УДК 378.65.78

DOI 10.34142/27091805.2021.2.01.04

ФОРМУВАННЯ ВОКАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИС-

ТЕЦТВА В КЛАСІ «ПОСТАНОВКА ГОЛОСУ»

Кузьмічова Валентина Анатоліївна

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри

теорії і методики мистецької освіти та вокаль-

но-хорової підготовки вчителя Харківського

національного педагогічного університету

імені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: 1965valentina@ukr.net

https://orcid.org/0000-0002-4449-3199

У статті розкрито зміст та сутність формування вокальної компетентності у майбутніх

учителів музичного мистецтва в класі з постановки голосу, як складової фахової підготовки. Виявлена

специфіка творчої професійної діяльності, яка відображає якість виконавської культури педагога-музи-

канта. Доведено, що фахову підготовку поєднує методична, наукова, вокально-виконавська та педагогіч-

но-організаційна діяльність. Встановлено, що процес формування вокальної компетентності в класі з

постановки голосу достатньо довготривалий та вимагає дотримання певної послідовності. З’ясовано,

що на заняттях з постановки голосу педагогічно доцільно використовувати спеціальні вправи, творчі

завдання, акцентувати увагу на методику роботи з різними типами голосів, виходячи з фізіологічних

та вікових особливостей учнів, знати принципи організації концертних виступів тощо. Оцінено вплив на

формування вокальної компетентності унікальної спадщини українських співацьких традицій, викори-

стання кращих вокальних методик вітчизняних та зарубіжних педагогів. Охарактеризовано напрями

реалізації та вплив творчого підходу до навчального процесу, що сприяють формуванню вокальної ком-

петентності. Розкрито ключове значення самостійної роботи в класі «Постановка голосу», спрямованої

на безперервну музичну самоосвіту, розкриваючи творчі вокальні здібності здобувача вищої професій-

ної освіти. Виявлено вплив особистісних якостей, стилю роботи, музичних здібностей, індивідуальних і

психологічних особливостей та творчого іміджу на формування вокальної компетентності майбутніх

учителів музичного мистецтва в класі постановки голосу.

Ключові слова: вчитель, вокальна підготовка, компетентність, постановка голосу, творчість,

музичне мистецтво.

Постановка проблеми та її зв’язок зваж-

ливими науковими чи практичними завдан-

нями. Оптимізація системи фахової підготовки

майбутніх учителів музичного мистецтва у ви-

щих педагогічних навчальних закладах, перед-

бачає врахування вимог до сучасного педагога,

специфіки його успішної різнопланової та твор-

чої професійної діяльності. За своєю сутністю,

характером та змістом вона поєднує: методич-

ну, наукову, вокально-виконавську та педагогіч-

но-організаційну діяльність. Реалізація якісної

фахової підготовки здобувачів факультетів мис-

тецтв потребує обґрунтування, удосконалення та

практичної перевірки комплексу педагогічних,

предметно-спеціальних, організаційних, психо-

логічних, просвітницьких знань, умінь, навичок,

засобів, форм та методів формування вокальної

компетентності майбутніх учителів музичного

мистецтва в класі «Постановки голосу». Вокальна

компетентність, як складова фахової підготовки

випускників факультетів мистецтв відображає

якість виконавської культури музиканта.

Аналіз основних досліджень і публікацій

свідчить, що проблема формування професій-

ної фахової компетентності майбутніх учителів

музичного мистецтва досліджувалася сучасни-

ми науковцями в різних сферах Питання фор-

мування професійної компетентності майбутніх

учителів музичного мистецтва розглядалися у

працях вітчизняних та зарубіжних науковців

Л. Беземчук (2020), П. Горкуненко (2010), М. Ми-

хаськова (2003), О. Овчарук (2003), Н. Остапенко

(2015), Г. Падалка (2010), І. Полубоярина (2008),

В. Фомін (2020), В. Черкасов (2014). Деякі аспекти

формування вокальної компетентності в процесі

вокальної підготовки висвітлюються у наукових

доробках Л. Василенко (2003), С. Гмиріна (2019),

Н. Овчаренко (2014), О. Прядко (2009); Л. Тоцька

(2007), Чуньпен Лі (2013).

Незважаючи на значну кількість наукових

праць, , актуальним залишаються питання фор-

мування вокальної компетентності майбутніх

учителів музичного мистецтва в класі «Постанов-

ка голосу». Зазначене вище зумовило вибір тема-

тики наукового дослідження.

Формулювання цілей та завдань статті.

Метою статті є теоретичне висвітлення та прак-

тичне обґрунтування змісту формування вокаль-

ної компетентності майбутніх учителів музично-

го мистецтва в класі «Постановка голосу».

Виклад основного матеріалу. Невід’ємною

складовою сучасної системи вищої педагогічної

освіти є формування фахової компетентності май-

бутніх музично-педагогічних кадрів. Вивчення та

аналіз музично-педагогічної та методичної літе-

ратури свідчить, що поняття «компетентність» в

сучасній педагогічній науці та практиці досить

часто використовується у наукових досліджен-

нях, як своєрідна альтернатива фаховим знан-

ням, умінням та навичкам .

Професійну компетентність учителя музич-

ного мистецтва сучасні педагоги-методисти (І. Зя-

зюн, О. Овчарук, О. Олексюк, Л. Масол, Г. Падалка,

І. Полубоярина), розглядають, як органічне поєд-

нання необхідних фахових знань, умінь, навичок

та володіння спеціальними методиками роботи

з учнівськими музично-інструментальними та

вокально-хоровими колективами різних віко-

вих груп; музичного виховання; навчання учнів

сольного співу (академічному, естрадному, народ-

ному) гри на музичних інструментах; культур-

но-освітньою та організаційною роботою в закла-

дах загальної та спеціалізованої середньої освіти.

Формування професійної компетентності

майбутніх учителів музичного мистецтва перед-

бачає вільне оперування необхідними фаховими

знаннями, вміннями та навичками теоретичної і

практичної підготовки з дисциплін: історико-тео-

ретичного, психолого-педагогічного, вокально-хо-

рового, інструментально-виконавського циклів.

Зазначені цикли включають дисципліни мето-

дичного, теоретичного та практичного спряму-

вання, що викладаються у груповій, колективній

та індивідуальній формах.

Вокальна компетентність, як структурний

компонент професіоналізації, передбачає набут-

тя методичної, педагогічної та вокально-викона-

вської підготовки здобувачів вищої освіти. Зміст,

форми та методи формування вокальної компе-

тентності майбутнього вчителя музичного мис-

тецтва в класі з постановки голосу зумовлюються

особливістю специфіки фахової підготовки.

У нашому дослідженні ми розглядаємо по-

няття «вокальна компетентність» майбутнього

вчителя музичного мистецтва як здатність до са-

мостійно-творчої, художньо-інтерпретаційної та

вокально-педагогічної діяльності, спрямованої на

удосконалення процесу музично-виконавської та

методичної підготовки.

Сучасні дослідники (С. Гмиріна, Н. Косінська,

Professional Art Education Volume 2 (1) 2021 Scientic Journal

Н. Овчаренко, В. Черкасов, Лі Чуньпен, А. Шпир-

ка) визначають «вокальну компетентність» як

результат професійного навчання майбутніх учи-

телів музичного мистецтва у класі постановки го-

лосу та здатність до втілення художньо-образного

змісту вокального твору на основі опанування і

вдосконалення комплексу вокально-виконавсь-

ких, вокально-технічних знань, умінь, навичок,

надбань у галузі вокального мистецтва.

Основна форма аудиторної роботи на фа-

культетах мистецтв вищих педагогічних на-

вчальних закладів з дисципліни «Постановка го-

лосу» індивідуальна. За такою формою організації

навчального процесу передбачено добір музич-

ного репертуару відповідно до рівня вокальної

підготовки та творчих можливостей, музичних

здібностей, навчальних можливостей виконання

завдань здобувача.

На думку сучасних педагогів-науковців

(В. Антонюк, Н. Гребенюк, С. Гмиріної, Лі Чуньпен)

процес формування вокальної компетентності в

класі з постановки голосу достатньо довготрива-

лий та вимагає дотримання певної методичної

послідовності.

На початковому інформаційно-організа-

ційному етапі занять кваліфікований викладач

складає план роботи базуючись на природніх да-

них співака, допомагає сформувати та оволодіти

вокальними вміннями та навичками: вокальним

диханням, способами звуковедення, звукоутво-

ренням (обмежена ділянка діапазону), співочою

поставою, опорою та атакою звуку, вірною співа-

цька позицією, вокальною дикцією та артикуля-

ція; розвинути почуття смаку та артистизм. На

даному етапі бажано націлювати здобувачів на

стимулювання творчо-пізнавальної активності в

процесі вокально-виконавської діяльності.

На другому операційно-комплексному етапі

поступово формується повноцінний тембральний

діапазон, засвоюються основні види звуковеден-

ня та елементи вокальної техніки, розвивається

вокальний слух, співацька дикція та артикуля-

ція; проявляються педагогічна ерудованість та

аналітичні вміння, щодо оволодіння сучасними

технологіями вокального навчання.

На завершальному, продуктивно-рефлек-

сивному етапі формування вокальної компетент-

ності удосконалюються набуті знання, уміння та

навички у комплексі з вирішенням художньо-е-

стетичних та виконавських завдань спрямованих

на виховання творчої особистості; проявляється

рівень сформованості набутої вокально-педаго-

гічної ерудованості та саморегуляції, рефлексив-

не осмислення специфіки майбутньої вокаль-

но-педагогічної діяльності.

Захопленість творчим характером професії,

Volume 2 (1) 2021

Professional Art Education

Volume 2 (1) 2021

Professional Art Education Volume 2 (1) 2021 Scientic Journal

ціннісне ставлення до вокального мистецтва, ос-

мислений науковий підхід до процесу навчання

здобувачів дають змогу впливати на процес фор-

мування вокальної компетентності.

Важливого значення у процесі формування

вокальної компетентності в класі «Постановка го-

лосу» належить методичному забезпеченню яке

спрямоване на підвищення якості навчання, під-

силення мотивації щодо обраного фаху та вклю-

чає також володіння спеціальними методиками:

методика роботи з голосом учнів молодшого, се-

реднього та старшого шкільного віку; методика

роботи з різними типами голосів; методика підго-

товки до концертних виступів, участі у конкурсах

та фестивалях.

За рекомендацією провідних педагогів-мето-

дистів (В. Антонюк, Н. Косінської, Н. Овчаренко,

О. Стахевич та ін.), в процесі формування вокаль-

ної компетентності, на заняттях з постановки

голосу педагогічно доцільно використовувати

наступні методи: опанування музично-теоре-

тичними знаннями, самостійної роботи, вправ

(дихальні, дикційні, артикуляційні, розспівуван-

ня), творчі (інсценізація вокальних творів, вико-

навського показу, драматизація, ілюстрування,

особистісна креативність), фонетичний(робота з

літературним текстом), концентричний, порів-

няльного аналізу, пояснювально-ілюстративний,

та інші (Гмиріна, 2019, с. 77-83).

Особливу увагу слід звернути на роботу з

іншомовними вокальними творами, активно за-

стосовуючи фонетичний метод. Вокальні вправи

та вокалізи, як засіб розвитку співацького голосу,

сприяють подальшому досягненню необхідного

технічного рівня у виконанні різножанрових во-

кальних творів (Лі Чуньпен, 2012, с. 17–20).

Вивчення та аналіз різних джерел свідчить,

що формуванню вокальної компетентності здоб-

увачів мистецьких факультетів в першу чергу

сприяє опора на унікальну спадщину українсь-

ких співацьких традицій( балади, народні пісні,

колядки, щедрівки, романси), використання

кращих вокальних методик вітчизняних (П. Го-

лубєва; М. Микиша, О. Мишуга, О. Муравйова,

М. Донец-Тесейер) та зарубіжних педагогів (Дж.

Барра, М. Гарсіа, М. Глінка, М. Маркезі, Ф. Лампер-

ти, Дж. Лаурі-Вольпі, Л. Тетраццині).

На формування вокальної компетентності

особливо впливає творчий підхід здобувача до

навчального процесу, що реалізується за наступ-

ними напрямками: свідома робота над недоліка-

ми звукоутворення та високою співацькою фор-

мантою; самостійне прослуховування вокальних

творів у виконанні всесвітньо-відомих вітчизня-

них і зарубіжних оперних та камерних співаків;

відвідування міських мистецьких заходів (опер-

ний театр, театр оперети, філармонія, концертні

заходи за участю провідних майстрів вокального

мистецтва); відео-перегляд в internet-ресурсах,

відвідування та аналіз майстер-класів провідних

педагогів минулого та сучасності; самостійний

добір навчального вокального репертуару та

пісень шкільного репертуару (Овчаренко, 2014, с.

400).

Самостійна робота в класі «Постановки го-

лосу» має ключове значення, оскільки спрямо-

вана на безперервну музичну самоосвіту, роз-

криваючи творчі вокальні здібності здобувача,

передбачає роботу з internet-ресурсами, нотними

виданнями, начально-методичною літературою,

вирішенню творчих завдань (імпровізація, добір

акомпанементу до пісень шкільного репертуару

та вокальних творів навчальної програми, скла-

дання виконавського плану; аналіз виконавсь-

ких труднощів); написання анотацій, доповідей,

повідомлень; роботу з літературним та музичним

текстом, здійсненням виконавського та худож-

ньо-педагогічного аналізу вокального твору.

Така робота включає різноманітні форми та

види аудиторної, позааудиторної колективної й

індивідуальної навчально-виховної діяльності

(виховна година, творчі проекти, концертно-кон-

курсна програма, концерт-лекція, мистецькі та

просвітницькі заходи).

Слід зазначити, що ефективність форму-

вання вокальної компетентності майбутніх учи-

телів музичного мистецтва значно залежіть від

концертно-конкурсної діяльності, оскільки така

форма роботи передбачає публічне виконання

вокальних творів за визначеною програмою. Під

час виступу здобувачі мають можливість самов-

досконалюватись, набувати сценічного досвіду,

демонструвати свої таланти, розвивати емоцій-

но-естетичну та вокально-виконавську культуру,

формувати здатність до самооцінювання власної

творчої діяльності (Косинська, 2018, с.43–38).

У певній мірі на формування вокальної

компетентності впливають особистісні якості

та стиль роботи майбутнього вчителя, музичні

здібності (відчуття метро ритму, агогіки та ди-

наміки), індивідуальні психологічні особливості

(емоційність, образне мислення, творча уява),

творчі здібності (цікава інтерпретація вокаль-

них творів, спроможність розробок педагогічних

та оригінальних культурно – освітніх проектів),

творчий імідж (Беземчук, Л., Фомін, В., 2020).

Особливу увагу ми звертаємо на створення

творчого іміджу як успішної складової подаль-

шої педагогічно-творчої діяльності: поставлений

голос, виразний погляд, ефектні жести та міміка;

зі смаком підібраний одяг, зачіска та аксесуари

відповідно до створеного сценічного образу; ар-

тистичне та змістовно-художнє виконання во-

кальних творів; вільне оперування вокально-ви-

конавськими прийомами; створення власних

оригінальних інтерпретацій вокальних творів;

професійно-творча, емоційно-толерантна, мето-

дично-інформаційна манера спілкування з коле-

гами та учнями (Кузьмічова, 2016, с. 25-31).

Таким чином, зміст і процес фахової підго-

товки на факультетах мистецтв в класі постанов-

ки голосу орієнтовані на якісний результат-фор-

мування вокальної компетентності музичного

майбутніх учителів музичного мистецтва.

Висновки. Таким чином, специфіка форму-

вання вокальної компетентності майбутнього

вчителя музичного мистецтва нерозривно пов’я-

зана з розвитком його професіоналізму та ефек-

тивністю вокально-виконавської діяльності (про-

фесійне володіння власним співацьким голосом).

Доведено, що вокальна компетентність відобра-

жає якість фахової підготовки, дає можливість

комплексно використовувати набуті знання,

вміння та навички у подальшій педагогічній

діяльності: навчально-виховній, науковій, куль-

турно-мистецькій, методичній.

З метою вдосконалення процесу вокального

навчання в класі з постановки голосу здобувачі

мають можливість усвідомлено ознайомитися з

неперевершеними шедеврами співацького мис-

тецтва, взірцями вокальної культури, кращими

традиціями світової та вітчизняними вокальни-

ми школами, поєднуючи музичну та художньо-е-

стетичну діяльність.

Обґрунтовано, що сформована вокальна

компетентність, як інтегрована професійно-осо-

бистісна якість виявляється у набутті предмет-

но-практичних компетентностей, а саме: ово-

лодіння різножанровим вокальним репертуаром

(шедеври вітчизняної та світової вокальної му-

зики); здатності до художньо-інтерпретаційної

творчості у вокально-виконавській діяльності;

практичному використовуванні професійних

знань з методики музичного навчання та вихо-

вання; здійсненні естетичного виховання зі шко-

лярами різних вікових груп засобами вокального

мистецтва.

Перспективи подальших досліджень. Про-

ведене дослідження, щодо процесу формування

вокальної компетентності майбутніх учителів

музичного мистецтва в класі постановки голосу

не вичерпує всіх аспектів. На наш погляд, педа-

гогічно-доцільним буде подальше вивчення та

аналіз принципів формування вокальної компе-

тентності в процесі ансамблевого та хорового ви-

конавства.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Bezemchuk Л., & Fomin В. (2020). The Formation of Future Music Art Teacher`s Methodological Competence

in the Process of Pedagogical Practice. Professional Art Education, 1(1), 43–49. https://doi.org/10.34142/27091805

.2020.1.01.07

Ван Яцзюнь (2018). Педагогічні умови формування комунікативної культури майбутнього вчителя

музичного мистецтва у процесі диригентсько-хорового навчання. Музичне мистецтво в освітологічно-

му дискурсі, 3, 125–131. https://doi.org/10.28925/2518-766X.2018.3.125131

Вишневецька М.В.(2018). Формування естетичної культури майбутнього вчителя музичного мис-

тецтва як психолого-педагогічна проблема. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі, 4, 97–102.

https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.14

Гмиріна С.В.(2019) Методи роботи студентів над вокальними творами у класі сольного співу. Музичне

мистецтво в освітологічному дискурсі, 4, 77–83. https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.11

Давлатова Т.І. (2018). Творчий шлях М. Донець-Тессейр (за архівними матеріалами). Музичне мис-

тецтво в освітологічному дискурсі, 3, 89–92. https://doi.org/10.28925/2518-766X.2018.3.8992

Кузьмічова В.А. (2016). Особливості формування іміджу студентів факультету мистецтв народ-

но-пісенної творчості. Педагогіка та психологія, 53, 113–118.

Кушнір К.В. (2018). Особливості формування ціннісних компетентностей майбутнього вчителя му-

зичного мистецтва. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі, 3, 25–31. https://doi.org/10.28925/2518-

766X.2018.3.2531

Косінська Н.Л. (2018). Принципи та підходи до формування сценічно-образної культури майбутніх

учителів музичного мистецтва у процесі вокальної підготовки. Музичне мистецтво в освітологічному

дискурсі, 3, 43–48. https://doi.org/10.28925/2518-766X.2018.3.4348

Тушева В.В. (2018). Свідомість як особистісне новоутворення і детермінанта ціннісних орієнтацій

Professional Art Education

Volume 2 (1) 2021

Professional Art Education Volume 2 (1) 2021 Scientic Journal

Дата надходження рукопису 30.03.2021

майбутнього педагога у мистецькій освіті. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі, 3, 17–24.

https://doi.org/10.28925/2518-766X.2018.3.1724

Лі Чуньпен (2012). Діагностика рівнів формування вокально-хорової компетентності майбутніх учи-

телів музики . Науковий вісник, 1.39, 160–163.

Михаськова М. А. (2003). Проблеми формування фахової компетентності майбутнього вчителя музи-

ки. Наукові записки, 2, 17–20.

Овчаренко Н. А. (2014). Професійна підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва до вокаль-

но-педагогічної діяльності: теорія та методологія. Монографія, 400.

Полубоярина І. І. (2008). Формування професійної компетентності майбутніх учителів музики в педа-

гогічному коледжі. Автореф. дис. ... канд. пед. наук, 21.

Падалка Г. М. (2019). Художньо-методична культура викладача мистецьких дисциплін: сут-

ність, принципи саморозвитку. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі, 4, 16–21. https://doi.

org/10.28925/2518-766X.2019.4.2

Черкасов В. Ф. (2014). Теорія і методика музичної освіти . Підручник, 528.

Шпирка А.О. (2019). Методи емоційної саморегуляції у формуванні емоційної виразності майбут-

нього вокаліста. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі, 4, 84–89. https://doi.org/10.28925/2518-

766X.2019.4.12

REFERENCE

Bezemchuk Л., & Fomin В. (2020). The Formation of Future Music Art Teacher`s Methodological Competence

in the Process of Pedagogical Practice. Professional Art Education, 1(1), 43–49. https://doi.org/10.34142/27091805

.2020.1.01.07

Van Yatszyunʹ. (2018). Pedahohichni umovy formuvannya komunikatyvnoyi kulʹtury maybutnʹoho vchytelya

muzychnoho mystetstva u protsesi dyryhent·sʹko-khorovoho navchannya [Pedagogical conditions of formation

of communicative culture of the future teacher of musical art in the process of conducting and choral training].

Muzychne mystetstvo v osvitolohichnomu dyskursi, 3, 125–131. https://doi.org/10.28925/2518-766X.2018.3.125131

[in Ukrainian]

Vyshnevetsʹka M.V. (2018). Formuvannya estetychnoyi kulʹtury maybutnʹoho vchytelya muzychnoho

mystetstva yak psykholoho-pedahohichna problema [Formation of aesthetic culture of the future teacher of

musical art as a psychological and pedagogical problem]. Muzychne mystetstvo v osvitolohichnomu dyskursi, 4,

97–102. https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.14 [in Ukrainian]

Hmyrina S.V. (2019). Metody roboty studentiv nad vokalʹnymy tvoramy u klasi solʹnoho spivu[Methods of

students’ work on vocal works in the class of solo singing]. Muzychne mystetstvo v osvitolohichnomu dyskursi, 4,

77–83. https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.11 [in Ukrainian]

Davlatova T.I. (2018). Tvorchyy shlyakh M.Donetsʹ-Tesseyr (za arkhivnymy materialamy) [Creative way M.

Donets-Tesseir (according to archival materials)]. Muzychne mystetstvo v osvitolohichnomu dyskursi, 3, 89–92.

https://doi.org/10.28925/2518-766X.2018.3.8992 [in Ukrainian]

Kuzmichyova V.A. (2016). Osoblyvosti formuvannya imidzhu studentiv fakulʹtetu mystetstv narodno-

pisennoyi tvorchosti [Features of image formation of students of the faculty of arts of folk song creativity].

Pedahohika ta psykholohiya, 53, 113–118. [in Ukrainian]

Kushnir K.V. (2018). Osoblyvosti formuvannya tsinnisnykh kompetentnostey maybutnʹoho vchytelya

muzychnoho mystetstva [Features of formation of value competencies of the future teacher of musical art].

Muzychne mystetstvo v osvitolohichnomu dyskursi, 3, 25–31. https://doi.org/10.28925/2518-766X.2018.3.2531 [in

Ukrainian]

Kosinsʹka N.L. (2018). Pryntsypy ta pidkhody do formuvannya stsenichno-obraznoyi kulʹtury maybutnikh

uchyteliv muzychnoho mystetstva u protsesi vokalʹnoyi pidhotovky [Principles and approaches to the formation

of stage and image culture of future music teachers in the process of vocal training]. Muzychne mystetstvo v

osvitolohichnomu dyskursi, 3, 43–48. https://doi.org/10.28925/2518-766X.2018.3.4348 [in Ukrainian]

Tusheva V.V. (2018). Svidomistʹ yak osobystisne novoutvorennya i determinanta tsinnisnykh oriyentatsiy

maybutnʹoho pedahoha u mystetsʹkiy osviti [Consciousness as a personal neoplasm and a determinant of the

value orientations of the future teacher in art education]. Musical art in educational discourse, 3, 17–24. https://

doi.org/10.28925/2518-766X.2018.3.1724 [in Ukrainian]

Li Chunʹpen (2012). Diahnostyka rivniv formuvannya vokalʹno-khorovoyi kompetentnosti maybutnikh

uchyteliv muzyky [Diagnosis of the levels of formation of vocal and choral competence of future music teachers].

Naukovyy visnyk,1.39, 160–163. [in Ukrainian].

Mykhasʹkova M. A. (2003). Problemy formuvannya fakhovoyi kompetentnosti maybutnʹoho vchytelya

muzyky [Problems of formation of professional competence of the future music teacher]. Naukovi zapysky, 2,

17–20. [in Ukrainian]

Ovcharenko N. A. (2014). Profesiyna pidhotovka maybutnikh uchyteliv muzychnoho mystetstva do vokalʹno-

pedahohichnoyi diyalʹnosti: teoriya ta metodolohiya [Professional training of future music teachers for vocal and

pedagogical activities: theory and methodology]. Monohraya, 400. [in Ukrainian]

Poluboyaryna I. I. (2008). Formuvannya profesiynoyi kompetentnosti maybutnikh uchyteliv muzyky v

pedahohichnomu koledzhi [Formation of professional competence of future music teachers in the pedagogical

college]. Avtoref. dys. ... kand. ped. nauk, 21. [in Ukrainian]

Padalka H. M. (2019). Khudozhnʹo-metodychna kulʹtura vykladacha mystetsʹkykh dystsyplin: sutnistʹ,

pryntsypy samorozvytku [Artistic and methodical culture of a teacher of art disciplines: essence, principles of

self-developmen]. Muzychne mystetstvo v osvitolohichnomu dyskursi, 4, 16–21. https://doi.org/10.28925/2518-

766X.2019.4.2 [in Ukrainian]

Cherkasov V. F. (2014). Teoriya i metodyka muzychnoyi osvity [Theory and methods of music education].

Pidruchnyk, 528. [in Ukrainian]

Shpyrka A. O. (2019). Metody emotsiynoyi samorehulyatsiyi u formuvanni emotsiynoyi vyraznosti

maybutnʹoho vokalista [Methods of emotional self-regulation in the formation of emotional expressiveness of

the future vocalist]. Muzychne mystetstvo v osvitolohichnomu dyskursi, 4, 84–89. https://doi.org/10.28925/2518-

766X.2019.4.12 [in Ukrainian]

Professional Art Education

Volume 2 (1) 2021

Professional Art Education Volume 2 (1) 2021 Scientic Journal

The purpose of the article is to cover and theoretically substantiate the content of formation of vocal

competence of future music teachers in the class «Voice staging».

Methods & methodology. Vocal competence as a structural component of professional training, involves

the acquisition of methodological, pedagogical and vocal-performing training of students. The content, forms and

methods of formation of vocal competence of the future teacher of musical art in a class «Voice staging» are caused

by feature of specicity of professional preparation. The formation of vocal competence is especially inuenced

by the creative approach of the applicant to the educational process, which is implemented in the following areas:

conscious work on the shortcomings of sound production and high singing form; independent listening to vocal

works performed by world-famous domestic and foreign opera and chamber singers; attending city art events

(opera house, operetta theater, philharmonic hall, concert events with the participation of leading masters of

vocal art). In the process of formation of vocal competence, in voice lessons it is pedagogically expedient to use the

following methods: mastering musical-theoretical knowledge, independent work, exercises (breathing, diction,

articulation, singing), creative (performance, dramatization, illustration).

Scientic novelty. The specics of creative professional activity are revealed, which reects the quality of

the performing culture of a music teacher. It is proved that professional training combines methodical, scientic,

vocal-performing and pedagogical-organizational activity. It is established that the process of formation of

vocal competence is quite long and requires a certain sequence. It was found that it is pedagogically expedient

to use special exercises, creative tasks, focus on methods of working with different types of voices, based on

physiological and age characteristics of students, know the principles of organizing concert performances and

more. The inuence on the formation of vocal competence of the unique heritage of Ukrainian singing traditions,

the use of the best vocal methods of domestic and foreign teachers is estimated.

Conclusions. The article proves that vocal competence reects the quality of professional training, gives

the opportunity to comprehensively use the acquired knowledge, skills and abilities in further pedagogical

activities: educational, scientic, cultural, artistic, methodological. In order to improve the process of vocal

training in the classroom of voice production, students have the opportunity to consciously get acquainted with

unsurpassed masterpieces of singing, examples of vocal culture, the best traditions of world and domestic vocal

schools, combining musical and artistic-aesthetic activities.

Key words: teacher, vocal training, competence, voice staging, art, musical art

DOI 10.34142/27091805.2021.2.01.04

FORMATION OF VOCAL COMPETENCE OF FUTURE

TEACHERS OF MUSIC ART IN THE CLASS «VOICE

STAGING»

Candidate of Pedagogical Sciences, Docent,

Professor of the Department of Theory

and Methodology of Artistic Education and

Vokal-choral Training of the Teacher of

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University,

Kharkiv, Ukraine

email: 1965valentina@ukr.net

https://orcid.org/0000-0002-4449-3199

Формування вокальної компетентності майбутніх учителів

музичного мистецтва в класі «Постановка голосу»

УДК 7.012:7.023.1-037

DOI 10.34142/27091805.2021.2.01.05

РОЗРОБКА АВТОРСЬКИХ ФАКТУР ТА ЇХ ВИКОРИ-

СТАННЯ У ДИЗАЙН-ПРОЕКТУВАННІ СУЧАСНОГО

ОДЯГУ

кандидат педагогічних наук, доцен, заві-

дувач кафедри дизайну, факультету мис-

тецтв Харківського національного педаго-

гічного університету імені Г.С. Сковороди,

член спілки дизайнерів України

Харків, Україна

email: laragrig73@gmail.com

https:/orcid.org/0000-0002-8990-8861

У статті розглянуто роль авторських фактур у контексті дизайн-проектування сучасного одя-

гу; проаналізовано колекції студентів кафедри дизайну, факультету мистецтв, ХНПУ імені Г.С. Сково-

роди з точки зору інноваційної розробки фактурних поверхонь і їх використання. Результати показали,

що тема вибору поверхів матеріалу в дизайні сучасного одягу дуже актуальна і вимагає постійної ін-

новаційної розробки для отримання нових фактурних рішень. Зазначено, що у сучасному дизайні фак-

тура активно впливає на формоутворення, пластику, композицію і силует костюму, акцентує увагу

на певних ділянках поверхні виробу, підсилює природну виразність використаного матеріалу, а також є

важливою для визначення стилю. Поєднування різних фактурних поверхів дає можливість досягти різ-

номанітності рішень у підході до створення костюму та його обробки, а також підвищує естетичний

статус моделі. Визначено, що для створення фактурних поверхонь можна використовувати різні прий-

оми виготовлення, а саме: використання контрастних і нюансних поєднань фактур; випалювання на

основі витинанки; використання традиційної витинанки у поєднані з печворком; квілінг; вишивка; пер-

форація; строчки та пришивні елементи; защипи і утворення складок; розтягування, тертя, тиснення;

нанесення об’ємних малюнків та фотограми; насичення фактури об’ємними доповненнями (ворс, вузли,

букле, каміння, кисті, джгути). Аналіз способів створення авторських фактур на основі робіт студентів

кафедри дизайну ХНПУ імені Г.С. Сковороди дозволяє глибше переосмислити вплив фактурних поверхонь

для втілення дизайнерської ідеї, а саме: виразності образу, композиційного рішення, ступеня об’ємності

одягу, її маси, щільності.

Ключові слова: фактура, дизайн-проектування, костюм, матеріал, одяг, декор.

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями.

Кожен модний сезон приносить свої фактур-

ні та декоративні переваги. Безперервний пошук

нових матеріалів, фактур і малюнків є одним із

шляхів оновлення, збагачення форм одягу і аксе-

суарів у проектуванні. На сьогоднішній день при

розробці моделей одягу велика увага приділяєть-

ся фактурі текстильних полотен. Завдяки вико-

ристанню матеріалів з різною текстурою у виро-

бах з однаковою конструкцією, можна домогтися

нових візуальних ефектів, що дозволяє істотно

розширити асортимент виробів. Різноманіття

матеріалів з їх властивостями, технологій виго-

товлення та декоративних технік для їх обробки

спонукають дизайнерів до пошуку нових рішень і

дають поштовх до експериментів з формою.

Фактура в костюмі не існує сама по собі, вона

є важливою складовою художнього образу, до-

зволяє дизайнеру висловити авторську концеп-

цію, образи і асоціації у проектуванні. Слідуючи

тенденціям сучасного суспільства, дизайнери

все частіше звертають увагу на естетичне і прак-

тичне застосування фактурної поверхні. Фактура

– поверхня форми, що створює зовнішній вигляд

виробу і визначає його зоровий образ (M. Kisil,

2017).

Новим прийомом в дизайн-проектуванні є

поєднання в одному костюмі традиційних обро-

бок і авторських насичених фактурних повер-

хонь. Роботи з розробки авторських фактур та їх

специфіка тільки починають завойовувати увагу

науковців та фахівців галузі дизайну одягу.

Аналіз основних досліджень і публікацій. У

сучасній літературі з’являється усе більше статей,

публікацій, які так чи інакше охоплюють тему

стосовно застосування тих чи інших термінів

з галузі текстильного дизайну. Так, дослідники

Professional Art Education