Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

14 © Larysa Bezemchuk & Wu Yue

УДК [378.147:78]:373.5.016

DOI 10.34142/27091805.2023.4.01.02

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ

МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ В

УКРАЇНІ ТА КНР ДО ВИКЛАДАННЯ ОНОВЛЕНОГО

ЗМІСТУ ШКІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

НА ПРИНЦИПАХ ІНТЕГРАЦІЇ

кандидат педагогічних наук, доцент

кафедри музичного мистецтва ХНПУ

імені Г.С.Сковороди

Харків, Україна

email: blv2007@ukr.net

https://orcid.org/0000-0002-9745-6594

аспірантка кафедри освітоло-

гії та інноваційної педагогіки, ХНПУ

імені Г.С.Сковороди

Харків, Україна

еmail: wuyue0126@163.com

https://orcid.org/0000-0002-6398-8568

У статті теоретично обґрунтовано та практично підтверджено особливості підготовки май-

бутніх музично-педагогічних працівників у сучасних умовах стандартизації змісту шкільної мистецької

освіти України та Китайської Народної Республіки. Досліджено особливості впровадження оновленого змі-

сту мистецької освіти в практичній роботі з учнями на принципах інтеграції. Проаналізовано поняття

«змісту освіти», «оновлення змісту освіти», «оновлення змісту шкільної середньої мистецької освіти» в

контексті інтегрованого навчання. Уточнено педагогічні умови підготовки здобувачів вишів музичних

спеціальностей України та Китайської Народної Республіки засобами інтегровного навчання. Розширено

поняття структури змісту навчального предмета «Мистецтво» відповідно нових вимог стандартизації

мистецької галузі. Надано практичний аспект реалізації оновленого змісту мистецької освіти на уроках

із школярами.

Теоретично та практично обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх музично-педа-

гогічних працівників для вирішення сучасних проблем викладання оновленого змісту шкільної мистецької

освіти. Серед основних акцентовано увагу на створення позитивної атмосфери в процесі практичної робо-

ти з школярами; досягнення діалогічної складової під час взаємодії учителя і учня на уроках мистецтва;

надання пріоритету практичної діяльності на принципах інтегрованого навчання в процесі реалізації онов-

леного змісту шкільної мистецької освіти. Проаналізовано напрями дослідження музично-педагогічної

думки українських та китайських науковців щодо принципу інтегрованого навчання в галузі мистецької

освіти КНР та України. Розкрито компоненти підготовки майбутніх музично-педагогічних працівників:

мотиваційно-пізнавальний; конструктивно-образний; оцінювально-практичний, що ефективно вплива-

ють на практичну роботу з учнями в умовах реалізаціїиінтегрованого змісту мистецької шкільної освіти.

Надано практичні приклади роботи з учнями в умовах оновленого змісту мистецької шкільної освіти на

принципах інтеграції.

Ключові слова: музично-педагогічний працівник, оновлення змісту мистецької освіти, інтегроване

навчання, вища музична освіта КНР, підготовка майбутнього музично-педагогічного працівника в Україні.

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями.

Реформування змісту освіти відповідно онов-

лених стандартів спостерігаємо в Україні та КНР,

що є важливим фактором для пошуку умов фор-

мування компетентних випускників вишів. В

українських закладах освіти завдяки впроваджен-

ню ідей Нової Української Школи, питання особ-

ливостей викладання вирішується на принципах

інтегрованого підходу (Державні стандарти. МОН,

2019). Стандартизація мистецької освітньої галузі

в Китайській Народній Республиці вимагає від

викладачів оволодіння новими методичними і

практичними інструментами для реалізації ідей,

закладених в документах 2022 року (Стандарт

КНР, 2022). Українські вчені наголошують на по-

шук педагогічних умов підготовки майбутніх му-

зично-педагогічних працівників для формування

компетентних учнів на уроках мистецтва. Голов-

ні напрями пошуку - здійснення рівноваги між

знаннями та емоційною сферою учнів на інтегро-

ваних уроках мистецтва. Стандартизація оновле-

ного змісту мистецької освіти в умовах вирішення

завдань інтегрованих уроків висуває принципо-

во нові вимоги до підготовки вчителя музичного

мистецтва, оскільки його професійна робота має

бути комплексною, відображати характер викла-

дання предметів мистецтва в закладах освіти.

Оновлений зміст мистецької шкільної освіти по-

требує пошуку не тільки нових умов та стимулів

підготовки компетентного вчителя, але й підси-

лює роль діалогічної взаємодії учасників навчаль-

ного процесу на принципах інтеграції.

Аналіз наукових досліджень та публікацій.

Загальні питання змісту освіти з позиції педаго-

гічних розробок знаходимо у С.П. Бондаря (2018),

О.А. Бондарчук (2015), С.У. Гончаренка (2008),

С.С. Єрмакова (2016), І.А. Мерлюк (2020), К.П. Нечи-

поренко (2015). Всі автори трактують зміст освіти

як науково обґрунтовану систему дидактичного

та методично сформованого навчального матеріа-

лу для різних освітніх і освітньо-кваліфікаційних

рівнів. Дослідники визначають категоріїю «змі-

сту освіти» відповідно напрямів освітніх галузей,

в контексті яких мають коло своїх інтересів.

Специфіка змісту музичної освіти учнів ціка-

вить українських музикантів педагогів у зв’язку з

прийняттям нових освітніх стандартів Л.С. Арісто-

ву (2019), Л.Г. Кондратову (2022), Л.М. Масол (2022),

М.А. Моісєєву (2021), Т.В.Рубля (2022), Р.І. Шпіцу

(2019). Видання підручників для інтегрованого

курсу «мистецтва» демонструє достатню джерель-

ну базу для вивчення питання педагогічних умов

підготовки майбутніх музично-педагогічних пра-

цівників на принципах інтеграції.

Аналіз психолого-педагогічної літератури

засвідчує, що в сучасній науці накопичено вже

численні за обсягом доробки, присвячені про-

блемі підготовки вчителя (С.Б. Бєляєва (2020),

К.Ю. Петрик (2018) та ін.). Теоретико-методичні

основи підготовки вчителя музичного мистецтва

в умовах оновленого змісту шкільної мистецької

освіти розглянуто Б.А. Бриліним (2016), О.В. Лобо-

вою (2019), М.О. Мороз (2020), Пань Сінюй (2019),

М.Є. Проворовою (2018), Т.А. Смирновою (2019),

А.В. Соколовою (2021), В.В. Фоміним (2020) та ін.), де

акцентується увага на формуванні компетентно-

го сучасного вчителя музичного мистецтва, який

комплексно вирішує завдання НУШ.

Стандартизація мистецької шкільної галузі

в КНР виявляє зацікавленість іноземних колег з

приводу нових тенденцій у підготовці музично-пе-

дагогічних працівників на принципах інтеграції,

оскільки за аналогом українських стандартів,

Китайська Народна Республіка взяла орієнтир на

інтегровані уроки мистецтва. Тому дослідження

умов підготовки китайських студентів вишів, які

повинні отримати необхідний педагогічний ар-

сенал для практичної роботи з учнями на основі

прийнятих стандартів, стає першочерговим пи-

танням вузівської системи освіти.

Ван Тао (2021), Лі Сіньцзе (2022), Ло Юаньвень

(2021), Лю Ду (2013) Чжоу Мінь (2022), наголо-

шують на важливість культурної складової для

визначення поняття «змісту освіти». В КНР до цьо-

го питання ставляться з позиції духовного надбан-

ня, що слід опановувати з попередніх поколінь і

наповнювати сучасними ідеями національної

ідентичності і приналежності особистості до влас-

ної культури. Ван Тао більш детально аналізує

музичну освіту, фіксує музичну грамотність як

культурну базу для подальшого інтелектуального

та духовного зростання педагога та учнів. Дослід-

ник вважає уроки по опануванню оперного жанру

в китайських школах, як одного з найбільш серй-

озних базових мистецьких знань, що слід форму-

вати в учнів. Таким чином інтегрований принцип

навчання слід досліджувати більш детально, вва-

жає автор, включаючи в зміст мистецької освіти

навчальний матеріал, що розкриває сутність син-

тетичних жанрів (Ван Тао, 2021).

Формулювання цілей та завдань статті.

Мета статті – теоретично обґрунтовати та прак-

тично підтвердити особливості підготовки май-

Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

бутніх музично-педагогічних працівників в су-

часних умовах стандартизації змісту шкільної

мистецької освіти України та Китайської Народ-

ної Республіки.

Виклад основного матеріалу. У Національ-

ній доктрині розвитку освіти України (2002) по-

няття «освіта» тлумачиться як стратегічна осно-

ва для розвитку особистості, суспільства, нації і

держави. Ця дидактична дефініція виражає най-

більш масштабну сферу, яка орієнтує випускни-

ка на конкурентоспроможність в Європейському

освітньому просторі з урахуванням збереження

національної гідності українця в міжнародному

середовищі. Освіта є засобом відтворення й наро-

щування інтелектуального, духовного потенціалу

народу, відображенням рівня його національної

самоідентифікації та громадянської міцності.

Наразі як в українських так і китайських

науково-методичних виданнях фіксується зміна

методології доктрини «освіта як викладання» на

доктрину «освіта як творчість», що передбачає

пошук засобів розкриття творчого потенціалу

особистості, орієнтованих не стільки на ретранс-

ляцію минулого, скільки на конструювання про-

гресивного майбутнього (Беземчук, Фомін (2021),

(Лі Сіньцзе, 2022). Сучасними дидактами наголо-

шується різноманітний спектр визначення по-

няття «освіта». Для означення категорій ступенів

освіти використовуються поняття «початкова»,

«середня», «вища». Зміст і характер освіти харак-

теризуються поняттями «загальна», «політехніч-

на», «професійна».

Поняття «зміст освіти» в загальній пе-

дагогіці тлумачиться (Бондар, (2020) як система

наукових знань, умінь і навичок, оволодіння яки-

ми забезпечує всебічний розвиток розумових і

фізичних здібностей учнів, формування їхнього

світогляду, моралі та поведінки, підготовку до су-

спільного життя, до праці. Компетентнісний під-

хід до розуміння сутності змісту освіти пропонує

враховувати (Фомін, 2021). Визначення поняття

«зміст освіти» в педагогічній літературі з точки

зору компонентів змісту освіти розглянуто (Ло-

зова, 2002). Структурні компоненти змісту освіти

стали підґрунтям для оновленного змісту мис-

тецької освіти відповідно ідей Нової Української

Школи (Шпіца, 2019). Серед важливих факторів

оновлення мистецької освіти пропонує спирати-

ся на принцип інтегрованого навчання. Процес

засвоєння мистецьких знань в середніх класах

авторка висвітлює з позиції оволодіння мистець-

кого досвіду, формування умінь та навичок та емо-

ційно-ціннісного відношення до життєвих явищ.

Отже, в такому підході ми знаходимо дидактичну

базу обґрунтування чотирьох основних елементів

змісту освіти: знання, способи діяльності, досвід

творчої діяльності, досвід емоційно-ціннісного

ставлення до навколишнього середовища, інших

людей, самого себе, які прописано в дидактиці

відомими авторами (Масол, 2020), (Лобова, 2019).

Ефективність засвоєння змісту мистецької освіти

вимагає його дидактичного прогнозування та

формування, які здійснюються за такими етапами

(Лозова, 2002). 1) аналіз цілей та функцій освіти,

котрі визначають суспільну необхідність у змісті

загальної середньої освіти; 2) створення прогно-

стичної моделі випускника середньої школи як

відображення перспективних цілей освіти; склад

і структура моделі повинні відповідати складовим

змісту освіти; у ній визначаються й оцінюються

основні знання, навички, особистісні якості тощо,

які знадобляться учню після закінчення навчаль-

ного закладу; 3) прогностичний відбір навчаль-

ного матеріалу - представлення всіх компонентів

змісту освіти в розгорнутому вигляді з урахуван-

ням взаємозв’язку науки та відповідного навчаль-

ного предмета - його теорій, понять, категорій,

принципів, методів.

Дидактами зміст освіти трактується як

складне утворення (від грецьк. systema — складе-

не із частин, з’єднане), певним способом упоряд-

кована множина компонентів, які являють собою

структуровані й функціонально пов’язані між со-

бою частини цілого. Якість цілого виникає в ре-

зультаті взаємодії компонентів і не дорівнює сумі

їх якостей. Цю нову якість, яку має явище як ціле,

називають системною, або інтегральною (Лозова,

2002).

Проблему підготовки майбутніх музично-пе-

дагогічних працівників в умовах оновлення змі-

сту мистецької освіти знаходимо у І. Зязюна, Л.Ма-

сол, О. Отич, Г. Падалки, О. Рудницької, В.Фоміна

та інших.

Відповідно до структурних компонентів

мистецької освіти (Масол, 2018) визначає наступні

складники:

1. Змістово-цільовий. Цілі мистецької освіти

(у соціальному і особистісному вимірах), принци-

пи і завдання мистецької освіти, зміст навчання і

виховання засобами мистецтва.

2. Функціонально-процесуальний (педагогіч-

ні засоби, форми, методи і прийоми навчання за-

собами мистецтва, способи взаємодії особистості в

процесі навчання засобами мистецтва, технології

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

навчання засобами мистецтва).

3. Результативно-оцінний (критерії оціню-

вання проміжних і кінцевих результатів навчан-

ня засобами мистецтва, інтегральні показники

сформованості творчої діяльності).

Падалка Г. розкриває зміст мистецької освіти

як цілісне поєднання знань художніх творів (фак-

тичного матеріалу), теорії мистецтва та історії

його розвитку, практичних умінь і навичок в га-

лузі мистецької діяльності, досвіду сприймання

мистецтва, критично-оцінювального ставлення

та інтерпретаційних підходів до надбань мистець-

кої спадщини, а також творчої роботи в галузі ми-

стецтва (Падалка, 2017).

Відповідно поглядів представників ху-

дожньої дидактики (Отич, 2017) ми визначаємо

зміст мистецької освіти як систему знань, умінь

та навичок в галузі мистецтва, оволодіння якими

забезпечує розширення мистецького та творчого

досвіду, підвищення мистецької грамотності, фор-

мування компетентної, духовно розвиненої особи-

стості, яка має можливість продовжувати процес

навчання для подальшого самовдосконалення

та самовизначення в професійній та соціальній

сфері.

Автори розкривають елементи змісту нав-

чання в галузі мистецтва як: «досвід емоційно-мо-

рального ставлення людини до дійсності; знання з

мистецтва; уміння та навички в галузі мистецтва,

що проявляються в творчій навчальній діяль-

ності» Якщо мати на увазі їх взаємозв’язок то мож-

на виділити творчу діяльність як домінанту в на-

вчанні мистецтву (рис. 1.) (Беземчук, Фомін 2021).

Для опанування змісту мистецької освіти О. Отич

Рис. 1. Взаємозв’язки між компонентами змісту мистецької освіти

формує зміст або об’єкт діяльності;

включається до змісту діяльності як засіб;

впливає на відношення до змісту діяльності і її об’єкта.

Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

пропонує використовувати методи мистецької

педагогіки: показ, художнє вправлення, виконан-

ня етюдів, ескізне опрацювання художнього тво-

ру, варіативна розробка художнього матеріалу,

демонстрація художніх творів, художнє ілюстру-

вання, словесні пояснення. Окремо дослідниця

виділяє «Педагогіку мистецтва», до якої належать

художньо-дидактичний метод та методи педаго-

гічного малювання, педагогічної драматизації,

педагогічної візуалізації, педагогічної імпровіза-

ції, педагогічного інтонування, творчих проектів

(Отич, 2016).

Для опанування перелічених методів слід

особу увагу приділяти підготовки музично-педаго-

гічних працівників в умовах введення інтегрова-

ного курсу «Мистецтво» в шкільну практику від-

повідно введених Стандартів.

Важливими показниками цієї готовності є:

естетико-інтелектуальна культура – основа інно-

ваційної поведінки майбутнього вчителя; уміння

проектувати й моделювати естетичні ідеї та про-

фесійну діяльність – основа оволодіння іннова-

ціями; готовність до сприймання інноваційних

ідей та сумісної ціннісно-орієнтаційної естетичної

діяльності – основа включення в інновації емоцій-

но-почуттєвої сфери майбутнього вчителя (Зязюн,

2004). Як інтегральний показник сформованості

підготовки майбутнього вчителя музики до онов-

лення змісту мистецької освіти В.Орлов визначає

рівень розвитку професійної художньо-педагогіч-

ної рефлексії, спрямованої на самовдосконалення

і самореалізацію, тобто здатності переносити вну-

трішньо усвідомлені і сформовані у собі професій-

ні якості вчителя музики у площину продуктивної

мистецької діяльності. Узагальнюючи погляди

науковців, можна дійти висновку про те, що зміст

мистецької освіти реалізується в процесі мистець-

кого навчання, функціонально-інтегративним

ядром якого стає діяльнісна тріада (сприймання,

створення, виконання учнями творів мистецтва)

(Орлов, 2003).

В роботах Л.Беземчук та В.Фоміна (2021) (див.

рис. 2) можна бачити, що перелічені структурні

компоненти об’єднуються в процесуально завер-

шений фрагмент мистецького навчання. При цьо-

му, функціонально-інтегративним ядром якого

стає діяльнісна тріада (Сп-Ст-В (сприймання-ство-

рення-виконання).

Правомірність вибору її складових стверджу-

ються, запропонованими в новій концепції ре-

формування української школи, трьох важливих

сфер, притаманних людській особистості (Я – «Від-

чуваю», «Думаю», «Дію»), – інтелектуальний, ду-

ховний, фізичний розвиток дитини.

Рис. 2. Місце змісту мистецької освіти (фрагмент мистецького навчання)

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

ЦМН – цілі мистецького навчання;

ЗМО – зміст мистецької освіти;

ММН – методи мистецького навчання;

ОФМН – організаційні форми мистецького на-

вчання;

РРМН – реальний результат мистецького на-

вчання;

Сп-Ст-В (сприймання-створення-виконання)

– діяльнісна тріада (Беземчук, Фомін, 2020).

Проблему оновлення змісту мистецької

освіти Падалка Г. (2017) розглядає з позиції вибору

навчального матеріалу відповідно зон розвитку

учнів. Специфіка мистецької діяльності вимагає

створення такої атмосфери навчання, при якій

учень відчуває себе цілком вільним, спроможним

легко виконати творчі завдання. варто до навчаль-

них програм поряд з іншими вводити також твори

полегшеної складності, твори, що і за художнім

змістом, і за виражальними засобами повністю

доступні учню, твори, що не тільки не погребують

напруги у осягненні, а такі, сприйняття, оцінюван-

ня і, якщо йдеться про виконавське мистецтво, ви-

конання яких приносить учню творчу радість.

Так, наприклад, на уроці в середніх класах

можна запропонувати учням надати музичні при-

клади для виконання, які вони оберуть самостій-

но. Відповідно включення тем по сприйманню

синтетичних видів мистецтва в програмах для 5-9

класах (Масол, 2020) творчим завданням для уч-

нів може бути створення проекту «Ми з України»,

в якому напрями мистецької діяльності можуть

включати різні види мистецтва: хореографію, те-

атр, кіномистецтво, образотворче мистецтво, му-

зику. Учні пропонують ідею втілення проекту і

визначають вікові обмеження учасникам. Розмі-

щення рекламного сюжету можна здійснити в ме-

режі онлайн перегляду.

Питання оновлення змісту музичної освіти

також обговорювалися на Національному фо-

румі народної музики в Китайській Народній Ре-

спублиці (20.09. 2017 р., м. Шеньян). Тематичний

зміст форуму був представлений такими напря-

мами: «Розвиток та традиції китайського на-

родного мистецтва» та «Навчальні програми та

навчально-методичні матеріали для викладання

народної музики в Китаї». За підсумками роботи

форуму було зроблено такі висновки: оновлення

змісту мистецької шкільної освіти слід проводи-

ти на основі вивчення та визнання переваг на-

ціональної музичної культури, сприяти ство-

ренню дисциплін народної музики на високому

професійному рівні; створити активні форми взає-

модії між закладами освіти з проблем вдоскона-

лення викладання дисциплін народної музики;

підсилити теоретичну складову курсів народно-

го музичного мистецтва, розробити необхідну

навчальну літературу.

В українських школах також перевагу від-

дається добору національної музики для прове-

дення інтегрованих курсів «Мистецтво» (Масол,

2022), (Савченко, 2010). Нові завдання, поставлені

перед сучасною школою вимагають від учителя

мистецтва зміни відношення до організації уроку

мистецтва як уроку інтегрованого змісту. Розши-

рення мистецького освітнього середовища здійс-

нюється завдяки залучення учнів до комплексної

діяльності по сприйманню, створенню, виконан-

ню мистецтва. Оскільки, категорія «оновлення

змісту мистецької освіти» з позиції художньої ди-

дактики визначається як забезпечення варіатив-

ності методів навчання, то і проблему підготовки

майбутнього музично-педагогічного працівника

вирішується в русі компетентного підходу, який

чітко прописано в нових стандартах НУШ.

Китайські виші результативність підготов-

ки майбутніх музично-педагогічних працівників

для роботи з учнями у мистецькій галузі пов’язу-

ють не стільки з процесом усвідомлення знань в

культурному аспекті, скільки надають перевагу

формуванню інтеграційно-педагогічних умінь, які

орієнтують випускників на практичне їх опанову-

вання в професійній діяльності і в повсякденному

житті. (Лі Сіньцзе, 2022). Мистецька домінанта є

орієнтиром отримання духовного, естетичного та

інтелектуального досвіду школярами відповідно

ключових компетентностей у навчанні (Беземчук,

&Фомін, 2020).

Відповідно до цього забезпечення досягнен-

ня результативності в навчанні на принципах

інтеграції (Падалка, 2017) є педагогічні умови – це

цілеспрямовано створені чи використовувані об-

ставини мистецького навчання, Серед першочер-

гових авторка визначає наступні:

а) створення позитивної атмосфери навчан-

ня;

б) досягнення стратегії діалогових засад взає-

модії учителя і учня в навчальному процесі;

в) забезпечення пріоритету практичної діяль-

ності на принципах інтеграції.

Порівняльний аналіз підготовки майбутніх

музично-педагогічних працівників в Україні та

КНР засвідчив спільні напрями в роботі. Оновлен-

ня змісту мистецької освіти припускає наступні

Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

напрями діяльності педагога та учня: забезпечен-

ня національною складовою художнього утворен-

ня, підвищена увага до традиційної культури і на-

родної творчості.

Висновки. Отже, підготовка майбутніх му-

зично-педагогічних працівників в Україні та КНР

здійснюється відповідно прийнятих Стандартів,

які характеризують оновлений зміст мистецької

освіти. Практична робота з учнями на інтегрова-

них курсах засобами мистецтва орієнтується на

сформованість умінь до інноваційної діяльності з

учнями відповідно сучасних тенденцій укрупнен-

ня галузевих сфер навчання. Дидактичною осно-

вою викладання інтегрованих курсів мистецтва є

діяльність по сприйманню, створенню виконан-

ню синтетичних жанрів, які є основою сучасних

програм для учнів українських і китайських шкіл.

Перспективи подальших досліджень. Для

ефективної реалізації оновленого змісту шкільної

мистецької освіти слід більш детально вивчати

педагогічні умови щодо підготовки компетентних

музично-педагогічних працівників для творчої

співпраці з учнями на засадах інтегрованого нав-

чання.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Bezemchuk, L., & Fomin, V. (2021). Formation of Integration and Pedagogical Skills of the Future

Teacher of Music Art in the Conditions Master’s Degree. Professional Art Education, 2(1), 12–19.

https://doi.org/10.34142/27091805.2021.2.01.02

Fomin, V., Sokolova, A., Dzivaltivskyi, M., Vasylieva, O., Parfentieva, I., & Martynenko, I. (2022). Peculiarities of

Training Future Teachers of Music Art in Higher Educational Institutions in Terms of Distance Learning. Revista

Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 14(4), 219-229. https://doi.org/10.18662/rrem/14.4/638

Kominarets, T., Fomin, V., Bieloliptseva, O., Tkachenko, M., Malykhin, A., & Pryshliak, O. (2022). Strategic Tasks of

Contemporary Education: Formal, Nonformal, Informal. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala,

14(4), 394-407. https://doi.org/10.18662/rrem/14.4/647

Sokolova, A., Fomin, V., Tkachenko, M., Vasylieva, O., Parfentieva, I., & Martynenko, I. (2022). Professionally

Oriented Tasks in the System of Professional Training of Musical Art Teachers. Revista Romaneasca Pentru Educatie

Multidimensionala, 14(2), 257-267. https://doi.org/10.18662/rrem/14.2/579

Ван, Тао.(2021). Виховання професіоналів музичної освіти в коледжах і університетах за базовою грамот-

ністю. Daguan. 2021. No 11. С. 121–122

Державні стандарти. (2019). Міністерство освіти і науки України https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-

serednya-osvita/ derzhavni-standarti

Лозова, В., &Троцко, Г. (2002). Теоретичні основи виховання і навчання. Навчальний посібник. Харків:

ОВС. https://studle.net/preview/5512546/

Лі Сіньцзе (2022). Формування професійно орієнтованого естетичного смаку у майбутніх вчителів му-

зики в системі педагогічної освіти КНР. Харківський національний педагогічний університет імені Г. С.

Сковороди, 253.

Масол, Л. М. (2020). Інтегративні технології формування предметних компетентностей учнів початко-

вих класів у процесі навчання інтегрованого курсу «Мистецтво». Мистецтво та освіта, 2 (96). https://doi.

org/10.32405/2308-8885-2020-2-2-9

Нова Українська Школа: концептуальні засади реформування середньої школи (2021). https://mon.gov.

ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf

Орлов, В. (2003). Професійне становлення вчителів мистецьких дисциплін. Наукова думка. 262.

Освітня програма «Музичне мистецтво в закладах освіти» Харківського національного педагогічного

університету імені Г.С.Сковороди (2022) http://smc.hnpu.edu.ua/les/Osvіtnі_programi/Osvitni_programu_

bakalavr/2022_rik/Muzychne_mystetstvo_v_zakladakh_osvity.pdf

Отич, О. (2008). Педагогіка мистецтва. Сутність та місце в системі наук про освіту. Мистецтво та освіта.

2 (48). 13-17. https://lib.iitta.gov.ua/706489//Отич%20О..pdf

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

Педагогічна майстерність (2004). Підручник за ред. І. А. Зязюна. Вища школа. 422.

Падалка, Г. (2008). Педагогіка мистецтва. Освіта України. 274. https://studle.net/preview/5191220/

Савченко, О. (2010). Системний підхід до модернізації змісту загальної середньої освіти. Рідна школа.

(1-2). 3-7.

Смирнова, Т. (2016). Хорознавство. Навчальний посібник. Харків. 201.

Стандарти музичних навчальних програм для звичайних середніх шкіл (2018). Міністерство освіти

Китайської Народної Республіки. Пекін: People’s Education Press, http://www.moe.gov.cn/srcsite/A26/

s8001/200303/W020200401347867575994.pdf

Чжоу, Мінь (2022). Виховання естетичного смаку в майбутніх музично-педагогічних працівників у за-

кладах вищої освіти Китаю засобами вокальної майстерності. Дисертація. Харківський національний пе-

дагогічний університет імені Г. С. Сковороди. 242.

《义务教育艺术课程标准（2022 年版）》相关内容研读 (Дослідження змісту Стандарту обов’язкової навчаль-

ної програми з мистецтва) Wang Anguo Huayin Network. https://www.huain.com/article/other/2022/0810/1145.

html

趙陳靜。近十年中國民族聲樂教學發展概況.信陽學院學報, (2021). Чжао Ченьцзін. Огляд розвитку викладання

китайської народної вокальної музики протягом останнього десятиліття. Журнал Сіньянського колед-

жу. 34.

林美美。將傳統音樂文化融入高校聲樂教學中。佳木斯職業學院學報, (2020). (Лін Меймей. Інтеграція традиційної

музичної культури у викладання вокальної музики у коледжах та університетах. Журнал професійного

коледжу Цзямусі, 36 (09). http://rportal.lib.ntnu.edu.tw:8080/server/api/core/bitstreams/c95f8fc5-8a9f-4f42-

aa8d-d5751da7258d/content

REFERENCES

Bezemchuk, L., & Fomin, V. (2021). Formation of Integration and Pedagogical Skills of the Future Teacher of

Music Art in the Conditions Master’s Degree. Professional Art Education, 2(1), 12–19. https://doi.org/10.34142/270

91805.2021.2.01.02 [in Ukrainian]

Fomin, V., Sokolova, A., Dzivaltivskyi, M., Vasylieva, O., Parfentieva, I., & Martynenko, I. (2022). Peculiarities of

Training Future Teachers of Music Art in Higher Educational Institutions in Terms of Distance Learning. Revista

Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 14(4), 219-229. https://doi.org/10.18662/rrem/14.4/638 [in English]

Kominarets, T., Fomin, V., Bieloliptseva, O., Tkachenko, M., Malykhin, A., & Pryshliak, O. (2022). Strategic Tasks of

Contemporary Education: Formal, Nonformal, Informal. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala,

14(4), 394-407. https://doi.org/10.18662/rrem/14.4/647 [in English]

Sokolova, A., Fomin, V., Tkachenko, M., Vasylieva, O., Parfentieva, I., & Martynenko, I. (2022). Professionally

Oriented Tasks in the System of Professional Training of Musical Art Teachers. Revista Romaneasca Pentru Educatie

Multidimensionala, 14(2), 257-267. https://doi.org/10.18662/rrem/14.2/579 [in English]

Van, Tao. (2021). Vykhovannia profesionaliv muzychnoi osvity v koledzhakh i universytetakh za bazovoiu

hramotnistiu [Education of professional music education in colleges and universities according to basic literacy].

Daguan, 11, 121-122 [in Ukrainian]

Derzhavni standarty. (2019). Ministerstvo osvity i nauky Ukrayiny [State standards. Ministry of Education and

Science of Ukraine]. https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/ derzhavni-standarti [in Ukrainian]

Lozova, V., &Trotsko, H. (2002). Teoretychni osnovy vykhovannya i navchannya.[ Theoretical foundations of

education and teaching]. Navchalʹnyy posibnyk. Kharkiv: OVS, 400. https://studle.net/preview/5512546/ [in

Ukrainian]

Li Sinʹtsze (2022). Formuvannya profesiyno oriyentovanoho estetychnoho smaku u maybutnikh vchyteliv

muzyky v systemi pedahohichnoyi osvity KNR. [Formation of a professionally oriented aesthetic taste in future

music teachers in the pedagogical education system of the People’s Republic of China]. Kharkivsʹkyy natsionalʹnyy

Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

pedahohichnyy universytet imeni H. S. Skovorody, 253 [in Ukrainian].

Masol, L. M. (2020). Intehratyvni tekhnolohiyi formuvannya predmetnykh kompetentnostey uchniv pochatkovykh

klasiv u protsesi navchannya intehrovanoho kursu «Mystetstvo» [Integrative technologies for the formation of

subject competencies of primary school students in the process of teaching the integrated course «Art»]. Mystetstvo

ta osvita, №2 (96). https://doi.org/10.32405/2308-8885-2020-2-2-9 [in Ukrainian]

Nova Ukrainska Shkola: kontseptualni zasady reformuvannia serednoi shkoly [New Ukrainian School:

conceptual foundations of secondary school reform]. (2016). Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/

media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf [in Ukrainian].

Orlov, V. (2003). Profesiyne stanovlennya vchyteliv mystetsʹkykh dystsyplin. [Professional development of art

teachers discipline]. Naukova dumka. 262 [in Ukrainian].

Osvitnya prohrama «Muzychne mystetstvo v zakladakh osvity» Kharkivsʹkoho natsionalʹnoho pedahohichnoho

universytetu imeni H.S.Skovorody (2022) [Educational program «Musical art in educational institutions» of Kharkiv

H.S. Skovoroda National Pedagogical University] [in Ukrainian]

Otych, O. (2008). Pedahohika mystetstva. Sutnistʹ ta mistse v systemi nauk pro osvitu. [Art pedagogy. Essence

and place in the system of educational sciences]. Mystetstvo ta osvita. 2 (48). 13-17. https://lib.iitta.gov.

ua/706489/1/%D0%9E%D1%82%D0%B8%D1%87%20%D0%9E..pdf [in Ukrainian]

Pedahohichna maysternistʹ (2004). [Pedagogical skill]. Pidruchnyk za red. I. A. Zyazyuna. Vyshcha shkola. 422 [in

Ukrainian]

Padalka, H. (2008). Pedahohika mystetstva. [Art pedagogy]. Osvita Ukrayiny. 274. https://studle.net/

preview/5191220/ [in Ukrainian]

Savchenko, O. (2010). Systemnyy pidkhid do modernizatsiyi zmistu zahalʹnoyi serednʹoyi osvity [A systematic

approach to the modernization of the content of the general secondary education]. Ridna shkola. (1-2). 3-7. [in

Ukrainian]

Smyrnova, T. (2016). Khoroznavstvo. [Chorology]. Navchalʹnyy posibnyk. Kharkiv.201. [in Ukrainian]

Standarty muzychnykh navchalnykh prohram dlia zvychainykh serednikh shkil [Music Curriculum

Standards for Ordinary High Schools]: Ministerstvo osvity Kytaiskoi Narodnoi Respubliky. (2018). Beijing: People’s

Education Press. http://www.moe.gov.cn/srcsite/A26/s8001/200303/W020200401347867575994.pdf [in China]

Chzhou, Minʹ (2022). Vykhovannya estetychnoho smaku v maybutnikh muzychno-pedahohichnykh pratsivnykiv

u zakladakh vyshchoyi osvity Kytayu zasobamy vokalʹnoyi maysternosti. [Education of aesthetic taste in future

musical teaching staff in higher education institutions of China by means of vocal skills]. Dysertatsiya. Kharkivsʹkyy

natsionalʹnyy pedahohichnyy universytet imeni H. S. Skovorody. 242. [in Ukrainian]

《义务教育艺术课程标准（2022 年版）》相关内容研读 (Doslidzhennya zmistu Standartu obovʺyazkovoyi

navchalʹnoyi prohramy z mystetstva). Wang Anguo Huayin Network. https://www.huain.com/article/

other/2022/0810/1145.html [in China]

趙陳靜。近十年中國民族聲樂教學發展概況.信陽學院學報, (2021). Chzhao Chenʹtszin. Ohlyad rozvytku vykladannya

kytaysʹkoyi narodnoyi vokalʹnoyi muzyky protyahom ostannʹoho desyatylittya. Zhurnal Sinʹyansʹkoho koledzhu. 34.

[in China]

林美美。將傳統音樂文化融入高校聲樂教學中。佳木斯職業學院學報, (2020). (Lin Meymey. Intehratsiya

tradytsiynoyi muzychnoyi kulʹtury u vykladannya vokalʹnoyi muzyky u koledzhakh ta universytetakh. Zhurnal

profesiynoho koledzhu Tszyamusi, 36 (09). http://rportal.lib.ntnu.edu.tw:8080/server/api/core/bitstreams/

c95f8fc5-8a9f-4f42-aa8d-d5751da7258d/content [in China]

Надійшла до редакції / Received: 04.03.2023

Рекомендовано до друку / Accepted: 19.04.2023

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

The article theoretically substantiates and practically conrms the peculiarities of the training

of future music and pedagogical workers in the modern conditions of standardization of the content

of school art education in Ukraine and the People’s Republic of China

Methods & methodology. Peculiarities of implementing the updated content of art education

in practical work with students based on the principles of integration were studied. The concept of

«content of education», «updating the content of education», «updating the content of secondary school

art education» in the context of integrated education is analyzed.

The scientic novelty. Pedagogical conditions for the training of music majors of Ukraine and

the People’s Republic of China by means of integrated education have been claried. The concept of

the structure of the content of the educational subject «Art» has been expanded in accordance with

the new requirements of the standardization of the art industry. The practical aspect of implementing

the updated content of art education in lessons with schoolchildren is given

Results. Pedagogical conditions for the training of future music-pedagogical workers to solve

modern problems of teaching the updated content of school art education are theoretically and

practically substantiated. Among the main ones, attention is focused on creating a positive atmosphere

in the process of practical work with schoolchildren; achievement of the dialogic component during

the interaction between the teacher and the student in art lessons; giving priority to practical activities

based on the principles of integrated education in the process of implementing the updated content

of school art education. The research directions of the music-pedagogical opinion of Ukrainian and

Chinese scientists regarding the principle of integrated education in the eld of art education of the

People’s Republic of China and Ukraine were analyzed. The components of the training of future music-

pedagogical workers are disclosed: motivational and cognitive; constructive-gurative; evaluative

and practical, which effectively affect practical work with students in the conditions of integrated

content of art school education. Practical examples of working with students in the conditions of the

updated content of art school education based on the principles of integration are given.

Keywords: music teacher, updating the content of art education, integrated education, higher

music education of the People’s Republic of China, training a future music teacher in Ukraine.

PREPARATION OF THE FUTURE OF MUSIC AND

PEDAGOGICAL EMPLOYEES IN UKRAINE AND

CHINA BEFORE PRESENTATION OF THE UPDATED

CONTENT OF SECONDARY SCHOOL EDUCATION

ON THE PRINCIPLES OF INTEGRATION

Ph.D. of Pedagogical Sciences, associate

professor,

Docent of Musical Art Department,

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University

Kharkiv, Ukraine

еmail: blv2007@ukr.net

https://orcid.org/0000-0002-9745-6594

PhD student at the Department of Educology and

InnovativePedagogy, H.S. Skovoroda Kharkiv

National Pedagogical University,

Kharkiv, Ukraine

еmail: wuyue0126@163.com

https://orcid.org/0000-0002-6398-8568

DOI 10.34142/27091805.2023.4.01.02