Volume 2 (1) 2021

Professional Art Education Volume 2 (1) 2021 Scientic Journal

Постановка проблеми та її зв’язок з важ-

ливими науковими та практичними завдання-

ми. Зміцнення багатопланових зв’язків з Китаєм

зараз є одним з пріоритетів зовнішньої політики

України і носить стійкий довготривалий харак-

тер. Серед цих зв’язків найбільш широкими є

зв’язки в галузі освіти. Сьогодні студенти з Китай-

ської народної республіки чи не найзначнішу ча-

стину іноземних студентів в країні.

Успіхи партнерських відносин між Україною

та Китаєм в сфері освіти очевидні, про що свід-

чать обопільні інтереси молоді до історії, культу-

ри, традицій, розвивається співробітництво між

навчальними закладами наших країн, зростає

кількість учасників програм молодіжного обміну

тощо (Гринькевич, 2013; Тарапата-Більченко,

2018).

Нині культурне середовище швидко змі-

нюється, воно стає більш диверсифікованим. Таке

культурне розмаїття є важливою умовою сучас-

ного суспільства і зумовлене транскордонною мі-

грацією та багатьма іншими причинами. Зростає

взаємозалежність між усіма світовими регіонами

та досягненням інформації та засобами масової

комунікації. Культурне різноманіття є економіч-

ним, соціальним та культурним позитивом, який

необхідно розвивати.

Процеси глобалізації, що визначають бут-

тя сучасного світу, змінюють характер відносин

між країнами, культурами, окремими людьми.

Розширення міжнародних контактів в усіх сфе-

рах суспільного життя зумовило інтерес людства

до проблем міжкультурної комунікації, яка є на-

укою, що вивчає особливості вербального та не-

вербального спілкування людей, що належать до

різних національних і лінгвокультурних спіль-

нот (Гринькевич, 2013). Крім того, міжкультурна

комунікація є самою взаємодією між представни-

ками різних народів та різних культур. Саме тому

питання вивчення студентами з КНР української

хорової музики на заняттях з хорового диригуван-

ня та хорового класу є актуальним.

Аналіз основних досліджень і публікацій.

Особливості навчання китайських студентів у

іноземних ВНЗ досліджували вчені Божко М.,

Гринькевич О., Дін Сінь, Сін Чжефу, Ма Сюй, Та-

рапата-Більченко Л., Стоянова Т., Цзінь Лулу та

ін. До кола проблемних питань входять присто-

сування до нового типу навчального колективу,

його звичаїв і традицій, засвоєння нових видів

пізнавальної, творчої та наукової діяльності, нез-

вичних форм оцінки, прийомів самостійної ро-

боти, нових типів міжособистісно-пізнавальної

комунікації і т.ін. Вченими розглядаються питан-

УДК 378.011.3-051

DOI 10.34142/27091805.2021.2.01.07

ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ХОРОВОЇ МУЗИКИ В

ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ З

КНР

кандидат педагогічних наук, доцент кафе-

дри теорії і методики мистецької освіти

та вокально-хорової підготовки вчителя

Харківського національного педагогічного

університету імені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: martynenko20.01.63@gmail.com

https://orcid.org/0000-0003-4465-0833

У статті розглядається питання вивчення української хорової музики студентами з КНР на

заняттях з хорового диригування та хорового класу. Встановлено, що сьогодні культурне середовище

швидко змінюється і стає важливою умовою сучасного суспільства, що зумовлено освітньою міграцією.

З’ясовано, що зростає взаємозалежність між усіма світовими регіонами, а культурне різноманіття є

економічним, соціальним та культурним позитивом, який необхідно розвивати. Надається оцінка хо-

рового мистецтва України, яке є унікальним явищем світового масштабу та має багатовікову історію

та традиційність. В статті охарактеризовано мету та завдання дисциплін «хорове диригування» та

«хоровий клас», розглянуто особливості навчальної роботи за цими дисциплінами, які відображені в ін-

дивідуальній формі навчання та мають сприяти формуванню якостей, що забезпечують реалізацію про-

фесійно-педагогічної діяльності, а також створюють максимально сприятливі умови для підготовки

студентів-іноземців до роботи із хоровим колективом.

Ключові слова: українська хорова музика; діалог культур; хорове диригування; хоровий клас; іно-

земний студент; національний характер; менталітет.

ня формування художньо-виконавської майстер-

ності майбутніх піаністів з КНР (Чжан Сянюн, Лу

Тао), методичні засади вокального навчання сту-

дентів з КНР (Цзінь Нань), методики формування

вокального слуху майбутнього вчителя музики

в Україні та Китаї (Гу Цзін), аналізуються особ-

ливості вокально-педагогічної освіти України та

КНР (Яо Ямін), гуманістичні основи підготовки

майбутніх співаків з КНР в системі української

музичної освіти (Чжау Лі), узагальнюється досвід

навчання китайських студентів в Україні (О. Ко-

вальов, Є. Кошелєва, І. Пак, Чжу Цзянь Цзе), проте,

наукових розвідок щодо проблеми вивчення сту-

дентами – іноземцями української хорової музи-

ки на заняттях з хорового диригування та хорово-

го класу наразі не існує.

На основі проведеного аналізу наукової літе-

ратури, вважаємо за необхідне висвітлити питан-

ня вивчення студентами-іноземцями факультетів

мистецтв української хорової музики на заняттях

з хорового диригування та хорового класу.

Формулювання цілей та завдань статті.

Проаналізувати науково-педагогічні джерела

стосовно проблеми дослідження та на підставі

аналізу обґрунтувати необхідність вивчення сту-

дентами – іноземцями творів української хорової

музики на заняттях з хорового диригування та хо-

рового класу.

Виклад основного матеріалу. Сьогодні ін-

тернаціоналізація та глобалізація економіки

та культури сприяють залученню до міжкуль-

турних та освітніх контактів найширшого кола

носіїв різних етнічних культур. ВНЗ України на-

дають освітні послуги студентам із багатьох країн

світу, але найбільша частка освітніх мігрантів

припадає на студентство з КНР. Навчання у ви-

щих навчальних закладах України відбувається

на основі діалогу культур (Сін Чжефу, 2017).

Діалог культур – це складний, символьний,

особистісний, трансакційний і досить часто не-

усвідомлений процес, який у разі потреби є не-

точним, оскільки передбачає рівень масового

віртуального конструювання на рівні міжосо-

бистісної взаємодії. Діалог культур дає змогу його

учасникам висловити певну зовнішню стосовно

до самих учасників інформацію, внутрішній емо-

ційний стан, а також соціальні статуси і соціаль-

ні ролі, які вони виконують один відносно одного,

що також підтверджує їх культуру.

Основа поняття «полікультурна особистість»

була закладена в працях Я.А. Коменського, де

йдеться про необхідність формування в учнів

вміння жити в злагоді з іншими та поважати їх.

У руслі гуманістичної педагогіки полікультура

розглядається як культура міжособистісного спіл-

кування особистостей, їх духовного збагачення та

входження в культуру іншого типу (А. Бодальов,

Б. Вульфсон, Г. Драч, Н. Крилова, В. Кудін, О. Руд-

ницька та ін).

Важливим з цього погляду є те, що поняття

полікультури нерозривно пов’язане з уявленням

про неповторність та унікальність духовних здоб-

утків кожного народу, з проявом поваги та інтере-

су до кожного них. Мистецтво, зокрема – музика,

з цього погляду розглядаються як високодуховна

сфера опосередкованого, полікультурного спілку-

вання, в якому відбувається творча взаємодія між

автором і інтерпретатором, між виконавцями і

слухачами як творцями, споживачами, носіями

культури (Реброва, 2015).

Природним для музичного мистецтва є те,

що нерідко учасники цих процесів є представни-

ками культури різних художніх течій, стильових

прошарків, національних традицій, натомість

вони легко досягають порозуміння (В. Афанасьев,

М. Бахтін, Н. Бердяєв, B. Біблер, В. Медушевський).

У визначенні шляхів полікультурної взає-

модії велике значення надається способу спіл-

кування, досягненню взаєморозуміння між

особистостями, а передумовами їх здійснення

− здатність до діалогу, готовність пізнати й зро-

зуміти явища іншої культури, застосовувати нові

знання для збагачення свого культурного розвит-

ку (C. Виготський, М. Каган, В. Кудин, О. Леонтьєв,

П. Сімуш, О. Сохор).

Навчальні програми з хорового диригуван-

ня та хорового класу здійснюються на репертуарі,

який належить різним музичним культурам, але

найбільш значний масив творів представлено

вітчизняним хоровим мистецтвом.

Українська хорова культура – це безцінний

скарб національного значення. Впродовж століть

хорове мистецтво проявляло себе як справжнє

творіння таланту українського народу, яке втілю-

вало цілісність і, водночас, багатогранність вну-

трішнього світу минулих поколінь і було з давніх

часів органічною складовою життєдіяльності лю-

дини.

Хорове мистецтво України є унікальним

музичним явищем світового масштабу, яке має

багатовікову українознавчу історію та традицій-

ність. Воно зберіглося у предковічних народних

традиціях, у прадавніх зразках народнопісенної

культури, у глибинах професійного музичного

мистецтва і є в наш час одним із найпоширені-

ших видів народного мистецтва у музичному по-

буті країни. Хорова музика займає одне із чільних

місць у мистецькому житті народу, яка з давніх

часів була органічною складовою його життя та

найбільш дієвим чинником самозбереження на-

ціональних музичних традицій. Хоровий жанр,

як жоден інший, завдяки своїм глибоким корін-

Professional Art Education

Volume 2 (1) 2021

Professional Art Education Volume 2 (1) 2021 Scientic Journal

ням, міцним традиціям, а також доступністю його

виразних засобів широким верствам населення,

завжди перебував у полі зору композиторів та

виконавців. Основним джерелом для хорового

твору завжди була українська народна пісня, за-

коханість в яку, закорінено у глибинах нашого

народу. За певних історичних умов, мандрую-

чи світами у пошуку кращої долі чи рятуючись

від репресій, українці здавна несли цю любов у

своєму серці, передаючи її своїм нащадкам, по-

пуляризуючи фольклорні надбання народу. Саме

народна пісня стала об’єктом художньої обробки

професіоналів-композиторів усіх епох.

Повноцінне оволодіння розмаїттям репер-

туару, в якому відбиваються своєрідність націо-

нально-образної, мовленнєво-інтонаційної сфери,

творча індивідуальність, художня ментальність

композитора, потребує формування у студентів-і-

ноземців готовності до їх сприйняття, здатності

погрузитися в художню атмосферу, відмінну від

власних естетичних, мистецьких традицій. До-

слідження О. Ребрової доводять, що студенти-і-

ноземці відчувають весь спектр суперечливих

впливів: від специфічних музично-мовних (се-

мантично-ладових, інтонаційно-тембральних:

європейські лади − пентатоніка) до виконавсь-

ко-інтерпретаційних (стильових, образних: ху-

дожньо-аналітичних), інтерпретаційних (спогля-

дальне ставлення до образів та їх дієве втілення у

виконавстві) (Реброва, 2015, с.19–23).

Таким чином, тільки набуваючи здатності

сприймати суб’єктивно нові явища культури,

художньо-образний зміст творів різних типів

музичної культури, оволодіваючи незнайоми-

ми формами музичного мислення та палітрою

музично-виконавських можливостей, студенти

збагачують свою національно-культурну самосві-

домість, усвідомлюють себе як суб’єктів полідіа-

логу культур та міжкультурних контактів. Все це

зумовлює важливість полікультурного підходу в

роботі із студентами – іноземцями.

Завдання викладача – виявити специфіку

підготовки іноземних студентів, врахувати осо-

бливості їхнього сприйняття, що зумовлені

своєрідністю освітньо-культурної підготовки, ви-

конати аналіз мистецьких здобутків як універ-

салій загальносвітової культури та національ-

но-культурної самобутності студентства. В цьому

процесі важливого значення набуває компара-

тивний (порівняльний) аналіз. Застосування ре-

зультатів такого аналізу дозволяє врахувати їх у

змісті та методах підготовки іноземних студентів

до майбутньої фахової діяльності і стають осно-

вою певної взаємодії та взаємовпливу (О. Галич,

Г. Ніколаї).

Важливого значення в процесі професійної

підготовки студентів-іноземців набуває уточнен-

ня змісту навчання, що спрямоване на врахуван-

ня особливостей художнього менталітету, стану

фахової освіти, готовності до сприйняття інозем-

ними студентами змісту навчання (воно відобра-

жене у робочих програмах, навчальному репер-

туарі, організаційно-методичному забезпеченні),

збагачення змісту навчання, спрямованого на під-

готовку студентів до виконання всіх функцій, вла-

стивих сучасному викладачу, посилення прак-

тичної спрямованості змісту й форм навчальної

діяльності на засадах компетентністного підхо-

ду, забезпечення високого рівня самостійності

володіння фаховими навичками, творчої актив-

ності студентів, організацію самостійної навчаль-

ної діяльності китайських студентів, спрямованої

на засвоєння ними додаткового обсягу знань, на-

буття здатності до подальшого самовдосконален-

ня. важливі для їх майбутньої фахової діяльності

на Батьківщині (Кушнір, 2019; Чжан Лу, 2016).

Вивчення студентами – іноземцями україн-

ської хорової музики на заняттях із хорового ди-

ригування та хорового класу має забезпечуватися

певними педагогічними умовами.

Головними принципами в процесі підготов-

ки студентів-іноземців є принципи художньої

толерантності, спрямованості змісту підготовки

майбутнього фахівця на задоволення музично-ду-

ховних потреб суспільства, стимуляції самостій-

ності та творчої ініціативи фахівця, принцип

цілеспрямованого удосконалення індивідуаль-

но-фахових властивостей особистості, системного

підпорядкування змісту фахової освіти підготов-

ці компетентного фахівця, відповідності змісту

підготовки актуальним здобуткам педагогічної

науки і музичного мистецтва; – творчої взаємодії

суб’єктів музично-освітнього процесу.

Головними факторами, що мають врахо-

вуватися у процесі роботи в класі хорового ди-

ригування та хорового класу є стан актуальної

загально-музичної, фахової, спеціальної дири-

гентсько-хорової та мовленнєвої підготовки; спец-

ифіка їх національної, зокрема – художньої мен-

тальності; суб’єктивно-особистісна мета освіти

майбутніх випускників, яка полягає в підготовці

до майбутньої професійної діяльності в інших,

відмінних від українських, соціально-культурних

та національно-освітніх умовах. Врахування цих

факторів, а також здобутків сучасної педагогіч-

ної науки й практики має визначити пріоритетні

наукові підходи, покладені в основу визначення

методичних засад підготовки студентів-інозем-

ців: гуманістичний, особистісно-орієнтований,

полікультурний, компаративний, системний,

компетентнісний.

Важливого значення при вивченні в класі

хорового диригування української хорової музи-

ки набуває також цілеспрямоване застосування

комплексу сучасних технічних засобів навчання

та інформаційно-комунікаційних засобів. Сучас-

на молодь повсякденно користується інновацій-

ними технологіями, залучення студентів до ви-

користання Інтернету з пізнавально-навчальною

метою слугує важливим засобом доповнення й

збагачення знань, самоосвіти, спрямованої на за-

повнення прогалин у попередній фаховій підго-

товці, шляхом наближення до процесів, які відб-

уваються в культурно-освітній сфері, у світовому

мистецтві, в рідній країні тощо.

Застосуванню новітніх технологій у музич-

но-навчальній та творчій діяльності присвячено

значну кількість наукових досліджень і практич-

них винаходів (М. Абдуразаков, О. Смолянинова,

М. Дьяченко, І. Котляревський, Н. Кьон та ін.). Крім

того в діяльності музикантів та аматорів все біль-

шого поширення набуває застосування цифрових

технологій, нотно-графічних комп’ютерних про-

грам, на засадах яких здійснюється обробка му-

зичного звуку, тиражування музичної інформації

тощо. Таким чином, цілеспрямоване застосуван-

ня в навчальному процесі сучасних ТЗН та інфор-

маційно-комунікаційних технологій (ІКТ), типо-

вих для музичної діяльності й художньої освіти,

має забезпечити формування навичок, важливих

у музично-пізнавальній, виконавсько-творчій,

організаційно-керівній діяльності. Їх цілеспрямо-

ване та різноманітне втілення складає важливу

умову успішної підготовки майбутніх фахівців до

майбутньої професійної діяльності в умовах су-

часності (Мережко, 2017).

Навчальні програми з дисципліни «хорове

диригування» та «хоровий клас» мають на меті

формування професійних і особистісних якостей

вчителя музичного мистецтва, здатного здій-

снювати у комплексі диригентсько-хорову та

аналітичну діяльність та володіти компетент-

ностями вчителя-хормейстера (Кифенко, Голян,

2020).

Програмовий матеріал цих дисциплін вклю-

чає різноманітні хорові твори різних жанрів,

стилів, епох. Найважливішими є твори українсь-

кої хорової музики. В курсі хорового диригування

та хорового класу вивчаються обробки українсь-

ких народних пісень, оригінальні твори видат-

них українських композиторів – М. Березовсько-

го, Д. Бортнянського, А. Веделя, М. Леонтовича, М.

Лисенка, К. Стеценка, Л. Ревуцького, Б. Лятошин-

ського тощо.

Дисципліни диригентсько-хорового циклу

є вагомими у підготовці вчителя музичного мис-

тецтва. Вони сприяють формуванню якостей, що

забезпечують реалізацію професійно-педагогіч-

ної діяльності, готують до співочої діяльності, а

також створюють максимально сприятливі умо-

ви для підготовки студентів до роботи з хором. У

процесі вивчення диригентсько-хорових дисци-

плін викладачам вищих навчальних закладів не-

обхідно зберегти творчу свободу студента, уваж-

но ставитись до його суб’єктивних рис, розвивати

індивідуальність.

Побудова та проведення занять з хорового

диригування та хорового класу на факультетах

мистецтв зазвичай варіативна і залежить від ба-

гатьох чинників: від методичних поглядів, смаків

та звичок викладача, від можливостей самих сту-

дентів-іноземців (рівня їх здібностей та підготов-

леності). Кожне заняття є черговою сходинкою

в набутті певних знань, вмінь та навичок та не-

обхідною складовою в процесі професійного зро-

стання, розв’язання певних проблем. Організація

занять в класі хорового диригування та хорового

класу передбачає наступність та послідовність.

Форма навчання в класі хорового диригуван-

ня – індивідуальна, що обумовлюється його спец-

ифікою і дає змогу ефективно вирішувати складні

завдання курсу. Саме індивідуальна форма на-

вчання містить великі можливості для розвит-

ку різноманітних напрямків творчої діяльності

майбутнього вчителя музичного мистецтва. На

індивідуальних заняттях студент - іноземець під

керівництвом викладача не тільки тренує власну

мануально-рухову моторику, але й засвоює певні

закони складної системи взаємодії керівника-ди-

ригента та хору через моделювання різних ситуа-

цій, що виникають при роботі диригента з хоро-

вим колективом. Кожне індивідуальне заняття з

хорового диригування – це різноманітність видів,

форм та методів творчої діяльності як студента,

так і викладача. Важливо не стільки навчити ди-

ригувати, скільки викликати бажання займатися

виконавсько-хоровою діяльністю.

Навчання диригентсько-хоровим дисциплі-

нам орієнтовано на творчу діяльність, на ство-

рення нового художньо-мистецького відтворення

дійсності засобами певного виду мистецтва ін-

терпретації художнього твору засобами викона-

вської культури. Творча і виконавська культура

стають основою хорової освіти.

Важливого значення в роботі хорового класу

є проблема відбору репертуару. Головний прин-

цип, якого має дотримуватись керівник хору –

художньо-виховна цінність. Якість репертуару

відіграє найважливішу роль у процесі вокаль-

но-хорового навчання й духовно-естетичного ви-

ховання молоді. Необхідно, аби твір торкався їх

душ, навчав прекрасному (наявність виховного

підтексту).

Другий принцип – різноманітність: за тема-

Professional Art Education

тикою, образами, жанрами, епохами, стилями,

національними композиторськими школами, ха-

рактером тощо. Найбільшу цінність у репертуарі

хорового колективу становлять народні пісні.

Третій принцип – доступність. Важливо, щоб

образний ряд і тематика твору були цікавими й

зрозумілими. Керівник хорового колективу має

звернути увагу на відповідність вокально-техніч-

них завдань партитури виконавським можливо-

стям свого колективу й точно розрахувати сили.

Четвертий принцип – послідовність. Хоро-

вий репертуар має крок за кроком удосконалю-

вати вокально-хоровий арсенал студентського

колективу, що дозволить розширити межі до-

ступної йому музики.

Висновки. Отже, питання вивчення студен-

тами-іноземцями української хорової музики є

важливим і потребує значної уваги від викладачів

хорового диригування та керівників студентсь-

ких хорових колективів. Вивчення української

хорової музики ґрунтується на певному педаго-

Volume 2 (1) 2021

Professional Art Education Volume 2 (1) 2021 Scientic Journal

гічному досвіді викладачів та засадах провідних

педагогів сучасності. Варіативний характер про-

ведення індивідуальних занять сприяє професій-

ному розвитку студентів-іноземців. Вивчення

української хорової музики на заняттях з хорово-

го диригування та хорового класу не тільки роз-

ширює музичний світогляд студентів, розвиває

їхні смаки та уподобання, але й сприяють розвит-

ку діалогу культур між Україною та КНР.

Перспективи подальших досліджень. Для

отримання позитивних результатів навчання

студентів-іноземців на факультетах мистецтв,

набуття ними комплексу професійних знань,

розвитку комплексу професійних здібностей не-

обхідні подальші розвідки в галузі диригентсь-

ко-хорової підготовки, створення нових навчаль-

них програм для студентів із КНР, які б включали

твори найбільш видатних композиторів України

(як минулого, так і сучасного), більш активне за-

лучення студентів до виконання ними цих творів

в хорових колективах тощо.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Wang, Yajun (2019). Педагогічні умови формування комунікативної культури майбутнього вчителя

музичного мистецтва у процесі диригентсько-хорового навчання. Музичне мистецтво в освітологічно-

му дискурсі, (3) 157. https://doi.org/10.28925/2518-766X.2018.3.125131

Бондаренко, Л. (2017). Професійний саморозвиток майбутнього вчителя музичного мистецтва у змісті

мистецької освіти. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі, (1), 71–75. https://doi.org/10.28925/2518-

766X201617175

Ван Хайлун (2020). Організаційно-когнітивний етап формування готовності майбутніх вчителів му-

зичного мистецтва до творчо-інтерпретаційної роботи зі шкільними колективами. Професіоналізм педа-

гога: теоретичні й методичні аспекти, 13, 245–254. https://doi.org/10.31865/2414-9292.13.2020.223147

Вишневецька, М. (2020). Формування естетичної культури майбутнього вчителя музичного мис-

тецтва як психолого-педагогічна проблема. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі, (4), 97–102.

https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.14

Гринькевич, О. (2013). Освітня міграція в Україні та світі: інституційну середовище та напрями дер-

жавного врегулювання. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України, 3(101), 254–264

Дін Сінь, Стоянова Т., Цзінь Лулу (2015). Адаптація іноземних студентів в Україні. Science and Education

a New Dimension, Pedagogy and Psychology, III (26), issue 50

Кифенко, А., Голян, Х. (2020). Професійна діяльність диригента навчального хорового колективу. Му-

зичне мистецтво в освітологічному дискурсі, (4). https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.5

Кушнір, К. (2019). Особливості формування ціннісних компетентностей майбутнього вчителя музич-

ного мистецтва. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі, (3), 25–31. https://doi.org/10.28925/2518-

766X.2018.3.2531

Мережко, Ю. (2017). Інноваційна діяльність як складова професійної підготовки майбутнього

вчителя музичного мистецтва. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі, (1), 76–79. https://doi.

org/10.28925/2518-766X201617679

Олексюк, О. (2018). Стратегічні орієнтири розвитку мистецької освіти в міждисциплінарному дис-

курсі. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі, №3, 4–8. https://doi.org/10.28925/2518-766X.2018.3.48

Полубояріна, І. (2019) Інтеграційні процеси в професійній підготовці музикантів як основа їх-

нього духовного розвитку. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі, (3), 97–102. https://doi.

org/10.28925/2518-766X.2018.3.97102

Прокопчук, В. (2020). Методологічна підготовка майбутнього вчителя музичного мистецтва в єв-

ропейському освітньому просторі. Інноватика у вихованні, 11(1), 122–134. https://doi.org/10.35619/iiu.

v1i11.231

Реброва, О. (2015). Поліхудожнє середовище як ситуативно створена педагогічна умова фахового нав-

чання майбутніх учителів музичного мистецтва і хореографії. Наукові записки Кіровоградського держав-

ного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Сер.: Педагогічні науки, (135), 19–23.

Сін Чжефу (2017). Модель педагогічної підтримки іноземних студентів у процесі адаптації до навчан-

ня в університетах України. Наука і освіта, 6, 38–43. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2017-6-6

Тарапата-Більченко, Л. (2018). Вища музична освіта України: виклики та стимули китайської освіт-

ньої міграції. Вища освіта України, 4, 62–68

Ткач, М. (2017). Професійне світорозуміння майбутніх вчителів музичного мистецтва у контексті

гуманістичної парадигми освіти. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі, (1), 20-25. https://doi.

org/10.28925/2518-766X201612025

Тушева, В. (2020). Пошук методологічних орієнтирів у гуманітарному дослідженні в контексті ми-

стецької педагогіки. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі, (4). https://doi.org/10.28925/2518-

766X.2019.4.4

Чжан Лу (2016). Методичні засади диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музичного

мистецтва до роботи у загальноосвітніх навчальних закладах. Дис.. к.п.н. 13.00.02 (Теорія і методика му-

зичного навчання), Київ

Чжан Чун (2020). Спонукально-пізнавальний напрям формування акмеологічної культури майбут-

ніх вчителів музичного мистецтва. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, 13, 255–

262. https://doi.org/10.31865/2414-9292.13.2020.223148

REFERENCE

Wang, Yajun (2019). Pedahohichni umovy formuvannya komunikatyvnoyi kulʹtury maybutnʹoho vchytelya

muzychnoho mystetstva u protsesi dyryhent·sʹko-khorovoho navchannya [Pedagogical conditions of formation

of communicative culture of the future teacher of musical art in the process of conducting and choral training].

Muzychne mystetstvo v osvitolohichnomu dyskursi, (3) 157. https://doi.org/10.28925/2518-766X.2018.3.125131 [in

Ukrainian]

Bondarenko, L. (2017). Profesiynyy samorozvytok maybutnʹoho vchytelya muzychnoho mystetstva u

zmisti mystetsʹkoyi osvity [Professional self-development of the future teacher of music art in the content of

art education]. Muzychne mystetstvo v osvitolohichnomu dyskursi, (1), 71–75. https://doi.org/10.28925/2518-

766X201617175 [in Ukrainian]

Van Khaylun (2020). Orhanizatsiyno-kohnityvnyy etap formuvannya hotovnosti maybutnikh vchyteliv

muzychnoho mystetstva do tvorcho-interpretatsiynoyi roboty zi shkilʹnymy kolektyvamy [Organizational and

cognitive stage of forming the readiness of future music teachers for creative and interpretive work with school

groups]. Profesionalizm pedahoha: teoretychni y metodychni aspekty, 13, 245–254. https://doi.org/10.31865/2414-

9292.13.2020.223147 [in Ukrainian]

Vyshnevetsʹka, M. (2020). Formuvannya estetychnoyi kulʹtury maybutnʹoho vchytelya muzychnoho mystetstva

yak psykholoho-pedahohichna problema [Formation of aesthetic culture of the future teacher of music art as a

psychological and pedagogical problem]. Muzychne mystetstvo v osvitolohichnomu dyskursi, (4), 97–102. https://

doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.14 [in Ukrainian]

Hrynʹkevych, O. (2013). Osvitnya mihratsiya v Ukrayini ta sviti: instytutsiynu seredovyshche ta napryamy

derzhavnoho vrehulyuvannya [Educational migration in Ukraine and the world: institutional environment and

directions of state regulation]. Sotsialʹno-ekonomichni problemy suchasnoho periodu Ukrayiny, 3(101), 254–264. [in

Ukrainian]

Din Sinʹ, Stoyanova T., Tszinʹ Lulu (2015). Adaptatsiya inozemnykh studentiv v Ukrayini [Adaptation of

foreign students in Ukraine]. Science and Education a New Dimension, Pedagogy and Psychology, III (26), issue 50

[in Ukrainian]

Kyfenko, A., Holyan, Kh. (2020). Profesiyna diyalʹnistʹ dyryhenta navchalʹnoho khorovoho kolektyvu

Professional Art Education

The purpose of the article is to article is devoted to the study of Ukrainian choral music by students from

China in classes on choral conducting and choral class.

Methodology. Important in the process of professional training of foreign students is the clarication of the

content of education, aimed at considering the peculiarities of artistic mentality, the state of professional education,

readiness for foreign students to perceive the content of education (it is reected in work programs, curriculum,

organizational and methodological support). The content of education aimed at preparing students to perform

all the functions inherent in a modern teacher, strengthening the practical orientation of the content and forms

of educational activities on the basis of a competency-based approach, ensuring a high level of independence of

professional skills, creative activity of students, the organization of independent educational activities of Chinese

students, aimed at their acquisition of additional knowledge, the ability to further self-improvement.

The scientic novelty is that the purpose and tasks of the disciplines «choral conducting» and «choral

class» are characterized; The peculiarities of educational work in these disciplines are considered, which are

reected in the individual form of education and should promote the formation of qualities that ensure the

implementation of professional and pedagogical activities, as well as create the most favorable conditions for

preparing foreign students to work with choirs.

Results. Strengthening multifaceted ties with China is now one of Ukraine’s foreign policy priorities

and has a lasting character. Among these connections, the most extensive are in the eld of education. Today,

students from the People’s Republic of China are perhaps the most signicant part of foreign students in the

country. The success of the partnership between Ukraine and China in the eld of education is obvious, as

evidenced by the mutual interests of young people in history, culture, traditions, developing cooperation between

educational institutions of our countries, growing number of participants in youth exchange programs and more.

The expansion of international contacts in all spheres of public life has led to human interest in the problems

of intercultural communication. The dialogue of cultures allows its participants to express certain external

information about the participants themselves, the internal emotional state, as well as the social statuses and

social roles they play in relation to each other, which also conrms their «culture». Training programs in choral

conducting and choral class are carried out on the repertoire, which belongs to different musical cultures, but the

most signicant array of works is represented by domestic choral art. Ukrainian choral culture is an invaluable

treasure of national signicance. For centuries, choral art has manifested itself as a true creation of the talent of

the Ukrainian people, which embodied the integrity and, at the same time, the diversity of the inner world of past

generations and has long been an organic part of human life.

Conclusions. The issue of studying Ukrainian choral music by foreign students is important and requires

considerable attention from teachers of choral conducting and leaders of student choirs. The study of Ukrainian

choral music is based on a certain pedagogical experience of teachers and the principles of leading teachers of

today. The variable nature of individual classes contributes to the professional development of foreign students.

The study of Ukrainian choral music in choral conducting classes and choral class not only expands the musical

worldview of students, develops their tastes and preferences, but also promotes the development of cultural

dialogue between Ukraine and China.

Key words: Ukrainian choral music, dialogue of cultures, choral conducting, choral class, foreign student,

national character, mentality

DOI 10.34142/27091805.2021.2.01.07

STUDY OF UKRAINIAN CHOIR MUSIC IN THE

PROCESS OF PROFESSIONAL TRAINING OF

STUDENTS FROM CHINA

Candidate of Pedagogical Sciences, Docent,

Docent of the Department of Theory and

Methodology of Artistic Education and

Vokal-choral Training of the Teacher of

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University,

Kharkiv, Ukraine

email: martynenko20.01.63@gmail.com

https://orcid.org/0000-0003-4465-0833

Volume 2 (1) 2021

Professional Art Education Volume 2 (1) 2021 Scientic Journal

[Professional activity of the conductor of the educational choir]. Muzychne mystetstvo v osvitolohichnomu dyskursi,

(4). https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.5 [in Ukrainian]

Kushnir, K. (2019). Osoblyvosti formuvannya tsinnisnykh kompetentnostey maybutnʹoho vchytelya

muzychnoho mystetstva [Features of formation of value competencies of the future teacher of musical art].

Muzychne mystetstvo v osvitolohichnomu dyskursi, (3), 25–31. https://doi.org/10.28925/2518-766X.2018.3.2531 [in

Ukrainian]

Merezhko, Yu. (2017). Innovatsiyna diyalʹnistʹ yak skladova profesiynoyi pidhotovky maybutnʹoho vchytelya

muzychnoho mystetstva [Innovative activity as a component of professional training of future music teacher].

Muzychne mystetstvo v osvitolohichnomu dyskursi, (1), 76–79. https://doi.org/10.28925/2518-766X201617679 [in

Ukrainian]

Oleksyuk, O. (2018). Stratehichni oriyentyry rozvytku mystetsʹkoyi osvity v mizhdystsyplinarnomu dyskursi

[Strategic guidelines for the development of art education in interdisciplinary discourse]. Muzychne mystetstvo v

osvitolohichnomu dyskursi, №3, 4–8. https://doi.org/10.28925/2518-766X.2018.3.48 [in Ukrainian]

Poluboyarina, I. (2019) Intehratsiyni protsesy v profesiyniy pidhotovtsi muzykantiv yak osnova yikhnʹoho

dukhovnoho rozvytku [Integration processes in the professional training of musicians as a basis for their spiritual

development]. Muzychne mystetstvo v osvitolohichnomu dyskursi, (3), 97–102. https://doi.org/10.28925/2518-

766X.2018.3.97102 [in Ukrainian]

Prokopchuk, V. (2020). Metodolohichna pidhotovka maybutnʹoho vchytelya muzychnoho mystetstva

v yevropeysʹkomu osvitnʹomu prostori [Methodological training of future music teachers in the European

educational space]. Innovatyka u vykhovanni, 11(1), 122–134. https://doi.org/10.35619/iiu.v1i11.231 [in Ukrainian]

Rebrova, O. (2015). Polikhudozhnye seredovyshche yak sytuatyvno stvorena pedahohichna umova

fakhovoho navchannya maybutnikh uchyteliv muzychnoho mystetstva i khoreohrayi [Polyartistic environment

as a situationally created pedagogical condition for professional training of future teachers of music and

choreography]. Naukovi zapysky Kirovohradsʹkoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra

Vynnychenka. Ser.: Pedahohichni nauky, (135), 19–23 [in Ukrainian]

Sin Chzhefu (2017). Modelʹ pedahohichnoyi pidtrymky inozemnykh studentiv u protsesi adaptatsiyi do

navchannya v universytetakh Ukrayiny [Model of pedagogical support of foreign students in the process of

adaptation to study at Ukrainian universities]. Nauka i osvita, 6, 38–43. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2017-

6-6 [in Ukrainian]

Tarapata-Bilʹchenko, L. (2018). Vyshcha muzychna osvita Ukrayiny: vyklyky ta stymuly kytaysʹkoyi osvitnʹoyi

mihratsiyi [Higher music education in Ukraine: challenges and incentives of Chinese educational migration].

Vyshcha osvita Ukrayiny, 4, 62–68 [in Ukrainian]

Tkach, M. (2017). Profesiyne svitorozuminnya maybutnikh vchyteliv muzychnoho mystetstva u konteksti

humanistychnoyi paradyhmy osvity [Professional worldview of future music teachers in the context of the

humanistic paradigm of education]. Muzychne mystetstvo v osvitolohichnomu dyskursi, (1), 20-25. https://doi.

org/10.28925/2518-766X201612025 [in Ukrainian]

Tusheva, V. (2020). Poshuk metodolohichnykh oriyentyriv u humanitarnomu doslidzhenni v konteksti

mystetsʹkoyi pedahohiky [Search for methodological guidelines in humanities research in the context of art

pedagogy]. Muzychne mystetstvo v osvitolohichnomu dyskursi, (4). https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.4 [in

Ukrainian]

Chzhan Lu (2016). Metodychni zasady dyryhent·sʹko-khorovoyi pidhotovky maybutnikh uchyteliv

muzychnoho mystetstva do roboty u zahalʹnoosvitnikh navchalʹnykh zakladakh [Methodical principles of

conducting and choral training of future teachers of music art to work in secondary schools]. Dys.. k.p.n. 13.00.02

Teoriya i metodyka muzychnoho navchannya, Kyyiv [in Ukrainian]

Chzhan Chun (2020). Sponukalʹno-piznavalʹnyy napryam formuvannya akmeolohichnoyi kulʹtury maybutnikh

vchyteliv muzychnoho mystetstva [Motivational and cognitive direction of formation of acmeological culture of

future teachers of music art]. Profesionalizm pedahoha: teoretychni y metodychni aspekty, 13, 255–262. https://doi.

org/10.31865/2414-9292.13.2020.223148 [in Ukrainian]

Дата надходження рукопису 03.04.2021

Professional Art Education