Постановка проблеми та її зв’язок з важли-
вими науковими та практичними завданнями.
В урядових документах, зокрема законах України
«Про освіту» (2017), «Про загальну середню освіту»
(2022), «Про вищу освіту» (2014), Державній про-
грамі «Вчитель» (2002), Національній доктрині ро-
звитку освіти України в ХХ столітті (2002), Націо-
нальній стратегії розвитку освіти в Україні до 2021
року (2013), йдеться про високі вимоги щодо рівня
професійної підготовки вчителя, удосконалення
якої є метою й засобом соціально-економічного та
духовного прогресу суспільства. Розглядаючи про-
блему якісної професійної підготовки майбутньо-
го вчителя, не можливо обійти один із важливих
її аспектів голосовий, оскільки голос є основним
інструментом професійної діяльності. За даними
психологів, ефективність процесу комунікації на
55 % залежить від візуальних уявлень, пов’язаних
із зовнішнім виглядом, виразністю міміки, жестів,
на 38 % забезпечується якістю голосу, його моду-
льованістю, чіткістю та акцентованістю мови й
лише 7 % визначається значенням слів. Саме тому,
за класифікацією Союзу європейських фоніатрів
(UEP), професія педагога належить до професії з
високими вимогами до якостей голосу (Morrow, &
Connor, 2011). Для педагога надзвичайно важливо
не тільки мати технічно підготовлений голосомов-
ний апарат, а й уміти підтримувати його у здоро-
вому та працездатному стані, а також правильно
та ефективно використовувати залежно від умов і
завдань педагогічної діяльності.
Аналіз наукових досліджень і публікацій.
Сучасними вченими досліджувалися різні аспек-
ти проблеми підготовки майбутнього вчителя до
У статті обґрунтовується сутність голосової культури майбутнього вчителя та структуру, яка
представлена єдністю чотирьох взаємопов’язаних структурних блоків: професійно-педагогічного, тех-
нічного, гігієнічного, психологічного. Новизна дослідження полягає в цілісному виділенні функціональних
компонентів, що забезпечують реалізацію структурних компонентів голосової культури, а їх виділення
розкриває процесуальну сторону цього питання. Встановлено, що голосова культура має складну струк-
туру, яка представлена єдністю чотирьох взаємопов’язаних блоків: професійно-педагогічного, технічного
(забезпечення підготовки голосового апарату до підвищеного голосового навантаження),гігієнічного (під-
тримка голосового апарату у здоровому та працездатному стані), психологічного (спрямовання на до-
сягнення взаєморозуміння з іншими суб’єктами педагогічного процесу шляхом урахування особливостей
голосоутворення). Виділені структурні блоки представлені єдністю чотирьох універсальних для кожного
структурного блоку компонентів: мотиваційно-аксіологічного, когнітивного, діяльнісно-практичного
та рефлексивного. Виходячи зі специфіки діяльності вчителя та варіативності його взаємин, визначено
основні функції: пізнавальна, гностична, ціннісно-орієнтаційна, прогностично-орієнтована, прогностич-
но-профілактична, комунікативна, розвивально-виховна, енергетична, розподільна, захисна, рефлексивна.
Доведено, що оволодіння вчителем культурою голосу дозволяє зменшити негативний вплив факторів про-
фесійної діяльності на стан голосового апарату вчителя та підтримувати стан голосового апарату в
здоровому та працездатному стані. Сформульовано припущення, що розвиток вокальної культури допо-
магає досягти кращої взаємодії з оточуючими і з мінімальними наслідками для стану свого голосового
апарату.
Ключові слова: голос, голос мовлення, порушення голосу, майбутні вчителі, культура голосу, струк-
турні блоки, структурно-функціональні компоненти, професійна підготовка.
УДК 378.147: 159.925.8
DOI 10.34142/27091805.2022.3.02.03
СТРУКТУРА РОЗВИТКУ ГОЛОСОВОЇ КУЛЬТУРИ
МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ
(теоретико-методологічний аспект)
© Перетяга Людмила Євгенівна
доктор педагогічних наук, професор, Хар-
ківський національний педагогічний
університет імені Г. С. Сковороди
Харків, Україна
email: leperetyagavvmakarov@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-3686-2601
Volume 3 (2) 2022Professional Art Education
24 © Lyudmyla Peretyaha
професійної діяльності. Це знайшло відображен-
ня в працях педагогів А. Бойко (2009), І. Глазкової
(2004), Н. Гузій (2007), І. Зязюн (2011), А. Капської
(2010), В. Лозової (2002), О. Отич (2014), І. Пальшко-
ва (2014), Л. Пєхоті (2003); психологів (Бех, 2018), та
інших. Традиційно питання розвитку голосу вирі-
шувалися в межах підготовки вчителів музики,
передбачаючи розвиток вокального голосу (Л. Гав-
риленко (2012), Н. Гребенюк (2016), Л. Василенко,
О. Прядко (2012) та ін.). Між тим питання мовного
голосу педагога завжди охоплювало більш широке
коло професійних умінь, пов’язаних із: педагогіч-
ною майстерністю (М. Барахтян (2018), Є. Барбіна
(2012), І. Зязюн (2013), В. Семиченко (2007), Н. Тара-
севич (2012) та ін.); педагогічною технікою (О. Аб-
дуліна, І. Зазюн, В. Кан-Калік, В. Лісовська, О. Сав-
ченко, Н. Тарасевич) та інших.
Спостереження за професійною діяльністю
вчителів та результати їхнього анкетування дово-
дять, що саме голос найчастіше їх «підводить». Це
може виявлятися по-різному: від суб’єктивних від-
чуттів (швидкої стомлюваності голосу, обмеження
діапазону звучання, сухості в гортані, першінні)
до повної втрати голосу. Порушення голосу зни-
жують працездатність практично в усіх людей, а
для представників голосомовних професій стають
причиною того, що педагоги не можуть виконува-
ти свої професійні обов’язки в повному обсязі та
створюють загрозу професійній придатності. За
даними лікарів-фоніатрів, рівень порушень голо-
су серед педагогів у середньому становить 65 %
(Лаврова, 2007). Останнім часом спостерігається
тривожна загальносвітова тенденція збільшення
кількості порушень голосу серед педагогів із 30
40 % (30 60-ті рр. ХХ ст.) до 55 60 % випадків у
90-ті роки ХХ ст. За останніми дослідженнями, 86
% учителів загальноосвітніх шкіл мають функціо-
нальні порушення голосу (Morrow, & Connor, 2011).
Проблеми з голосом цікавлять широкий загал
не тільки вітчизняних, але й зарубіжних дослід-
ників, серед яких слід виділити праці L. Darnley
(2005), E. Vilkman (2004), E. Niebudek-Bogusz (2006),
M. Sliwińska-Kowalska (2006), S. Martin (2005) та ін.
Світова спільнота щорічно 16 квітня, починаючи
з 1999 року, відзначає Міжнародний день голосу
(WorldVoiceDay), мета якого привернути увагу
людей до свого голосута поширити знання про
способи підтримки голосового апарату у здорово-
му та працездатному стані.
Найбільш схильними до виникнення пору-
шень голосу є ті вчителі, які мають неправиль-
ну техніку голосоведіння, що призводить до
перенапруги голосового апарату. Це стає причи-
ною виникнення різного роду порушень голосу,
що виникає у працездатному віці (25–55 років)
(Niebudek-Bogusz, & Sliwińska-Kowalska, 2006) та
спричиняють тривалу непрацездатність, а іноді й
інвалідність (Лаврова, 2007), змушуючи педагогів
передчасно змінювати професію, а це позбавляє
суспільство кваліфікованих кадрів (Шидловська,
2011, с. 224). Збільшення пенсійного віку в Україні
вимагає від педагогів ще ретельніше піклуватися
про стан свого голосового апарату, підтримуючи
його в здоровому та працездатному стані. Най-
більш схильними до виникнення порушень голо-
су є вчителі-початківці. Так, за нашими досліджен-
нями, вже на першому році роботи 55 % молодих
педагогів мають різні за ступенем порушення
голосу, а в перші три роки роботи 72 %. Це дає
право стверджувати, що більшість випускників
педагогічних навчальних закладів не підготов-
лені належним чином до голосових навантажень,
оскільки не вміють правильно та ефективно во-
лодіти своїм голосом.
Зростаючий відсоток порушень голосу серед
дітей та підлітків (від 6 до 49 %) робить проблему
формування голосової культури в майбутніх учи-
телів особливо актуальною, оскільки голос учите-
ля, його манера спілкування є своєрідним зразком
для учнів, які досить легко засвоюють як гарні, так
і погані звички. Отже, вчитель має бути яскравим
прикладом правильного володіння голосомовним
апаратом і підготовленим до профілактичної ро-
боти щодо розвитку та охорони дитячого голосу.
Великі голосомовні навантаження, з якими
доводиться постійно стикатися педагогам усіх
спеціальностей, висувають підвищені вимоги до
стану голосового апарату, змушуючи шукати но-
вих ефективних шляхів його підтримки у здоро-
вому та працездатному стані, оскільки існуючі ме-
тоди дають короткочасний ефект, бо не усувають
головну причину захворювань невміле викори-
стання голосу.
Отже, виникає необхідність у застосуванні
нових, ефективних способів, спрямованих, пе-
редусім, на профілактику виникнення проблем
у роботі голосового апарату, орієнтованих на
цілеспрямовану підготовку майбутніх учителів
до великих голосових навантажень шляхом ово-
лодіння навичками правильного та ефективного
володіння голосомовним апаратом (Казюк, 2019).
Аналіз наукової літератури показав, що го-
лос сьогодні є предметом дослідження багатьох
наук:соціології, психології, лінгвістики, риторики,
Professional Art Education Volume 3 (2) 2022 Scientic Journal
© Людмила Перетяга
26
фізики (акустики), фізіології, фоніатрії, логопедії,
фонопедії тощо. Кожна з наук вивчає певні аспек-
ти цього складного явища й має значні напра-
цювання в цьому напрямі, однак на сьогодні не
сформовано єдиного підходу до вивчення голосу.
Вирішення проблеми правильного та ефективно-
го володіння голосом представниками голосомов-
них професій можливе лише на основі інтегратив-
ного підходу, на необхідності якого неодноразово
наголошували фахівці-фоніатри (Казюк, 2019).
Одним із шляхів вирішення цієї проблеми
є формуванняголосової культури. Проведений
аналіз наукової літератури засвідчив, що, незва-
жаючи на те, що сучасні науковці використову-
ють термін голосова культура, однак не розкрива-
ють його зміст і структурні компоненти, а відтак,
відсутнє теоретико-методологічне обґрунтування
змісту голосової культури майбутнього педагога
(Hazlett, Duffy, & Moorhead, 2011).
Формулювання цілей та завдань статті.
Метою статті є теоретико-методологічне обґрун-
тування змісту голосової культури майбутнього
педагога.
Виклад основного матеріалу. Голосова
культура майбутнього педагога розглядається як
складне, інтегроване, динамічне, особистісне ква-
дроутворення, що містить сукупність відносно
статичних (структурних) і процесуальних (функ-
ціональних) компонентів, що дозволяє педагогам
правильно та ефективно використовувати голо-
сомовні якості залежно від умов і завдань про-
фесійної діяльності, досягаючи тим самим кращої
взаємодії з оточуючими з мінімальними наслідка-
ми для стану свого голосового апарату (Перетяга,
2014).
Голосова культура має складну структуру.
Це квадроутворення, що містить чотири взаємо-
пов’язані блоки: професійний (педагогічний), гі-
гієнічний, технічний, психологічний. Виділення
кожного з них забезпечує реалізацію важливих та
необхідних умов для досягнення правильного та
ефективного використання голосу, що може здій-
снюватися не тільки на професійному, а й на поб-
утовому рівні.
На рис. 1 представлено блочну структуру го-
лосової культури майбутніх учителів.
Volume 3 (2) 2022Professional Art Education
© Lyudmyla Peretyaha
БЛОЧНА СТРУКТУРА ГОЛОСОВОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ
Професійний
(педагогічний) блок
Забезпечує правильне
та ефективне викори-
стання голосомовних
можливостей у педаго-
гічній діяльності залеж-
но від завдань та умов
праці з мінімальними
наслідками для ста-
ну голосового апарату
педагога.
Гігієнічний блок
Забезпечує підтриман-
ня голосового апарату в
здоровому та працездат-
ному стані.
Технічний блок
Забезпечує підготовку
голосомовного апарату
до майбутніх голосових
навантажень шляхом
удосконалення голосо-
мовних якостей, ство-
рюючи «підґрунтя»
для творчої реалізації
голосу.
Психологічний блок
Забезпечує досягнен-
ня кращої взаємодії та
взаєморозуміння з ото-
чуючими шляхом ура-
хування особливостей
звучання голосу.
Рис. 1. Блочна структура голосової культури майбутніх учителів
27
На рис. 1 представлено універсальну модель
голосової культури для представників усіх голосо-
мовних професій, але її змістове наповнення буде
змінюватися залежно від особливостей професій-
ної діяльності представника голосомовної про-
фесії. Зупинимося на розгляді голосової культури
майбутнього педагога.
Перший блок професійний (педагогічний)–
є найголовнішим серед інших, оскільки здійснює
вплив на зміст інших блоків. Таке твердження
ґрунтується на тому, що всі представники голосо-
мовних професій хоча активно й використовують
голос у професійній діяльності, однак застосову-
ють різні його види.
Так, мовний голос є домінуючим у професій-
ній діяльності читців, акторів, екскурсоводів,
агітаторів, юристів, військових, дикторів радіо й
телебачення, керівників, диспетчерів, логопедів,
вихователів дошкільних установ, учителів та
викладачів навчальних закладів різних рівнів та
інші; вокальний голос: співаки різних жанрів та
інші; вокально-мовний: театральні актори, му-
зичні керівники дошкільних закладів, учителі
музики в загальноосвітніх навчальних закладах,
священики та інші. Варіативність використання
різних видів голосу обумовлено завданнями про-
фесійної діяльності.
Другий блок гігієнічний передбачає під-
тримання голосового апарату у здоровому та пра-
цездатному стані та створює передумови для ово-
лодіння іншими блоками, оскільки впоратися з
підвищеним голосовим навантаженням як під час
роботи з технічного вдосконалення, так і під час
професійної діяльності може лише здоровий голо-
совий апарат.
Третій блок технічний обумовлений не-
обхідністю спеціальної підготовки голосомовного
апарату майбутніх представників голосомовних
професій до активного використання в професій-
ній діяльності.
Аналіз наукової літератури та власні спосте-
реження довели, що в повсякденному житті голо-
совий апарат людини дуже легко справляється з
голосовим навантаженням, тому що не має необ-
хідності говорити довго, голосно та перед великою
аудиторією незнайомих людей, що позбавляє від
додаткового хвилювання та навантаження на го-
лосовий апарат.
З огляду на те, що голосомовні якості біль-
шості людей недосконалі, виникає необхідність
у технічному вдосконаленні голосу шляхом роз-
криття природного потенціалу та оволодінні
прийомами правильного й ефективного викори-
стання в професійній діяльності, що дозволяє мак-
симально використовувати природний голосовий
потенціал особистості при мінімальних наслідках
для організму педагога.
Четвертий блок психологічний. Оскіль-
ки для педагога важливо, щоб його слова були не
тільки почуті, а й як найкраще сприйняті оточую-
чими, виникає необхідність у виділені останнього
четвертого блоку психологічного, що ґрунтуєть-
ся на сучасних здобутках з психології, лінгво-пси-
хології та невербальної комунікації й дозволяє до-
сягнути кращої взаємодії з оточуючими на основі
врахування особливостей звучання голосу.
Будова кожного із виділених блоків представ-
лена чотирма універсальними компонентами, а
саме: мотиваційно-ціннісним, когнітивним, діяль-
нісно-практичним та особистісно-рефлексивним,
що відображають послідовність формування
блоків голосової культури (див. рис. 2).
Між виділеними структурними компонента-
ми голосової культури та блоками існують між-
компонентні та міжблочні зв’язки, що впливають
один на одній та спричиняють розвиток кожного
з них.
Мотиваційно-ціннісний компонент харак-
теризується потребами в удосконаленні власних
голосомовних якостей, інтересом до розширення
знань про голос, ціннісним ставленням до голо-
су як основного інструмента професійної діяль-
ності педагога, від стану та працездатності якого
залежить «професійне довголіття» педагога, успіх
професійної діяльності, який легко пошкодити та
важко відновити.
Когнітивний компонент охоплює систему
знань про голос, що ґрунтується на досягненні різ-
них сучасних наук про голос (анатомії, фізіології,
гігієни, фоніатрії, фонопедії, логопедії), які є важ-
ливими для професійної діяльності педагога.
Діяльнісно-практичний компонент голосової
культури майбутнього вчителя характеризується
системою умінь (гігієнічних, технічних, психоло-
гічних і професійних (педагогічних)) для правиль-
ного та ефективного використання голосового
апарату.
Особистісно-рефлексивний компонент пе-
редбачає самооцінку звучання голосу з подаль-
шим цілеспрямованим удосконаленням знань,
умінь та навичок, а також прагнення до їх удоско-
налення.
Professional Art Education Volume 3 (2) 2022 Scientic Journal
© Людмила Перетяга
28
Виокремлення структурних компонентів не
є достатнім для розкриття суті голосової культури
майбутнього вчителя, оскільки структура не від-
творює її дієвості у професійної діяльності.
Виходячи з цього, виникає необхідність у ви-
світленні функціональних компонентів голосової
культури майбутнього вчителя, що характеризу-
ються зв’язком зі структурними компонентами
та між собою. Кожна із функцій відображає різ-
номанітність вирішення вчителем педагогічних
завдань, виходячи з яких, визначаємо основні
функції, а саме:
пізнавальну (спрямована на забезпечення
майбутніми вчителями системи інтегративних
знань про голос, що є здобутками різних наук);
гностичну (сприяє засвоєнню й узагаль-
ненню знань, умінь, набуттю досвіду правильного
та ефективного використання голосу в професій-
ній діяльності, сприяє інтелектуальному розвитку
особистості майбутнього вчителя);
ціннісно-орієнтаційну (орієнтує поведінку
майбутніх учителів, спираючись на ціннісне став-
лення до голосу);
прогностичну-спрямувальну (прогнозує
звучання голосу майбутнього вчителя залежно
від завдань та умов професійної діяльності);
прогностично-передбачувальну (передба-
чає поведінку інших на основі врахування особли-
востей звучання голосу);
розвивально-виховну (сприяє розвит-
ку особистості майбутнього вчителя, його вмінь
аналізувати навчально-виховні ситуації та корек-
тно використовувати голосомовні якості залежно
від завдань та умов педагогічної діяльності;
комунікативну (забезпечує встановлення
та підтримку ефективної взаємодії із суб’єктами
педагогічного процесу);
енергетичну (сприяє максимальному роз-
Volume 3 (2) 2022Professional Art Education
© Lyudmyla Peretyaha
Рис. 2 Структура голосової культури
29
криттю природних голосових якостей педагога
при мінімальних наслідках для стану голосового
апарату);
дозувальну (приводить у відповідність
кількість голосового навантаження на основі вра-
хування стану та можливостей голосового апара-
ту);
захисну (дозволяє правильно, ефективно
та безпечно використовувати голосомовний апа-
рат у професійній діяльності, попереджуючи ви-
никнення порушень голосу);
рефлексивну (забезпечує розвиток яко-
стей та здібностей оцінити стан голосового апара-
ту, спонукає до постійного вдосконалення роботи
голосомовного апарату);
корекційну (сприяє корекції звучання го-
лосу педагога).
Визначення функціональних компонентів
голосової культури підкреслює багатоаспектність
змісту цього поняття. Установлено, що функції за-
безпечують реалізацію структурних компонентів
голосової культури, а їх виділення розкриває її
процесуальну сторону. Таким чином, розроблено
й теоретично обґрунтовано структуру голосової
культури майбутнього вчителя. Сукупність мето-
дологічних підходів (системного, культурологіч-
ного, особистісно-діяльнісного, ресурсного, тех-
нологічного) дозволяє досліджувати суть, зміст,
структуру голосової культури й забезпечити тех-
нологію формування голосової культури майбут-
ніх учителів.
Уважаємо, що процес формування голосової
культури є тривалим у часі й має продовжуватися
впродовж професійної діяльності представників
голосомовних професій.
Таке твердження ґрунтується на тому, що го-
лос є унікальним явищем, який, незважаючи на
численні дослідження, продовжує залишатись до
кінця не вивченим. Завдання професійного на-
вчального закладу в цьому процесі сформувати
всі структурні компоненти виокремлених нами
блоків на необхідному достатньому рівні для пра-
вильного та ефективного, а найголовніше, безпеч-
ного використання голосомовних якостей у про-
фесійній діяльності.
Висновки. Отже, володіння педагогом голосо-
вою культурою дозволяє зменшувати негативний
вплив чинників професійної діяльності на стан
голосового апарату педагога, а також підтримува-
ти стан голосового апарату у здоровому і працез-
датному стані шляхом технічного вдосконалення
його роботи та оволодіння ефективними прийо-
мами його використання залежно від завдань та
умов професійної діяльності, досягаючи кращої
взаємодії з оточуючими з мінімальними наслідка-
ми для стану свого голосового апарату.
Перспективним напрямом подальшої робо-
ти є виявлення потенціалу фахових дисциплін з
метою формування голосової культури майбутніх
педагогів.
Professional Art Education Volume 3 (2) 2022 Scientic Journal
© Людмила Перетяга
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Hazlett, D. E., Duffy, O. M., & Moorhead, S. A. (2011). Review of the impact of voice training on the vocal quality
of professional voice users: implications for vocal health and recommendations for further research. Journal of
voice : ocial journal of the Voice Foundation, 25(2), 181–191. https://doi.org/10.1016/j.jvoice.2009.08.005
Martin, S., Darnley , L., (2005). Theteach in gvoice. Whurr Publisher, 192 р.
Morrow, S. L., & Connor, N. P. (2011). Comparison of voice-use proles between elementary classroom and
music teachers. Journal of voice : ocial journal of the Voice Foundation, 25(3), 367–372. https://doi.org/10.1016/j.
jvoice.2009.11.006
Niebudek-Bogusz, E., & Sliwińska-Kowalska, M. (2006). Ocena przydatności analizy akustycznej z
zastosowaniem próby obciazeniowej w diagnostyce chorób zawodowych narzadu głosu [Applicability of voice
acoustic analysis with vocal loading testto diagnostics of occupational voice diseases]. Medycyna pracy, 57(6),
497–506.
Vilkman E. (2004). Occupational safety and health aspects of voice and speech professions. Folia phoniatrica
et logopaedica : ocial organ of the International Association of Logopedics and Phoniatrics (IALP), 56(4), 220–253.
https://doi.org/10.1159/000078344
30
Абдуліна, Н. (б.д.). Естетичне виховання майбутніх вчителів сільської школи. https://library.udpu.
edu.ua/library_les/psuh_pedagog_probl_silsk_shkolu/5/visnuk_29.pdf
Барахтян, М. (2018). Роль риторичної освіти у формуванні комунікативної компетентності майбут-
нього вчителя. Педагогічні науки, (139), 20–25. https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/24327/
Barakhtyan.pdf?sequence=1
Барбіна, Є. (2012). Мистецтво моделювання викладачем ВТНЗ успіху професійно-педагогічної діяль-
ності у процесі підвищення професійної компетентності. Науковий вісник Південноукраїнського національ-
ного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського, 7-8. http://nbuv.gov.ua/UJRN/punpu_2012_7-8_20
Бех, І. (2018). Особистість на шляху до духовних цінностей. «Букрек». https://lib.iitta.gov.ua/717891/1/
Особистість_на_шляху_до_духовних_цінностей.pdf
Бойко, А. Л. (2009). Науково-методичний супровід професійно-педагогічної підготовки вчителя. Педа-
гогічні науки, (2), 55-63. http://surl.li/kkgsq
Гавриленко, Л. М. (2012). Вокально-методичні принципи навчання дітей співу за М. Леонтовичем.
Педагогічна освіта: теорія і практика, (12), 310-313. http://surl.li/kkgsv
Глазкова, І. Я. (2004). Підготовка майбутнього вчителя до організації навчального діалогу в професій-
ній діяльності. Автореферат дис. канд. пед. наук: Бердянський національний держ. ун-т.–Харків.
Гузій, Н. В. (2007). Категорія професіоналізму в теорії і практиці підготовки майбутнього педагога.
Національний педагогічний університет імені МП Драгоманова. Київ.
Зязюн, І. (2013). Історичні витоки психологічної педагогіки. Рідна школа, (11), 3–12. http://nbuv.gov.ua/
UJRN/rsh_2013_11_3.
Казюк, Л.Н. (2019). Функціональні порушення голосу (ФПГ). Практична медицина, 6 серпня.
https://www.seaclinic.ks.ua/praktika/funktsionalni-porushennya-golosu-fpg.html
Капська, А. (2010). Деякі аспекти професійної підготовки соціальних педагогів і соціальних праців-
ників. Вісник Глухівського національного педагогічного університету ім. О. Довженка. Серія: Педагогічні
науки, (15), 12-16.
Лаврова, Є. В. (2007). Історичний аспект проблеми вивчення голоси і його патології та її сучасний
стан. Логопедія. Основи фонопедії. Глава 1. http://um.co.ua/14/14-3/14-38755.html
Лозова, В. (2002). Педагогічна підготовка викладачів вищих навчальних закладів. Педагогіка та пси-
хологія, (21), 60–63.
Отич, О. (2014). Основи педагогічної майстерності викладача професійної школи. Поліграфічно-видав-
ничий центр ТОВ «Імекс-ЛТД». https://lib.iitta.gov.ua/26548/1/2652_OTICH_KIEB-2.pdf
Пальшкова, І. (2014). Підготовка вчителя в контексті сучасної гуманістичної освітньої парадигми. Пе-
дагогіка вищої та середньої школи, (43), 223–229. http://nbuv.gov.ua/UJRN/PVSSh_2014_43_44
Перетяга, Л.Є., (2014). Теоретичні засади формування голосової культури майбутнього вчителя : моно-
графія. Харків : Планета-Принт, 312 с.
Пєхота, Л. (2003). Професійна підготовка майбутнього педагога в системі виховної роботи університе-
ту. Педагогічні науки, (15), 41–45. https://lib.chmnu.edu.ua/pdf/naukpraci/pedagogika/2003/28-15-6.pdf
Про вищу освіту. Закон України № 1556-VII (2014) (Україна). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-
18#Text
Про загальну середню освіту. Закон України 2315-IX (2022) (Україна). https://zakon.rada.gov.ua/laws/
show/2315-20#Text
Про затвердження Державної програми «Вчитель», 379 (2002) (Україна). https://osvita.ua/legislation/
Ser_osv/3243/
Volume 3 (2) 2022Professional Art Education
© Lyudmyla Peretyaha
31
Про національну доктрину розвитку. Закон України 347 (2002) (Україна) https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/347/2002#Text
Про освіту. Закон України 2145-VIII (2017) (Україна). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19/
page
Прядко, О. (2012). Вплив особистості педагога-вокаліста на процес співацького розвитку студентів
музично-педагогічних спеціальностей вищих навчальних закладів. 127–130. https://enpuir.npu.edu.ua/
bitstream/handle/123456789/9585/Pryadko.pdf?sequence=1
Семиченко, В. (2007). Проблеми і пріоритети професійної підготовки. Педагогічний дискурс, (1),
119–127.
Тарасевич, Н. (2012). Педагогічна майстерність у вимірах суб'єктного підходу до професійної діяль-
ності вчителя. Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського, (36),
43–47. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmdup_2012_1
Шидловська, Т.А., (2011). Функціональні порушення голосу. Київ, Логос, 523 с.
REFERENCES
Hazlett, D. E., Duffy, O. M., & Moorhead, S. A. (2011). Review of the impact of voice training on the vocal
quality of professional voice users: implications for vocal health and recommendations for further research.
Journal of voice : ocial journal of the Voice Foundation, 25(2), 181–191. https://doi.org/10.1016/j.jvoice.2009.08.005
[in English]
Martin, S., Darnley , L., (2005). Theteach in gvoice. Whurr Publisher, 192 р.
Morrow, S. L., & Connor, N. P. (2011). Comparison of voice-use proles between elementary classroom and
music teachers. Journal of voice : ocial journal of the Voice Foundation, 25(3), 367–372. https://doi.org/10.1016/j.
jvoice.2009.11.006 [in English]
Niebudek-Bogusz, E., & Sliwińska-Kowalska, M. (2006). Ocena przydatności analizy akustycznej z
zastosowaniem próby obciazeniowej w diagnostyce chorób zawodowych narzadu głosu [Applicability of voice
acoustic analysis with vocal loading testto diagnostics of occupational voice diseases]. Medycyna pracy, 57(6),
497–506. [in English]
Vilkman E. (2004). Occupational safety and health aspects of voice and speech professions. Folia phoniatrica
et logopaedica : ocial organ of the International Association of Logopedics and Phoniatrics (IALP), 56(4), 220–253.
https://doi.org/10.1159/000078344 [in English]
Barakhtyan, M. (2018). Rolʹ rytorychnoyi osvity u formuvanni komunikatyvnoyi kompetentnosti maybutnʹoho
vchytelya [The role of rhetorical education in the formation of communicative competence of the future teacher].
Pedahohichni nauky, (139), 20–25. https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/24327/Barakhtyan.
pdf?sequence=1 [in Ukrainian]
Barbina, YE. (2012). Mystetstvo modelyuvannya vykladachem VTNZ uspikhu profesiyno-pedahohichnoyi
diyalʹnosti u protsesi pidvyshchennya profesiynoyi kompetentnosti [The art of modeling the success of
professional and pedagogical activity by the teacher of VTN in the process of increasing professional competence].
Naukovyy visnyk Pivdennoukrayinsʹkoho natsionalʹnoho pedahohichnoho universytetu im. K. D. Ushynsʹkoho, 7-8.
http://nbuv.gov.ua/UJRN/punpu_2012_7-8_20
Bekh, I. (2018). Osobystistʹ na shlyakhu do dukhovnykh tsinnostey [Personality on the way to spiritual
values]. «Bukrek». https://lib.iitta.gov.ua/717891/1/Osobystistʹ_na_shlyakhu_do_dukhovnykh_tsinnostey.pdf
[in Ukrainian]
Boyko, A. L. (2009). Naukovo-metodychnyy suprovid profesiyno-pedahohichnoyi pidhotovky vchytelya
[Scientic and methodical support of professional and pedagogical teacher training]. Pedahohichni nauky, (2),
55-63. http://surl.li/kkgsq [in Ukrainian]
Professional Art Education Volume 3 (2) 2022 Scientic Journal
© Людмила Перетяга
32
Havrylenko, L. M. (2012). Vokalʹno-metodychni pryntsypy navchannya ditey spivu za M. Leontovychem
[Vocal-methodical principles of teaching children to sing according to M. Leontovych]. Pedahohichna osvita: teoriya
i praktyka, (12), 310-313. http://surl.li/kkgsv [in Ukrainian]
Hlazkova, I. Ya. (2004). Pidhotovka maybutnʹoho vchytelya do orhanizatsiyi navchalʹnoho dialohu v profesiyniy
diyalʹnosti [Preparation of the future teacher for the organization of educational dialogue in professional activities].
Avtoreferat dys. kand. ped. nauk: Berdyansʹkyy natsionalʹnyy derzh. un-t.–Kharkiv. [in Ukrainian]
Huziy, N. V. (2007). Katehoriya profesionalizmu v teoriyi i praktytsi pidhotovky maybutnʹoho pedahoha [The
category of professionalism in the theory and practice of training the future teacher]. Natsionalʹnyy pedahohichnyy
universytet imeni MP Drahomanova. Kyyiv. [in Ukrainian]
Zyazyun, I. (2013). Istorychni vytoky psykholohichnoyi pedahohiky [Historical origins of psychological
pedagogy]. Ridna shkola, (11), 3–12. http://nbuv.gov.ua/UJRN/rsh_2013_11_3 [in Ukrainian]
Kazyuk, L.N.(2019). Funktsionalʹni porushennya holosu (FPH) [Functional voice disorders (FVG)]. Praktychna
medytsyna, 6 serpnya. https://www.seaclinic.ks.ua/praktika/funktsionalni-porushennya-golosu-fpg.html
[in Ukrainian]
Kapsʹka, A. Y. (2010). Deyaki aspekty profesiynoyi pidhotovky sotsialʹnykh pedahohiv i sotsialʹnykh pratsivnykiv
[Some aspects of professional training of social teachers and social workers]. Visnyk Hlukhivsʹkoho natsionalʹnoho
pedahohichnoho universytetu im. O. Dovzhenka. Seriya: Pedahohichni nauky, (15), 12-16. [in Ukrainian]
Lavrova, Ye. V. (2007). Istorychnyy aspekt problemy vyvchennya holosy i yoho patolohiyi ta yiyi suchasnyy
stan [The historical aspect of the problem of studying the voice and its pathology and its current state]. Lohopediya.
Osnovy fonopediyi. Hlava 1. http://um.co.ua/14/14-3/14-38755.html [in Ukrainian]
Lozova, V. (2002). Pedahohichna pidhotovka vykladachiv vyshchykh navchalʹnykh zakladiv [Pedagogical
training of teachers of higher educational institutions]. Pedahohika ta psykholohiya, (21), 60–63. [in Ukrainian]
Otych, O. (2014). Osnovy pedahohichnoyi maysternosti vykladacha profesiynoyi shkoly [Basics of pedagogical
skill of a professional school teacher]. Polihrachno-vydavnychyy tsentr TOV «Imeks-LTD». https://lib.iitta.gov.
ua/26548/1/2652_otich_kieb-2.pdf [in Ukrainian]
Palʹshkova, I. (2014). Pidhotovka vchytelya v konteksti suchasnoyi humanistychnoyi osvitnʹoyi paradyhmy
[Teacher training in the context of the modern humanistic educational paradigm]. Pedahohika vyshchoyi ta
serednʹoyi shkoly, (43), 223–229. http://nbuv.gov.ua/ujrn/pvssh_2014_43_44 [in Ukrainian]
Peretyaha, L.YE., (2014). Teoretychni zasady formuvannya holosovoyi kulʹtury maybutnʹoho vchytelya :
monohraya [Theoretical foundations of the formation of the voice culture of the future teacher: monograph].
Kharkiv : Planeta-Prynt, 312 s. [in Ukrainian]
Pyekhota, L. (2003). Profesiyna pidhotovka maybutnʹoho pedahoha v systemi vykhovnoyi roboty universytetu
[Professional training of the future teacher in the educational system of the university]. Pedahohichni nauky, (15),
41–45. https://lib.chmnu.edu.ua/pdf/naukpraci/pedagogika/2003/28-15-6.pdf [in Ukrainian]
Pro vyshchu osvitu. Zakon Ukrayiny [About higher education. Law of Ukraine] № 1556-VII (2014) (Ukrayina).
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text [in Ukrainian]
Pro zahalʹnu serednyu osvitu. Zakon Ukrayiny [On general secondary education, Law of Ukraine] 2315-IX
(2022) (Ukrayina). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2315-20#Text [in Ukrainian]
Pro zatverdzhennya Derzhavnoyi prohramy «Vchytelʹ» [On approval of the State program «Teacher»], 379
(2002) (Ukrayina). https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/3243/ [in Ukrainian]
Pro natsionalʹnu doktrynu rozvytku. Zakon Ukrayiny [On the national doctrine of development, Law of
Ukraine] № 347 (2002) (Ukrayina) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/347/2002#Text [in Ukrainian]
Pro osvitu. Zakon Ukrayiny [On education, Law of Ukraine] 2145-VIII (2017) (Ukrayina). https://zakon.
rada.gov.ua/laws/show/2145-19/page [in Ukrainian]
Volume 3 (2) 2022Professional Art Education
© Lyudmyla Peretyaha
33
Pryadko, O. (2012). Vplyv osobystosti pedahoha-vokalista na protses spivatsʹkoho rozvytku studentiv
muzychno-pedahohichnykh spetsialʹnostey vyshchykh navchalʹnykh zakladiv [The inuence of the personality of
the teacher-vocalist on the process of singing development of students of musical and pedagogical specialties of
higher educational institutions]. 127–130. https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/9585/Pryadko.
pdf?sequence=1 [in Ukrainian]
Semychenko, V. (2007). Problemy i priorytety profesiynoyi pidhotovky [Problems and priorities of professional
training]. Pedahohichnyy dyskurs, (1), 119–127. [in Ukrainian]
Tarasevych, N. (2012). Pedahohichna maysternistʹ u vymirakh sub’yektnoho pidkhodu do profesiynoyi
diyalʹnosti vchytelya [Pedagogical skill in the dimensions of the subject approach to the teacher’s professional
activity]. Naukovyy visnyk Mykolayivsʹkoho derzhavnoho universytetu imeni V. O. Sukhomlynsʹkoho, (36), 43–47.
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmdup_2012_1 [in Ukrainian]
Shydlovsʹka, T.A., (2011). Funktsionalʹni porushennya holosu [Functional voice disorders]. Kyyiv, Lohos,
523 s. [in Ukrainian]
Professional Art Education Volume 3 (2) 2022 Scientic Journal
© Людмила Перетяга
Надійшла до редакції / Received: 25.08.22
Рекомендовано до друку / Accepted: 14.10.2022
34
Volume 3 (2) 2022Professional Art Education
© Людмила Перетяга
The purpose of the article essence of the voice culture of the future teacher and reveals the
structure, which is represented by the unity of four interconnected structural blocks: professional
(pedagogical), technical, hygienic, psychological.
Methods and methodology. The article used a set of methods typical for research of a similar
level, namely: the descent from the abstract to the concrete, a systemic, structural-activity approach;
method of scientic knowledge, comparison.
The novelty lies in the holistic identication of functional components that ensure the
implementation of the structural components of voice culture, and their selection reveals the procedural
side of this issue.
Results. It was established that voice culture has a complex structure, which is represented by the
unity of four interrelated blocks: professional and pedagogical, which ensures the full disclosure of voice
capabilities of representatives of pedagogical professions with a large voice load (teacher); technical
unit, which forms a “technical base” for active vocal use and ensures preparation of the vocal apparatus
for increased vocal load: hygienic unit, which maintains the vocal apparatus in a healthy and functional
state; psychological block, which is aimed at achieving mutual understanding with others (subjects
of the pedagogical process) by taking into account the peculiarities of voice formation. The selected
structural blocks are represented by the unity of four universal components for each structural block:
motivational-axiological, cognitive, activity-practical and reective. The named components reect the
sequence of the structure of the vocal culture blocks we have selected. Based on the specicity of the
teacher’s activities and the variability of his relationships, the main functions are dened: cognitive,
gnostic, value-oriented, prognostic-oriented, prognostic-prophylactic, communicative, developmental-
educational, energetic, distributional, protective, reexive-corrective.
Conclusions. A teacher’s mastery of voice culture allows reducing the negative impact of factors
of professional activity on the state of the teacher’s vocal apparatus. At the same time, it allows you
to maintain the state of the vocal apparatus in a healthy and functional state, through technical
improvement through mastering effective techniques for its use depending on the tasks and conditions
of professional activity. It can be assumed that the development of vocal culture helps to achieve better
interaction with others and with minimal consequences for the condition of one’s vocal apparatus.
Keywords: voice, speech voice, voice disorders, prospective teachers, voice culture, structural
blocks, structural and functional components, professional training.
DOI 10.34142/27091805.2022.3.02.03
THE STRUCTURE OF THE DEVELOPMENT
OF VOICE CULTURE OF FUTURE TEACHER
(Theoretical and methodological aspect)
© Lyudmyla Peretyaha
Doctor of Pedagogical Sciences, Professor,
H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical
University
Kharkiv, Ukraine
email: leperetyagavvmakarov@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-3686-2601