецтво та образотворче мистецтво)

табл.1

Можливість роботи за цією методикою для використання питань і відповідей продемонстрова-

но на рис.1

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education

Відповідно такої технології метод

компаративного аналізу творів для прак-

тичної роботи з учнями на уроках інте-

грованого курсу мистецтва може бути пред-

ставлено на чотирьох рівнях усвідомлення.

1. Рівень – постановки завдань, мотивація

до виконання професійних завдань з учнями.

Добір навчального матеріалу для виконання

компаративного аналізу. Порівняння індиві-

дуальних особливостей слухача або виконав-

ця з художньо-образним змістом твору, що

вивчається з учнями). Для добору репертуару

використовується рівні компаративістики:

твори, що історично складають репертуар ви-

конавців; твори, що мають один музично-пое-

тичний текст (для вокальної, інструментальної

роботи, сприйманню прикладів мистецтва),

але різне композиторське втілення; різно-

жанрові твори одного історичного періоду.

2. Рівень - пізнавальний (визна-

чення художньо-стильових, жанрових

особливостей творів мистецтва, що опа-

нується з учнями відповідно модельних про-

грам з мистецтва, мистецький тезаурус, се-

мантика образного змісту та засобів художньої

виразності, значень формоутворювальних

елементів, фактури, усвідомлення текстів,

що порівнюються, прикладів мистецтва, що

мають зв’язки, відмінності, символіка тощо.)

3 Рівень – проблемний відбувається

порівняння творів мистецтва на підставі ди-

дактичної тріади, що включає основні види

художньо-творчої роботи учнів на уроці

мистецтва. Варіанти тріади дають підста-

ви для створення проблемних ситуацій на

різних етапах структурування уроку. Рис.2.

4. Важливе значення рефлексії

та оцінювання результатів навчання.

Рис. 1. Варіант технології «Карта ключових відмінностей», створеною за допомогою 

онлайн дошки ZOOM.

Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

Рис.2. Дидактична структура для проведення компаративного аналізу на інтегрованих 

уроках мистецтво.

Для визначення емоційного стану учнів під час виконання завдань можна рекомендувати метод

де Боно. Шість капелюхів. Учні приміряють самостійно емоційні капелюхи в процесі порівняння

різних видів мистецтва (див. Рис. 3)

Рис.3 Метод де Боно в процесі компаративного аналізу мистецьких творів. Емоційний 

показник настрою учнів, що обирається за допомогою кольорів самостійно 

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education

Важливим напрямом компаративного

аналізу , на інтегрованих уроках мистецтва в

НУШ є робота із музичними програмами штуч-

ного інтелекту, які демонструють варіанти

створення мистецтва. Так в процесі вивчення

теми 1 змістовного модуля «Мистецька компа-

ративістика - ключ до викладання інтегрова-

ного курсу «Мистецтво» в НУШ», що включає

підрозділ, пов’язаний з філософським осмис-

ленням мистецької компаративістики на під-

ставі закону єдності і боротьби протилежно-

стей.

Цей закон надихає на порівняння характе-

ристик для осмислення мовних виразів, образ-

ності знань, символів, пов’язаних з попереднім

досвідом, притаманним штучному інтелекту

та розумової діяльності людини, яка має неод-

норідність мислення, і почуттєве сприйняття

об’єктивної діяльності, притаманні живої лю-

дині, людини як творця. В контексті нашого

дослідження ми звернулись до штучного інте-

лекту, щоб створити творчий діалог між твор-

чістю В.Моцарта та варіантом «Рондо в турець-

кому стилі», яку створила програма штучного

інтелекту.

На рис.5 наведено приклад організації

творчої дискусії на цю тему. А на рис. 6 пред-

ставлено варіант оформлення думок студентів

відповідно цього питання в онлайн форматі.

Після прослуховування двох варіантів му-

зичних прикладів: «Рондо в турецькому стилі»,

що створено В.Моцартом і комп’ютерною про-

грамою студенти-бакалаври виділили основ-

ні показники, які свідчили, що твір оригіналу

безумовно має перевагу, оскільки демонструє

розвиток музики, її інтонаційне забарвлення в

темповому і ритмічному сенсі. Але цікава була

думка студентки Наталії К., яка сказала, що уч-

ням може сподобатись варіант, який створив

штучний інтелект, і заперечувати їм немає

сенсу, бо вчителю слід поважати думку своїх

вихованців. Така позиція має право на життя,

але для того і вчитель має проводити компара-

тивний аналіз, з використанням мистецького

тезаурусу, розібратися в емоційних реакціях

учнів (можливо за методом де Боно (Шести ка-

пелюхів), для того щоб мотивовано відстояти

позиції різних поглядів на це питання.

Рис. 4. Результат роботи учнів за методом де Боно. Шість капелюхів. Компаративний 

аналіз мистецьких явищ учнями в 7 класі за підручником «Мистецтво» автора Л.Масол, 

О.Калініченко. Генеза.2024. Тема «Музичні символи України»

Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

Рис. 5. Матеріал для творчої дискусії «Великий В.Моцарт та сучасний штучний інте-

лект. За і проти».

Рис.6 . Творчий діалог із студентами «Великий В.Моцарт та сучасний штучний інте-

лект. За і проти».

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education

Після прослуховування двох варіантів музичних прикладів: «Рондо в турецькому стилі», що

створено В.Моцартом і комп’ютерною програмою студенти-бакалаври виділили основні показники,

які свідчили, що твір оригіналу безумовно має перевагу, оскільки демонструє розвиток музики, її ін-

тонаційне забарвлення в темповому і ритмічному сенсі. Але цікава була думка студентки Наталії К.,

яка сказала, що учням може сподобатись варіант, який створив ШІ, і заперечувати їм немає сенсу, бо

вчителю слід поважати думку своїх вихованців. Така позиція має право на життя, але для того і вчи-

тель має проводити компаративний аналіз, з використанням мистецького тезаурусу, розібратися в

емоційних реакціях учнів (можливо за методом де Боно. Шести капелюхів), для того щоб мотивовано

відстояти позиції різних поглядів на це питання.

На магістерському рівні глибоке розуміння компаративного аналізу для роботи з учнями на уро-

ках інтегрованого курсу «Мистецтво» продемонструвала Ірина Г. здобувачка обрала твір Лесі Україн-

ки «Лісова пісня», і дослідила втілення художнього образу головної героїні Мавки в різних видах

мистецтва: образотворчому, балетному, кіномистецтві, анімаційному 3D форматі (рис.7)

Рис.7. Відеоурок для учнів. Розробка магістрантки Ірини Г. для практичної роботи з уч-

нями в умовах онлайн навчання. 

Цікавим в роботі магістрантки з учнями було знайомство з фрактальною музико. В

підручниках по мистецтву такий вид художньо-творчої діяльності школярів за допомо-

гою сучасних комп’ютерних технологій навчання запропонувала Л.Масол, зокрема, при-

клад реалізації цього підходу для роботи з учнями в середніх класах. Так, відеоурок, що

представлено для опанування учнями на ютуб каналі пропонував в якості основи для компа-

ративного аналізу(втіленого різними художніми засобами образу головної героїні Мавки) ви-

користовувати філософські бінарні опозиції «аналіз-синтез», «абстрагування-конкретизація».

Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

За допомогою яких можна дослідити осо-

бливості реалізації творчого задуму режи-

сера В.Івченка в кінофільмі «Лісова пісня»,

що вийшов на кіностудії Довженка; в балеті

композитора М. Скорульського; образи ге-

роїв художниці Софії Караффи-Корбут, що

стали заставкою для відео уроків (див. рис.7);

анімаційного фільму Мавка, створеного в

3D форматі в 2023 році. Особливу увагу уч-

нів привернули сучасні виконавці, що ство-

рили образи головних героїв: А.Пивоваров

«Лукас», К.Соловей та Н.Денисенко «Мавка».

Отже, компаративний аналіз втілення

художнього образного Мавки в різних видах

мистецтва відображає особливості розумової

діяльності учнів, змушує їх пов’язувати асоціа-

тивний вид сприйняття інформації (від локаль-

ної асоціації до міжсистемної) та наповнювати

свій емоційний досвід в процесі спілкування

з шедеврами української світової культури.

Пошуку методів, які б надали змогу на

уроках мистецтва здійснювати діагностику

емоційно-почуттєвого стану учнів та спри-

яти розвитку їх ментального здоровя – ідея

для уроків «щастя», запропонована в 2024 на-

вчальному році Оленою Зеленською, як орієн-

тир для реалізації основних завдань НУШ.

Моделювання емоційно-почуттєвого

стану учнів під час порівняльного аналі-

зу головних героїв відомих творів україн-

ських митців з особистим ставленням до

подій сьогодення, можливість зберігати

в собі почуття краси, добра, національної

ідентичності – серед пріоритетів резуль-

татів навчання в мистецькій освітній галузі.

Висновки. У результаті наукового пошу-

ку розкрито зміст поняття «мистецька ком-

паративістика» в підготовці майбутніх вчи-

телів музичного мистецтва, що включає:

1. Теоретичний рівень усвідомлення:

методологічні положення філософії, літе-

ратурознавства, мистецтвознавства, ком-

паративістики, педагогіки, методик на-

вчання щодо застосування мистецької

компаративістики в професійній підготовці

майбутніх учителів музичного митсецтваи;

2. Змістовний рівень, що моделює процес

професійної підготовки відповідно сучасних

вимог оновлення митсецької освітньої галузі.

3. Дидактичний рівень-демонструє ба-

зову структуру для організації та прове-

дення уроків інтегрованого змісту на під-

ставі видів художньо-творчої діяльності

учнів (сприймання-створення-викоанання)

4.Методичний- практична робота з на-

вчальними матеріалами інтегрованого кур-

су «Мистецтво» на підставі компаративного

аналізу (порівняльної інтерпретації митсець-

ких явищ, добір навчального матеріалу для

творчих діалогів та фасилітарних дискусій

на підставі взаємодії домінантних ліній:

музичного та образотворчого мистецтва).

5. Емоційно-рефлексивний рівень. Орієн-

тація навчальної роботи в класі з урахуванням

оздоровчого впливу мистецтва на людину, от-

римання учнями задоволення від спілкуван-

ня з різними видами мистецтва, можливість

відкрити особливості свого внутрішнього «Я»,

мати позитивний досвід під час знайомства з

образами героїв, які допомагають сучасному

школяру зберегти людяність в епоху компью-

терізації і інформаційних технологій навчання.

Визначено, що змістовний модуль «Ми-

стецька компаративістика - ключ до викла-

дання інтегрованого курсу «Мистецтво» в

НУШ», що складається з трьох підпорядко-

ваних тем може бути блоком для впровад-

ження в різні освітні компоненти програм

підготовки майбутніх вчителів музичного ми-

стецтва спеціальності 014.13 Середня освіта.

Мистецтво. Музичне мистецтво. Компаратив-

ний аналіз є основою для розуміння взаємодії

музичного та образотворчого мистецтва як

домінантних ліній шкільного інтегрованого

курсу «Мистецтво». Втілення ідеї мистецької

компаративістики як провідної для процесу

професійної підготовки майбутніх вчителів

музичного мистецтва надає ключ до методів

викладання предметів інтегрованого змісту.

Доведено, що саме опанування змістов-

ного модуля «Мистецька компаративісти-

ка - ключ до викладання інтегрованого курсу

«Мистецтво» в НУШ» для студентів бакалавр-

ського та магістерського рівнів вищої освіти

в контексті освітнього компонента «Мето-

дика викладання музичного мистецтва в

ЗЗСО з практикумом» репрезентує готовність

майбутніх вчителів музичного мистецтва до

викладання інтегрованих курсів відповід-

но реалізації положень реформування НУШ.

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Fomin, V., Sokolova, A., Dzivaltivskyi, M., Vasylieva, O., Parfentieva, I., & Martynenko, I. (2022).

Peculiarities of Training Future Teachers of Music Art in Higher Educational Institutions in Terms of Distance

Learning. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 14(4), 219-229. https://doi.org/10.18662/

rrem/14.4/638

He Jingyi. (2022). Методологічні основи формування художньо-проєктувального досвіду майбут-

ніх учителів музичного мистецтва. Scientic journal of National Pedagogical Dragomanov University Series

14 Theory and methodology of arts education, 28, 54–61. https://doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2022.28.08

Kominarets, T., Fomin, V., Bieloliptseva, O., Tkachenko, M., Malykhin, A., & Pryshliak, O. (2022). Strategic

Tasks of Contemporary Education: Formal, Nonformal, Informal. Revista Romaneasca Pentru Educatie

Multidimensionala, 14(4), 394-407. https://doi.org/10.18662/rrem/14.4/647

Kuzmichyova, V. (2021). Formation Vocal Competence of Future Teachers of Music Art in the Class «Voice

Staging». Professional Art Education, 2(1), 28-34. https://doi.org/10.34142/27091805.2021.2.01.04

Kuznetsova, O. (2018). Основні підходи до здійснення музично-просвітницької діяльності майбут-

німи вчителями музичного мистецтва. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти,

(8 (2), 93–101. https://doi.org/10.31865/2414-9292.8(2).2018.153794

Lilik, O. (2019). Мистецька компаративістика у професійній підготовці майбутніх учителів

української літератури. Неперервна професійна освіта: теорія і практика, (1-2), 75–80. https://doi.

org/10.28925/10.28925/1609-8595.2017(1-2)7580

Sokolova, A., Fomin, V., Tkachenko, M., Vasylieva, O., Parfentieva, I., & Martynenko, I. (2022). Professionally

Oriented Tasks in the System of Professional Training of Musical Art Teachers. Revista Romaneasca Pentru

Educatie Multidimensionala, 14(2), 257-267. https://doi.org/10.18662/rrem/14.2/579

Беземчук, Л., & Фомін, В. (2021). Формування інтеграційно-педагогічних умінь майбутніх учи-

телів музичного мистецтва в умовах магістратури. Professional Art Education, 2(1), 12-19. https://doi.org

/10.34142/27091805.2021.2.01.02

Бузова, О.Д. (2023). Формування художньо-образних уявлень в різних видах мистецтва засобами

поліхудожнього виховання. III Всеукраїнська науково-практична конференція «Мистецтво та мис-

тецька освіта в сучасному соціокультурному просторі». 21.-22 червня С.45-51

Гринчук, І., Місько, Г., & Овод, Н. (2022). Мистецькі проєкти інтегративного типу: дослідницький

і виконавський аспекти. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук.

журнал, 3, 190–195. https://www.ceeol.com/search/article-detail?id=1079279

Довгань, О. (2020). Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього

вчителя музичного мистецтва в контексті сучасних пост культурних тенденцій. Збірник матеріалів

ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Розвиток професійної майстерності педагога в

умовах нової соціокультурної реальності», 115–118.

Лю, М. (2018). Педагогічні умови формування вокально-мовленнєвої культури студентів факуль-

тетів мистецтв. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгома-

нова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти. 25, 46–50. https://sj.udu.edu.ua/index.php/tmae/

article/view/87

Масол, Л. (2021). Методика навчання інтегрованого курсу «Мистецтво» у 1-2 класах ЗЗСО на заса-

дах компетентнісного підходу. Навчально-методичний посібник. Генеза. Київ. 208.

Овчаренко, Н. (2014). Професійна підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва до во-

кально-педагогічної діяльності: теорія та методологія. Монографія. Вид.Р. А. Козлов.

Ремак, Г. (2009). Літературна компаративістика: її визначення та функції. Сучасна літературна

компаративістика: стратегії і методи. ВД «Києво-Могилянська академія». С. 44–59. http://surl.li/karzzi

Спіліоті, О. (2020). Теорія і методика формування музично-інтонаційного мислення.

Видавництво НДУ імені М. Гоголя

Сюань, У. (2020). Підготовка майбутніх магістрів музичного мистецтва до формування вокаль-

ної культури школярів засобами технології партисипації [Дисертація на здобуття наукового ступеня

Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

доктора філософії за спеціальністю 014 Середня освіта (Музичне мистецтво)]. Державний заклад «Пів-

денноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського.

Щолокова, О. (2021). Естетико-синергетичний підхід як методологічна основа підготовки

фахівців у галузі мистецької освіти. Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент. 25–38

https://doi.org/10.37041/2410-4434-2021-17-2

REFERENCES

Fomin, V., Sokolova, A., Dzivaltivskyi, M., Vasylieva, O., Parfentieva, I., & Martynenko, I. (2022).

Peculiarities of Training Future Teachers of Music Art in Higher Educational Institutions in Terms of Distance

Learning. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 14(4), 219-229. https://doi.org/10.18662/

rrem/14.4/638 [in English]

He Jingyi. (2022). Metodolohichni osnovy formuvannya khudozhnʹo-proyektuvalʹnoho dosvidu

maybutnikh uchyteliv muzychnoho mystetstva [Methodological foundations of the formation of artistic and

design experience of future teachers of music art]. Scientic journal of National Pedagogical Dragomanov

University Series 14 Theory and methodology of arts education, 28, 54–61. https://doi.org/10.31392/npu-nc.

series14.2022.28.08 [in Ukrainian]

Kominarets, T., Fomin, V., Bieloliptseva, O., Tkachenko, M., Malykhin, A., & Pryshliak, O. (2022). Strategic

Tasks of Contemporary Education: Formal, Nonformal, Informal. Revista Romaneasca Pentru Educatie

Multidimensionala, 14(4), 394-407. https://doi.org/10.18662/rrem/14.4/647 [in English]

Kuzmichyova, V. (2021). Formation Vocal Competence of Future Teachers of Music Art in the Class

«Voice Staging» [Formation Vocal Competence of Future Teachers of Music Art in the Class «Voice Staging»].

Professional Art Education, 2(1), 28-34. https://doi.org/10.34142/27091805.2021.2.01.04 [in Ukrainian]

Sokolova, A., Fomin, V., Tkachenko, M., Vasylieva, O., Parfentieva, I., & Martynenko, I. (2022). Professionally

Oriented Tasks in the System of Professional Training of Musical Art Teachers. Revista Romaneasca Pentru

Educatie Multidimensionala, 14(2), 257-267. https://doi.org/10.18662/rrem/14.2/579 [in English]

Bezemchuk, L., & Fomin, V. (2021). Formuvannya intehratsiyno-pedahohichnykh uminʹ maybutnikh

uchyteliv muzychnoho mystetstva v umovakh mahistratury [Formation of integration and pedagogical skills

of future teachers of music art in the conditions of master’s degree]. Professional Art Education, 2(1), 12-19.

https://doi.org/10.34142/27091805.2021.2.01.02 [in Ukrainian]

Buzova, O.D. (2023). Formuvannya khudozhnʹo-obraznykh uyavlenʹ v riznykh vydakh mystetstva

zasobamy polikhudozhnʹoho vykhovannya [Formation of artistic and gurative representations in various

types of art by means of polyartistic education]. III Vseukrayinsʹka naukovo-praktychna konferentsiya

«Mystetstvo ta mystetsʹka osvita v suchasnomu sotsiokulʹturnomu prostori». 21.-22 chervnya S.45-51 [in

Ukrainian]

Dovhanʹ, O. (2020). Tekhnolohiya formuvannya khudozhnʹo-epistemolohichnoho dosvidu maybutnʹoho

vchytelya muzychnoho mystetstva v konteksti suchasnykh post kulʹturnykh tendentsiy [Technology of

formation of artistic and epistemological experience of the future teacher of music in the context of modern

post-cultural trends]. Zbirnyk materialiv III Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi «Rozvytok

profesiynoyi maysternosti pedahoha v umovakh novoyi sotsiokulʹturnoyi realʹnosti», 115–118. [in Ukrainian]

Hrynchuk, I., Misʹko, H., & Ovod, N. (2022). Mystetsʹki proyekty intehratyvnoho typu: doslidnytsʹkyy i

vykonavsʹkyy aspekty [Integrative-type art projects: research and performance aspects]. Visnyk Natsionalʹnoyi

akademiyi kerivnykh kadriv kulʹtury i mystetstv : nauk. zhurnal, 3, 190–195. https://www.ceeol.com/search/

article-detail?id=1079279 [in Ukrainian]

Kuznetsova, O. (2018). Osnovni pidkhody do zdiysnennya muzychno-prosvitnytsʹkoyi diyalʹnosti

maybutnimy vchytelyamy muzychnoho mystetstva [Basic approaches to the implementation of musical and

educational activities by future teachers of music art]. Profesionalizm pedahoha: teoretychni y metodychni

aspekty, (8 (2), 93–101. https://doi.org/10.31865/2414-9292.8(2).2018.153794 [in Ukrainian]

Lilik, O. (2019). Mystetsʹka komparatyvistyka u profesiyniy pidhotovtsi maybutnikh uchyteliv ukrayinsʹkoyi

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education

Надійшла до редакції / Received: 19.10.2024

Рекомендовано до друку / Accepted: 05.12.2024

literatury [Comparative art in the professional training of future teachers of Ukrainian literature]. Neperervna

profesiyna osvita: teoriya i praktyka, (1-2), 75–80. https://doi.org/10.28925/10.28925/1609-8595.2017(1-2)7580

[in Ukrainian]

Lyu, M. (2018). Pedahohichni umovy formuvannya vokalʹno-movlennyevoyi kulʹtury studentiv fakulʹtetiv

mystetstv [Pedagogical conditions for the formation of vocal and speech culture of students of faculties of

arts]. Naukovyy chasopys Ukrayinsʹkoho derzhavnoho universytetu imeni Mykhayla Drahomanova. Seriya

14. Teoriya i metodyka mystetsʹkoyi osvity. [Kyiv, Ukraine], 25, 46–50. https://sj.udu.edu.ua/index.php/tmae/

article/view/87 [in Ukrainian]

Masol, L. (2021). Metodyka navchannya intehrovanoho kursu «Mystetstvo» u 1-2 klasakh ZZSO na

zasadakh kompetentnisnoho pidkhodu [Teaching methodology of the integrated course «Art» in grades 1-2 of

the ZZSO on the basis of a competency-based approach]. Navchalʹno-metodychnyy posibnyk. Heneza.Kyyiv.

208. [in Ukrainian]

Ovcharenko, N. (2014). Profesiyna pidhotovka maybutnikh uchyteliv muzychnoho mystetstva do

vokalʹno-pedahohichnoyi diyalʹnosti: teoriya ta metodolohiya [Professional training of future teachers of

musical art for vocal and pedagogical activity: theory and methodology]. Monohraya. Vyd.R. A. Kozlov [in

Ukrainian]

Remak, H. (2009). Literaturna komparatyvistyka: yiyi vyznachennya ta funktsiyi [Literary comparative

studies: its denition and functions]. Suchasna literaturna komparatyvistyka: stratehiyi i metody. VD «Kyyevo-

Mohylyansʹka akademiya». S. 44–59. http://surl.li/karzzi [in Ukrainian]

Spilioti, O. (2020). Teoriya i metodyka formuvannya muzychno-intonatsiynoho myslennya [Theory and

methodology of forming musical and intonation thinking]. Vydavnytstvo NDU im. M. Hoholya [in Ukrainian]

Syuanʹ, U. (2020). Pidhotovka maybutnikh mahistriv muzychnoho mystetstva do formuvannya vokalʹnoyi

kulʹtury shkolyariv zasobamy tekhnolohiyi partysypatsiyi [Preparation of future masters of musical art

for the formation of vocal culture of schoolchildren by means of participation technology]. Dysertatsiya

na zdobuttya naukovoho stupenya doktora losoyi za spetsialʹnistyu 014 Serednya osvita (Muzychne

mystetstvo). Derzhavnyy zaklad «Pivdennoukrayinsʹkyy natsionalʹnyy pedahohichnyy universytet imeni K.

D. Ushynsʹkoho. [in Ukrainian]

Shcholokova, O. (2021). Estetyko-synerhetychnyy pidkhid yak metodolohichna osnova pidhotovky

fakhivtsiv u haluzi mystetsʹkoyi osvity. Mystetsʹka osvita: zmist, tekhnolohiyi, menedzhment [Aesthetic-

synergetic approach as a methodological basis for the training of specialists in the eld of art education. Art

education: content, technology, management]. 25–38 https://doi.org/10.37041/2410-4434-2021-17-2

[in Ukrainian]

Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

COMPARATIVE ARTS STUDIES AS THE MAIN

FACTOR IN THE PREPARATION OF FUTURE

MUSIC TEACHERS FOR PRACTICAL WORK IN

THE NEW UKRAINIAN SCHOOL

Ph.D. of Pedagogical Sciences, associate

professor, Docent of Musical Art Department,

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University

Kharkiv, Ukraine

email: blv2007@ukr.net

https://orcid.org/0000-0002-9745-6594

Doctor of Pedagogical Sciences, Professor,

Dean of the Faculty of Arts in H.S. Skovoroda

Kharkiv National Pedagogical University

Kharkiv, Ukraine

email: v.v.fomin@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-8652-2023

The article explores the importance of implementing the content module “Comparative Art

Studies as a Key to Teaching the Integrated Course “Art” in the New Ukrainian School. The role of

comparative analysis in the context of training future music teachers is revealed.

Methods and methodology. The article uses the method of scientic research and practical

methods of studying the results of creative work of applicants for higher pedagogical education during

the performance of educational tasks.

Scientic novelty. For the rst time, an attempt is made to include the content module

“Comparative Art Studies – the Key to Teaching the Integrated Course “Art” in the New Ukrainian

School” in the educational program of professional training of students of the specialty 014.13 Secondary

Education (Musical Art).

The topic of the module content and the methodology for conducting comparative analysis for

work in integrated ne art lessons are revealed.

The results of the study showed that students are aware of the existence of comparative art in

the eld of scientic knowledge and have a certain idea of the integrated principle of teaching in art

lessons in secondary education institutions. The interest of students in conducting comparative analysis

in the process of comparing different types of art during practical work was established. Creative works

in the form of video lessons were demonstrated, where comparative art is the key to understanding the

principle of integrated teaching of students. A certain interest in the development of modern trends in

online learning, such as fractal graphics, was identied.

Conclusions. Given the intensive development of the reforms of the New Ukrainian School, there is

a need to actively involve music teachers in this process, who could master the methodology of involving

students in integrated learning in the context of the ideas of comparative art. This requires specially

organized training of future music teachers within the framework of the implementation of educational

programs, the formation of comparative analysis skills in them as the main method of conducting art

lessons.

Prospects for further research can be considered issues related to the formation of integration and

pedagogical skills of future music teachers for working with children in secondary schools.

Keywords: comparative art history, comparative analysis, future music teacher, bachelor, master.

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.02.02

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education