УДК 801.81(37.013):373.3

DOI 10.34142/27091805.2022.3.01.02

ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ФІЛОЛОГА-ФОЛЬКЛОРИСТА:

АНДРАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ

доктор педагогічних наук, професор,

завідувач відділу змісту і технологій

педагогічної освіти Інституту педаго-

гічної освіти і освіти дорослих імені

Івана Зязюна Національної академії

педагогічних наук України,

Київ, Україна

email: miravovk79@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-9109-9194

У статті розкрито теоретичні й практичні аспекти фахової підготовки майбутніх учителів му-

зичного мистецтва в умовах дистанційного навчання на платформі Moodle. Доведено, що специфіка фа-

хової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі організації дистанційного навчання

потребує нових розробок програмно-педагогічних систем і програмних засобів. Визначено певні педагогічні

умови, серед яких: наявність чіткого цілепокладання викладачів та студентів; комп’ютеризація навчаль-

ного процесу з фахових музичних дисциплін; опанування технологіями і засобами дистанційного навчання

з урахуванням специфіки музичної освіти; акцентування уваги на вибір змісту навчально-методичного

матеріалу для дистанційного навчання й створення сприятливого інформаційно-методичного середови-

ща; застосування мережевих технологій дистанційного навчання як середовища взаємодії суб’єктів музич-

но-педагогічної взаємодії. Наведено переваги й недоліки організації освітнього процесу майбутніх учителів

музичного мистецтва в умовах дистанційного навчання. Представлено рекомендації щодо використання

ефективних технологій організації дистанційної освіти майбутніх учителів музичного мистецтва.

Ключові слова: освіта дорослих, принципи андрагогіки, філолог-фольклорист, професійний розви-

ток, фольклористичне науково-освітнє середовище.

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями.

З-поміж актуалітетів реформування націо-

нальної філологічної, гуманітарної, українознав-

чої освіти актуалізується проблема обґрунтуван-

ня методологічних засад андрагогічного підходу

до формування філологічної еліти, практичної

реалізації теоретичних положень неперервної

професійної освіти. Відповідно виникла потреба

застосування андрагогічного підходу до професій-

ного розвитку філолога-фольклориста, зорієнтова-

ного на професійну фольклористичну (наукову чи

педагогічну) діяльність.

Важливо відзначити, що упродовж останніх

десятиліть розвитку національної освіти і науки

теоретичні та практичні засади андрагогіки ста-

ють об’єктом рефлексивних оцінок науковців та

освітян, що пов’язано з застосування до різних га-

лузей підготовки, підвищення кваліфікації фахів-

ців, їх професійного й особистісного розвитку. У

результаті впровадження принципів андрагогіки

формується інтелектуальна, ерудована, аксіоло-

гічно зорієнтована, професійно реалізована еліта,

здатна репрезентувати певну наукову сферу,

практичну галузь на належному рівні у країні та у

світовому вимірі. Відповідно до засадничих поло-

жень Концепції освіти дорослих в Україні (автор

– доктор педагогічних наук, професор, директор

Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих

НАПН України Л. Лук’янова) «як особлива соціаль-

на інституція освіта дорослих повинна сприяти

безперервній й успішній адаптації кожної до-

рослої людини до змінних умов існування упро-

довж людського життя в умовах збільшення його

тривалості та активності. Адже потреба навчати-

ся впродовж життя відображує набагато більше,

аніж просто економічну необхідність, оскільки

освіта дедалі виразніше відіграє ключову роль у

відновленні стабільності, динамічного розвит-

ку суспільства, його громадянської, професійної,

побутової сфер. Освіта дорослих в усіх її вимірах

- формальна, неформальна, інформальна, – спря-

мована на саморозвиток особистості й відповід-

но, повинна мати підтримку на державному рівні

Professional Art Education Volume 3 (1) 2022 Scientic Journal

(Лук’янова Л.Б, 2011, с. 6-7). У фольклористичному

науково- освітньому середовищі освіта дорослих у

її трьох вимірах (формальному, неформальному,

інформальному) характеризується уповільнені-

стю розвитку, безсистемністю, дискретністю, що

пов’язано насамперед з недостатньою підтрим-

кою галузі з боку держави, громадських, неурядо-

вих організацій, фондів.

Означені пріоритети Концепції конкретизо-

вано у Національній доповіді про стан і перспек-

тиви розвитку освіти в Україні (2016), де зазна-

чається що освіта дорослих «перетворюється із

засобу на мету розвитку людини, що уможливлює

утвердження її провідної ролі, мета якої полягає

у формуванні вмінь, необхідних для виконання

різних функцій — самовираження, самореалізації,

розвитку соціальних зв’язків і умінь діяти» (В.Г.

Кремень, 2016, с. 129). Відповідні уміння, здатності

і компетентності має розвивати філолог-фолькло-

рист, щоб через власний професійний і особистіс-

ний розвиток розвивати надбання української

фольклористики у європейському, світовому дис-

курсі, щоб формувати й надалі унікальну еліту

освітян, науковців, які власною професійною

діяльністю доводять конкурентоспроможність на-

ціональної філологічної освіти і науки, фундамен-

тальність фольклористичної галузі, сформованої

упродовж століть.

Аналіз основних досліджень і публіка-

цій. На жаль, дипломований фахівець - фолькло-

рист-філолог, зорієнтований на активну фоль-

клористичну (наукову і педагогічну) діяльність

упродовж життя, зустрічається зі спектром про-

блем державного, регіонального і локального зна-

чення: у повному обсязі не розвиваються фоль-

клористичні дослідження, наявна недостатня

кількість професійних фольклористів, практично

цілковита фінансова, матеріальна неспромож-

ність щодо професійної реалізації, відсутність

організованої системи післядипломної освіти у

фольклористичному науково-освітньому сере-

довищі тощо. Саме тому у професійній підготов-

ці філологів-фольклористів, у контексті їхнього

професійного й особистісного розвитку упродовж

життя необхідно враховувати засади андрагогіч-

ного підходу, основні положення якого висвітлені

у працях науковців: І. Зязюна (2008), С. Гончарен-

ка (2009), Л. Лук’янової (2011), Н. Ничкало (2020),

С. Сисоєвої (2011), Л. Сігаєвої, О. Огієнко (2007),

І. Фольварочного та ін. Вирішити означені про-

блеми у фольклористичній галузі можна за умови

реалізації андрагогічних принципів відповідно до

Концепції освіти дорослих в Україні [3] у фолькло-

ристичному науково-освітньому середовищі.

Формулювання цілей та завдань статті.

Мета статті - охарактеризувати сутність андра-

гогічних принципів (за Л. Лук’яновою) з ураху-

ванням специфіки професійного вдосконалення,

розвитку наукової культури, підвищення про-

фесійної майстерності філологів-фольклористів в

сучасному фольклористичному науково-освітньо-

му середовищі.

Виклад основного матеріалу. У контексті

реалізації основних положень адрагогічного під-

ходу у вимірах професійного розвитку філоло-

га-фольклориста слушною є думка І. Зязюна, який,

простежуючи особистісний та професійний онто-

генез андрагогіки, зауважує, що, «з одного боку, ін-

дивідуальні характеристики людини (установки,

потреби, інтереси, рівень домагань, особливості

інтелекту і т.п.) значно впливають на вибір про-

фесії і хід професійної адаптації. Вони можуть як

сприяти формуванню професійної майстерності і

творчому підходові, так і заважати професійному

становленню..., що призводить до більш швидкого

професійного старіння і деформації. З іншого боку,

професійна діяльність має зворотний вплив (по-

зитивний чи негативний) на особистісний онто-

генез, зокрема на формування самооцінки, само-

розвитку, самовиховання» (Зязюн, 2008, с. 335-336).

У цьому контексті зауважимо, що розвиток

освіти дорослих характерний і для української

національної системи освіти, пріоритетна роль у

якій належить класичним університетам. Саме у

цих вищих навчальних закладах сформувались

фундаментальні засади підготовки фахівців, які

свідчать про явище сталого розвитку універси-

тетської освіти. Ця фундаментальність закріплена

унікальними науковими досягненнями, практич-

ним набутком, визнанням у світовому масшта-

бі. У такому контексті сформувалася система

фольклористичної підготовки майбутніх словес-

ників-фольклористів у київському та львівському

університетських осередках утверджуються нау-

ково обґрунтовані, практично сформовані засади

вивчення фольклористики упродовж ХІХ - ХХ ст.,

зорієнтовані на синергетичне формування змісту

підготовки фахівців, міждисциплінарні засади

аналізу фольклорної традиції та її впливу на куль-

туру, різні види мистецтва тощо.

Однак зважаючи на відсутність цілісної си-

стеми освіти дорослих у фольклористичному на-

уково- освітньому середовищі, «непопулярність»

фаху фольклориста у зв’язку з неприбутковістю

18 © Мирослава Вовк

Volume 3 (1) 2022Professional Art Education

Professional Art Education Volume 3 (1) 2022 Scientic Journal

професії, недостатньою державною підтримкою

(лише 3 класичні університети готують словес-

ників-фольклористів, у Київському національно-

му університеті імені Тараса Шевченка наявна

додаткова спеціалізація «музична фольклористи-

ка»), невисокою часткою захищених дисертацій

зі спеціальності 10.01.07 – фольклористика (усього

по Україні з 1991 р. до 20 докторських та близько

100 кандидатських дисертацій) виникла загроза

втрати фундаментальних досягнень української

фольклористики.

Незважаючи на двохсотлітню історію ста-

новлення української фольклористики як науко-

во- освітньої галузі, на сучасному етапі постало

ряд гострих проблем: у повному обсязі не розви-

ваються наукові дослідження, бракує кваліфікова-

них кадрів (фольклористів-словесників готують у

трьох класичних університетах (Київ, Львів, Чер-

каси), фольклористів- музикознавців - у кількох

музичних академіях, у Київському університеті

культури і мистецтв та Київському національно-

му університеті). У більшості класичних та педа-

гогічних вищих навчальних закладах фолькло-

ристика вивчається в межах курсу «Усна народна

творчість» (для філологічних спеціальностей),

а також у формі окремих тематичних блоків у

змісті дисциплін етнологічного, етнографічного

спрямування (для історичних спеціальностей),

музично-мистецьких дисциплін (для музично-ми-

стецьких спеціальностей). Тому у підготовле-

них фольклористів-філологів немає можливості

повноцінно працювати в межах вишів. Означені

фактори негативно впливають на внутрішню мо-

тивацію фольклористів (дослідників, педагогів)

щодо подальшої самореалізації, професійного са-

морозвитку у дорослому житті.

Саме тому актуалізується проблема форму-

вання системи освіти дорослих у фольклористич-

ному науково-освітньому середовищі. Першим

кроком до цього має стати реалізація адрагогіч-

них принципів у вимірах професійного розвитку

фольклористів- філологів. З метою обґрунтування

принципів навчання освіти дорослих фолькло-

ристів (педагогів та науковців) за орієнтир ми

беремо класифікацію андрагогічних принципів,

обґрунтованих Л. Лук’яновою (Лук’янова, 2011).

Принцип єдності трьох середовищ (навчаль-

не, професійне, соціальне). Навчальне середовище

- середовище, у якому безпосередньо відбувається

навчання у вигляді роботи над навчальним ма-

теріалом, курсів під керівництвом викладача.

Професійне середовище - середовище, у якому

навчання поєднано з професійною діяльністю і

здійснюється у специфічних формах, пов’язаних

з її аналізом і розвитком засобів навчальних ма-

теріалів і освітніх технологій. Соціальне середо-

вище - середовище, у якому навчання впливає

на формування нових цінностей життя і діяль-

ності засобами участі дорослих в організованих

процесах комунікації (Лук’янова, 2011, с. 122).

Потрапляючи в академічний чи університетсь-

кий науково-фольклористичний осередок, філо-

лог-фольклорист має можливість безпосередньо

спілкуватись з відомими вченими (фольклориста-

ми, етнологами, літературознавцями, мистецтвоз-

навцями тощо), обрати та обґрунтовувати наукову

проблему для подальшого дослідження, має мож-

ливості «живої» наукової дискусії у різних формах

комунікації (діалог, полілог, семінари, конферен-

ції тощо). Складніша ситуація з підвищенням май-

стерності у єдності трьох середових дорослих пе-

дагогів-фольклористів, адже у фольклористичних

осередках практично відсутні умови для його про-

фесійного розвитку, тому цей процес відбувається

у контексті самонавчання, самоосвіти, самовдо-

сконалення.

Принцип відкритості освітнього простору. На

думку Л. Лук’янової, освіта є доступною, навчання

може починатися з будь-якого рівня, на відстані,

без відриву від основної діяльності. Наявна мож-

ливість для вибору умов навчання, яке поєднано

з професійною діяльністю. Навчання спрямовано

на саморозвиток - орієнтовано на зміни, внаслідок

зміни освітніх потреб... Побудовано на основі ко-

мунікації між усіма суб’єктами освітньої системи.

Створює умови для само актуалізації за рахунок

вибору «траєкторії» навчання (Лук’янова, 2011,

с. 122). У філолога-фольклориста, який має моти-

вацію та потребу у професійній самореалізації у

фольклористичному науково-освітньому сере-

довищі, наявні можливості для саморозвитку. У

його розпорядженні – архівні матеріали, періоди-

ка, навчально-методична література, фотоархіви,

навіть інтернет-джерельна база (остання зокре-

ма активно створюється викладачами кафедри

фольклористики при Львівському національному

університеті імені Івана Франка). Однак зауважи-

мо, що в українській фольклористиці недостатньо

розробленим залишається напрям створення ен-

циклопедичних фольклористичних видань.

Принцип синтезу трьох підходів до освіти.

Л. Лук’янова переконує, що андрагогічний підхід

створює можливості для врахування особливості

дорослих, які навчаються, й водночас зайняті про-

фесійною діяльністю. Особистісно орієнтований

підхід орієнтує на врахування закономірностей ро-

звитку особистості дорослих. Контекстний підхід

спрямовує на контекст освітнього процесу як умо-

ву перетворення навчальних знань у професійні

(Лук’янова Л.Б, 2011, с. 123). Професійних розвиток

фольклористів-філологів має також грунтуватись

на синтезі трьох підходів.

Фольклористично-педагогічною та збираль-

ницькою діяльністю може займатись і той, хто

навчається, і той, хто професійно самореалізуєть-

ся. Особистісна орієнтація виявляється у розробці

певної проблеми дослідження, якою переймаєть-

ся дослідник. У цьому контексті важливими фак-

торами є власні уподобання, місце проживання,

вплив авторитетного науковця, а для фольклори-

ста-педагога - врахування особистісних якостей

учнів у процесі структурування змісту і відборі

методів і форм вивчення фольклорної традиції.

Фольклористичний контекст забезпечує транс-

формацію історико-практичної, теоретико-мето-

дологічної інформації у розвитку професіоналізму

у процесі педагогічної, збиральницької і наукової

діяльності.

Принцип діяльності. Зміст навчальних ма-

теріалів необхідно вибудовувати навколо основ-

них видів діяльності дорослих, що навчаються. В

основі організації освітніх процесів мають бути

враховані особливості професійної діяльності

осіб, що навчаються. Організація процесу навчан-

ня має бути побудована на рефлексії дорослих,

результатів їх власної діяльності (Лук’янова Л.Б,

2010, с. 123). У підвищенні професійного розвитку

дорослих філологів,

фольклористів цей принцип реалізується

у різних видах діяльності: науково-навчальній

(студіювання архівних джерел, публікацій, моно-

графій, дисертаційного фонду тощо, педагогічній

(передача набутого інформаційного та практично-

го фольклористичного досвіду наступним поколін-

ням), збиральницькій (залучення у безпосереднє

фольклорне середовище - сільське чи урбанізова-

не), дослідницькій (підготовка виступів, публіка-

цій, монографій тощо), комунікативній (представ-

лення результатів власної діяльності у процесі

дискусій, на конференціях, семінарах та ін.).

Принцип постійної підтримки. Л. Лук’янова

доводить, що під час навчання дорослих мають

бути передбачені різні форми підтримки їхньої

діяльності на етапах: початку навчання, власне

навчання, після засвоєння навчального матеріа-

лу.. Цей принцип у фольклористичному науко-

во-освітньому середовищі реалізується у пози-

тивній оцінці результатів діяльності дорослого

філолога-фольклориста з боку авторитетних уче-

них, наукових керівників (консультантів), рецен-

зентів, учнів, під час виступів на конференціях,

семінарах тощо, на певних етапах педагогічної

діяльності. Усі ці фактори впливають на форму-

вання стимулів до подальшої фольклористичної

діяльності.

Принцип професійної мотивації, на думку

Л. Лук’янової, має бути передбачена і впроваджена

система мотивації дорослих до навчання (Лук’яно-

ва Л.Б, 2010, с. 123). Система мотивації дорослих у

напрямі фольклористичних досліджень, педаго-

гічної діяльності щодо вивчення фольклористи-

ки учнівською молоддю, студентами передбачає

запровадження матеріального, преміального за-

охочення, фінансової підтримки збиральницької

діяльності, позитивне оцінювання публікацій, мо-

нографій, навчальної літератури, дисертаційних

досліджень на всіх етапах написання.

Принцип елективності навчання. Його враху-

вання означає надання тим, хто навчається, пев-

ної свободи у виборі цілей, змісту, форм, методів,

джерел, ерміну, часу, місця навчання, оцінювання

результатів навчання (Лук’янова Л.Б, 2010, с. 123).

У фольклористичній діяльності дорослих цей

принцип реалізується у двох вимірах. У науко-

во-фольклористичному контексті фольклорист-

філолог має право вільного вибору проблеми

дослідження, джерелознавчих матеріалів, місця

ослідження (на сьогодні актуалізується проблема

вибору терміну дослідження, адже фольклористи,

зокрема авторитетні викладачі Львівського націо-

нального університету імені Івана Франка переко-

нані, що 3-річного терміну навчання в аспірантурі

чи докторантурі недостатньо для здійснення ґрун-

товної фольклористичної праці). У фольклори-

стично-педагогічній діяльності принцип електив-

ності виявляється у структуруванні змісту, відборі

форм і методів навчання студентів, учнів, зокрема

щодо розробки авторських спецкурсів фольклори-

стичного спрямування. Спектр таких спецкурсів

впроваджений у систему підготовки фольклори-

стів у Львівському та Київському національних

університетах, частково у Черкаському націо-

нальному університеті імені Богдана Хмельниць-

кого, однак у більшості класичних університетів

вивчення фольклористики студентами- філолога-

ми зводиться до засвоєння матеріалу основного

курсу «Усна народна творчість», що не сприяє у

подальшому реалізації принципу елективності у

Volume 3 (1) 2022Professional Art Education

Professional Art Education Volume 3 (1) 2022 Scientic Journal

педагогічній фольклористичній діяльності дорос-

лих фахівців.

Принцип розвитку освітніх потреб. Л. Лук’я-

нова слушно вважає, що процес навчання підпо-

рядковується формуванню нових освітніх потреб

у тих, хто навчається, а їх конкретизація відбу-

вається після досягнення попередньої цілі на-

вчання (Лук’янова Л.Б, 2010, с. 123). У дорослого

фольклориста-дослідника, фольклориста- педа-

гога в результаті досягнення позитивних резуль-

татів у науково-, педагогічно-фольклористичній

діяльності мають формуватись нові цілі, освітні

потреби, які б сприяли розвитку особистісних яко-

стей, професійному саморозвитку, що у свою чергу

впливатиме на зміни їх аксіологічної спрямова-

ності, а також на трансформацію соціокультурних

цінностей, на поступ власне фольклористики.

Принцип контекстності навчання. З одного

боку, навчання дорослих передбачає конкретні,

життєво важливі цілі для того, хто навчається, і

орієнтовано на виконання ним соціальних ролей

або удосконалення особистості, а з іншого - врахо-

вує професійну, соціальну, побутову діяльність з

опорою на просторові, часові, професійні чинни-

ки (Лук’янова Л.Б, 2010, с. 123). Реалізується цей

принцип у діяльності дорослого фольклориста- до-

слідника, фольклориста-педагога, на професійний

розвиток яких впливає кілька факторів: особистіс-

но- мотиваційний, аксіологічний, акмеологічний.

Важливим чинником є соціальний контекст,

який визначає цінність фольклористичних до-

сліджень, досвіду викладання фольклористичних,

лінгвістичних, літературознавчих дисциплін для

певного етапу становлення науки, системи фоль-

клористичної підготовки, зокрема, для сучасного

етапу властиве вивчення фольклористики у кон-

тексті інтеграційної взаємодії з іншими науками.

Соціальний простір, професійне оточення визна-

чають стимули фольклористичної (наукової чи

педагогічної) діяльності, пов’язані з глибокою ін-

терпретацією фольклорних явищ культури, пере-

дачі традиційного досвіду наступним поколінням.

Принцип рефлективності заснований на

свідомому ставленні до навчання, що є вагомою

складовою самомотивації дорослого учня (Лук’я-

нова Л.Б, 2010, с. 123). Цей принцип для самовдо-

сконалення, професійного зростання дорослого

фольклориста має провідне значення, адже свідо-

ме ставлення до предмету педагогічної дії чи на-

укового аналізу (у даному випадку - фольклору),

сприйняття його крізь призму власних естетич-

них установок, аксіологічних принципів створює

підвалини для професійного розвитку, інновацій-

них змін у професійній діяльності, що протистоїть

професійному вигоранню, деградації у професії.

Висновки. Аналіз принципів андрагогічного

підходу до професійного розвитку філолога- фоль-

клориста, зорієнтованого на професійну фолькло-

ристичну (наукову чи педагогічну) діяльність,

засвідчив, що вони підпорядковуються завданню

освіти дорослих, яке полягає в тому, щоб «дати їм

можливість не лише пристосуватися до соціокуль-

турних змін, допомогти адаптуватися в новій ситу-

ації, а й набувати реальної можливості і здатності

впливати на ці зміни, тобто набувати мобільності,

гнучкості, адаптивності і конкурентоздатності, які

потрібні впродовж усього дорослого життя» (Огієн-

ко, О.І, 2007 с. 10). Зауважимо, що українські філо-

логи-фольклористи формують унікальну наукову

еліту, категорію дорослих, які мають професійно

й особистісно розвиватись на засадах андрагогіч-

ного підходу з метою забезпечення конкурентос-

проможності української фольклористики у євро-

пейському вимірі. Відповідно на сучасному етапі

має відбутись переорієнтація фахівців з фолькло-

ристики на підтримку власного особистісного, ін-

новаційного потенціалу, професійного зростання,

зважаючи на кризові тенденції фольклористичної

науково-освітньої галузі.

Перспективою подальших досліджень має

стати обґрунтування компетентнісних та акмео-

логічних засад професійного розвитку фолькло-

риста-філолога в умовах неперервної професійної

освіти.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

UNESCO. (2010). Conntea VI, Belém Framework for Action: harnessing the power and potential of adult

learning and education for a viable future. UNESCO Institute for Lifelong Learning. https://unesdoc.unesco.org/

ark:/48223/pf0000187789

Гончаренко, С. (2009). Дидактичні аспекти освіти дорослих. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспек-

тиви, (1), 66–71.

Зязюн, І.А. (2008). Філософія педагогічної дії: Монографія. від. ЧНУ імені Богдана Хмельницького.

Кремень, В.Г. (Ред.). (2016). Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні

(Нац. акад. пед. наук України). Педагогічна думка.

Луговий, В.І., & Таланова, Ж.В. (2018). Засади системної організації простору освіти дорослих. Концеп-

туальні засади розвитку освіти дорослих: світовий досвід, українські реалії і перспективи : збірник науко-

вих статей Київ: Знання України, 12-21. https://lib.iitta.gov.ua/712504/

Лук’янова, Л.Б. (2010). Основоположні принципи андрагогічної моделі навчання: оптимальні умови

використання. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців:

методологія, теорія, проблеми: зб. наук. пр., (23), 119–124.

Лук’янова, Л.Б. (2011). 3. Концепція освіти дорослих в Україні. ПП Лисенко М.М.

1. Лук’янова, Л.Б. (2017). Законодавче забезпечення освіти дорослих: зарубіжний досвід. Видавництво

ТОВ «ДКС-Центр». https://bit.ly/3QHHC

Лук’янова, Л.Б. (2018). Сучасні тенденції підготовки педагогічного персоналу для роботи з дорослими в

європейських країнах. Андрагогічний вісник, (10), 7-17.

Ничкало, Н. Г. (2020). Наукове забезпечення розвитку освіти дорослих в Україні. Herald of the National

Academy of Educational Sciences of Ukraine, 2(2). https://doi.org/10.37472/2707-305x-2020-2-2-1-1

Огієнко, О.І. (2007). Андрагогічний підхід у неперервній освіті дорослих: метод. реком. СумДПУ

ім. А.С. Макаренка.

Сисоєва, С. (2011). Інтерактивні технології навчання дорослих. ЕКМО. Сігаєва, Л. (2011). Характеристи-

ка структури освіти дорослих в сучасній Україні. Вісник Житомирського державного університету. Педа-

гогічні науки (59), 38–42.

Фольварочний, І. (2011). Освіта дорослих як галузь розвитку компетентності педагога ВНЗ. Інститут

педагогічної освіти i освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України.

REFERENCES

UNESCO. (2010). Conntea VI, Belém Framework for Action: harnessing the power and potential of adult

learning and education for a viable future. UNESCO Institute for Lifelong Learning. https://unesdoc.unesco.org/

ark:/48223/pf0000187789 [in Ukrainian]

Honcharenko, S. (2009). Dydaktychni aspekty osvity doroslykh. [Didactic aspects of adult education]. Osvita

doroslykh: teoriya, dosvid, perspektyvy, (1), 66–71. [in Ukrainian]

Zyazyun, I.A. (2008). Filosoya pedahohichnoyi diyi:[Philosophy of pedagogical action] Monohraya. vid.

CHNU imeni Bohdana Khmelʹnytsʹkoho [in Ukrainian]

Kremenʹ V.H. (Red.). (2016). Natsionalʹna dopovidʹ pro stan i perspektyvy rozvytku osvity v Ukrayin [National

report on the state and prospects of education development in Ukraine] (Nats. akad. ped. nauk Ukrayiny.

Pedahohichna dumka [in Ukrainian]

Luhovyy, V.I., & Talanova, ZH.V. (2018). Zasady systemnoyi orhanizatsiyi prostoru osvity doroslykh. [Basics of

system organization of adult education space] In V.H. Kremenʹ, N.H. Nychkalo, red. Kontseptualʹni zasady rozvytku

osvity doroslykh: svitovyy dosvid, ukrayinsʹki realiyi i perspektyvy : zbirnyk naukovykh statey (s. 12-21). Kyyiv:

Znannya Ukrayiny. https://lib.iitta.gov.ua/712504/ [in Ukrainian]

Volume 3 (1) 2022Professional Art Education

Professional Art Education Volume 3 (1) 2022 Scientic Journal

Lukʺyanova, L.B. (2010). Osnovopolozhni pryntsypy andrahohichnoyi modeli navchannya: optymalʹni

umovy vykorystannya. [Basic principles of the andragogic model of learning: optimal conditions of use]. Suchasni

informatsiyni tekhnolohiyi ta innovatsiyni metodyky navchannya u pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiya, teoriya,

problemy: zb. nauk. pr., (23), 119–124. [in Ukrainian]

Lukʺyanova, L.B. (2011). Kontseptsiya osvity doroslykh v Ukrayini. [The concept of adult education in Ukraine].

[in Ukrainian]

Lukʺyanova, L.B. (2017). Zakonodavche zabezpechennya osvity doroslykh: zarubizhnyy dosvid. [Legal

provision of adult education: foreign experience.] Vydavnytstvo TOV «DKS-Tsentr». https://bit.ly/3QHHC

[in Ukrainian]

Lukʺyanova, L.B. (2018). Suchasni tendentsiyi pidhotovky pedahohichnoho personalu dlya roboty z doroslymy

v yevropeysʹkykh krayinakh. [Modern trends in the training of teaching staff to work with adults in European

countries]. Andrahohichnyy visnyk, (10), 7-17. [in Ukrainian]

Nychkalo, N. H. (2020). Naukove zabezpechennya rozvytku osvity doroslykh v Ukrayini. [Scientic support for

the development of adult education in Ukraine]. Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine,

2(2). https://doi.org/10.37472/2707-305x-2020-2-2-1-1 [in Ukrainian]

Ohiyenko, O.I. (2007). Andrahohichnyy pidkhid u neperervniy osviti doroslykh [Andragogic approach in

continuing education of adults]: metod. rekom. SumDPU im. A.S. Makarenka. [in Ukrainian]

Sysoyeva, S. (2011). Interaktyvni tekhnolohiyi navchannya doroslykh. [Interactive technologies for adult

learning.] EKMO. [in Ukrainian]

Sihayeva, L. (2011). Kharakterystyka struktury osvity doroslykh v suchasniy ukrayini. [Characteristics of the

structure of adult education in modern ukraine]. Visnyk Zhytomyrsʹkoho derzhavnoho universytetu. Pedahohichni

nauky (59). [in Ukrainian]

Folʹvarochnyy, I. (2011). Osvita doroslykh yak haluzʹ rozvytku kompetentnosti pedahoha [Adult education

as a branch of higher education teacher competence development].VNZ. instytut pedahohichnoyi osvity i osvity

doroslykh imeni Ivana Zyazyuna NAPN Ukrayiny. [in Ukrainian]

Надійшла до редакції / Received: 22.02.22

Рекомендовано до друку / Accepted: 21.04.2022

The purpose of the article is to characterize the essence of andragogical principles (according

to L. Lukiyanova) taking into account the specics of professional improvement, the development of

scientic culture, and the enhancement of professional skills of philologists-folklorists in the modern

folkloristic scientic and educational environment.

Methods and Methodology. The research was conducted using methods characteristic of

andragogical works, namely: sociological, statistical, comparative analysis, longitudinal study,

monitoring, biographical, content analysis, and interpretive methods.

The research methodology is based on historical, terminological, activity-based, informational,

axiological, competence-based, individual, and andragogical approaches, as well as historical,

terminological, and cognitive principles.

The scientic novelty of the article lies in the theoretical substantiation of the main aspects

of applying the andragogical approach in the context of the professional development of philologists-

folklorists with a focus on lifelong activity of professional folklorists (scholars or educators).

Results. The article substantiates the necessity of implementing the Concept of adult education

in Ukraine within the folkloristic scientic and educational environment. It is demonstrated that

Ukrainian philologists-folklorists constitute a unique scientic elite, particularly as adults, who must

develop professionally and as individuals based on the principles of the andragogical approach to

ensure the competitiveness of Ukrainian folklore studies in the European context.

The research conrms that in the rst decades, certain recessionary tendencies in the

folkloristic scientic and educational eld will lead to the reorientation of folklore specialists

towards their own potential for innovation and professional growth. Among the negative phenomena

identied are the absence of an adult education system in the folkloristic scientic and educational

environment, the «unpopularity» of the folklore specialty, the lack of protability in the profession,

insucient government support for folkloristic research, a low percentage of defended dissertations

at the candidate and doctoral levels, and the risk of losing the fundamental foundation of specialists’

training, which should be directed towards continuous improvement of folkloristic competence and

undoubtedly contribute to the development of the scientic and educational eld.

The essence of andragogical principles (according to L. Lukiyanova) is characterized in

relation to the specics of professional improvement, the development of scientic culture, and the

enhancement of professional skills of philologists-folklorists in the modern folkloristic scientic and

educational environment.

The most relevant andragogical principles extrapolated to the problem of the professional

development of philologists-folklorists include the unity principle of three environments (educational,

PROFESSIONAL DEVELOPMENT OF THE

PHILOLOGIST-FOLKLORIST: AN ANDRAGOGICAL

PERSPECTIVE

DSc in Pedagogy, Professor, Head of the

Department of Content and Technologies of

Teacher Education, Ivan Ziaziun Institute of

Pedagogical and Adult Education of the National

Academy of Educational Sciences of Ukraine,

Kyiv, Ukraine

email: miravovk79@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-9109-9194

DOI 10.34142/27091805.2022.3.01.02

Volume 3 (1) 2022Professional Art Education

Professional Art Education Volume 3 (1) 2022 Scientic Journal

professional, and social), the principle of openness of the educational environment, the principle of

synthesizing three approaches to education (andragogical, individually oriented, and contextual),

the principle of activity, the principle of continuous support, the principle of professional motivation,

the principle of elective learning, the principle of developing educational needs, the principle of

contextual learning, and the principle of reection.

The work concludes that the application of andragogy principles leads to the formation of an

intellectual, knowledgeable, axiologically oriented, and professionally empowered elite capable

of representing the respective scientic eld and practical direction at a relevant level within the

country and worldwide.

Keywords: adult education, the principles of andragogy, philologist-folklorist, professional

development, folkloristic scientic and educational environment.