
Volume 2 (1) 2021
Professional Art Education Volume 2 (1) 2021 Scientic Journal
ням, міцним традиціям, а також доступністю його
виразних засобів широким верствам населення,
завжди перебував у полі зору композиторів та
виконавців. Основним джерелом для хорового
твору завжди була українська народна пісня, за-
коханість в яку, закорінено у глибинах нашого
народу. За певних історичних умов, мандрую-
чи світами у пошуку кращої долі чи рятуючись
від репресій, українці здавна несли цю любов у
своєму серці, передаючи її своїм нащадкам, по-
пуляризуючи фольклорні надбання народу. Саме
народна пісня стала об’єктом художньої обробки
професіоналів-композиторів усіх епох.
Повноцінне оволодіння розмаїттям репер-
туару, в якому відбиваються своєрідність націо-
нально-образної, мовленнєво-інтонаційної сфери,
творча індивідуальність, художня ментальність
композитора, потребує формування у студентів-і-
ноземців готовності до їх сприйняття, здатності
погрузитися в художню атмосферу, відмінну від
власних естетичних, мистецьких традицій. До-
слідження О. Ребрової доводять, що студенти-і-
ноземці відчувають весь спектр суперечливих
впливів: від специфічних музично-мовних (се-
мантично-ладових, інтонаційно-тембральних:
європейські лади − пентатоніка) до виконавсь-
ко-інтерпретаційних (стильових, образних: ху-
дожньо-аналітичних), інтерпретаційних (спогля-
дальне ставлення до образів та їх дієве втілення у
виконавстві) (Реброва, 2015, с.19–23).
Таким чином, тільки набуваючи здатності
сприймати суб’єктивно нові явища культури,
художньо-образний зміст творів різних типів
музичної культури, оволодіваючи незнайоми-
ми формами музичного мислення та палітрою
музично-виконавських можливостей, студенти
збагачують свою національно-культурну самосві-
домість, усвідомлюють себе як суб’єктів полідіа-
логу культур та міжкультурних контактів. Все це
зумовлює важливість полікультурного підходу в
роботі із студентами – іноземцями.
Завдання викладача – виявити специфіку
підготовки іноземних студентів, врахувати осо-
бливості їхнього сприйняття, що зумовлені
своєрідністю освітньо-культурної підготовки, ви-
конати аналіз мистецьких здобутків як універ-
салій загальносвітової культури та національ-
но-культурної самобутності студентства. В цьому
процесі важливого значення набуває компара-
тивний (порівняльний) аналіз. Застосування ре-
зультатів такого аналізу дозволяє врахувати їх у
змісті та методах підготовки іноземних студентів
до майбутньої фахової діяльності і стають осно-
вою певної взаємодії та взаємовпливу (О. Галич,
Г. Ніколаї).
Важливого значення в процесі професійної
підготовки студентів-іноземців набуває уточнен-
ня змісту навчання, що спрямоване на врахуван-
ня особливостей художнього менталітету, стану
фахової освіти, готовності до сприйняття інозем-
ними студентами змісту навчання (воно відобра-
жене у робочих програмах, навчальному репер-
туарі, організаційно-методичному забезпеченні),
збагачення змісту навчання, спрямованого на під-
готовку студентів до виконання всіх функцій, вла-
стивих сучасному викладачу, посилення прак-
тичної спрямованості змісту й форм навчальної
діяльності на засадах компетентністного підхо-
ду, забезпечення високого рівня самостійності
володіння фаховими навичками, творчої актив-
ності студентів, організацію самостійної навчаль-
ної діяльності китайських студентів, спрямованої
на засвоєння ними додаткового обсягу знань, на-
буття здатності до подальшого самовдосконален-
ня. важливі для їх майбутньої фахової діяльності
на Батьківщині (Кушнір, 2019; Чжан Лу, 2016).
Вивчення студентами – іноземцями україн-
ської хорової музики на заняттях із хорового ди-
ригування та хорового класу має забезпечуватися
певними педагогічними умовами.
Головними принципами в процесі підготов-
ки студентів-іноземців є принципи художньої
толерантності, спрямованості змісту підготовки
майбутнього фахівця на задоволення музично-ду-
ховних потреб суспільства, стимуляції самостій-
ності та творчої ініціативи фахівця, принцип
цілеспрямованого удосконалення індивідуаль-
но-фахових властивостей особистості, системного
підпорядкування змісту фахової освіти підготов-
ці компетентного фахівця, відповідності змісту
підготовки актуальним здобуткам педагогічної
науки і музичного мистецтва; – творчої взаємодії
суб’єктів музично-освітнього процесу.
Головними факторами, що мають врахо-
вуватися у процесі роботи в класі хорового ди-
ригування та хорового класу є стан актуальної
загально-музичної, фахової, спеціальної дири-
гентсько-хорової та мовленнєвої підготовки; спец-
ифіка їх національної, зокрема – художньої мен-
тальності; суб’єктивно-особистісна мета освіти
майбутніх випускників, яка полягає в підготовці
до майбутньої професійної діяльності в інших,
відмінних від українських, соціально-культурних
та національно-освітніх умовах. Врахування цих
факторів, а також здобутків сучасної педагогіч-
ної науки й практики має визначити пріоритетні
наукові підходи, покладені в основу визначення
методичних засад підготовки студентів-інозем-
ців: гуманістичний, особистісно-орієнтований,
полікультурний, компаративний, системний,
компетентнісний.
Важливого значення при вивченні в класі
хорового диригування української хорової музи-
ки набуває також цілеспрямоване застосування
комплексу сучасних технічних засобів навчання
та інформаційно-комунікаційних засобів. Сучас-
на молодь повсякденно користується інновацій-
ними технологіями, залучення студентів до ви-
користання Інтернету з пізнавально-навчальною
метою слугує важливим засобом доповнення й
збагачення знань, самоосвіти, спрямованої на за-
повнення прогалин у попередній фаховій підго-
товці, шляхом наближення до процесів, які відб-
уваються в культурно-освітній сфері, у світовому
мистецтві, в рідній країні тощо.
Застосуванню новітніх технологій у музич-
но-навчальній та творчій діяльності присвячено
значну кількість наукових досліджень і практич-
них винаходів (М. Абдуразаков, О. Смолянинова,
М. Дьяченко, І. Котляревський, Н. Кьон та ін.). Крім
того в діяльності музикантів та аматорів все біль-
шого поширення набуває застосування цифрових
технологій, нотно-графічних комп’ютерних про-
грам, на засадах яких здійснюється обробка му-
зичного звуку, тиражування музичної інформації
тощо. Таким чином, цілеспрямоване застосуван-
ня в навчальному процесі сучасних ТЗН та інфор-
маційно-комунікаційних технологій (ІКТ), типо-
вих для музичної діяльності й художньої освіти,
має забезпечити формування навичок, важливих
у музично-пізнавальній, виконавсько-творчій,
організаційно-керівній діяльності. Їх цілеспрямо-
ване та різноманітне втілення складає важливу
умову успішної підготовки майбутніх фахівців до
майбутньої професійної діяльності в умовах су-
часності (Мережко, 2017).
Навчальні програми з дисципліни «хорове
диригування» та «хоровий клас» мають на меті
формування професійних і особистісних якостей
вчителя музичного мистецтва, здатного здій-
снювати у комплексі диригентсько-хорову та
аналітичну діяльність та володіти компетент-
ностями вчителя-хормейстера (Кифенко, Голян,
2020).
Програмовий матеріал цих дисциплін вклю-
чає різноманітні хорові твори різних жанрів,
стилів, епох. Найважливішими є твори українсь-
кої хорової музики. В курсі хорового диригування
та хорового класу вивчаються обробки українсь-
ких народних пісень, оригінальні твори видат-
них українських композиторів – М. Березовсько-
го, Д. Бортнянського, А. Веделя, М. Леонтовича, М.
Лисенка, К. Стеценка, Л. Ревуцького, Б. Лятошин-
ського тощо.
Дисципліни диригентсько-хорового циклу
є вагомими у підготовці вчителя музичного мис-
тецтва. Вони сприяють формуванню якостей, що
забезпечують реалізацію професійно-педагогіч-
ної діяльності, готують до співочої діяльності, а
також створюють максимально сприятливі умо-
ви для підготовки студентів до роботи з хором. У
процесі вивчення диригентсько-хорових дисци-
плін викладачам вищих навчальних закладів не-
обхідно зберегти творчу свободу студента, уваж-
но ставитись до його суб’єктивних рис, розвивати
індивідуальність.
Побудова та проведення занять з хорового
диригування та хорового класу на факультетах
мистецтв зазвичай варіативна і залежить від ба-
гатьох чинників: від методичних поглядів, смаків
та звичок викладача, від можливостей самих сту-
дентів-іноземців (рівня їх здібностей та підготов-
леності). Кожне заняття є черговою сходинкою
в набутті певних знань, вмінь та навичок та не-
обхідною складовою в процесі професійного зро-
стання, розв’язання певних проблем. Організація
занять в класі хорового диригування та хорового
класу передбачає наступність та послідовність.
Форма навчання в класі хорового диригуван-
ня – індивідуальна, що обумовлюється його спец-
ифікою і дає змогу ефективно вирішувати складні
завдання курсу. Саме індивідуальна форма на-
вчання містить великі можливості для розвит-
ку різноманітних напрямків творчої діяльності
майбутнього вчителя музичного мистецтва. На
індивідуальних заняттях студент - іноземець під
керівництвом викладача не тільки тренує власну
мануально-рухову моторику, але й засвоює певні
закони складної системи взаємодії керівника-ди-
ригента та хору через моделювання різних ситуа-
цій, що виникають при роботі диригента з хоро-
вим колективом. Кожне індивідуальне заняття з
хорового диригування – це різноманітність видів,
форм та методів творчої діяльності як студента,
так і викладача. Важливо не стільки навчити ди-
ригувати, скільки викликати бажання займатися
виконавсько-хоровою діяльністю.
Навчання диригентсько-хоровим дисциплі-
нам орієнтовано на творчу діяльність, на ство-
рення нового художньо-мистецького відтворення
дійсності засобами певного виду мистецтва ін-
терпретації художнього твору засобами викона-
вської культури. Творча і виконавська культура
стають основою хорової освіти.
Важливого значення в роботі хорового класу
є проблема відбору репертуару. Головний прин-
цип, якого має дотримуватись керівник хору –
художньо-виховна цінність. Якість репертуару
відіграє найважливішу роль у процесі вокаль-
но-хорового навчання й духовно-естетичного ви-
ховання молоді. Необхідно, аби твір торкався їх
душ, навчав прекрасному (наявність виховного
підтексту).
Другий принцип – різноманітність: за тема-
54
© І. Мартиненко
55
© I. Martynenko
Professional Art Education