
Professional Art Education Volume 5 (1) 2024
Scientic Journal
© Лі Юаньці & Олена Попова 77
ки музика концентрує в собі духовну енергію
«інших» і, як наслідок, професія вчителя му-
зичного мистецтва неможлива поза емпатією
(Лі Юаньці, 2023).
Аналіз основних досліджень і публікацій.
Досліджуючи проблему розвитку емпатії та
формування емпатійної культури, китайські
вчені (Лін Гіруй, 2010; Суй Хуацзе, 2016; Фань
Мінхуей, 2017; Фен Чженьцзюнь, 2016; Цзян
Лін. 2016; Чжан Сяовен, 2012; Чжун Жибін, 2016
та ін.) вивчають її як інтегративну якість особи-
стості фахівця, аналізують зміст структурних
компоненти емпатійної культури здобувачів
освіти, у тому числі майбутніх педагогів-музи-
кантів (Жао Ке, 2018; Лі Сянье, 2014; Ні Хонгян,
2022; Чжу Хуей, 2022 та ін). У працях китайсь-
ких учених (Фан Шаося, 2010; Лі Фан & Чжен
Сюе, 2013; Лі Яжен, & Чжан Руйбінь, 2014; Хан
Фенші, & Шао Шухун, 2019; Чень Июй, Ма Юе,
& Юй Чжаньюй, 2020; Чжан Ю Флірт, 2022 та
ін.) міститься багато обґрунтованих положень
щодо розуміння факторів впливу на формуван-
ня емпатійної культури майбутніх фахівців, у
томі числі майбутніх педагогів-музикантів. Це
вимагає вивчення наукового доробку учених у
означеному напрямі, що сприятиме подальшо-
му розвитку теоретичних засад розв’язання до-
сліджуваної нами проблеми у закладах вищої
освіти як КНР, так і України.
Формулювання цілей та завдань статті.
Метою дослідження є аналіз поглядів китайсь-
ких учених щодо факторів впливу на форму-
вання емпатійної культури здобувачів вищої
освіти для збагачення теоретичних засад ро-
зв’язання порушеної проблеми. Досягнення по-
ставленої мети вимагає уточнення ключових
понять дослідження «емпатійна культура»,
«формування емпатійної культури».
Виклад основного матеріалу та його резуль-
татів. Розкриваючи суть емпатійної культури,
у тому числі педагога-музиканта, китайські
вчені виходять з того, що емпатія передбачає
здатність розуміти і приймати інших у міжосо-
бистісній взаємодії, а також висловлювати це
почуття до інших у теплій і шанобливій фор-
мі. З огляду на це, саме емпатія вчителя сприяє
розвитку добрих і плідних взаємин вчителя з
учнем. Емпатійні вчителі допомагають учням
відчувати повагу, розуміння та прийняття,
створюють приємний настрій та поглиблюють
їхню довіру до педагога, а також сприяють ро-
звитку добрих стосунків між педагогм та здоб-
увачем освіти (Лі Юаньці, 2024).
На підставі узагальнення результатів до-
сліджень китайських учених у сфері пору-
шеної проблеми під емпатійною культурою
вчителя розуміємо складову його професійної
культури, в якій співчуття, співпереживання і
толерантність виступають провідними цінно-
стями професійної діяльності.
Будучи складним і багатоскладовим фе-
номеном, емпатійна культура в майбутніх
учителів не виникає стихійно та самостійно
в процесі професійної підготовки, а є компо-
нентом його педагогічної майстерності та про-
фесіоналізму, що потребує цілеспрямованого
формування цієї якості особистості майбутньо-
го педагога. Формування емпатійної культури
майбутніх учителів розглядаємо як процес,
спрямований на набуття ними спеціальних
знань (про емпатію, її механізми, емпатію як
професійної цінності вчителя, емпатійну взає-
модію суб’єктів освітнього процесу тощо) та
опанування емпатійними вміннями (емоційно
відгукуватися на переживання учня, обира-
ти адекватні способи поведінки відповідно до
емоційного стану суб’єктів взаємодії тощо).
Аналіз стану розв’язання проблеми форму-
вання емпатійної культури майбутніх учителів
показав, що в сучасних умовах продуктивне
здійснення цього процесу вимагає розуміння,
які фактори впливають на результативність
означеного процесу. Це надасть можливість
сформувати аргументоване уявлення про про-
цес формування емпатійної культури майбут-
ніх вчителів у освітньому закладі і на цій ос-
нові розробити модель цього процесу.
Студенти ‒ це соціальна група людей, які
несуть у собі майбутнє держави та надію на-
ції, відіграють незамінну та життєво важливу
роль у розвитку країни та прогресі суспільства.
Водночас більшість сучасних студентів універ-
ситетів, підкреслює Чжан Ю Флірт, ‒ це ще
діти, і вони звикли бути егоцентричними і над-
мірно стурбованими власною особистістю, їм
бракує емпатії, тобто здатності мислити по-ін-
шому, що робить їх менш схильними ставити
себе на місце іншої людини, думати про про-
блеми та ігнорувати емоції та почуття іншої
людини, коли вони покинули свої сім’ї і навча-