УДК 069:004

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2023.4.02.01

РЕКОНСТРУКЦІЯ ПАМ’ЯТНИКІВ

АРХІТЕКТУРИ ХАРКІВЩИНИ ЗАСОБАМИ

ДОПОВНЕНОЇ РЕАЛЬНОСТІ

здобувач вищої освіти другого (магістерсько-

го) рівня, спеціальності 022 Дизайн, факуль-

тету мистецтв ХНПУ імені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: artvell.project@gmail.com

https://orcid.org/0009-0006-8323-978X

доктор педагогічних наук, професор кафе-

дри дизайну ХНПУ імені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: melennaznv@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-3083-1070

У статті розглядається можливість використання технологій доповненої реальності (AR) для рекон-

струкції зруйнованих та пошкоджених пам’яток архітектури Харківщини. AR-технології дозволяють створюва-

ти віртуальні тривимірні об’єкти в реальному просторі, що може бути використано для відтворення історич-

ного вигляду пам’яток. Висвітлено переваги, які надають технології доповненої реальності у архітектурному

напрямку. Наведено практичні приклади використання технології доповненої реальності в туристичній та

музейній сферах Україні. Схарактеризовано способи використання AR-технологій, до яких віднесено створення

AR-моделі архітектурної будівлі чи іншого обʼєкту культурної спадщини: з повним відтворенням історичного

вигляду пам’ятки; з відтворенням вигляду пам’ятки на певному етапі своєї історії; з відтворенням інтерактив-

ної інформації у туристичній сфері. Виокремлено специфічні особливості використання технологій доповненої

реальності, а саме: об’єктивність, відповідність оригіналу, доступність. До окреслених особливостей схаракте-

ризовано рекомендації, дотримання яких дозволить ефективно розробляти AR-моделі. На основі статті надані

висновки стосовно використання технологій доповненої реальності для реконструкції архітектурних памʼяток

Харківщини.

Ключові слова: AR-технології; доповнена реальність; реконструкція пам’яток архітектури; Харківщина.

Постановка проблеми та її зв’язок з важливи-

ми науковими та практичними завданнями.

Харківщина є одним із найбагатших культур-

но-історичних регіонів України. На території області

розташовано безліч пам’яток архітектури, які є цін-

ним культурним спадком (Вечерський, 2008). Однак

внаслідок російської агресії, що розпочалася 24 люто-

го 2022 року, багато пам’яток архітектури Харківщи-

ни були зруйновані або пошкоджені. Відновлення

зруйнованих та пошкоджених пам’яток архітекту-

ри є складним і тривалим процесом, який потребує

значних фінансових та людських ресурсів. Одним із

перспективних методів реконструкції пам’яток архі-

тектури є використання технологій доповненої ре-

альності (AR). Зазначені технології дозволяють ство-

рювати віртуальні об’єкти в реальному просторі, що

можна ефективно використовувати для відтворення

історичного вигляду пам’яток архітектури, які були

зруйновані або пошкоджені. У статті розглядається

можливість використання AR-технологій для рекон-

струкції пам’яток архітектури Харківщини, а також

для збереження її культурної спадщини.

Аналіз основних досліджень і публікацій.

Використанню технології AR присвячено багато пра-

ць. Так Маркін Фракиєвич (2023) у своїй статті про

роль доповненої реальності в архітектурі та дизайні

розглядає переваги використання таких технології

у сучасному світі, де акцентує увагу на тому, що ви-

користання доповненої реальності має потенціал,

для масштабного трансформування процесів архітек-

турного проектування як фасадних так і інтер’єрних

Volume 4 (2) 2023Professional Art Education

завдань. Водночас автор зазначає, що ця технологія

дозволяє охопити великі частини роботи, починаючи

з проєктування і планування, та закінчуючи презен-

тацією та будівництвом (Фракиєвич, 2023).

Слід зазначити, що Т. Крамар також розглядає

світовий досвід запровадження технологій доповне-

ної реальності для збереження культурної спадщи-

ни, де аналізує тему доповненої реальності (AR), та

мобільні застосунки для її впровадження і викори-

стання, сценарії супроводу користувачів цифрових

музейних та виставкових експозицій, а також тех-

нології, які використовуються на всьому шляху ство-

рення цифрової моделі об’єкта – від роботи з першод-

жерелами до презентації застосунку з AR моделлю

обраного об’єкту (Крамар, 2023).

Водночас тема реконструювання пам’ятників

архітектури Харківщини засобами доповненої реаль-

ності потребує особливої уваги та висвітлення.

Формулювання цілей та завдань статті.

Мета статті полягає у висвітленні можливостей вико-

ристання технологій доповненої реальності (AR) для

реконструкції зруйнованих та пошкоджених пам’я-

ток архітектури Харківщини. Відповідно до цього

було сформульовано наступні завдання:

1. Розглянути основні способи використання

AR-технологій в архітектурному напрямку.

2. Схарактеризувати специфічні особливості ви-

користання AR-технологій для реконструкції архітек-

турних об’єктів.

3. Висвітлити рекомендації щодо використання

AR-технологій у контексті реконструкції архітектур-

них пам’яток Харківщини.

Виклад основного матеріалу. Сьогодні AR-тех-

нології використовуються в усьому світі і Україна не

є виключенням. Так компанія SKEIRON створює AR

моделі, які використовуються у форматі сувенірних

листівок (Рудий, 2019). Такі листівки є у Львові і Чорт-

кові, Харкові та Києві, і їх географія продовжує роз-

ширюватись. Використання технології у такому клю-

чі допомагає не тільки місцевій владі, але і брендам

та організаціям привернути увагу до нових або давно

відомих туристичних дестінацій. Таким чином люди

можуть оглянути будівлі та пам’ятники з усіх сторін,

навіть якщо частина об’єкту зруйнована або закрита

для відвідувача.

Ще одним прикладом використання технології

AR є додавання елементів доповненої реальності до

програми музеїв, а також у якості доповнення до ек-

спозицій, або окремих експонатів, що стає все більше

поширеною практикою в усьому світі. Україна має

цікавий досвід Національного художнього музею

України та Музею історії України, які використову-

вали їх для відтворення подій Другої світової війні та

виставках Pinchuk Art Centre та Ermilov Centre та в ін-

ших місцях (Липак, 2020).

Використання AR-технологій в архітектурі на-

дають ряд переваг, на це акцентує увагу Д. Шемідко

(2019) і до головних відносить здатність таких тех-

нологій до візуалізації запропонованих проєктних

рішень у форматі 3D. Автор зазначає, що проєкція

і накладення 3D моделі на реальний світ дає краще

уявлення не тільки про зовнішній вигляд будівлі, а

також про її взаємодію з навколишнім середовищем.

Окрім цього, ще однією перевагою використання до-

повненої реальності в архітектурі Д. Шемідко вважає

можливість створення інтерактивних презентацій з

додатковим ефектом занурення, що забезпечує наба-

гато більше залучення досвіду та взаємодії з проектом

ніж використання звичайних 2D презентацій. І остан-

ньою перевагою, дослідник вважає використання

AR-технологій для зменшення ризиків, пов’язаних з

будівництвом та реконструкцією, ще на підготовчому

етапі. Таке застосування надає можливість виявлен-

ня проблем на цьому етапі і допомагає заощаджувати

час та гроші, завчасно виявляючи потенційні пробле-

ми.

Розглянемо більш детально способи викори-

стання AR-технологій в архітектурному напрямку.

Перший спосіб – це створення AR-моделі, яка повні-

стю відтворює історичний вигляд пам’ятки. Ця мо-

дель може бути використана для того, щоб побачити,

як пам’ятка виглядала до руйнування. Відтворення

зовнішнього вигляду тієї чи іншої будівлі може бути

виконано з різним ступенем деталізації, починаючи

від контурних форм основного об’єму будівлі чи об’єк-

ту без використання будь-яких текстур, або ж носити

детальний характер, і максимально точно відобража-

ти зовнішній вид об’єкту, що може досягатись за ра-

хунок моделювання невеликих деталей, малих форм,

або ж за допомогою застосування текстур високої

роздільної здатності на основі використання раніше

зроблених фотографій. Незважаючи на рівень деталі-

зації, головне це максимальне наближення пізнава-

ності розробленої моделі до першоджерела, для того

щоб людина, яка використовує цю модель, могла без

особливих зусиль зрозуміти що саме вона відображає.

Другий спосіб – це створення AR-моделі архітек-

турної будівлі чи іншого об’єкту культурної спадщи-

ни, яка показує, як пам’ятка виглядала на певному

етапі своєї історії. Ця модель може бути використана

для того, щоб продемонструвати, як пам’ятка зміню-

валася з часом. У цьому випадку користувач зможе

Professional Art Education Volume 4 (2) 2023

Scientic Journal

розширити власні знання не тільки стосовно архі-

тектури, але і історії, бо він зможе спостерігати за

тим, як будівля чи об’єкт змінювалися протягом часу

свого існування, яких змін зазнавала його форма.

Для більш детального занурення можна використо-

вувати інтерактивні джерела інформації, які будуть

розповідати про певні події, які відбувалися у той чи

інший проміжок часу, та який вигляд у цей час мав

цей об’єкт, або ж які функції він виконував, та у чому

полягає його історична та культурна цінність (Кузь-

менко, А. 2021). В такому контексті AR-моделі явля-

ють собою інтерактивні навчальні об’єкти, і можуть

використовуватись як додатковий digital контент,

для привернення уваги школярів і студентів, а також

для гейміфікації навчального процесу.

Третій спосіб – це створення AR-моделі архі-

тектурної будівлі чи іншого об’єкту для туристичної

сфери. Привертання уваги туристів до історичних,

культурних та архітектурних памʼяток за допомогою

додаткової інтерактивної інформації може розши-

рити туристичний потік регіону. У такому форматі

доповнена реальність створює контент для туристів

у ігровій формі, що збільшує охоплення і привертає

увагу (Рудий, 2019).

Окремо треба розглянути специфічні особли-

вості використання AR-технологій для реконструкції

пам’яток архітектури Харківщини. Використання

AR-технологій для реконструкції пам’яток архітекту-

ри Харківщини має ряд специфічних особливостей,

які обумовлені історичним, культурним і технічним

контекстом регіону (Трач, 2020).

Схарактеризуємо такі специфічні особливості:

1. Об’єктивність. При створенні AR-моделей

пам’яток архітектури Харківщини важливо дотри-

муватися об’єктивності, оскільки важливим є відтво-

рення моделлю історичного вигляду пам’яток макси-

мально точно, без прикрас або вигадок. Це особливо

важливо для пам’яток, які мають важливе історичне

значення (Проніна, 2023). Для того, щоб забезпечити

об’єктивність AR-моделей можна дотримуватись на-

ступних рекомендацій:

- використовувати дані про зовнішній вигляд

пам’яток з різних джерел, щоб забезпечити макси-

мально точне відтворення історичного вигляду;

- консультуватися з експертами з історії та

архітектури, щоб отримати додаткову інформацію

про пам’ятки;

- використовувати прозорі методи відновлен-

ня даних, щоб користувачі могли зрозуміти, як ство-

рювалася AR-модель.

У контексті розробки AR моделей культурної

спадщини Харківщини об’єктивність є особливо важ-

ливим аспектом, оскільки регіон має багато пам’я-

ток, які є об’єктами культурної спадщини світового

значення. Наприклад, будівля ХНАТОБ (Харківський

національний академічний театр опери та балету) є

одним з найважливіших символів харківської куль-

тури і є домом для Харківського академічного театру

опери та балету, а також для інших культурних за-

ходів (учасники проектів Вікімедіа, 2005). Вона була

побудована в 1950-х роках у стилі сталінського ам-

піру і має форму куба з вісьмома колонами по пери-

метру. Фасад будівлі прикрашений скульптурами, які

зображують муз і танцівниць. При створенні AR-мо-

делі цієї будівлі важливо відтворити її історичний

вигляд максимально точно, щоб користувачі могли

побачити її такою, якою вона була в 1950-х роках (див.

рис. 1).

2. Відповідність оригіналу. AR-моделі повинні

бути максимально схожими на оригінали, що вима-

гає необхідності використовувати якісні дані про зов-

нішній вигляд пам’яток.

Volume 4 (2) 2023Professional Art Education

Рис. 1. Будівля Харківського

національного академічного

театру опери та балету

імені М.В. Лисенка

Professional Art Education Volume 4 (2) 2023

Scientic Journal

Ці дані можуть бути отримані з різних джерел,

таких як фотографії, історичні документи, архітектур-

ні креслення тощо.

Для того, щоб забезпечити відповідність оригіна-

лу AR-моделей, можна дотримуватись наступних ре-

комендацій:

- застосовувати високоякісні дані про зовніш-

ній вигляд пам’яток;

- використовувати сучасні методи обробки да-

них, щоб забезпечити максимальну точність відтво-

рення;

- залучати методи рендерингу, які дозволяють

створювати реалістичні AR-моделі.

У контексті Харківщини доступність якісних да-

них про зовнішній вигляд пам’яток може бути обме-

женою. Наприклад, багато пам’яток, які були зруйно-

вані або пошкоджені внаслідок російської агресії, не

мають фотографій або інших даних про їх зовнішній

вигляд. У таких випадках може бути необхідно вико-

ристовувати додаткові методи для відновлення даних,

наприклад, фотограмметрію.

Прикладом історичної пам’ятки, пошкодженої

під час війни може бути Палац праці в Харкові. Це

будівля у стилях модерн та неокласицизм, авторства

Іполіта Претро була побудована у 1916 році. Будівля

налічує шість поверхів, які за задумом автора проєкту

розподілялись так, що перший поверх був комерцій-

ним, а інші п’ять були житловими із 6-8 кімнатними

квартирами (учасники проектів Вікімедіа, 2022). Буди-

нок має трапецеподібну форму із заокругленими ку-

тами та налічує три внутрішні двори усередині (див.

рис. 2).

Рис. 2. Будівля страхової компанії (1916). Сьогодні – Палац праці в Харкові.

3. Доступність. AR-моделі повинні бути доступ-

ними для широкого кола користувачів, що вимагає

використання недорогих і доступних пристроїв для

відтворення AR-моделей (Iatsyshyn, 2020).

Для того, щоб забезпечити доступність AR-мо-

делей, розробники мають дотримуватись наступних

рекомендацій:

- використовувати недорогі пристрої для від-

творення AR-моделей;

- застосовувати простий і зрозумілий інтер-

фейс для використання AR-моделей.

У контексті Харківщини доступність AR-моде-

лей може бути обмежена. Для того, щоб AR-моделі

були доступними для широкого кола користувачів,

необхідно використовувати недорогі пристрої для

відтворення AR-моделей, такі як смартфони або

планшети.

Використання схарактеризованих рекоменда-

цій допоможе розробникам створювати AR-моделі,

які будуть відповідати специфічним особливостям

використання AR-технологій для реконструкції

пам’яток архітектури Харківщини.

Висновки. AR-технології мають ряд переваг для

реконструкції пам’яток архітектури Харківщини,

оскільки вони дозволяють відтворювати історич-

ний вигляд пам’яток, створювати інтерактивні тури

та підвищувати доступність культурної спадщини

регіону. Однак, використання AR-технологій для ре-

конструкції пам’яток архітектури Харківщини має

ряд обмежень, до яких відносяться висока вартість

створення AR-моделей та необхідність наявності

спеціального обладнання, для їх використання. Про-

те, незважаючи на такі обмеження, AR-технології

мають потенціал стати цінним інструментом для

збереження та популяризації культурної спадщини

Харківщини.

Перспективи подальших досліджень. Реаль-

ний стан використання AR-технології в різних напря-

мах архітектурного дизайну свідчить про важливість

їх застосування, а також вимагає розгляду можливо-

стей щодо реалізації таких технологій у різних на-

прямах дизайну (дизайн інтер’єру, графічний дизайн

тощо), що є перспективним напрямом подальших до-

сліджень.

Volume 4 (2) 2023Professional Art Education

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Вечерський, В. (2008). Регіональні особливості архітектури бароко на Слобожанщині. Сучасні проблеми до-

слідження, реставрації та збереження культурної спадщини, 5, 36–52. http://surl.li/nuvow

Фракиевич, М. (2023). Роль доповненої реальності в архітектурі та дизайні. TS2 SPACE. https://ts2.space/uk/

роль-доповненої-реальності-в-архітек/

Шемідько, Д. (2019). AR & VR в індустріалізації. DOU.UA. https://dou.ua/forums/topic/29203/

Рудий, В. (2019). Як AR-технології роблять культурну спадщину ближчою до людей. ReHERIT.ORG.UA. https://

reherit.org.ua/yak-ar-tehnologiyi-roblyat-kulturnu-spadshhynu-blyzhchoyu-do-lyudej/

Липак, О. (2020). Застосування VR та AR технологій в музеях. Фундаментальні та прикладні проблеми сучас-

них технологій, 2, 159-160. ISBN 978-966-305-093-5 http://surl.li/nuvsg

Кузьменко, А. (2021). Перспективи використання технології доповненої реальності на базі об’єктів Націо-

нального історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Архіви України, 28, 48-76. https://doi.org/10.47315/

archives2021.329.048

Трач, Ю. (2020). Український досвід VR-реконструкції об’єктів історико-культурної спадщини. Цифро-

ва платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері, 12, 148-160. https://doi.org/10.31866/2617-

796x.3.2.2020.220588

Проніна, О. (2023). Використання доповненої реальності для навчання дітей ранньої грамотності. Компʼютер-

но-інтегровані технології: освіта, наука, виробництво, 7, 100-107. https://doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2023-50-15

Учасники проектів Вікімедіа. (2005). Харківський національний академічний театр опери та балету імені

Миколи Лисенка. Вікіпедія http://surl.li/nuvpz

Учасники проектів Вікімедіа. (2022). Палац праці. Вікіпедія. http://surl.li/nuvrc

Iatsyshyn, A. (2020). Application of augmented reality technologies for education projects preparation. CTE Workshop

Proceedings, 26 ,134-160. https://doi.org/10.55056/cte.318

Крамар, Т. (2023). Дослідження світового досвіду запровадження технологій доповненої реальності для збе-

реження культурної спадщини. Кваліфікаційна робота магістра за спеціальністю «122 – комп’ютерні науки», 81.

https://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/41160

Professional Art Education Volume 4 (2) 2023

Scientic Journal

Бондар, Г., & Житєньова, Н. (2023). Застосування доповненої реальності для стилізації пам’ятників архітекту-

ри Харківщини. Grail of Science, (28), 463–468. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.09.06.2023.78

Яценко , В., & Кравчук, О. (2022). Особливості вітчизняного та зарубіжного досвіду вирішення проблеми памʼя-

ток архітектури, що знаходяться в стадії «руїна». Сучасні проблеми Архітектури та Містобудування, (64), 158–168.

https://doi.org/10.32347/2077-3455.2022.64.158-168

REFERENCES

Vecherskij, V. (2008). Regionalni osoblivosti arhitekturi baroko na Slobozhanshini [Regional features of Baroque

architecture in Slobozhanshchyna]. Suchasni problemi doslidzhennya, restavraciyi ta zberezhennya kulturnoyi spadshini,

5, 36–52. [in Ukrainian]

Frakievich, M. (2023). Rol dopovnenoyi realnosti v arhitekturi ta dizajni [The role of augmented reality in architecture

and design]. TS2 SPACE. https://ts2.space/uk/роль-доповненої-реальності-в-архітек/ [in Ukrainian]

Shemidko, D. (2019). AR & VR v industrializaciyi [AR & VR in industrialization]. DOU.UA. https://dou.ua/forums/

topic/29203/ [in Ukrainian]

Rudij, V. (2019). Yak AR-tehnologiyi roblyat kulturnu spadshinu blizhchoyu do lyudej [How AR technologies

bring cultural heritage closer to people]. ReHERIT.ORG.UA. https://reherit.org.ua/yak-ar-tehnologiyi-roblyat-kulturnu-

spadshhynu-blyzhchoyu-do-lyudej/ [in Ukrainian]

Lipak, O. (2020). Zastosuvannya VR ta AR tehnologij v muzeyah [Application of VR and AR technologies in museums].

Fundamentalni ta prikladni problemi suchasnih tehnologij, 2, 159-160. ISBN 978-966-305-093-5 [in Ukrainian]

Kuzmenko, A. (2021). Perspektivi vikoristannya tehnologiyi dopovnenoyi realnosti na bazi ob’yektiv Nacionalnogo

istoriko-etnograchnogo zapovidnika «Pereyaslav» [Prospects for the use of augmented reality technology based on

the objects of the National Historical and Ethnographic Reserve «Pereyaslav»]. Arhivi Ukrayini, 28, 48-76. https://doi.

org/10.47315/archives2021.329.048 [in Ukrainian]

Trach, Yu. (2020). Ukrayinskij dosvid VR-rekonstrukciyi obʼyektiv istoriko-kulturnoyi spadshini [Ukrainian experience

of VR-reconstruction of objects of historical and cultural heritage]. Cifrova platforma: informacijni tehnologiyi v

sociokulturnij sferi, 12, 148-160. https://doi.org/10.31866/2617-796x.3.2.2020.220588 [in Ukrainian]

Pronina, O. (2023). Vikoristannya dopovnenoyi realnosti dlya navchannya ditej rannoyi gramotnosti [Using augmented

reality to teach early literacy to children]. Kompʼyuterno-integrovani tehnologiyi: osvita, nauka, virobnictvo, 7, 100-107.

https://doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2023-50-15 [in Ukrainian]

Uchasniki proektiv Vikimedia. (2005) [Wikimedia project participants]. Harkivskij nacionalnij akademichnij teatr

operi ta baletu imeni Mikoli Lisenka Vikipediya. http://surl.li/nuvpz [in Ukrainian]

Uchasniki proektiv Vikimedia. (2022) [Wikimedia project participants]. Palac praci. Vikipediya. http://surl.li/nuvrc [in

Ukrainian]

Iatsyshyn, A. (2020). Application of augmented reality technologies for education projects preparation. CTE Workshop

Proceedings, 26 ,134-160. https://doi.org/10.55056/cte.318 [in Englich]

Kramar, T. (2023). Doslidzhennya svitovogo dosvidu zaprovadzhennya tehnologij dopovnenoyi realnosti dlya

zberezhennya kulturnoyi spadshini [Study of the world experience of implementing augmented reality technologies for the

preservation of cultural heritage]. Kvalikacijna robota magistra za specialnistyu „122 – komp’yuterni nauki“, 81. https://

elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/41160 [in Ukrainian]

Bondar, H., & Zhytyenʹova, N. (2023). Zastosuvannya dopovnenoyi realʹnosti dlya stylizatsiyi pamʺyatnykiv arkhitektury

Kharkivshchyny [Application of augmented reality for stylization of architectural monuments of Kharkiv region]. Grail of

Science, (28), 463–468. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.09.06.2023.78 [in Ukrainian]

Yatsenko, V., & Kravchuk, O. (2022). Osoblyvosti vitchyznyanoho ta zarubizhnoho dosvidu vyrishennya problemy

pamʼyatok arkhitektury, shcho znakhodyatʹsya v stadiyi «ruyina» [Peculiarities of domestic and foreign experience in

solving the problem of architectural monuments in the «ruin» stage]. Suchasni problemy Arkhitektury ta Mistobuduvannya,

(64), 158–168. https://doi.org/10.32347/2077-3455.2022.64.158-168 [in Ukrainian]

Надійшла до редакції / Received: 15.10.2023

Рекомендовано до друку / Accepted: 03.11.2023

Volume 4 (2) 2023Professional Art Education

RECONSTRUCTION OF ARCHITECTURAL

MONUMENTS OF KHARKIV REGION USING

AUGMENTED REALITY

Student of the second (master’s) level of higher

education of the Faculty of Arts, H.S. Skovoroda

Kharkiv National Pedagogical University

Kharkiv, Ukraine

email: artvell.project@gmail.com

https://orcid.org/0009-0006-8323-978X

Doctor of Pedagogical Sciences, professor of

Design Department H.S. Skovoroda Kharkiv

National Pedagogical University

Kharkiv, Ukraine

email: melennaznv@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-3083-1070

The article examines the possibility of using augmented reality (AR) technologies for the reconstruction of

ruined and damaged architectural monuments of Kharkiv region. AR technologies make it possible to create virtual

trivial objects in real space, which can be used to create a historical look for monuments. The advantages that

augmented reality technologies bring to architecture are highlighted. Practical applications of the use of augmented

reality technologies have been introduced in the tourism and museum spheres of Ukraine.

Methods and methodology. The methods of using AR-technologies to which the creation of an AR-model of

an architectural object or another object of cultural destruction have been introduced are characterized: with new

creations of the historical appearance of the monument; from the created appearance of the monument at the last stage

of its history; with the creation of interactive information in the tourism sector. The specic features of augmented

reality technologies are reinforced, such as: objectivity, similarity to the original, accessibility. Before identifying these

features, recommendations are outlined to enable the effective deployment of AR models.

The scientic novelty. Based on the article, the development of one hundred percent use of augmented reality

technologies for the reconstruction of architectural monuments of the Kharkiv region.

Material. The research material includes methodological literature, scientic publications, works of authors,

evidence from foreign and scientic studies.

Results. The main ways of using AR technologies in architecture are examined. Characterize the specic

features of using AR technology for the reconstruction of architectural objects. Provide recommendations for the use

of AR technologies in the context of the reconstruction of architectural monuments of the Kharkiv region.

Conclusions. AR technologies offer a number of benets for the reconstruction of architectural monuments

of Kharkiv region, fragments of stench allow creating a historical look for monuments, creating interactive tours

and increasing the accessibility of the cultural decline of the region onu. However, the use of AR technologies for

the reconstruction of architectural monuments of Kharkiv region has a number of limitations, which reect the high

quality of the creation of AR models and the need for special equipment for their use. However, regardless of such

limitations, AR technologies have the potential to become a valuable tool for preserving and popularizing the cultural

decline of the Kharkiv region.

Keywords: AR technologies, augmented reality, reconstruction of architectural monuments, technologies of

augmented reality, Kharkiv region.

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2023.4.02.01