
Volume 4 (1) 2023Professional Art Education
42 © Тетяна Раструба
Постановка проблеми та її зв’язок з важли-
вими науковими та практичними завданнями.
Підготовка здобувачів вищої освіти третього
тисячоліття значно змінилася шляхом суттєвого
реформування освітнього процесу, його трансфор-
мації, європеїзації, оновлення, застосування но-
вих підходів та формату навчання і викладання,
упровадження системи освітніх стандартів. Знач-
но зростає роль при цьому самостійної роботи
студентів як органічної складової і невід’ємної ча-
стини усієї форми організації сучасного навчання.
Особливого значення дана проблема набуває при
формуванні фахових компетентностей майбутніх
учителів музичного мистецтва, котрі зорієнтовані
на педагогічну, організаторську та виконавську
діяльність. Тому головна мета самостійної роботи
мистецької освіти зосереджується на: розвитку
самостійності, відповідальності, організованості,
дослідницькій діяльності, підвищенні рівня про-
фесійних компетенцій за профілем майбутньої
спеціальності, творчому підході до розв’язання ба-
гатогранності фахових питань.
Ефективність вирішення проблеми підго-
товки фахівця нового покоління – конкурентнос-
проможного, компетентного, комунікабельного,
високоосвіченого, мобільного до змін у суспіль-
стві – можливе через правильну раціональну ор-
ганізацію освітнього процесу, самостійної роботи
зокрема, продуманого вибору принципів, форм і
методів її реалізації. За цих обставин актуальність
тематики даної роботи не викликає сумніву.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Самостійна робота студентів є предметом дослід-
ження багатьох учених педагогічної науки І. Шай-
дур (2000), О. Малихін (2009), Л. Рибалко (2013), І.
Шимко (2005), та ін., котрі розглядали її з позиції
управління самостійною роботою студентів у по-
зааудиторний час, вміння планувати свою пізна-
вальну діяльність, системного підходу до органі-
зації основних догм самостійної роботи тощо. Її
сутність, основні принципи, різні класифікації,
методи й форми розглядалися В. Буряком (2001), О.
Демченко (2006), В. Луценко (2005), О. Малихіним
(2009), Н. Шишкіною (2003) та ін.
У мистецькій освіті дане питання піднімали
такі науковці, як: Г. Падалка (2019), О. Олексюк
(2004), О. Ростовський (1997), М. Ткач (2004), Л.
Щолокова (2017) та ін. У своїх роботах автори звер-
тають увагу на загальнодидактичні, психологіч-
ні, методичні, специфічно-організаційні, логічні
аспекти даної проблеми. Більш вузько досліджу-
ють питання самостійності у майбутніх учителів
музичного мистецтва Т. Тімашева (2012) (форму-
вання творчої самостійності у студентів мистець-
ких факультетів), Л. Костенко (1998) (формування
навичок самостійної роботи у диригентів), Л. Гу-
сейнова (2017) (самостійна роботи при підготовці
піаністів), В. Антонюк (1999), та ін. (самостійна ро-
бота у класі постановка голосу).
Проаналізовані праці свідчать про тради-
ційний дидактичний план розкриття означеної
проблеми. Однак з позиції комплексного підхо-
ду порад щодо організації даної роботи в процесі
здобуття вищої мистецької освіти за освітньо-про-
фесійною програмою є питанням відкритим.
Формулювання цілей та завдань статті. Ме-
тою статті є визначити найефективнішу модель
побудови системної організації самостійної робо-
ти майбутніх учителів музичного мистецтва при
їх фаховій підготовці.
Виклад основного матеріалу дослідження.
Організація самостійної роботи при підготовці
майбутніх учителів музичного мистецтва є важ-
ливою частиною освітнього процесу. У той же час,
вона спричиняє деякі виклики і реалії, з якими
можуть стикнутися викладачі та студенти. Один
з головних викликів в організації самостійної
роботи є підтримка і мотивація студентів. Здобу-
вачам може бути складно самостійно освоювати
матеріали і виконувати завдання без прямої під-
тримки викладача. Для подолання цього виклику,
педагоги мають створити стимулюючу та підтри-
муючу атмосферу, надати чіткі інструкції і регу-
лярно перевіряти прогрес студентів.
У цьому сенсі варто вже на перших кроках
ознайомлювати майбутніх фахівців з умовами ор-
ганізації освітнього процесу конкретного ЗВО, які
прописані у відповідному Положенні (Положення
про організацію навчального процесу у вищих
навчальних закладах України, 1993). Це сприяти-
ме активному перетворенню їх на творців, котрі
вмітимуть сформувати проблему, проаналізува-
ти її, проявити ініціативу, віднайти оптимальне
вирішення та довести свою правоту.
Ще однією реальністю є обмеженість часу, як
у студентів, так і у викладачів. Освітньо-професій-
ні програми у галузі музичного мистецтва часто
заточені під комплексне освоєння великої кіль-
кості матеріалів в обмежені терміни. Тут важливо
раціонально розподілити навчальний матеріал,
не перевантажуючи студентів, і забезпечити
збалансованість самостійної роботи та роботи в
аудиторії. Зазвичай бюджет часу самостійної ро-
боти прописаний у навчальних планах (відповід-