66
© O. Чубукіна
The purpose of the article is to analyze scientic and pedagogical sources on the problem of research and
because of the analysis to cover the activities of club associations of higher pedagogical institutions of Ukraine in
the second half of the twentieth century.
Methodology. The activity of student clubs and scientic associations inuences the formation of national
self-consciousness and promotes aesthetic socialization. An important way to solve the above problems is
to comprehend and realize the rich experience, appeal to national sources in higher pedagogical educational
institutions of Ukraine in the second half of the twentieth century, the creative use of which will contribute to
the growth of educational potential of our society. The study of free time, ways and means of its organization is
the object of study of various sciences: philosophy, culturology, sociology, pedagogy, psychology, history. The
scientic literature widely uses the terms «club», «student club», «activity», but there is a certain diversity in the
interpretation of these concepts. In our study, we dene activity as a specic way of human attitude to the world
around us, which is the driving force and condition of social progress.
The scientic novelty is that an attempt is made to dene the concept of «club» in the eld of club
science. We believe that the club should be considered as a multifunctional association, the main task of which
is integration, meeting the needs of visitors in meaningful leisure in the name of common goals, interests, local
communication, self-education and cultural and creative realization of the individual. Shows the chronology of
the development of club activities in institutions of higher education.
Results scientic research proves that the second half of the twentieth century In Ukraine is characterized
by the emergence of numerous club associations of higher pedagogical institutions. Higher pedagogical institutions
of education in Ukraine have accumulated considerable experience in organizing the leisure of student youth, the
functioning of club associations. In Soviet times (the so-called «golden age» of Soviet pedagogy - 60-90 years of the
twentieth century.) Forms and methods of organizing youth leisure were developed, which are almost inviolable
in our time, and are the object of many historical and pedagogical explorations. Beginning in the 1960’s, one can
observe the ourishing of the activities of youth clubs, which were understood as complex universal centers of
leisure activities for young people. Such structures were widely developed in the 60-70’s of the twentieth century,
and in the 80-90’s style and methods of work, despite the new socio-cultural conditions and demands of young
people) did not change, so new alternative clubs began to appear, where youth activities were less formalized.
Activities of student clubs in higher educational institutions of Ukraine in the second half of the twentieth century.
was a multifunctional cultural and educational process organized by the teaching staff based on the general
concept of educational work of a particular educational institution. It was based on the principle of voluntary
participation in such activities and was collective in nature. However, the activities of the student club depended
entirely on the socio-cultural and political development of the society of that time, its moral, ethical and spiritual
values.
Conclusions. The main centers of club associations in the study period were educational institutions for
young people, based on which various youth clubs developed their activities. They did not require large material
resources and corresponded to age, national and regional characteristics. The main purpose of club associations
in higher educational institutions was the education and self-education of students based on initiative, creative
manifestation of everyone’s abilities. Tasks were aimed at organizing socially useful youth leisure, nding
new forms and means of cultural and mass work in accordance with the interests and needs of young people,
involvement in cultural and mass leisure activities, development of socio-cultural creativity, ensuring youth
communication as a result of joint activities and cultural recreation.
Key words: club, club association, activity, student leisure, youth center, culture
DOI 10.34142/27091805.2021.2.01.08
ORGANIZATION OF ACTIVITIES OF CLUB
ASSOCIATIONS OF HIGHER PEDAGOGICAL
EDUCATIONAL INSTITUTIONS OF UKRAINE
(SECOND HALF OF THE XX CENTURY)
© Olena Chubukina
graduate student of the Department of Education
and Innovative Pedagogy of H.S. Skovoroda
Kharkiv National Pedagogical University
Kharkiv, Ukraine
email: chubukina.elena.nikolaevna@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-2700-8796
Організація діяльності клубних об’єднань вищих педагогічних
навчальних закладів України (друга половина ХХ століття)
Volume 2 (1) 2021
Professional Art Education Volume 2 (1) 2021 Scientic Journal
Постановка проблеми та її зв’язок з важли-
вими науковими чи практичними завданнями.
Поява і наступна організація інформаційного су-
спільства принесло нові можливості і проблеми у
викладацьку діяльність та підготовку майбутніх
учителів. Як одна з ланок соціального розвитку,
педагогічна діяльність має відповідати вимогам
інформаційного середовища для досягнення ре-
зультату освіти у нових умовах. Основним напря-
мом, де здійснюється взаємопроникнення викла-
дацької практичної діяльності з інформаційним
суспільством є впровадження у освітній процес
інформаційних технологій.
Стрімкий розвиток сучасного інформацій-
ного суспільства, зміна освітньої парадигми
вимагають вдосконалення системи підготовки
майбутніх фахівців музичного мистецтва до засто-
УДК 378.091. 12-051:004:78
DOI 10.34142/27091805.2021.2.01.09
У статті розкрито важливість впровадження інформаційних технологій у підготовку учителів
музичного мистецтва. Проаналізовано такі закони та нормативні акти: Закон «Про Національну про-
граму інформатизації», Наказ МОН України «Деякі питання організації дистанційного навчання», Кон-
цепцію розвитку дистанційної освіти в Україні та Концепцію впровадження медіаосвіти. Виявлено різні
аспекти застосування інформаційних технологій в освіті України: важливість застосування у освітньо-
му процесі інформаційних технологій, як результату зміни основної освітньої парадигми: якщо раніше
викладач був головним джерелом професійної інформації, що зумовлювало репродуктивну методику на-
вчання, то тепер він має навчити студента орієнтуватися в інформаційному середовищі, розвинути
його творчі та інтелектуальні здібності. Результати дослідження китайських науковців виявили такі
основні риси інформатизації в підготовці учителів музичного мистецтва: розчиняє кордони засобів ма-
сової інформації та персоналізує музику; оцінювання музики стає початком стимулювання її створен-
ня; надає широкий спектр шляхів поширення та обміну інформацією для творчого бажання висловити
себе у створенні музичних творів; призводить до трансформації традиційних форм викладання музики;
прискорює швидкість поширення музики; порушує чітке розходження між творцями музики і слухача-
ми, оскільки слухачі також можуть ставати творцями.
Ключові слова: інформаційні технології, підготовка, вчитель, музичне мистецтво, вища освіта,
досвід.
сування інформаційних технологій у професійній
діяльності. Майбутні фахівці мають навчитися
приймати рішення щодо ефективного і результа-
тивного застосування інформаційних технологій
у процесі навчання, вміти добирати та впровад-
жувати необхідні інформаційно-комунікаційні
технології у майбутній професійній діяльності.
Означені потреби вимагають дослідження шляхів
та досвіду впровадження інформаційних техно-
логій в підготовку учителів музичного мистецтва
різних країн, в тому числі в Україні та КНР.
Аналіз основних досліджень і публіка-
цій. Дослідження питань впровадження інфор-
маційних технологій у середній і вищій школі
присвячені праці В. Бикова (2012), М. Бубнова
(2009), Р. Вільямса (1988), Б. Колодяжного (1998),
М. Кохлер (2012), В. Лапінського (2015), Н. Морзе
© Мей Фан
аспірант кафедри освітології та інноваційної
педагогіки ХНПУ імені Г.С. Сковороди.
Лішуйський університет
м. Лішуй, КНР
email: 543775943@qq.com
https://orcid.org/0000-0003-3900-8483
© Матвєєва Ольга Олександрівна
доктор педагогічних наук, завідувач кафедри
музично-інструментальної підготовки вчите-
ля Харківського національного педагогічного
університету імені Г.С. Сковороди
Харків, Україна
email: oamat@ukr.net
https://orcid.org/0000-0003-0663-7726
ШЛЯХИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДГОТОВКУ ВЧИТЕЛІВ МУЗИЧ-
НОГО МИСТЕЦТВА (КИТАЙСЬКИЙ ТА УКРАЇН-
СЬКИЙ ДОСВІД)
67
© May Fan & O. Matvieieva
Professional Art Education
Volume 2 (1) 2021
Professional Art Education Volume 2 (1) 2021 Scientic Journal
68 69
© Мей Фан & О.Матвєєва © May Fan & O. Matvieieva
(2011), О. Семеніхіна (2017), О. Спіріна (2014) та
ін. Психолого-педагогічні аспекти використан-
ня нових інформаційних технологій в освітньо-
му процесі досліджуються у працях М. Жалдака
(2016), В. Зінченка (2014), Ю. Машбиця (2003) та
ін. Науковці (В. Галузяк (2016), А. Нісімчук (2013),
А. Падалко (2009) та ін.) вважають, що процес ін-
форматизації системи освіти та впровадження
нових інформаційних технологій впливають на
розвиток професійних якостей особистості. Фор-
муванню професійної компетентності засобами
мультимедійних технологій у мистецькій освіті
присвячена монографія Л. Гаврілової (2014).
Дослідження китайських науковців спрямо-
вані на: вивчення особливостей підготовки вчи-
телів музики за Новою навчальною програмою
(Ван Яохуа (2003), Лю Чан (2017), Чень Хуейхуей
(2017) та ін.); визначення історичних передумов
сучасної музичної освіти Китаю (Гуань Цзяньхуа
(2013), Лі Джи (2011), Чен Мінлінг (2008) та ін.); ви-
явлення взаємозв’язків мистецької освіти та циф-
рового контексту (Оуян Юйцюань (2005), Чжен
Сюйдун (2011), Ван Цзисинь (2014) та ін.); вивчен-
ня освітніх технологій у мистецькій освіті (Інь Ю
(2004), Лю Чан (2017), Чень Аймін (2015) Ян Юе &
Лі Я (2011) та ін.).
Формулювання цілей та завдань статті.
Метою статті є аналіз напрямів дослідження та
досвіду впровадження інформаційних техноло-
гій у підготовку учителів музичного мистецтва в
Україні та КНР.
Виклад основного матеріалу. В Україні важ-
ливість впровадження інформаційних техноло-
гій підтримується на державному рівні. У 1998
р. було прийнято Закон «Про Національну про-
граму інформатизації» (Закон «Про Національну
програму інформатизації», 1998), де визначено
основні терміни та поняття: «засоби інформати-
зації», «інформатизація», «інформаційна техноло-
гія», «інформаційний ресурс» тощо. Згідно Закону,
«інформатизація» сукупність взаємопов’язаних
організаційних, правових, політичних, соціаль-
но-економічних, науково-технічних, виробничих
процесів, що спрямовані на створення умов для
задоволення інформаційних потреб громадян та
суспільства на основі створення, розвитку і вико-
ристання інформаційних систем, мереж, ресурсів
та інформаційних технологій, які побудовані на
основі застосування сучасної обчислювальної та
комунікаційної техніки (Закон «Про Національну
програму інформатизації», 1998). Зазначено, що
«інформаційна технологія» цілеспрямована ор-
ганізована сукупність інформаційних процесів з
використанням засобів обчислювальної техніки,
що забезпечують високу швидкість обробки да-
них, швидкий пошук інформації, розосередження
даних, доступ до джерел інформації незалежно
від місця їх розташування (Закон «Про Національ-
ну програму інформатизації», 1998).
Під інформаційними технологіями ро-
зуміють сукупність прийомів і методів збору,
обробки й передачі інформації з використанням
сучасних засобів комунікації, технічного та про-
грамного забезпечення. До засобів інформаційних
технологій відносять: гіпертекст, мультимедіа,
навчальне та контролююче програмне забезпе-
чення тощо.
Необхідність застосування інформаційних
технологій в освіті підтримується на державному
рівні, оскільки є нагальною потребою у цілеспря-
мованій підготовці особистості до вмілого і без-
печного користування ними, зокрема, під час
навчання за дистанційною формою. Наказ МОН
України «Деякі питання організації дистанційного
навчання» (Наказ МОН України, 2020) та Концеп-
ція розвитку дистанційної освіти в Україні (Кон-
цепція розвитку дистанційної освіти в Україні,
2000) регулюють права та обов’язки учасників на-
вчального процесу під час навчання за однією з
шести моделей дистанційного навчання: на базі
самостійного вивчення матеріалу (екстернат);
навчання в університеті; співпраця навчальних
закладів; автономні освітні установи; автономні
навчальні системи; дистанційне навчання з ви-
користанням мультимедійних програм.
Однією з найновіших форм дистанційно-
го навчання є онлайн-курси, які стали сьогодні
дуже популярним засобом передачі та отримання
знань. Вони дають змогу інтерактивного спілку-
вання студентів та викладачів, а також прийому
іспитів в режимі онлайн.
У 2013 році пройшли перші MOOC на базі
Київського національного університету імені Та-
раса Шевченка («Університет онлайн»). Весною
2014 року стартував проект інтерактивної он-
лайн-освіти EdEra, який створює онлайн-курси
та освітній контент широкого спектра з викори-
станням IT. Мета проекту зробити освіту в країні
доступною та якісною на зразок найкращих захід-
них освітніх ініціатив.
У руслі розбудови сучасної освіти в 2010 р.
набула чинності Концепція впровадження медіа-
освіти (2016), яка базується на міжнародному до-
свіді. Основні положення Концепції відповідають
завданням, сформульованим у Паризькій про-
грамі-рекомендаціях з медіаосвіти ЮНЕСКО (від
22 червня 2007 р.) та резолюції Європарламенту
щодо медіаграмотності у світі цифрової інфор-
мації (від 16 грудня 2008 р.). Метою Концепції є
«сприяння розбудові в Україні ефективної систе-
ми медіа-освіти заради забезпечення всебічної
підготовки дітей і молоді до безпечної та ефектив-
ної взаємодії із сучасною системою медіа, форму-
вання у них медіа-обізнаності, медіа-грамотності
і медіа-компетентності відповідно до їхніх віко-
вих та індивідуальних особливостей» (Концепція
впровадження медіаосвіти, 2016). Концепція спря-
мована на підготовку і проведення всеукраїнсько-
го експерименту з упровадження медіаосвіти на
всіх рівнях; започаткування практики шкільної
медіаосвіти; забезпечення медіаосвіти у вищій
школі, насамперед при підготовці фахівців педа-
гогічного профілю тощо.
Різні аспекти застосування інформаційних
технологій в освіті досліджують українські на-
уковці. Зазначимо, що поняття «інформаційні
технології в освіті» вживається на різних рівнях
конкретизації. Так, О. Шатров вважає, що «сучас-
на інформаційна технологія в освіті – це комплекс
навчальних і навчально-методичних матеріалів,
технічних та інструментальних засобів обчис-
лювальної техніки навчального призначення, а
також система наукових знань про роль і місце
обчислювальної техніки в навчальному процесі,
про форми і методи їх застосування для вдоско-
налення праці викладачів та студентів» (Шатров,
1989, с. 4). Виходячи із визначення М. Жалдака,
«інформаційна технологія (IT) це сукупність ме-
тодів і технічних засобів збирання, організації,
зберігання, обробки, передачі і представлення
інформації, що розширює знання людини і ро-
звиває її можливості з управління технічними і
соціальними процесами» (М. Жалдак, 1997, с. 24).
Упровадження нових інформаційних техно-
логій у навчальний процес потребує від суб’єктів,
передусім, уміння працювати з комп’ютером, що
стало необхідним атрибутом професійної діяль-
ності викладача вищого навчального закладу.
Відображенням і наслідком цієї тенденції ста-
ла потреба у підготовці фахівців, які вільно во-
лодіють інформаційними технологіями. О. Абда-
лова наголошує на тому, що впровадження нових
технологій навчання та досконале оволодіння
ними вимагають певної внутрішньої готовності
як викладачів, так і здобувачів вищої освіти до
серйозних перетворень, що відповідають умо-
вам швидкозмінного інформаційного суспільства
(Абдалова, 2014, с. 50).
Згідно з дослідженнями О. Воронкіного, до
ознак інформатизації освіти відноситься поява:
нових форм подання інформації (мультимедіа)
та доступу до інформаційних ресурсів віртуаль-
них закладів освіти, онлайн-бібліотек тощо; на-
вчальних занять у формі вебінарів, відеолекцій,
відеоконференцій, віртуальних лабораторій тощо
з необмеженим у часі доступом та зручним для
студентів графіком навчання; розвиток освіт-
нього відео (телебачення, онлайн-сервіси, хмар-
ні сховища), комп’ютерного тестування для пе-
ревірки та контролю знань, систем керівництва
освітнім контентом та діяльністю студентів тощо
(Воронкін, 2014, с. 13).
Наведені положення акцентують увагу на
важливості застосування у освітньому процесі
інформаційних технологій, як результату змі-
ни основної освітньої парадигми: якщо раніше
викладач був головним джерелом професійної
інформації, що зумовлювало репродуктивну ме-
тодику навчання як провідну, то тепер функція
викладача стає іншою, він має навчити студента
орієнтуватися в інформаційному середовищі, ро-
звинути його творчі та інтелектуальні здібності.
Застосування та впровадження в освітній
процес підготовки учителів музичного мистецтва
інформаційних технологій та методів досліджено
у працях Ю. Дворник (2015), Л. Бондаренко (2019),
Л. Гаврілової (2016) та ін.
У монографії Л. Гаврілової досліджено упро-
вадження в освітній процес підготовки учителів
музичного мистецтва інформаційних техноло-
гій. Вчена вважає, що формування професійної
компетентності учителів музичного мистецтва
буде проходити результативніше із застосуван-
ням засобів мультимедійних технологій. Вченою
визначено поняття «мультимедійні навчальні
засоби», якими, на її думку, є сучасні засоби на-
вчального призначення, створені на основі тех-
нологій мультимедіа для підвищення ефектив-
ності навчально-виховного процесу (Гаврілова,
2014, с. 124). Л. Гавріловою виокремлено шість
груп МНЗ, використовуваних у навчанні музиці:
електронні підручниаи і посібники; електронний
навчально-методичний комплекс, інформацій-
но-довідкові мультимедійні видання, тренажери
музичного слуху та школи гри на музичних ін-
струментах, дитячі ігрові музичні навчально-ро-
звивальні видання, тестові програми.
Ю. Дворник, моделюючи процес формування
творчих якостей майбутніх учителів музики засо-
бами комп’ютерних технологій, пропонує засто-
совувати три групи методів:
• методи, спрямовані на накопичення і за-
своєння знань з комп’ютерних технологій та
створення атмосфери зацікавленості (інформа-
ційно-повідомні, пояснювально-ілюстративні,
стимулювання музичного навчання, аудіювання
музичного матеріалу, метод перспективи і ретро-
спективи);
методи стимулю вання навичок самостій-
ної роботи (частково-пошукові, репродуктивний
метод, метод моделювання, творчого насліду-
вання, метод стильового наслідування та метод
створення музичних репродукцій, пошуку само-
стійних творчих рішень, стимулювання інтересу,
Professional Art Education
Volume 2 (1) 2021
Professional Art Education Volume 2 (1) 2021 Scientic Journal
70 71
© Мей Фан & О.Матвєєва © May Fan & O. Matvieieva
аналізу й узагальнення).
• методи, спрямовані на творчу самореалі-
зацію студентів етод активізації попередньо-
го досвіду, залучення до творчого проектування,
проблем ні методи, методи смислового бачення.
евристичний або частково-пошуковий, метод
рефлекси самоаналізу, самоконтролю та самооці-
нювання, метод художньо-педагогічного спілку-
вання) (Дворник, 2015, с. 103–104).
Бондаренко Л., розв’язуючи проблему фор-
мування пізнавальної самостійності майбутніх
учителів музики з використанням мультимедій-
них технологій, пропонує комплекс власних ме-
тодів, кожен з яких є модифікованим загальноди-
дактичним чи методом мистецького навчання.
Приміром, на думку А. Бондаренко, засоби муль-
тимедіа дозволяють модифікувати й успішно ви-
користовувати у музичному навчання такі ме-
тоди: метод організації пізнавально-самостійної
діяльності засобами мультимедіа (модифікова-
ний метод організації самостійної роботи Б. Сусь);
метод інтелектуального розвитку (за модифікова-
ною методикою Н. Шишкіної); метод планомір-
ного розширення знань музичних творів (за мо-
дифікованою методикою О. Лаврентьєвої); метод
«Поетапного розкриття змісту музичного твору
за допомогою графічних символів» (за модифіко-
ваною методикою Т. Рейзенкінд); метод «Спрямо-
ваного пошуку» (за модифікованою методикою
Г. Падалки) та багато інших (Бондаренко, 2019,
с. 245).
Також, впровадження в підготовку учителів
музичного мистецтва комп’ютерних технологій
стало можливо використання віртуальної візу-
алізації музики (майже усі комп’ютерні програми
для слухання музики дозволяють сприймати її
у супроводі кольорових калейдоскопічних візе-
рунків, динамічні параметри яких змінюються
разом зі зміною характеру мелодії, гучності, тем-
брів тощо).
Як стверджує Л. Гаврілова, введення до про-
фесійного розвитку майбутніх учителів музики
засобів мультимедійних технологій оновлює та-
кий традиційний вид музичної діяльності, як
контроль і оцінювання набутих студентами му-
зичних знань і умінь (Гаврілова, 2014, с. 134). Це
пов’язано передусім із залученням технологій
комп’ютерного тестування на основі існуючих
програмних оболонок (Конструктор тестів 3.3,
My Test X, Uni Test System, АСТ-Тест та ін.), що до-
зволяють використовувати мультимедійний кон-
тент, створювати мультимедійні тестові завдання
й проводити якісний тестовий контроль музич-
них знань і умінь.
Стислий огляд законодавчих актів, норма-
тивних документів та досліджень українських
науковців дозволяє зробити висновок про систе-
матичну, планомірну, багатовекторну діяльність
з удосконалення та розвитку інформаційних тех-
нологій в освіті, зокрема у підготовці учителів му-
зичного мистецтва.
Що стосується застосування інформацій-
них технологій у підготовці вчителів музичного
мистецтва в КНР, то це питання пов’язано з роз-
робленою Міністерством освіти КНР єдиною си-
стемою кваліфікаційних та освітніх стандартів
та навчальних планів підготовки вчителів му-
зичного мистецтва. У 2006 р. Міністерство освіти
КНР оприлюднило такі документи: «Національну
програму з музичної педагогіки (програма педа-
гогічної освіти) для студентів» (2005), «Керівни-
цтво з викладання обов’язкових дисциплін для
студентів старших курсів у галузі музикознавства
(педагогічної освіти) в загальноосвітніх та інших
національних школах», була прийнята «Програма
підготовки фахівців по загальноосвітній навчаль-
ній програмі для студентів коледжів і універси-
тетів».
У науковій розвідці Го Шенцзянь, основою
якої стала «Національна програма з музичної
педагогіки (програма педагогічної освіти) для
студентів», було проаналізовано дисбаланс між
професійними та іншими циклами дисциплін,
відзначено, що культивування особистості май-
бутнього вчителя є відправною точкою освіти, а
мета навчання є основою для розробки навчаль-
них програм. На цій основі, науковцем, було за-
пропоновано ідеї щодо поліпшення професійної
підготовки викладачів музики. Го Шенцзянь під-
няв питання про професійну навчальну програму
та закликав «уточнити початкову точку і основу
навчальної програми, оптимізувати структуру
команди розробників професійної навчальної
програми, збільшити частку професійних дисци-
плін, поліпшити викладання музики» (Го Шен-
цзянь, 1996, с. 8). Багато рекомендацій стосувалося
методів навчання музиці.
У результаті проведеного дослідження було
проведено аналіз обов’язкових загальноосвітніх,
обов’язкових музичних, регіональних та дис-
циплін за вибором, що призвело до об’єднанні
споріднених дисциплін, які раніше викладалися
як самостійні (теорія музики і сольфеджіо, гар-
монія, поліфонія і аналіз музичних форм; історія
музики і слухання музики); гнучкості та мобіль-
ності системи навчання, що стала зорієнтована
на розвиток індивідуальних особливостей сту-
дентів.
З середини 1990-х років інтеграція інформа-
ційних технологій і навчальних програм стала
дуже популярною і важливою темою досліджень
китайських науковців. У наукових працях Гу-
ань Цзяньхуа (2013), Лі Джи (2011), Оуян Юйцю-
ань (2005), Чен Мінлінг (2008) та ін. досліджують-
ся історичні передумови сучасної музичної освіти
Китаю, її інформатизації.
Комп’ютерне навчання стає початковим
етапом інтеграції інформаційних технологій та
навчальних програм, й полягає у використанні
комп’ютера для швидкого обчислення, відеозо-
браження, анімації та інших функцій, які допом-
агають вчителям вирішувати нагальні ключові
й складні проблеми навчання, що допомагає сту-
дентам розуміти абстрактні концепції і принци-
пи. У цьому напрямі існує декілька досліджень
спрямованих на більш широке застосування тех-
нологій і методів штучного інтелекту в навчанні:
із застосуванням комп’ютера, про співпрацю і
конкуренцію у навчанні за допомогою комп’юте-
ра, дослідження автономного навчання, ефектив-
ності комп’ютерного навчання.
Другим етапом інтеграції інформаційних
технологій та навчальних програм було комп’ю-
терне навчання (CAL), яке поширилось з 1960-х
по 1990-і роки. У цій площині комп’ютери вико-
ристовувались як інструмент, що допомагає сту-
дентам в автономному навчанні. Акцент в освіті
поступово змістився від застосування комп’ютер-
них засобів під час викладання до дистанційного
навчання студентів. У 1990-ті роки дослідження
у галузі інформаційних технологій і навчальних
програм швидко розвивалися й стали ключовим
предметом обговорення для фахівців з різних га-
лузей знань. Дослідження цієї концептуальної
конотації досягли піку в Китаї, де було багато на-
укових робіт з інтерпретації і розуміння поняття
«інтеграція». Результатом досліджень став висно-
вок про те, що основою концепції «Інтеграція ін-
формаційних технологій та навчальних програм»
є три аспекти, а саме: створення інформаційного
середовища навчання, перетворення традицій-
них структур навчання та впровадження нових
методів навчання.
Так, Чжан Хуа визначив «інтеграцію інфор-
маційних технологій і навчальних програм» як:
новий тип методу навчання, який органічно поєд-
нує інформаційні технології, інформаційні ресур-
си, інформаційні методи, людські ресурси і зміст
дисциплін в процесі навчання, для виконання
його завдань (Чжан Хуа, 1999, с. 38).
Заслуговує на увагу монографія Ван Цзин
«Дослідження впливу інформаційних технологій
на розвиток здібностей вчителів музики» (Ван
Цзин, 2018), де представлено структуру музичних
знань вчителів музики, інтегрованих інформа-
ційними технологіями, і показано, як навчати
вчителів музики в інформаційному середовищі.
У дослідженні визначено, що інформатиза-
ція повністю змінила традиційну концепцію му-
зичної освіти: викладання і навчання стали не
тільки взаємодіяти, а й взаємоаналізувати свої
недоліки, що надає змогу не тільки корегувати
викладання, але й досягати його внутрішнього
покращення і зовнішнього розширення.
Науковець визначив основні риси впливу
інформаційних технологій на сучасну підготовку
учителів музичного мистецтва. Ван Цзин вважає,
що особливістю інформаційного середовища є те,
що воно розчиняє кордони засобів масової інфор-
мації та реалізує персоналізацію музики. В інфор-
маційному середовищі вивчення і прослухову-
вання музики вже не просто є духовним святом
еліти, а й стає можливим для великої кількості
людей (Ван Цзин, 2018, с. 142). Популяризація та
розвиток інформаційних технологій значно змі-
нили засоби, завдяки яким люди слухають музи-
ку. Процес створення музики також більше не є
загадковим, оскільки кожен може стати учасни-
ком і творцем музичної композиції. Оцінка музи-
ки стає початком стимулювання її створення, ба-
гато людей стають учасниками музичних творів
за допомогою різних форм, таких як мелодія, тек-
сти пісень, прямі або непрямі коментарі .
На думку науковця, важливою особливістю
інформаційного середовища є те, що воно звіль-
няє студентів від прагнення бути «естетичними»
в процесі вивчення музики (Ван Цзин, 2018, с. 164).
У процесі традиційної музичної освіти вчителі
навчають тільки тому, як цінувати красу музики
і сприймати красу музики, ігноруючи при цьому
здатність створювати музику. Однак, у процесі на-
вчання у кожного учня є бажання висловити себе
у створенні музичних творів. Нове медіа-середо-
вище надає студентам широкий спектр шляхів
поширення та обміну інформацією для цього
творчого бажання. Вони можуть поширювати
свої композиції за допомогою таких інструментів,
як Baidu і Youku, щоб аудиторія могла оцінити їх
(Ван Цзин, 2018, с. 173).
Також, зазначає Ван Цзин, вплив інформати-
зації на традиційну музичну освіту призводить
до трансформації традиційних форм викладання
музики. До популяризації інформаційних техно-
логій, музика зберігалася у статичній формі нот.
З розвитком інформатизації, особливо з появою
і розвитком Інтернету, методи статичного і ма-
теріалізованого уявлення музики стали віртуалі-
зовані. Для творців музики найбільша цінність їх
творів полягає в тому, щоб зробити їх і цінність,
яку вони представляють, прийнятною для пере-
важної більшості любителів музики (Ван Цзин,
2018, с. 185).
Інформатизація прискорила швидкість по-
ширення музики, змінила засоби поширення і
Professional Art Education
розширила можливості музичного ринку. Щоб
завоювати більший ринок, творці музики почали
застосовувати нововведення в свої творчі концеп-
ції, такі як: деякі музичні твори включають в себе
ретельно поставлену хореографію, реп чи ін. У
той же час інформатизація порушує чітке розход-
ження між творцями музики і слухачами, оскіль-
ки слухачі також можуть ставати творцями (Ван
Цзин, 2018, с. 208).
Можна зробити висновок, що у досліджен-
нях китайських науковців визначено такі основ-
ні риси інформатизації в підготовці учителів му-
зичного мистецтва:
• надає змогу не тільки корегувати викладан-
ня, але й досягати його внутрішнього покращен-
ня і зовнішнього розширення;
розчиняє кордони засобів масової інформа-
ції та персоналізирує музику;
оцінювання музики стає початком стимулю-
вання її створення, багато людей стають учасни-
ками музичних творів за допомогою різних форм;
надає студентам широкий спектр шляхів
поширення та обміну інформацією для творчого
бажання висловити себе у створенні музичних
творів;
призводить до трансформації традиційних
форм викладання музики;
• прискорює швидкість поширення музики;
порушує чітке розходження між творцями
музики і слухачами, оскільки слухачі також мо-
жуть ставати творцями.
Висновки. Окреслені шляхи впровадження
інформаційних технологій у підготовку вчителів
музичного мистецтва в Україні та КНР свідчать
про широку розробку китайськими науковцями
проблем інформатизації освіти мистецького спря-
мування, що охоплює питання історичних пере-
думов, становлення, розвитку та прогнозування
інтеграції інформаційних технологій у підготовку
вчителів музичного мистецтва. З іншого боку, в
нашій країні, робота спрямована більше на систе-
матичну, планомірну, багатовекторну діяльність
з удосконалення та розвитку інформаційних
технологій у підготовці учителів музичного мис-
тецтва.
Перспективи подальших досліджень,
вважаємо необхідно спрямувати на теоретич-
ному рівні на дослідження досвіду зарубіжних
країн щодо багатства форм і засобів організації
навчально-виховного процесу із залученням
інформаційних технологій, специфіки культур-
но-професійної підготовки бакалаврів і магістрів
у галузі мистецької освіти, з метою їх творчого пе-
реосмислення, інтеграції і конвергенції в україн-
ські реалії; на практичному рівні подальшу
розробку та впровадження інформаційних тех-
нологій у процес підготовки вчителів музичного
мистецтва.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Cherkasov, V., Oleksiuk, O., Bondarenko, L. (2019). Innovative Model of Communicative Practices. Journal
of History Culture and Art Research. V 8(2), 244–252
Koller, Daphne. (2012). What we’re learning from online education. TEDGlobal https://www.ted.com/
talks/daphne_koller_what_we_re_learning_from_online_education/transcript
Абдалова, О., Исакова, О. (2014). Использование технологий электронного обучения в учебном про-
цессе. Дистанционное и виртуальное обучение. № 12, 52.
Ван Цзин. (2018). Исследования в области информационных технологий улучшают способности
преподавателей музыки. Китайская социальная пресса, 380.
Ван Яохуа. (2003) Мысли о целях обучения и структуре учебного плана музыкального образования
в высших обычных колледжах. Китайское музыкальное образование, (2), 21–23.
Воронкін, О. (2014). Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій навчання студентів вищих
навчальних закладів України у 90-Х роках XX ст. на початку XXI ст. Інформаційні технології в освіті. Вип.
20, 99–116. https://doi.org/10.14308/ite000520
Го Шэнцзянь. (1996). Что такое художественное образование? Китайское музыкальное образова-
ние, (01), 8–9.
Гуань Цзяньхуа. (2006). Музыкальное образование постмодерна. Сиань: Shaanxi Normal University
Press, 260.
Гуань Цзяньхуа. (2013). Музыкальное образование в Китае и международное музыкальное образо-
вание. Нанкин : Nanjing Normal University Press, 308
Дворник, Ю. (2015). Використання комп’ютерних програм у системі музично-педагогічної освіти.
Художня освіта на межі тисячоліть: здобутки, проблеми, перспективи: мат. Міжнар. наук.-практ. конф.
Ніжин, 24–25 квіт. 2015. Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 103–104.
Жалдак, М. (1997). Комп’ютер на уроках інформатики: посібн. для вчителів. К.: Техніка, 302.
Закон України «Про Національну програму інформатизації» (2012). https://zakon.rada.gov.ua/laws/
show/74/98-вр#Text
Инь Ю. (2004). Исследования по применению современных мультимедийных технологий в препо-
давании музыки. Баодин: Университет Хэбэй, 280.
Концепція розвитку дистанційної освіти від 20 грудня 2000 р. http://uiite.kpi.ua/2019/06/03/1598/
Ли Джи. (2011). Практическое пособие для учителей музыки. Шанхай: Шанхайское музыкальное
издательство, 320.
Лю Чан, Тань Сяо. (2017). Особливості підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва В
КНР. Теоретико-методологічні основи розвитку освіти та управління навчальними закладами: матер.
ІІІ Всеукр. (з міжнар. участю) наук.-метод. конф. 5 груд. 2017, м. Херсон. Херсон, Ч. 3, 50–53.
Лю Чан, Чень Хуей. (2017). Становлення та розвиток сучасної професійної музичної освіти в КНР.
Педагогічний альманах. Херсон : КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти». Вип. 36, 263–268. http://
nbuv.gov.ua/UJRN/pedalm_2017_36_47
Морзе, Н. (2011). Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний
процес закладів ПТО : метод. посібник. К. : Арт Економі, 168
Найдьонова, Л.А., & Слюсаревський, М.М. (Eds.). (2016). Концепція впровадження медіаосвіти
в Україні (нова редакція). Київ, 16. http://mediaosvita.org.ua/book/kontseptsiya-vprovadzhennya-
mediaosvity/
Наказ МОН України від 08.09.2020 1115 «Деякі питання організації дистанційного навчання».
(2020). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0941-20#Text
Национальная музыкальная академия (педагогическое образование), Программа профессиональ-
ной подготовки студентов бакалавриата. China Education News (2005).
Оуян Юйцюань. (2005). Литература и искусство в цифровом контексте. Пекин: China Social Sciences
Press, 240.
Чен Минлинг. (2008). Построение модели обучения музыкальному опыту, чтобы показать очарова-
ние художественных классов. Jilin Education, (33), 42.
Чжан Хуа. (1999). Теория учебных программ. Целостный взгляд на учебную программу (часть 2).
Теория и практика образования, (12), 38–44.
Шатров, А., Цевенков, Ю. (1989). К проблеме информатизации образования. Информатика и обра-
зование, №5, 3–10.
Ян Юэ, Ли Я. (2011). Исследование модели самообучения на основе Web2.0: на примере онлайн-клас-
са «Современные образовательные технологии» для обычных студентов в Хуачжунском педагогическом
университете. Software Guide (Education Technology), (02), 50–52.
REFERENCE
Cherkasov, V., Oleksiuk,O., Bondarenko, L. (2019). Innovative Model of Communicative Practices. Journal of
History Culture and Art Research. Том 8(2), 244–252 [in English]
Koller Daphne. (2012). What we’re learning from online education. TEDGlobal. https://www.ted.com/
talks/daphne_koller_what_we_re_learning_from_online_education/transcript [in English]
Abdalova, O., Isakova, O. (2014). Ispol’zovaniye tekhnologiy elektronnogo obucheniya v uchebnom protsesse
[The use of e-learning technologies in the educational process]. Distantsionnoye i virtual’noye obucheniye. 12,
52. Van TSzin. (2018).
Van TSzin. (2018). Issledovaniya v oblasti informatsionnykh tekhnologiy uluchshayut sposobnosti
prepodavateley muzyki [Information technology research improves the ability of music teachers]. Kitayskaya
sotsial’naya pressa, 380.
Van Yaokhua. (2003) Mysli o tselyakh obucheniya i strukture uchebnogo plana muzykal’nogo obrazovaniya
v vysshikh obychnykh kolledzhakh [Thoughts on the learning objectives and curriculum structure of music
education in higher conventional colleges]. Kitayskoye muzykal’noye obrazovaniye, (2), 21–23. [in Chinese]
Voronkin, O. (2014). Rozvytok informatsiyno-komunikatsiynykh tekhnolohiy navchannya studentiv
vyshchykh navchalʹnykh zakladiv Ukrayiny u 90-h rokakh XX st. na pochatku XXI st. [Development of information
and communication technologies for teaching students of higher educational institutions of Ukraine in the 90s
of the XX century]. Informatsiyni tekhnolohiyi v osviti. Vyp. 20, 99–116. https://doi.org/10.14308/ite000520 [in
Ukrainian]
Ho SHéntszyanʹ. (1996). Chto takoe khudozhestvennoe obrazovanye? [What is art education?]. Kytayskoe
muzykalʹnoe obrazovanye, (01), 8–9. [in Russian]
72
73
© Мей Фан & О.Матвєєва
© May Fan & O. Matvieieva
Volume 2 (1) 2021
Professional Art Education Volume 2 (1) 2021 Scientic JournalProfessional Art Education
Huanʹ Tszyanʹkhua. (2006). Muzykalʹnoe obrazovanye postmoderna. [Postmodern musical education].
Syanʹ: Shaanxi Normal University Press, 260. [in Russian]
Huan Tszyanʹkhua. (2013). Muzykalʹnoe obrazovanye v Kytae y mezhdunarodnoe muzykalʹnoe obrazovanye
[Music education in China and international music education]. Nankyn: Nanjing Normal University Press, 308 [in
Russian]
Dvornyk, Yu. (2015). Vykorystannya kompʺyuternykh prohram u systemi muzychno-pedahohichnoyi
osvity [Use of computer programs in the system of music and pedagogical education]. Khudozhnya osvita na mezhi
tysyacholitʹ: zdobutky, problemy, perspektyvy: mat. Mizhnar. nauk.-prakt. konf. Nizhyn, 24–25 kvit. 2015. Nizhyn:
NDU im. M. Hoholya, 103–104. [in Ukrainian]
Zhaldak, M. (1997). Kompʺyuter na urokakh informatyky: posibn. dlya vchyteliv [Computer in computer
science lessons: manual. for teachers]. Kyiv: Tekhnika, 302. [in Ukrainian]
Zakon Ukrayiny «Pro Natsionalʹnu prohramu informatyzatsiyi» (2012). [Law of Ukraine «On the National
Informatization Program»]. Kyiv. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/74/98-vr#Text [in Ukrainian]
Ynʹ Yu. (2004). Yssledovanyya po prymenenyyu sovremennykh mulʹtymedyynykh tekhnolohyy v
prepodavanyy muzyky. Baodyn: Unyversytet KHébéy, 280. [in Ukrainian]
Kontseptsiya rozvytku dystantsiynoyi osvity. (2000). [Law of Ukraine «On the National Informatization
Program»]. http://uiite.kpi.ua/2019/06/03/1598/ [in Ukrainian]
Ly Dzhy. (2011). Praktycheskoe posobye dlya uchyteley muzyky [A practical guide for music teachers].
Shankhay: Shankhayskoe muzykalʹnoe yzdatelʹstvo, 320. [in Russian]
Lyu Chan, Tanʹ Syao. (2017). Osoblyvosti pidhotovky maybutnʹoho vchytelya muzychnoho mystetstva v
KNR [Features of training future teachers of music in China]. Teoretyko-metodolohichni osnovy rozvytku osvity ta
upravlinnya navchalʹnymy zakladamy: mater. III Vseukr. (z mizhnar. uchastyu) nauk.-metod. konf. 5 hrud. 2017, m.
Kherson. Kherson, CH. 3, 50–53. [in Ukrainian]
Lyu Chan, Chenʹ Khuey. (2017). Stanovlennya ta rozvytok suchasnoyi profesiynoyi muzychnoyi osvity v
KNR [Formation and development of modern professional music education in China]. Pedahohichnyy alʹmanakh.
Kherson: KVNZ «Khersonsʹka akademiya neperervnoyi osvity». Vyp. 36, 263–268. http://nbuv.gov.ua/UJRN/
pedalm_2017_36_47 [in Ukrainian]
Morze, N. (2011). Vprovadzhennya informatsiyno-komunikatsiynykh tekhnolohiy u navchalʹno-vykhovnyy
protses zakladiv PTO : metod. Posibnyk [Introduction of information and communication technologies in the
educational process of VET institutions: a method. manual]. K. : Art Ekonomi, 168 [in Ukrainian]
Naydʹonova, L.A., & Slyusarevsʹkyy, M.M. (Eds.). (2016). Kontseptsiya vprovadzhennya mediaosvity v
Ukrayini (nova redaktsiya) [The concept of introducing media education in Ukraine (new edition)]. Kyyiv, 16.
http://mediaosvita.org.ua/book/kontseptsiya-vprovadzhennya-mediaosvity/ [in Ukrainian]
Nakaz MON Ukrayiny vid 08.09.2020 1115 «Deyaki pytannya orhanizatsiyi dystantsiynoho navchannya».
(2020). [Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine dated 08.09.2020 1115 «Some issues of
distance learning»]. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0941-20#Text [in Ukrainian]
Natsyonalʹnaya muzykalʹnaya akademyya (pedahohycheskoe obrazovanye), Prohramma professyonalʹnoy
podhotovky studentov bakalavryata [National Academy of Music (pedagogical education), Bachelor’s degree
program]. (2005). China Education News. [in Chinese]
Ouyan Yuytsyuanʹ. (2005). Lyteratura y yskusstvo v tsyfrovom kontekste [Literature and art in a digital
context]. Pekyn: China Social Sciences Press, 240. [in Russian]
Chen Mynlynh. (2008). Postroenye modely obuchenyya muzykalʹnomu opytu, chtoby pokazatʹ ocharovanye
khudozhestvennykh klassov [Build a model of teaching the musical experience to show the charm of art classes].
Jilin Education, (33), 42. [in Russian]
Chzhan Khua. (1999). Teoryya uchebnykh prohramm [Curriculum theory]. Tselostnyy vz·hlyad na
uchebnuyu prohrammu (chastʹ 2). Teoryya y praktyka obrazovanyya, (12), 38–44. [in Russian]
Shatrov, A., Tsevenkov, YU. (1989). K probleme ynformatyzatsyy obrazovanyya [To the problem of
informatization of education]. Ynformatyka y obrazovanye. №5, 3–10. [in Russian]
Yan Yué, Ly Ya. (2011). Yssledovanye modely samoobuchenyya na osnove Web2.0: na prymere onlayn-klassa
«Sovremennye obrazovatelʹnye tekhnolohyy» dlya obychnykh studentov v Khuachzhunskom pedahohycheskom
unyversytete [Research of the model of self-learning on the basis of Web2.0: on the example of the online class
«Modern educational technologies» for ordinary students at Huazhong Pedagogical University]. Software Guide
(Education Technology), (02), 50–52. [in Russian]
The purpose of the article is to analyze the areas of research and experience in implementing information
technology in the training of music teachers in Ukraine and China.
Methodology. In Ukraine, the importance of the introduction of information technology is supported at
the state level. To analyze the introduction of information technology in the training of music teachers were
analyzed: the Law «On the National Informatization Program», the Order of the Ministry of Education and
Science of Ukraine «Some issues of distance learning», the Concept of distance education in Ukraine and the
Concept of media education. The study revealed various aspects of the use of information technology in education
in Ukraine. Ukrainian scholars emphasize the importance of using information technology in the educational
process because of changing the basic educational paradigm: if before the teacher was the main source of
professional information, which led to reproductive teaching methods, now the teacher’s function is different, he
must teach students to navigate in the information environment, to develop his creative and intellectual abilities.
The application and introduction of information technologies and methods in the educational process of teacher
training in music art has been studied in the works of Yu. Dvornyk (2015), L. Bondarenko (2019), L. Gavrilova
(2016) and others.
Scientic novelty. A comparative model of the use of information technology in the training of music
teachers in China is presented. This issue is related to the unied system of qualication and educational
standards and curricula for the training of music teachers developed by the Ministry of Education of the PRC.
In the researches of Chinese scientists the following main features of informatization in the training of music
teachers have been identied: dissolves the boundaries of the media and personalizes music; evaluation of music
becomes the beginning of stimulating its creation, many people become participants in musical works; provides
students with a wide range of ways to disseminate and exchange information for a creative desire to express
themselves in the creation of musical works; leads to the transformation of traditional forms of teaching music;
accelerates the speed of music distribution; violates a clear distinction between music creators and listeners, as
listeners can also become creators.
Conclusions. A brief review of legislation, regulations and research of Ukrainian scientists allows us
to conclude about the systematic, planned, multi-vector activities for the improvement and development of
information technology in education, in the training of music teachers. The outlined ways of introducing
information technologies in the training of music teachers in Ukraine and China testify to the widespread
development by Chinese scientists of problems of informatization of art education, covering issues of historical
preconditions, formation, development and forecasting of information technology integration in music teachers.
On the other hand, in our country, the work is focused more on systematic, planned, multi-vector activities to
improve and develop information technology in the training of music teachers.
Key words: information technology, training, teacher, music, music teacher, higher education, experience.
DOI 10.34142/27091805.2021.2.01.09
© May Fan
graduate student of the Department of Education
and Innovative Pedagogy of H.S. Skovoroda
Kharkiv National Pedagogical University
University of Lishui
Lishui, China
email: 543775943@qq.com
https://orcid.org/0000-0003-3900-8483
© Olha Matvieieva
Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, head of
the Department of Teacher Musical and Artistic
Training, H.S.
Skovoroda Kharkiv National
Pedagogical University,
Kharkiv, Ukraine
email: oamat@ukr.net
https://orcid.org/0000-0003-0663-7726
WAYS OF INTRODUCTION OF INFORMATION
TECHNOLOGIES IN TRAINING OF MUSIC TEACHERS
(CHINESE AND UKRAINIAN EXPERIENCE)
Дата надходження рукопису 05.04.2021
74 75
© Мей Фан & О.Матвєєва © May Fan & O. Matvieieva
Volume 2 (1) 2021
Professional Art Education Volume 2 (1) 2021 Scientic Journal
Шляхи впровадження інформаційних технологій у підготовку
вчителів музичного мистецтва
Professional Art Education