Professional Art Education Volume 2 (2) 2021 Scientic Journal

УДК 378.147.88:74

DOI 10.34142/27091805.2021.2.02.04

ВИКОРИСТАННЯ ЕВРИСТИЧНИХ МЕТОДІВ У

ВИКОНАННІ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ З

ДИЗАЙНЕРСЬКИХ ДИСЦИПЛІН

кандидат мистецтвознавства, доцент

кафедри дизайну ХНПУ імені Г.С.Сковороди,

Харків, Україна

еmail: olga4omela@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-7023-9373

У статті висвітлено практичне значення використання евристичних методів у виконанні кон-

трольних практичних завдань з дизайнерських дисциплін. На основі принципу послідовності консистент-

ної інформації, методів евристичного аналізу, інтерпретації та стилізації, методу асоціацій визначаєть-

ся ефективність підготовки дизайнерів у вищих навчальних закладах, активізується творчий пошук,

розвиваються навички графічного, пластичного, образного, цілісного формоутворення. у статті визна-

чено та конкретизовано комплекс евристичних методів, здатних ефективніше вплинути на процес під-

готовки майбутніх дизайнерів, які допомагають розкрити індивідуальні здібності студентів, розвинути

художнє мислення, смак, фантазію, сміливість до експерименту. Розкрито сутність евристичних ме-

тодів навчання у виконанні практичних завдань з дизайнерських дисциплін. Висвітлено комплекс завдань

з курсу «Основи композиції» (кольорознавство, формоутворення) з використанням евристичних методів

(евристичного аналізу, інтерпретації та стилізації, методу асоціацій тощо). Надано приклади створення

об’ємних композицій через ідеї розвитку та варіанти перетворення крапки в лінії, лінії в плями, плями в

об’єм з використанням метру і ритму. Доведено ефективність представлених завдань у створенні де-

коративних композицій з будь яких матеріалів і технік: вітражу, гобелену, аплікації, інтарсії, розпису,

ескізів абстрактної міні колекції одягу тощо.

Ключові слова: дизайн, композиція, евристика, евристичні методи, формоутворення, кольо-

рознавство.

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями.

Дизайнерська діяльність це галузь де нові

ідеї та художньо-проектні пошуки є головними

у вирішенні функціональних завдань предмет-

ного світу та середовища. За останні десятиріччя

збільшилася кількість спеціалізацій в дизайні.

На перший погляд вони поглиблюються у своєму

окремому розвитку, але мають тісні зв’язки між

собою, взаємовплив та взаємовідносини. Збіль-

шилася кількість стильових рішень та напрямків

формоутворення у кожній спеціалізації. В такій

багатошаровій ситуації дизайнеру складно знахо-

дити особисте авторське рішення, графічну, пла-

стичну, декоративну мову. Наприклад, дизайнер

середовища, обираючи стиль, звертається як до

історичних так і до сучасних стилів, але не копіює

їх, а переосмислює та інтерпретує їх особливості,

користується каталогами різних творів з дизайну

та матеріалів і пропонує нові художньо-емоційні

зв’язки у новому функціональному просторі. Ці

проблеми залишаються актуальними як для ди-

зайнерів початківців, так і для професіоналів.

Для активізації творчого пошуку в підготов-

ці дизайнерів в вищих навчальних закладах іс-

нують нетрадиційні евристичні методи які знай-

омлять на теоретичному та практичному рівні

майбутніх спеціалістів. У педагогіці під кате-

горією «евристика» визначається метод навчан-

ня. Під проблемним навчанням розуміється си-

стема науково обґрунтованих методів та засобів,

які дозволяють визначити проблемні ситуації

та активізувати самостійну діяльність студентів

щодо їх вирішення з метою інтелектуального та

творчого розвитку» (Валькова, 2015 ,с. 166]. У ди-

зайнерській діяльності в самому слові «проєкт»

(від латинської proiectus – кинутий наперед) існує

план, задум, який містить творчу дію і результат.

Концептуальне мислення – ключ до створення

нових творчих знахідок. Отже, тема статті є ак-

туальною, значимою з точки зору висвітлення

питань використання евристичних методів у

Volume 2 (2) 2021Professional Art Education

виконанні практичних завдань з дизайнерських

дисциплін

Аналіз основних досліджень і публікацій.

Евристичним методам в дизайні присвячено ро-

боти Н.П. Валькової, яка спиралася на створення

методики та досвіду викладання основ евристи-

ки, В.І. Клубнікової в ЛВХПУ ім. В.І. Мухіної та

СПГХПА ім. А.Л. Штігліца в 70-х – 90-х роках ХХ

століття. «Загальна мета курсу була позначена як

розвиток і стимулювання об’єктивних наукових

методів і творчих можливостей дизайнера, осна-

щених процесом проектування, професійно-твор-

чим пошуком, формуванням основ самоуправлін-

ня тощо» (Валькова, 2015 ,с. 168].

Характеристика евристичних методів нав-

чання досить плідно висвітлена в працях Благо-

вої Т.Ю. Так, у навчально-методичному посібнику

«Евристичні методи..» надається характеристика

використання як загальних, так і специфічних

методів. На думку автора, евристичні методи

виступають в якості стимулятора, розширюють

горизонти творчих можливостей та експери-

ментів (Благова, 2006).

Водночас Губаль Б.І. (2011, с. 14) підкреслює,

що виконання композиційних вправ надає ро-

зуміння єдності композиції, цілісності, визначен-

ня головного та другорядного. В результаті опану-

вання знань та практичних навичок з композиції

закріплюється досвід і в майбутньому використо-

вується в будь якій творчій роботі. Саме вправи з

композиції – це інструмент в рішенні евристич-

них методів в дизайні.

Формулювання цілей та завдань статті.

Метою статті є розгляд евристичних методів та

аналіз стосовно можливості їх використання у

процесі виконання контрольних практичних

вправ з дизайнерських дисциплін.

Виклад основного матеріалу. В роботі ди-

зайнера часто вирішуються складні проблеми

– комплекс завдань, які об’єднані однією концеп-

цією, ідеєю, витоками натхнення, де необхідністю

є збереження єдності формоутворення та його ро-

звиток: комплекти текстильних виробів, колек-

ції одягу, меблеві гарнітури, житлові комплекси

осель, громадські об’єкти, міські та ландшафт-

ні середовища, друкована продукція, фірмовий

стиль тощо. До таких випробувань дизайнери

готуються у вищих навчальних закладах з дизай-

ну, де серед пропедевтичних дисциплін виокрем-

люються «Основи композиції». Ця дисципліна

активує процес творіння, розвиток креативного

мислення і виводить студента на новий високий

рівень професіоналізму в будь яких видах дизай-

ну. «Всяке поняття існує не саме по собі, а в си-

стемі понять. Тому композицію як метод гармоні-

зації проектувальних систем можна розглядати

на формальному рівні, як систему, яка включає

взаємозв’язані елементи: ідею композиції (або за-

дум), композиційний «матеріал», засоби гармоні-

зації, прийоми гармонізації, гармонізований «ма-

теріал», принципи композиції, композиційний

образ (або наочну уяву про задум)»

Вивчення засобів, прийомів та принципів

побудов формальних композицій є важливою

складовою дизайнерської творчості. На прикладі

використання геометричних фігур в безпредмет-

них композиціях студенти опановують побудо-

ву композиції, її пластику, формоутворення, об-

разність, тектонічність в лінійних, площинних,

об’ємних, просторових формах. В процесі навчан-

ня завдання ускладняються та примножуються

«від простого до складного» та «від загального до

особистісного» – це шлях формування та розвитку

творчої особистості.

Завдання, які пропонується розглянути, ви-

конувались після вивчення основних засобів

композиції: метр і ритм, симетрія та асиметрія,

статика та динаміка, рух та спокій, нюанс та кон-

траст, пропорції та пропорційність, тощо. Деякі

завдання вміщали знання з «Кольорознавства»

та «Формоутворення».

Ідея розвитку та перетворення крапки в

лінії, лінії в плями, плями в об’єм з використан-

ням метру і ритму. Складне завдання ділиться на

декілька простих. «Рух та перетворення» заданих

елементів відбувається поетапно: метричний по-

втор крапок на частині площини, потім метрич-

ний повтор ліній (пунктирних, прямих, кривих

тощо), потім лінії групуються у плями, які ство-

рюють композиційні частини площинні, та ілюзії

рельєфу, об’єму і простору. Перед виконанням чи-

стового варіанту студент робить пошуки і визна-

чає композиційну схему руху в просторі листа,

а також вирішує в яку геометричну форму по-

винна «перетворитися» крапка, та користується

методом подрібнювання композиції на пропор-

ційні частини, де і відбуваються зміни. Кількість

змінених позицій залежить від задуму автора.

Користь такого завдання полягає в тому, що сту-

дент: вчиться спочатку організовувати простір

листа, будувати пропорційну структуру всієї ком-

позиції, а потім простими змінами геометричних

заданих елементів досягати поставленої мети,

виразності зображення. Кропітка робота графіч-