Professional Art Education Volume 5 (1) 2024

Scientic Journal

УДК: 376-056.26:378]:005.3362

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.01.11

ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ МУЗИЧНОГО

ТЕРАПЕВТА ДО РОБОТИ У СПЕЦІАЛЬНІЙ ОСВІТІ

кандидат психологічних наук, науковий

співробітник відділу наукових досліджень

УДУ імені Михайла Драгоманова

Київ, Україна

email: dinashulzhenko@gmail.com

https://orcid.org/0009-0004-5105-1243

У статті представлено результати теоретико-методологічного аналізу наукових здобут-

ків світових та вітчизняних вчених дослідження проблеми психологічної готовності спеціалістів,

які досліджують це у вимірі спеціальної освіти та корекційно-реабілітаційного впливу на дітей що

мають порушення інтелектуального, аутистичного, мовленнєвого та кінестетичного дизонтоге-

незу. Аналіз літературних джерел показав, що психологічна готовність фахівця спеціальної освіти

є інтегральним утворенням педагога що полягає у мотиваційному, емоційному та діяльнісному

ставленні дорослого до зміни у поведінковому, регуляторному, розвитковому, інтелектуальному,

чуттєвому сприйманні співпраці з дитиною спрямованої на корекцію та компенсацію централь-

них ядерних порушень та їх наслідків. Психологічна готовність музикотерапевта представлена у

якості таких компонентів: праксеологічного, асертивного та інтернального. Кожен компонент

представлено параметрами інтелектуального, мотиваційного, вольового, саморегуляторного,

оцінного, креативного, творчого, комунікативного, корекційно-компенсаторного психологічних

механізмів. Визначено, що особистісні риси музиканта –педагога проявляються в ситуації усвідом-

лення ним необхідності спеціальної фахової підготовки до сприймання психологічних особливостей

дітей із особливими освітніми потребами. Зазначено, що без сформованої психологічної готов-

ності фахівця музичного спрямування, його супервізії навчання, психологічної підтримки заклада-

ються негативне ставлення до особливих дітей та співпраця з ними. Музична терапія потребує

спеціальної підготовки спеціалістів які не тільки компетентні в області музики, впливу музики,

використання музичних інструментів, а того що і забезпечує феномен її ефективності і надійності

науково-практичних результатів. Музикотерапія ще досить недавно почала використовуватись

у спеціальній освіті і до цієї роботи включились фахівці з музичним спрямуванням діяльності. В

статті представлено розроблені автором критерії та рівні психологічної готовності фахівця з му-

зичного розвитку стосовно адекватної взаємодії з дітьми диференційовану від тої чи іншої нозо-

логії. Визначено що така співпраця має відбуватися в контексті не тільки музичної а і спеціальної

роботи в рамках музичної психотерапії. Зроблено висновок про необхідність розробки та апробації

структурно-функціональної моделі фахової спеціальної психологічної підготовки спеціалістів з му-

зики з значущим акцентом змісту на психотерапевтичну допомогу.

Ключові слова: музикотерапія, спеціальна освіта, психологічна готовність, музичний тера-

певт, діти із особливими освітніми потребами.

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими чи практичними завданнями.

На думку вчених високий рівень го-

товності фахівця передбачає при належній

теоретико-методологічній та організацій-

но-практичній підготовці вміти здійснювати

пізнавальні операції, аналізувати та узагаль-

нювати проблемні питання, володіти саморе-

гуляцією, самоконтролем, емоційно-чуттєвою

стабільністю. Комплексом вмінь, умінь та

навичок, мотивів, особистісних якостей має

володіти фахівець для формування психоло-

гічної готовності до виконання тої чи іншої

діяльності, тобто мати інтегральні характери-

стики особистості і є передумовою індивіду-

ально особистісних якостей на думку С. Макси-

Volume 5 (1) 2024Professional Art Education

менка, Н. Чепелєвої (1997). Пристаємо до думки

українських вчених І.С. Булах, Л.В. Долинської

щодо впровадження новітніх технологій за-

безпечення особистісної готовності майбутніх

фахівців до професійної діяльності.

В контексті нашого дослідження зазначає-

мо, що психологічна готовність працівників

музичної сфери у якості музичних терапевтів

набуває на сучасному етапі розвитку спеціаль-

ної освіти актуального значення для корекції,

реабілітації та розвитку дітей із особливими

освітніми потребами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Психологічна готовність фахівця досліджуєть-

ся в Україні у різних сферах діяльності і пред-

ставлена досить потужними публікаціями С.Д.

Максименка (1994), І.С. Булах (2002), Л.Л. Хору-

жої (2008) , Н.Ф. Шевченко (2002) та інших.

Стосовно виникнення додаткових психо-

терапевтичних функцій у фахівців музичного

напряму, українська дослідниця Д.І. Шульжен-

ко (2009) зазначає, що психотерапевтичною

функцією фахівця музичні терапевти ніяким

чином не дублюють професійні лікарські

обов’язки дитячих психіатрів, а навпаки за-

безпечують подолання мультифакторних про-

блем розвитку дітей з особливими освітніми

потребами.

Професійна свідомість досліджується Н.Ф.

Шевченко (2002) ключового чинника його

психологічної діяльності. Серед компонентів

готовності до педагогічної діяльності вченою

виділені такі: професійна самосвідомість, від-

повідальне ставлення до діяльності, визначен-

ня найбільш вірогідних способів дій, мотива-

ційні, вольові, інтелектуальні впливи з метою

вірогідності досягнення результату.

Формування цілей та завдань статті. Мета:

представити рівні психологічної готовності

фахівця з музичної діяльності до корекцій-

но-розвиткової та психотерапевтичної роботи

з дітьми із особливими освітніми потребами.

Завдання:

1. На основі теоретико-методологічного

аналізу визначити особливості становлення

фахівців музичної сфери до роботи у спеціаль-

ній освіті.

2. Виявити рівні та критерії психологічної

готовності.

3. Визначити і представити у статті струк-

туру психологічної готовності музичних педа-

гогів та напрями професійного музикотерапев-

тичного впливу.

Виклад основного матеріалу. Основними

особливостями взаємодії спеціалістів з музики

є труднощі які виникають у сфері спеціальної

освіти. Це обумовлено клініко-психологічни-

ми характеристиками учнів із порушеннями у

розвитку. Терапевтичний вплив в дошкільній,

шкільній та позашкільній освіті здійснюєть-

ся з використанням психотерапевтичних ме-

тодів та прийомів, найважливішою з яких є

музична терапія. Показано, що музика є дієвим

психотерапевтичним засобом та психологіч-

ним механізмом створення у свідомості дітей

із порушеним розвитком мотивації до навчан-

ня і комунікації, до організації власних думок

та вирішення складних (часом незрозумілих

для дітей з особливими освітніми потребами

завдань і вправ).

Разом з тим, таким дітям притаманна

любов до слухання музики, мотивація до ви-

конання завдань та вправ під музику, вокалі-

зації, активні бажання рухатися під музику.

За нашими спостереженнями звуки музики

стимулюють дітей із загальмованим психіч-

ним розвитком до комплексу «оживлення»,

виникнення інтересу до співпраці з педагогом.

В іншому випадку діти із збудженням заспоко-

юються, ведуть себе більш стримано і уважно

до того, що відбувається.

Дослідження української вченої Р. При-

званська (2020) визначило основні класичні та

сучасні музичні твори та інструменти які ліку-

вальним чином впливають на дітей різного

віку із особливими освітніми потребами.

Виходячи із означеного вище виник-

ла парадигма професійної підготовки музи-

канта-фахівця в контенті спеціальної освіти.

Діагностичними параметрами психологічної

готовності ми встановили такі психологічні

ознаки:

- обізнаність у проблемах клініко-психо-

логічного та кінестетичного розвитку дітей із

особливими освітніми потребами;

- розпізнавання індивідуально-диферен-

ціальних порушень у дітей з аутизмом, пору-

шеннями функцій опорно-рухового апарату;

патології мовлення та інтелекту;

- мотивація до співпраці з різними нозоло-

Professional Art Education Volume 5 (1) 2024

Scientic Journal

гіями дітей, прийняття їх психологічних особ-

ливостей та умов життєдіяльності;

- професійне самоусвідомлення необхід-

ності ефективної взаємодії з дітьми та педаго-

гами;

- профілактика особистісного вигорання

під час терапевтичної (лікувально-стабілізую-

чої) роботи з дітьми та їх родинами;

- формування процесів супервізії фахівців

спеціальної освіти;

- креативний підхід до співпраці з дітьми,

оптимістичний погляд на майбутній музико-

терапевтичний результат, творчий погляд і

перспективне бачення впливу музичних на-

прямів на стабілізацію психіки та розвиток

особистості дитини.

В нашому емпіричному дослідження

брали участь фахівці, що отримали музичну

освіту і в своїй діяльності (індивідуальна ро-

бота, державні заклади спеціальної та інклю-

зивної освіти, позашкільна музична освіта). За

результатами проведеного дослідження визна-

чено три рівні психологічної готовності музич-

них працівників до музикотерапевтичної пра-

ці з дітьми із особливими освітніми потребами.

На високому рівні представлено музич-

них терапевтів які продемонстрували знання

та володіння навичками психотерапевтичного

впливу на дітей. Вони компетентні в особли-

востях дизонтогенезу дітей, їх поведінці, ко-

мунікації, труднощах (тривоги, панічні атаки,

стереотипні дії, крики, тощо). На питання про

мотивацію співпраці з такими дітьми зазна-

чили, що мали бажання змінити патологічний

стан засобами музики. Їх не бентежило, що

дитина буває не уважною, індиферентною до

занять, невротичною з вираженою проблем-

ною поведінкою та відсутністю саморегуляції

та самоконтролю. В операційному плані своєї

діяльності вони планували бесіди з дитиною,

нейропсихологічні вправи, були постійно ус-

міхненими і доброзичливими. Працюючи ін-

дивідуально з дитиною вони систематично

вивчали і в подальшому прогнозували ефек-

тивність психотерапевтичного результату,

постійно підвищуючи свої фахові компетент-

ності у сфері психотерапії, спеціальної психо-

логії, нейропсихології, методик та технологій

позитивного впливу на дитину.

Для деяких представників високого рівня

музикотерапія виступила як інноваційне на-

буття власних нових рис саме в ситуації взає-

модії із особливими дітьми. Вони фіксують у

собі і власні додаткові особистісні якості, а саме:

асертивності (наполегливості), інтернальності

(відповідальності) та праксеологічності (му-

зикотерапевтична праця інтегрована в діяль-

ність). Це рівень, який на жаль, представле-

ний лише третиною музичних працівників, на

нашу думку є стандартним для процесу інте-

грації їх музичної діяльності в музикотерапев-

тичну.

В рамках наукової статті другий і третій

рівень охарактеризуємо доволі лаконічно. На

другому рівні усвідомлення себе у якості му-

зичних терапевтів знаходяться значна части-

на учасників емпіричного дослідження. Пози-

тивними параметрами є мотивація до зміни

в бік музикотерапевтичного спрямування, за-

доволення від результатів позитивного впли-

ву на дітей із різними порушеннями розвит-

ку, а негативними – додаткова співпраця над

собою, переживання, що може не справитися

з поведінкою дитини і додаткова посилена

співпраця над собою. Музичні фахівці цього

рівня розуміють і усвідомлюють значущість

психокорекційної та психотерапевтичної ро-

боти з дітьми, але пропонують осягнути власні

компетентності через зовнішні важелі, а саме:

тренінги на професійне самоусвідомлення,

вправляння в операційному компоненті пси-

хологічної готовності в сенсі операційних про-

цедур музикотерапії.

Зазначимо, що саме ця група досліджу-

ваних забезпечила нашу експериментальну

роботу показниками змісту і результату музи-

котерапевтичної роботи фахівця. На низькому

рівні опинилась незначна кількість досліджу-

ваних музичних працівників які не розкрили

сутність ні одного параметру діагностичного

дослідження особливо в психологічному прий-

нятті особливостей інтелекту, поведінки, мов-

лення, втрачених функцій тіла та моторики. На

їх думку мусять займатися здібні, талановиті,

вправні та слухняні діти; а про сам вплив му-

зики на психіку і діяльність таких дітей ніколи

не чули і зневірені у результаті.

Ця група досліджуваних показала низь-

кий рівень професійної свідомості, щодо зна-

чущості музичної терапії на дітей. Катего-

Volume 5 (1) 2024Professional Art Education

ричність та безапеляційність їхньої думки не

забезпечує обраний нами шлях спеціальної

роботи музичних працівників, волонтерів, ар-

тистів в напрямі допомоги дітям з особливими

освітніми потребами.

Висновки та перспективи подальших дослід-

жень. Отже процес формування психологічної

готовності музичних терапевтів до роботи з

дітьми в різних секторах спеціальної освіти

потребує розробки та апробації авторської

структурно-функціональної моделі системи

професійного самоусвідомлення цілей, змісту

та результатів корекційно-компенсаторної, со-

ціально-реабілітаційної, діагностико-розвит-

кової роботи.

Забезпечення спеціальної дошкільної,

шкільної, інклюзивної та позашкільної освіти

музичним компонентом психотерапевтично-

го впливу на стан порушених пізнавальних,

мовленнєвих, регуляторних та кінестетичних

компонентів є інноваційним напрямом робо-

ти фахівців у спеціальній освіті.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Булах, І.С., Долинська, Л.В. (2002). Психологічні аспекти міжособистісної взаємодії викладачів і

студентів : навч.-метод. посібник. К. : НПУ ім. М.П.Драгоманова. 114 с.

Максименко, С.Д., Пелех О.М. (1994) Фахівця потрібно моделювати (наукові основи готовності

випускника педвузу до педагогічної діяльності). Рідна школа, № 3/4. 68–72.

Максименко, С.Д. (2022). Теоретико-методологічні проблеми психології ххі століття: генети-

ко-креативний дискурс. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 4(1). https://doi.

org/10.37472/v.naes.2022.4105

Призванська, Р.А. Шульженко, Д.І. (2020). Музична терапія для дітей з аутизмом: [навч. по-

сіб.] Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 55. http://www.innovpedagogy.od.ua/

archives/2021/32/part_1/4.pdf

Хоружа, Л.Л. (2008). Деонтологічні основи педагогічної професії. Роль педагогічної етики у про-

фесійній підготовці сучасного вчителя: Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції.

К.: КМПУ ім. Б.Д. Грінченка, 16-18.

Чепелєва, Н.В. (1997). Формування професійної культури майбутніх практичних психологів. Ме-

тоди підготовки фахівців до професійного спілкування. Черкаси, Кн. 1. 34−42.

Шевченко, Н.Ф., Самойлова, А.Г. (2002). Підготовка практичних психологів: особистісні та про-

фесійні якості фахівців. Психологія : зб. наук. пр. К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, Вип. 17.262−267.

Шульженко, Д.І. (2009). Основи психологічної корекції аутистичних порушень у дітей: Моно-

графія. К.: Д. М. Кейдун, 385 с. https://studle.net/preview/7246703/

Шульженко, Д., & Осінцева, В. (2023). Теоретичні основи сімейного виховання дитини з інте-

лектуальними порушеннями. Молодий вчений, 7 (119), 48-51. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2023-

7-119-9

Professional Art Education Volume 5 (1) 2024

Scientic Journal

REFERENCES

Bulakh I.S., Dolynsʹka L.V. (2002). Psykholohichni aspekty mizhosobystisnoyi vzayemodiyi vykladachiv i studentiv

: navch.-metod. Posibnyk [Psychological aspects of interpersonal interaction between teachers and students: teaching

method]. K. : NPU im. M.P.Drahomanova. 114 s. [in Ukrainian]

Maksymenko S.D., Pelekh O.M. (1994) Fakhivtsya potribno modelyuvaty (naukovi osnovy hotovnosti vypusknyka

pedvuzu do pedahohichnoyi diyalʹnosti) [(1994) The specialist needs to be modeled (scientic foundations of the

readiness of a graduate of a pedagogical university for pedagogical activity)]. Ridna shkola, № 3/4. 68–72. [in Ukrainian]

Maksymenko, S. D. (2022). Teoretyko-metodolohichni problemy psykholohiyi XXI stolittya: henetyko-kreatyvnyy

dyskurs [Theoretical and methodological problems of psychology of the 21st century: genetic and creative discourse].

Visnyk Natsionalʹnoyi akademiyi pedahohichnykh nauk Ukrayiny, 4(1). https://doi.org/10.37472/v.naes.2022.4105 [in

Ukrainian]

Pryzvansʹka R.A. Shulʹzhenko D.I. (2020). Muzychna terapiya dlya ditey z autyzmom.: navch. posib. [Music therapy

for children with autism]. Lʹviv: Vydavnychyy tsentr LNU imeni Ivana Franka, 55. http://www.innovpedagogy.od.ua/

archives/2021/32/part_1/4.pdf [in Ukrainian]

Khoruzha, L.L. (2008) Deontolohichni osnovy pedahohichnoyi profesiyi [Deontological foundations of the teaching

profession]. Rolʹ pedahohichnoyi etyky u profesiyniy pidhotovtsi suchasnoho vchytelya: Materialy Vseukrayinsʹkoyi

naukovo-metodychnoyi konferentsiyi. K.: KMPU im. B.D.Hrinchenka, 16-18. [in Ukrainian]

Chepelyeva, N.V. (1997) Formuvannya profesiynoyi kulʹtury maybutnikh praktychnykh psykholohiv [Formation

of professional culture of future practical psychologists]. Metody pidhotovky fakhivtsiv do profesiynoho spilkuvannya.

Cherkasy, Kn. 1. 34−42. [in Ukrainian]

Shevchenko N.F., Samoylova A. H (2002). Pidhotovka praktychnykh psykholohiv: osobystisni ta profesiyni yakosti

fakhivtsiv [Training of practical psychologists: personal and professional qualities of specialists]. Psykholohiya : zb.

nauk. pr. K. : NPU im. M. P. Drahomanova, Vyp. 17.262−267. [in Ukrainian]

Shulʹzhenko, D.I. (2009) Osnovy psykholohichnoyi korektsiyi autystychnykh porushenʹ u ditey: Monohraya [Basics

of psychological correction of autistic disorders in children: Monograph]. K.: D. M. Keydun, 385 s. https://studle.net/

preview/7246703/ [in Ukrainian]

Shulzhenko, D., & Osintseva, V. (2023). Theoretical basics of family education of children with intellectual disorders.

Young Scientist, 7 (119), 48-51. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2023-7-119-9 [in Ukrainian]

Надійшла до редакції / Received: 20.05.2024

Рекомендовано до друку / Accepted: 03.06.2024

Volume 5 (1) 2024Professional Art Education

PSYCHOLOGICAL READINESS OF A MUSIC

THERAPIST TO WORK IN SPECIAL EDUCATION

Candidate of Psychological Sciences, Ukrainian

State University named after Mykhailo

Drahomanov

Kyiv, Ukraine

email: dinashulzhenko@gmail.com

https://orcid.org/0009-0004-5105-1243

The article presents the results of theoretical and methodological analysis of scientic

achievements of world and domestic scientists of the study of the problem of psychological readiness of

specialists who study it in the dimension of special education and correctional and rehabilitation impact

on children with violations of intellectual, autistic, speech and kinesthetic dysontogenesis. Analysis of

literary sources showed that the psychological readiness of a specialist of special education is an integral

education of the teacher consisting in the motivational, emotional and activity attitude of the adult to

change in behavioral, regulatory, developmental, intellectual, sensual perception of cooperation with

the child aimed at correcting and compensation for central nuclear disorders and their consequences.

Methods & methodology. The psychological readiness of the music therapist is presented as

the following components: praxeological, assertive and internal. Each component is represented by

parameters of intellectual, motivational, volitional, self-regulatory, evaluation, creative, creative,

communicative, correctional-compensatory psychological mechanisms.

The scientic novelty consists in the author’s denition of criteria and levels of psychological

readiness of a specialist in musical development for adequate interaction with children differentiated

by one or another nosology.

Results. It is determined that the personal traits of a musician-teacher are manifested in a

situation of his awareness of the need for special professional training to perceive the psychological

characteristics of children with special educational needs. It is noted that without the formed

psychological readiness of a specialist of musical direction, his supervision of training, psychological

support, a negative attitude towards special children and cooperation with them is laid. Music therapy

requires special training of specialists who are not only competent in the eld of music, the inuence

of music, the use of musical instruments, but what ensures the phenomenon of its effectiveness and

reliability of scientic and practical results. Music therapy has recently begun to be used in special

education and this work included specialists in the musical direction of activity. Scientists studying the

pedagogical and psychological qualities of a music teacher point to criteria such as high-quality musical

abilities, the ability to encourage children to cooperate, to show musical abilities in these children,

develop musical taste in them, understanding of the material, make efforts while learning to play

instruments, creatively approach the use of musical material and systematically support motivation and

contribute to the creative development of children. The article presents levels of professional awareness

by music therapists of the problems of cooperation with children of the above diculties, acceptance,

assimilation, processing and implementation of musical content. It is determined that such cooperation

should take place in the context of not only musical but also special work within the framework of

musical psychotherapy.

Conclusions. It is concluded that it is necessary to develop and test a structural and functional

model of professional special psychological training of music specialists with a signicant emphasis on

psychotherapeutic assistance.

Keywords: music therapy, special education, psychological readiness, music therapist, children

with special educational needs.

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.01.11