УДК: 378.013:005]:[37.011.3-051:78]

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.01.01

СТАВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО

МИСТЕЦТВА ДО ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК EVENT-

ART МЕНЕДЖМЕНТУ

(за результатами пілотажного дослідження)

здобувач третього (освітньо-науко-

вого) рівня вищої освіти кафедри

освітології та інноваційної педагогіки

ХНПУ імені Г. С. Сковороди

Китай

email: bc534686441@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-9448-0284

доктор педагогічних наук, професор ка-

федри освітології та інноваційної педа-

гогіки ХНПУ імені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: zelenskaya_ludmila@ukr.net

https://orcid.org/0000-0002-3324-5173

У статті розкрито питання важливості формування навичок event-art менеджменту у

контексті підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. Проаналізовано науковий до-

робок вітчизняних і зарубіжних учених, присвячений проблематиці арт-менеджменту у сфері му-

зичного мистецтва. Проведено пілотажне дослідження з метою з’ясувати ставлення здобувачів

вищої освіти спеціальності 014.13 Середня освіта (Музичне мистецтво) до формування навичок

event-art менеджменту. Вибірка респондентів склала 49 осіб – здобувачі першого (бакалаврського)

рівня вищої освіти різних років навчання Харківського національного педагогічного університету

імені Г.С. Сковороди.

Результати дослідження засвідчили, що здобувачі обізнані зі сферою арт-індустрії та ма-

ють певні уявлення про навички event-art менеджменту. Встановлено, що здобувачі виявляють

зацікавленість до створення арт-продуктів, участі в арт-проєктах у різних проявах, а також ма-

ють беззаперечний інтерес до розвитку сучасних тенденцій на арт-ринку.

У ході роботи окреслено перспективи наукового дослідження за визначеною проблемати-

кою.

Ключові  слова: навички, event-atr менеджмент, арт-заходи, майбутні вчителі, музичне

мистецтво, обізнаність, ставлення.

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими чи практичними завданнями.

Стрімкий розвиток світової арт-індустрії

спонукає до появи нових мистецьких течій,

технологій, видів мистецтва, які потребують

нових підходів до роботи в арт-просторі. Осо-

бливо це помітно в музичній галузі, де поява

нових стилів музики вражає своєю різно-

манітністю. При чому саме в галузі музичного

мистецтва найчастіше зустрічається симбіоз

різних видів мистецтва, які гармонійно поєд-

нуються і зумовлюють появу певного мас-

штабного продукту мистецтва. Умовно таким

продуктом мистецтва можна назвати талано-

витого співака, який здатен сам писати пісні,

музику, грати на музичному інструменті, гар-

но танцювати. Хтось співає і при цьому ство-

рює космічну електронну музику, якій немає

аналогів у світовому масштабі. Проведення

різних фестивалів, конкурсів, арт-вікендів теж

належить до творчих проєктів, які поєднують

під час підготовки та проведення безліч про-

цесів та компонентів арт-індустрії.

При такій різноманітності арт-продуктів

виникає потреба у підготовці фахівця, який би

Volume 5 (1) 2024

Professional Art Education

міг професійно розумітися на музиці, вмів оці-

нювати новітні музичні та арт-тренди, добирати

вдалий репертуар для учасників заходу та поєд-

нувати їх для створення якісного арт-продукту

на високому рівні. Зважаючи на зазначене вище,

на наше переконання, надважливим завданням

в умовах сьогодення є модернізація підготовки

вчителів музичного мистецтва, які б володіли

навичками event-art менеджменту.

Аналіз основних досліджень і публікацій.

Сучасні реалії життя українського соціуму став-

лять перед учителями музичного мистецтва

комплексні завдання, оскільки останні наразі

виконують функції наставника, фасилітатора

учнів, організатора, модератора, натхненника

та безпосереднього виконавця музичних творів,

головної дієвої особи культурно-масових заходів

не лише в межах шкільного середовища, а й на

рівні культурних осередків територіальних гро-

мад. Перед учителями музичного мистецтва по-

стають завдання: організовувати творчі заходи,

здійснювати підготовку учасників концерту чи

іншого арт-заходу, забезпечувати контроль та

управління творчим процесом, брати на себе

відповідальність за організацію івентів. Названі

аспекти професійної діяльності вчителів музич-

ного мистецтва належать до складових арт-ме-

неджменту. Відтак, актуалізується проблема

підготовки майбутніх учителів музичного мис-

тецтва до виконання зазначених функцій і но-

вих викликів уже на етапі фахової підготовки,

оволодіння ними навичками event-art менед-

жменту як складника професійної компетент-

ності.

Різні аспекти event-art менеджменту в галузі

музичного мистецтва у контексті організації му-

зичних проєктів в Україні стали предметом до-

слідження О. Данченко (2017), С. Кулікова (2022)

(вивчення організаційних та управлінських

аспектів у культурних проєктах); С. Кравченко

(2017), Є. Цимбаленко (2018) (дослідження ефек-

тивних методів просування арт-продуктів, му-

зичних подій з використанням сучасних мар-

кетингових та менеджментських підходів); Г.

Почепцова (2020), А. Демуцької (2023) (дослід-

ження стратегічних комунікацій та інформа-

ційних впливів у мистецькому менеджменті

для просування арт-продуктів та заходів),

Ю. Чекана (2016) (вивчення розвитку менед-

жментських компетенцій у майбутніх фахів-

ців та вивчення ефективних стратегій про-

моції музичних проєктів); Г. Новикової (2019),

М. Черкашиної-Губаренко (2016), М. Шведа

(2018) (дослідження питань управління куль-

турними проєктами, адміністрування кон-

цертів та інформаційної підтримки творчої

діяльності виконавців, вивчення ефективних

підходів до управління музичними колекти-

вами); О. Кушніра (2015), Н. Степанової (2016),

І. Богданової (2019), Т. Дяченко (2017) (організа-

ція музичних подій, зокрема фестивалів та кон-

цертів) та ін.

Дослідниця Ю. Мельник справедливо на-

голошує на важливості розвиненого арт-ринку

як візитівки країни, що є суттєвою складовою її

іміджу та туристичної привабливості. Наразі ак-

туальним є інтеграція українського арт-ринку

до світового з метою популяризації ідентичної,

самобутньої української культури та активіза-

ції міжкультурного обміну на умовах залучен-

ня взаємовигідних альтернативних інвестицій

з арт-активами на глобальному рівні (Мельник,

2011).

З цією тезою важко не погодитися. Крім того

проведений аналіз наукових публікацій дозволяє

констатувати, що підготовка майбутніх фахівців

творчих професій, зокрема вчителів музично-

го мистецтва, вимагає одночасного поєднання

фахових компетенцій з навичками event-art-ме-

неджерів, SMM-менеджерів, PR-менеджерів, кре-

ативних продюсерів, режисерів-постановників

у мистецькій галузі (Лозинська, 2022; Науменко,

2018; Полторак, Зозульов, Жданова, 2016; Татар-

нікова, 2018).

У процесі вивчення наукової літератури з

проблеми дослідження (Антонюк, 2012; Гагоорт,

2008; Данченко, Лепський, Бас, 2017; Демутська,

2023; Kотлер, 2002; Кулікова, 2022; З. Ластовець-

ка-Соланська, 2013; Лідстоун Дж., 2007; Наумен-

ко, 2018; Оборська, 2014; Обух, 2021; Річ Дж. Ден-

ніс, 2005 та ін.) установлено, що серед ключових

технологій арт-менеджменту дослідники визна-

чають: концертне адміністрування (пошук учас-

ників заходів, колективів чи створення або підго-

товка відповідних виконавців; пошук та оренда

приміщення, місця для проведення заходу); ін-

формаційну підтримку арт-продукту та творчої

діяльності виконавця; просування арт-продукту

та проведення промо-кампаній в інтернеті (розмі-

щення рекламних банерів, оголошень, розсилка

прес-релізів і новин у ЗМІ та до професійних до-

писувачів); ведення блогів у соціальних мережах;

Professional Art Education Volume 5 (1) 2024

Scientic Journal

співпрацю та налагодження комунікації зі

спонсорами (меценатство, благодійність інші

умови).

У зв’язку з цим особливо затребуваними

стають дослідження, які дозволяють з’ясувати

ставлення самих здобувачів освіти у галузі му-

зичного мистецтва до такого виду діяльності

та виявити їх готовність до опанування навич-

ками event-art менеджменту для майбутньої

професійної діяльності.

Формулювання цілей та завдань статті. Мета

статті – з’ясувати ставлення здобувачів вищої

освіти спеціальності 014.13 Середня освіта

(Музичне мистецтво) до формування навичок

event-art менеджменту.

Виклад основного матеріалу. У процесі до-

слідження було проведено опитування майбут-

ніх учителів музичного мистецтва, спрямоване

на визначення їх ставлення до важливості фор-

мування навичок event-art менеджменту на

етапі фахової підготовки. В анкетуванні взяло

участь 49 здобувачів першого (бакалаврського)

рівня вищої освіти спеціальності 014.13 Серед-

ня освіта (Музичне мистецтво) ХНПУ імені Г. С.

Сковороди. Результати дослідження виявили-

ся такими. На запитання «Чи маєте Ви досвід

підготовки або участі в організації арт-заходів

(концертів, конкурсів, шоу-програм тощо)?»

усі здобувачі дали відповідь «Так» (100%), що

свідчить про високу залученість майбутніх

учителів музичного мистецтва до мистецьких

заходів, прагнення до творчого розвитку.

На запитання «Які обов’язки Ви виконува-

ли під час участі в арт-заходах?» отримали такі

відповіді респондентів (див. рис. 1).

Volume 5 (1) 2024

Professional Art Education

Рис. 1. Вид участі майбутніх учителів музичного мистецтва в арт-заходах

Найбільшу активність майбутні вчителі му-

зичного мистецтва проявляють як конкурсанти

(гра на музичному інструменті та/або виконан-

ня пісні, 69,4%); до участі у написанні сценарію

були залучені 57,1% здобувачів; готували учас-

ників до виступу 44,9% респондентів.

Дещо менший відсоток респондентів мали

безпосередній досвід з налаштування музичної

апаратури під час музичних заходів – 38,8%, а

також досвід організації творчих заходів – 36,7%

опитаних.

Це свідчить про недостатню технічну підго-

товленість майбутніх учителів музичного мис-

тецтва до роботи з технічними засобами для про-

ведення музичних заходів, а також незначний

досвід самостійної організації арт-заходів.

Також проведене опитування виявило той

факт, що не значний відсоток здобувачів мис-

тецьких спеціальностей мають відповідні на-

вички та досвід розробки арт-продуктів для ор-

ганізації та просування мистецьких заходів. Це

засвідчують такі результати дослідження: 32,7 %

респондентів відповіли, що розробляли для захо-

ду афіші, запрошення, рекламні банери тощо, а

також були причетні до планування чи організа-

ції арт-заходів.

Отримані результати відповідей на питан-

ня цього блоку анкети вказують на недостат-

ній рівень сформованості навичок event-art

менеджменту майбутніх учителів музичного ми-

стецтва, опосередковану їх залученість до плану-

вання, організації, забезпечення контролю, реф-

лексії проведених заходів.

Наголосимо, що, незважаючи на невисокий

загальний показник залученості майбутніх учи-

телів музичного мистецтва до самостійного ро-

зроблення/виготовлення арт-матеріалів до мис-

тецьких заходів (32,7%), такий досвід все ж мали

як представники старших курсів (3-й, 4-й роки

навчання – 24,5%) під час проходження прак-

тики в різних закладах освіти, культури та ми-

стецтва, де брали участь у підготовці музичних

та інших заходів, а також незначна кількість ре-

спондентів 1-го та 2-го курсів (8,2%), що свідчить

про вияв власного інтересу до подібного виду

діяльності.

У процесі проведення опитування важли-

во було з’ясувати рівень обізнаності майбутніх

учителів музичного мистецтва щодо змістового

наповнення поняття «навички event-art менед-

жменту», його складників і форм вияву. Задля

того, аби з’ясувати, чи відрізняють майбутні

вчителі музичного мистецтва навички event-art

менеджменту від професійних умінь, до анкети

було додане таке питання: «З визначеного пе-

реліку оберіть навички, які, на Вашу думку, ха-

рактеризують здатність майбутніх учителів му-

зичного мистецтва до event-art менеджменту?»

(див. рис. 2).

Слід зазначити, що більшість респондентів

Professional Art Education Volume 5 (1) 2024

Scientic Journal

Рис. 2. Навички, які характеризують здатність майбутніх учителів музичного мис-

тецтва до event-art менеджменту

надала перевагу організаторським та управлін-

ським (77,6%), комунікативним та лідерським

(73,5%), творчим (65,3%) навичкам як складників

event-art менеджменту, що свідчить про розумін-

ня суті і вияв здатності ідентифікації цих нави-

чок.

При цьому дещо нижчі показники серед

оцінок респондентів отримали навички: музич-

но-інструментальні (51,0%), виконавські (40,8%),

цифрові (36,7%) та економічні (32,7%).

Результати відповідей респондентів на оз-

начене питання демонструють, що майбутні

вчителі музичного мистецтва, у своїй більшості,

розуміють суть навичок event-art менеджменту

як складника управлінської компетентності, при

цьому дещо нівелюються економічні, цифрові,

артистичні вміння, які є важливими як для ви-

конання професійних обов’язків вчителя музич-

ного мистецтва, так і для організатора будь-яких

арт-заходів. Особливо така тенденція у відпові-

дях простежується серед здобувачів молодших

курсів.

Наступне запитання анкети було спрямо-

ване на виявлення рівня усвідомлення важ-

ливості володіння вмінням застосовувати

цифрові ресурси у професійній діяльності май-

бутнього вчителя музичного мистецтва, зокре-

ма у процесі організації і проведення арт-за-

ходів. На запитання «Чи використовували Ви

цифрові застосунки та комп’ютерні програми

для організації арт-заходів?» більшість респон-

дентів відповіла «Так» (87,8%), 12,2%– «Ні».

Наступне питання вимагало обрати про-

грами та цифрові застосунки, які респонденти

використовували у процесі організації і прове-

дення арт-заходів, або ж запропонувати свої.

Питання було сформульовано так: «Якщо попе-

редня відповідь на запитання «Так», то оберіть

з переліку електронні ресурси, з якими Ви пра-

цювали».

Відповіді на поставлене запитання свід-

чать про те, що в переважній більшості

майбутні вчителі музичного мистецтва ви-

користовують програми для створення та

редагування текстів (Microsoft Oce Word),

презентацій (Microsoft Oce PowerPoint,

Canva). Незначний відсоток респондентів ма-

ють досвід роботи з графічними редакторами

AdobeIllustrator (32,7%) та Photoshop (26,5%), а

також застосунками для обробки музичного

контенту. Найбільш вживаними є мобільні

додатки Guitar Pro, GarageBand та Simply Piano

(див. рис. 3).

Volume 5 (1) 2024

Professional Art Education

Рис.3.  Електронні  ресурси,  які  використовують  майбутні  вчителі  музичного  мис-

тецтва для підготовки арт-заходів

У процесі дослідження ми прагнули з’ясува-

ти, які саме арт-продукти вже створювали май-

бутні вчителі музичного мистецтва у процесі

підготовки чи проведення арт-заходів. З цією

метою було запропоновано для відповіді таке

питання: «Чи доводилося Вам створювати влас-

норуч рекламні матеріали (банери, плакати, за-

прошення, дипломи, грамоти) для арт-заходів?».

Результати засвідчили, що здобувачі вищої пе-

дагогічної освіти спеціальності 014.13 Середня

освіта (Музичне мистецтво) стикалися у своїй

діяльності з розробкою необхідних матеріалів

для проведення мистецьких подій (55,1%), і об-

рані ними цифрові ресурси, зазначені в поперед-

ньому питанні, могли їм допомогти в цьому. Так,

наприклад, за допомогою текстових редакторів

та засобів для створення презентацій можна ро-

зробити грамоти, запрошення, дипломи, плака-

ти тощо. Використовуючи графічні редактори

Illustrator та Photoshop – створити більш складні

креативи: рекламні банери, запрошення, плака-

ти, різні листівки тощо. При цьому зазначимо,

Professional Art Education Volume 5 (1) 2024

Scientic Journal

що використання таких програм потребує до-

даткових знань та відповідних технічних умінь,

якими володіють 38,7% опитаних респондентів.

У свою чергу, це свідчить про бажання здобу-

вачів названої спеціальності розвивати цифрові

і творчі навички для роботи в арт-сфері не лише

з позиції музиканта, а й креативного виконавця,

розробника арт-продуктів для мистецьких за-

ходів.

У процесі дослідження важливо було вста-

новити, на скільки майбутні вчителі музично-

го мистецтва готові до діяльності у сфері event

та art-індустрії, чи мають вони відповідний по-

тенціал до організаційно-управлінської діяль-

ності. Тому до анкети було включено питання

стосовно важливості розвитку лідерських яко-

стей, організаторських, управлінських, творчих

умінь майбутніх учителів музичного мистецтва,

які слугують базисом для event-art менеджера в

арт-індустрії.

Показово, що серед навичок event-art ме-

неджменту респонденти надали перевагу лі-

дерським та організаторським здібностям, які

безперечно пов’язані між собою і потребують

розвитку. З огляду на зазначене, респондентам

було запропоноване окреме питання: «Чи во-

лодієте Ви організаторськими здібностями?».

Результати опитування виявилися такі: «Так»–

46,9%, «Ні» -14,3% та «Складно відповісти»– 38,8%.

Це говорить про недостатню сформованість у

більшості здобувачів вищої освіти спеціальності

014.13 Середня освіта (Музичне мистецтво) ор-

ганізаційно-управлінських навичок, а також го-

товності брати на себе відповідальність за прий-

няття рішень.

Водночас на запитання «Чи слідкуєте Ви

за розвитком арт-індустрії?» більшість респон-

дентів (67,3%) відповіли – «Так», що свідчить про

зацікавленість майбутніх учителів музичного

мистецтва у розширенні власних можливостей

та готовність до появи нових трендів, які спону-

кають до опанування новими технологіями му-

зичного виконання, новими вокальними течія-

ми, розвитку арт-проєктів у поєднанні з іншими

видами мистецтва.

Висновки. Зважаючи на інтенсивний розви-

ток арт-простору в Україні виникає потреба в

активному залученні до цього процесу вчителів

музичного мистецтва не лише на рівні закладів

освіти, але й на рівні громад.

Це вимагає спеціально організованої підго-

товки здобувачів вищої освіти за спеціальністю

014.13 Середня освіта (Музичне мистецтво) в ме-

жах реалізації освітніх програм, формування в

них навичок event-art менеджменту. До цього

спонукають і результати проведеного опитуван-

ня, які свідчать про поверхові знання респон-

дентів про суть і складники навичок event-art

менеджменту, способи їх формування і вияву.

Утім, проведене анкетування дозволяє кон-

статувати глибоку зацікавленість здобувачів

вищої педагогічної освіти за названою спеціаль-

ністю до створення арт-продуктів, участі в

арт-проєктах у різних їх проявах, а також безза-

перечний інтерес до розвитку ринку арт-інду-

стрії.

Перспективи подальших досліджень. Вважає-

мо, що при належному обґрунтуванні педагогіч-

них умов та їх реалізації в освітньому процесі

закладів вищої освіти, які забезпечують підго-

товку за спеціальністю 014.13 Середня освіта (Му-

зичне мистецтво), можна досягти позитивних

результатів щодо формування навичок event-art

менеджменту у майбутніх вчителів музичного

мистецтва, що є перспективним завданням до-

слідження.

Volume 5 (1) 2024

Professional Art Education

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Мельник, Ю. (2011). Сутність та необхідність реформування вітчизняного ринку творів мистецтва.

Вісник ТНЄУ. 5.2, 351–358.

Лозинська, О. (2022) Візія, місія і сенси сучасного менеджменту класичної музики в Україні: на

прикладі фестивалю Lvivmozart та формації novaopera. Актуальнi питання гуманiтарних наук. Мис-

тецтвознавство. 56 (2), 43–49. http://www.aphn-journal.in.ua/archive/56_2022/part_2/7.pdf

Науменко, І. В. (2018). PR» як один з інструментів рекламного менеджменту для забезпечення ро-

звитку. Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Пе-

тра Василенка. 193, 319-324. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhdtusg_2018_193_35

Полторак, К.А., Зозульов, О.В., Жданова, О.Г. (2016). Оцінювання ефективності маркетингових ко-

мунікацій в мережі Інтернет засобами математичного моделювання. Інвестиції: практика та досвід.

3, 38–43.

Татарнікова, А.А. (2018). Формування особистості фахівця-музиканта як арт-менеджера: данина

моді чи потреба часу? Наукові записки Серія: Педагогічні науки. 163, 154–160. https://cusu.edu.ua/images/

download-les/naukovi-zapysky/163/35.pdf

Антонюк, О. В. (2012) Менеджмент культурно-мистецької сфери. Часопис.. Культорологія. 11, 104–

110.

Гагоорт, Г. (2008) Менеджмент мистецтва. Підприємницький стиль. Львів : Літопис. 221.

Данченко, О Б., Лепський, В. В., Бас, Д. В. (2017) Моделі ціннісно-орієнтованого управління арт-проек-

тами. Управління проектами та розвиток виробництва. 4, 25-32. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uprv_2017_4_7

Demutska, A. (2023). Individual and Mass Emotions in Marketing Communications: the Role, Place and

Meaning of Brands and Science. Scientic Notes of Institute of Journalism. 2 (83), 71-83. http://www.scientic-

notes.com/archives/1817

Kotler, P.& Andersen, Alan R. (2002). Strategic Marketing for Nonprot Organizations. Prentice Hall, Upper

Saddle River, New Jersey. 634.

Кулікова, С. В. (2022). Арт-менеджмент як складова частина соціокультурної діяльності. Наукові

записки. Серія: Педагогічні науки. 207, 175-179. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2022-1-207-175-179

Ластовецька-Соланська, З. (2013). До визначення поняття бренду в царині академічного музично-

го мистецтва. Наукові збірки Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка. 29, 103- 110.

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzlnma_2013_29_13

Лідстоун, Дж. (2007). Сучасні методики формування навчальних програм з менеджменту культури

і мистецтв. Арт-менеджмент: Все про мистецтво управління мистецтвом. 1- 2, 9-12.

Оборська, С. В. (2014) Подієвий менеджмент у мистецтві. Культура і мистецтво у сучасному світі.

15, 57–63. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kmss_2014_15_10

Обух, Л. (2021) Менеджмент академічної музики в соціокультурному просторі України (кінець ХХ

– початок ХХІ століть). Монографія. Івано-Франківськ: Симфонія форте, 460. http://repository.ukd.edu.

ua/handle/123456789/302

Річ, Дж. Денніс, & Дьюї, П. (2005) Розвиток освіти з арт-менеджменту в країнах з перехідною еко-

номікою. Арт-менеджмент: Все про мистецтво управління мистецтвом. 2, 7-11.

REFERENCES

Melnyk, Yu. (2011). Sutnist ta neobkhidnist reformuvannia vitchyznianoho rynku tvoriv mystetstva

[The essence and necessity of reforming the domestic market of works of art]. Visnyk TNIeU. 5.2, 351–358. [in

Ukrainian]

Lozynska, O. (2022) Viziia, misiia i sensy suchasnoho menedzhmentu klasychnoi muzyky v Ukraini: na

prykladi festyvaliu Lvivmozart ta formatsii novaopera [Vision, mission and meanings of modern classical

music management in Ukraine: on the example of the Lvivmozart festival and the novaopera formation].

Aktualni pytannia humanitarnykh nauk. Mystetstvoznavstvo. 56 (2), 43–49. http://www.aphn-journal.in.ua/

archive/56_2022/part_2/7.pdf. [in Ukrainian]

Professional Art Education Volume 5 (1) 2024

Scientic Journal

Naumenko, I. V. (2018). PR» yak odyn z instrumentiv reklamnoho menedzhmentu dlia zabezpechennia

rozvytku [PR» as one of the tools of advertising management to ensure development]. Visnyk Kharkivskoho

natsionalnoho tekhnichnoho universytetu silskoho hospodarstva imeni Petra Vasylenka. 193, 319-324. http://

nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhdtusg_2018_193_35 [in Ukrainian]

Poltorak, K. A., Zozulov, O. V., Zhdanova, O. H. (2016). Otsiniuvannia efektyvnosti marketynhovykh

komunikatsii v merezhi Internet zasobamy matematychnoho modeliuvannia [Estimating the effectiveness

of marketing communications on the Internet by means of mathematical modeling]. Investytsii: praktyka ta

dosvid. 3, 38–43. [in Ukrainian]

Tatarnikova, A. A. (2018). Formuvannia osobystosti fakhivtsia-muzykanta yak art-menedzhera: danyna

modi chy potreba chasu? [Formation of the personality of a professional musician as an art manager: tribute to

fashion or need of the times?] Naukovi zapysky Seriia: Pedahohichni nauky. 163, 154–160. https://cusu.edu.ua/

images/download-les/naukovi-zapysky/163/35.pdf [in Ukrainian]

Antoniuk, O. V. (2012) Menedzhment kulturno-mystetskoi sfery [Management of the cultural and artistic

sphere]. Chasopys.. Kultorolohiia. 11, 104–110. [in Ukrainian]

Hahoort, H. (2008) Menedzhment mystetstva [Management of art]. Pidpryiemnytskyi styl. Lviv: Litopys.

221. [in Ukrainian]

Danchenko, O B., Lepskyi, V. V., Bas, D. V. (2017) Modeli tsinnisno-oriientovanoho upravlinnia art-proektamy

[Models of value-oriented management of art projects]. Upravlinnia proektamy ta rozvytok vyrobnytstva. 4, 25-

32. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uprv_2017_4_7 [in Ukrainian]

Demutska, A. (2023). Individual and Mass Emotions in Marketing Communications: the Role, Place and

Meaning of Brands and Science. Scientic Notes of Institute of Journalism. 2 (83), 71-83. http://www.scientic-

notes.com/archives/1817 [in English]

Kotler, P.& Andersen, Alan R. (2002). Strategic Marketing for Nonprot Organizations. Prentice Hall, Upper

Saddle River, New Jersey. 634. [in English]

Kulikova, S. V. (2022). Art-menedzhment yak skladova chastyna sotsiokulturnoi diialnosti [Art management

as an integral part of socio-cultural activities]. Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohichni nauky. 207, 175-179.

https://doi.org/10.36550/2415-7988-2022-1-207-175-179 [in Ukrainian]

Lastovetska-Solanska, Z. (2013). Do vyznachennia poniattia brendu v tsaryni akademichnoho muzychnoho

mystetstva [To dene the concept of brand in the realm of academic musical art]. Naukovi zbirky Lvivskoi

natsionalnoi muzychnoi akademii im. M. V. Lysenka. 29, 103-110. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzlnma_2013_29_13

[in Ukrainian]

Lidstoun, Dzh. (2007). Suchasni metodyky formuvannia navchalnykh prohram z menedzhmentu kultury

i mystetstv [Modern methods of formation of educational programs in the management of culture and arts].

Art-menedzhment: Vse pro mystetstvo upravlinnia mystetstvom. 1- 2, 9-12 [in Ukrainian]

Oborska, S. V. (2014) Podiievyi menedzhment u mystetstvi [Event management in art]. Kultura i mystetstvo

u suchasnomu sviti. 15, 57–63. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kmss_2014_15_10 [in Ukrainian]

Obukh, L. (2021) Menedzhment akademichnoi muzyky v sotsiokulturnomu prostori Ukrainy (kinets

XX – pochatok XXI stolit) [Management of academic music in the socio-cultural space of Ukraine (late 20th–

early 21st centuries)]. Monohraia. Ivano-Frankivsk: Symfoniia forte, 460. http://repository.ukd.edu.ua/

handle/123456789/302 [in Ukrainian]

Rich, Dzh. Dennis, & Diui, P. (2005) Rozvytok osvity z artmenedzhmentu v krainakh z perekhidnoiu

ekonomikoiu [Developing arts management education in transition economies]. Art-menedzhment: Vse pro

mystetstvo upravlinnia mystetstvom. 2, 7-11. [in Ukrainian]

Надійшла до редакції / Received: 16.03.2024

Рекомендовано до друку / Accepted: 03.06.2024

THE ATTITUDE OF FUTURE TEACHERS

OF MUSICAL ART TO THE FORMATION

OF EVENT-ART MANAGEMENT SKILLS

(according to the results of pilot study)

Applicant of the third (educational-scientic)

level of higher education, H. S. Skovoroda

Kharkiv National Pedagogical University

China

email: bc534686441@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-9448-0284

Doctor of Pedagogical Sciences, Professor,

Professor of the Department of Education

and Innovative Pedagogy of H.S. Skovoroda

Kharkiv National Pedagogical University

Kharkiv, Ukraine

email: zelenskaya_ludmila@ukr.net

https://orcid.org/0000-0002-3324-5173

The article addresses the importance of developing event-art management skills in the context

of training future music teachers. It analyzes the scientic contributions of domestic and foreign

scholars dedicated to the issues of art management in the eld of music.

Methods & methodology. Traditional research methods were used in the article: analysis of

scientic and pedagogical literature, empirical and modern art-pedagogical methods.

The scientic novelty consists in conducting and highlighting the results of a pilot study

regarding the attitude of students of higher education in the specialty 014.13 Secondary Education

(Musical Art) to the formation of event-art management skills. The sample consisted of 49 respondents,

who were rst-level (bachelor’s) students of various years at the H.S. Skovoroda Kharkiv National

Pedagogical University.

Results. The research results indicated that the students are aware of the existence of the art

industry and have some understanding of event-art management skills. It was found that the students

show interest in creating art products, participating in art projects in various forms, and have a denite

interest in the development of current trends in the art market.

Conclusions. Considering the intensive development of the art space in Ukraine, there is a

need for the active involvement of music teachers in this process, not only at the level of educational

institutions, but also at the level of communities. This requires specially organized training of future

teachers of musical art as part of the implementation of educational programs, formation of event art

management skills in them.

Prospects for further research. We believe that with proper substantiation of pedagogical

conditions and their implementation in the educational process of institutions of higher education

that provide training in the specialty 014.13 Secondary education (Musical art), it is possible to achieve

positive results regarding the formation of event-art management skills in future teachers of musical

art, which is promising research task.

Keywords: skills, event-art management, art events, future teachers, music, awareness, attitude.

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.01.01

Volume 5 (1) 2024

Professional Art Education