У статті розглядається питання організації діяльності клубних об’єднань вищих педагогічних

навчальних закладів України у другій половині ХХ століття. Надається оцінка такої діяльності. Оха-

рактеризовано поняття клуб, клубна діяльність, клубні об’єднання тощо. Встановлено, що проблему

молодіжного дозвілля вивчали багато науковців минулого та сучасності. Доведено, що дозвілля є спец-

ифічним та соціальним засобом регенерації потенціалу людини, та водночас є важливою сферою розвит-

ку особистості студента, що сприяє формуванню наукового світогляду, політичної та моральної куль-

тури, естетичному погляду й смаку, моральним ідеалам й духовних цінностей. Визначено мету клубних

об’єднань вищих педагогічних закладів України – виховання та самовиховання студентів на основі ініціа-

тиви, творчого прояву здібностей кожного. Завдання спрямовувались на організацію суспільно корисно-

го дозвілля молоді, пошук нових форм та засобів культурно-масової роботи відповідно до інтересів та

потреб молоді, залучення до культурно-масової дозвіллєвої діяльності, розвиток соціально-культурної

творчості, забезпечення спілкування молоді в результаті спільної діяльності та культурного відпочин-

ку.

Ключові слова: клуб, клубне об’єднання, діяльність, дозвілля, студентське дозвілля, молодіжний

центр.

Постановка проблеми та її зв'язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями.

Закон України «Про освіту», Концепція на-

ціонального виховання, національна доктрина

розвитку освіти України у XXI столітті окреслю-

ють актуальні завдання щодо формування су-

часного культурного дозвілля, відродження та

подальшого розвитку національної системи куль-

турно-дозвіллєвої діяльності студентської молоді.

Це зумовлено тим, що в нових політичних, еко-

номічних та культурних реаліях науковці нашої

країни науково обґрунтували систему організа-

ції культурно-дозвіллєвої діяльності молоді, яка

обіймає вільний час молоді.

Сучасному студентові вкрай необхідне поле

для самовдосконалення, самореалізації, задо-

волення культурно-естетичних потреб та мож-

ливість для самовираження, саморозвитку.

Напрямки, які можуть задовольняти такі

потреби різноманітні: художня самодіяльність,

аматорство, науковий пошук тощо. Діяльність

студентських клубів, наукових об’єднань впли-

ває на формування національної самосвідомості,

сприяє естетичній соціалізації. Важливим шля-

хом вирішення вищевказаних проблем є осмис-

лення й усвідомлення багатого досвіду, звернен-

ня до національних джерел у вищих педагогічних

навчальних закладах України в другій половині

ХХ століття, творче використання яких сприяти-

ме зростанню освітнього потенціалу нашого су-

спільства. Саме тому питання вивчення досвіду

організації діяльності клубних об’єднань вищих

педагогічних навчальних закладів України у дру-

гій половині ХХ століття є актуальним.

Аналіз основних досліджень і публікацій.

Дослідження вільного часу, шляхів та за-

собів його організації є об’єктом вивчення різних

наук: філософії, культурології, соціології, педаго-

гіки, психології, історії. З позицій культурології

вільний час розглядали науковці Ю. Афанасьєв,

А. Вишняк, І. Зязюн, М. Каган, О. Комарницький

та Л. Комарницька (2020), С. Пішун (2005), Ю. Ста-

севський (2016) та ін. В галузі педагогіки питан-

ня висвітлюються в працях О. Бойко, Л. Воло-

буєвої, О. Данильченко (2020), А. Денисенко (2014),

Ю. Ірхіної (2019), Н. Максимовської (2019), О. Пав-

ленко (2017), С. Пішун (2005), О. Тадля (2015) та ін.

Концептуальні засади вільного часу як

чинника формування особистості студента роз-

глядалися З. Гіптерс (1998), М. Гриньовою (2020),

УДК 378 (477)

DOI 10.34142/27091805.2021.2.01.08

ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ КЛУБНИХ ОБ’ЄД-

НАНЬ ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ

ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ

СТОЛІТТЯ)

аспірант кафедри освітології та інноваційної пе-

дагогіки Харківського національного педагогіч-

ного університету імені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: chubukina.elena.nikolaevna@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-2700-8796

Volume 2 (1) 2021

Professional Art Education Volume 2 (1) 2021 Scientic Journal

Н. Максимовською (2019), В. Тюскою (2019).

Історико-педагогічний аналіз проблем віль-

ного часу студентів вищів є предметом наукових

досліджень вчених В. Головенько, М. Головатого,

О. Корнієвського, Ю. Стасевського (2016), В. Яку-

шик та ін., виховання молоді в контексті культур-

но-освітнього розвитку українського суспільства

розглядають науковці І. Білодід, І. Білоцерківсь-

кий, О. Полоцький, ідеологізацію виховного про-

цесу у вищих навчальних закладах в Україні у

другій половині ХХ століття досліджують В. При-

луцький, І. Щупак. Вчена О. Колпакова зробила

аналіз ролі та місця просвітницьких закладів

України в ідеологічній роботі з молоддю у 70–80

рр. ХХ ст., удосконалення форм і методів їх діяль-

ності. Клуб як форму дозвіллєвої діяльності сту-

дентської молоді в умовах тоталітарної ідеології

вивчали В. Баумштейн, А. Галаган, С. Дізель.

Праці З. Гіптерс (1998), К. Житнухіної (2019)

присвячені питанням обов’язкового самовихо-

вання, активної самостійній участі студентів у

різноманітних формах художньої діяльності. Мо-

нографія С. Мельничук «Теорія і практика форму-

вання естетичної культури майбутніх учителів

(історико-педагогічний аспект 1860–1990 рр.)» ви-

світлює питання формування естетичної культу-

ри майбутніх вчителів у різні історичні періоди.

Крім того, монографія окреслює діяльність твор-

чих студентських колективів в педагогічних ви-

шах України (Мельничук, 2006).

Певний інтерес викликає монографія І. Ящук

(2010) «Виховний потенціал у вищих педагогіч-

них навчальних закладах України: знахідки і про-

блеми (20–80-ті рр. ХХ ст.)» в якій зроблено ретро-

спективний аналіз розвитку системи виховання

у вищих педагогічних навчальних закладах в ра-

дянські часи.

Наукові розвідки О. Винославської, О. Дуба-

сенюк, О. Киричука, С. Цюлюпи, О. Якуби дослід-

жують умови удосконалення різних напрямів та

форм поза аудиторної виховної роботи вищих за-

кладів освіти, формування у студентів культури

дозвілля. Проте, цілісного дослідження діяльності

клубних об’єднань вищих педагогічних закладів

України у другій половині ХХ ст. наразі немає.

Формулювання цілей та завдань статті.

Проаналізувати науково-педагогічні джере-

ла стосовно проблеми дослідження та на підставі

аналізу висвітлити діяльність клубних об’єднань

вищих педагогічних закладів України у другій по-

ловині ХХ ст.

Виклад основного матеріалу. Наукова літе-

ратура широко вживає терміни «клуб», «студент-

ський клуб», «діяльність», але у трактуванні цих

понять є певна різноманітність. В межах нашого

дослідження ми визначаємо діяльність як спец-

ифічний спосіб ставлення людини до навколиш-

нього світу, який є рушійною силою та умовою

суспільного прогресу (Тадля, 2015, с. 151). Саме

діяльність формує та змінює умови існування лю-

дини, соціальної групи, забезпечує трансформа-

цію, збереження та розвиток суспільства.

Оксфордський словник у своєму першому

(десяти томному) виданні 1884-1928 рр. понят-

тя клуб трактує з різних точок зору, але для нас

найбільш цікавими є наступні: клуб – об’єднан-

ня чи спілка певної маси людей; об’єднання

для сприяння будь-якій справі з метою її інтен-

сифікації; товариство осіб, що об’єдналися на ос-

нові взаємних симпатій чи загальних інтересів,

захоплень, схильностей; організація людей, що

сформувалася для об’єднання зусиль із підтримки

якогось суб’єкта. Отже, зарубіжні довідники по-

няття «клуб» розглядають переважно як об’єднан-

ня, зібрання, товариство, асоціація, організація.

Характерними ознаками клубу є: задоволення

спільних інтересів, співробітництво, реалізація

певної специфічної мети, спілкування та релакса-

ція у приємній компанії, організація дозвілля та

розваг.

Клуб (від англ. club, toclub – «збивати доку-

пи») за визначенням вікіпедії є утворенням з кіль-

кох людей, об’єднаних спільними інтересами або

метою. Існуюча різноманітність клубів відповідає

розмаїттю хобі людей: спортивні, клуби настіль-

них ігор, клуби для спілкування тощо.

Українські довідники визначають поняття

«клуб» як громадську організацію, що об’єднує

людей певного кола чи професії для спільного від-

починку, розваг, занять спортом.

В радянський період поняття «клуб» визна-

чалося як культурно-просвітницька установа,

яка організовує дозвілля робітників, сприяє вихо-

ванню, самовихованню, розвитку творчих здіб-

ностей. В колі вчених, що займаються клубною

тематикою наразі не існує чіткого визначення по-

няття «клуб». Найбільш вдалим, на наш погляд, є

думка В. Туєва, що «клуб – соціокомунікативний,

соціопедагогічний інститут культури, організо-

ваний на ініціативних засадах для задоволення

потреб людей в самодіяльності, спілкуванні, до-

звіллі; клуб – це індивідуально- групове дозвілля,

організація дозвіллєвої діяльності, особливий ко-

мунікативний тип дозвілля, який діє паралельно

з двома іншими – видовищним та творчим.

Ми вважаємо, що клуб доцільно розглядати

як багатофункціональне об’єднання, головним

завданням якого є інтеграція, забезпечення по-

треб відвідувачів у змістовному дозвіллі в ім’я

спільних цілей, інтересів, локального спілкуван-

ня, самоосвіті та культурно-творчій реалізації

особистості.

Professional Art Education

Науковець Слєсарєва І.В. дає наступне визна-

чення клубу «клуб є інституціаналізованим до-

бровільним згуртуванням, що об’єднує інтереси

людей, які входять в нього на основі загальних цін-

ностей, комунікативної єдності та соціальної ком-

фортності. Клуб має певні зовнішні та внутрішні

ознаки. До зовнішніх ми відносимо регістрацію

клубу, обов’язки членів клубу тощо, внутрішні –

наявність суб’єктів, що входять в клуб, комуніка-

тивна взаємодія суб’єктів, наявність приватних

інтересів суб’єктів, локалізоване соціокультурне

середовище». Таким чином, студентський клуб є

педагогічно організованим процесом, добровіль-

ним дозвіллєвим об’єднанням студентів, міжосо-

бистісні стосунки яких опосередковані суспільно

цінним, особистісно-значущим змістом колек-

тивної дозвіллєвої діяльності (Пішун, 2005, с. 6–7).

Вищі педагогічні заклади освіти України

накопичили значний досвід щодо організації до-

звілля студентської молоді, функціонування клуб-

них об’єднань. За визначенням вчених (Г. Щерба,

Р. Яремкевич та ін.) дозвілля молоді є сукупністю

занять у вільний від навчання час, за допомогою

яких задовольняються потреби у спілкуванні, са-

морозвитку, самовдосконаленні в різних видах

діяльності, які мають загалом відновлювальний

характер. Оскільки дозвілля є специфічним та

соціальним засобом регенерації потенціалу лю-

дини, то водночас воно стає важливою сферою

розвитку особистості студента, що сприяє фор-

муванню наукового світогляду, політичної та мо-

ральної культури, естетичних поглядів, смаків

та виробляє ідеали й духовні цінності, підтримує

норму здоров’я (Стасевський, 2016, с. 224–229).

У радянські часи (так званий «золотий вік»

радянської педагогіки – 60-90 рр. ХХ ст.) були ро-

зроблені форми та методи організації дозвілля

молоді, які є майже непорушними і в наш час, і

є об’єктом багатьох історико-педагогічних розві-

док.

Аналіз наукової літератури (М. Гнатюк, А. Де-

нисенко, О. Добринська, О. Миронюк, І. Петрова,

Е. Соколов, І. Тарасенко) дає підстави стверджува-

ти, що однією з найпоширеніших у другій поло-

вині ХХ ст. форм організації дозвілля студентства

була клубна діяльність.

Вчені (М. Гнатюк, О. Добринська, О. Миронюк,

І. Петрова, Е. Соколов, І. Тарасенко),вивчаючи ди-

наміку розвитку зазначеної форми дозвіллєвої

роботи з молоддю, підкреслюють, що в організації

клубної діяльності домінував формальний підхід.

Навіть поняття «клуб» розглядалося переважно

як будинок, в якому організовуються різноманітні

заходи, а його синонімічним визначенням можна

вважати палац молоді (палац студентства).

Соціальні проблеми радянської держави

(особливу у другій третині ХХ ст.) зумовили по-

вернення до проблеми створення клубів для мо-

лоді у 50-60-ті роки, коли клуби зорганізувалися за

принципом централізації (створення культурних

центрів), принципом спеціалізації (розподіл уста-

нов культури за видами та контингентом). Поява

у 1956 р. клубу молоді Петроградської сторони м.

Ленінграда та Одеського клубу молоді почався ак-

тивний рух молодіжних клубів на теренах Радян-

ського Союзу.

Починаючи з 60-х рр. можна спостерігати

розквіт діяльності молодіжних клубів, які розумі-

лися як комплексні універсальні центри дозвіл-

лєвої діяльності молоді. Такі структури широко

розгорнулися у 60-70-ті рр. ХХ ст., а у 80-90-ті стиль

та методи роботи, незважаючи на нові соціокуль-

турні умови та запити молоді) не змінювалися,

тому почали з’являтися нові альтернативні клу-

би, де діяльність молоді була менш формалізова-

ною.

Клуби у вищих (зокрема педагогічних) на-

вчальних закладах створювалися для задово-

лення різноманітних потреб студентства. У них

молодь могла підвищити свій культурний, ін-

телектуальний рівень, здобувала досвід творчої

діяльності тощо.

Діяльність студентських клубів у вищих на-

вчальних закладах України в другій половині ХХ

ст. була багатофункціональним культурно-освіт-

нім процесом, організованим педагогічним ко-

лективом на основі загальної концепції навчаль-

но-виховної роботи того чи іншого навчального

закладу. В основі лежав принцип добровільності

участі в такій діяльності та мав колективний ха-

рактер. Проте, діяльність студентського клубу

повністю залежала від соціально-культурного та

політичного розвитку тогочасного суспільства,

його морально-етичних та духовних цінностей.

У період існування радянської держави по-

стійно поглиблювалися протиріччя між тим, яких

можливостей надає сфера дозвілля за умови вра-

хування духовних та соціальних потреб суб’єктів

соціуму та ціннісними обмеженнями дозвіллєвої

діяльності. Науковці (Н. Хоменко та ін.) звертають

увагу на те, що студентство опинилося під знач-

ним ідеологічним тиском і мало свої особливості

проведення вільного часу.

Вже у 50-60-х рр. ХХ ст. у вищих навчальних

закладах функціонувала вельми розгалужена

мережа «офіційного» відпочинку – художня са-

модіяльність, бібліотеки, спортивні секції тощо.

Одночасно вони були певним інструментом си-

стеми державного контролю за життям молоді,

тому популярним на той час був «неофіційний»

відпочинок – кіно, театр, танці тощо. Крім того,

належність всіх студентів до однієї організації

Volume 2 (1) 2021

Professional Art Education Volume 2 (1) 2021 Scientic Journal

(ВЛКСМ) відбивалася на тому, що всі «традицій-

ні студентські свята мали ідеологічний підтекст

і були однією з форм комуністичного виховання,

проте в таких заходах основна маса студентства

залюбки брала участь, адже в їх процесі відбува-

лося активне спілкування, весело проводився час

(Максимовська, 2019, с. 17).

На творчу та аматорську діяльність того часу

також чинився постійний вплив, здійснювався

контроль з боку держави, яка таким чином вирі-

шувала власні ідеологічні, політичні та моральні

проблеми. Так, у репертуарі музичних гуртків,

хорів та студій художнього слова обов’язково фі-

гурували твори партійно-ідеологічного спряму-

вання («Ленін завжди живий», «Партія наш кер-

манич» тощо).

Дозвіллєва сфера для регулювання віль-

ного часу студентства розвивалася як у вищих

навчальних закладах, так і у гуртожитках (спор-

тивні зали, приміщення для гуртків, театрів,

концертів, віталень та ін.), та поза ними (палаци

студентів). Це сприяло урізноманітненню дозвіл-

лєвої діяльності та соціально позитивному спря-

муванню активності студентів у вільний час, але

перебувало під впливом провідних ідеологічних

настанов.

Студентське дозвілля є невід’ємною складо-

вою соціального виховання цієї групи, яке базува-

лася на соціоцентричних цінностях та мало чітко

визначену структуру і зміст, що, звісно, не могло

збігатися з потребами й прагненнями такої кіль-

кості різноманітних творчих особистостей. Тому

особливо віталися соціально схвалювані способи

студентського дозвілля (будівельні загони, ком-

сомольські зібрання тощо), які мали як виробни-

чо-матеріальну, так й ідеологічну користь.

Клуби забезпечували потребу студентів у

змістовному проведенні вільного часу за допомо-

гою масових (свята, фестивалі, конкурси, концер-

ти, творчі зустрічі), так і колективних (виховні за-

ходи, круглі столи, семінари, диспути тощо) форм

роботи.

Необхідно відзначити, що ідея розвитку такої

форми організації вільного часу молоді було запо-

чатковано на вітчизняних теренах ще у 20-30-ті

роки ХХ ст. Існували проекти палаців та будинків

культури для трудящих, задумуються будинки

для юних пролетарів, палаци молоді тощо. Але,

зважаючи на економічну обмеженість радянської

держави, ці плани так і не були втілені в життя.

Проте, їх відсутність компенсували різноманітні

секції при будинках культури для трудящих.

Розбудова сфери дозвілля студентів, зокре-

ма формування дозвіллєвих потреб у вищому на-

вчальному закладі, базувалося на традиційних

видах дозвілля попередніх етапів (інтелектуаль-

ному, професійно-спрямованому, мистецькому)

та розгалуженні провідних виховних сфер у поза

навчальній діяльності, таких як: самоврядування,

клубна робота, об’єднання за інтересами, волон-

терська діяльність, соціальна робота, спортивна

активність та ін. Наприклад, за індустріальної

доби клубне дозвілля студентів стало однією з

провідних форм дозвіллєвої діяльності.

Основною метою клубних об’єднань у ви-

щих навчальних закладах стає виховання та са-

мовиховання студентів на основі ініціативи, са-

модіяльності, творчого прояву здібностей кожної

особистості. Завданням такого об’єднання було

організація соціально корисного дозвілля молоді,

знаходження нових форм та застосування засобів

культурно-масової роботи відповідно до інте-

ресів та запитів молоді, стимулювання суспільної

активності особистості, залучення до культур-

но-масової дозвіллєвої діяльності, розвиток со-

ціально-культурної творчості, забезпечення спіл-

кування молоді в результаті спільної діяльності,

сприяння культурному відпочинку та розвагам.

Найбільшу популярність у 80-90-ті рр. ХХ ст.

здобули клуби студентської пісні та клуб веселих

та кмітливих, роботи яких охопила студентство.

А наприкінці ХХ ст. саме такі молодіжні клуби

отримали поширення в Україні, оскільки вони

не вимагали великих матеріальних ресурсів та

відповідали віковим, національним та регіональ-

ним особливостям. Крім того, вони максимально

враховували у власній діяльності реалії ринкових

відносин. Таким чином, основними осередками

клубних об’єднань стали саме освітні заклади для

молоді, на базі яких розгорнули свою діяльність

різноманітні молодіжні клуби.

Висновки. Отже, питання вивчення діяль-

ності студентських клубів у вищих навчальних

закладах України у другій половині ХХ ст. має

важливого значення, оскільки існує потреба на-

укового осмислення реальних процесів соціаль-

но-культурної діяльності молоді, що відбувалися

в недалекому минулому та вироблення ефектив-

них механізмів за допомогою яких можуть бути

реалізовані духовні потреби та інтереси студент-

ської молоді сьогодні.

Перспективи подальших досліджень. По-

дальші розвідки у вивченні історії становлення

студентських клубів у вищих навчальних закла-

дах України (друга половина ХХ ст.), їх діяльності

можуть бути направлені на виявленні, аналізі та

осмисленні системи культурно-дозвіллєвого жит-

тя навчальних закладів того часу, взаємозв’язків

позанавчальної діяльності із навчальним проце-

сом тощо.

Professional Art Education

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Гіптерс, З. (1998). Художня творча діяльність студентів вищих навчальних закладів освіти України

(1960-1995 рр.). Дис. к.п.н., 190.

Гриньова, М., Піддубна, Ю., Гриньова, В. (2020). Організація діяльності студентських клубів за інте-

ресами в умовах карантину. Научен вектор на Балканите, 4(10), 11–16. https://cyberleninka.ru/article/n/

organizatsiya-diyalnosti-studentskih-klubiv-za-interesami-v-umovah-karantinu/viewer

Гузьман, О., Ляшенко, Н. (2016). Практики дозвілля сучасної студентської молоді. Sociology, 9(137),

29–37. https://doi.org/10.15421/171675

Данильченко, О. (2020), Особливості організації дозвілля студентів у поза навчальній діяльності.

International scientic and practical conference, 137–140. https://doi.org/10.30525/978-9934-588-80-8-2.35

Денисенко, А. (2014). Молодіжний клуб як форма організації дозвілля студентської молоді у 80-90-х

рр. ХХ ст. в Україні. Збірник наукових праць Херсонського державного університету. Педагогічні науки,

66, 57–62. https://ps.journal.kspu.edu/index.php/ps/article/view/62

Денисенко, А. (2019). Педагогіка дозвілля – духовність, інтелект, стратегія. Духовно-інтелектуальне

виховання і навчання молоді в ХХI ст., 230–234. https://doi.org/10.34142//2708-4809.SIUTY.2019.16

Житнухіна, К. (2019). Реалізація педагогічних умов формування відповідального ставлення до май-

бутньої професії студентів педагогічних університетів. Психолого-педагогічні проблеми сучасної школи,

2, 43–49. https://doi.org/10.31499/2706-6258.2.2019.178459

Ірхіна, Ю. (2019). Організація дозвілля студентів у вищих навчальних закладах України як пробле-

ма ХХI століття. Науковий вісник МНУ імені В. Сухомлинського Педагогічні науки, 2(65), 107–111. https://

dx.doi.org/10.33310/2518-7813-2019-65-2-107-111

Комарницький, О., Комарницька, Л. (2020). Громадська діяльність студентства педагогічних

навчальних закладів Києва у 20-30-ті рр. ХХ ст. Київські історичні студії, 1(10), 108–116. https://doi.

org/10.28925/2524-0757.2020.1.14

Максимовська, Н. (2019). Еволюція студентського дозвілля в Україні: історико-педагогічний аспект.

Вісник ЛНПУ імені Т. Шевченка, 1(324), 30–43. https://doi.org/10.12958/2227-2844-2019-1(324)-2-30-43

Мельничук, С. (2006). Теорія і практика формування естетичної культури майбутніх учителів: істо-

рико педагогічний аспект: 1860-1990 рр.: монографія. Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка

Павленко, О. (2017). Клубна форма організації занять у розвитку студентського спорту. Слобожан-

ський науково-спортивний вісник, 4(60), 78–85. https://doi.org/10.15391/snsv.2017-4.014

Пішун, С. (2005). Формування культури дозвілля студентів вищих навчальних закладів в умовах

роботи студентського клубу. Автореф. дис. к.п.н. 13.00.07, 18.

Стасевський, Ю. (2016). Діяльність творчих студентських колективів на Слобожанщині (друга по-

ловина ХІХ – початок ХХ століття). Вісник Чернігівського національного педагогічного університету ім.

Т.Г.Шевченка. Серія: Педагогічні науки, 144, 224–229. https://doi.org/10.24139/2312-5993/2017.06/202-214

Тадля, О. (2015). Діяльність студентського клубу: понятійно-категоріальний апарат. Українська

культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку, 21, 150–156

Тюска, В. (2019). Становлення культури майбутніх педагогів в умовах клубної діяльності. Вісник

Рівненського державного гуманітарного університету, 4, 252–257. https://doi.org/10.35619/iiu.v1i10.182

REFERENCE

Hipters, Z. (1998). Khudozhnya tvorcha diyalʹnistʹ studentiv vyshchykh navchalʹnykh zakladiv osvity

Ukrayiny (1960–1995) [Artistic creative activity of students of higher educational institutions of Ukraine (1960-

1995)]. Dys. k.p.n. 190. [in Ukrainian]

Hrynʹova, M., Piddubna, YU., Hrynʹova, V. (2020). Orhanizatsiya diyalʹnosti student·sʹkykh klubiv za

interesamy v umovakh karantynu [The organization of activity of student clubs on interests in the conditions

of quarantine]. Nauchen vektor na Balkanyte, 4(10), 11–16. https://cyberleninka.ru/article/n/organizatsiya-

diyalnosti-studentskih-klubiv-za-interesami-v-umovah-karantinu/viewer [in Ukrainian]

Huzʹman, O., Lyashenko, N. (2016). Praktyky dozvillya suchasnoyi student·sʹkoyi molodi [Leisure practices

of modern student youth]. Sociology, 9(137), 29–37. https://doi.org/10.15421/171675 [in Ukrainian]

Дата надходження рукопису 05.04.2021

Volume 2 (1) 2021

Professional Art Education Volume 2 (1) 2021 Scientic Journal

Danylʹchenko, O. (2020). Osoblyvosti orhanizatsiyi dozvillya studentiv u poza navchalʹniy diyalʹnosti

[Features of the organization of leisure of students in extracurricular activities]. International scientic and

practical conference, 137–140. https://doi.org/10.30525/978-9934-588-80-8-2.35 [in Ukrainian]

Denysenko, A. (2014). Molodizhnyy klub yak forma orhanizatsiyi dozvillya student·sʹkoyi molodi u 80-90-kh

rr. ХХ st. v Ukrayini [Youth club as a form of leisure organization for student youth in the 80-90’s of the twentieth

century. in Ukraine]. Zbirnyk naukovykh pratsʹ Khersonsʹkoho derzhavnoho universytetu: Pedahohichni nauky, 66,

57–62. https://ps.journal.kspu.edu/index.php/ps/article/view/62 [in Ukrainian]

Denysenko, A. (2019). Pedahohika dozvillya – dukhovnistʹ, intelekt, stratehiya [Leisure pedagogy –

spirituality, intelligence, strategy]. Dukhovno-intelektualʹne vykhovannya i navchannya molodi v ХХІ st., 230–234.

https://doi.org/10.34142//2708-4809.SIUTY.2019.16 [in Ukrainian]

Zhytnukhina, K. (2019). Realizatsiya pedahohichnykh umov formuvannya vidpovidalʹnoho stavlennya

do maybutnʹoyi profesiyi studentiv pedahohichnykh universytetiv [Implementation of pedagogical conditions

for the formation of a responsible attitude to the future profession of students of pedagogical universities].

Psykholoho-pedahohichni problemy suchasnoyi shkoly, 2, 43–49. https://doi.org/10.31499/2706-6258.2.2019.178459

[in Ukrainian]

Irkhina, YU. (2019). Orhanizatsiya dozvillya studentiv u vyshchykh navchalʹnykh zakladakh Ukrayiny

yak problema XXI stolittya [Organization of students’ leisure in higher educational institutions of Ukraine as a

problem of the XXI century]. Naukovyy visnyk MNU imeni V. Sukhomlynsʹkoho Pedahohichni nauky, 2(65), 107–111

https://dx.doi.org/10.33310/2518-7813-2019-65-2-107-111 [in Ukrainian]

Komarnytsʹkyy, O., Komarnytsʹka, L. (2020). Hromadsʹka diyalʹnistʹ student·stva pedahohichnykh

navchalʹnykh zakladiv Kyyeva u 20-30-ti rr. ХХ st. [Public activity of students of pedagogical educational institutions

of Kyiv in the 20-30s of the XX century]. Kyyivsʹki istorychni studiyi, 1(10), 108–116. https://doi.org/10.28925/2524-

0757.2020.1.14 [in Ukrainian]

Maksymovsʹka, N. (2019). Evolyutsiya student·sʹkoho dozvillya v Ukrayini: istoryko-pedahohichnyy aspect

[The evolution of student leisure in Ukraine: historical and pedagogical aspect]. Visnyk LNPU imeni T. Shevchenka,

1(324), 30–43. https://doi.org/10.12958/2227-2844-2019-1(324)-2-30-43 [in Ukrainian]

Melʹnychuk, S. (2006). Teoriya i praktyka formuvannya estetychnoyi kulʹtury maybutnikh uchyteliv:

istoryko pedahohichnyy aspekt: 1860-1990 rr.: monohraya [Theory and practice of formation of aesthetic

culture of future teachers: historical and pedagogical aspect: 1860-1990: monograph] Kirovohrad: RVV KDPU im.

V. Vynnychenka [in Ukrainian]

Pavlenko, O. (2017). Klubna forma orhanizatsiyi zanyatʹ u rozvytku student·sʹkoho sportu [Club form of

organization of classes in the development of student sports]. Slobozhansʹkyy naukovo-sportyvnyy visnyk, 4(60),

78–85. https://doi.org/10.15391/snsv.2017-4.014 [in Ukrainian]

Pishun, S. (2005). Formuvannya kulʹtury dozvillya studentiv vyshchykh navchalʹnykh zakladiv v umovakh

roboty student·sʹkoho klubu [Formation of leisure culture of students of higher educational institutions in the

conditions of work of student’s club]. Avtoref. dys. k.p.n., 13.00.07, 18. [in Ukrainian]

Stasevsʹkyy, YU. (2016). Diyalʹnistʹ tvorchykh student·sʹkykh kolektyviv na Slobozhanshchyni (druha

polovyna XIX – pochatok XX stolittya) [Activities of creative student groups in Slobozhanshchyna (second half of

the XIX - beginning of the XX century)]. Visnyk Chernihivsʹkoho natsionalʹnoho pedahohichnoho universytetu im.

T.H.Shevchenka. Seriya: Pedahohichni nauky, 144, 224–229. https://doi.org/10.24139/2312-5993/2017.06/202-214

[in Ukrainian]

Tadlya, O. (2015). Diyalʹnistʹ student·sʹkoho klubu: ponyatiyno-katehorialʹnyy apparat [Activities of the

student club: conceptual and categorical apparatus]. Ukrayinsʹka kulʹtura: mynule, suchasne, shlyakhy rozvytku,

21, 150–156 [in Ukrainian]

Tyuska, V. (2019). Stanovlennya kulʹtury maybutnikh pedahohiv v umovakh klubnoyi diyalʹnosti [Formation

of culture of future teachers in the conditions of club activity]. Visnyk Rivnensʹkoho derzhavnoho humanitarnoho

universytetu, 4, 252–257. https://doi.org/10.35619/iiu.v1i10.182 [in Ukrainian]

Professional Art Education

The purpose of the article is to analyze scientic and pedagogical sources on the problem of research and

because of the analysis to cover the activities of club associations of higher pedagogical institutions of Ukraine in

the second half of the twentieth century.

Methodology. The activity of student clubs and scientic associations inuences the formation of national

self-consciousness and promotes aesthetic socialization. An important way to solve the above problems is

to comprehend and realize the rich experience, appeal to national sources in higher pedagogical educational

institutions of Ukraine in the second half of the twentieth century, the creative use of which will contribute to

the growth of educational potential of our society. The study of free time, ways and means of its organization is

the object of study of various sciences: philosophy, culturology, sociology, pedagogy, psychology, history. The

scientic literature widely uses the terms «club», «student club», «activity», but there is a certain diversity in the

interpretation of these concepts. In our study, we dene activity as a specic way of human attitude to the world

around us, which is the driving force and condition of social progress.

The scientic novelty is that an attempt is made to dene the concept of «club» in the eld of club

science. We believe that the club should be considered as a multifunctional association, the main task of which

is integration, meeting the needs of visitors in meaningful leisure in the name of common goals, interests, local

communication, self-education and cultural and creative realization of the individual. Shows the chronology of

the development of club activities in institutions of higher education.

Results scientic research proves that the second half of the twentieth century In Ukraine is characterized

by the emergence of numerous club associations of higher pedagogical institutions. Higher pedagogical institutions

of education in Ukraine have accumulated considerable experience in organizing the leisure of student youth, the

functioning of club associations. In Soviet times (the so-called «golden age» of Soviet pedagogy - 60-90 years of the

twentieth century.) Forms and methods of organizing youth leisure were developed, which are almost inviolable

in our time, and are the object of many historical and pedagogical explorations. Beginning in the 1960’s, one can

observe the ourishing of the activities of youth clubs, which were understood as complex universal centers of

leisure activities for young people. Such structures were widely developed in the 60-70’s of the twentieth century,

and in the 80-90’s style and methods of work, despite the new socio-cultural conditions and demands of young

people) did not change, so new alternative clubs began to appear, where youth activities were less formalized.

Activities of student clubs in higher educational institutions of Ukraine in the second half of the twentieth century.

was a multifunctional cultural and educational process organized by the teaching staff based on the general

concept of educational work of a particular educational institution. It was based on the principle of voluntary

participation in such activities and was collective in nature. However, the activities of the student club depended

entirely on the socio-cultural and political development of the society of that time, its moral, ethical and spiritual

values.

Conclusions. The main centers of club associations in the study period were educational institutions for

young people, based on which various youth clubs developed their activities. They did not require large material

resources and corresponded to age, national and regional characteristics. The main purpose of club associations

in higher educational institutions was the education and self-education of students based on initiative, creative

manifestation of everyone’s abilities. Tasks were aimed at organizing socially useful youth leisure, nding

new forms and means of cultural and mass work in accordance with the interests and needs of young people,

involvement in cultural and mass leisure activities, development of socio-cultural creativity, ensuring youth

communication as a result of joint activities and cultural recreation.

Key words: club, club association, activity, student leisure, youth center, culture

DOI 10.34142/27091805.2021.2.01.08

ORGANIZATION OF ACTIVITIES OF CLUB

ASSOCIATIONS OF HIGHER PEDAGOGICAL

EDUCATIONAL INSTITUTIONS OF UKRAINE

(SECOND HALF OF THE XX CENTURY)

graduate student of the Department of Education

and Innovative Pedagogy of H.S. Skovoroda

Kharkiv National Pedagogical University

Kharkiv, Ukraine

email: chubukina.elena.nikolaevna@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-2700-8796

Організація діяльності клубних об’єднань вищих педагогічних

навчальних закладів України (друга половина ХХ століття)

Volume 2 (1) 2021

Professional Art Education Volume 2 (1) 2021 Scientic Journal

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими чи практичними завданнями.

Поява і наступна організація інформаційного су-

спільства принесло нові можливості і проблеми у

викладацьку діяльність та підготовку майбутніх

учителів. Як одна з ланок соціального розвитку,

педагогічна діяльність має відповідати вимогам

інформаційного середовища для досягнення ре-

зультату освіти у нових умовах. Основним напря-

мом, де здійснюється взаємопроникнення викла-

дацької практичної діяльності з інформаційним

суспільством є впровадження у освітній процес

інформаційних технологій.

Стрімкий розвиток сучасного інформацій-

ного суспільства, зміна освітньої парадигми

вимагають вдосконалення системи підготовки

майбутніх фахівців музичного мистецтва до засто-

УДК 378.091. 12-051:004:78

DOI 10.34142/27091805.2021.2.01.09

У статті розкрито важливість впровадження інформаційних технологій у підготовку учителів

музичного мистецтва. Проаналізовано такі закони та нормативні акти: Закон «Про Національну про-

граму інформатизації», Наказ МОН України «Деякі питання організації дистанційного навчання», Кон-

цепцію розвитку дистанційної освіти в Україні та Концепцію впровадження медіаосвіти. Виявлено різні

аспекти застосування інформаційних технологій в освіті України: важливість застосування у освітньо-

му процесі інформаційних технологій, як результату зміни основної освітньої парадигми: якщо раніше

викладач був головним джерелом професійної інформації, що зумовлювало репродуктивну методику на-

вчання, то тепер він має навчити студента орієнтуватися в інформаційному середовищі, розвинути

його творчі та інтелектуальні здібності. Результати дослідження китайських науковців виявили такі

основні риси інформатизації в підготовці учителів музичного мистецтва: розчиняє кордони засобів ма-

сової інформації та персоналізує музику; оцінювання музики стає початком стимулювання її створен-

ня; надає широкий спектр шляхів поширення та обміну інформацією для творчого бажання висловити

себе у створенні музичних творів; призводить до трансформації традиційних форм викладання музики;

прискорює швидкість поширення музики; порушує чітке розходження між творцями музики і слухача-

ми, оскільки слухачі також можуть ставати творцями.

Ключові слова: інформаційні технології, підготовка, вчитель, музичне мистецтво, вища освіта,

досвід.

сування інформаційних технологій у професійній

діяльності. Майбутні фахівці мають навчитися

приймати рішення щодо ефективного і результа-

тивного застосування інформаційних технологій

у процесі навчання, вміти добирати та впровад-

жувати необхідні інформаційно-комунікаційні

технології у майбутній професійній діяльності.

Означені потреби вимагають дослідження шляхів

та досвіду впровадження інформаційних техно-

логій в підготовку учителів музичного мистецтва

різних країн, в тому числі в Україні та КНР.

Аналіз основних досліджень і публіка-

цій. Дослідження питань впровадження інфор-

маційних технологій у середній і вищій школі

присвячені праці В. Бикова (2012), М. Бубнова

(2009), Р. Вільямса (1988), Б. Колодяжного (1998),

М. Кохлер (2012), В. Лапінського (2015), Н. Морзе

аспірант кафедри освітології та інноваційної

педагогіки ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

Лішуйський університет

м. Лішуй, КНР

email: 543775943@qq.com

https://orcid.org/0000-0003-3900-8483

доктор педагогічних наук, завідувач кафедри

музично-інструментальної підготовки вчите-

ля Харківського національного педагогічного

університету імені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: oamat@ukr.net

https://orcid.org/0000-0003-0663-7726

ШЛЯХИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ

ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДГОТОВКУ ВЧИТЕЛІВ МУЗИЧ-

НОГО МИСТЕЦТВА (КИТАЙСЬКИЙ ТА УКРАЇН-

СЬКИЙ ДОСВІД)

Professional Art Education