УДК 378.147:[37.011.3-051:78]

DOI 10.34142/27091805.2022.3.01.01

ІНТЕРАКТИВНІ ФОРМИ І МЕТОДИ

ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ

УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

доктор педагогічних наук, завідувач кафе-

дри теорії і методики мистецької освіти

та вокально-хорової підготовки вчителя

ХНПУ імені Г.С. Сковороди,

Харків, Україна

email: a.sokolova.a2017@gmail.com

https://orcid.org/0000-0003-0284-7320

У статті визначено інтерактивні форми і методи дистанційної освіти з урахуванням специфіки

підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до професійної діяльності через упровадження

навчальних електронних курсів, мультимедійного програмно-методичного забезпечення, використання

аудіо-відео матеріалів, телевізійних навчальних програм тощо. Розкрито теоретичні й практичні аспек-

ти фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в умовах дистанційного навчання

на платформі Moodle. Доведено, що специфіка фахової підготовки майбутніх учителів музичного мис-

тецтва в процесі організації дистанційного навчання потребує нових розробок програмно-педагогічних

систем і програмних засобів. Визначено певні педагогічні умови, серед яких: наявність чіткого цілепокла-

дання викладачів та студентів; комп’ютеризація навчального процесу з фахових музичних дисциплін;

опанування технологіями і засобами дистанційного навчання з урахуванням специфіки музичної освіти;

акцентування уваги на вибір змісту навчально-методичного матеріалу для дистанційного навчання й

створення сприятливого інформаційно-методичного середовища; застосування мережевих технологій

дистанційного навчання як середовища взаємодії суб’єктів музично-педагогічної взаємодії. Наведено пе-

реваги й недоліки організації освітнього процесу майбутніх учителів музичного мистецтва в умовах дис-

танційного навчання. Представлено рекомендації щодо використання ефективних технологій організації

дистанційної освіти майбутніх учителів музичного мистецтва.

Ключові слова: освіта, фахова підготовка, дистанційне навчання, вчитель, музичне мистецтво,

інтерактивність.

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями.

Актуальність теми дослідження зумовлена

необхідністю пошуку нових інтерактивних форм і

методів організації дистанційного навчання май-

бутніх вчителів музичного мистецтва, як необ-

хідної складової професійної фахової підготовки

в умовах сьогодення. Від ефективності освітнього

процесу значно залежить загальнокультурний

рівень майбутніх фахівців з музичного мистецтва,

які здатні оволодіти сучасним педагогічним ін-

струментарієм, спираючись як на засвоєний зміст

основних навчальних курсів, так і за допомогою

вмінь самостійного пошуку інформації для сприй-

мання, аналізу та структурування потрібного на-

вчального матеріалу.

Слід зазначити, що чинні нормативні доку-

менти (Закони України «Про вищу освіту» (2014),

«Про освіту» (2017), Національна стратегія розвит-

ку освіти в Україні, Концепція розвитку педаго-

гічної освіти та ін.) наголошують на нагальності

трансформації професійної підготовки педагогів

для нової української школи. Це, передусім, по-

требує гуманізації освітнього простору, зміщен-

ня акценту на процесуальність замість деклара-

тивності, знаходження нових шляхів реалізації

суспільних потреб через використання сучасних

форм і методів організації освітнього процесу

підростаючого покоління.

Водночас, враховуючи стан війни, в якому

перебуває Україна та епідеміологічну ситуацію,

пов’язану з COVID-19, пріоритет надається дистан-

ційній формі навчання. Виходячи з цього обрана

тема є своєчасною й необхідною, оскільки спец-

ифіка підготовки майбутніх учителів музичного

мистецтва до професійної діяльності у таких умо-

вах має ґрунтуватися на засадах нової формації з

використанням інструментарію сучасних іннова-

ційних, інтерактивних технологій, де дистанцій-

Volume 3 (1) 2022

Professional Art Education

ному навчанню відводиться одне з першочерго-

вих місць.

Це обумовлюється й рядом суперечностей:

між розумінням необхідності підготовки майбут-

ніх учителів музичного мистецтва до професій-

ної діяльності в умовах дистанційного навчання

та недостатністю висвітлення сучасних освітніх

технологій здійснення такої освітньої роботи; між

прагненням використовувати нові інтерактивні,

інформаційні технології навчання й виховання

та відсутністю спеціальних розробок, які були б

адаптовані саме до змісту дистанційної підготов-

ки студентів мистецького профілю. Отже, вище-

зазначені аспекти, а також окреслені суперечності

й обумовили вибір теми нашого дослідження.

Аналіз основних досліджень і публікацій.

Особливості професійної підготовки майбутніх пе-

дагогів мистецьких спеціальностей висвітлено в

різних напрямах. Так, сутність дистанційного на-

вчання у ВНЗ окреслено в працях Ю. Овод (2015),

Н. Грєбєннікова (2019), де акцентується увага на

ефективності реалізації принципово нових форм і

методів навчання із застосуванням комплексу ін-

терактивних технологій. Основні наукові підходи

до якісного застосування змішаного та дистанцій-

ного навчання в умовах ВНЗ висвітлено в роботах

С. Мартиненко (2020), А. Олешко (2021), О. Ровнягі-

на (2021), В. Годз (2021). Дидактичні принципи,

методи й засоби взаємодії учасників освітнього

процесу в умовах дистанційного навчання висвіт-

лено в наукових розвідках Ю. Нефьодової (2019),

О. Вожегової (2020).

Інтегративні технології формування предмет-

них компетентностей учнів на засадах вивчення

мистецьких дисциплін розкриваються в працях

Л. Масол (2020), О. Отич (2016), О. Рудницької (2018)

та ін. Поряд із цим використання інтерактивних

технологій в процесі дистанційного освіти учнів

частково розглянуто науковцями О. Матюшенко

(2010), Н. Міськовою (2017) О. Никон (2020), М. Ков-

левою (2020) та ін.

Незважаючи на значну кількість наукових

праць проблема пошуку ефективних форм і ме-

тодів дистанційної освіти майбутніх учителів

музичного мистецтва залишається невизначе-

ною, що змушує конкретизувати певний досвід,

проаналізувати творчий підхід різних науков-

ців до визначення даної проблеми, представити

ефективні інтерактивні технології організації

дистанційного навчання здобувачів вищої освіти,

зокрема музично-педагогічної спеціалізації. Ак-

туальність дослідження окресленої проблеми по-

силюється і тими умовами, у яких відбувається

освітній процес у багатьох закладах вищої освіти

у зв’язку з війною.

Формулювання цілей та завдань статті.

Мета статті полягає у пошуку, аналізі та висвітлен-

ні ефективних інтерактивних форм організації

дистанційної освіти майбутніх учителів музично-

го мистецтва в процесі фахової підготовки.

Виклад основного матеріалу. Дистанцій-

не навчання набуває поширення з середини ХХ

ст., і, як визначається у довідниковій літературі,

виникає воно спочатку як форма організації на-

вчального процесу, як навчання на відстані, коли

викладач і студент розділені простором і часом.

Дистанційне навчання передбачає самостійне

опанування навчальних курсів згідно з програма-

ми і планами, виконання контрольних завдань

(Організація дистанційного навчання в школі,

2020, с.14 ). Це первинне визначення значно змі-

нило свою сутність з настанням ери Інтернету.

Сьогодні дистанційне навчання є «навчанням за

допомогою комп’ютерних телекомунікаційних

мереж», тож його головною технологічною осно-

вою є комп’ютер та ІКТ (Варнавська, 2021).

У довідниковій літературі зазначається, що

дистанційне навчання отримує все більш широке

розповсюдження в зв’язку з інтернаціоналізацією

освіти та вдосконаленням технологій навчання:

воно дозволяє отримати якісну освіту за меншу

платню, а також загальновизнані сертифікати

про освіту незалежно від місця проживання уч-

нів (студентів) (Вишнівський та ін., 2014). У су-

часних нормативних документах, зокрема Законі

України «Про вищу освіту» (2014), дистанційне

навчання розглядається як складник формальної,

неформальної та інформальної освіти будь-якого

спрямування.

Водночас науковці зауважують, що дистан-

ційне навчання надає людям з віддалених міст,

знаходячись у різному стані (не окуповані й оку-

повані території, внутрішньо або зовнішньо пе-

реміщені) пройти навчання у найкращих вишах

України, по-друге, відкриває шанси для працюю-

чих студентів, по-третє, такий формат є гарною

опцією для громадян будь-якого віку навчатися

неперервно. Додаємо до цього зауваження, що

саме дистанційне навчання є зараз оптимальним

способом втілення в життя гасла «освіта впродовж

життя», з одного боку, а з іншого – під час війни

в Україні, соціально-економічної нестабільності,

поширення епідеміологічної ситуації, дистанцій-

не навчання слугує запорукою швидкого оновлен-

ня й модернізації вже набутих знань та залучення

майбутніх учителів музики до найсучасніших на-

Professional Art Education Volume 3 (1) 2022 Scientic Journal

8© Alla Sokolova

укових, науково-методичних досягнень і до світо-

вого культурного поступу.

Зазначимо, що новітні інформаційні та ін-

формаційно-комунікаційні технології, як склад-

ники дистанційного навчання, сьогодні широко й

ефективно використовуються з метою реалізації

різноманітних дидактичних завдань, дозволяють

здійснювати індивідуалізацію та диференціацію

процесу навчання, підвищують мотивацію на-

вчальної діяльності студентів та рівень засвоєння

знань. Водночас, цей процес потребує розробки й

адаптації програмно-педагогічних систем і педа-

гогічних програмних засобів до специфіки фахо-

вої підготовки майбутніх учителів тієї чи іншої

предметної спеціалізації (Проворова, 2016, с. 84).

До недоліків дистанційного навчання можна

віднести:

• стандартизацію й стереотипність у пере-

несенні різновидів друкованих навчальних дже-

рел в електронний комп’ютерний формат, надмір-

ну «теоретизацію» практичних знань;

• вузькість і однобічність викладу навчаль-

ної інформації в обсязі дидактичної частини кон-

кретної дисципліни, що закладається змістом пе-

дагогічного програмного засобу поза врахування

можливостей мультимедійного способу представ-

лення й засвоєння знань;

• панування комп’ютерного механізму в

організації навчально-пізнавальної діяльності

студентів, що передбачає набір конкретних, най-

частіше стандартних (тобто стереотипних) дій у

межах заздалегідь визначено алгоритму; при цьо-

му стереотипний підхід до розгортання розумових

процесів значно гальмує творчий розвиток сту-

дентів;

• відсутність універсальності в організації й

презентації навчального матеріалу, єдиного педа-

гогічного програмного забезпечення в освітньому

просторі як на рівні університету, так і на рівні

освітньої галузі;

• обмеженість у запровадженні «живого»,

інтонаційно забарвленого, з притаманним йому

комплексом невербальних впливів спілкування й

педагогічної взаємодії між суб’єктами дистанцій-

ного навчання.

До переваг дистанційного навчання відно-

сять:

• ефективність електронних курсів лекцій

з педагогічної дисципліни та слайд-шоу (слайдові

презентації) до кожної лекційної теми;

• використання електронних підручників

як «навігатору» викладача з освітніми сайтами пе-

дагогічного, науково-педагогічного спрямування;

• систематизацію електронних довідників,

сучасних глосаріїв, завдань для самостійної робо-

ти різних видів за темами, модулями;

• організацію тематичного (модульного) й

підсумкового (за наслідками вивчення всього на-

вчального курсу) комп’ютерного тестування;

• інформатизацію змісту навчання (мето-

дичні матеріали, статті, наукові конференції) з

метою сумісної комунікації педагога та студента.

Необхідність модернізації вищої освіти в

Україні та прагнення вищої школи відповідати

європейським освітнім стандартам зумовлює ви-

користання інноваційних методик, мобільних і

динамічних форм навчання до яких належить

і дистанційне навчання, яке довело свою ефек-

тивність у процесі підготовки фахівців з різних

галузей, зокрема і представників творчих про-

фесій. Однак з огляду на специфікацію музики як

найбільш абстрактного з мистецтв, а музичних

дисциплін як дисциплін переважно практич-

ної спрямованості, можливість включення або

повного переходу студентів-музикантів на дис-

танційне навчання у вищій школі видається про-

блемним і неоднозначним.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика

вчителя музичного мистецтва включає компе-

тентність випускника педагогічного вишу щодо

застосування технології дистанційного навчання

у власній професійній діяльності. Це передбачає,

на наш погляд, не лише впровадження в навчаль-

ний процес ВНЗ дистанційних курсів, опановую-

чи які студент залишається пасивним учасником,

але й активне залучення студентів до розробки та

оформлення змісту відповідних курсів, створення

їхніх окремих елементів. Відомості щодо такого

підходу не набули достатнього оприлюднення в

науковій літературі.

Дистанційне навчання повинно бути спря-

мовано на забезпечення достатнього та серед-

нього рівня підготовки студентів до професійної

діяльності. Основні складові технології дистан-

ційного навчання у педагогічній практиці повин-

ні відповідати умовам, щодо отримання нових

знань, завдяки активному залученню інтерак-

тивних методів (Демида, 2011, с. 100).

Студенти старших курсів можуть активно

поєднувати елементи технології дистанційного

навчання у власній навчальній діяльності, під-

тримувати тематичні обговорення в умовах фору-

му та чату, використовувати мережеві професійні

групи та роботу в них. Однак, протягом навчання

Volume 3 (1) 2022

Professional Art Education

у ВНЗ студенти не залучаються до створення, роз-

робки або наповнення персонального викладаць-

кого веб-ресурсу, отже, не можуть бути готові до

професійної діяльності на високому рівні.

Для забезпечення ефективності процесу фор-

мування готовності майбутніх учителів музичного

мистецтва до використання технології дистанцій-

ного навчання нами були визначені певні педаго-

гічні умови, зокрема: наявність чіткого цілепокла-

дання викладачів та студентів; комп’ютеризація

навчального процесу з фахових музичних дис-

циплін; упровадження засобів дистанційного

навчання в процес фахової музичної підготовки;

опанування майбутніми вчителями музичного

мистецтва технологій і засобів дистанційного на-

вчання; ретельний добір змісту навчально-мето-

дичного матеріалу для дистанційного навчання й

створення сприятливого інформаційно-методич-

ного середовища; застосування мережевих тех-

нологій дистанційного навчання як середовища

взаємодії професорсько-викладацького складу ка-

федри музичного мистецтва та студентів.

Сьогодні застосування дистанційного нав-

чання майбутніх учителів музичного мистецтва

значною мірою залежить від рівня підготовленості

викладачів до реалізації дистанційного навчання,

науково-методичного та матеріально-технічно-

го забезпечення, а також від готовності студентів

навчатися в умовах дистанційної освіти. Саме

від якісного опанування майбутніми педагогами

дистанційними технологіями під час навчання

в педагогічних навчальних закладах залежить

ефективність як дистанційного навчання, так і

процесу професійної підготовки вчителів (Прово-

рова, 2016, с. 86).

Для належного формування творчої самостій-

ності у майбутніх учителів музичного мистецтва

у процесі дистанційної освіти необхідно створити

відповідні педагогічні умови. На думку В. Шульгі-

ної, на розвиток творчої самостійності благотвор-

но впливають багато факторів. Творчість, як й інші

види музичної діяльності, передбачає «достатній

рівень розвитку основних музичних здібностей»

(Шульгіна, 2011, с. 36-37). Під педагогічними умо-

вами формування творчої самостійності май-

бутніх учителів музики у процесі дистанційного

навчання ми розуміємо такі спеціально створені

умови, які необхідні й достатні для забезпечення

розвитку виконавської майстерності та особистіс-

них якостей, важливих у майбутній професійній

діяльності. Створення їх полягає як у підготовці

студента до цієї діяльності, так і в забезпеченні не-

обхідного середовища впродовж навчання у вузі,

а саме: стимулювання інтелектуальної та емоцій-

ної сфери студента, розвиток потреби у самовира-

женні, інтересу до майбутньої професії і до музич-

но-інструментального, вокального виконавства,

посилення творчої активності, зростання творчо-

го потенціалу студентів, стимулювання потреби

та прагнення особистості до самореалізації в му-

зично-педагогічній діяльності (Жевакіна, 2009).

Критеріями готовності майбутнього вчителя му-

зичного мистецтва до дистанційного навчання

можуть бути наступні:

• вміння поставити перед собою певну

творчу і педагогічну задачу, а також знайти шля-

хи її реалізації;

• вміння провести педагогічний аналіз

власного виконання і дати йому оцінку;

• вміння показати прийоми, що допомага-

ють усунути недоліки виконання;

• постійна потреба в збагаченні свого му-

зичного досвіду;

• розширення наявних знань, накопичен-

ня різноманітного музичного репертуару;

• прагнення до творчого пошуку вирішен-

ня художніх завдань.

Слід зазначити, що дистанційне навчання

передбачає самостійну роботу студента, яка ви-

являється у прагненні до постійного самовдоско-

налення, самостійного одержання знань з різно-

манітних джерел з метою використовування їх

у подальшій науково-практичній діяльності та

для вирішення інтелектуальних завдань. Така са-

мостійність спрямована на створення кінцевого

творчого продукту внаслідок сформованої моти-

вації, професійних умінь і навичок, організацій-

но-пізнавальних умінь і здійснюється на підставі

пізнавального інтересу як рушійної сили пізна-

вальної діяльності.

Підсумовуючи вище сказане, хочемо наголо-

сити на тому, що готовність вчителя музичного

мистецтва до професійної діяльності передбачає

наявність таких якостей, як творча самостійність

та інтелектуальна активність. Творча самостій-

ність та інтелектуальна активність займають

провідне місце в комплексі музично-педагогіч-

них здібностей і являють собою специфічний вид

діяльності, коли загальні якості мислення вияв-

ляються в поєднанні зі спеціальними музичними

здібностями. Звідси інтерактивні методи дистан-

ційного навчання повинні відповідати певним

вимогам такої підготовки.

Знання цих особливостей сприятиме підви-

Professional Art Education Volume 3 (1) 2022 Scientic Journal

щенню ефективності педагогічної освіти, оскільки

саме здатність самостійно здобувати нові знання,

готовність до постійного підвищення освітнього

рівня, реалізації особистісного потенціалу стано-

влять зміст персональної компетенції фахівця.

Цікаві матеріали з приводу особливостей

розробки тестових завдань та тестів у системі

управління навчальними матеріалами Moodle

аналізують київські вчені (колектив науковців

під керівництвом В. Сергієнка) (Сергієнко, 2011).

Розмаїття варіантів подачі тестових завдань та те-

стів докорінним чином змінили уявлення викла-

дачів-практиків щодо потенціальних можливо-

стей електронного автоматизованого контролю

знань. Науковці підкреслюють, що працюючи в

таких умовах, студент є активним суб’єктом кон-

струювання власної системи знань та способів їх

засвоєння. Змінюється і роль викладача з лектора

на тьютора й фасилітатора, який засобами дистан-

ційного середовища може ефективно мотивувати

й підтримувати своїх підопічних, спрямовувати

їх пізнавальні зусилля, оцінювати й коригувати

знання студентів тощо.

Відповідно до положень суспільного кон-

структивізму, що перебуває в основі ідеології

дистанційного навчання, знання засвоюються

ефективніше, якщо студенти залучені до проце-

су їх конструювання та здійснюють цей процес у

співпраці У зв’язку з цим, сучасним інструментом

досягнення часткових цілей фахової підготовки

можуть бути соціальні мережі – веб-сервіси, які

дають можливість користувачам, – студентам та

викладачам, – створювати публічний або частко-

во публічний профіль; створювати список його

користувачів і відвідувачів; управляти списком

контактів, переглядати списки контактів інших

користувачів; оперативно передавати актуальну

навчальну інформацію й робити в разі потреби

нагадування тощо.

У деяких соціальних мережах (facebook.com,

twitter.com, youtube.com, instagram.com та інші)

присутній великий вибір додатків, які можна

застосувати з навчальною метою. Можливість

постійної взаємодії студентів і викладачів у дис-

танційному форматі як у синхронному, так і асин-

хронному режимах, забезпечує безперервність та

інтерактивність освітнього процесу. Студенти та

викладачі спроможні без спеціальної підготов-

ки самостійно створювати навчальний контент,

використовувати мультимедійні та медіа-ресур-

си, послуговуватися посиланнями на актуальні

веб-ресурси, поширювати його серед інших ко-

ристувачів. Віртуальна група (клас), створена в

соціальній мережі чи на спеціальних хостингах,

може бути доступна для суб’єктів навчально-

го процесу в будь-якому місці й у будь-який час

(Андреєва & Кухаренко, 2013).

Украй цінним є досвід використання в про-

цесі фахового навчання майбутніх учителів му-

зики інтерактивного відео, яке може застосову-

ватися й поширюватися засобами дистанційного

навчання. Поряд із незаперечними перевагами,

властивими звичайному навчальному відео, та-

кими, як умотивування й залучення, поєднання

зображення й звуку, реалістичність, можливість

показу процесів у динаміці, існують й незруч-

ності. Найбільш характерними з них є пасивність

у сприйнятті, лінійна послідовність отримання

доступу до інформації, неадекватність кількості

інформації та швидкості її представлення рівню

підготовленості студентів (Стеценко, 2007, с. 25).

Освітній процес у вищій школі повинен бути

максимально диференційованим щодо потреб сту-

дентів, саме тому привабливим і перспективним

напрямком вбачається створення інтерактивних

навчальних відеофільмів, тобто фільмів, у яких

глядач на певних, заздалегідь визначених етапах

перегляду може обрати продовження сюжету.

Таким чином, використання інтерактивних

методів в дистанційному навчанні можуть знач-

но підвищити ефективність фахової підготовки

майбутніх вчителів музичного мистецтва.

Одна з найважливіших форм навчальних за-

нять є онлайн-лекція. Шкільна лекція – така форма

навчання, за якою вчитель, викладаючи навчаль-

ний матеріал, допомагає учням сформулювати

проблеми; опанувати логіку пізнання; зробити

власні відкриття (Нефьодова, 2019). За умов за-

стосування інформаційних і телекомунікаційних

технологій загальні вимоги до лекції зберігають-

ся. Лекції при дистанційному навчанні можуть

проводитися в реальному і нереальному часі,

фронтально й індивідуально. Доцільним є прове-

дення «електронних лекцій». Під електронними

лекціями прийнято розуміти набір навчальних

матеріалів в електронному вигляді, що включає

текст лекцій, демонстраційний матеріал, додат-

кові відомості з теми лекції та ін., оформлені у ви-

гляді окремих файлів.

Електронні лекції мають свої особливості, які

відрізняють їх від традиційних: чітко структуро-

ваний зміст; блокова схема побудови матеріалу;

розвинена гіпертекстова структура; використан-

ня додаткових прийомів викладу матеріалу (звук,

Volume 3 (1) 2022Professional Art Education

анімація, графіка). Електронна копія друкованого

тексту лекції є однією з примітивних варіантів

електронних лекцій. Єдина перевага електронних

копій – простота складання. У виняткових випад-

ках електронні копії можуть частково замінити

повноцінні електронні лекції.

Створити електронну лекцію під силу кожно-

му вчителеві – достатньо сканованого теоретично-

го матеріалу, розміщеного у певній послідовності

та пов’язаного гіперпосиланнями – лекція готова!

Надавати допомогу в самостійному опану-

ванні навчальним матеріалом та керувати робо-

тою учнів допомагають учителеві консультації.

Вони можуть бути індивідуальні й групові. Кон-

сультації із застосуванням засобів інформацій-

них та телекомунікаційних технологій: телефону,

електронної пошти, ICQ, Skype, відео- й телеконфе-

ренцій.

При викладанні всіх навчальних дисциплін

після опрацювання певної навчальної теми ши-

роко використовують семінари – дискусію з роз-

глянутої тематики. Недолік традиційних семінар-

ських занять полягає в пасивності слухачів,

створення видимості активності шляхом попе-

реднього розподілу питань і виступів, відсутність

справді творчої дискусії. Семінари за умов засто-

сування інформаційних та телекомунікаційних

технологій можуть проводитися за допомогою

комп’ютерних відео- й телеконференцій.

Звісно. Семінари можуть проходити у нере-

альному масштабі часу (off-line) і при цьому вчи-

тель може оцінити активність кожного слухача.

Якщо конференція не модерується (не керується),

то кожен учасник бачить на екрані всі тексти пи-

тань і відповідей інших учасників семінару.

Форум – найпоширеніша форма спілкування

викладача й учнів у дистанційному навчанні. Фо-

рум може бути присвячений будь-якій проблемі

або темі. Модератор форуму (мережевий викла-

дач) реалізує дискусію чи обговорення, стимулю-

ючи питаннями, повідомленнями, новою цікавою

інформацією. Програмне забезпечення форумів

дозволяє приєднати різні файли певного розміру.

Кілька форумів можна об’єднати в один великий.

Наприклад, під час роботи малої групи студентів

над проектом, створюються форуми для кожної

окремої групи з метою спілкування під час прове-

дення дослідження над вирішенням поставлено-

го для даної групи завдання, потім – обговорення

загальної проблеми проекту усіма учасниками

навчального процесу (веб-конференція). Для май-

бутніх учителів музичного мистецтва така форма

ефективно зарекомендувала себе під час занять з

хорового класу, коли організовуються окремі гру-

пи за вокальною партією, а потім об’єднуються для

художньо-естетичного виконання хорового твору.

Ще один вид спілкування користувачів ме-

режі в режимі реального часу є чат. Існує кілька

різновидів чатів: текстовий, голосовий, аудіо-ві-

део-чат. У залежності від певної ситуації, напри-

клад спілкування з іноземними студентами, така

форма ефективніше допомагає знайти взаєморо-

зуміння під час проведення занять. Окрім цього,

це реальна можливість мовної практики, яка про-

водиться у рамках запропонованої для дискусії

проблеми, сумісної проектної діяльності, обміну

інформацією.

Для організації дослідницької діяльності уч-

нів в мережі Інтернет використовують веб-кве-

сти. Квести створюються для того, щоб навчитися

використовувати отриману інформацію з прак-

тичною метою. Дана технологія сприяє розвитку

критичного мислення, аналізу, синтезу і оцінки

інформації. Робота з веб-квестами може бути за-

пропонована і як домашнє завдання для учнів, які

цікавляться предметом, її можна провести в класі

за наявності здвоєних уроків. Реальне розміщення

веб-квестів в мережі у вигляді веб-сайтів, створе-

них самими дітьми, дозволяє значно підвищити

мотивацію учнів та досягнення кращих навчаль-

них результатів. Кожен учасник вебінару виконує

свою роль, яка визначає інтерфейс віртуального

класу і право на використання функцій, що може

передаватися іншим учасникам.

Розширення можливостей учителя при засто-

суванні дистанційного навчання підсилює моти-

вацію навчання учнів. За допомогою дистанційної

форми навчання можна брати участь у міжнарод-

них Інтернет-проектах, проводити шкільну до-

слідницьку діяльність, бути активними учасника-

ми Інтернет-олімпіад, творчих конкурсів.

Така форма сприяє використанню Інтер-

нет-ресурсів, створенню власних мультимедій-

них презентацій, використанню інформаційно-

комунікаційних технологій у позаурочний час.

Використання інформаційно-комунікаційних

технологій з елементами дистанційного навчан-

ня в освітньому процесі на уроці і в позаурочній

діяльності з’явилося завдяки поширенню в педа-

гогічному середовищі варіативних моделей про-

ведення занять: по-перше, проведення уроку гу-

манітарного циклу з використанням навчальних

мультимедійних курсів, по-друге, проведення уро-

ку з застосуванням навчальних ресурсів мережі

Professional Art Education Volume 3 (1) 2022 Scientic Journal

Інтернет. Виходячи з цього, можна індивідуально

записатися на курс та навчатись дистанційно за

методикою відповідного навчального центру.

Зазначимо, що в умовах сьогодення дистан-

ційно-очна форма освіти допомагає здобувачам

вищої мистецької освіти ефективніше набути

певних професійних компетентностей, оскільки

органічно поєднуються теоретичні (дистанційно)

та індивідуально-практичні (очно) види занять.

Завдяки поширенню інформаційно-комуніка-

ційних технологій, використанню їх засобів

(SMART-дошка, навчальні електронні курси, муль-

тимедійне програмно-методичне забезпечення,

використання аудіо-відео матеріалів, телевізій-

них навчальних програм, Інтернету), можна знач-

но поліпшити освітній процес у вузах.

З метою вдосконалення рівня підготовки

майбутніх вчителів музичного мистецтва засо-

бами інтерактивних методів до використання

технології дистанційного навчання нами було

розроблено комплекс теоретико-методологічних

завдань. Їх сутність полягала в удосконаленні еле-

ментів технології дистанційного навчання на ос-

нові персонального університетського веб-ресурсу

(Moodle). Основними теоретико-методологічни-

ми завданнями з використанням інтерактивних

методів дистанційного навчання майбутніх учи-

телів музичного мистецтва стали: засвоєння ма-

теріалів електронної лекції, перегляд презентації

або відео за різними питаннями лекційного курсу,

прослуховування лекцій на певні теми провідних

викладачів інших університетів, що є у відкрито-

му доступі в мережі Інтернет, аналіз фрагментів

відкритих занять провідних викладачів музич-

ного мистецтва, що є в записах, прослуховування

музичних творів, перегляд художніх творів або їх

фрагменти (за гіперпосиланнями), відповіді на за-

питання для рефлексії після кожної частини лек-

ції, виконання практичних та творчих завдань,

надіславши відповіді викладачеві в електронно-

му вигляді, перевірка своїх знань, розв’язавши те-

стові завдання різних рівнів складності.

Отже, засвоєння технології дистанційного

навчання має бути необхідною складовою освіт-

нього процесу у ЗВО, особливо під час воєнних

дій, що відбуваються на теренах України. На наш

погляд, формування готовності майбутніх вчи-

телів музичного мистецтва до використання тех-

нології дистанційного навчання відбуватиметься

ефективніше за умови активного впровадження

дистанційних курсів з музичних дисциплін у на-

вчальний процес та залучення студентів до роз-

робки і оформлення змісту дистанційних курсів.

Висновки. Таким чином, у процесі дослід-

ження висвітлено роль і місце дистанційного на-

вчання в змісті фахової підготовки майбутнього

вчителя музичного мистецтва. Наголошено, що

інтерактивні форми і методи в процесі дистан-

ційної освіти здатні забезпечити достатній рівень

підготовки студентів.

Водночас, для студентів, здобувачів мис-

тецьких спеціалізацій, оптимальною є змішана

очно-дистанційна форма, яка дозволяє отриму-

вати теоретичні знання «на відстані», а індиві-

дуально-практичні (заняття з вокалу, основного

інструменту, диригування тощо) завдяки безпосе-

редньому (очному) контакту між викладачем та

студентом. Інтерактивні технології в умовах дис-

танційної освіти здатні значно поліпшити процес

фахової підготовки майбутніх учителів музич-

ного мистецтва завдяки створенню навчальних

відеофільмів, електронних лекцій, онлайн-форм

семінарських занять тощо.

Формами дистанційної роботи вважають он-

лайн форуми, чати, бесіди, віртуальні групи. Засо-

бами інформаційно-комунікаційних технологій

можуть виступати SMART-дошки, навчальні елек-

тронні курси, мультимедійні програмно-методич-

ні ресурси (аудіо-відео матеріали, телевізійні на-

вчальні програми), месенджери (Viber, WhatsApp,

Telegram, Zoom, Meet тощо), соціальні мережі

(Facebook, Instagram, Twitter), офісні програми

(Oce 365), хмарні сервери Microsoft, Google) для

сумісного використання й редагування тексту до-

кументів, файлів; розробки питань для тестуван-

ня, анкетування тощо.

Припущено, що оптимальними для органі-

зації освітнього процесу вважаються спеціально

розроблені системи управління навчанням чи вір-

туальним навчальним середовищем. Серед них

особливої уваги заслуговують платформи Moodle

та Microsoft Teams, які мають широкий набір ін-

струментів для освітньої взаємодії вчителя, учнів

та адміністрації закладу освіти.

Перспективи подальших досліджень вба-

чаємо в аналізі практичного застосування інте-

рактивних методів дистанційної освіти з ураху-

ванням різного ступеня довузівської підготовки

майбутніх фахівців з музичного мистецтва. Пер-

спективними є й питання вивчення європейсь-

кого досвіду організації дистанційного навчання

студентів.

Volume 3 (1) 2022Professional Art Education

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Bezemchuk, L., & Fomin, V. (2020). The Formation of Future Music Art Teacher`s Methodological Competence

in the Process of Pedagogical Practice. Professional Art Education, 1(1), 43–49. https://doi.org/10.34142/27091805.2

020.1.01.07

Bezemchuk, L., & Fomin, V. (2021). Formation of Integration and Pedagogical Skills of the Future Teacher of

Music Art in the Conditions Master’s Degree. Professional Art Education, 2(1), 12–19. https://doi.org/10.34142/2709

1805.2021.2.01.02

Martynenko, S. (2020). Забезпечення якості університетської освіти в умовах змішаного та дистанцій-

ного навчання. Continuing Professional Education: Theory and Practice, (4), 7-13. https://doi.org/10.28925/1609-

8595.2020.4.1

Oleshko, А., Rovnyagin, A. and Godz, V. (2021), Improving distance learning in the context of pandemic

restrictions in higher education. Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok, [Online], vol. 1.

https://doi.org/10.32702/2307-2156-2021.1.3

Варнавська, Л. (2021). Комп’ютерні технології та їх застосування у підготовці та проведенні уроків му-

зичного мистецтва в загальноосвітній школі. Inter Conf, (48). https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/interconf/

article/view/10844

Вишнівський В.В., Гніденко М.П., Гайдур Г.І., Ільїн О.О. (2014). Організація дистанційного навчання.

Створення електронних навчальних курсів та електронних тестів. ДУТ. https://md.lvduvs.edu.ua/les_

admin/doc_pdf/Book_Moodle_2014_Vushnivsky.pdf

Вожегова, О. В. (2020). Організація самостійної роботи студентів у процесі дистанційного навчання.

Магістерська робота, 103. http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/4051

Грєбєннікова, Н. В. (2019). Принципи дистанційної освіти. Дослідження проблем гуманітар-

них наук. Київський національний університет технологій та дизайну. https://er.knutd.edu.ua/

bitstream/123456789/14952/1/DPGN2019_P043-048.pdf

Демида, Б. (2011). Системи дистанційного навчання: огляд, аналіз, вибір. Вісник Національного універ-

ситету «Львівська політехніка», (694), 98–107.

Жевакіна, Н. (2009). Педагогічні умови організації дистанційного навчання студентів гуманітарних

спеціальностей у педагогічному університеті [Дис. … канд. пед. наук : 13.00.04, Луганський національний

університет]. https://dspace.lgpu.org/xmlui/handle/123456789/2973

Масол, Л. М. (2020). Інтегративні технології формування предметних компетентностей учнів почат-

кових класів у процесі навчання інтегрованого курсу «Мистецтво». Мистецтво та освіта, №2 (96). https://

doi.org/10.32405/2308-8885-2020-2-2-9

Матюшенко, О. (2010). Інтерактивні методи навчання на уроках музики. Мистецтво та освіта, (3),

22-24.

Міськова, Н. М. (2017). Використання інтерактивних технологій навчання на уроках музики в почат-

ковій школі. Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВНЗ, (1),

107-112.

Нефьодова, Ю. (2019). Дистанційне навчання: взаємодія «викладач–студент». Збірник наукових пра-

ць професорсько-викладацького складу ДонНУ імені Василя Стуса, 86–87. https://jpvs.donnu.edu.ua/article/

view/7230

Никон, О., Ковлева, М. (2020). Формування професійних компетенцій студентів-магістрантів музично-

го мистецтва засобами інтерактивного навчання. New pedagogical thought, 101(1), 129-132.

Овод, Ю. В. (2015). Сутність та зміст дистанційного навчання у підготовці майбутніх соціальних пе-

дагогів. Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Серія: Соціально-педагогічна, (24), 117-126.

Організація дистанційного навчання в школі. Методичні рекомендації. (2020, травень). Міністер-

Professional Art Education Volume 3 (1) 2022 Scientic Journal

ство освіти і науки України. https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/metodichni%20

recomendazii/2020/metodichni%20recomendazii-dustanciyna%20osvita-2020.pdf

Про вищу освіту, Закон України № 1556-VII (2014) (Україна). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-

18#Text

Проворова, Є. (2016). Використання мережевих і мультимедійних технологій у методичній підготовці

майбутнього вчителя музики на засадах праксеологічного підходу. Гуманізація навчально-виховного про-

цесу, 2(76), 80–89.

Сергієнко, В. (2011). Методичні рекомендації по створенню тестових завдань та тестів у системі управ-

ління навчальними матеріалами MOODLE. НПУ ім. М. П. Драгоманова. https://vfranchuk..npu.edu.ua/

images/les/statty/47.pdf

Слабоуз, В. (2016). Дистанционное обучение: опыт ГВУЗ «Донбасский государственный педагогиче-

ский университет». Гуманізація навчально-виховного процесу, 2(76), 89–94.

Стеценко, Г. (2007). Освітні веб-ресурси та їх класифікація. Комп’ютер в школі та сім’ї, 6(62), 23–26.

Шульгіна, В. (2011). Організація продуктивної музичної діяльності молодших школярів у групах про-

довженого дня. Музика в школі, 10, 36–40.

REFERENCES

Bezemchuk, L., & Fomin, V. (2020). The Formation of Future Music Art Teacher`s Methodological Competence

in the Process of Pedagogical Practice. Professional Art Education, 1(1), 43–49. https://doi.org/10.34142/27091805.2

020.1.01.07 [in Ukrainian]

Bezemchuk, L., & Fomin, V. (2021). Formation of Integration and Pedagogical Skills of the Future Teacher of

Music Art in the Conditions Master’s Degree. Professional Art Education, 2(1), 12–19. https://doi.org/10.34142/270

91805.2021.2.01.02 [in Ukrainian]

Demyda, B. (2011). Systemy dystantsiynoho navchannya: ohlyad, analiz, vybir [Distance learning systems:

review, analysis, selection]. Visnyk Natsionalʹnoho universytetu «Lʹvivsʹka politekhnika», (694), 98–107.

Hryebyennikova, N. V. (2019). Pryntsypy dystantsiynoyi osvity [Principles of distance education]. Doslidzhennya

problem humanitarnykh nauk. Kyyivsʹkyy natsionalʹnyy universytet tekhnolohiy ta dyzaynu. https://er.knutd.edu.

ua/bitstream/123456789/14952/1/DPGN2019_P043-048.pdf [in Ukrainian]

Martynenko, S. (2020). Zabezpechennya yakosti universytet·sʹkoyi osvity v umovakh zmishanoho ta

dystantsiynoho navchannya [The use of interactive learning technologies in music lessons in primary school].

Continuing Professional Education: Theory and Practice, (4), 7-13. https://doi.org/10.28925/1609-8595.2020.4.1 [in

Ukrainian]

Masol, L. M. (2020). Intehratyvni tekhnolohiyi formuvannya predmetnykh kompetentnostey uchniv

pochatkovykh klasiv u protsesi navchannya intehrovanoho kursu «Mystetstvo» [Integrative technologies for the

formation of subject competencies of primary school students in the process of teaching the integrated course

«Art»]. Mystetstvo ta osvita, №2 (96). https://doi.org/10.32405/2308-8885-2020-2-2-9 [in Ukrainian]

Matyushenko, O. (2010). Interaktyvni metody navchannya na urokakh muzyky [Interactive learning methods

in music lessons]. Mystetstvo ta osvita, (3), 22-24. [in Ukrainian]

Misʹkova, N. M. (2017). Vykorystannya interaktyvnykh tekhnolohiy navchannya na urokakh muzyky v

pochatkoviy shkoli [The use of interactive learning technologies in music lessons in primary school]. Psykholoho-

pedahohichni osnovy humanizatsiyi navchalʹno-vykhovnoho protsesu v shkoli ta VNZ, (1), 107-112. [in Ukrainian]

Nefʹodova, YU. O. (2019). Dystantsiyne navchannya: vzayemodiya «vykladach–student» [Distance learning:

«teacher-student» interaction]. Zbirnyky naukovykh pratsʹ profesorsʹko-vykladatsʹkoho skladu DonNU imeni Vasylya

Stusa., 86-87. https://jpvs.donnu.edu.ua/article/view/7230 [in Ukrainian]

Nykon, O., Kovleva, M. (2020). Formuvannya profesiynykh kompetentsiy studentiv-mahistrantiv muzychnoho

mystetstva zasobamy interaktyvnoho navchannya [Formation of professional competencies of master’s students of

musical art by means of interactive learning]. New pedagogical thought, 101(1), 129-132. [in Ukrainian]

Volume 3 (1) 2022Professional Art Education

Oleshko, А., Rovnyagin, A. and Godz, V. (2021), Improving distance learning in the context of pandemic

restrictions in higher education. Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok, [Online], vol. 1. https://doi.

org/10.32702/2307-2156-2021.1.3 [in Ukrainian]

Orhanizatsiya dystantsiynoho navchannya v shkoli [Organization of distance learning at school]. Metodychni

rekomendatsiyi. (2020, travenʹ). Holovna | Ministerstvo osvity i nauky Ukrayiny. https://mon.gov.ua/storage/

app/media/zagalna%20serednya/metodichni%20recomendazii/2020/metodichni%20recomendazii-

dustanciyna%20osvita-2020.pdf [in Ukrainian]

Ovod, YU. V. (2015). Sutnistʹ ta zmist dystantsiynoho navchannya u pidhotovtsi maybutnikh sotsialʹnykh

pedahohiv [The essence and content of distance learning in the training of future social pedagogues]. Zbirnyk

naukovykh pratsʹ Kam’yanetsʹ-Podilʹsʹkoho natsionalʹnoho universytetu imeni Ivana Ohiyenka. Seriya: Sotsialʹno-

pedahohichna, (24), 117-126. [in Ukrainian]

Pro vyshchu osvitu, Zakon Ukrayiny № 1556-VII (2014) (Ukrayina) [On higher education, Law of Ukraine No.

1556-VII (2014) (Ukraine)]. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text [in Ukrainian]

Provorova, Ye. (2016). Vykorystannya merezhevykh i mulʹtymediynykh tekhnolohiy u metodychniy

pidhotovtsi maybutnʹoho vchytelya muzyky na zasadakh prakseolohichnoho pidkhodu [The use of network

and multimedia technologies in the methodical training of the future music teacher based on the praxeological

approach]. Humanizatsiya navchalʹno-vykhovnoho protsesu, 2(76), 80–89. [in Ukrainian]

Serhiyenko, V. (2011). Metodychni rekomendatsiyi po stvorennyu testovykh zavdanʹ ta testiv u systemi

upravlinnya navchalʹnymy materialamy MOODLE [Methodical recommendations for creating test tasks and tests

in the MOODLE educational materials management system]. NPU im. M. P. Drahomanova. https://vfranchuk.

.npu.edu.ua/images/les/statty/47.pdf [in Ukrainian]

Shulʹhina, V. (2011). Orhanizatsiya produktyvnoyi muzychnoyi diyalʹnosti molodshykh shkolyariv u hrupakh

prodovzhenoho dnya [Organization of productive musical activities of younger schoolchildren in extended day

groups]. Muzyka v shkoli, 10, 36–40. [in Ukrainian]

Slabouz, V. (2016). Dystantsyonnoe obuchenye: opyt HVUZ «Donbasskyy hosudarstvennyy pedahohycheskyy

unyversytet» [Distance learning: the experience of the Donbas State Pedagogical University]. Humanizatsiya

navchalʹno-vykhovnoho protsesu, 2(76), 89–94. [in Ukrainian]

Stetsenko, H. (2007). Osvitni veb-resursy ta yikh klasykatsiya [Educational web resources and their

classication]. Komp`yuter v shkoli ta sim`yi, 6(62), 23–26. [in Ukrainian]

Varnavsʹka, L. (2021). Kompʺyuterni tekhnolohiyi ta yikh zastosuvannya u pidhotovtsi ta provedenni urokiv

muzychnoho mystetstva v zahalʹnoosvitniy shkoli [Computer technologies and their application in the preparation

and conduct of music lessons in a secondary school]. InterConf, (48). https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/

interconf/article/view/10844 [in Ukrainian]

Vozhehova, O. V. (2020). Orhanizatsiya samostiynoyi roboty studentiv u protsesi dystantsiynoho navchannya

[Organization of independent work of students in the distance learning process]. Mahistersʹka robota, 103. http://

elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/4051 [in Ukrainian]

Vyshnivsʹkyy V.V., Hnidenko M.P., Haydur H.I., Ilʹyin O.O. (2014). Orhanizatsiya dystantsiynoho navchannya.

Stvorennya elektronnykh navchalʹnykh kursiv ta elektronnykh testiv [Organization of distance learning. Creation

of electronic training courses and electronic tests]. DUT. https://md.lvduvs.edu.ua/les_admin/doc_pdf/Book_

Moodle_2014_Vushnivsky.pdf [in Ukrainian]

Zhevakina, N. (2009). Pedahohichni umovy orhanizatsiyi dystantsiynoho navchannya studentiv humanitarnykh

spetsialʹnostey u pedahohichnomu universyteti [Pedagogical conditions for the organization of distance education

for students of humanitarian specialties at a pedagogical university], [Dys. … kand. ped. nauk: 13.00.04, Luhansʹkyy

natsionalʹnyy universytet]. https://dspace.lgpu.org/xmlui/handle/123456789/2973 [in Ukrainian]

Надійшла до редакції / Received: 20.02.22

Рекомендовано до друку / Accepted: 21.04.2022

Professional Art Education Volume 3 (1) 2022 Scientic Journal

The purpose of the article is to determine the specics of the professional training of the

future music teacher in the conditions of the organization of distance education, where interactive

forms and methods are given a signicant place.

Methods and methodology. The research is based on the leading positions of scientists

regarding the development of art education in today’s conditions - axiological, systemic, personal-

activity and cultural based on the principle of integrity, mutual coherence, taking into account the

integrative approach in the organization of the educational process.

The scientic novelty of the article lies in the denition of interactive forms and methods of

distance education, taking into account the specics of training future music teachers for professional

activity through the introduction of educational electronic courses, multimedia software and

methodological support, the use of audio-video materials, television educational programs, etc.

Results. The theoretical and practical aspects of the professional training of future music

teachers in the conditions of distance learning on the Moodle platform are revealed. It has been

proven that the specics of the professional training of future music teachers in the process of

organizing distance learning requires new development of program-pedagogical systems and

software tools. Certain pedagogical conditions have been dened, including: the presence of clear

goal-setting for teachers and students; computerization of the educational process in professional

musical disciplines; mastering the technologies and means of distance learning, taking into account

the specics of music education; focusing attention on the selection of the content of educational

and methodological material for distance learning and the creation of a favorable informational

and methodological environment; the application of distance learning network technologies as an

environment for the interaction of subjects of musical-pedagogical interaction. The advantages and

disadvantages of organizing the educational process of future music teachers in the conditions of

distance learning are given. Recommendations regarding the use of effective technologies for the

organization of distance education of future music teachers are presented.

Keywords: education, professional training, distance learning, teacher, musical art,

interactivity.

INTERACTIVE FORMS AND METHODS OF DISTANCE

EDUCATION OF FUTURE MUSIC TEACHERS

Doctor of Pedagogical Sciences, head of the

department of theory and methods of artistic

education and conducting and choral teacher

training, H.S. Skovoroda Kharkiv National

Pedagogical University

Kharkiv, Ukraine

email: a.sokolova.a2017@gmail.com

https://orcid.org/0000-0003-0284-7320

DOI 10.34142/27091805.2022.3.01.01

Volume 3 (1) 2022Professional Art Education