Professional Art Education Volume 5 (1) 2024

Scientic Journal

УДК: 378.4(477.54):793.3

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.01.05

ЗНАЧЕННЯ НАРОДНО-СЦЕНІЧНОГО ТАНЦЮ У

СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ ЗА

СПЕЦІАЛЬНІСТЮ 024 ХОРЕОГРАФІЯ

кандидат педагогічних наук, доцент,

завідувач кафедри хореографії факульте-

ту мистецтв ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

Харків, Україна

email: kaf-choreography@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0001-5532-7324

кандидат педагогічних наук, доцент ка-

федри хореографії факультету мистецтв

ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

Харків, Україна

email: vad.alt@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-9331-4142

У статті показано специфіку викладання народно-сценічного танцю в рамках дисципліни

«Теорія та методика викладання народно-сценічного танцю». Проаналізовано навчально-виховний

процес першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівня вищої освіти за освітньою про-

грамою 024 Хореографія. Виокремлено мету навчальної дисципліни та показано можливості завдя-

ки яким здобувачі можуть оволодіти вміннями та навичками викладацької діяльності. Зазначено,

який м’язовий апарат працює при виконанні екзерсису з народно-сценічного танцю. У статті при-

ділена увага міждисциплінарним зв’язкам навчальних дисциплін «Теорія та методика викладання

народно-сценічного танцю», «Основи композиції та постановки танцю», «Підготовка концертних

номерів», «Практикум з хореографічного ансамблю» та інші. Наголошується, про важливість прак-

тичної діяльності та участі здобувачів-хореографів у складах хореографічних ансамблів. Оцінено

вплив роботи Народного ансамблю народного танцю «Зорицвіт» на розвиток професійних компе-

тенцій здобувачів спеціальності 024 Хореографія. Розглянуто репертуар НАНТ «Зорицвіт», який до-

зволяє долучити здобувачів до прагнення розвивати та поглиблювати свої професійні знання та

навички. Дані методичні рекомендації дозволяють урізноманітнити композиційно-лексичним ма-

теріалом екзерсис біля верстата з народно-сценічного танцю для розширення кола знань у галузі

народного танцю.

Ключові слова: народно-сценічний танець, хореографічна освіта, навчання, студенти, ком-

петентності.

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими чи практичними завданнями.

У сучасних умовах розвитку вищої хоре-

ографічної освіти потреба у вдосконаленні

організаційних та педагогічних умов викла-

дання народно-сценічного танцю ставить нові

завдання у цій освітній галузі. Хореографічна

діяльність не терпить професійної невідповід-

ності, та якісний відбір учнів, стимулювання

розвитку справжнього покликання до професії

є обов’язковими умовами навчання майбут-

ніх виконавців та викладачів. Однак, навіть

у тих, хто обдарований природою та володіє

виразними здібностями до хореографічної

діяльності, не завжди вистачає дисципліни та

внутрішньої мотивації для вивчення склад-

них елементів і трюків, для освоєння важких

спеціальних (хореографічних) предметів.

Аналіз основних досліджень і публікацій.

Теоретичні та методичні аспекти народ-

но-сценічного танцю (композиційну побудо-

ву, назви рухів, стилістичні особливості тощо)

було описано у творах видатних українців за-

сновників системи народно-сценічного танцю

В. Авраменко (1947), В. Верховинець (1996), К.

Василенко (1990), А. Гуменюк (1963), А. Криво-

хижа (2012) та інші. Система підготовки май-

бутніх викладачів народно-сценічного танцю

розглядалася у наукових доробках О. Голдрич

(1999), Д. Демків (2001), Є. Зайцев (2007), Ю.

Колесниченко (2007), К. Островська (2010), В.

Шкориненко (2003) та інші. Зазначені автори

внесли значний вклад у розвиток та удоскона-

лення теоретико-методологічних засад станов-

лення та розвитку народно-сценічного танцю

як навчальної дисципліни.

Формулювання цілей та завдань статті.

Проаналізувати та розкрити значення народ-

но-сценічного танцю у системі підготовки

здобувачів за спеціальністю 024 хореографія.

Виклад основного матеріалу. Народ-

но-сценічний танець входить до дисциплін

професійної та практичної підготовки є важ-

ливим носієм у навчально-виховному про-

цесі кафедри хореографії Харківського націо-

нального педагогічного університету імені

Г.С. Сковороди. Метою дисципліни «Теорія та

методика викладання народно-сценічний та-

нець» є професійна підготовка здобувача до

педагогічної діяльності у сфері сучасної хоре-

ографічної освіти, формування необхідного

комплексу знань у галузі теорії та методики

народно-сценічного танцю, а також знайом-

ство з різноманіттям форм, стилів, що існують

у світовій сценічній хореографії. Вдоскона-

лення виконавської техніки, розвиток коор-

динації руху, почуття ритму, прояви власної

індивідуальності під час виконання зразків

народно-сценічного танцю.

У процесі вивчення дисципліни здобувачі

отримують також навички з побудови, прове-

дення та методики викладання уроку народ-

но-сценічного танцю; твори танцювальних

комбінацій, етюдів, композицій, хореографіч-

них номерів на матеріалі танців різних націо-

нальностей; емоційної виразності виконання;

передачі національного характеру та манери

танців різних народів, складності їх темпів та

ритмів.

Програмний матеріал, який вивчається

протягом всього курсу навчання на першо-

му (бакалаврському) та на другому (магістер-

ському) рівнях вищої освіти, представлений

у порядку, найбільш вдалому для вивчення.

Щоразу, з кожним семестром, національний

матеріал ускладняється, викладається з ура-

хуванням взаємозв’язку теорії з практикою.

Програма ознайомлює здобувачів із танцю-

вальною культурою різних народів, історією

конкретного танцю, умовами, в яких сформу-

валися його унікальні риси, з характером на-

роду, який його створив та виконує, а також з

музикою та костюмами. Особливе значення в

процесі вивчення матеріалу має образна по-

дача хореографічного матеріалу. Часом лише

вдалий вибір порівняння, що характеризує

той чи інший рух, може замінити години одно-

манітного повторення.

Удосконалити отримані знання, вміння та

навички в галузі народно-сценічного танцю,

здобувачі можуть на дисципліні «Практикум з

хореографічного ансамблю». Окрім того, здобу-

вачі можуть приєднуватися до хореографічних

ансамблів кафедри хореографії ХНПУ імені Г.С.

Сковороди.

Серед них є Народний ансамбль народно-

го танцю «Зорицвіт», який започаткував свою

роботу в стінах ХГПУ імені Г.С. Сковороди у

1999 р. (нині ХНПУ імені Г.С. Сковороди). Керів-

никами ансамблю є лауреат конкурсу Карі-

не Редько (лауреат конкурсу П. Вірського) та

Ольга Лиманська (відмінник освіти України,

кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри

хореографії), балетмейстер – Ольга Барабаш

(лауреат міжнародних конкурсів). Реперту-

ар ансамблю складають номери української

народно-сценічної хореографії: «Варенички»,

«Ой, заграйте, музиченьки», «Полька з боч-

кою», «Несе Галя воду», «Чорноморочка», «На

ярмарку», «Наша баба» та інші.

Особливість цих номерів полягає у вико-

ристанні при їх постановці танцювального

фольклору різних областей України, несуть у

своїй основі фольклорні мотиви, зберігаючи

і передаючи споконвічно українські танцю-

вальні канони і традиції з покоління в поколін-

ня. Здобувачі на заняттях в ансамблі Народ-

ному ансамблі народного танцю «Зорицвіт»

опановують програмні компетенції, розвива-

ють кругозір як постановники, розширюють

знання лексики та відпрацьовують методику

Volume 5 (1) 2024Professional Art Education

виконання рухів.

Слід зазначити, що після навчання на пер-

шому (бакалаврському) рівні вищої освіти,

випускники мають можливість продовжити

освіту на другому (магістерському) рівні вищої

освіти за напрямом підготовки 02 «Культура і

Мистецтво», спеціальність 024 «Хореографія».

У тих, хто навчається, з’явилася мож-

ливість удосконалювати свій рівень майстер-

ності в народно-сценічному танці в рамках

дисципліни «Основи композиції та постанов-

ки танцю», «Підготовка концертних номерів».

На практичних заняттях здобувачі-магістри

закріплюють та систематизують отримані тео-

ретичні знання, застосовують їх на практиці у

виконавській діяльності, а також опановують

методику педагогічної роботи в галузі танцю-

вального мистецтва народів світу.

Практичні навички і уміння здобувачі

можуть застосовувати на навчальній (педаго-

гічній) практиці, яку проходять в аудиторіях

(зараз дистанційно) кафедри хореографії, на-

вчаючи здобувачів-бакалаврів. У процесі прак-

тики студенти створюють комбінації екзер-

сисів біля балетного станка та в центрі зали,

спрямовані на розігрів м’язів, покращення

гнучкості, розвиток сили та координації рухів.

Навчальні комбінації, що входять до ек-

зерсису біля верстата за народно-сценічним

танцем, вибудовані у певній послідовності –

це форма, яку наповнена відповідним кожній

вправі змістом. Порядок вправ біля верстата

встановлюється по чергуванню м’язів, що тре-

нуються про які ми поговоримо нижчі. Однак

у різних літературних джерелах цей порядок

варіюється. Це дослідження базується на послі-

довності рухів екзерсису біля верстата, запро-

поновані Є. Зайцевим та Ю. Колесниченком:

присідання, вправи на розвиток рухливості

стопи (Battement tendu та Battement tendu jeté),

вправи з ненапруженою стопою (Flic-ac),

вправи на вистукування, обертальні та кру-

гообертальні вправи (Rond de jambe par terre,

підготовка до вірьовочки з розворотом колі-

на на 90°, battement fondu), м’яке відкривання

ноги (battement développé), великі кидкові рухи

(Grand battement jeté) (Зайцев, Колесниченко,

2007, с. 3-5).

Зауважимо, що усі комбінації несуть ло-

гічний, цілеспрямований розвиток навчально-

го руху, що є основою побудови комбінації та

потребує особливої уваги. Викладачам з «Теорії

та методики викладання народно-сценічно-

го танцю» слід приділяти увагу до ретельного

опрацювання на першому етапі вивчення усіх

вправ біля верстата. Що ми маємо на увазі:

правильне відведення ноги по усім напрямам

(вперед, до сторони, назад) у «чистому» ви-

гляді, воно може поєднуватися з елементами

національного танцю та сполучними рухами.

Навчальна вправа поєднується з елементами

національного танцю, однак зайве ускладнен-

ня координації та використання ненавчальних

танцювальних рухів можуть завадити цьому.

Сполучні рухи та елементи національних тан-

ців відіграють другорядну роль по відношенню

до основної вправи, але разом з тим вони не

повинні мати абстрактний характер.

Окрім того, слід врахувати, що при скла-

данні комбінацій велике значення має єдність

музичної та хореографічної побудови. Музич-

ний супровід має відповідати національному

характеру, темпу, ритму та збігатися з почат-

ком та кінцем музичної фрази. На уроці на-

родно-сценічного танцю найбільш характерні

розміри 2/4, 3/4, 4/4. Для рухів спокійного ха-

рактеру, таких як plie, battement fondu, rond de

jambe par terre, battement deweloppe, прийнятні

музичні розміри 4/4, 3/4. Для рухів чіткого, рит-

мічного характеру, таких як battement tendu,

battement tendu jete, мотузочка, вистукування,

ic-ac, будуть відповідати музичні розміри 2/4

(Зайцев, Колесниченко, 2007, с. 30).

На другому курсі закріплюється прой-

дений матеріал, і закріплюються вправи у

верстата та на середині зали в ускладненому

варіанті. Побудова комбінацій має відповідати

таким вимогам:

• вищий рівень виконавства;

• знання кількох видів навчального руху

екзерсису, які у комбінаційному поєднанні да-

ють можливість простежити розвиток цього

руху;

• поєднання основного навчального руху з

іншими елементами, що мають з ним загальну

спрямованість з метою посилення його функ-

ції;

• збільшення кількості виконуваних рухів

з метою розвитку сили ніг;

• велику увагу приділити силі ніг;

Professional Art Education Volume 5 (1) 2024

Scientic Journal

• велику увагу приділити точній манері

виконання (характерне положення корпусу,

рук, ніг, голови та взаємини у парі, внутрішнє

відчуття національних особливостей характе-

ру).

Зазначимо, що процес складання комбіна-

цій повинен ґрунтуватися на наступні прин-

ципи: рівномірний розподіл фізичного наван-

таження на суглоби, зв’язки, м’язи, а також на

розвиток комбінації від простого до складного.

У народно-сценічному екзерсисі перед-

бачається використання деяких елементів

класичного танцю та комбінування їх з основ-

ними рухами народного танцю відповідно до

завдань навчальної програми. Тому ми бачи-

мо тісний міждисциплінарний зв’язок «Теорії

та методики викладання класичного танцю»

з «Теорією та методикою викладання народ-

но-сценічного танцю».

У народно-сценічному екзерсисі перед-

бачається використання деяких елементів

класичного танцю та комбінування їх з основ-

ними рухами народного танцю відповідно до

завдань навчальної програми. У рамках цієї

дисципліни студенти не тільки вивчають різні

групи національних танців, їх специфічні

риси та особливості виконання, а й набувають

методичних знань та практичних навичок

творчо-викладацької діяльності, необхідні для

подальшої професійної діяльності як педаго-

га-хореографа.

На третьому році навчання комбінації бу-

дуються з урахуванням виконання технічно

складних рухів у прискорених темпах, ґрун-

туючись на принципах побудови комбінацій,

описаних вище. В екзерсисі у верстата вводить-

ся досить багато вправ, виконаних зі стрибком

і стрибком на опорній нозі, тому при складан-

ні комбінацій необхідно пам’ятати про опорну

нозі, яку падає велике фізичне навантаження.

Слід врахувати, що рухи зі стрибком та

стрибком потрібно комбінувати з іншими еле-

ментами цього класу так, щоб не перенаванта-

жити опорну ногу, але основна вправа не по-

винна втрачати навчальну спрямованість та

ефективність.

Деякі форми комбінацій можуть бути

складені з вузько навчальною метою, оскіль-

ки за їх допомогою відпрацьовуються технічно

складні рухи, при цьому танцювальні форми

комбінацій спрямовані на розвиток вираз-

ності, артистичності та навичок сценічного

виконання. Таким чином, поєднання у класі

різних форм комбінацій, об’єднаних загальни-

ми та єдиними цілями, оптимізує вирішення

педагогічних завдань та впливає на виховання

технічно сильних виконавців та художньо-ар-

тистичних особистостей.

Основні завдання навчання на 4 курсі – ро-

звиток танцювальності, пластичності та віль-

ного володіння навичками координація рухів.

Виходячи з, комбінації мають будуватися за

принципом розмаїття, зокрема, рухом рук та

чітко-ритмічним рухом ніг. В якості прикладу

наведемо комбінацію на «вистукування», коли

при руху ніг, що роблять удари, руки і корпус

плавно і м’яко переходять з одного положення

в інше, не фіксують проміжних позицій, а та-

кож контраст між логічним розвитком основ-

ного руху та рухом, різко протилежним йому

за темпом, ритмом та виглядом. Такі комбіна-

ції ставлять перед учнями додаткові труднощі,

створені задля розвиток координації та тех-

ніки виконання.

На другому (магістерському) рівні вищої

освіти здобувачі вивчають не тільки нові на-

ціональності але й складають повністю урок.

Викладач контролює створення комбінацій

екзерсису, допомагає вирішувати педагогіч-

ні проблеми з якими стикається здобувач у

ході складанні твору (етюду) на середині залу.

Процес складання здобувачами комбінацій та

етюдів спирається на такі фактори:

• сукупність відомостей про специфіку на-

родно-сценічного танцю як своєрідного жанру

сценічної хореографії;

знання етнічних та культурних особливо-

стей різних національностей;

• знання теорії та методики викладання

народно-сценічного танцю;

• володіння технікою та виразністю вико-

нання народно-сценічного танцю;

• володіння методикою творення хорео-

графічних композицій та комбінацій на основі

елементів народно-сценічного танцю;

• володіння методикою репетиторської ро-

боти;

• володіння комплексом загальнопедаго-

гічних та психологічних знань, що застосову-

ються у професійній діяльності.

Volume 5 (1) 2024Professional Art Education

Далі, в процесі практики здобувачі розу-

чують фрагмент номера або повноцінну хорео-

графічну постановку на матеріалі народів світу

(на вибір) під керівництвом педагога відповід-

но до робочої програми та завдань кожного

курсу. Кожен урок спирається на закономір-

ності його розвитку і будується за принципом

від простого до складного, від малого до вели-

кого і є як би черговою ланкою, що послідовно

ускладняється в ланцюзі всього курсу навчан-

ня.

Досвідчений викладач добре знає, що до-

брозичливий тон, легкість ведення занять,

усмішка педагога, гумор змінюють мікроклі-

мат уроку, звільняють від скутості і, зрештою,

підвищують сприйняття і виразність виконав-

ців (Авраменко, 1947).

Висновки. Народно-сценічний танець як

один із основних видів хореографії має велике

значення для танцювального мистецтва і по-

сідає чільне місце у сучасній хореографічній

освіті. У роботі викладача Харківського націо-

нального педагогічного університету з теорії

та методики викладання народно-сценічного

танцю велике значення приділяється правиль-

ній побудові (плануванню) уроку.

Крім того міждисциплінарні зв’язки впли-

вають на рівень складності навчальних ком-

бінацій, етюдів та планування уроку з «Теорії

та методики викладання народно-сценічного

танцю». Вважаємо, що наведені методичні ре-

комендації у статті можуть бути використані у

діяльності вчителів та керівників хореографіч-

них колективів при підготовці учнів.

Professional Art Education Volume 5 (1) 2024

Scientic Journal

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Авраменко В. К. (1947). Українські національні танки, музика і стрій. Голівуд [та ін.]. DIASPORIANA.

ORG.UA електронна бібліотека, 80 с. https://diasporiana.org.ua/mistetstvo/10030-avramenko-v-

ukrayinski-natsionalni-tanki-muzika-i-striy/

Василенко К.Ю. (1996). Лексика українського народно-сценічного танцю. К.: Мистецтво, 496 с.

https://book-center.kiev.ua/ua/?page=book&id=3345

Верховинець В. (1990). Теорія українського народного танцю. [5-те вид., доповн.]. Київ: Музична

Україна, 151 с. http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000014380

Гуменюк А. (1962). Українські народні танці. К. : Видавництво академії наук Української РСР. 360

с. http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000014868

Демків Д. Я. (2001). Чуперчук – феномен гуцульської хореографії. Коломия: Вік, 168 с.

Зубатов С.Л. (2017). Методика викладання українського народного танцю : підручник. Київ : Ви-

давництво Ліра-К, 376. https://lib.knukim.edu.ua/wp-content/uploads/2017/09/Zubatov.pdf

Кіптілова Н. (2014). Гопак як один з феноменів українського танцю. Вісник Львівського універси-

тету. Серія мист-во. №14. С. 75-80.

Зайцев Є.В., Колесниченко Ю.В. (2007). Основи народно-сценічного танцю. Навч. посібник

для вищих навч. закладів культури і мистецтв I-IV рівня акредитації /Вид. друге, доопрацьоване

і доповнене. Вінниця: НОВА КНИГА, 416 с. https://kmaecm.edu.ua/wp-content/uploads/e.-zajczev-yu.-

kolesnychenko-osnovy-narodno-sczenichnogo-tanczyu.pdf

Кривохижа А. (2012). Роздуми про мистецтво танцю. Записки балетмейстера. Кіровоград : Цен-

трально-українське видавництво, 172 с.

Підлипська А. М. (2015). Народно-сценічний танець як засіб впливу на національну свідомість

та самосвідомість. Вісник Львівського університету. Серія мистецтвознавство. Львів,. № 17. С. 156-

160. http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/artstudies/article/viewFile/3293/3351

Островська К. (2010). Український народно-сценічний танець у професійній освіті. Культура

України. Т. 30, 184-191. https://ic.ac.kharkov.ua/nauk_rob/nauk_vid/rio_old_2017/ku/kultura30/21.pdf

Шкоріненко В. (2003). Народний танець у традиційній і сучасній культурі України: Автореф.

дис… канд. мистецтвознав. : 17.00.01 / В. Шкоріненко Державна академія керівних кадрів культури і

мистецтв. К., 2003. 18 с.

Shatulsky, M. (1986). The Ukrainian Folk Dance. Toronto : Kobzar Publishing Co. Ltd, 1986. 210 p.

http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000013408

REFERENCES

Avramenko V. K. (1947). Ukrainski natsionalni tanky, muzyka i strii. Holivud [Ukrainian national tanks,

music and formation. Hollywood], 80 s. [in Ukrainian].

Vasylenko K.Iu. (1996). Leksyka ukrainskoho narodno-stsenichnoho tantsiu [Vocabulary of Ukrainian

folk and stage dance]. K.: Mystetstvo, 496 s. [in Ukrainian].

Verkhovynets V. (1990). Teoriia ukrainskoho narodnoho tantsiu. [5-te vyd., dopovn.]. [Theory of

Ukrainian folk dance]. Kyiv : Muzychna Ukraina, 151 s. [in Ukrainian].

Humeniuk A. (1962). Ukrainski narodni tantsi [Ukrainian folk dance]. K.: Vydavnytstvo akademii nauk

Ukrainskoi RSR. 360 s. [in Ukrainian].

Demkiv D. Ya. (2001). Chuperchuk – fenomen hutsulskoi khoreohrai [Chuperchuk is a phenomenon of

Hutsul choreography]. Kolomyia: Vik, 168 s. [in Ukrainian].

Kiptilova N. (2014). Hopak yak odyn z fenomeniv ukrainskoho tantsiu [Hopak as one of the phenomena

of Ukrainian dance]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia myst-vo. №14. S. 75-80 [in Ukrainian].

Zaitsev Ye.V., Kolesnychenko Yu.V. (2007). Osnovy narodno-stsenichnoho tantsiu [Basics of folk dance].

Navch. posibnyk dlia vyshchykh navch. zakladiv kultury i mystetstv I-IV rivnia akredytatsii/Vyd. druhe,

doopratsovane i dopovnene. Vinnytsia: NOVA KNYHA, 416 s. [in Ukrainian].

Kryvokhyzha A. (2012). Rozdumy pro mystetstvo tantsiu [Reections on the art of dance]. Zapysky

baletmeistera. Kirovohrad: Tsentralno-ukrainske vydavnytstvo, 172 s. [in Ukrainian].

Pidlypska A. M. (2015). Narodno-stsenichnyi tanets yak zasib vplyvu na natsionalnu svidomist ta

samosvidomist. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia mystetstvoznavstvo. Lviv,. № 17. S. 156-160 [in

Ukrainian].

Ostrovska, K. (2010). Ukrainskyi narodno-stsenichnyi tanets u systemi profesiinoi osvity [Ukrainian

folk-stage dance in the system of professional education]. Kultura Ukrainy [Culture of Ukraine], 30, 184-191

[in Ukrainian].

Shkorinenko V. (2003). Narodnyi tanets u tradytsiinii i suchasnii kulturi [Folk dance in traditional

and modern culture of Ukraine]. Ukrainy: Avtoref. dys… kand. mystetstvoznav. : 17.00.01 / V. Shkorinenko

Derzhavna akademiia kerivnykh kadriv kultury i mystetstv. K. 18 s. [in Ukrainian].

Shatulsky M. (1980).The Ukrainian Folk Dance. Toronto : Kobzar Publishing Co. Ltd, 210 p [in English].

Volume 5 (1) 2024Professional Art Education

Надійшла до редакції / Received: 4.04.2024

Рекомендовано до друку / Accepted: 03.06.2024

Professional Art Education Volume 5 (1) 2024

Scientic Journal

THE SIGNIFICANCE OF FOLK-STAGE DANCE IN

THE TRAINING SYSTEM OF APPLICANTS IN THE

SPECIALTY 024 CHOREOGRAPHY

Candidate of Pedagogic sciences,

Assistant Professor, Head of Department

in Choreography Faculty of Arts,

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University

Kharkiv, Ukraine

email: kaf-choreography@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0001-5532-7324

Candidate of Pedagogic sciences, Assistant

Professor Department of Choreography

Faculty of Arts, H.S.Skovoroda Kharkiv

National Pedagogical University

Kharkiv, Ukraine

email: vad.alt@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-9331-4142

The article shows the specics of teaching folk stage dance within the discipline «Theory and

Methodology of Teaching Folk Stage Dance».

The scientic novelty. The article describes the author’s development of a folk-stage dance

exercise at the machine based on the use of material from national dances.

Results. The educational process of the rst (bachelor’s) and second (master’s) levels of higher

education according to the educational program 024 Choreography was analyzed. The goal of the

academic discipline is highlighted and opportunities are shown thanks to which applicants can master

the skills and abilities of teaching. It is indicated which muscle apparatus works when performing an

exercise from a folk stage dance. The article pays attention to the interdisciplinary connections of the

educational disciplines «Theory and teaching methods of folk-stage dance», «Fundamentals of dance

composition and staging», «Preparation of concert numbers», «Practical course on choreographic

ensemble» and others. It is emphasized the importance of practical activities and participation of

award-winning choreographers in choreographic ensembles. The impact of the work of the People’s

Ensemble of Folk Dance «Zoritsvit» on the development of professional competencies of applicants of

the specialty 024 Choreography was evaluated. The repertoire of the National Academy of Sciences

«Zorytsvit» was considered, which allows applicants to be involved in the desire to develop and deepen

their professional knowledge and skills.

The study of specic material in the course is described; formation and consolidation of basic

performance skills and abilities; development of choreographic data (posture, turn, step, exibility,

foot tension, musicality, etc.). It is emphasized that the dance is presented as a kind of synthesis of the

culture of classical, folk, characteristic dance, folklore sources.

Conclusions. These methodological recommendations allow you to diversify the compositional

and lexical material of the folk-stage dance exercise at the machine to expand the range of knowledge

in the eld of folk dance.

Keywords: folk stage dance, choreographic education, teaching, students, competences.

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.01.05