УДК [78.087.68:7.071.2](073)

DOI 10.34142/27091805.2020.1.01.01

ВПЛИВ НАЦІОНАЛЬНИХ ІДЕЙ Т. ШЕВЧЕНКА НА

УКРАЇНСЬКУ ХОРОВУ КУЛЬТУРУ КІНЦЯ ХІХ –

ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

кандидат педагогічних наук, доцент кафе-

дри теорії і методики мистецької освіти

та диригентсько-хорової підготовки вчи-

теля Харківського національного педаго-

гічного університету імені Г.С. Сковороди

email: oksana.vasileva1965@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-8918-4357

У статті висвітлено національні ідеї Т. Шевченка щодо патріотизму, повстання проти націо-

нального рабства і політичного тиску, національної гідності та боротьби за національну незалеж-

ність, захисту національних інтересів, національної мови і культури, які знайшли висвітлення в хоровій

культурі кінця ХІХ – початку ХХ століття в Україні. У дослідженні охарактеризовано розвиток націо-

нальних ідей Кобзаря в університетах Києва, Харкова, Одеси, просвітницьких та музичних товариствах

«Просвіта», «Боян», «Торбан», «Український клуб». Автором оцінено вплив національних ідей Т. Шевченка

на розвиток вітчизняної хорової культури в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.; визначено великий виховний

потенціал хорової музики, створеної на основі поезії Кобзаря; розглянуто проблему національного вихо-

вання студентської молоді засобами хорової музики на вірші Т. Шевченка в означений історичний період.

У статті проаналізовано діяльність провідних українських композиторів та музикантів М. Лисенка,

М. Леонтовича, К. Стеценка, С. Людкевича, Я. Степового, Л. Ревуцького щодо активізації та розширення

національного хорового руху, організації різноманітних хорових колективів у закладах освіти та музич-

но-просвітницьких товариствах, створення яскравих хорових композицій, натхнених національно-па-

тріотичними творами великого поета.

Ключові слова: національні ідеї, українська хорова культура, хорова музика, заклади освіти, му-

зично-просвітницькі товариства.

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями.

Процес інтеграції України у європейський куль-

турний простір як конкурентоздатної держави

вимагає репрезентувати світові своє унікальне

національне обличчя через трансляцію здобутків

самобутньої національної культури. Саме тому

необхідність духовного національного відрод-

ження України останнім часом стала предметом

активного обговорення та спеціального осмис-

лення. Одним із шляхів оновлення української

нації є виховання національно свідомого моло-

дого покоління українців, здатного опановувати

і зберігати скарбницю традиційних національ-

них цінностей. Величезний національно-вихов-

ний потенціал закладено у творчості видатного

українського поета, філософа, художника Т. Шев-

ченка. Домінантою його літературної спадщини є

національна ідея. Яскрава і могутня вона має ста-

ти підґрунтям ідеологічної концепції національ-

ного виховання українських громадян.

Аналіз основних досліджень і публіка-

цій. Результати наукового пошуку свідчать, що

проблема національного виховання молоді при-

вертала увагу багатьох діячів культури й освіти

минулого, зокрема М.Костомарова (2008), М. Дра-

гоманова (2008), В. Зенковського (2008), М.Гру-

шевського (2008), О.Потебені (2008), І. Франка

(2008), Д.Донцова (2008), В. Липинського (2008),

Д. Чижевський (2008). Вона знаходиться в центрі

уваги й сучасних учених у галузі теорії і прак-

тики вузівської педагогічної освіти Л. Березівсь-

кої (1998), Т. Грищенко (1998), Ю. Лошкова (2014),

О. Михайличенко (2005), Т. Смирнової (2015),

А. Соколової (2014). Як націєтворчий чинник

спадщина Т. Шевченка розглядається літе-

ратурознавцями Г. Клочек (2001), В. Василюк

(2009), І. Волосюк (2004). Втіленню образів шев-

ченкових поетичних творів присвячено робо-

ти українських музикознавців Т. Булат (1990),

М. Гордійчука (1990), Л. Пархоменко (1990),

А. Терещенка (1990), М. Загайкевича (1990).

Нажаль, у сучасних педагогічних досліджен-

нях бракує теоретичних і практичних доробок,

присвячених вивченню проблеми національного

виховання студентської молоді засобами хорової

музики на слова Т. Шевченка.

Формулювання цілей та завдань статті.

Метою статті є дослідження впливу національ-

них ідей Т. Шевченка на розвиток національного

виховання учнівської молоді в процесі її участі

у хоровому русі в Україні кінця ХІХ – початку ХХ

століть.

Виклад основного матеріалу. Народно-виз-

вольний рух кінця ХІХ ст. та боротьба за створен-

ня національної державності на початку ХХ ст.

обумовили новий погляд на історію, де головним

інтегрувальним чинником стає нація. Всебічний

Professional Art Education

Volume 1 (1) 2020

аналіз філософської думки кінця ХІХ – початку

ХХ ст. дозволяє виявити концептуальні підходи

до визначення української національної ідеї у

працях українських мислителів, а саме: надання

офіційного статусу української мови і рівноправ’я

для всіх народів Росії (Костомаров, 2008, с.148-

150); визнання української громади членом спіл-

ки самоврядних громад світу (Драгоманов, 2008,

с.77-83); націоналізм як невід’ємна частина кос-

мополітизму (Зенковський, 2008, с.93-95); наголо-

шення на самобутності української мови, культу-

ри, історії, яка бере початок з часів Київської Русі

(Грушевський, 2008, с.59-63); мова як чинник фор-

мування національного менталітету, рівноправ-

ність і взаємоповага всіх національностей світу

(Потебеня, 2008, с. 225-228); необхідність побудови

на українській території національної соціалі-

стичної держави, де інструментами пробуджен-

ня національної свідомості стануть українська

культура, мова, преса (Франко, 2008, с. 279-284);

формування незалежної України шляхом націо-

нальної революції і розрив будь-яких зв’язків з

Росією (Донцов, 2008, с.73-77); народ як основа на-

ціонального відродження і кожний хто проживає

на Україні є українцем і працює задля її розвитку

(Липинський, 2008, с.169-174); визнання особли-

востей української психіки та світогляду причи-

нами політичних невдач українців (Чижевський,

2008, с.290-294).

Поштовхам бурхливому розвитку на-

ціональної ідеї у суспільстві наприкінці

ХІХ – поч. ХХ ст. стала громадська та твор-

ча діяльність генія українського народу

Т. Шевченка. Він першим звернувся до глибини

душі українського народу, його історичної пам’яті,

скарбів виробленої ним національної культури.

У своїх творах поет сконцентрував духовно-мо-

ральний світ національно-історичних та хри-

стиянсько-естетичних цінностей нашого народу.

Узагальнення досліджень літературознавчо-

го спрямування дозволяє виокремити основні по-

стулати національного кредо Т. Шевченка, а саме:

патріотизм, протест проти національного рабства

і політичного гніту, боротьба за національну гід-

ність, знищення психології національної мен-

шовартості, відстоювання інтересів народу, його

мови, культури.

Так, В. Василюк (2009, с. 50-54) підкреслює, що

Кобзар гнівно засуджував українську еліту, яка

зрадила інтереси простих українців, забула влас-

ну історію, ігнорувала національну мову, куль-

туру і сповідувала проімперський конформізм

чим продукувала українську меншовартість. На-

томість, у своїх творах він протиставляв героїч-

не минуле українського народу його сучасності і

закликав прогресивних громадських діячів бути

національно свідомими патріотами, щиро перей-

матися турботами свого народу.

Отже, Т. Шевченко, сповідуючи ідеали свобо-

ди і справедливості, одним з перших викрив тра-

гедію українського національного пригнічення,

протестував проти посягання на гідність і волю

людини та заклав міцні засади національного

відродження.

Морально-етичні та філософські категорії

Кобзаря стали невичерпним джерелом для ро-

звитку вітчизняного хорового мистецтва. Одвіч-

на любов українців до хорового співу проявила-

ся у незліченних пісенних скарбах, які протягом

століть були провідником високого складу по-

чуттів та захоплювали своєю поетичністю, ша-

нобливим ставленням до свого коріння та історії.

Народна повага до видатного українського поета

виявилася у створенні народом великої кількості

пісень на його тексти: «Бандуристе орле сизий»,

«Думі мої», «Заповіт», «Реве та стогне Дніпр широ-

кий», «Ой чого ти почорніло», «Садок вишневий

коло хати», «Зоре моя вечірняя» «По діброві вітер

виє», «Минають дні, минають ночі». Хорові тради-

ції українського народу ввібрали у себе всі скла-

дові національного менталітету і стали підґрун-

тям розвитку вітчизняного музичного мистецтва.

Аналіз історико-педагогічної та музич-

но-історичної літератури з означеної проблеми

свідчить про пожвавлення в означений час хоро-

вого руху як найбільш демократичної складової

музичної культури. Це проявилося у створенні

різноманітних хорових колективів, які організо-

вувалися в університетах (Київ, Харків, Одеса), гім-

назіях, просвітницьких та музичних товариствах

(«Просвіта», «Боян», «Торбан», «Українській клуб»)

і стали осередками національного виховання мо-

лодого покоління.

Фундатором могутнього хорового руху в

Україні став М. Лисенко. Створений ним хор

Київського аматорського хорового товариства

став центром культурного життя Києва. В 90-х

роках 19 ст. М. Лисенко створив перший про-

фесійний український хор. Основною метою хору

стала пропаганда української пісенної культури.

У період з 1890 - до 1907 р. тільки у Києві хор

дав понад 60 концертів та 50 музичних вечорів.

Величезного значення для розвитку музичної

культури України набули чотири гастрольні по-

дорожі, які здійснив хор у 1893, 1897, 1899, 1902

роках до міст Лубни, Ромни, Лохвиця, Гадяч, Пол-

тава, Ромодан, Миргород, Хорол, Кременчук, Ка-

теринослав, Павлоград, Лозова, Черкаси, Сміла,

Корсунь, Бердичів. Репертуар хорових концертів

складався з українських та російських народних

пісень, кращих зразків західноєвропейської та

російської класики, власних творів М. Лисенка,

серед яких центральне місце займали хорові жан-

ри на слова Т. Шевченка. Натхненний шевчен-

ковою поезією він створив найкращі її інтерпре-

тації у музиці до «Кобзаря», яка включає понад

вісімдесяти вокально-хорових творів насичених

громадянською тематикою. У творчості Кобзаря

М. Лисенко, як глибоко демократичний компо-

зитор черпає теми з життя українського народу,

Professional Art Education Volume 1 (1) 2020 Scientic Journal

його славетного минулого і героїчної боротьби

за національне визволення. Хори, кантати і пое-

ми М. Лисенка «Іван Гус», «Іван Підкова», «Б’ють

пороги», «Радуйся ниво неполитая», «На вічну

пам'ять І. Котляревському», «До 50-ті роковин

смерті Т. Шевченка» стали рупором національ-

но-революційних ідей не тільки самого митця, а

й цілого покоління українців.

В хорових колективах М. Лисенка брали

участь студенти університету, робітники, учні

духовних учбових закладів. Саме вони стали пер-

шими виконавцями його хорових творів і перей-

малися громадянсько-революційним пафосом

поеми «Іван Гус», героїчною піднесеністю і горді-

стю за величне минуле українського народу кан-

тат «Іван Підкова», «Б’ють пороги», ідеями волі і

рівності, протестом проти духовного гноблення,

закладених у творі «Радуйся ниво неполитая»,

філософським осмисленням творчої спадщини

українських митців у кантатах «На вічну пам'ять

І. Котляревському», «До 50-ті роковин смерті

Т. Шевченка» (Пархоменко, 1990, с.119 -140).

Багатьох видатних музикантів виплекав

педагогічний талант Миколи Вітальовича. Його

музично-просвітницькі ідеї творчо розвивали

у своїй діяльності музиканти нової генерації -

К. Стеценко, О. Кошиць, М. Леонтович, П. Козиць-

кий, М. Вериківський, П. Демуцький.

Яскравою була хорова діяльність К. Сте-

ценка, яка охоплювала різні соціальні верстви

населення. Він керував чоловічим хором духов-

ної семінарії (1902-1903), створив жіночий та чо-

ловічий хори у гімназії Білої Церкви, працював

з народним хором Лук'янівського дому попечи-

тельства про народну тверезість, до складу якого

надходили робітники Києва.

Композитор активно співпрацював з київсь-

кою «Просвітою». Створений ним хор «Просвіта»

регулярно виступав на концертах у Києві. Зго-

дом він створив ще один хор для чернігівської

«Просвіти». Плідно працював К.Стеценко як му-

зикознавець і публіцист на сторінках газет та

журналу «Баян». К. Стеценко в 1910 році заснував

музичне видавництво «Кобза», налагоджував

зв’язки з Львівським видавництвом «Торбан», де

публікував свої кантати, готувався до створен-

ня «Історії української музики» (Михайличенко,

2005, с. 30-40)

Високий рівень громадського усвідомлення

історичного значення творчої постаті Т. Шевчен-

ка втілено у кантаті К. Стеценка «Шевченкові»,

замовленої львівським хоровим товариством

«Боян». Тема осмислення духовного впливу ве-

ликого Кобзаря на суспільство, закладена у творі,

консолідувала демократично налаштовану ча-

стину інтелігенції і посилювала національно-виз-

вольні настрої.

Видатне місце у хоровій культурі України

посідає творчість М. Леонтовича – найяскравішо-

го диригента та педагога. Його талант проявився

в період роботи в залізничній школі на станції

Гришино. У створеному ним хорі співали дорослі

і діти. Репертуар хору складали обробки народних

пісень самого М. Леонтовича, твори М. Лисенко.

Колектив вів концертно-просвітницьку роботу,

виступаючи з концертами у багатьох містах Дон-

басу. Завзятий ентузіаст хорової справи Леон-

тович одним з перших створив робітничий хор,

що активно приймав участь у робітничому русі,

сприяв піднесенню національної самосвідомості

робітників Донбасу, формуванню їх естетичної

культури. До репертуару хорових колективів, ке-

рованих М. Леонтовичем, завжди входили народ-

ні пісні на шевченкові слова «Реве та стогне Дніпр

широкий» та «Заповіт» (Михайличенко, 2005, с.

40-46)

Під впливом музично-просвітницької діяль-

ності М. Лисенка та створеного ним хору по

всій Україні почали виникати чисельні хорові

колективи. Велику роль у збереженні націо-

нальної пісенної традиції відігравали селянсь-

кі хорові гуртки. Активну концертну діяльність

проводили Г. Давидовський з хором с. Мельня

Чернігівської губернії, Д. Ревуцький з хором

с. Іржавець Полтавської губернії (Історія україн-

ської музики: кінець ХІХ – початок ХХ ст., с.314).

У таких товариствах, як «Просвіта»,

«Боян», «Сокіл», «Громада», «Український

клуб», «Українська хата», «Родина», плід-

но працювали М. Лисенко, К. Стеценко,

Б. Вахнянін, Ф. Колесса. Метою діяльності

музикантів, насамперед, стала популя-

ризація музичного мистецтва серед на-

родних мас, пропагування української

народної музики та оригінальних творів україн-

ських композиторів (Березівська, 1998, с.1-16).

На Західній Україні розвиток хорового руху

відбувався у межах музично-просвітницької

діяльності співацького товариства «Боян» (1891)

та «Союзу співацьких та музичних товариств»

(1903). Зусиллями цих спілок у Тернополі влашту-

валися безплатні співацькі курси для сільських

диригентів, була відкрита музична школа. Йшло

видання музично-теоретичних підручників, за-

снування бібліотек. Спів був однією з загальноо-

світніх дисциплін на курсах, відкритих Львівсь-

ким товариством «Просвіта». На базі співацького

та музичного гуртків при «Руській бесіді» ство-

рено музичне товариство «Буковинський Боян».

Метою товариства «Руський мішаний хор», ство-

реного у Чернівцях (1901), було заохочення трудя-

щих до музичного мистецтва. Співробітники цьо-

го товариства проводили епізодичні курси освіти

різних верств населення.

Хорові колективи, створені у співаць-

ких товариствах, навчальних закладах, стали

справжньою колискою, де плекався талант ві-

домих західноукраїнських хорових диригентів

ат композиторів Я. Вітошинського, А. Вахняніна,

О. Ніжанківського, Ф. Колесси. Діяльність гали-

Professional Art Education

Volume 1 (1) 2020

чанських музикантів мала яскраво виражений

національний та революційно-демократич-

ний характер, у процесі якої слухачів Галичини

знайомили з поезією Кобзаря. Великого куль-

турно-громадського значення набували концер-

ти пам’яті Т. Шевченка в Перемелші, Львові, які

відбувалися попри урядову заборону і мали вели-

кий резонанс по всіх західноукраїнських землях.

На них виконувалися хорові твори А. Вахняніна,

І. Лаврівського, М. Вербицького. Окрім того про-

грами хорових товариств постійно поповнюва-

лися такими музичними новинками, як канта-

ти М. Лисенка «Іван Гус», «Б’ють пороги» тощо.

Узагальнення музично-історичної літера-

тури доводить, що українці завжди шанобливо

ставилися до пам’яті генія української поезії. У

маленьких і великих містах проводилися різ-

номанітні урочистості, присвячені різним шев-

ченковим датам. Три великих концерти було

проведено у Києві (1906): «Українська вистава в

пам'ять Т. Шевченка»(Лук’янівський народний

дім), «Шевченкове свято» (Народна аудиторія),

концерт пам’яті поета у залі Купецького зібрання

(Історія української музики: кінець ХІХ – початок

ХХ ст., с.317). Долаючи цензурні перешкоди, ор-

ганізатори таких заходів включали до їх програ-

ми твори з поезії Т. Шевченка «Заповіт», «Реве та

стогне Дніпр широкий», композиції М. Лисенка.

У Харкові відбувся ювілейний шевченківсь-

кий концерт (1911), програму якого склали соло-

співи на вірші великого Кобзаря, твори М. Лисенка

«Б’ють пороги» та «Вмер поет» для симфонічного

оркестру і мішаного хору. Влаштування таких

концертних заходів дозволяло широким вер-

ствам населення не тільки осягнути глибину шев-

ченкової поезії, а і за посередництвом його твор-

чості підняти найгостріші питання національної

свідомості, відчути себе справжніми українцями,

опановувати знання з української історії та націо-

нально-культурної спадщини.

Висновки. Узагальнюючи історико-педаго-

гічні, мистецтвознавчі джерела можна зазначи-

ти, що наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття

на українських землях активно розвивався хоро-

вий рух, на чолі якого стояли провідні українські

композитори і музиканти. Натхненні національ-

но-патріотичною творчістю великого Кобзаря

ними створювалися яскраві хорові композиції,

сповнені громадянського звучання. Аматорські

та учнівські хори активно пропагували українсь-

ке хорове мистецтво, серед яких твори на слова

Т. Шевченка займали почесне місце, чим зберіга-

ли національне обличчя народу та заповнювали

духовні пустоти у культурному просторі тогочас-

ного суспільства.

Перспективи подальших досліджень. Воче-

видь подальші перспективні дослідження впли-

ву національних ідей Т. Шевченка на розвиток

української хорової культури суттєво збагатять

і доповнять наукову базу музичної педагогіки,

культурології, сприятливо позначаться на методо-

логічних принципах українського мистецтвозна-

вства та відкриють нові шляхи у національному

вихованні молоді засобами хорового мистецтва.

Professional Art Education Volume 1 (1) 2020 Scientic Journal

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Березівська, Л. Л. (1998). Проблеми освіти та виховання в діяльності київських просвітницьких това-

риств (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.). (Дис. канд. пед. наук). Інститут педагогіки АПН України, Київ.

Бондар С.В., Огродник І.В., Русин М.Ю., (2008). Історія української філософії: підручник. Київ: ВПЦ

«Київський університет».

Василюк, В. І. (2009). Національна ідея у творчості Т. Шевченка, Вітражі. Збірник матеріалів виклада-

цько-студентських наукових читань. Житомир: ЖДУ імені Івана Франка. 50-54.

Волосюк І. (2004). Націотворча концепція у посланні «І мертвим, і живим, і ненародженим…» Т. Шев-

ченка. Шевченкознавчі студії: Збірник наукових праць, 71-73.

Грица, С.Й., Загайкевич, М.П., Калениченко, & Пархоменко Л.О. (1990). Історія української музики:

кінець ХІХ – початок ХХ ст. М.П. Загайкевич (Ред.). Київ: Наукова думка.

Грищенко Т. А. (1998). Становлення та розвиток музично-естетичного виховання в гімназіях Украї-

ни (XIX – початок ХХ ст.). (Дис. канд. пед. наук). Інститут проблем виховання АПН України, Київ.

Клочек, Г. (2001, травень 17). До істинного Тараса Шевченка. Літературна Україна, 2.

Лошков Ю.І., (2014). Музична освіта в Україні: специфіка становлення. Час мистецької освіти, 120–

128.

Михайличенко, О.В. (2005). Музично-педагогічна діяльність українських композиторів та виконав-

ців другої половини ХІХ – початку ХХ ст. (історичні нариси). Суми: Мрія. 1.

Сенета Т. В. (2017). Роль творчості М.Д. Леонтовича у становленні української культури ХХ століття.

Молодий вчений, 4.2 (44.2), 74-77.

Смирнова Т.А., (2015). Вища мистецька освіта: на шляху до інновацій. Мистецька освіта: історія, те-

орія, технології, 84-90.

Professional Art Education

Volume 1 (1) 2020

REFERENCE

Berezivsʹka, L. (1998). Problemy osvity ta vykhovannya v diyalʹnosti kyyivsʹkykh prosvitnytsʹkykh tovarystv

(druha polovyna ХІХ – pochatok ХХ st.) [Problems of education and upbringing in the activities of Kiev educational

societies (second half of the 19th - early 20th centuries)] (Dys. kand. ped. nauk). Instytut pedahohiky APN Ukrayiny,

Kyyiv. [in Ukraininan].

Bondar S., Ohrodnyk I., Rusyn M., (2008). Istoriya ukrayinsʹkoyi losoyi: pidruchnyk [History of Ukrainian

Philosophy]. Kyyiv: VPTS «Kyyivsʹkyy universytet». [in Ukraininan].

Vasylyuk, V. (2009). Natsionalʹna ideya u tvorchosti T. Shevchenka, Vitrazhi. Zbirnyk materialiv vykladatsʹko-

student·sʹkykh naukovykh chytanʹ [A national idea in the works of T. Shevchenko, Stained Glass]. Zhytomyr: ZHDU

imeni Ivana Franka. 50-54. [in Ukraininan].

Volosyuk, I. (2004). Natsiotvorcha kontseptsiya u poslanni «I mertvym, i zhyvym, i nenarodzhenym…» T.H.

Shevchenka [National concept in the message «To the Dead, and the Living, and the Unborn ...» T. Shevchenko].

Shevchenkoznavchi studiyi: Zbirnyk naukovykh pratsʹ, 71-73. [in Ukraininan].

Hrytsa S., Zahaykevych M., Kalenychenko A., & Parkhomenko L. (1990). Istoriya ukrayinsʹkoyi muzyky:

kinetsʹ XIX – pochatok XX st [History of Ukrainian music: end of XIX - beginning of XX century]. M.P. Zahaykevych

(Red.). Kyyiv: Naukova dumka. [in Ukraininan].

Hryshchenko, T. (1998). Stanovlennya ta rozvytok muzychno-estetychnoho vykhovannya v himnaziyakh

Ukrayiny (XIX – pochatok KHKH st.) [Formation and development of music-aesthetic education in high schools of

Ukraine (XIX - beginning of XX century)]. (Dys. kand. ped. nauk). Instytut problem vykhovannya APN Ukrayiny,

Kyyiv. [in Ukraininan].

Klochek, H. (2001, travenʹ 17). Do istynnoho Tarasa Shevchenka [To the true Taras Shevchenko]. Literaturna

Ukrayina, 2. [in Ukraininan].

Loshkov, Yu. (2014). Muzychna osvita v Ukrayini: spetsyka stanovlennya [Music education in Ukraine: the

specics of becoming]. Chas mystetsʹkoyi osvity, 120-128. [in Ukraininan].

Mykhaylychenko, O. (2005). Muzychno-pedahohichna diyalʹnistʹ ukrayinsʹkykh kompozytoriv ta vykonavtsiv

druhoyi polovyny KHIKH – pochatku KHKH st. (istorychni narysy) [Musical and pedagogical activity of Ukrainian

composers and performers of the second half of the 19th – beginning of the 20th centuries]. Sumy: Mriya. 1. [in

Ukraininan].

Seneta, T. (2017). Rolʹ tvorchosti M.D. Leontovycha u stanovlenni ukrayinsʹkoyi kulʹtury KHKH stolittya [The

role of creativity MD Leontovych in the development of Ukrainian culture of the twentieth century]. Molodyy

vchenyy, 4.2 (44.2), 74-77. [in Ukraininan].

Smyrnova, T., (2015). Vyshcha mystetsʹka osvita: na shlyakhu do innovatsiy [Higher education in art: towards

innovation]. Mystetsʹka osvita: istoriya, teoriya, tekhnolohiyi, 84-90. [in Ukraininan].

Дата надходження рукопису 11.02.2020

Object. The objective of this article is studying the inuence of T. Shevchenko’s national ideas

on the development of student choir movement in Ukraine during the period of the late ХІХ and early

XX centuries. Methods. The traditional historical and pedagogical research methods were used in

the work: analytical, historical and comparative, retrospective, comparative analysis of scientic and

pedagogical literature, archival documents, educational materials. Results of the scientic research

show that the problem of youth national education has attracted many people of arts and culture

such as F. Prokopovych, O. Duhnovych, M. Dragamanov, M. Grushevsky. It is still in the center of

attention of contemporary scientists in the eld of theory and practice of higher school pedagogic

– O. Vyshnevsky, O. Lubar, O. Morozov, Y. Rudenko, M. Stelmahovych, M. Shkil. Nevertheless, the

ideas of student youth national education by means of choir music on Shevchenko’s lyrics have not

been the subject of consolidated historical and pedagogical research. Summarizing theoretical studies

in literature, the author highlighted the main postulates of Shevchenko`s national creed – this are

patriotism, revolt against national slavery and political pressure, struggle for national independence,

extermination of the national inferiority psychology, defense of national interests, national language,

and culture. According to the historical and pedagogical analysis of the chosen period choral groups/

choirs have proved to be the centers of youth national education. They were created at universities

(Kyiv, Kharkov, Odessa), gymnasiums, educational and musical societies («Prosvita», «Boyan»,

«Torban», «Ukrainsky club»). Leading Ukrainian composers and musicians O. Koshyts, M. Leontovych,

M. Lysenko, S. Luydkevych, K. Stetsenko, L. Revutsky, Y. Stepovy, Y. Yatsynevych headed the national

choir movement and as a rule organized and conducted a great number of choirs at educational

institutions. Inspired by T. Shevchenko’s national ideas they made such distinguished choral

compositions as musical cycle «Music for Kobzar by T. Shevchenko» by M. Lysenko (more than 80

diversepieces of vocal and choral genre), cantata-symphony «Caucuses» by S. Lyunkevych, cantata

«Kerchief», «Why are you blackened» by L. Revutsky, «Tara’s night» by Y. Kyshakevych, «Blaze

of Lights», «Thickets ways thorns ...» by S. Vorobkevych. Being a part of student’s choir repertoire

musical compositions based on Shevchenko’s works raised and promoted the national awareness,

patriotism, social ideology, interests to national history. Conclusions. At the end of the 19th and

beginning of the 20th centuries, a choral movement was actively developing on Ukrainian lands, led

by leading Ukrainian composers and musicians. Inspired by the national-patriotic work of the great

Kobzar, they created vivid choral compositions lled with civilian sound. Amateur and student choirs

actively promoted Ukrainian choral art, among which works on the words of T. Shevchenko occupied

an honorable place, which preserved the national face of the people and lled spiritual voids in the

cultural space of the then society.

Keywords: national ideas; Ukrainian choral culture; choral music; educational institutions; music

and educational societies.

Professional Art Education Volume 1 (1) 2020 Scientic Journal

THE INFLUENCE OF NATIONAL IDEAS OF

T. SHEVCHENKO ON THE UKRAINIAN CHORAL

CULTURE OF THE LATE XIX – EARLY XX CENTURIES

Candidate of Pedagogical Sciences, Docent,

Professor of the Department of Theory

and Methodology of Artistic Education and

Conductor-choral Training of the Teacher of

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University, Kharkiv, Ukraine

email: oksana.vasileva1965@gmail.com;

https://orcid.org/0000-0002-8918-4357

DOI 10.34142/27091805.2020.1.01.01

Вплив національних ідей Т. Шевченка на українську хорову культуру

кінця ХІХ – початку ХХ століття