Volume 2 (1) 2021

Professional Art Education Volume 2 (1) 2021 Scientic Journal

The purpose of the article is to cover and theoretically substantiate the content of formation of vocal

competence of future music teachers in the class «Voice staging».

Methods & methodology. Vocal competence as a structural component of professional training, involves

the acquisition of methodological, pedagogical and vocal-performing training of students. The content, forms and

methods of formation of vocal competence of the future teacher of musical art in a class «Voice staging» are caused

by feature of specicity of professional preparation. The formation of vocal competence is especially inuenced

by the creative approach of the applicant to the educational process, which is implemented in the following areas:

conscious work on the shortcomings of sound production and high singing form; independent listening to vocal

works performed by world-famous domestic and foreign opera and chamber singers; attending city art events

(opera house, operetta theater, philharmonic hall, concert events with the participation of leading masters of

vocal art). In the process of formation of vocal competence, in voice lessons it is pedagogically expedient to use the

following methods: mastering musical-theoretical knowledge, independent work, exercises (breathing, diction,

articulation, singing), creative (performance, dramatization, illustration).

Scientic novelty. The specics of creative professional activity are revealed, which reects the quality of

the performing culture of a music teacher. It is proved that professional training combines methodical, scientic,

vocal-performing and pedagogical-organizational activity. It is established that the process of formation of

vocal competence is quite long and requires a certain sequence. It was found that it is pedagogically expedient

to use special exercises, creative tasks, focus on methods of working with different types of voices, based on

physiological and age characteristics of students, know the principles of organizing concert performances and

more. The inuence on the formation of vocal competence of the unique heritage of Ukrainian singing traditions,

the use of the best vocal methods of domestic and foreign teachers is estimated.

Conclusions. The article proves that vocal competence reects the quality of professional training, gives

the opportunity to comprehensively use the acquired knowledge, skills and abilities in further pedagogical

activities: educational, scientic, cultural, artistic, methodological. In order to improve the process of vocal

training in the classroom of voice production, students have the opportunity to consciously get acquainted with

unsurpassed masterpieces of singing, examples of vocal culture, the best traditions of world and domestic vocal

schools, combining musical and artistic-aesthetic activities.

Key words: teacher, vocal training, competence, voice staging, art, musical art

DOI 10.34142/27091805.2021.2.01.04

FORMATION OF VOCAL COMPETENCE OF FUTURE

TEACHERS OF MUSIC ART IN THE CLASS «VOICE

STAGING»

Candidate of Pedagogical Sciences, Docent,

Professor of the Department of Theory

and Methodology of Artistic Education and

Vokal-choral Training of the Teacher of

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University,

Kharkiv, Ukraine

email: 1965valentina@ukr.net

https://orcid.org/0000-0002-4449-3199

Формування вокальної компетентності майбутніх учителів

музичного мистецтва в класі «Постановка голосу»

УДК 7.012:7.023.1-037

DOI 10.34142/27091805.2021.2.01.05

РОЗРОБКА АВТОРСЬКИХ ФАКТУР ТА ЇХ ВИКОРИ-

СТАННЯ У ДИЗАЙН-ПРОЕКТУВАННІ СУЧАСНОГО

ОДЯГУ

кандидат педагогічних наук, доцент, заві-

дувач кафедри дизайну, факультету мис-

тецтв Харківського національного педаго-

гічного університету імені Г.С. Сковороди,

член спілки дизайнерів України

Харків, Україна

email: laragrig73@gmail.com

https:/orcid.org/0000-0002-8990-8861

У статті розглянуто роль авторських фактур у контексті дизайн-проектування сучасного одя-

гу; проаналізовано колекції студентів кафедри дизайну, факультету мистецтв, ХНПУ імені Г.С. Сково-

роди з точки зору інноваційної розробки фактурних поверхонь і їх використання. Результати показали,

що тема вибору поверхів матеріалу в дизайні сучасного одягу дуже актуальна і вимагає постійної ін-

новаційної розробки для отримання нових фактурних рішень. Зазначено, що у сучасному дизайні фак-

тура активно впливає на формоутворення, пластику, композицію і силует костюму, акцентує увагу

на певних ділянках поверхні виробу, підсилює природну виразність використаного матеріалу, а також є

важливою для визначення стилю. Поєднування різних фактурних поверхів дає можливість досягти різ-

номанітності рішень у підході до створення костюму та його обробки, а також підвищує естетичний

статус моделі. Визначено, що для створення фактурних поверхонь можна використовувати різні прий-

оми виготовлення, а саме: використання контрастних і нюансних поєднань фактур; випалювання на

основі витинанки; використання традиційної витинанки у поєднані з печворком; квілінг; вишивка; пер-

форація; строчки та пришивні елементи; защипи і утворення складок; розтягування, тертя, тиснення;

нанесення об’ємних малюнків та фотограми; насичення фактури об’ємними доповненнями (ворс, вузли,

букле, каміння, кисті, джгути). Аналіз способів створення авторських фактур на основі робіт студентів

кафедри дизайну ХНПУ імені Г.С. Сковороди дозволяє глибше переосмислити вплив фактурних поверхонь

для втілення дизайнерської ідеї, а саме: виразності образу, композиційного рішення, ступеня об’ємності

одягу, її маси, щільності.

Ключові слова: фактура, дизайн-проектування, костюм, матеріал, одяг, декор.

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями.

Кожен модний сезон приносить свої фактур-

ні та декоративні переваги. Безперервний пошук

нових матеріалів, фактур і малюнків є одним із

шляхів оновлення, збагачення форм одягу і аксе-

суарів у проектуванні. На сьогоднішній день при

розробці моделей одягу велика увага приділяєть-

ся фактурі текстильних полотен. Завдяки вико-

ристанню матеріалів з різною текстурою у виро-

бах з однаковою конструкцією, можна домогтися

нових візуальних ефектів, що дозволяє істотно

розширити асортимент виробів. Різноманіття

матеріалів з їх властивостями, технологій виго-

товлення та декоративних технік для їх обробки

спонукають дизайнерів до пошуку нових рішень і

дають поштовх до експериментів з формою.

Фактура в костюмі не існує сама по собі, вона

є важливою складовою художнього образу, до-

зволяє дизайнеру висловити авторську концеп-

цію, образи і асоціації у проектуванні. Слідуючи

тенденціям сучасного суспільства, дизайнери

все частіше звертають увагу на естетичне і прак-

тичне застосування фактурної поверхні. Фактура

– поверхня форми, що створює зовнішній вигляд

виробу і визначає його зоровий образ (M. Kisil,

2017).

Новим прийомом в дизайн-проектуванні є

поєднання в одному костюмі традиційних обро-

бок і авторських насичених фактурних повер-

хонь. Роботи з розробки авторських фактур та їх

специфіка тільки починають завойовувати увагу

науковців та фахівців галузі дизайну одягу.

Аналіз основних досліджень і публікацій. У

сучасній літературі з’являється усе більше статей,

публікацій, які так чи інакше охоплюють тему

стосовно застосування тих чи інших термінів

з галузі текстильного дизайну. Так, дослідники

Professional Art Education

Volume 2 (1) 2021

В. Уварова, Н. Цвєткова, О. Луковська, Г. Слободян

стверджують, що на сьогоднішній день понят-

тя «тканина» та «текстиль» виходять за рамки

їх традиційного розуміння. У світовій практиці

замість терміну «мистецтво текстилю» останнім

часом використовують термін «ber art» – мис-

тецтво волокна (Kisil, M., 2017; Осадча, А, 2018).

Аналізуючи наукові джерела, можна ска-

зати, що художній текстиль досліджувався у

контексті проблем професійного декоративного

мистецтва ХХ ст. такими українськими науков-

цями, як Ю. Бірюльов (2015), Н. Велігоцька (2010),

О. Голубець (2002, Л. Жоголь (1996), А. Жук (1984),

Т. Кара-Васильєва (2008), Г. Кусько (2001), С. Лупій

(2013) та ін.

Загальним питанням дизайну, його історії і

теорії присвячені праці: Д. Азрікана, О. Боднара,

О. Бойчука, Ю. Божка, І. Волкотруба, У. Вудсона,

В. Глазичева, В. Даниленка, М. Дьоміна, О. Кащен-

ка, В. Колейчука, Г. Лаврика. Питання художнього

проектування, конструювання одягу та матеріа-

лознавства розглядали В. Баженова, Є. Коблякова,

Т .Козлова, Ф. Пармон, М. Сухарєва. Візуальним

сприйняттям та зоровими ілюзіями займалися

такі дослідники як Р. Арнхейм, С. Бєляєва-Екзем-

плярська, В. Глезер, Н. Коробцева, А. Кисельова,

Ф. Ковальова, А. Моля, Г. Нагая, С. Соланський,

У. Хогард. Такі дослідники як Т. Печкова (1974),

Л. Жукова (1996), М. Черних (2015) виділяють в

якості головних властивостей фактур рельєф-

ність, малюнок, блиск, нерівності. За їх думкою

гармонійне поєднання властивостей фактур

забезпечується в об’єктах дизайну при певних

співвідношеннях кількісних характеристик фак-

тури висоти і кроку нерівностей поверхні виробу

і ступеня блиску.

Формулювання цілей та завдань статті.

Метою статті є висвітлення прийомів і способів

створення фактурної поверхні одягу; продемон-

струвати авторські винаходи та проаналізувати

колекції майбутніх дизайнерів одягу з точки зору

інноваційної розробки фактурних поверхонь та їх

використання.

Виклад основного матеріалу дослідження.

У сучасному дизайні одягу фактура активно впли-

ває на формоутворення, пластику, композицію і

силует костюму, акцентує увагу на певних ділян-

ках поверхні костюму, підсилює природну ви-

разність використовуваного матеріалу. Сучасний

художній текстиль останнім часом допускає екс-

перименти з рослинними матеріалами, шкірою,

хутром, пластиком, глиною тощо. Тому, поєднан-

ня різноманітних матеріалів створює контраст

форм і текстур, візуальну важкість або легкість.

Існує безліч визначень терміну «фактура»

(від лат. Factura – обробка, будова). У дизайні су-

часного одягу фактура є одним із головних засобів

художньої виразності, яка найбільш явно відо-

бражає особливості будови та оздоблення поверх-

ні, а також своєрідність художньої техніки вико-

нання.

Використовуючи різні фактурні поверхні

у проектуванні костюму, потрібно враховувати

естетичну, утилітарну, економічну функції. Есте-

тична функція відповідає за образ людини і за

асоціативне сприйняття костюму. Під утилітар-

ною функцією мається на увазі функціональність,

практичність, зручність і комфорт під час носін-

ня виробу. Фактурна поверхня не повинна бути

тільки красивою, але й практичною при експлуа-

тації. Економічна функція має на увазі пошук оп-

тимального рішення для втілення дизайнерської

ідеї.

Тенденції сучасних сезонів впливають на

дизайн костюму, змушують дизайнерів шукати

нове формоутворення, конструктивні ліній, нові

декоративні елементи і фактурні поверхні. Пер-

спективним напрямком при створенні сучасного

одягу є пошук авторських фактурних поверхонь.

Фактура матеріалу є одночасно засобом і елемен-

том композиції костюму. Поєднуючи в одній мо-

делі різні фактурні поверхні можна досягти різно-

манітності рішень в підході створення костюму

та його обробки, таким чином підвищити есте-

тичний статус моделі.

У дизайн-проектуванні сучасного одягу,

взуття, аксесуарів вибір фактурної поверхні таке

ж важливе завдання, як і вибір матеріалу. Факту-

ра має велике значення для визначення ступеня

об’ємності одягу, її маси, щільності. Посилення

фактурної поверхні збільшує об’ємність, щіль-

ність, тяжкість одягу. Гладка поверхня, навпаки,

додає одягу легкість, візуально зменшує обсяг.

Контраст фактур (використання рельєфних повер-

хонь у поєднанні з гладкими) може ілюзорно змі-

нити значимість і розмір окремих частин форми,

більш активно виявити конструктивні рішення,

загострити звучання композиційних прийомів

(посилити основний ритм, масштабні характери-

стики). Недостатня увага до властивостей фактур

може привести до невдалого поєднання в одному

виробі різних матеріалів, дрібності композиції

і дисгармонії форми (Прушинская, Герасимова,

Першукевич, 2018).

Формування колекцій одягу визначається

умовами навколишнього середовища, культур-

но-історичними, соціальними та віковими чин-

никами. Таким чином, колекція може будувати-

ся на основі найрізноманітніших, об’єднуючих

окремі костюмні ансамблі ознаки, найважливі-

шою з яких є пластичні і фактурно-колористичні

властивості швейних матеріалів.

Professional Art Education Volume 2 (1) 2021 Scientic Journal

Завданням сучасного дизайнера, який зай-

мається створенням авторської фактури поряд

з урахуванням споживчих уподобань, є забезпе-

чення естетичної досконалості та відповідності

модним трендам. Також, важливим залишається

врахування законів побудови декору поряд з його

значущістю у загальному сприйнятті виробу.

У всьому світі дизайнери шукають нові

прийоми обробки тканин і створення нових фак-

тур. Так, англійські дизайнери експериментують

з тканинами в різних напрямках, використовую-

чи нові технології:

• травлення, випалювання і розрізи променем

лазера;

• ламінування і склеювання тканини і фольги;

• нанесення фотограми;

• з’єднання тканин безшовним методом.

Отже, розглянемо розробку авторських фак-

тур на прикладі колекцій, розроблених студента-

ми кафедри дизайну ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

На основі існуючих концепцій студентами здійс-

нюється власний алгоритм проектної діяльності

сучасного одягу на основі розробки авторських

фактур, трактованої нами як дизайн. У проекту-

вання костюму ефекти фактур є засобом розкрит-

тя його змісту та безпосередньо виявляють осо-

бистий творчий задум того чи іншого дизайнера.

Новим прийомом у моделюванні одягу є поєд-

нання в одному виробі традиційних обробок, ма-

люнків тканин і активних насичених фактурних

поверхонь.

За способом площинно-просторової органі-

зації дизайн-об’єкти поділяють на двовимірні

(2D) та тривимірні (3D). Фактурні рішення при

створені колекції одягу можна отримати шляхом

обкручування, ткання скрученими смужками

тканини або шкіри, колажу, асамбляжу, прокле-

ювання, термохімічної обробки, плетіння гачком,

в’язання, макраме, звалювання, вишивки вико-

ристанням та комбінованих технік (Колоснічен-

ко, Остапенко & Луцкер, 2020, с. 170).

Для створення фактурних поверхонь вико-

ристовуються різні прийоми виготовлення. Од-

ним із таких методів є використання контрастних

і нюансних поєднань фактур, в яких композиція

побудована на найтонших переходах однієї фак-

тури в іншу. У представленому студентами до-

слідженні джерелом натхнення для розробки ко-

лекції «Вестники света» покладено образ ангела.

Так, значна увага при проектуванні приділя-

лася розробці контрастної фактури на нюансній

кольоровій гамі, яка б змогла відобразити ком-

позиційний задум дизайнера. Саме слово «Ан-

гел» - грецького походження, і перекладається як

«Посланник, Вісник» і асоціюється з усім добрим

і світлим. Колекція створена у романтичному

стилі, а жіночий образ підкреслюють тканини які

приємні на дотик і візуально привабливі. Тому,

студенти обрали тканини білого кольору такі як,

шовк, шифон, трикотажне полотно, тобто ті тка-

нини за допомоги яких можна створити образ ан-

гелу, а саме вічність, незайманість, чистоту, без-

турботність.

Фактури які створені за допомогою цих тка-

нин створюють таємничий та привабливий образ

жінки (див. рис.1).

Рис. 1. Колекція «Вестники света» Кидонь О., Гофман

Переможці конкурсів «Текстиль і мода» м. Донецьк, «ARTPODIUM» м. Кишенів

Professional Art Education

Volume 2 (1) 2021

Professional Art Education Volume 2 (1) 2021 Scientic Journal

Той же метод використали студенти під час роботи над ко-

лекцією «Белая гризайль».

Колекція неймовірно багата фактурами: драпіровками,

складками, матовими і твідовими поверхнями, різнофактурними

трикотажними полотнами, воланами, валянням, защипами. Сьо-

годні надається перевага поєднанню грубих та м’яких фактур (ши-

фон і груба в’язка, мереживо і твід, шовк і замша). Тому колекція

містить багато вовни, шовку, шифону, катону у всіх варіаціях (див.

рис 2). Застосування в одній моделі матеріалів різних фактур дає

можливість підкреслити особливості кожної поверхні. Використо-

вуються контрастні і нюансні поєднання фактур, в яких компози-

ція побудована на найтонших переходах однієї фактури в іншу.

До авторської техніки можна віднести розробку фактури за

допомоги гільйошування (випалювання) на основі витинанки.

Для гільйошування підходять тільки синтетичні тканини, так як

вони при нагріванні не горять, а плавляться і стають клейкими:

атлас, капрон, нейлон, плащові тканини, тканини з люрексом,

габардин, штучний шовк, тонкий і щільний трикотаж, оксамит,

панбархат тощо. Інструментом гільйошування є апарат для ви-

палювання по дереву або паяльник з невеликими доробками

(Котенкова, 2002). В основу колекції «Мей» було покладено націо-

нальний китайський костюм. Для отримання фактури студентка

розробила трафарет для випалювання, склеїла між собою за допо-

моги клейової сітки дві тканини, а потім випалювала необхідний

візерунок на тканині. Розробка об’ємно-просторової композиції

символізує відхід від площинного зображення в результаті чого

з’явилася об’ємна фактура. Щоб отримати контраст

знизу використана тканина іншого кольору. Для

виготовлення головних уборів застосовували шнур

(див. рис. 3).

Рис. 2. Колекція «Белая гризайль» Ершова М., Гофман О.

Переможці конкурсів «Текстиль і мода» м. Донецьк, «Погляд у майбутнє» м. Київ

Рис. 3. Колекція «Мей» Сиромля В. Переможниця конкурсів «ARTPODIUM» м. Кишенів,

«ГЛЯНЕZZ FASHION SHOW» м. Харків, «Дизайн-освіта 2017» м. Харків, «Start Fashion»

в рамках проекту «Kharkiv Fashion».

При розробці жіночих пальто студенти викори-

стовували традиційну витинанку у поєднані з печвор-

ком. За формою витинанки можуть бути різноманіт-

ними й нагадувати кола, ромби, квадрати, овали,

смужки, але студенти розробили складні сюжетні ком-

позиції (Сіндарова, Приходько-Кононенко & Остапен-

ко, 2018, с. 69).

Створена фактура схожа за технологією виконан-

ня з новітнім напрямом у мистецтві художнього вирі-

зання «pop-up» – створення 3-D зображення-картинки.

Нижня частина тканини була виконана печворком,

що надало одягу вишуканості та оригінальності. Стиль

печворк відноситься до екстравагантних напрямків

сучасної моди. Розроблена колекція, виглядає ори-

гінально і трохи незвично, як і будь-яка ексклюзивна

річ (див. рис 4).

Рис. 4 «Магія рослин»

Ал-Айеш Лілія, Волошина Тетяна, Шуманська Марія

Міжнародний конкурс «ПЕЧЕРСЬКІ КАШТАНИ»

Застосування 3D-технологій в дизайні одягу до-

зволяє розробляти нові варіанти авторських фактур.

Методика дизайн-проектування включає в себе всі

класичні етапи: науково-дослідницьку роботу, пошук

творчого джерела, пошук моделей-аналогів, розробку

моделей-пропозицій, вибір і опрацювання ескізу мо-

делі, підбір матеріалів та виготовлення виробу. Для

створення авторської фактури за допомогою 3D-тех-

нологій необхідно вибрати творче джерело, яке може

послужити основою при роботі (Пугачева, Короткова,

Чернышева, 2018).

Тренд створення нових фактурних поверхонь

постійно провокує студентів дизайнерів на інновації,

і нові наукові і дизайнерські розробки. Фактура наси-

чується об’ємними доповненнями: ворс, вузли, букле,

каміння, кисті, джгути, аплікації - все це збільшує за-

гальну масу виробу. Не дивлячись на те, що всі техніки

є традиційними і давно відомими, але використання

нетрадиційних матеріалів і прийомів не властивих

цій техніці, надає виробам авангардного звучання.

При розробці колекції «Crocodile Style» застосовувалися

евристичні методи: метод асоціацій і метод трансфор-

мацій. Завдяки цим методам і застосовуваним техніки

аплікація були створені авторські фактури, що мають

нескінченну варіативність (див. рис 5.).

Рис. 5. Колекція «Crocodile Style» Палеха О.

Міський конкурс креативних проектів Create Kharkiv 2020,

Міжнародний конкурс «ПЕЧЕРСЬКІ КАШТАНИ» м. Київ

Professional Art Education

40 41

Volume 2 (1) 2021

Professional Art Education Volume 2 (1) 2021 Scientic Journal

З урахуванням розвитку структурних еле-

ментів були опрацьовані логічні ряди і обрані

п’ять моделей одягу, які найбільш повно від-

повідають вимогам до формування колекції.

Додаткових фактурних поверхонь можна

домогтися, використовуючи: вишивки, перфо-

рації, строчки, пришивні елементи, защипи, ут-

ворення складок, розтягування, тертя, тиснення,

нанесення об’ємних малюнків, нанесення фото-

грами. «Лазерна перфорація» звучить як термін з

пластичної хірургії. Вона подібно найгострішого

скальпелю дозволяє дизайнерам робити прорі-

зи в тканині різної товщини і текстури, а також

дозволяє досягти повної симетричності і високої

точності малюнка. Перфорація сьогодні застосо-

вується для виготовлення складних, авторських

візерунків, в тому числі на шкірі (див. рис 6-а, 6-б).

Рис. 6-а. Колекція «Подих»

Фактура, насичена об’ємними доповнення-

ми: ворсом, вузлами, тасьмою «блискавка», букле,

кистями, що стирчать пір’ям, джгутами, збільшує

загальну масу виробу, в той час як гладка поверх-

ня надає виробу легкість, пластичність, візуаль-

но зменшує обсяг. Крім того, йде впровадження

пом’ятих, гофрованих, плісированих і складча-

стих поверхонь.

Так, при створенні колекції на основі іспан-

ського костюму для створення авторської факту-

ри в якості декору використали тасьму «блискав-

ку» (див. рис. 7)..

Рис. 6-б. Колекція «Подих». Алекберова Л., Мусалієва Ю.

ІІ місце «Start Fashion» в рамках проекту «Kharkiv Fashion», м. Харків.

Конкурс «ARTPODIUM» м. Кишенів

Рис. 7.

Колекція «Encanto»

Філатова М., Давидова У.

Міжнародний конкурс «Печерські каштани»

м. Київ

Висновки. Дизайн проявляє себе з усіх боків,

будучи одним із найважливіших складових в

житті людини. Сьогодні він не стоїть на місці, а

навпаки, розвивається все більш активніше з

кожним днем. Вибрані моделі-аналоги теж не є

кінцевим результатом. Застосовуючи нові мето-

ди формоутворення в дизайні, нові матеріали або

технологію виготовлення можна розвинути ідею

цих фактур до невпізнання, тому перспективний

напрям в дизайні даної продукції – це розвиток

фактурних рішень для майбутнього сезону.

Таким чином, можна сказати, що для реалі-

зації дизайн-концепції сучасної колекції дизай-

нер може розробляти власні фактури. Розглянуто

сучасні напрями текстильного мистецтва, в яких

застосовано фактурні ефекти. Виявлено різний

вплив фактурних рішень на художньо-образне

сприйняття костюму. Перелічено поширені різ-

новиди техніки створення авторських фактур. На

основі проведеного аналізу робіт студентів кафе-

дри дизайну можна зробити висновок, що у ди-

зайн-проектуванні сучасного одягу основний ак-

цент зроблено на розробку варіантів авторських

фактурних поверхонь. З огляду на це, ми вважає-

мо, що за рахунок однієї фактури тканини дизай-

нер отримує практично необмежені можливості

для творчості, що дозволяє домогтися будь-якого

ефекту, оскільки кожна тканина має свої перева-

ги, важливо тільки знати їх властивості і вміти

ними правильно скористатися.

Professional Art Education

Дата надходження рукопису 02.04.2021

Volume 2 (1) 2021

Professional Art Education Volume 2 (1) 2021 Scientic Journal

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Kisil, M. (2017). Формоутворення одягу: методичні пошуки та експерименти в навчальному процесі.

Теорія та практика дизайну, 0(11), 64–71. http://dx.doi.org/10.18372/2415-8151.11.11878

Вакуленко, О. (2005). Слобожанський куліш. Витинанки. Народне мистецтво, №3-4, 56–57. http://

naukam.triada.in.ua/index.php/konferentsiji/44-chotirnadtsyata-vseukrajinska-praktichno-piznavalna-

internet-konferentsiya/202-stanovlennya-vitinaki-u-suchasnomu-dizajni-ta-dekorativno-prikladnomu-

mistetstvi

Гильман, Р. (2003) Художественная роспись тканей: учеб. пособие для студ. высш. учеб. Заведений.

Москва: Владос. https://www.twirpx.com/le/399231/

Гусейнов, Г., Ермилова, В. & Финашина, Е. (2004). Композиция костюма: учеб. пособие для студ. высш.

учеб. заведений. Москва: Академия. https://www.twirpx.com/le/229809/

Жукова, Л., Жуков, В., Ерцев, В. (2012). Основы технологии художественной обработки материалов.

Русская мозаика : учебное пособие для студентов высших учебных заведений, обучающихся по направле-

нию подготовки бакалавров 26140062 (Технология художественной обработки материалов). Санкт-Петер-

бург: ФГБОУВПО «СПГУТД»

Колосніченко, М., Остапенко Н., Михайлюк О., Луцкер Т. (2020). Фактурні рішення в текстильному

дизайні: термінологічні аспекти. Актуальні проблеми сучасного дизайну. Київ: КНУТД, Т1, 170–174. https://

er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/16023/1/APSD2020_V1_P170-173.pdf

Котенкова, З. (2002). Выжигание по ткани. Изделия в технике гильоширования. Ярославль: Акаде-

мия холдинг. https://ua1lib.org/book/2413354/3072ac?id=2413354&secret=3072ac

Крюкова, Н., Бабушкина В. (2014). Разработка технологии отделки современной одежды на основе

традиционных методов декорирования материалов. Сервис в России и за рубежом, №1(48), 95–103. https://

readera.org/14058074

Орленко, Л. (1996). Терминологический словарь одежды. Легпромбытиздат. https://books.google.

com.ua/books?id=XJeRAAAACAAJ

Осадча, А. (2018). Удосконалення дизайн-проектування одягу. Народознавчі зошити, № 3 (141), 731–

737. https://doi.org/10.15407/nz2018.03.731

Прушинская, Ю., Герасимова, Ю., Першукевич, Г. (2018). Влияние фактуры на современный костюм.

Международный студенческий научный вестник, № 2. https://www.eduherald.ru/ru/article/view?id=18350

Пугачева, И., Короткова, Ю., Чернышева, Л. (2018). 3D-проектирование фактур в дизайне одежды. На-

учные исследования и разработки в области дизайна и технологий. Кострома: Изд-во Костром. гос. ун-та,

155–157. https://ksu.edu.ru/les/NAUKA/Public_D/Arhiv period izdanij/niir-v-oblasti-dt/sbornik-materialov-

conf-idt-2018.pdf

Селівачов, М. (2013). Лексикон української орнаментики. Київ. https://www.livelib.ru/book/1001994385-

leksikon-ukrayinskoyi-ornamentiki-m-selivachov

Сіндарова, Л., Приходько-Кононенко, І. & Остапенко, Н. (2018). Дизайн проектування колекції жіно-

чого одягу з використанням техніки печворк. Art and Design. №2. 66–73. http://dx.doi.org/10.30857/2617-

0272.2018.2.8

REFERENCE

Kisil, M. (2017). Formoutvorennya odyahu: metodychni poshuky ta eksperymenty v navchalʹnomu protsesi

[Formation of clothes: methodical researches and experiments in educational process]. Teoriya ta praktyka

dyzaynu, 0(11), 64–71. http://dx.doi.org/10.18372/2415-8151.11.11878 [in Ukrainian]

Vakulenko, O. (2005). Slobozhansʹkyy kulish. Vytynanky [Slobozhansky kulish. Vytinanki. Folk Art].

Narodne mystetstvo, №3-4, 56–57. http://naukam.triada.in.ua/index.php/konferentsiji/44-chotirnadtsyata-

vseukrajinska-praktichno-piznavalna-internet-konferentsiya/202-stanovlennya-vitinaki-u-suchasnomu-

dizajni-ta-dekorativno-prikladnomu-mistetstvi [in Ukrainian]

Gil’man, R. (2003) Khudozhestvennaya rospis’ tkaney: ucheb. posobiye dlya stud. vyssh. ucheb. Zavedeniy

[Artistic painting of fabrics: textbook]. Moskva: Vlados. https://www.twirpx.com/le/399231/ [in Russian]

Guseynov, G., Yermilova, V. & Finashina, Ye. (2004). Kompozitsiya kostyuma: ucheb. posobiye dlya stud.

vyssh. ucheb. Zavedeniy [Costume composition: textbook]. Moskva: Akademiya. https://www.twirpx.com/

le/229809/ [in Russian]

Zhukova, L., Zhukov, V., Yertsev, V. (2012). Osnovy tekhnologii khudozhestvennoy obrabotki materialov.

Russkaya mozaika: uchebnoye posobiye dlya studentov vysshikh uchebnykh zavedeniy, obuchayushchikhsya

po napravleniyu podgotovki bakalavrov 26140062 (Tekhnologiya khudozhestvennoy obrabotki materialov)

[Fundamentals of the technology of artistic processing of materials]. Sankt-Peterburg: FGBOUVPO «SPGUTD» [in

Russian]

Kolosnichenko, M., Ostapenko N., Mykhaylyuk O., Lutsker T. (2020). Fakturni rishennya v tekstylʹnomu

dyzayni: terminolohichni aspekty [Textured solutions in textile design: terminological aspects]. Aktualʹni problemy

suchasnoho dyzaynu. Kyyiv: KNUTD, T1, 170–174. https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/16023/1/

APSD2020_V1_P170-173.pdf [in Ukrainian]

Kotenkova, Z. (2002). Vyzhiganiye po tkani. Izdeliya v tekhnike gil’oshirovaniya [Burnout on the fabric.

Products in the technique of guilloche]. Yaroslavl’: Akademiya kholding. https://ua1lib.org/book/2413354/3072a

c?id=2413354&secret=3072ac [in Russian]

Kryukova, N., Babushkina V. (2014). Razrabotka tekhnologii otdelki sovremennoy odezhdy na osnove

traditsionnykh metodov dekorirovaniya materialov [Development of nishing technology for modern clothes

based on traditional methods of decorating materials]. Servis v Rossii i za rubezhom, №1(48), 95–103. https://

readera.org/14058074 [in Russian]

Orlenko, L. (1996). Terminologicheskiy slovar’ odezhdy [Terminological dictionary of clothing].

Legprombytizdat https://books.google.com.ua/books?id=XJeRAAAACAAJ [in Russian]

Osadcha, A. (2018). Udoskonalennya dyzayn-proektuvannya odyahu [Improving clothing design].

Narodoznavchi zoshyty, №3(141), 731–737. https://doi.org/10.15407/nz2018.03.731 [in Ukrainian]

Prushinskaya, YU., Gerasimova, YU., Pershukevich, G. (2018). Vliyaniye faktury na sovremennyy kostyum

[The inuence of texture on a modern suit]. Mezhdunarodnyy studencheskiy nauchnyy vestnik. № 2. https://www.

eduherald.ru/ru/article/view?id=18350 [in Russian]

Pugacheva, I., Korotkova, YU., Chernysheva, L. (2018). 3D-proyektirovaniye faktur v dizayne odezhdy

[3D design of textures in clothing design]. Nauchnyye issledovaniya i razrabotki v oblasti dizayna i tekhnologiy.

Kostroma: Izd-vo Kostrom. gos. un-ta, 155–157. https://ksu.edu.ru/les/NAUKA/Public_D/Arhiv period izdanij/niir-

v-oblasti-dt/sbornik-materialov-conf-idt-2018.pdf [in Russian]

Selivachov, M. (2013). Leksykon ukrayinsʹkoyi ornamentyky [Lexicon of Ukrainian ornamentation]. Kyyiv

https://www.livelib.ru/book/1001994385-leksikon-ukrayinskoyi-ornamentiki-m-selivachov [in Ukrainian]

Sindarova, L., Prykhodʹko-Kononenko, I. & Ostapenko, N. (2018). Dyzayn proektuvannya kolektsiyi

zhinochoho odyahu z vykorystannyam tekhniky pechvork [Design design of women’s clothing collection using

patchwork technique]. Art and Design. №2. 66–73. http://dx.doi.org/10.30857/2617-0272.2018.2.8 [in Ukrainian]

Professional Art Education

Volume 2 (1) 2021

Professional Art Education Volume 2 (1) 2021 Scientic Journal

The purpose of the article is to consider the role of copyright textures in the design of modern

clothes; analyze the collections of students of the department of Design of the H.S. Skovoroda Kharkiv

National Pedagogical University from the point of view of the development of textured surface and use

in the creation of a suit.

Methods & methodology. We used such research methods as subject-analytical for studying

literary and illustrative sources; a terminological method for an unambiguous understanding of

the essential features of design; psychological method for verbal determination of the nature of the

visual sensation from the tissue surface; to reveal the dependence of expressive means when creating

textures.

Scientic novelty is determined by the need to develop new versions of copyright textures

and use them in the of modern clothing also due to the objective public need for multifunctional and

specic expressive clothing that would satisfy the utilitarian and aesthetic needs of a person.

Results. The theme of the surface of the material in the design of clothing is very relevant and

requires constant innovative development to obtain new textural solutions. In modern design, the

textures actively inuences the stale of shaping the plastic, composition and the silhouette of the suit

and also focuses on certain parts of the product. The role of texture in the implementation of the

function of the suit and its inuence on the person’s visual perception is considered studied techniques

and ways to create a textured surface. In one model, you can combine various textured surfaces. This

makes it possible to achieve a variety of solutions in creating a costume. To create textured surfaces,

various manufacturing techniques are used, namely: the use of contrasting and nuanced combinations

of textures; the use of traditional embroidery in combination with patchwork; quilting; embroidery;

perforation; stitches and sewing elements; tucks and formation of folds; stretching, friction, stamping;

drawing volumetric drawings and a photogram; saturation of the texture with volumetric additions

(pile, knots, boucle, stones, brushes, plaits). Much attention is paid to the analysis of the works of

students of the design department, focused on innovative development of textured surfaces and use

when creating collections.

Conclusions and practical signicance. Analysis of ways to create copyright invoices based on

the work of students of the Department of Design of H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University allows deeper rethinking of the inuence of textured surfaces for the realization of design

ideas, namely: the expressiveness of the image and compositional decision, the degree of bulkiness of

clothing and mass density.

Key words: texture, design, costume, material, clothing, decor.

DOI 10.34142/27091805.2021.2.01.05

DEVELOPMENT OF AUTHOR’S INVOICES AND

THEIR USE IN DESIGN PROJECTS OF MODERN

CLOTHING

Candidate of Pedagogical Sciences, Assistant

Professor of the Department of Design,

Member of the National Union of Designers

of Ukraine, H.S. Skovoroda Kharkiv National

Pedagogical University

Kharkiv, Ukraine

email: laragrig73@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-8990-8861

УДК 378.22:78.087.68

DOI 10.34142/27091805.2021.2.01.06

SPECIFICITY OF TEACHING CONDUCTORS

AND CHORAL DISCIPLINES IN THE TRAINING

OF FUTURE TEACHERS OF MUSIC ART

Candidate of Pedagogical Sciences, Docent of the

Department of Theory and Methodology of Artistic

Education and Vokal-choral Training of the Teacher

of H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University

Kharkiv, Ukraine

email: oksana.vasileva1965@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-8918-435

Doctor of Pedagogical Sciences, Professor of the

Department of Theory and Methods of Art Education and

Vokal-choral Training of the Teacher of H.S. Skovoroda

Kharkiv National Pedagogical University

Kharkiv, Ukraine

email: a.sokolova.a2017@gmail.com

https://orcid.org/0000-0003-0284-7320

The purpose of the article is to determine the specics of teaching conducting and choral discipline in the

process of the professional training of future music art teachers; to identify the main directions of vocal and choral

work at school choral singing as a type of collective musical activity on music lessons and ruling school choirs and

vocal ensembles in extracurricular time). The study characterizes the peculiarities of teaching such basic disciplines

of the conductor-choir cycle as Choral Conducting, Choral Arrangement, Choral Studies, Choral Class, Workshop on

«Workshop of working with a choir». The main tasks of the disciplines are outlined as follows: mastery of conducting

and choral knowledge, development of professional musical abilities, formation of teacher-choirmaster skills. The

study of the problem proved the need to focus the content of conducting and choral disciplines on the peculiarities

of the music art teacher activities. These should include learning song repertoire for children’s choirs; mastering

arranging skills for children’s singing groups of different age categories; acquiring the knowledge of the development

and protection of children’s voice, as well as methods of vocal and choral work with children in secondary education.

Key words: conducting and choral disciplines, music art teacher, choral conducting, choral class, workshop

with choir, choral studies, choral arrangement.

Problem statement and its connection

with important scientic or practical tasks. The

preparation of a higher qualication musician is

considered to be a rather complicated, multifaceted

and multi-stage process. This is especially true for

a music art teacher profession characterized by

versatility, complexity and creativeness. As experience

shows, graduates of music and pedagogical faculties

do not only teach the subjects «Musical art», «Arts»

but work as leaders of children’s school choirs and

ensembles. Besides, the new specialization «Teacher

of choral conducting disciplines» provides students,

who learn to be music art teachers, with a broader

range of professional abilities. And this will allow

delivering subjects of choral conducting cycle in

higher and secondary special educational institutions.

Analysis of basic research and publications.

The generalization of scientic works on the chosen

topic of the article allows identifying the main

directions of development of the problem of teaching

conducting and choral disciplines in the training

of future Music Art teachers. The theoretical and

methodological foundations of professional training

in the eld of music pedagogy were developed by

A. Kozyr (2008), O. Oleksyuk (2013), G. Padalka (2008),

O. Rudnytska (2005), O. Shcholokova (2016).

Historical aspects of conducting and choral

pedagogy were covered by O. Vasilieva (2015).

A. Sokolova (2012), T. Smirnova (2004), L. Yaroshevska

(2017). The principles of vocal and choral training

of students of music and pedagogical faculties and

methods of teaching in the choir class were studied

by A. Bolganrsky (2008), L. Baida (1997), E. Karpenko

(2001).Works by O. Vasylievа (2019), J. Volodchenko

(2000), V. Doronyuk (2004), and P. Zabolotny (2007)

were devoted to the development of methods for

teaching choral conducting. Methodical issues of

vocal and choral work with children’s choir were

considered by V. Doronyuk (2008), S. Svitailo (2016),

E. Plyushchyk (2010), I. Topchieva (2013), I. Gavran

Professional Art Education