УДК 78.071.2:17.024(045)

DOI 10.34142/27091805.2021.2.02.01

ВПЛИВ ЕВОЛЮЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ СВІДОМОСТІ

НА ВИКОНАВСЬКУ ВИРАЗНІСТЬ МУЗИЧНОГО

ТВОРУ

старший викладач кафедри вокально-хо-

рової підготовки вчителя Комунального

закладу «Харківська гуманітарно-педа-

гогічна академія» Харківської обласної

ради,

Харків, Україна

email: diteya7778@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-5251-3583

У статті, на основі філософської, музикознавчої, психолого-педагогічної літератури розкрити

залежність виразності у виконанні музичних творів від еволюційних закономірностей розвитку музич-

ного мистецтва, свідомості та духовного світогляду самого виконавця. Методи та методологія базу-

ються на аналізі та систематизації наукової інформації щодо еволюційних процесів, що відбуваються

у світі, музичному мистецтві та їх впливі на свідомість музиканта-виконавця, його виконавської май-

стерності. Наукова новизна статті полягає в тому, що засадах філософських концепцій визначено за-

лежність виразності виконавця-музиканта, звуку музичного твору від його власної духовної субстанції

Результати. У статті розглянуто проблеми музичного виконавства, певні закономірності щодо

презентації музичних творів сформовані різними виконавськими епохами, які затверджували далеко не

однозначне бачення питання сутності виразності виконавця. Акцентовано, що еволюційні процеси, що

відбуваються у людській свідомості закономірно впливають на еволюцію композиторського мислення

та виразність виконання музиканта. Виявлено, що в умовах сучасності, коли змінюється уявлення про

природу людини, яка розглядається більш як вібраційна сутність, ніж як фізична, в розуміння виконавсь-

кої виразності привносяться нові грані осмислення. Зазначено про те, що досягаючи рівня високочастот-

них вібрацій, виконавець вже здатний відобразити синтез двох світів – проявленого та не проявленого,

отримуючи можливість розкрити особисту виразність, як зовнішній прояв висловлення душі.

Наголошено на значущості музичної інтонації, яка виступає найвищим проявом виразності

музичного виконання, розкриває онтологічний образ музиканта. Отже, з огляду на те, що музичний

звук породжується духовною основою буття свого виконавця, важливим є досягнення власної глибини у

втіленні звуку.

Ключові слова: виконавська виразність, свідомість, вібрації, усвідомлене творіння

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями.

Проблематика музичного виконавства

завжди знаходила широкий відгук в області на-

укових досліджень і на сьогоднішній момент її

актуальність також залишається безперечною.

Виконавство визначається як практично-духовна

активність особи, отже, і виконавське мистецтво

безпосередньо пов’язане зі свідомістю музиканта.

І зміна останнього, з точки зору еволюційних про-

цесів розширення людської свідомості, привно-

сить певну динаміку, як в сферу виконання, так і

усього мистецтва в цілому.

Сьогоднішній час орієнтує нас на новий під-

хід до виховання виконавця з урахуванням усіх

складових людської природи. А вона представ-

лена не лише досить розвиненим білково-ну-

клеїновим комплексом, але і багатофункціональ-

ною енергетичною системою. Сучасні знання

розглядають людину в якості вібраційної суті,

яка створює певні випромінювання в найрізно-

манітніших частотних діапазонах. Вібраційна

Volume 2 (2) 2021Professional Art Education

основа проявляється в людині в значно більшому

ступені, ніж фізична. Така точка зору учених на-

штовхує на думку про те, що звучання, відтворне

виконавцем, багато в чому обумовлене його ча-

стотними характеристиками.

Аналіз основних досліджень і публікацій.

Аналіз наукової літератури дозволяє визнати, що

проблема музичного виконавства та його засобів

досліджувалася у мистецтвознавчому (Асафьєв

(1971), Лащенко (2007), Назайкінський (2003), Че-

редніченко (1988), Шевченко (2020), Яворський

(1987) та ін.) та психолого-педагогічному (Боч-

карьов (2008), Моісєєва (2012), Падалка (2007),

Рудницька (2002), Цюряк (2017), Щолокова (2018)

аспектах. Ґенеза виконавського мистецтва ви-

являє певні закономірності, що формуються різ-

ними виконавськими епохами, у рамках яких

затверджується далеко не однозначне уявлення

про виразність виконавця. Для однієї епохи ідея

музичної виразності пов’язується зі свободою ар-

тистичного самовираження, коли виконання ви-

будовується в традиціях особово-імпровізаційно-

го сприйняття музичного тексту. У рамках іншої

епохи виконавська виразність визначається точ-

ними стильовими нормами твору, що породжує

у виконавській естетиці мистецтво інтерпретації

тексту. І тоді вже особиста виразність підкоряєть-

ся інтелектуальним критеріям стильового вико-

нання, і, як наслідок, у виконавській практиці

виявляється покоління виконавців-інтелекту-

алів. Таке раціональне сприйняття обумовлене

еволюційними закономірностями, що підводять

людство до пріоритетності інтелектуально-ло-

гічної фази його розвитку, коли розширюються

можливості розумового потенціалу, і розум схо-

дить до вершин значущості. З процесом еволюції

людської свідомості простежуються і закономір-

ності еволюції композиторського мислення. Так

в творчості окремих композиторів XX століття

використовувався вкрай раціоналістичний вид

композиторської техніки – серіалізм. Аналогіч-

ний принцип простежується і в області музич-

ної освіти: виконавський досвід, що формується

крізь призму чуттєвого сприйняття, виходить на

рівень необхідності теоретичного обґрунтування.

Формулювання цілей та завдань статті.

Мета статті – позначити залежність виконавсь-

кої виразності музиканта від еволюційних зако-

номірностей розвитку музичного мистецтва та

духовного світогляду самого виконавця.

Виклад основного матеріалу. Виразність,

у своєму зовнішньому прояві, виступає як мис-

тецтво тонкого нюансування в динаміці, агогіці,

артикуляції і тощо. Їй, звичайно ж, визначено

своє місце у сфері виконання. Але виразність не

вичерпується зовнішньою стороною, а має вну-

трішній зміст і знаходиться в постійному пере-

творенні. Виконавець, передусім, повинен керу-

ватися цією внутрішньою складовою, витоком

якої є виразність самої людини, її природи. На

сучасному етапі деякі з даних у сфері науки такі

значні, що вказують на радикальну ревізію ро-

зуміння людської природи. С. Гроф стверджує,

що прийшов час нового психологічного напря-

му, який визнає значущість духовних вимірів

психіки (Гроф (2002). Концепції «розуму, що мі-

стить в мозку», учений протиставляє альтерна-

тиви, запропоновані холономічним мисленням.

Представники сучасної парадигми переконані,

що людство у своєму еволюційному розвитку пе-

реживає квантовий стрибок. Планетарне існуван-

ня при кожному стрибку дає «розконсервацію»

певній частині генетичного коду або програми,

що визначає якісно новий рівень можливостей

людини і возносить її на більш високий ступінь

буття. Така зміна супроводжується і зрушенням

точки зору, у зв’язку з чим змінюється та базова

картина природи речей, яку ми несемо в собі.

Виходячи з вібраційної першооснови усього

сущого, а значить і людини, не можна не брати

до уваги, при розгляді проблеми виконавської

виразності, спектр вібраційних характеристик

виконавця. Як досить важливий елемент, пред-

ставлений множинною варіантністю, він знахо-

диться у взаємозв’язку з рівневим показником

свідомості. Виходячи на високочастотні вібрації,

людина більшою мірою здатна відбити синтез

двох світів (проявленого і непроявленого), у зв’яз-

ку з чим і набути можливості розкриття особової

виразності, як зовнішнього прояву висловлюван-

ня душі, свого духовного стану (Бесєдіна, 2009, с.

57).

Найвищим проявом виразності виступає

інтонація, що містить в собі безмежний світ по-

чуттів, емоцій, думок. Л. Бесєдіна розглядає інто-

націю як онтологічний образ людини, впродовж

життя того, що набуває свого прояву. «Людина

приходить в цей світ єдиною, загальною для усіх

інтонацією, усе життя віддає тому, щоб набути

своєї і з нею покинути цей світ» (Бесєдіна, 2009, с.

61). Інтонація дозволяє розкрити усю сукупність

психофізіологічних властивостей, виступаючи як

деяке осереддя усіх виразно-смислових начал в

людині і в мистецтві. Важко не погодитися з А. Ла-

Professional Art Education Volume 2 (2) 2021 Scientic Journal

щенком, який відмічає, що звук – це не лише аку-

стичний результат фонації (Лащенко (2007). Якщо

на властивості звучання голосу впливають навіть

власні думки, як відмічає Т. Эндрюс, то можна дій-

ти висновку, що голос відбиває якість життя лю-

дини (Эндрюс (2004).

Проблема виразності – це по суті проблема

усвідомлення істинних завдань виконання, та і

осмислення музичного мистецтва в цілому. На-

слідуючи сучасні перетворення, недостатньо йти

шляхом сталих представлень і знань. Абсолютно

очевидно, що більшою мірою ми орієнтуємося

на досвід найближчих до нас відрізків часів, і, як

відмічає С. Казачков, «їх гаряча лава – робить на

наше покоління безпосередній, сильний вплив.

А ось глибинні традиції втрачають свій контур в

тимчасовому потоці» (Казачков, 1998, с. 48).

Досліджуючи історичний період, що втілює

стик двох культур – християнську і дохристиян-

ську, науковці розкривають, зафіксовану давнім

літописом, квінтесенцію співацького мистецтва.

Вона визначається як «премудрість, яка співаєть-

ся». У древніх була величезна віра в чудодійну

силу співів. Це свідчить про силу знань і можли-

востей людини. Але із затвердженням христи-

янства відбувається переосмислення, що, у свою

чергу, зміщує і акценти в розумінні світоустрою.

Володіння істинною мудрістю відводиться Богові,

а людині залишається тільки оспівувати Творця.

Звідси і засадниче положення давньослов’янської

естетики про мистецтво як премудрість, як про-

роцтво, а піснетворчість як пророк поступається

місцем світосприйняттю, яке позбавляє людину

можливості побачити Творця в собі. Тисячі років

людство було закрите від усвідомлення істинної

природи власної сили і природженої здатності

брати участь в акті творіння світу. Та реальність,

яку нам належить пізнати, вже виявляє усе мен-

ше стабільності, тим самим спонукаючи людство

пробудитися і замислитися серйозно над тим, що

ж відбувається. Саме на пробудження різної сві-

домості до набагато глибшого переживання влас-

ного буття спрямований потужний коливальний

процес зміни космічної енергії (Донсков (2011).

Можливо, похитнеться і переконаність, яка по-

коїться на багаторічній практиці, що вища і кін-

цева мета будь-якого художнього твору полягає

в передачі відношення до навколишнього світу,

пов’язаного з розкриттям системи емоцій, ідей, а

також чуттєвих ознак цього світу.

У другій половині XX століття музичний тех-

ніцизм, що набирає силу, виступав одним з голов-

них чинників, що відводять виконавця від основ-

ного предмета його професійної спрямованості

– звуку. Все більше актуалізувалася традиція па-

сивного сприйняття. У даному контексті, звичай-

но ж, не представлялося можливим і розуміння

визначення людини в якості складної звукової

системи – звучного мікрокосму. Але, як важливо

для виконавця спрямуватися у напрямі досягнен-

ня своєї глибини, втіленої в звуці. Адже музичний

звук породжується духовною субстанцією свого

творця. Як підкреслює Л. Бесєдіна, він є виключно

особовою категорією, обумовленою «таємним со-

юзом звуку і духу» (Бесєдіна, 2009, с. 114).

Висновки. Виконавцеві необхідно узяти

відповідальність за якість свого життя, самоудо-

сконалюватися, розширюючи світосприйняття

і привносячи усвідомленість до процесу творін-

ня себе і свого простору. В умовах сучасності це

вже розглядається як невід’ємна складова його

професійної підготовки. Тільки та свідомість, яка

спрямована на усвідомлене творіння Світу, здат-

на розширити форми соціального функціонуван-

ня виконавського мистецтва, виводячи його на

новий рівень виразності.

Volume 2 (2) 2021Professional Art Education

Professional Art Education Volume 2 (2) 2021 Scientic Journal

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Асафьев, Б.В., (1997). Музыкальная форма как процесс. Москва, Музыка, 373 с. https://hor.by/2009/12/

asaev/

Беседина, Л. (2009). К не темперированной истине музыканта. Введение в философию музыканта-ис-

полнителя.

Бочкарёв, Л. (2008). Психология музыкальной деятельности. Москва, 228с. http://library.lgaki.

info:404/2019/ Бочкарев_Психол_муз_деят-ти.pdf

Гроф, С. (2002). Психология будущего. 464 с. http://loveread.ec/read_book.php?id=52670&p=1

Діте, Л. А. (2015). Мировоззренческий аспект как ведущая составляющая профессионализма хор-

мейстера. Наукові записки кафедри педагогіки, (32), 70-80. https://periodicals.karazin.ua/pedagogy/article/

view/3101

Донсков, Д. (2011). Чудесный целительный биорезонанс магнетизма Вселенной. Харьков, 356 с. https://

platfor.ma/magazine/quiz-sq/podarki-poroshenku/ne-dostalos/monograya/

Жайворонок, Н. (2006). Музичне виконавство як феномен музичної культури : автореф. дис. на здоб-

уття наук. ступ. канд. мистецтвознавства : спец. 17.00.01 «Теорія та історія культури» Київ, 19 с. https://elib.

nakkkim.edu.ua/handle/123456789/2559?show=full&locale-attribute=uk

Казачков, С. (1998). Дирижер хора – артист и педагог. Казань, 307 с. https://books.google.com.ua/books/

about/Дирижер_хора.html?id=MFUUAQAAIAAJ&redir_esc=y

Лащенко, А. (2007). З історії київської хорової школи. Київ, Музична Україна, 197 с.

Лебедько, В. (2003). Магия в профессии и творчестве. С.-Петербург, 120 с. http://sannyasa.narod.ru/

magprof/index.htm

Моісєєва. (2012). Музичне виконавство: сутність, методологія, практика. Сучасна музика в сучасному

світі: Збірник наукових праць, 74–76. http://eprints.zu.edu.ua/9076/1/Moiseeva.pdf

Назайкинский, Е. (2003). Стиль и жанр в музыке. Москва, 248 с. http://aperock.ucoz.ru/load/20-1-0-3081

Падалка, Г. (2007). Педагогіка мистецтва як напрям наукового пізнання. Науковий часопис НПУ ім.

М.П.Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти., (4(9), 7–11.

Рудницька, О. (2002). Педагогіка: загальна та мистецька. Тернопіль, 360 с.

Цюряк, І. О., Захаржевська, Ю.Р. (2017). Специфічні особливості виконання хорової музики епохи

ренесансу сучасними співаками. Мистецька освіта: проблеми і перспективи розвитку в контексті євро-

пейської інтеграції: збірник наукових праць / за заг. редакцією І. В. Баладинської, Н. Є. Колесник. с. 178-184.

http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/26813

Чередниченко. (1988). Композиция и интерпретация: три среза проблемы. Музыкальное исполни-

тельство и современность, (1), 43–68.

Шевченко, Л. (2020). Сакральні витоки інструментальної множинності музичного виконавства

як науки піаністичної гри. Вісник КНУКіМ. Серия: Мистецтвознавство., (43), 163–168. http://dx.doi.

org/10.31866/2410-1176.42.2020.207646

Щолокова, О. (2018). Основні тенденції фортепіанної підготовки педагога музиканта у вищих мис-

тецьких закладах освіті. Topical issues of education. Lisbon, Portugal, 205-219. http://surl.li/kdavs

Эндрюс, Т. (2004). Сакральные звуки. СПб. Будущее Земли, 240с.

Яворский, Б. (1987). Избранные труды. Москва, Советский композитор, Ч. 1., 336 с.

Volume 2 (2) 2021Professional Art Education

REFERENCE

Asaf’yev, B.V., (1997). Muzykal’naya forma kak protsess [Musical form as a process]. Moskva, Muzyka, 373 s.

https://hor.by/2009/12/asaev/ [in Russian]

Besedina, L. (2009). K ne temperirovannoy istine muzykanta [To the untempered truth of the musician].

Vvedeniye v losoyu muzykanta-ispolnitelya. [in Russian]

Bochkarov, L. (2008). Psikhologiya muzykal’noy deyatel’nosti [Psychology of musical activity]. Moskva, 228s.

http://library.lgaki.info:404/2019/Bochkarev_Psikhol_muz_deyat-ti.pdf [in Russian]

Grof, S. (2002). Psikhologiya budushchego [Psychology of the future]. 464 s. http://loveread.ec/read_book.

php?id=52670&p=1 [in Russian]

Dite, L. A. (2015). Mirovozzrencheskiy aspekt kak vedushchaya sostavlyayushchaya professionalizma

khormeystera [The ideological aspect as a leading component of the choirmaster’s professionalism]. Naukovi

zapiski kafedri pedagogiki, (32), 70-80. https://periodicals.karazin.ua/pedagogy/article/view/3101 [in Russian]

Donskov, D. (2011). Chudesnyy tselitel’nyy biorezonans magnetizma Vselennoy [Wonderful healing bio-

resonance of the magnetism of the Universe]. Khar’kov, 356 s. https://platfor.ma/magazine/quiz-sq/podarki-

poroshenku/ne-dostalos/monograya/ [in Russian]

Zhayvoronok, N. (2006). Muzichne vikonavstvo yak fenomen muzichnoі kul’turi [Musical Vikonavstvo

as a Phenomenon of Musical Culture: Abstract of the thesis] : avtoref. dis. na zdobuttya nauk. stup. kand.

mistetstvoznavstva : spets. 17.00.01 «Teoriya ta istoriya kul’turi» Kiіv, 19 s. https://elib.nakkkim.edu.ua/handle/12

3456789/2559?show=full&locale-attribute=uk [in Ukrainian]

Kazachkov, S. (1998). Dirizher khora – artist i pedagog [The conductor of the choir is an artist and teacher].

Kazan’, 307 s. https://books.google.com.ua/books/about/Dirizher_khora.html?id=MFUUAQAAIAAJ&redir_esc=y [in

Russian]

Lashchenko, A. (2007). Z istoriі kiіvs’koі khorovoі shkoli [From the history of the Kiev choir school]. Kiіv,

Muzichna Ukraіna, 197 s. [in Ukrainian]

Lebed’ko, V. (2003). Magiya v professii i tvorchestve [Magic in the profession and creativity]. S.-Peterburg, 120

s. http://sannyasa.narod.ru/magprof/index.htm [in Russian]

Moiseeva. (2012). Muzichne vikonavstvo: sutnist’, metodologiya, praktika [Music vikonavstvo: essence,

methodology, practice]. Suchasna muzika v suchasnomu sviti: Zbirnik naukovikh prats’, 74–76. http://eprints.

zu.edu.ua/9076/1/Moiseeva.pdf [in Ukrainian]

Nazaykinskiy, Ye. (2003). Stil’ i zhanr v muzyke [Style and genre in music]. Moskva, 248 s. http://aperock.ucoz.

ru/load/20-1-0-3081 [in Russian]

Padalka, G. (2007). Pedagogika mistetstva yak napryam naukovogo piznannya [The pedagogy of science is

like a direct scientic knowledge]. Naukoviy chasopis NPU im. M.P.Dragomanova. Seriya 14. Teoriya i metodika

mistets’koі osviti., (4(9), 7–11. [in Ukrainian]

Rudnits’ka, O. (2002). Pedagogika: zagal’na ta mistets’ka [Pedagogy: that mystetsky is a wild one]. Ternopil’,

360 s.

Tsyuryak, I. O., Zakharzhevs’ka, Yu.R. (2017). Spetsichni osoblivosti vikonannya khorovoі muziki yepokhi

renesansu suchasnimi spivakami [Specic features of the choir music of the renaissance epoch with contemporary

performances]. Mistets’ka osvita: problemi i perspektivi rozvitku v konteksti evropeys’koі integratsiі: zbirnik

naukovikh prats’ / za zag. redaktsieyu I. V. Baladins’koі, N. E. Kolesnik. s. 178-184. http://eprints.zu.edu.ua/id/

eprint/26813 [in Ukrainian]

Cherednichenko. (1988). Kompozitsiya i interpretatsiya: tri sreza problemy [Composition and interpretation:

three sections of the problem]. Muzykal’noye ispolnitel’stvo i sovremennost’, (1), 43–68. [in Russian]

Shevchenko, L. (2020). Sakral’ni vitoki instrumental’noі mnozhinnosti muzichnogo vikonavstva yak nauki

Professional Art Education Volume 2 (2) 2021 Scientic Journal

Надійшла до редакції / Received: 22.08.21

Рекомендовано до друку / Accepted: 29.09.2021

pianistichnoі gri [Sacred coils of the instrumental multiplicity of musical viconavity as a science of pianistry].

Visnik KNUKiM. Seriya: Mistetstvoznavstvo, (43), 163–168. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.42.2020.207646 [in

Ukrainian]

Shcholokova, O. (2018). Osnovni tendentsiі fortepiannoі pidgotovki pedagoga muzikanta u vishchikh

mistets’kikh zakladakh osviti [The main trends in the piano training of a musician teacher in the greater mystical

foundations of education]. Topical issues of education. Lisbon, Portugal, 205-219. http://surl.li/kdavs [in Ukrainian]

Endryus, T. (2004). Sakral’nyye zvuki [Sacred sounds]. SPb. Budushcheye Zemli, 240s. [in Russian]

Yavorskiy, B. (1987). Izbrannyye trudy [Selected works]. Moskva, Sovetskiy kompozitor, CH. 1., 336 s. [in

Russian]

Volume 2 (2) 2021Professional Art Education

The purpose of the article. Based on the philosophical, musicological, psychological and

pedagogical literature, to reveal the dependence of expressiveness in the performance of musical

works on the evolutionary patterns of development of musical art, consciousness and spiritual

outlook of the performer himself.

The methods and methodology are based on the analysis and systematization of scientic

information on the evolutionary processes taking place in the world, musical art and their impact

on the consciousness of the performing musician and his/her performance skills.

The scientic novelty of the article lies in the fact that the dependence of the expressiveness

of the performing musician, the sound of the musical work on his own spiritual substance is

determined on the basis of philosophical concepts.

Results. The article deals with the problems of musical performance, certain regularities

in the presentation of musical works formed by different performing eras, which armed a far

from unambiguous vision of the essence of the performer’s expressiveness. It is emphasized that

the evolutionary processes taking place in human consciousness naturally affect the evolution of

composer’s thinking and the expressiveness of a musician’s performance. It is revealed that in the

conditions of modernity, when the idea of human nature is changing, which is considered more

as a vibrational entity than as a physical one, new facets of understanding are introduced into the

understanding of performing expressiveness.

It is noted that by reaching the level of high-frequency vibrations, the performer is already

able to reect the synthesis of two worlds - manifested and unmanifested, getting the opportunity

to reveal personal expressiveness as an external manifestation of the expression of the soul.

The signicance of musical intonation is emphasized, which is the highest manifestation of

the expressiveness of musical performance, reveals the ontological image of the musician. Thus,

given that the musical sound is generated by the spiritual basis of the existence of its performer, it is

important to achieve one’s own depth in the embodiment of sound.

Keywords: performing expressiveness, consciousness, vibrations, conscious creation.

THE INFLUENCE OF EVOLUTIONARY PROCESSES

OF CONSCIOUSNESS ON THE PERFORMANCE

EXPRESSIVENESS OF A MUSICAL WORK

Senior Lecturer (Department of vocal and

choral teacher training)

Municipal Establishment «Kharkiv

Humanitarian-Pedagogical Academy» of

Kharkiv Regional Council:

Kharkiv, Ukraine

email: diteya7778@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-5251-3583

DOI 10.34142/27091805.2021.2.02.01