
36
© Л. Григорова
Volume 2 (1) 2021
В. Уварова, Н. Цвєткова, О. Луковська, Г. Слободян
стверджують, що на сьогоднішній день понят-
тя «тканина» та «текстиль» виходять за рамки
їх традиційного розуміння. У світовій практиці
замість терміну «мистецтво текстилю» останнім
часом використовують термін «ber art» – мис-
тецтво волокна (Kisil, M., 2017; Осадча, А, 2018).
Аналізуючи наукові джерела, можна ска-
зати, що художній текстиль досліджувався у
контексті проблем професійного декоративного
мистецтва ХХ ст. такими українськими науков-
цями, як Ю. Бірюльов (2015), Н. Велігоцька (2010),
О. Голубець (2002, Л. Жоголь (1996), А. Жук (1984),
Т. Кара-Васильєва (2008), Г. Кусько (2001), С. Лупій
(2013) та ін.
Загальним питанням дизайну, його історії і
теорії присвячені праці: Д. Азрікана, О. Боднара,
О. Бойчука, Ю. Божка, І. Волкотруба, У. Вудсона,
В. Глазичева, В. Даниленка, М. Дьоміна, О. Кащен-
ка, В. Колейчука, Г. Лаврика. Питання художнього
проектування, конструювання одягу та матеріа-
лознавства розглядали В. Баженова, Є. Коблякова,
Т .Козлова, Ф. Пармон, М. Сухарєва. Візуальним
сприйняттям та зоровими ілюзіями займалися
такі дослідники як Р. Арнхейм, С. Бєляєва-Екзем-
плярська, В. Глезер, Н. Коробцева, А. Кисельова,
Ф. Ковальова, А. Моля, Г. Нагая, С. Соланський,
У. Хогард. Такі дослідники як Т. Печкова (1974),
Л. Жукова (1996), М. Черних (2015) виділяють в
якості головних властивостей фактур рельєф-
ність, малюнок, блиск, нерівності. За їх думкою
гармонійне поєднання властивостей фактур
забезпечується в об’єктах дизайну при певних
співвідношеннях кількісних характеристик фак-
тури висоти і кроку нерівностей поверхні виробу
і ступеня блиску.
Формулювання цілей та завдань статті.
Метою статті є висвітлення прийомів і способів
створення фактурної поверхні одягу; продемон-
струвати авторські винаходи та проаналізувати
колекції майбутніх дизайнерів одягу з точки зору
інноваційної розробки фактурних поверхонь та їх
використання.
Виклад основного матеріалу дослідження.
У сучасному дизайні одягу фактура активно впли-
ває на формоутворення, пластику, композицію і
силует костюму, акцентує увагу на певних ділян-
ках поверхні костюму, підсилює природну ви-
разність використовуваного матеріалу. Сучасний
художній текстиль останнім часом допускає екс-
перименти з рослинними матеріалами, шкірою,
хутром, пластиком, глиною тощо. Тому, поєднан-
ня різноманітних матеріалів створює контраст
форм і текстур, візуальну важкість або легкість.
Існує безліч визначень терміну «фактура»
(від лат. Factura – обробка, будова). У дизайні су-
часного одягу фактура є одним із головних засобів
художньої виразності, яка найбільш явно відо-
бражає особливості будови та оздоблення поверх-
ні, а також своєрідність художньої техніки вико-
нання.
Використовуючи різні фактурні поверхні
у проектуванні костюму, потрібно враховувати
естетичну, утилітарну, економічну функції. Есте-
тична функція відповідає за образ людини і за
асоціативне сприйняття костюму. Під утилітар-
ною функцією мається на увазі функціональність,
практичність, зручність і комфорт під час носін-
ня виробу. Фактурна поверхня не повинна бути
тільки красивою, але й практичною при експлуа-
тації. Економічна функція має на увазі пошук оп-
тимального рішення для втілення дизайнерської
ідеї.
Тенденції сучасних сезонів впливають на
дизайн костюму, змушують дизайнерів шукати
нове формоутворення, конструктивні ліній, нові
декоративні елементи і фактурні поверхні. Пер-
спективним напрямком при створенні сучасного
одягу є пошук авторських фактурних поверхонь.
Фактура матеріалу є одночасно засобом і елемен-
том композиції костюму. Поєднуючи в одній мо-
делі різні фактурні поверхні можна досягти різно-
манітності рішень в підході створення костюму
та його обробки, таким чином підвищити есте-
тичний статус моделі.
У дизайн-проектуванні сучасного одягу,
взуття, аксесуарів вибір фактурної поверхні таке
ж важливе завдання, як і вибір матеріалу. Факту-
ра має велике значення для визначення ступеня
об’ємності одягу, її маси, щільності. Посилення
фактурної поверхні збільшує об’ємність, щіль-
ність, тяжкість одягу. Гладка поверхня, навпаки,
додає одягу легкість, візуально зменшує обсяг.
Контраст фактур (використання рельєфних повер-
хонь у поєднанні з гладкими) може ілюзорно змі-
нити значимість і розмір окремих частин форми,
більш активно виявити конструктивні рішення,
загострити звучання композиційних прийомів
(посилити основний ритм, масштабні характери-
стики). Недостатня увага до властивостей фактур
може привести до невдалого поєднання в одному
виробі різних матеріалів, дрібності композиції
і дисгармонії форми (Прушинская, Герасимова,
Першукевич, 2018).
Формування колекцій одягу визначається
умовами навколишнього середовища, культур-
но-історичними, соціальними та віковими чин-
никами. Таким чином, колекція може будувати-
ся на основі найрізноманітніших, об’єднуючих
окремі костюмні ансамблі ознаки, найважливі-
шою з яких є пластичні і фактурно-колористичні
властивості швейних матеріалів.
37
Professional Art Education Volume 2 (1) 2021 Scientic Journal
Завданням сучасного дизайнера, який зай-
мається створенням авторської фактури поряд
з урахуванням споживчих уподобань, є забезпе-
чення естетичної досконалості та відповідності
модним трендам. Також, важливим залишається
врахування законів побудови декору поряд з його
значущістю у загальному сприйнятті виробу.
У всьому світі дизайнери шукають нові
прийоми обробки тканин і створення нових фак-
тур. Так, англійські дизайнери експериментують
з тканинами в різних напрямках, використовую-
чи нові технології:
• травлення, випалювання і розрізи променем
лазера;
• ламінування і склеювання тканини і фольги;
• нанесення фотограми;
• з’єднання тканин безшовним методом.
Отже, розглянемо розробку авторських фак-
тур на прикладі колекцій, розроблених студента-
ми кафедри дизайну ХНПУ імені Г.С. Сковороди.
На основі існуючих концепцій студентами здійс-
нюється власний алгоритм проектної діяльності
сучасного одягу на основі розробки авторських
фактур, трактованої нами як дизайн. У проекту-
вання костюму ефекти фактур є засобом розкрит-
тя його змісту та безпосередньо виявляють осо-
бистий творчий задум того чи іншого дизайнера.
Новим прийомом у моделюванні одягу є поєд-
нання в одному виробі традиційних обробок, ма-
люнків тканин і активних насичених фактурних
поверхонь.
За способом площинно-просторової органі-
зації дизайн-об’єкти поділяють на двовимірні
(2D) та тривимірні (3D). Фактурні рішення при
створені колекції одягу можна отримати шляхом
обкручування, ткання скрученими смужками
тканини або шкіри, колажу, асамбляжу, прокле-
ювання, термохімічної обробки, плетіння гачком,
в’язання, макраме, звалювання, вишивки вико-
ристанням та комбінованих технік (Колоснічен-
ко, Остапенко & Луцкер, 2020, с. 170).
Для створення фактурних поверхонь вико-
ристовуються різні прийоми виготовлення. Од-
ним із таких методів є використання контрастних
і нюансних поєднань фактур, в яких композиція
побудована на найтонших переходах однієї фак-
тури в іншу. У представленому студентами до-
слідженні джерелом натхнення для розробки ко-
лекції «Вестники света» покладено образ ангела.
Так, значна увага при проектуванні приділя-
лася розробці контрастної фактури на нюансній
кольоровій гамі, яка б змогла відобразити ком-
позиційний задум дизайнера. Саме слово «Ан-
гел» - грецького походження, і перекладається як
«Посланник, Вісник» і асоціюється з усім добрим
і світлим. Колекція створена у романтичному
стилі, а жіночий образ підкреслюють тканини які
приємні на дотик і візуально привабливі. Тому,
студенти обрали тканини білого кольору такі як,
шовк, шифон, трикотажне полотно, тобто ті тка-
нини за допомоги яких можна створити образ ан-
гелу, а саме вічність, незайманість, чистоту, без-
турботність.
Фактури які створені за допомогою цих тка-
нин створюють таємничий та привабливий образ
жінки (див. рис.1).
Рис. 1. Колекція «Вестники света» Кидонь О., Гофман
Переможці конкурсів «Текстиль і мода» м. Донецьк, «ARTPODIUM» м. Кишенів
© l. Hryhorova
Professional Art Education