Professional Art Education Volume 4 (2) 2023

Scientic Journal

Постановка проблеми та її зв’язок з важливи-

ми науковими та практичними завданнями. Вив-

чення та збереження традицій народного мистецтва

ідентифікує культуру народу. Сучасні художники

монументально-декоративного мистецтва, дизайне-

ри різних спеціалізацій в пошуках власних творчих

рішень обирають джерелом натхнення та звертають-

ся до вивчення особливостей народного розпису та

ужиткового мистецтва. Напрямок етно-дизайну є ак-

туальним у збереженні народних традицій і подаль-

шому розвитку сучасної художньої культури народу,

але має свою мову.

Аналіз основних досліджень і публікацій.

Українське народне мистецтво займає особливе місце

у світовій культурі. Його прославили прості селянські

люди, які не мали професійної художньої освіти, але з

покоління в покоління зберігали і розвивали народні

традиції в ужитковому мистецтві, яке було часткою

їхнього життя. Дослідженню витоків вірувань, народ-

ного світогляду українців та давніх слов’ян присвяче-

но багато наукових праць. Серед них слід виділити За-

вадську В., Музиченко Я., Таланчук О., Шалак О. (2002)

та Войтовича В. (2013), які зробили значний вклад

в розробку енциклопедичного дослідження щодо

української міфології, де декоративному розпису на-

дається значне місце. Історії розвитку хатнього розпи-

су та його еволюції у ХХ-XXI столітті присвячені праці

Масненко В., Ракшанова В. (2012), у працях яких акцен-

тується увага на поєднання декору та архітектурних

конструкцій житла. Порівняльно-аналітичному до-

слідженню традиційної архітектури та декоративно-

му оздобленню житла різних території України, вико-

ристанню природних матеріалів та технік присвячено

праці Антонович Є., Захарчук-Чугай Р., Станкевич М.

(1993). Особливо цінним для нашого дослідження вва-

жаємо творчі праці художниці Самарської Г., її доньки

Вакуленко Т. та онуки Вакуленко О., оскільки на при-

кладі сімейних традицій можна простежити розвиток

УДК 745/749(477):«20»

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2023.4.02.05

ОСОБЛИВОСТІ ТРАДИЦІЙНОГО НАРОДНОГО

УКРАЇНСЬКОГО ДЕКОРАТИВНОГО РОЗПИСУ

ТА ЙОГО ВІЗУАЛІЗАЦІЯ В СУЧАСНИХ

УМОВАХ

кандидат мистецтвознавства, доцент

кафедри дизайну ХНПУ імені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: o.omelchenko@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0001-7023-93-73

У статті розглядаються та аналізуються художні особливості народного українського хатньо-

го розпису, чинники його виникнення, зміст художнього задуму, техніки виконання та розвитку. Особлива

увага акцентується на збереженні традицій прикрашати житло символічними мотивами – оберегами, які

виникли у віруваннях часів язичництва, продовжували існування у християнстві та дійшли до сучасності.

Характерною рисою народного мистецтва є синкретичність, де засобами орнаментальних композицій від-

творювався «Світовий порядок» на функціональних ужиткових речах. Відмічається варіативність художньої

мови хатнього розпису, його вплив на створення нових видів народного графічного мистецтва на початку ХХ

століття. Акцентується роль обдарованих митців на створення осередків, шкіл та промислів в різних регіо-

нах країни. Розглядаються творчі пошуки сучасних майстрів та їх приклади зв’язків народного мистецтва з

сьогоденням. Поширеною ознакою збереження та розвитку народного мистецтва є сімейні традиції митців

різних поколінь, які продовжують і розвивають власні здібності у декоративному живопису, розпису громад-

ських інтер’єрів та виробів побуту, дизайні одягу, текстилі, графічному дизайні, сувенірній продукції.

Ключові слова: народне мистецтво, хатній настінних розпис, «мальовка», наїв, традиції, Петриківсь-

кий розпис, етно-дизайн.

українського декоративно-прикладного мистецтва,

проаналізувати сучасні твори декоративного мис-

тецтва та дизайну, побачити стилістичні особливості

трансформації традиційного народного мистецтва в

умовах сьогодення (Вакуленко, 2015-2024).

Формулювання цілей та завдань статті. Метою

роботи є ретроспективний аналіз традиційного на-

родного українського декоративного розпису й візу-

алізація його стилістичних ознак та особливостей в

умовах сьогодення.

Виклад основного матеріалу та його резуль-

татів. Використання декоративного розпису на

теренах України має багатовікову історію з часів

язичництва. Головними чинниками зображень на

всіх ужиткових речах та в оздобленні інтер’єрів і ек-

стер’єрів були вірування: по-перше, в природні сили

сонця, землі, води, вітру, живих істот, рослин. По-дру-

ге, віра в магічну силу їх зображень як оберегів, за-

хисту від злих сил, передачі доброзичливості, любові,

здоров’я, родючості, укріплення та продовження Роду,

достатку. По-третє, передача краси Природи, створен-

ня естетичної зображальної мови засобами народно-

го мистецтва. Природа України особлива з родючою

землею, багатством лісів, степів, полів, водоймищ,

різнобарвною рослинністю, істотами, з давнини має

свою символіку.

Природне оточення було зразком і школою для

творчості, надихало працьовитий народ на створен-

ня естетичних ужиткових речей та помешкання з

унікальними художніми витворами. Глибокою чут-

тєвістю наповнена народна творчість образотворча,

аматорська, поетична, співоча, танцювальна. Син-

кретичність, єдність мистецтв – характерна риса на-

родної культури, яка пов’язана з духовністю світос-

прийняття народу.

Естетичне середовище житла в цілому відтворю-

валося як «модель Всесвіту», який мав свій порядок

і складався з трьох рівнів: нижній – Земля предків,

потойбіч (минуле); середній – Земля та Вода родюча

з багатством живих істот, рослин, людей праці (дій-

сність); верхній – небесний з Сонцем і світилами, до-

щовою водою, вітром, птахами (майбутнє). За таким

принципом світобудови створювалося і розвивалося

народне мистецтво. Аналогічний приклад Світобудо-

ви існував у формоутворенні і декорі костюму, риту-

ального посуду, меблів і навіть писанок.

Використання та обробка матеріалів, створення

технік та технологій передавалися від старших по-

колінь до молодших, що складалося у традиції. Крім

того існував природній послідовний порядок обробки

сільськогосподарської землі, який закріплювався в

святах та обрядах.

Наприклад, що стосується формоутворення

української хати. Так, і зовні й у середині робилося оз-

доблення відповідним декором. Білені хати з розпи-

сом біля дверей та вікон ще й підкреслювали архі-

тектоніку будівлі, визначали головні рівні: нижній

– поріг та спризьба (аналог фундаменту) – територія

предків, основа, яка тримала всю живу родину.

Стіни та вікна – місце розташування квітучої дій-

сності, тому перевага надавалася рослинам і квітам.

Чому саме квітам? Квітка вважалася головним асо-

ціативним показником зрілості до «продовження

Роду» та прекрасним витвором Природи. Символіч-

но вона порівнювалась з розвитком людини. Тому

квітам приділялась така увага в орнаменті, костюмі,

вишивці, ткацтві, розписі архітектурних поверхонь,

меблів, посуду тощо.

В інтер’єрі хати головним зображенням був

розпис на площині печі – «Світове дерево» вертикаль-

на вісь якого з’єднувала Землю з Небом. В кожній хаті

своє родове дерево - «вазон», яке за розміром і значен-

ням повідомляло про родину, яка мешкала в оселі: за

числом квітів (якщо народжувалась дитина, то добав-

лялася квітка, якщо людина уходила в інший Світ,

квітка зникала). Родове дерево теж символічно мало

три рівні: коріння – досвід предків, стовбур і гілки –

життя родини, маленькі гілочки та квіти – майбутнє.

Розпис в інтер’єрі доповнювали вишивки на

рушниках, орнаментальні тканини, різьблення або

розпис на меблях, посуді. В ансамблі декору середньо-

го рівня був розташований розпис-оберіг біля вікон

або вишивка на рушниках. Гармонійно з розписом

поєднався текстиль (покривала, подушки, налав-

ники, килимки тощо) з символічним зображенням

мотивів Землі родючої. Це символи зораного та за-

сіяного поля. З приходом християнства у верхньому

небесному рівні хати у червоному куті поміщали го-

ловну ікону – Божницю, оберіг всієї родини. Вона була

розташована напроти дверей, так, що всі хто заходи-

ли в хату через невисокі двері кланялись її та отриму-

вали благословення. На стелі конструктивним рельє-

фом сприймався сволок – головна архітектурна балка

на якій тримався весь дах, символічно - небесний по-

кровитель. На ньому різьблення знаків сонця, дощу,

Хреста, ім’я будівельника або стрічковий розпис.

Незважаючи на те, що існував єдиний принцип

розташування декору по законах Світобудови, кож-

на оселя мала свій ідентичний художній характер в

композиції, колориті та пластиці розпису, ткацтва,

вишивки, кількості ужиткових речей тощо.

В ансамблі декору хати зовні також зберігалася

Volume 4 (2) 2023

Professional Art Education

Professional Art Education Volume 4 (2) 2023

Scientic Journal

три-рівнева система. На даху зверху будівлю прикра-

шало зображення півня, коня або жінки з піднятими

руками – Берегині, яка молиться. Це символи сонця,

головного світила, яке дає тепло, життя, захист, лю-

бов, багатство. В верхніх конструкціях під дахом – міс-

це дощової води у вигляді різьблення по дереву або

стрічкового розпису. В середньому рівні рослинний

декор акцентував вікна (очі хати) та двері (місце з’єд-

нання сім’ї із Всесвітом). Вікна об’єднувались стріч-

ковими композиціями, між вікнами розміщували

зображення гілочки, букета або самотньої пташки

на гілочці: ластівки, голубки, пави, що свідчило про

те, що в оселі є незаміжня дівчина, дві пташки разом

– молоде подружжя, зображення зозулі – інформація

про самотню вдову.

Що стосується народного розпису як художнього

засобу, слід детальніше роздивитись його особливості

і розвиток.

Кожна господиня намагалася створити естетич-

не середовище для існування сім’ї. Зазвичай, щороку

готуючись до Великодня, оновлювалися розписи та

наводився порядок в інтер’єрі хати. У давнину основ-

ними матеріалами для розпису слугували: земляні

фарби, глина різних кольорів, крейда, сажа, синька,

зеленка; рослинні відвари – з лушпиння цибулі, пе-

люстки соняшника, кори дерев; сік ягід бузини, шов-

ковиці, тощо; настойки з кори дубу, вільхи, шкара-

лупи волоського горіха, гречаної полови тощо. Для

міцності та стійкості фарби розводили на рідкому

борошняному клейстері або знятому молоці, що на-

давало фарбам приглушені кольори. Якщо фарби змі-

шували з яєчним білком отримували блиск, з яєчним

жовтком – яскравість, додавали клей з вишневого де-

рева. Користувалися саморобними пензлями з вовни

кішки, собаки, кози, щетини свині, гриви коня, пір’я.

Вирізували різні штампи з сирих овочів картоплі, бу-

ряка, гарбуза. Кожна господиня самотужки створю-

вала розписи. Спочатку зображилися великі плями

квітів, а потім вони з’єднувалися лініями гілочок, або

навпаки розпис починався з лінійної конструкції, а

потім завершувалися квітами.

Характерною ознакою розпису була площин-

ність, силуетність, узагальненість, відсутність об’єму

та перспективи або пересікання стебелів, колори-

стична контрастність.

Композиційними засобами для вазона була від-

носна симетрія. Другорядні елементи розпису розта-

шовувались навкруги «вазона» та на інших частинах

печі. Вони були меншими за розмірами і розділялися

орнаментальними лінійними композиціями «хме-

ликом» та «стрічками», окрема композиція на «за-

піччі», деякі мотиви заповнювали місце між вікнами.

Загальна композиція підкреслювала архітектоніку

приміщення й утворювала єдність і цілісність декору.

Характерно те, що кожна господиня, не маючі худож-

ньої освіти, мала природній естетичний смак і фан-

тазію та відчуття «порядку Всесвіту» (див. рис.1-6).

Рис. 1 Рис. 2

Рис.1-6 – Традиційний розпис інтер’єрів української хати

Volume 4 (2) 2023

Professional Art Education

Рис. 3 Рис. 4

Рис. 5 Рис. 6

Слід зазначити, що були і такі майстрині, які

розписували оселі на замовлення. Таких «малюваль-

ниць» інколи запрошували навіть із сусідніх сіл. Для

них розпис перетворювався на промисел – їм насліду-

вали.

Якщо виконання розпису було пов'язано зі свята-

ми, холодними порами року, непогодою, то майстрині

не могли задовольнити всі замовлення. І відтоді на

початку ХХ століття з'являється новий вид розпису –

«мальовка», композиція якої виконана на папері. Її

створювали в будь-яку пору року обдаровані жінки,

які з різних причин або стану здоров'я чі самотності

не могли в повну силу займатися сільськогосподарчи-

ми справами і робили те, що в них краще виходило.

Такі роботи можна було придбати на ярмарках

і з них створити композицію в своїй хаті. Характер-

но, що розміри головних і другорядних малюнків від-

повідали місцю і змісту розташування в будь якому

інтер'єрі: «мальовка» на запіччі мала симетричну

горизонтальну композицію килимка і виконувалась

на великому листі паперу, стрічкові композиції при-

крашали «мисник» - полиці для посуду, між вікнами

були паперові рушники, в підвіконному просторі за

лавками розташовували широку полосу, яка нагаду-

вала «шпалери».

Водночас розпис і «мальовки» використовува-

лися як замінники справжнього тканого килима,

вишитого рушника, фабричних обоях у незаможних

селян, які наприкінці ХIХ та початку ХХ століть зазна-

ли швидкого руйнування та зубожіння села. Але го-

Professional Art Education Volume 4 (2) 2023

Scientic Journal

ловним чинником було природне естетичне відчуття

кожної людини та прагнення селян прикрасити своє

житло.

Згодом «мальовки» розвинулися у новий вид

українського народного мистецтва – народну графіку.

Характерною особливістю графічних творів стали

індивідуальні аматорські художні засоби – змістові,

композиційні, колористичні, технічні.

Змінювалися фарби та мова розпису, з’явилася

більш складна деталізація мотивів (те чого не було

раніше на стіні), окремі станкові сюжетні композиції,

але традиційна площинність, декоративність та орна-

ментальність зберігалася.

У різних областях України з’являлися народні

об’єднання майстрів і учнів з характерними локаль-

ними відмінностями декоративного розпису, які

відрізнялись своїм художнім світосприйняттям.

Так, наприклад, у творах Г. Собачко-Шостак з’яви-

лись динамічні, асиметричні композиції – вплив кон-

структивістських тенденцій часу 20-х років ХХ століт-

тя (див. рис.7-12).

Рис. 7-12 – Ганна Собачко-Шостак. «Мальовки» Київщина.

Рис. 7 Рис. 8

Рис. 9 Рис. 10

Творчість М. Приймаченко відрізнялась особли-

вою чуттєвістю зображення «добра» і «зла» засобами

виразних фантастичних істот, складного колориту та

міцної композиції (див. рис.13-16). Сюжетні твори тор-

калися людських почуттів: мрії про взаємне кохання,

створення сім’ї, радості буття і праці, краси щедрої

природи, щастя. Особливістю її робіт є «дитяча» від-

критість до світу, відвертість душі, гармонія природи і

працьовитої людини. Композиції площинні, як дитячі

рисунки, але вони щедрі за своїм змістом людської

любові (див. рис. 17-20).

У першій половини ХХ століття (у Києві, Хар-

кові, Одесі та інших великих містах) почали органі-

зовувати спільні виставки народних майстрів та

художників-професіоналів. Світ відкрив в Україні

та за її кордоном твори Н. Білокінь (див. рис. 21-24),

В. Вовк, П. Власенко, Т. Пата, Т. Четверик, П. Глущен-

ко, В. Павленко, Г. Собачко-Шостак, М. Муха, Ф. Панко,

М. Тимченко, М. Приймаченко та інших. Більшість з

них були з села Петриківка на Дніпропетрівщині. У

центральних експериментальних майстернях була

організована співпраця художників-професіоналів і

народних майстрів.

Результатом спільної роботи були спроби оформ-

лення нових (на часі) творів промислового приклад-

ного мистецтва: книжок, рисунків для тканин в ін-

тер’єрі та одязі, фаянсового та порцелянового посуду,

меблів, хатнього настінного розпису.

Так, у середині ХХ століття перетворився і ро-

звинувся в мистецтво монументально-декоративний

живопис до громадського інтер’єру. У процесі нових

пошуків зв’язку народного мистецтва із дійсністю не

обійшлося без помилок та недоліків. Змінилося став-

лення до орнаменту. Якщо з давнини у народному

середовищі та ужиткових речах орнамент, як сим-

вол оберегу, ніс енергію доброзичливості, мав голов-

ну естетичну роль і загальний стилістичний зв’язок,

який підкреслював архітектоніку формоутворення

функціональної речі і не існував окремо, то в нових

умовах орнамент став самостійним композиційним

засобом, декоративним елементом на будь-якій пло-

щині чи формі.

Акцентувалися та розвивалися нові технічні та

технологічні прийоми творення традиційних мотивів

у різних матеріалах, їх графічність, живописність, де-

коративність, що свідчило про ознаки «народності».

Символіка та зміст мотивів поступово стали втрачати

свою першочергову роль. Більша увага приділялась

стилістичним, пластичним, конструктивним особли-

востям побудови декору, як в середовищі, так і при-

кладних видах мистецтва. Деякі автори (жителі міст)

з легкістю змішували народні українські мотиви з

мотивами іншими культур. Для рішення таких задач

потрібні були нові спеціалісти.

Так, з 60-х років ХХ століття зміст підготовки

фахівців з художньої освіті (зокрема дизайну) був

орієнтований на промисловий, графічний та дизайн

середовища. Для багатьох професіоналів та праців-

ників художньої освіти, які відкривалися і розвивали-

ся в країні, народна творчість не була осторонь. Вона

зберіглася в музеях, приватних колекціях, осередках,

де згодом відкривались художні училища, її вивчали

у закладах вищої освіти, мистецтвознавці в наукових

працях прагнули дати всебічний аналіз і оцінку збере-

ження та розвитку народних традицій. Ці кроки про-

кладалися поступово.

Volume 4 (2) 2023

Professional Art Education

Рис. 11 Рис. 12

Professional Art Education Volume 4 (2) 2023

Scientic Journal

Рис. 13-16 – Марія Приймаченко. Київщина. Наївне мистецтво

Рис. 13 Рис. 14

Рис. 15 Рис. 16

Рис. 17-20 – Марія Приймаченко. Сюжетні композиції

Рис. 17 Рис. 18

Volume 4 (2) 2023

Professional Art Education

Рис. 19 Рис. 20

Рис. 21-24 – Надія Білокінь. Дніпроперовщина с.Петриківка

Рис. 21 Рис. 22

Рис. 23 Рис. 24

Professional Art Education Volume 4 (2) 2023

Scientic Journal

Цікавий творчий матеріал представляють родини, де народне мистецтво розвивалося у трьох-чотирьох по-

коліннях, зберігаючи традиції, але прагнули знайти нові зв’язки із сучасністю. Наприклад, у родині Ганни Мико-

лаївни Самарської, учениці Катерини Білокур, не переривається любов до народного мистецтва і розпису. Так,

її авторський почерк спостерігається у Петриківському розпису, поєднуючи графічні прийоми з живописними

розтяжками кольору; простежується у розписі образний природний колорит з акцентом на цікаві деталі оптимі-

стичного настрою (див. рис. 25-27).

Рис. 25-27 – Ганна Самарська. Петриківський розпис. Дніпропетровщина

Рис. 25 Рис. 26 Рис. 27

У 80-х роках ХХ століття донька Ганни Самарської Тамара зі своїм чоловіком Олександром Вакуленко одер-

жали професійну освіту у Харківському художньо-промисловому інституті. Їх комплексний диплом був присвя-

чений розробці інтер’єру студентського кафе ХХПІ з використанням техніки Петриківського розпису (кер.Чени-

ченко С.Є.). Проєкт був втілений в матеріалі. Результати проектних пошуків дали поштовх до розробок не тільки

графічних композицій, а і розпису в інтер’єрі, текстилю, меблів.

Спільна творча робота в подальшому розвинулась у використанні розпису в середовищі, громадських об’єк-

тах, у різних матеріалах сувенірної продукції: на металевих підносах, на дерев’яному та скляному посуді, скринь-

ках, меблях, текстилі, графічних листах тощо. Свій досвід вони і зараз передають учням.

Донька Тамари та Олександра Вакуленко – Олеся Вакуленко одержала професійну освіту дизайнера з тек-

стилю в Харківській державній академії дизайну і мистецтв (колишній ХХПІ) у 2015 році. Твори бабусі і батьків

сформували з дитинства любов Олесі до народного мистецтва та кропіткої праці. Творчі пошуки різноманітні.

У графічному дизайні велика кількість друкованої продукції: листівки, антистресові книжки-розмальовки для

дітей та дорослих, ілюстрації до книг українських письменників, настінні календарі, оформлення пакування,

графічні композиції, розпис посуду тощо; у дизайні текстилю розроблені аксесуари для інтер’єру; в дизайні одягу

цікаві колекції хусток, суконь з авторським розписом. Так на своє весілля вона створила чоловіче і жіноче вбран-

ня з доброзичливою символікою сімейного щастя – деревом життя.

Volume 4 (2) 2023

Professional Art Education

Рис. 28-30 – Тамара Вакуленко. Сучасні Петриківські твори. Харків

Рис. 28 Рис. 29 Рис. 30

Рис. 31-32 – Тамара та Олександр Вакуленко. Розпис в інтер’єрі та екстер’єрі

Рис. 31 Рис. 32

Олеся Вакуленко у творчості обрала свій шлях збереження традицій, поєднала їх із сьогоденням, знайшла

особистий авторський почерк і своїми творами несе радість людям.

Як охарактеризувати її твори? Вони глибокі за змістом, бо для сучасної людини відкриваються традиційні

шари української міфології та Божої мудрості. У роботах відроджується забута символіка тих головних духовних

понять, без яких життя не може бути радісним і повноцінним. Її турбують важливі основи духовного життя та

земної краси. Головними мотивами залишається «Дерево життя» – велика шана минулим поколінням для буду-

вання майбутнього, відношення до Божої любові в сім’ї (чого вже давно не існує у молоді за кордоном). Анголи-о-

хоронці, птахи мрії та щастя наповнюють душу надією, що все буде добре. Кожна композиція неповторна. Мова

образів складається з графічних ліній та кольорів, глядач занурюється у них, розглядає та насолоджується кож-

ною деталлю. Графіка ювелірна і декоративна. В ній може відчуватися потужний рух або впевнений спокій. Осо-

бливостями розпису Олесі Вакуленко є збереження традицій площинності, декоративності, орнаментальності,

відновлення народної духовності засобами авторської сучасної графічної мови.

Professional Art Education Volume 4 (2) 2023

Scientic Journal

Рис. 33-34 – Олеся Вакуленко. Ілюстрації, листівки, розпис по тканині

Рис. 31 Рис. 32

Висновки. На прикладі розвитку традиційного хатнього розпису в ХХ столітті в різних регіонах України з’я-

вились нові види народної графіки, наївного мистецтва, станкової графіки, монументально-декоративного розпи-

су, прикладного мистецтва тощо. Головна роль в цьому процесі належить талановитим народним митцям «само-

родкам».

В розвитку дизайну та мистецтва ХХI століття створилася велика кількість стильових напрямків формо-

утворення середовища, графічного дизайну, одягу, текстилю, меблі: класичні, історичні, футуристичні, етнічні

тощо. Ті митці, які обирають джерелом натхнення або концептуальним напрямком народне мистецтво, прагнуть,

по-перше, зберегти традиційну культуру, історичну духовність; по-друге, знаходити індивідуальні творчі зв’язки

минулого і сучасного.

Volume 4 (2) 2023

Professional Art Education

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Антонович, Є.А., Захарчук-Чугай Р.В., Станкевич М.Є. (1993). Декоративно-прикладне мистецтво. Навчальний

посібник. Львів: Світ, 280 с. https://studle.net/preview/5459226/

Вакуленко, О. (2015-2024).Творча майстерня. Фото. Книга. Олеся Вакуленко «Український міфосвіт. Розмальов-

ка для душі» http://surl.li/udhop

Вакуленко, Т. (2023). У родинному інтер’єрі – Петриківка. Український сувенір. http://surl.li/udhqg

Вакуленко, Т. (2024). Розпис. Центр культури і мистецтва. http://surl.li/udhpb

Войтович, В. М. (2013). Міфи та легенди давньої України. Вид. 2-ге, доповн. Тернопіль : Навчальна книга –

Богдан, 464 с. іл. + 16 с. : іл. вкл. (Серія «Золота пектораль») https://bohdan-books.com/userles/le/books/lib_

le_1340423065.pdf

Григорова, Л. (2022). Форми та ознаки народного українського костюму і використання їх у сучасному дизай-

ні одягу. Professional Art Education, 3(2), 13-23. https://doi.org/10.34142/27091805.2022.3.02.02

Завадська, В., Музиченко, Я., Таланчук, О., Шалак, О. (2002). 100 найвідоміших образів української міфології. —

К.: Орфей, 448 с. http://surl.li/udhpn

Іжик, Є. О., & Izhyk, Y. O. (2020). Декоративний розпис в Україні та Китаї ХІХ–ХХ століть [Master’s thesis]. eSSPUIR

– Інституційний репозитарій СумДПУ імені А. С. Макаренка. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/9823

Марченко, М. (2019, 10 січня). Марія Примаченко. Фантасмагорії. День, (2), 7. https://day.kyiv.ua/photo/mariya-

prymachenko-fantasmahoriyi

Масненко, В. В., Ракшанов В. Б. (2012). Українська хата. Науково-популярне видання. Черкаси: Брама–Україна,

190 с. https://shron1.chtyvo.org.ua/Masnenko_Vitalii/Ukrainska_khata.pdf

Омельченко, О. (2021). Використання евристичних методів у виконанні практичних завдань з дизайнерсь-

ких дисциплін. Professional Art Education, 2(2), 31-41. https://doi.org/10.34142/27091805.2021.2.02.04

Чуднівець, А. С. (2019). Петриківський розпис як феномен української художньої культури [Неопубл. автореф.

дис. канд. мистецтвознавства]. Нац. акад. мистецтв України, Ін-т проблем сучас. мистецтва.

REFERENCES

Antonovych, YE.A., Zakharchuk-Chuhay R.V., Stankevych M.YE. (1993). Dekoratyvno-prykladne mystetstvo [Arts and

crafts]. Navchalʹnyy posibnyk. Lʹviv: Svit, 280 s. https://studle.net/preview/5459226/ [in Ukrainian]

Vakulenko, O. (2015-2024). Tvorcha maysternya. Foto. Knyha [Creative workshop. Photo. Book]. Olesya Vakulenko

«Ukrayinsʹkyy mifosvit. Rozmalʹovka dlya dushi» http://surl.li/udhop [in Ukrainian]

Vakulenko, T. (2023). U rodynnomu inter’yeri – Petrykivka [In the family interior – Petrykyvka]. Ukrayinsʹkyy suvenir.

http://surl.li/udhqg [in Ukrainian]

Vakulenko, T. (2024). Rozpys [Painting]. Tsentr kulʹtury i mystetstva. http://surl.li/udhpb [in Ukrainian]

Voytovych, V. M. (2013). Mify ta lehendy davnʹoyi Ukrayiny [Myths and legends of ancient Ukraine]. Vyd. 2-he, dopovn.

Ternopilʹ : Navchalʹna knyha – Bohdan, 464 s. il. + 16 s. : il. vkl. (Seriya «Zolota pektoralʹ») https://bohdan-books.com/userles/

le/books/lib_le_1340423065.pdf [in Ukrainian]

Hryhorova, L. (2022). Formy ta oznaky narodnoho ukrayinsʹkoho kostyumu i vykorystannya yikh u suchasnomu

dyzayni odyahu [Forms and features of Ukrainian folk costume and their use in modern clothing design]. Professional Art

Education, 3(2), 13-23. https://doi.org/10.34142/27091805.2022.3.02.02 [in Ukrainian]

Zavadsʹka, V., Muzychenko YA., Talanchuk O., Shalak O. (2002). 100 nayvidomishykh obraziv ukrayinsʹkoyi mifolohiyi

[100 most famous images of Ukrainian mythology]. K.: Orfey, 448 s. http://surl.li/udhpn [in Ukrainian]

Izhyk, YE. O., & Izhyk, Y. O. (2020). Dekoratyvnyy rozpys v Ukrayini ta Kytayi XIX–XX stolitʹ [Decorative painting in

Ukraine and China of the 19th–20th centuries ]. eSSPUIR – Instytutsiynyy repozytariy SumDPU imeni A. S. Makarenka.

http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/9823 [in Ukrainian]

Marchenko, M. (2019, 10 sichnya). Mariya Prymachenko. Fantasmahoriyi [Maria Prymachenko. Phantasmagoria].

Denʹ, (2), 7. https://day.kyiv.ua/photo/mariya-prymachenko-fantasmahoriyi [in Ukrainian]

Masnenko, V. V., Rakshanov V. B. (2012). Ukrayinsʹka khata [Ukrainian house]. Naukovo-populyarne vydannya.

Cherkasy: Brama–Ukrayina, 190 s. https://shron1.chtyvo.org.ua/Masnenko_Vitalii/Ukrainska_khata.pdf [in Ukrainian]

Omelʹchenko, O. (2021). Vykorystannya evrystychnykh metodiv u vykonanni praktychnykh zavdanʹ z dyzaynersʹkykh

Professional Art Education Volume 4 (2) 2023

Scientic Journal

dystsyplin [The use of heuristic methods in the performance of practical tasks in design disciplines]. Professional Art

Education, 2(2), 31-41. https://doi.org/10.34142/27091805.2021.2.02.04 [in Ukrainian]

Chudnivetsʹ, A. S. (2019). Petrykivsʹkyy rozpys yak fenomen ukrayinsʹkoyi khudozhnʹoyi kulʹtury [Petrykiv painting

as a phenomenon of Ukrainian artistic culture] [Neopubl. avtoref. dys. kand. mystetstvoznavstva]. Nats. akad. mystetstv

Ukrayiny, In-t problem suchas. Mystetstva [in Ukrainian]

Надійшла до редакції / Received: 22.10.2023

Рекомендовано до друку / Accepted: 03.11.2023

Volume 4 (2) 2023Professional Art Education

FEATURES OF TRADITIONAL FOLK

UKRAINIAN DECORATIVE PAINTING AND ITS

VISUALIZATION IN MODERN CONDITIONS

Ph.D. art history, associate professor of the

Department of Design, H.S. Skovoroda Kharkiv

National Pedagogical University

Kharkiv, Ukraine

email: o.omelchenko@hnpu.edu.ua

https: //orcid.org/0000-0001-7023-93-73

Object. The article examines and analyzes the artistic features of folk Ukrainian home painting,

the factors of its emergence, the content of artistic conception, techniques of execution and development.

Methods & methodology. During the scientic research, the methods of literary and scientic

review, historical and comparative synthesis, and analysis of author’s artistic works were used.

The scientic novelty consists in the search, concretization and systematization of historical assets

in the content of traditional folk Ukrainian decorative painting with the aim of their use, transguration

into today’s practice.

Results. Special attention is focused on preserving the traditions of decorating the home with

symbolic motifs - charms that originated in the beliefs of pagan times, continued to exist in Christianity and

have reached modern times. A characteristic feature of folk art is syncretism, where the «World Order»

was reproduced on functional everyday objects by means of ornamental compositions. The variability

of the artistic language of home painting, its inuence on the creation of new types of folk graphic art

at the beginning of the 20th century is noted. The role of gifted artists in creating centers, schools and

industries in different regions of the country is emphasized. The creative searches of modern masters and

their examples of connections between folk art and the present are considered. A common feature of the

preservation and development of folk art is the family traditions of artists of different generations who

continue and develop their own abilities in decorative painting, painting of public interiors and household

products, clothing design, textiles, graphic design, and souvenir products.

Conclusions. On the example of the analysis of traditional home painting in the 20th century

in different regions of Ukraine, the types of folk graphics, naive art, easel graphics, monumental and

decorative painting, applied art, etc. are considered. It has been proven that today there are a large

number of stylistic directions of environmental shaping, graphic design, clothing, textiles, furniture:

classic, historical, futuristic, ethnic, etc. Those artists who choose folk art as a source of inspiration or

conceptual direction seek, rst, to preserve traditional culture, historical spirituality; secondly, to nd

individual creative connections of the past and the present.

Keywords: folk art, home wall painting, «painting», naive, traditions, Petrykiv painting, ethno-

design.

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2023.4.02.05