Professional Art Education Volume 5 (1) 2024

Scientic Journal

УДК: 373.21

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.01.07

ПОТЕНЦІАЛ ЗАСОБІВ АКАДЕМІЧНОГО СПІВУ У

ВИХОВАННІ ЕСТЕТИЧНОГО СМАКУ МАЙБУТНІХ

УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

здобувачка третього (освітньо-науково-

го) рівня вищої освіти зі спеціальності

011 Освітні, педагогічні науки ХНПУ

імені Г.С. Сковороди.

Харків, Україна

email: 468916908@qq.com

https://orcid.org/0009-0002-2729-0506

кандидат педагогічних наук, доцент

кафедри музичного мистецтва ХНПУ

імені Г. С. Сковороди

Харків, Україна

mail: oksana.vasylieva@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-8918-4357

У статті досліджується потенціал засобів академічного співку у вихованні естетичного

смаку майбутніх учителів музичного мистецтва. Автор аналізує роль академічного вокалу як по-

тужного інструменту формування естетичного смаку у студентів педагогічних спеціальностей у

науковій думці України та Китаю.

Оцінено вплив академічного співу на розвиток естетичного сприйняття та критичного мис-

лення у процесі навчання. Розглядаються різні вокальні засоби і їх вплив на здатність майбутніх

учителів інтерпретувати музичні твори, що є ключовим аспектом професійної підготовки. Ав-

тор підкреслює важливість інтеграції вокальних практик у загальну систему музичної освіти для

підвищення рівня художньо-естетичного виховання та формування естетичного смаку майбутніх

учителів музичного мистецтва.

Схарактеризовано і класифіковано такі засоби академічного співу, як: різножанрові вокальні

твори; навчально-методична література; вокальні заходи (концерти вокальної музики, вокальні

шоу та вистави тощо); засоби вокальної майстерності (вокальні уміння і навички, прийоми ака-

демічного співу); засоби вокальної музичної виразності.

Ключові слова: академічний спів, естетичний смак, вокальне мистецтво, вокальна підго-

товка, учитель музичного мистецтва.

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими чи практичними завданнями.

Однією з основних загальних компетент-

ностей сучасних здобувачів освіти є міжпред-

метна естетична компетентність. Вона поля-

гає у здатності виявляти естетичне ставлення

до світу в різних сферах діяльності людини,

оцінювати предмети та явища, а також їхню

взаємодію, що розвивається під час вивчен-

ня різних видів мистецтва. У цьому контексті

надзвичайно важливим є виховання естетич-

ного смаку майбутніх учителів музичного

мистецтва в процесі їхньої професійної підго-

товки, адже їхні заняття сприяють розвитку

уяви та здатності до естетичної оцінки явищ

суспільного життя в учнів.

Україна та Китайська народна республіка

мають як ґрунтовні теоретичні надбання в

галузі естетичного виховання, так і багатий

позитивний досвід естетичного розвитку мо-

лодого покоління. Надзвичайно високим ви-

ховним потенціалом формування естетичного

Volume 5 (1) 2024Professional Art Education

смаку учнівської молоді володіє вокальне мис-

тецтво, що обумовлено національними співа-

цьким культурними традиціями українського

і китайського народу. Саме тому використання

засобів академічного співу можуть стати ефек-

тивними у вирішенні практичних завдань

при вихованні естетичного смаку майбутніх

учителів музичного мистецтва.

Аналіз основних досліджень і публікацій.

Узагальнення наукових досліджень з означе-

ної теми вказує на широкий спектр наукових

розвідок в галузі естетичного виховання, зо-

крема формування естетичного смаку. Філо-

софські засади естетики як науки висвітлюють

вчені П. Бурдьє (2015), М. Колісников (2003),

В. Петрушенко (2021).У наукових працях С.

Вдович (2022), В. Кравчук (2019), Л. Оршансь-

кго (2017) надається ретроспектива розвитку

естетичного виховання. Обґрунтування важ-

ливості та доцільності естетичного вихован-

ня здобувачів різних рівнів освіти знаходимо

у роботах вчених України та КНР О. Іонової

(2020), С. Лупаренко(2020), Чжан Кехай (2015),

Фу Шенлі (2015). Категорію естетичного смаку

та музичні засоби його виховання досліджува-

ли Ло Юанвень (2022), Н. Мамчур (2010), А. Со-

колова (2020), В. Фомін (2022) Чжоу Мінь (2019).

Формулювання цілей та завдань статті.

Метою і завданнями публікації є дослід-

ження виховного потенціалу академічного

співу, а також визначення, характеристика

та класифікація його засобів, що впливають

на формування естетичного смаку майбутніх

учителів музичного мистецтва.

Виклад основного матеріалу. Естетичний

смак займає раритетне місце серед особистіс-

них якостей людини. Він формується на ос-

нові емоційної реакції на сприйняте та його

раціонального аналізу, суспільних поглядів на

красу та індивідуальних психологічних упо-

добань, свідчачи про вихованість особи і ро-

звиненість її естетичної культури. В сучасних

умовах, коли молоде покоління перебуває під

натиском різної за якістю естетичної інфор-

мації, численних технічних новинок та ін-

тернет-середовища, бездоганний естетичний

смак стає необхідним орієнтиром. Він допо-

магає розрізняти справжні та хибні цінності,

спрямовуючи діяльність особистості до есте-

тичної досконалості.

Насамперед категорія «естетичний смак»

розглядається у площині філософії та есте-

тики. Узагальнення словникової літератури

(Бліхар В., Горохова В., 2020), (Петрушенко В.,

2021), (Шинкарук В., 2002) дозволяє визначити

естетичний смак як здатність людини сприй-

мати, оцінювати та насолоджуватися красою

в різних формах мистецтва і в житті загалом.

Він формується під впливом культурних, со-

ціальних, психологічних та індивідуальних

факторів і виявляється у вподобаннях, оцінках

та естетичних судженнях людини.

Французький соціолог і філософ П. Бурд’є

(Бурд’є П., 2015) вказує на естетичний смак як

показник соціалізації особистості, відобража-

ючи її прийняття або відхилення від певних

культурних ідеалів та цінностей, які визна-

чає життя. Цей смак формується під впливом

як зовнішніх, так і внутрішніх факторів соціо-

культурного життя особистості. Естетичний

смак є результатом всього спектру суспільних

умов і завжди відображає класові переваги,

цілі та цінності. Тому не існує однозначних

естетичних стандартів, які підходили б усім ча-

сам, народам і соціальним групам. Саме тому

вірна думка формується лише під час довгих

художньо-критичних дискусій, а знаходження

спільної точки зору щодо естетичних уподо-

бань відіграє важливу роль у соціальній інте-

грації, оскільки він допомагає людям знахо-

дити спільну мову через спільні вподобання і

цінності в мистецтві та культурі.

В естетиці, яку вважають філософією мис-

тецтва, естетичний смак розглядають як здіб-

ність людини сприймати естетичні характе-

ристик творів мистецтва (гармонію, пропорції,

колірну гаму тощо). Нам імпонує погляд М.

Колеснікова (Колесніков М., 2005, с.90) на цю

дефініцію як соціальну категорію, яка фор-

мується у процесі навчання і виховання. Есте-

тичний смак включає вміння критично оціню-

вати естетичні об’єкти. Це не лише емоційне

сприйняття краси, але й розуміння принципів

і критеріїв, за якими ця краса оцінюється.

Досліджуючи естетичний смак як складо-

ву естетичної культури майбутнього педагога

Н. Мамчур (Мамчур Н., 2010, с.3) доводить, що

поняття естетичного смаку носить складний

і багатогранний характер, саме через це у су-

часному науковому обігу не існує його єди-

Professional Art Education Volume 5 (1) 2024

Scientic Journal

ного визначення. Дослідниця розглядає цю

категорію з точки зору педагогічної науки як

ознаку особистості, що відображає її різнобічні

характеристики.

Цілком погоджуємося з А. Соколовою та Лі

Сюелю (Соколова А., Лі Сюелю, 2020), що есте-

тичний смак є унікальним для кожної людини

і залежить від її життєвого досвіду, виховання,

освіти та культурного контексту. Він може змі-

нюватися з часом під впливом нових вражень

і знань. Розглядаючи естетичний смак як інте-

гративну якість особистості, авторки значно

розширюють спектр його компонентів і за-

собів впливу на формування цього феномену.

На їх думку, важливу роль естетичний смак

відіграє у формуванні особистості, сприяючи

її самовдосконаленню та творчому самовира-

женню, оскільки він проявляється в унікаль-

ній естетичній оцінці, прийнятті або запере-

ченні культурних естетичних цінностей.

Головна особливість формування естетич-

ного смаку, з точки зору дослідниць, полягає

в тому, що воно відбувається у тісному взає-

мозв’язку з такими естетичними категоріями,

як: естетичні потреби, естетичний інтерес,

естетичне сприйняття, емоційно-оціночне

ставлення до прекрасного, естетичні почуття,

естетичні знання, естетичний ідеал, естетична

культура, естетична творча діяльність. У ви-

падку, коли особистість не відчуває естетичної

потреби до свідомо-емоційної оцінки, а також

не прагне бачити красу в реальності та мис-

тецтві, її естетичний смак не розвиватиметь-

ся. У протилежній ситуації, коли естетичний

смак стимулює у людини бажання відкривати

нове та красиве, це викликає свідомо-емоційну

оцінку.

Естетичні смаки формуються на основі

впливу національної та світової культури, на

які впливають культурні норми та традиції

суспільства. Те, що вважається красивим або

потворним, може різнитися в різних культу-

рах і епохах. Саме цю думку доводить у своїй

публікації В. Фомін (Фомін В., 2022, с.113), роз-

криваючи вплив китайської музики на розви-

ток цієї якості особистості. На підставі аналізу

робіт естетичного спрямування китайських до-

слідників Лі Жуйзін, Хань Ліян, Ху Ціїн, Чжан

Кехай, Фу Шенлі, автор доходить висновку про

те, що мистецтво Китаю відображає характер-

ну для цього народу національну експресію,

його життєві цінності, зв’язок з природою та

особливі естетичні концепції. Виховання есте-

тичного смаку учнів є неодмінною складовою

будь-якого рівня китайської освіти - почат-

кової, середньої, вищої та післядипломної.

Естетичне виховання розглядається як окре-

ма сфера діяльності педагогів, спрямована на

підсилення ідейно-політичного, морального,

фізичного та інтелектуального розвитку осо-

бистості (Фомін В., 2022, с.118).

Вокальне мистецтво, як виразна форма

музичної культури, має потужний вплив на

формування естетичного смаку. Під час сприй-

няття вокальних виступів людина не лише

насолоджується звуками та мелодіями, а й

сприймає виконавську майстерність співака,

емоційну експресію та вміння виконавця пе-

редати почуття через музику. Завдяки цьому

формуються та розвиваються естетичні упо-

добання, розширюються музично-естетичний

світогляд та збагачується внутрішній світ осо-

бистості.

Багатогранність вокальної музики дозво-

ляє людині пізнавати різноманітні жанри,

стилі та культурні традиції через інтерпре-

тацію різних композицій та текстів. Воно від-

криває двері до світу різноманітних музичних

творів, які спонукають до відчуття глибшого

зв’язку з культурою, історією та емоціями, які

вони передають.

Крім того, вокальне мистецтво сприяє ро-

звитку слухового сприйняття, вокальної тех-

ніки та виразності мовлення. Шляхом спільно-

го виконання вокальних творів або слухання

виступів професійних виконавців формуються

критичне мислення та здатність аналізувати й

оцінювати мистецькі витвори.

В українській музичний культурі співаць-

ке мистецтво посідає особливе місце, що пов’я-

зано з пісенною душею українців. У ЮНЕСКО

зібрано аудіозаписи народних пісень з різних

країн світу. Фонд України містить 15,5 тисяч

таких записів, що ставить її на перше місце за

обсягом. Італія йде на другому місці з 6 тисяча-

ми записів народних мелодій.

Як зазначає С. Леонтієва (Леонтієва С.

2020, с.156), вокальне мистецтво неодмінно є

невід’ємною частиною загального розвитку

українського народу. Вираз емоцій через го-

Volume 5 (1) 2024Professional Art Education

лос є природним для людини і заснований на

генетичних закономірностях її природи. Та-

кож людина має здатність сприймати емоції,

виражені голосом інших осіб. Це лежить в ос-

нові впливу співу на емоційний стан людини.

Вище зазначене дозволяє розглядати спів як

значуще джерело збереження традиційних

українських цінностей, що відповідає поняттю

національної ідентичності.

Завдяки багатству культурних традицій,

глибокому змісту і виразним формам, які пе-

редають духовні та емоційні цінності народу,

співацьке мистецтво стає основою естетично-

го виховання та формування естетичного сма-

ку. Саме тому естетичне виховання молодого

покоління українців на всіх рівнях освіти здій-

снюється засобами співу різного спрямування

(народного, академічного, естрадного). Особ-

лива увага приділяється вокальній підготов-

ці майбутніх учителів музичного мистецтва.

Про це свідчить аналіз освітніх програм зі

спеціальності 014. 13 Середня освіта (Музичне

мистецтво), де обов’язковими освітніми ком-

понентами є дисципліни вокально-хорового

циклу «Постановка голосу», «Вокальний ан-

самбль» та «Хоровий клас», репертуарною ос-

новою яких є вокальні і хорові твори різних

стилів і жанрів.

Музична культура Китаю також має старо-

давні корені та представляє собою унікальний

вид творчості, оскільки ґрунтується на багатій

народній традиції – співі. Це одна з найдавні-

ших форм музичного виконавства, обумовле-

на природністю, універсальністю і демокра-

тичністю вокального музикування.

Народно-пісенна традиція Китаю багато-

гранна через різноманіття існуючих в ній об-

разів, форм і характерів, що відображаються

в способі життя, мовних особливостях, тради-

ціях та звичаях різних регіонів та провінцій

Китаю. Проте, взаємозв’язок між діалектними

особливостями мови та музичними традиція-

ми виконання визначає єдність мовних і во-

кальних інтонацій, що впливає на характери-

стику вокального стилю китайського народу,

його загальні риси та регіональні особливості

(Фомін 2022, с.119).

Аналіз праць китайських вчених Ло

Юаньвеня(2022), Хань Ліяня(2019), Чжан Ке-

хай(2015), Фу Шенлі (2015) свідчить про ак-

тивне залучення засобів народно-пісенної

творчості, академічного та естрадного співу

до естетичного виховання студентів вищих

навчальних закладів Китаю. Питання естетич-

ного розвитку школярів у КНР розкривають

українські дослідниць О. Іонової, С. Лупаренко

(Іонова О, Лупаренко С.,2020).

Наявність аналогічних проблем в галузі

естетичного виховання та практичних напра-

цювань щодо формування естетичного смаку

засобами співу дозволяє ефективно взаємодія-

ти українським і китайським музичним педа-

гогам в сучасному мистецько-педагогічному

просторі. Слід зауважити, що сучасне вокальне

мистецтво розвивається у таких напрямах як:

народний спів, академічних спів, естрадний

спів. Кожний з них має властиві тільки йому

специфічні ознаки, пов’язані зі співацької ма-

нерою, принципами голосоутворення, особли-

вими прийомами звуковедення і звуковидобу-

вання.

В світлі обраної теми дослідження роз-

глянемо комплекс засобів притаманних ака-

демічному співу, ефективних у вихованні есте-

тичного смаку майбутніх учителів музичного

мистецтва. Провідні українськи педагоги-нау-

ковці В. Лозова, Г. Троцко, визначають термін

«засіб виховання» як «те, за допомогою чого

відбувається виховання: предмети, твори ду-

ховної та матеріальної культури (наукові по-

сібники, книжки, газети, твори мистецтва);

слово вихователя, різноманітні, види діяль-

ності (навчання, гра, художня самодіяльність,

спорт); конкретні заходи (вечори, політінфор-

мації, збори) (Лозова В., Троцко Г., 2002, с.127).

Спираючись на це визначення представи-

мо власну класифікацію засобів академічного

співу. Насамперед до них належать різножан-

рові вокальні твори, створені композиторами

різних історичних періодів і стилів. А саме:

вокальні твори стародавньої середньовічної

музики, епохи ренесансу, бароко, класицизму,

романтизму, неокласицизму, постмодернізму

тощо. Необхідно зауважити, що академічний

спів має декілька виконавських напрямів: ка-

мерний, кантатно-ораторіальний та оперний.

Кожному з них притаманні певні музичні фор-

ми. Так камерні вокальні жанри представлені

народними та авторськими піснями, роман-

сами, мадригалами, вілланелами. Крупні во-

Professional Art Education Volume 5 (1) 2024

Scientic Journal

кальні жанри містять речитативи, арієти, ка-

ватини, арії з опер, кантат, ораторій, а також

мотети. Всі вони складають вокальний репер-

туар необхідний як для розвитку вокальної

майстерності, так і для виховання у майбут-

нього виконавця, зокрема учителя музичного

мистецтва, естетичного смаку.

Вокальна підготовка неможлива без на-

вчально-методичної літератури: збірок вокаль-

них вправ для формування вокальних умінь і

навичок, нотних хрестоматій, репертуарних

збірок, навчально-методичних посібників з по-

становки голосу, монографій з історії вокаль-

ного мистецтва. Вокальна навчально-методич-

на література є важливим інструментом для

розвитку технічних навичок і художнього ви-

раженням співаків, забезпечуючи системати-

зовані знання та практичні уміння, необхідні

для вдосконалення їхньої вокальної майстер-

ності.

Важливу роль у формуванні естетично-

го смаку майбутніх учителів музичного мис-

тецтва відграє викладач вокалу. Його слово,

пояснення змісту та образу вокального твору

сприяють прищепленню художніх уподобань,

розвитку чутливості до краси музики та нави-

чок інтерпретації творів, що допомагає глибо-

кому розумінню і висловленню емоційної та

культурної сутності вокального мистецтва.

Суть естетичного смаку розкривається

через вокальну діяльність співака, який само-

виражається у своєму виконанні вокального

твору, створюючи його переконливу інтерпре-

тацію. Означена діяльність проявляється че-

рез конкретні заходи: лекції з теорії та історії

вокального мистецтва, вокально-літературні

вечори і композиції, тематичні, антологічні,

сольні концерти, вокальні шоу.

Естетично довершене виконання вокаль-

ного твору неможливо без розуміння засобів

вокальної музичної виразності, використа-

них композитором для створення художнього

образу вокального твору. Засоби музичної ви-

разності, такі як мелодія, ритм, гармонія, то-

нальність, динаміка та дикція, впливають на

формування естетичного смаку через розви-

ток сприйняття та реакції на вокальні твори.

Наприклад, різноманітність мелодій допома-

гає розширити уявлення про музичну красу, а

ритмічна структура музики вчить розрізняти

темп, синкопу і ритмічні варіації, що розвиває

музичний слух та розуміння стильових особ-

ливостей різних жанрів. Гармонічні поєднання

звуків вчать відчувати емоційну насиченість

музики, а розуміння тональності допомагає

розрізняти настрій та емоційне забарвлення

творів. Динаміка звучання впливає на відчуття

драматизму та напруги в музиці, а чітка дик-

ція в вокальних виступах допомагає зрозуміти

текст і виразно передати його почуття. Таким

чином, через ці засоби музичної виразності

формується глибоке розуміння та цінування

музичного мистецтва, що безперечно сприяє

розвитку естетичного смаку.

Ключову роль у формуванні естетично-

го смаку майбутніх учителів музичного ми-

стецтва відіграють засоби вокальної май-

стерності, такі як вокальні уміння і навички

звуковедення, голосоутворення, звуковидобу-

вання, дихання та співацька опора. Опанував-

ши ці навички, співак може тонко передавати

емоції закладені у вокальному творі, розширю-

ючи спектр виразності свого виконання. На-

приклад, правильне дихання та співацька

опора дозволяють контролювати гучність та

виразність звуку, що важливо для передачі на-

строю та емоційного забарвлення музичних

творів. Вокальні уміння і навички звуковеден-

ня допомагають співакові керувати темпом,

тембром та інтонацією голосу, надаючи вико-

нанню індивідуальність та унікальність. Ці

засоби дозволяють миттєво впливати на слу-

хачів, поглиблюючи їхнє розуміння та відчут-

тя музики, і тим самим сприяють формуванню

високого естетичного смаку.

Для майбутнього учителя музичного ми-

стецтва володіння засобами вокальної май-

стерності має величезне значення. Це дозволяє

йому бути прикладом для учнів у виконавській

діяльності, а також ефективно викладати та

демонструвати різноманітні вокальні техніки

і стилі притаманні академічному співу. Крім

того, компетентність у вокальній майстерності

є важливою складовою професійної репутації

викладача, стимулює інтерес учнів до музики

та сприяє активному залученню їх до навчан-

ня. Таким чином, вміння виконувати музику

з виразністю та емоційністю є необхідним для

успішної педагогічної діяльності в галузі му-

зичного мистецтва.

Volume 5 (1) 2024Professional Art Education

Висновок. Отже, естетичний смак є склад-

ним і багатогранним феноменом, що відобра-

жає здатність людини розпізнавати та оці-

нювати красу в різних її проявах. Він відіграє

важливу роль у культурному та соціальному

житті, допомагаючи формувати індивідуаль-

ні та колективні уявлення про прекрасне. Во-

кальне мистецтво, як засіб сприйняття та ви-

раження музичних ідей та почуттів, відіграє

важливу роль у формуванні та розвитку есте-

тичного смаку людини, завдяки різноманіт-

ним засобам академічного співу.

Перспективи подальших досліджень. Пер-

спективними науковими розвідками можуть

стати вивчення впливу міждисциплінарних

зв’язків на формування естетичного смаку.

Наприклад, дослідження взаємодії вокального

мистецтва з іншими формами мистецтва, та-

кими як театр, література, і образотворче ми-

стецтво, може надати цінні інсайти у процеси

виховання естетичного смаку майбутніх учи-

телів музичного мистецтва.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Ionova, O., Luparenko S., Lakhmotova Y. (2020). Інтегрований підхід до естетичного виховання

школярів у КНР. Освітологічний дискурс, 1(28), 143–154. https://doi.org/10.28925/2312-5829.2020.1.12

Бліхар, В., Козловець, Горохова В. (2020). Філософія: словник термінів та персоналій. КВІЦ.

https://chtyvo.org.ua/authors/Avtorskyi_kolektyv/Filosoia_slovnyk_terminiv_ta_personalii.pdf

Бурдьє, П. (1992). Рефлексивна соціологія. Частина ІІ: Чиказький воркшоп. Медуза.

Вдович, С. (2022). Методологічні підходи до вивчення історії розвитку естетичного виховання

молоді. Наука і техніка сьогодні, 5(5), 270–283. https://doi.org/10.52058/2786-6025-2022-5(5)-270-283

Колесніков, М.П., Колеснікова О.В. (2003). Естетика. Юрінком Інтер. https://library.nlu.edu.ua/

POLN_TEXT/KNIGI/Estetika.pdf

Кравчук, О.В. (2019). Естетичне виховання як напрям педагогічного новаторства у ХХ – ХХІ століт-

тях. Інноваційна педагогіка, 1(9), 30–35. http://www.innovpedagogy.od.ua/archives/2019/9/part_1/8.pdf

Леонтієва, С.Л. (2020). Сучасне вокальне виконавство як збереження духовних цінностей україн-

ської культури. Мистецтвознавчі записки, (38), 154–158. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/34735

Лозова, В.І., Троцко Г. В. (2002). Теоретичні основи виховання і навчання. «ОВС».

Мамчур, Н. С. (2010). Естетичний смак як складова естетичної культури майбутнього педагога.

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 32, 22-27

Петрушенко, В.Л. (2021). Словник з естетики. Магнолія, 360 c. https://mybook.biz.ua/ua/estetika/

slovnik-z-estetiki/

Соколова, А.В., Лі Сюелю, о. (2020). Естетичний смак як наукова проблема. Час мистецької освіти

(с. 10–19).

Фомін В.В.,Ло Юаньвень, Тянь Фейфань. (2022). Естетичний смак як складова творчого самови-

раження майбутніх фахівців мистецької галузі в закладах вищої освіти КНР. Теорія та методика

навчання та виховання, (53), 113–128. https://doi.org/10.34142/23128046.2022.53.10

Хань Ліян (2019) Дослідження щодо модернізації характерної системи естетичного виховання

студентів ВНЗ у нову епоху. Пекінська освіта (вища освіта), (1.),.131–133.

Чжан Кехай, Фу Шенлі. (2015). Побудова та інновація робочого механізму естетичного вихован-

ня у вищій професійній освіті з точки зору «вирощування людей силою». Китайська освіта дорос-

лих, (14), 80–82.

Чжоу Мінь (2019). Естетичний смак як складова естетичного виховання майбутніх вітчизня-

них і китайських учителів музичного мистецтва. Інноваційна педагогіка, 1(9), 134–138. http://www.

innovpedagogy.od.ua/archives/2019/9/part_1/31.pdf

Шинкарук В.І (Ред.). (2002). Філософський енциклопедичний словник. Абрис.

Ярмаченка М. Д. (2001). Педагогічний словник. Педагогічна думка. 516 с.

Professional Art Education Volume 5 (1) 2024

Scientic Journal

REFERENCES

Ionova, O., Luparenko S., Lakhmotova YU. (2020). Intehrovanyy pidkhid do estetychnoho vykhovannya

shkolyariv u KNR [An integrated approach to the aesthetic education of schoolchildren in the People’s

Republic of China]. Osvitolohichnyy dyskurs, 1(28), 143–154. https://doi.org/10.28925/2312-5829.2020.1.12

Blikhar V. , Kozlovetsʹ , Horokhova V . (2020). Filosoya: slovnyk terminiv ta personaliy [Philosophy: a

dictionary of terms and personalities]. KVITS. https://chtyvo.org.ua/authors/Avtorskyi_kolektyv/Filosoia_

slovnyk_terminiv_ta_personalii.pdf [in Ukrainian].

Burdʹye, P . (1992). Reeksyvna sotsiolohiya [Reective sociology]. Chastyna II: Chykazʹkyy vorkshop.

Meduza [in Ukrainian].

Vdovych, S. (2022). Metodolohichni pidkhody do vyvchennya istoriyi rozvytku estetychnoho

vykhovannya molodi [Methodological approaches to the study of the history of the development of aesthetic

education of youth]. Nauka i tekhnika chʹohodni, 5(5), 270–283. https://doi.org/10.52058/2786-6025-2022-5(5)-

270-283 [in Ukrainian].

Kolesnikov, M.P., Kolesnikova O.V. (2003). Estetyka [Aesthetics]. Yurinkom Inter. https://library.nlu.edu.

ua/POLN_TEXT/KNIGI/Estetika.pdf [in Ukrainian].

Kravchuk, O.V. (2019). Estetychne vykhovannya yak napryam pedahohichnoho novatorstva u ХХ –

ХХІ stolittyakh [Aesthetic education as a direction of pedagogical innovation in the 20th - 21st centuries].

Innovatsiyna pedahohika, 1(9), 30–35. http://www.innovpedagogy.od.ua/archives/2019/9/part_1/8.pdf [in

Ukrainian].

Leontiyeva, S.L. (2020). Suchasne vokalʹne vykonavstvo yak zberezhennya dukhovnykh tsinnostey

ukrayinsʹkoyi kulʹtury [Modern vocal performance as preservation of spiritual values of Ukrainian culture].

Mystetstvoznavchi zapysky, (38), 154–158. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/34735 [in Ukrainian].

Lozova, V.I., Trotsko H. V, (2002). Teoretychni osnovy vykhovannya i navchannya [Theoretical

foundations of education and training]. «OVS» [in Ukrainian].

Mamchur, N.S. (2010). Estetychnyy smak yak skladova estetychnoyi kulʹtury maybutnʹoho pedahoha

[Aesthetic taste as a component of the aesthetic culture of the future teacher]. Psykholoho-pedahohichni

problemy silʹsʹkoyi shkoly. Vypusk 32, 22-27 [in Ukrainian].

Petrushenko, V.L. (2021). Slovnyk z estetyky [Dictionary of aesthetics]. Mahnoliya, 360 s. https://mybook.

biz.ua/ua/estetika/slovnik-z-estetiki/ [in Ukrainian].

Sokolova A.V., Li Suelyu, o. (2020). Estetychnyy smak yak naukova problemau Chas mystetsʹkoyi osvity

[Aesthetic taste as a scientic problem]. (s. 10–19) [in Ukrainian].

Fomin V.V.,Lo Yuanʹvenʹ, Tyanʹ Feyfanʹ. (2022). Estetychnyy smak yak skladova tvorchoho

samovyrazhennya maybutnikh fakhivtsiv mystetsʹkoyi haluzi v zakladakh vyshchoyi osvity KNR [Aesthetic

taste as a component of creative self-expression of future art specialists in higher education institutions of

the People’s Republic of China]. Teoriya ta metodyka navchannya ta vykhovannya., (53), 113–128. https://doi.

org/10.34142/23128046.2022.53.10 [in Ukrainian].

Khanʹ Liyan (2019) Doslidzhennya shchodo modernizatsiyi kharakternoyi systemy estetychnoho

vykhovannya studentiv VNZ u novu epokhu [Research on modernization of the characteristic system of

aesthetic education of university students in the new era]. Pekinsʹka osvita (vyshcha osvita)., (1.),.131–133

[in Ukrainian].

Chzhan Kekhay, Fu Shenli. (2015). Pobudova ta innovatsiya robochoho mekhanizmu estetychnoho

vykhovannya u vyshchiy profesiyniy osviti z tochky zoru «vyroshchuvannya lyudey syloyu» [Construction

and innovation of the working mechanism of aesthetic education in higher professional education from the

point of view of «cultivating people by force»]. Kytaysʹka osvita doroslykh, (14), 80–82 [in Ukrainian].

Chzhou Minʹ. (2019). Estetychnyy smak yak skladova estetychnoho vykhovannya maybutnikh

vitchyznyanykh i kytaysʹkykh uchyteliv muzychnoho mystetstva. Innovatsiyna pedahohika [Aesthetic

taste as a component of aesthetic education of future domestic and Chinese music teachers], 1(9), 134–138.

http://www.innovpedagogy.od.ua/archives/2019/9/part_1/31.pdf [in Ukrainian].

Shynkaruk, V.I (Red.). (2002). Filosofsʹkyy entsyklopedychnyy slovnyk [Philosophical encyclopedic

dictionary]. Abrys [in Ukrainian].

Volume 5 (1) 2024Professional Art Education

THE POTENTIAL OF MEANS OF ACADEMIC SINGING

IN SHAPING THE AESTHETIC TASTE OF FUTURE

MUSIC TEACHERS

Graduate Student of the Department

of Education and Innovative Pedagogy,

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University

Kharkiv, Ukraine

email: 468916908@qq.com

https://orcid.org/0009-0002-2729-0506

Candidate of pedagogical sciences, Associate

professor of the department of musical art in

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University

Kharkiv, Ukraine

email: oksana.vasylieva@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-8918-4357

Object. The purpose of this article is to examine the inuence of means of academic singing on

shaping aesthetic taste among future music teachers.

Methods & methodology. Analysis of domestic and foreign scientic literature to generalize and

systematize essential aspects of cultivating aesthetic taste in future music teachers; comparison method

to study the peculiarities of Chinese and Ukrainian vocal traditions; systematization of information for

the classication of means of academic singing.

Results. The article explores the potential of means of academic singing in cultivating the aesthetic

taste of future music teachers. The author analyzes the role of academic vocal methods as a powerful

tool for shaping aesthetic taste among students in pedagogical elds within the scientic perspectives

of Ukraine and China. The impact of academic singing on the development of aesthetic perception and

critical thinking during the educational process is assessed. Various vocal techniques and their inuence

on the ability of future teachers to interpret musical works, which is a key aspect of professional training,

are examined. The author emphasizes the importance of integrating vocal practices into the overall

music education system to enhance the level of artistic and aesthetic education.The following means of

academic singing have been characterized and classied: various genres of vocal works composed by

composers from different historical periods and styles, including vocal pieces from ancient medieval

music, the Renaissance, Baroque, Classicism, Romanticism, Neoclassicism, Postmodernism, and others;

educational and methodological literature, such as collections of vocal exercises for developing vocal

skills, anthologies of musical scores, repertoire collections, instructional manuals on voice training,

and monographs on the history of vocal art; vocal events, including lectures on the theory and history

of vocal art, vocal-literary evenings, thematic, anthology, and solo concerts, and vocal shows; vocal

mastery techniques, such as skills in sound production, means of voice formation, sound extraction,

breathing, and vocal support; and vocal musical expressiveness, including melody, rhythm, harmony,

tonality, dynamics, and diction.

Conclusions. Aesthetic taste is a complex and multifaceted phenomenon that reects an

individual’s ability to recognize and appreciate beauty in its various manifestations. It plays a signicant

role in cultural and social life, helping to shape both individual and collective perceptions of what is

beautiful. Vocal art, as a means of perceiving and expressing musical ideas and emotions, plays a crucial

role in the formation and development of aesthetic taste, thanks to the diverse techniques of academic

singing.

Keywords: academic singing, aesthetic taste, vocal art, vocal training, music teacher.

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.01.07