Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

14 © Larysa Bezemchuk & Wu Yue

УДК [378.147:78]:373.5.016

DOI 10.34142/27091805.2023.4.01.02

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ

МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ В

УКРАЇНІ ТА КНР ДО ВИКЛАДАННЯ ОНОВЛЕНОГО

ЗМІСТУ ШКІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

НА ПРИНЦИПАХ ІНТЕГРАЦІЇ

кандидат педагогічних наук, доцент

кафедри музичного мистецтва ХНПУ

імені Г.С.Сковороди

Харків, Україна

email: blv2007@ukr.net

https://orcid.org/0000-0002-9745-6594

аспірантка кафедри освітоло-

гії та інноваційної педагогіки, ХНПУ

імені Г.С.Сковороди

Харків, Україна

еmail: wuyue0126@163.com

https://orcid.org/0000-0002-6398-8568

У статті теоретично обґрунтовано та практично підтверджено особливості підготовки май-

бутніх музично-педагогічних працівників у сучасних умовах стандартизації змісту шкільної мистецької

освіти України та Китайської Народної Республіки. Досліджено особливості впровадження оновленого змі-

сту мистецької освіти в практичній роботі з учнями на принципах інтеграції. Проаналізовано поняття

«змісту освіти», «оновлення змісту освіти», «оновлення змісту шкільної середньої мистецької освіти» в

контексті інтегрованого навчання. Уточнено педагогічні умови підготовки здобувачів вишів музичних

спеціальностей України та Китайської Народної Республіки засобами інтегровного навчання. Розширено

поняття структури змісту навчального предмета «Мистецтво» відповідно нових вимог стандартизації

мистецької галузі. Надано практичний аспект реалізації оновленого змісту мистецької освіти на уроках

із школярами.

Теоретично та практично обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх музично-педа-

гогічних працівників для вирішення сучасних проблем викладання оновленого змісту шкільної мистецької

освіти. Серед основних акцентовано увагу на створення позитивної атмосфери в процесі практичної робо-

ти з школярами; досягнення діалогічної складової під час взаємодії учителя і учня на уроках мистецтва;

надання пріоритету практичної діяльності на принципах інтегрованого навчання в процесі реалізації онов-

леного змісту шкільної мистецької освіти. Проаналізовано напрями дослідження музично-педагогічної

думки українських та китайських науковців щодо принципу інтегрованого навчання в галузі мистецької

освіти КНР та України. Розкрито компоненти підготовки майбутніх музично-педагогічних працівників:

мотиваційно-пізнавальний; конструктивно-образний; оцінювально-практичний, що ефективно вплива-

ють на практичну роботу з учнями в умовах реалізаціїиінтегрованого змісту мистецької шкільної освіти.

Надано практичні приклади роботи з учнями в умовах оновленого змісту мистецької шкільної освіти на

принципах інтеграції.

Ключові слова: музично-педагогічний працівник, оновлення змісту мистецької освіти, інтегроване

навчання, вища музична освіта КНР, підготовка майбутнього музично-педагогічного працівника в Україні.

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями.

Реформування змісту освіти відповідно онов-

лених стандартів спостерігаємо в Україні та КНР,

що є важливим фактором для пошуку умов фор-

мування компетентних випускників вишів. В

українських закладах освіти завдяки впроваджен-

ню ідей Нової Української Школи, питання особ-

ливостей викладання вирішується на принципах

інтегрованого підходу (Державні стандарти. МОН,

2019). Стандартизація мистецької освітньої галузі

в Китайській Народній Республиці вимагає від

викладачів оволодіння новими методичними і

практичними інструментами для реалізації ідей,

закладених в документах 2022 року (Стандарт

КНР, 2022). Українські вчені наголошують на по-

шук педагогічних умов підготовки майбутніх му-

зично-педагогічних працівників для формування

компетентних учнів на уроках мистецтва. Голов-

ні напрями пошуку - здійснення рівноваги між

знаннями та емоційною сферою учнів на інтегро-

ваних уроках мистецтва. Стандартизація оновле-

ного змісту мистецької освіти в умовах вирішення

завдань інтегрованих уроків висуває принципо-

во нові вимоги до підготовки вчителя музичного

мистецтва, оскільки його професійна робота має

бути комплексною, відображати характер викла-

дання предметів мистецтва в закладах освіти.

Оновлений зміст мистецької шкільної освіти по-

требує пошуку не тільки нових умов та стимулів

підготовки компетентного вчителя, але й підси-

лює роль діалогічної взаємодії учасників навчаль-

ного процесу на принципах інтеграції.

Аналіз наукових досліджень та публікацій.

Загальні питання змісту освіти з позиції педаго-

гічних розробок знаходимо у С.П. Бондаря (2018),

О.А. Бондарчук (2015), С.У. Гончаренка (2008),

С.С. Єрмакова (2016), І.А. Мерлюк (2020), К.П. Нечи-

поренко (2015). Всі автори трактують зміст освіти

як науково обґрунтовану систему дидактичного

та методично сформованого навчального матеріа-

лу для різних освітніх і освітньо-кваліфікаційних

рівнів. Дослідники визначають категоріїю «змі-

сту освіти» відповідно напрямів освітніх галузей,

в контексті яких мають коло своїх інтересів.

Специфіка змісту музичної освіти учнів ціка-

вить українських музикантів педагогів у зв’язку з

прийняттям нових освітніх стандартів Л.С. Арісто-

ву (2019), Л.Г. Кондратову (2022), Л.М. Масол (2022),

М.А. Моісєєву (2021), Т.В.Рубля (2022), Р.І. Шпіцу

(2019). Видання підручників для інтегрованого

курсу «мистецтва» демонструє достатню джерель-

ну базу для вивчення питання педагогічних умов

підготовки майбутніх музично-педагогічних пра-

цівників на принципах інтеграції.

Аналіз психолого-педагогічної літератури

засвідчує, що в сучасній науці накопичено вже

численні за обсягом доробки, присвячені про-

блемі підготовки вчителя (С.Б. Бєляєва (2020),

К.Ю. Петрик (2018) та ін.). Теоретико-методичні

основи підготовки вчителя музичного мистецтва

в умовах оновленого змісту шкільної мистецької

освіти розглянуто Б.А. Бриліним (2016), О.В. Лобо-

вою (2019), М.О. Мороз (2020), Пань Сінюй (2019),

М.Є. Проворовою (2018), Т.А. Смирновою (2019),

А.В. Соколовою (2021), В.В. Фоміним (2020) та ін.), де

акцентується увага на формуванні компетентно-

го сучасного вчителя музичного мистецтва, який

комплексно вирішує завдання НУШ.

Стандартизація мистецької шкільної галузі

в КНР виявляє зацікавленість іноземних колег з

приводу нових тенденцій у підготовці музично-пе-

дагогічних працівників на принципах інтеграції,

оскільки за аналогом українських стандартів,

Китайська Народна Республіка взяла орієнтир на

інтегровані уроки мистецтва. Тому дослідження

умов підготовки китайських студентів вишів, які

повинні отримати необхідний педагогічний ар-

сенал для практичної роботи з учнями на основі

прийнятих стандартів, стає першочерговим пи-

танням вузівської системи освіти.

Ван Тао (2021), Лі Сіньцзе (2022), Ло Юаньвень

(2021), Лю Ду (2013) Чжоу Мінь (2022), наголо-

шують на важливість культурної складової для

визначення поняття «змісту освіти». В КНР до цьо-

го питання ставляться з позиції духовного надбан-

ня, що слід опановувати з попередніх поколінь і

наповнювати сучасними ідеями національної

ідентичності і приналежності особистості до влас-

ної культури. Ван Тао більш детально аналізує

музичну освіту, фіксує музичну грамотність як

культурну базу для подальшого інтелектуального

та духовного зростання педагога та учнів. Дослід-

ник вважає уроки по опануванню оперного жанру

в китайських школах, як одного з найбільш серй-

озних базових мистецьких знань, що слід форму-

вати в учнів. Таким чином інтегрований принцип

навчання слід досліджувати більш детально, вва-

жає автор, включаючи в зміст мистецької освіти

навчальний матеріал, що розкриває сутність син-

тетичних жанрів (Ван Тао, 2021).

Формулювання цілей та завдань статті.

Мета статті – теоретично обґрунтовати та прак-

тично підтвердити особливості підготовки май-

Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

бутніх музично-педагогічних працівників в су-

часних умовах стандартизації змісту шкільної

мистецької освіти України та Китайської Народ-

ної Республіки.

Виклад основного матеріалу. У Національ-

ній доктрині розвитку освіти України (2002) по-

няття «освіта» тлумачиться як стратегічна осно-

ва для розвитку особистості, суспільства, нації і

держави. Ця дидактична дефініція виражає най-

більш масштабну сферу, яка орієнтує випускни-

ка на конкурентоспроможність в Європейському

освітньому просторі з урахуванням збереження

національної гідності українця в міжнародному

середовищі. Освіта є засобом відтворення й наро-

щування інтелектуального, духовного потенціалу

народу, відображенням рівня його національної

самоідентифікації та громадянської міцності.

Наразі як в українських так і китайських

науково-методичних виданнях фіксується зміна

методології доктрини «освіта як викладання» на

доктрину «освіта як творчість», що передбачає

пошук засобів розкриття творчого потенціалу

особистості, орієнтованих не стільки на ретранс-

ляцію минулого, скільки на конструювання про-

гресивного майбутнього (Беземчук, Фомін (2021),

(Лі Сіньцзе, 2022). Сучасними дидактами наголо-

шується різноманітний спектр визначення по-

няття «освіта». Для означення категорій ступенів

освіти використовуються поняття «початкова»,

«середня», «вища». Зміст і характер освіти харак-

теризуються поняттями «загальна», «політехніч-

на», «професійна».

Поняття «зміст освіти» в загальній пе-

дагогіці тлумачиться (Бондар, (2020) як система

наукових знань, умінь і навичок, оволодіння яки-

ми забезпечує всебічний розвиток розумових і

фізичних здібностей учнів, формування їхнього

світогляду, моралі та поведінки, підготовку до су-

спільного життя, до праці. Компетентнісний під-

хід до розуміння сутності змісту освіти пропонує

враховувати (Фомін, 2021). Визначення поняття

«зміст освіти» в педагогічній літературі з точки

зору компонентів змісту освіти розглянуто (Ло-

зова, 2002). Структурні компоненти змісту освіти

стали підґрунтям для оновленного змісту мис-

тецької освіти відповідно ідей Нової Української

Школи (Шпіца, 2019). Серед важливих факторів

оновлення мистецької освіти пропонує спирати-

ся на принцип інтегрованого навчання. Процес

засвоєння мистецьких знань в середніх класах

авторка висвітлює з позиції оволодіння мистець-

кого досвіду, формування умінь та навичок та емо-

ційно-ціннісного відношення до життєвих явищ.

Отже, в такому підході ми знаходимо дидактичну

базу обґрунтування чотирьох основних елементів

змісту освіти: знання, способи діяльності, досвід

творчої діяльності, досвід емоційно-ціннісного

ставлення до навколишнього середовища, інших

людей, самого себе, які прописано в дидактиці

відомими авторами (Масол, 2020), (Лобова, 2019).

Ефективність засвоєння змісту мистецької освіти

вимагає його дидактичного прогнозування та

формування, які здійснюються за такими етапами

(Лозова, 2002). 1) аналіз цілей та функцій освіти,

котрі визначають суспільну необхідність у змісті

загальної середньої освіти; 2) створення прогно-

стичної моделі випускника середньої школи як

відображення перспективних цілей освіти; склад

і структура моделі повинні відповідати складовим

змісту освіти; у ній визначаються й оцінюються

основні знання, навички, особистісні якості тощо,

які знадобляться учню після закінчення навчаль-

ного закладу; 3) прогностичний відбір навчаль-

ного матеріалу - представлення всіх компонентів

змісту освіти в розгорнутому вигляді з урахуван-

ням взаємозв’язку науки та відповідного навчаль-

ного предмета - його теорій, понять, категорій,

принципів, методів.

Дидактами зміст освіти трактується як

складне утворення (від грецьк. systema — складе-

не із частин, з’єднане), певним способом упоряд-

кована множина компонентів, які являють собою

структуровані й функціонально пов’язані між со-

бою частини цілого. Якість цілого виникає в ре-

зультаті взаємодії компонентів і не дорівнює сумі

їх якостей. Цю нову якість, яку має явище як ціле,

називають системною, або інтегральною (Лозова,

2002).

Проблему підготовки майбутніх музично-пе-

дагогічних працівників в умовах оновлення змі-

сту мистецької освіти знаходимо у І. Зязюна, Л.Ма-

сол, О. Отич, Г. Падалки, О. Рудницької, В.Фоміна

та інших.

Відповідно до структурних компонентів

мистецької освіти (Масол, 2018) визначає наступні

складники:

1. Змістово-цільовий. Цілі мистецької освіти

(у соціальному і особистісному вимірах), принци-

пи і завдання мистецької освіти, зміст навчання і

виховання засобами мистецтва.

2. Функціонально-процесуальний (педагогіч-

ні засоби, форми, методи і прийоми навчання за-

собами мистецтва, способи взаємодії особистості в

процесі навчання засобами мистецтва, технології

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

навчання засобами мистецтва).

3. Результативно-оцінний (критерії оціню-

вання проміжних і кінцевих результатів навчан-

ня засобами мистецтва, інтегральні показники

сформованості творчої діяльності).

Падалка Г. розкриває зміст мистецької освіти

як цілісне поєднання знань художніх творів (фак-

тичного матеріалу), теорії мистецтва та історії

його розвитку, практичних умінь і навичок в га-

лузі мистецької діяльності, досвіду сприймання

мистецтва, критично-оцінювального ставлення

та інтерпретаційних підходів до надбань мистець-

кої спадщини, а також творчої роботи в галузі ми-

стецтва (Падалка, 2017).

Відповідно поглядів представників ху-

дожньої дидактики (Отич, 2017) ми визначаємо

зміст мистецької освіти як систему знань, умінь

та навичок в галузі мистецтва, оволодіння якими

забезпечує розширення мистецького та творчого

досвіду, підвищення мистецької грамотності, фор-

мування компетентної, духовно розвиненої особи-

стості, яка має можливість продовжувати процес

навчання для подальшого самовдосконалення

та самовизначення в професійній та соціальній

сфері.

Автори розкривають елементи змісту нав-

чання в галузі мистецтва як: «досвід емоційно-мо-

рального ставлення людини до дійсності; знання з

мистецтва; уміння та навички в галузі мистецтва,

що проявляються в творчій навчальній діяль-

ності» Якщо мати на увазі їх взаємозв’язок то мож-

на виділити творчу діяльність як домінанту в на-

вчанні мистецтву (рис. 1.) (Беземчук, Фомін 2021).

Для опанування змісту мистецької освіти О. Отич

Рис. 1. Взаємозв’язки між компонентами змісту мистецької освіти

формує зміст або об’єкт діяльності;

включається до змісту діяльності як засіб;

впливає на відношення до змісту діяльності і її об’єкта.