Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

УДК 378.14: 7.071.2

DOI 10.34142/27091805.2023.4.01.03

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ

НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

СТУДЕНТІВ МИСТЕЦЬКИХ ФАКУЛЬТЕТІВ ЗВО

У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИРИГЕНТСЬКО-ХОРО-

ВИХ ДИСЦИПЛІН

(технологічний аспект)

Заслужений діяч мистецтв України, канди-

дат педагогічних наук, професор, професор

кафедри вокально-хорової майстерності Ні-

жинського державного університету імені

Миколи Гоголя

Ніжин, Україна

email: lusy07@ukr.net

https://orcid.org/0000-0002-9846-2259

У статті акцентовано увагу на проблемі формування самостійності студентів у процесі дири-

гентсько-хорової підготовки, подано теоретичне узагальнення досвіду організації самостійної навчаль-

но-пізнавальної діяльності студентів мистецьких факультетів ЗВО. Наукова новизна статті полягає в

узагальненні та досвіді організації самостійної навчально - пізнавальної діяльності студентів мистецьких

факультетів. Пропонується впровадження системи інноваційних технологій навчання з метою забезпе-

чення високого професійно-кваліфікаційного рівня випускників, відповідно до вимог сучасних стандартів

вищої освіти.

Розглянуто етапи вивчення диригентсько-хорових дисциплін в умовах впровадження КМС: діагно-

стичного (визначення рівня музично-теоретичної та практичної підготовки студента-початківця); ор-

ганізаційного (розробка форм та методів самостійної диригентсько-хорової підготовки); управлінського

(створення зовнішніх і внутрішніх умов, що регулюють процес індивідуалізації самостійної роботи сту-

дентів). Пропонований підхід організації навчально-пізнавальної діяльності студентів розглянуто в кон-

тексті розвитку творчої самостійності вчителів-хормейстерів.

Ключові слова: самостійна робота, стратегія навчання, зміст хорово-диригентської підготовки,

структурування змісту навчального матеріалу, інноваційні методи навчання.

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями.

Аналіз процесів реформування вищої шко-

ли, а також вивчення світових напрямів розвитку

університетської освіти, абсолютно виразно вияв-

ляють сучасні тенденції безперервної освіти, коли

від студентів вимагається постійне вдосконален-

ня власних знань; принципова зміна організації

освітнього процесу на скорочення аудиторного

навантаження, заміна пасивного слухання лекцій

зростанням долі самостійної роботи студентів, пе-

реміщення центру тяжіння у навчанні з викладан-

ня на учіння як самостійну діяльність студентів

(Жданова & Колодяжний, 2009).

У психолого-педагогічній літературі, при-

свяченій питанням дидактики вищої школи, на-

голошується, що ефективність навчання багато

в чому обумовлюється ступенем сформованості

творчої самостійності студентів та активністю їх

пізнавальної діяльності. Не дивлячись на певні

досягнення в цій області, проблема самостійності

студентів-музикантів поки що вивчена недостат-

ньо, що зосереджує увагу на необхідності науко-

вого підходу до проблеми організації самостійної

навчально-пізнавальної діяльності студентів ми-

стецьких факультетів, завдяки якій повинні мак-

симально формуватися їх професійні компетенції.

Таким чином треба зазначити, що підготов-

ка сучасного фахівця потребує наукового підходу

до проблеми самостійності та пошуків новітніх

технологій організації управління самостійною

навчально-пізнавальною діяльністю студентів,

що сприятиме формуванню професійних компе-

тенцій майбутнього вчителя музики, керівника

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

хорового колективу.

Аналіз наукових досліджень та публіка-

цій. На актуальність піднятої проблеми вказує

значна кількість праць як науковців, так і викла-

дачів-практиків щодо методологічних основ ор-

ганізації самостійної навчально-пізнавальної

діяльності студентів ВНЗ (Конюхова, 2010), змісту

та сутності самостійної роботи (Малихін, 2013),

процесу формування професійних компетенцій в

умовах самостійної роботи студента (Соболевсь-

ка, 2011), організації самостійної роботи студентів

із використанням Internet-ресурсів (Умрик, 2007)

технології особистісно зорієнтованого навчання

(Жданова–Неділько, 2015) та організації контролю

самостійної роботи студентів (Махиня, 2012).

Технологічні аспекти організації самостій-

ної роботи студентів знайшли відображення у

навчальних посібниках для студентів вищих на-

вчальних закладів, що вийшли за останні роки

(Швед, 2013), (Малихін, 2009).

Поряд з цим слід наголосити, що проблема

організації самостійної навчально-пізнавальної

діяльності студентів, у процесі вивчення дири-

гентсько-хорових дисциплін в сучасних умовах

скорочення аудиторних занять та збільшення го-

дин на самостійну роботу, вивчена недостатньо.

Формулювання цілей та завдань статті.

Метою статті є теоретичне обґрунтування та ви-

світлення досвіду використання технологічних

аспектів організації самостійної навчально-пізна-

вальної діяльності студентів мистецьких факуль-

тетів ЗВО у процесі вивчення диригентсько-хоро-

вих дисциплін.

Виклад основного матеріалу. Навчаль-

ний процес розглядається в науковій літературі

як системний об’єкт, а точніше, досить складне

структурне об’єднання різних підсистем. До чис-

ла останніх входять: навчальний матеріал, на-

вчальні посібники та методичні матеріали, об’єкт

учіння – студент, і викладач –центр, що керує

всією системою. Системний підхід до організації

навчального процесу, дає нам змогу виявити ту

послідовність, в якій слід проводити розгляд всіх

чинників, що впливають на навчальну діяльність

студентів, у тому числі і їх самостійну роботу.

У сучасній дидактиці самостійна робота сту-

дентів розглядається, з одного боку, як вид на-

вчальної праці, що здійснюється безпосередньо

без втручання, але під керівництвом викладача, а

з іншої – як засіб залучення студентів до самостій-

ної пізнавальної діяльності, та оволодіння ними

методами організації такої діяльності (Михайлен-

ко, 2015).

Навчальна програма дисципліни «Хорове

диригування» побудована таким чином, що обсяг

курсу розподілений на 24 змістовних модуля (ЗМ)

обсягом в 288 годин, при цьому на самостійну ро-

боту передбачено 153 години. Основний лекцій-

ний курс «Хорознавство і хорове аранжування»

відповідно має шість ЗМ, 36 годин, з них – 18 годин

на самостійну роботу. Ширші можливості закла-

дені для реалізації самостійної роботи студентів в

навчальній програмі дисципліни «Хоровий клас і

практикум роботи з хором» – 27 ЗМ, і при загаль-

ній кількості годин – 1152 для самостійної роботи

відводиться 664 години.

Зрозуміло, що така пропорційність аудитор-

них та позааудиторних годин в навчальних пла-

нах потребує копіткої праці викладачів щодо ро-

зробки та впровадження низки новітніх методів,

прийомів та форм організації самостійної на-

вчально-пізнавальної діяльності студентів у про-

цесі вивчення предметів диригентсько-хорового

циклу.

Для вирішення даної проблеми, на кафедрі

вокально-хорової майстерності НДУ імені Миколи

Гоголя, насамперед, зробили аналіз якості і кіль-

кості тих, хто навчається і дійшли висновку, що

на одному курсі, як правило, студенти з різною

довузівською підготовкою, практичним вокаль-

ним та хоровим досвідом (ДМШ, школа мистецтв,

центр естетичного виховання, педагогічне учили-

ще, училище культури, музичне училище тощо).

Безперечно, що визначення рівня довузівської

підготовки студентів з першого року їх навчання є

важливим фактором у використанні особистісно-

го підходу до організації самостійної навчальної

діяльності студентів.

Першочергової уваги, на наш погляд, потре-

бувало уточнення структури змісту диригентсь-

ко-хорової підготовки відповідно до рівня вищої

освіти «Бакалавр», «Спеціаліст»та формулювання

кінцевої мети навчання предметів диригентсь-

ко-хорового циклу, у зв’язку зі зміною годин та по-

явою нової спеціалізації «Вокально-хорова робота

в закладах освіти».

Структуру змісту диригентсько-хорової підго-

товки ми визначили за 4 рівнями (елементарний,

репродуктивний, продуктивний, творчий або про-

фесійний), що мають конкретний музично-вико-

навський та педагогічний зміст диригентсько-хо-

рової підготовки (Костенко, 1998).

Далі стало можливим уточнення цілей на-

вчальної діяльності студентів та висунення у

якості провідної не прагматичну мету підготов-

ки спеціаліста, а формування особистості здатної

до саморозвитку та самоосвіти, що так необхідно

майбутньому вчителю. Досягнення кінцевої мети

навчання студентів ми здійснювали через досяг-

нення безліч проміжних (кафедральних і між

кафедральних) цілей. Своєрідний «педагогічний

конвеєр», в якому кожен щабель ставав обов’яз-

ковим для формування фахівця, як би забезпечу-

вав стиковку між результатами вивчення різних

тем, розділів, дисциплін, а на кожному окремому

етапі навчання – рівень професійних компетен-

цій студентів, необхідних для успішної роботи на

подальших етапах. Тому внутрішні цілі кафедри

(дисципліни) включали опанування студентами

знаннями-вміннями в здійсненні способів пізна-

вальної і професійної діяльності в рамках дири-

гентсько-хорових дисциплін, що необхідні для

самостійної навчальної та науково-дослідницької

діяльності.

Під час дослідження ми використовували

наступний орієнтовний перелік дієслів для фор-

мулювання загальних кафедральних навчаль-

них цілей: «знати», «розуміти», «демонструвати»,

«аналізувати», «використати», «застосовувати»,

«оцінити», «висловлювати» тощо. Для цілей твор-

чого типу (пошукові дії) ми використовували

дієслова: «варіювати», «видозмінювати», «пере-

групувати», «перебудувати», «передбачити», «по-

ставити питання», «синтезувати», «спростити»,

«підвести підсумок», «позначити», тощо.

Необхідно вказати на те, що використання

чіткої ієрархічної класифікації цілей у процесі

вивчення диригентсько-хорових дисциплін є важ-

ливою справою, бо:

а) відбувається концентрація зусиль на го-

ловному; викладач, що використовує таксономію,

не тільки виділяє і конкретизує цілі, а й упорядко-

вує їх, визначаючи першочергові завдання, поря-

док та перспективи подальшої роботи;

б) характерними рисами для спільної роботи

викладача та студентів стають: ясність, прозорість

та гласність; в) складаються еталони оцінки ре-

зультатів навчання.

Поряд з цим, особливу увагу ми приділяємо

технології конструювання завдань: підготовці

та використанню в самостійній роботі студентів

диференційованих навчально-пізнавальних

завдань, що відповідають цілям різного рівня, ві-

дображають зміст кожної дисципліни диригентсь-

ко-хорового циклу та включають різні види і рівні

навчально-пізнавальної діяльності студентів. Ме-

тодологічним орієнтиром для нас є положення,

обгрунтоване в наукових дослідженнях, про ціліс-

не вивчення об’єкту, що можливе лише в діалек-

тичній єдності системного і діяльнісного підходів.

Виходячи з цього, ми фіксуємо зміни в стилі діяль-

ності студентів на трьох взаємопов’язаних рівнях:

а) операційному, що включає прийоми, способи

діяльності, алгоритми тощо; б) змістовному (різні

рівні засвоєння знань); в) цілемотиваційному.

Рівні засвоєння знань, в єдності з процесу-

альними характеристиками діяльності студентів,

ідентифікуються по методиці, в якій під рівнем

засвоєння того чи іншого навчального матеріалу

є певна якість діяльності, що можлива на основі

даної інформації. Таким чином, виділяються на-

ступні операційно-змістовні рівні:

• перший рівень – фактичний; характерна

самостійна діяльність студента в плані сприйнят-

тя (розпізнавання, розрізнення), а фонд знань, в

основному, складений з фактів («знання-знайом-

ства», наприклад, з основ техніки диригування

– теоретичне поняття про плани, позиції, силу та

масу жесту, або констатація засобів музичної ви-

разності хорового твору, що вивчається);

• другий рівень – стандартних операцій,

пов’язаний з самостійною репродуктивною діяль-

ністю студентів (буквальна репродукція твору, що

вивчається в класі хорового диригування);

• третій рівень – реконструктивне самостій-

не відтворення хорової партитури;

• четвертий – творчий рівень диригентської

підготовки, що передбачає оволодіння умінням

самостійної музичної та вербальної інтерпретації

хорового твору, що вивчається.

Для визначення остаточного рівня теоретич-

них знань з «хорознавства», «постановки голосу»,

«диригування», кафедра щосеместрово проводить

теоретичний модуль, у зв’язку з чим були підго-

товлені диференційовані задачі, що сприяють ви-

явленню у студентів готовності до самостійного

вирішення художньо-технічних завдань різних

рівнів засвоєння навчальної інформації:

а) самостійне відтворення навчального ма-

теріалу, виклад засвоєних знань;

б) виконання операцій, вживання засвоєних

навиків;

в) ухвалення рішень в новій, проблемній си-

туації; вживання отриманих знань і умінь у хор-

мейстерській практиці.

Працюючи над технологічними аспектами

організації самостійної навчально-пізнавальної

діяльності студентів, спиралися, по-перше, на те-

Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

26 © Lyudmila Kostenko

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

орію розумових дій, що вимагає не лише прове-

дення ретельного структурного аналізу навчаль-

ного матеріалу, але і пропонує певну етапність в

організації пізнавальних дій тих, хто навчається,

роботу над кожним елементом навчальної інфор-

мації або виробленні навчальних дій. Та, по-друге,

на асоціативно-рефлекторну теорію, що вимагає

структурного розвитку викладу з включенням

особливих завдань, які б забезпечували встанов-

лення і зміцнення асоціативних зв’язків між но-

вим і раніше засвоєним матеріалом, між наукови-

ми положеннями, що вивчаються і практичним

досвідом студента.

Взявши за основу ці теорії, ми дійшли вис-

новку, що для досягнення ефективності самостій-

ної навчальної діяльності студентів необхідно

переглянути, перш за все, концепції про зміст на-

вчальних предметів диригентсько-хорового ци-

клу. Нашою головною метою було підвищення тієї

частини навчального змісту, яка дійсно необхідна

і яка буде використана випускниками в їх майбут-

ній професійній діяльності і забезпечить їм висо-

ку професійну мобільність.

Це положення ми зазначили в навчальних

програмах, шляхом відбору та структурування

змісту навчального матеріалу з «Хорового дири-

гування», «Хорового класу», «Постановки голосу»,

«Хорознавство» та зафіксували його у відповідних

навчальних посібниках: «Хорове диригування»,

«Постановка голосу», «Методика викладання ди-

ригування», «Хоровий клас», «Співає жіночий хор

«Канцона» тощо.

Поряд с цим, ми розробили стратегію нав-

чання, що включає способи використання різних

засобів навчання (посібники з предметів дири-

гентсько-хорового циклу; методичні розробки для

самостійної роботи над вправами з основ техніки

диригування, аналізу хорових партитур, підго-

товки до хорового практикуму; відео і аудіозапи-

си вокальних та хорових творів, майстер класів

відомих хорових диригентів, звітних концертів

та конкурсів хорової та вокальної музики); тобто,

ми використовуємо два основних направлення

дидактичної технології навчання а) візуалізацію

(забезпечення наочності) навчального змісту;

б) алгоритмізацію самостійної навчальної діяль-

ності та дотримуємося діалектичного зв’язку цих

напрямів і їх взаємодію.

Широке використання інноваційних методів

навчання (використання web-ресурсів для підго-

товки комп’ютерних презентацій, використання

off-line (електронна пошта) для обміну інформа-

цією, робота з електронними посібниками, мож-

ливість самотестування, «круглий стіл», ігрове

виробниче проектування тощо), безперечно спри-

яють активізації та формуванню компонентів са-

мостійної навчальної діяльності студентів.

Актуалізації опорних знань і вмінь студентів

під час вивчення нових закономірностей, фактів,

явищ у процесі вивчення «Постановки голосу» та

предметів диригентсько-хорового циклу, забез-

печує використання нами блоково-паралельного

методу, тобто синхронізоване викладання певних

розділів декількох предметів. Як наслідок, ми фік-

суємо зростання якості знань студентів, що обу-

мовлене більш глибоким пізнанням явищ, що є

змістом даного предмету та вимагає пізнання їх

причин або наслідків, які розглядаються в рамках

іншого предмету.

Позитивні результати ми отримуємо від за-

стосування методу «естафети» у процесі органі-

зації самостійної роботи першокурсників з пред-

метів «хорове диригування» та «хоровий клас».

Суть цього методу полягає в тому, що викладач

– диригент – хормейстер «закріплює» старшо-

курсника за студентом першого або другого курсу

для допомоги у виконанні самостійних домашніх

завдань: проаналізувати хорову партитуру; вив-

чити партію твору з репертуару хорового класу,

або відпрацювати в парі основи диригентської

техніки (вправи на свободу рухів, графічність

диригентських сіток, вступи на різні долі такту

тощо).

Зрозуміло, що рівень самостійної навчаль-

но-пізнавальної діяльності студентів залежить

не тільки від змісту, форм і методів навчання, а й

форм контролю за цією діяльністю. Серед останніх

важливе значення має самоконтроль, роль якого

зростає у зв’язку зі збільшенням обсягу самостій-

ної роботи. Тому стає очевидним, що тільки при

єдності контролю і самоконтролю в оцінці рівня

професійної підготовленості можуть бути реалі-

зовані вимоги ефективного управління самостій-

ною навчальною діяльністю студентів. Організа-

ція контролю потребує вирішення низки питань

і перше питання — визначення змісту контролю.

Викладачі та студенти повинні чітко знати, що ми

контролюємо, перш ніж вирішувати як контролю-

вати.

Знання про узагальнені характеристики змі-

сту будь-якого навчального матеріалу є не лише

найважливішим засобом здійснення власне ви-

конавчих навчальних дій, що направлені на з’я-

сування навчального матеріалу, але і відповідних

контрольних дій. Цими знаннями визначаються

ті вимоги до продукту навчання, які виходять з

об’єктивного змісту знань та дій.

Усвідомлення цих вимог студентами істотно

для формування у них уявлень про те, що означає

засвоїти той або інший навчальний матеріал, і

дозволяє їм самостійно визначати, наприклад, чи

всі компоненти змісту матеріалу, що вивчається,

були засвоєні, що виявилося незрозумілим, які

зв’язки опущені тощо.

У зміст курсу «Хорове диригування» та «Хо-

рознавство» були включені психолого-педагогіч-

ні знання про параметри та показники сформо-

ваності хормейстерських знань і дій, що разом

з логіко-методологічними знаннями утворили

систему уявлень студентів про продукт дири-

гентсько-хорової діяльності. При умові засвоєння

відповідних критеріїв, це дозволяє контролюва-

ти та редагувати хід і міру самостійного засвоєн-

ня навчального матеріалу, тими хто навчається.

Крім того, нами підготовлені таблиці, в яких чітко

представлений аналіз хормейстерської діяльності

студента з визначенням параметрів, їх відповід-

ність різним рівням хормейстерської підготовки

та критерії оцінювання музичної та вербальної

інтерпретацій.

Висновки. Наша багаторічна практика дово-

дить, що позитивний результат від самостійної

роботи студентів можливо отримати лише тоді,

коли вона організується і реалізується в навчаль-

но-виховному процесі як цілісна система, що про-

низує всі етапи навчання студентів та відбуваєть-

ся цілеспрямовано, систематично, планомірно.

Основою механізму самостійної навчально-пізна-

вальної діяльності студентів, у процесі вивчення

диригентсько-хорових дисциплін в умовах впро-

вадження КМС, може бути процес, що складається

з трьох взаємопов’язаних етапів:

• діагностичного (визначення рівня музич-

но-теоретичної та практичної підготовки студен-

та-початківця);

• організаційного (розробка форм та методів

самостійної диригентсько-хорової підготовки);

• управлінського (створення зовнішніх і

внутрішніх умов, що регулюють процес індивіду-

алізації самостійної роботи студентів).

Втілення такого цілеспрямованого підходу

до організації навчально-пізнавальної діяльності

студентів, є одним із засобів розвитку їх творчої

самостійності при здійсненні хормейстерської

діяльності, що впливає на весь процес їх професій-

ного становлення.

Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Fomin, V., Sokolova, A., Dzivaltivskyi, M., Vasylieva, O., Parfentieva, I., & Martynenko, I. (2022).

Peculiarities of Training Future Teachers of Music Art in Higher Educational Institutions in Terms

of Distance Learning. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 14(4), 219-229.

https://doi.org/10.18662/rrem/14.4/638

Kominarets, T., Fomin, V., Bieloliptseva, O., Tkachenko, M., Malykhin, A., & Pryshliak, O. (2022). Strategic Tasks

of Contemporary Education: Formal, Nonformal, Informal. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala,

14(4), 394-407. https://doi.org/10.18662/rrem/14.4/647

Sokolova, A., Fomin, V., Tkachenko, M., Vasylieva, O., Parfentieva, I., & Martynenko, I. (2022). Professionally

Oriented Tasks in the System of Professional Training of Musical Art Teachers. Revista Romaneasca Pentru Educatie

Multidimensionala, 14(2), 257-267. https://doi.org/10.18662/rrem/14.2/579

Жданова-Неділько, О. (2015). Квазіпрофесійна орієнтованість самостійної роботи студентів вищого пе-

дагогічного навчального закладу. Рідна школа, 46–49.

Жданова, О., Колодяжний, П.(2009). Організація самостійної роботи у вишах як необхід-

на складова сучасного навчального процесу. Вісник Луганського національного університету

ім. Т. Г. Шевченка, Ч.2, № 23, 100–112. http://luguniv.edu.ua/?page_id=72

Конюхова, Н. (2014). Особливості організації самостійної навчальнопізнавальної діяльності студентів.

Теорія та методика управління освітою, № 4. http://umo.edu.ua/images/content/nashi_vydanya/metod_upr_

osvit/v_4/12.pdf

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

Костенко, Л. (1998). Педагогічні умови організації навчально-пізнавальної діяльності майбутніх вчи-

телів музики : автореф. дис. … канд. : 13.00.01. Київ.

Малихін, О. (2013). Методологічні основи визначення дидактичних умов у дослідженнях з теорії навчан-

ня (у вищій школі). Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплек-

су «Києво-Могилянська академія»],Т. 215, № 203, 11–14. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchduped_2013_215_203_4.

Малихін, О. (2009). Організація самостійної навчальної діяльності студентів вищих педагогічних на-

вчальних закладів: теоретико-методологічний аспект : монографія. Кривий Ріг : Вид. дім, 307 с.

Махиня, Т. (2012). Особливості організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання в

сучасних умовах. Проблеми освіти: Наук. зб., Т. 1, № 70, 198–202. https://imzo.gov.ua/diyalnist/naukova-

robota/naukovi-vydannya/zbirnyk-naukovyh-prats-problemy-osvity/

Михайленко, О. (2015). Особливості організації самостійної роботи студентів у ВНЗ. Молодь і ринок, 10

(129), 664–669. http://mir.dspu.edu.ua/issue/archive/2.

Про вищу освіту, Закон України № 1556-VII (2014) (Україна). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-

18#Text

Умрик, М. (2007). Досвід організації самостійної роботи студентів в умовах дистанційного навчання.

Науковий часопис НПУ імені МП Драгоманова. Серія 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання, 5 (12),

192–195.

Соболевська, О. (2011). Соціологічний вибор осмислення самостійної роботи студентів. Психологія і

суспільство, 4, 88-94. http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/23984/1/Соболевська%20О..pdf

Швед, М. (2013). Самостійна робота студентів: навчально-методичний посібник: навч. посіб. Львів:

ЛНУ ім. Ів. Франка, 205 с. http://er.ucu.edu.ua/handle/1/1690.

REFERENCES

Fomin, V., Sokolova, A., Dzivaltivskyi, M., Vasylieva, O., Parfentieva, I., & Martynenko, I. (2022).

Peculiarities of Training Future Teachers of Music Art in Higher Educational Institutions in Terms

of Distance Learning. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 14(4), 219-229.

https://doi.org/10.18662/rrem/14.4/638 [in English]

Kominarets, T., Fomin, V., Bieloliptseva, O., Tkachenko, M., Malykhin, A., & Pryshliak, O. (2022). Strategic Tasks

of Contemporary Education: Formal, Nonformal, Informal. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala,

14(4), 394-407. https://doi.org/10.18662/rrem/14.4/647 [in English]

Sokolova, A., Fomin, V., Tkachenko, M., Vasylieva, O., Parfentieva, I., & Martynenko, I. (2022). Professionally

Oriented Tasks in the System of Professional Training of Musical Art Teachers. Revista Romaneasca Pentru Educatie

Multidimensionala, 14(2), 257-267. https://doi.org/10.18662/rrem/14.2/579 [in English]

Zhdanova-Nedilʹko, O. (2015). Kvaziprofesiyna oriyentovanistʹ samostiynoyi roboty studentiv vyshchoho

pedahohichnoho navchalʹnoho zakladu [Quasi-professional orientation of independent work of students of a

higher pedagogical educational institution]. Ridna shkola, 46–49 [in Ukrainian]

Zhdanova, O., Kolodyazhnyy, P.(2009). Orhanizatsiya samostiynoyi roboty u vyshakh yak neobkhidna skladova

suchasnoho navchalʹnoho protsesu [Organization of independent work in universities as a necessary component

of the modern educational process]. Visnyk Luhansʹkoho natsionalʹnoho universytetu im. T. H. Shevchenka, CH.2, №

23, 100–112. http://luguniv.edu.ua/?page_id=72 [in Ukrainian]

Konyukhova, N. (2014). Osoblyvosti orhanizatsiyi samostiynoyi navchalʹnopiznavalʹnoyi diyalʹnosti studentiv

[Features of the organization of independent educational and cognitive activities of students]. Teoriya ta metodyka

upravlinnya osvitoyu, № 4. http://umo.edu.ua/images/content/nashi_vydanya/metod_upr_osvit/v_4/12.pdf

[in Ukrainian]

Kostenko, L. (1998). Pedahohichni umovy orhanizatsiyi navchalʹno-piznavalʹnoyi diyalʹnosti maybutnikh

vchyteliv muzyky [ Pedagogical conditions for the organization of educational and cognitive activities of future

music teachers]: avtoref. dys. … kand. : 13.00.01. Kyyiv [in Ukrainian]

Malykhin, O. (2013). Metodolohichni osnovy vyznachennya dydaktychnykh umov u doslidzhennyakh z teoriyi

navchannya (u vyshchiy shkoli) [Methodological foundations of the denition of didactic conditions in studies on

the theory of learning (in higher education)]. Naukovi pratsi [Chornomorsʹkoho derzhavnoho universytetu imeni

Petra Mohyly kompleksu «Kyyevo-Mohylyansʹka akademiya»],T. 215, № 203, 11–14 http://nbuv.gov.ua/UJRN/

Npchduped_2013_215_203_4 [in Ukrainian]

Malykhin, O. (2009). Orhanizatsiya samostiynoyi navchalʹnoyi diyalʹnosti studentiv vyshchykh pedahohichnykh

navchalʹnykh zakladiv: teoretyko-metodolohichnyy aspekt [Organization of independent educational activities

of students of higher pedagogical educational institutions: theoretical and methodological aspect].: monohraya.

Kryvyy Rih : Vyd. dim, 307 s [in Ukrainian]

Makhynya, T. (2012). Osoblyvosti orhanizatsiyi samostiynoyi roboty studentiv zaochnoyi formy navchannya v

suchasnykh umovakh [Peculiarities of the organization of independent work of correspondence students in modern

conditions]. Problemy osvity: Nauk. zb., T. 1, № 70, 198–202 https://imzo.gov.ua/diyalnist/naukova-robota/naukovi-

vydannya/zbirnyk-naukovyh-prats-problemy-osvity/ [in Ukrainian]

Mykhaylenko, O. (2015). Osoblyvosti orhanizatsiyi samostiynoyi roboty studentiv u VNZ [Peculiarities of the

organization of independent work of students at universities]. Molodʹ i rynok, 10 (129), 664–669. http://mir.dspu.

edu.ua/issue/archive/2 [in Ukrainian]

Pro vyshchu osvitu, Zakon Ukrayiny № 1556-VII (2014) (Ukrayina) [On higher education, Law of Ukraine No. 1556-

VII (2014) (Ukraine)]. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text [in Ukrainian]

Umryk, M. (2007). Dosvid orhanizatsiyi samostiynoyi roboty studentiv v umovakh dystantsiynoho navchannya

[Experience of organizing students’ independent work in distance learning conditions]. Naukovyy chasopys NPU

imeni MP Drahomanova. Seriya 2. Kompʺyuterno-oriyentovani systemy navchannya, 5 (12), 192–195 [in Ukrainian]

Sobolevsʹka, O. (2011). Sotsiolohichnyy vybor osmyslennya samostiynoyi roboty studentiv [Sociological choice

of understanding students’ independent work]. Psykholohiya i suspilʹstvo, 4, 88-94 http://dspace.wunu.edu.ua/

bitstream/316497/23984/1/Соболевська%20О..pdf. [in Ukrainian]

Shved, M. (2013). Samostiyna robota studentiv: navchalʹno-metodychnyy posibnyk: navch. Posib [Independent

work of students: teaching and methodical guide: teaching]. Lʹviv: LNU im. Iv. Franka, 205 s. http://er.ucu.edu.ua/

handle/1/1690. [in Ukrainian]

Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

Надійшла до редакції / Received: 05.03.2023

Рекомендовано до друку / Accepted: 19.04.2023

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

The purpose of the article is theoretical justication and clarication and experience of

using technological aspects of the organization of independent educational and cognitive activities

of students in the process of studying conducting and choral disciplines

Methods and methodology . The research is based on the leading positions of scientists

regarding the organization of independent educational and cognitive activities students of art

faculties of ZVO, taking into account the technological aspect.

The scientic novelty of the article lies in the generalization and experience of organizing

independent educational and cognitive activities of students of art faculties . Offered implement

systems of innovative learning technologies in order to ensure a high professional qualication level

of graduates, in accordance with the requirements of modern standards of higher education.

Results. The stages of studying conducting and choral disciplines in the conditions of the

implementation of KMS are considered: diagnostic (determining the level of musical-theoretical

and practical training of a beginner student); organizational (development of forms and methods

of independent conducting and choral training); management (creation of external and internal

conditions that regulate the process of individualization of students’ independent work). The proposed

approach to the organization of educational and cognitive activities of students is considered in the

context of the development of creative independence of choirmaster teachers .

Keywords: independent work, learning strategy, content of conducting and choral training,

structuring the content of educational material, innovative teaching methods

ORGANIZATION OF INDEPENDENT EDUCATIONAL

AND COGNITIVE ACTIVITIES OF STUDENTS OF ART

FACULTIES OF HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS IN

THE PROCESS OF STUDYING CONDUCTING AND CHORAL

DISCIPLINES

(Technological aspecT)

Honored Artist of Ukraine, Candidate of

Pedagogical Sciences, Professor, Professor of

the Department of Vocal and Choral Mastery,

Nizhyn Mykola Gogol State University

Nizhyn, Ukraine

email: lusy07@ukr.net

https://orcid.org/0000-0002-9846-2259

DOI 10.34142/27091805.2023.4.01.03