
інертність, пасивність, замкненість і схильність
до меланхолії (Михаськова, 2004, с.321; Падалка,
2008, с.180).
Продуктивність самовираження студентів
в процесі диригентсько-хорової підготовки зале-
жить від ступеня розвитку й гнучкості їхніх вто-
ринних індивідуальних властивостей: сенсорних
(емоційних), мнемічних та вербально-логічних.
Позитивним уважається багатство емоційно-е-
стетичної сфери студентів, здатність не тільки
відчувати, але й яскраво, артистично та вираз-
но демонструвати емоції у співацькій міміці та
диригентській пластиці. Праця співака хору як
виконавця висуває певні вимоги до їх розумово-
го розвитку, потребує мнемічних умінь. Проте,
діяльність диригента, в якій поєднуються викона-
вський, педагогічний і управлінський компонен-
ти, передбачає високий рівень мислення та мов-
них умінь студентів. Умови постійної конкуренції
на ринку праці музикантів і музичних педагогів
потребують гнучкості, глибини і нестандартності
мислення диригента, його закономірного поєд-
нання з лаконічністю, точністю та образністю
мови. Саме тому у процесі підготовки дириген-
та хору стає доцільним створення сприятливих
умов для його інтелектуально-творчого розвитку,
зокрема вільного оволодіння не тільки інтелек-
туально-логічними прийомами (аналізу, синтезу,
виділення головного, порівняння, класифікації),
але й евристично-творчими уміннями (генеру-
вання ідей, оригінальності, аналогії, асоціативно-
го мислення, здатності до самоаналізу, рефлексії).
Індивідуальні властивості вважаються од-
нією з умов і частковим проявом професіоналізму
спеціалістів, а їх врахування вказує на подальші
можливості, фізичні та психічні ресурси, темпи
особистісного зростання співаків та диригентів
хору. Втім, віддзеркалюючи певну професійну
придатність, вони не дають повної гарантії про-
фесійного успіху студента як форми його продук-
тивного самовираження.
Аналіз й узагальнення психолого-педаго-
гічної літератури, педагогічне спостереження,
тестування, бесіди довели, що значній мірі ефек-
тивність самовираження студента як особистості
визначають його професійні мотиви, цінності,
риси характеру, особистісні та професійно важ-
ливі властивості (Б. Ананьєв, Г. Костюк, О. Леон-
тьєв).
Спеціалізація співака та диригента хору пе-
редусім має забезпечувати реалізацію життєво
важливих потреб студентів (фізіологічних, безпе-
ки, матеріальних), серед яких в наш час зростає
значущість останніх. Зауважимо, що дієвим фак-
тором професійно-особистісного самовираження
є потреби розвитку (самоповаги, самоактуаліза-
ції) та емоційного контакту, які стають стимулом
і рухом успішного професійного навчання сту-
дентів (Лузік, 2003, с.143).
Дослідники, наголошуючи на ієрархії «моти-
ваційно-потребнісної» сфери особистості, відмі-
чаючи різноманітність її зв’язків, підкреслюють,
що домінування різних груп мотивів передусім
залежить від педагогічних умов навчання та
специфіки навчально-професійної діяльності сту-
дента. Успішність особистісного самовираження
майбутніх співаків та диригентів хору обумовле-
на передусім наявністю у них обгрунтованої мо-
тивацїї свого професійного вибору, розвинутих
пізнавальних і професійних інтересів (Яконюк,
1979). Глибокої професійної мотивації, про що
свідчать професіографічні дослідження, набува-
ють студенти, які вже мають досвід хорового ви-
конання в умовах висококваліфікованого колек-
тиву під управлінням справжнього Майстра. Їм,
як правило, притаманні духовні мотиви, впев-
неність у соціальній значущості своєї професій-
ної діяльності, стійка любов до музики і хорового
співу, прагнення до активних дій у цій сфері.
Позитивним фактором особистісного само-
вираження студентів має стати наявність у сту-
дентів високих ідеалів і ціннісних орієнтацій,
пов’язаних із визнанням естетичного, культурно-
го і виховного значення хорового співу як дієво-
го демократичного мистецтва. Для художника,
транслятора культури, якими мають бути дири-
гент і співаки хору, особливої значущості набуває
оволодіння духовними цінностями (Віра, Честь,
Польза, Любов, Красота, Істина, Справедливість)
(Колесников, 1996; Лузік, 2003). Доцільним є ство-
рення належних умов для свідомого набуття
студентами ціннісно-нормативної системи (жит-
тєвих спрямувань, світовідчуття та світосприй-
маня, ціннісних орієнтацій, професійного ідеалу).
Вивчення наукових психолого-педагогічних до-
сліджень свідчить, що саме ціннісно-нормативна
сфера майбутніх співаків і диригентів хору: 1) до-
помагає їм перевірити та відбудовувати професій-
ні цілі, слугує змістовною основою для відбору
способів їх досягнення; 2) містить уявлення про
найбільш досконалі та гармонічні способи ово-
лодіння хоровим виконавством; 3) концентрує
уявлення щодо особистісного самовираження
через посередництво колективного співу; 4) уза-
гальнює результат самовиховання співаків та ди-
ригента хору; 5) зберігає уявлення не тільки про
цінність індивідуального самовираження, але
й збільшує орієнтацію на широку творчу колек-
тивну єдність; 6) виступає регулятором поведінки
учасників хору через посередництво традицій і
норм хорового колективу.
Визнання у структурі особистості диригента
і співака хору провідної ролі духовних цінностей
дозволяє окреслити композицію найважливіших
рис характеру, які стають основою творчого са-
мовираження і подальшого професійного успі-
ху студентів: 1) уміння сприймати досконалість
у формі уособленого божественного ідеалу, ду-
ховне злиття з ним, співтворчість, сумлінність;
2) чесність, вірність слову, вітчизні, колегам та уч-
12
Professional Art Education
Volume 1 (1) 2020
© Т. Смирнова