20 21

Professional Art Education Volume 2 (1) 2021 Scientic Journal

УДК 378:655.53

DOI 10.34142/27091805.2021.2.01.03

ФАХОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК ГОЛОВНИЙ

ЧИННИК ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ

З ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНУ

аспірант кафедри початкової

професійної

освіти ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

Чанчуньський університет науки і техніки

(коледж оптичної та електронної інформації)

Чанчунь, КНР

email: 673990721@qq.com

https://orcid.org/0000-0002-3689-8006

У статті висвітлені окремі аспекти щодо професійної підготовки майбутніх графічних дизай-

нерів. Проаналізовано категоріально-понятійний апарат проблемного поля дослідження. Визначено

організаційно-методичні умови професійної підготовки майбутніх дизайнерів. Вказано на інтеграційні

можливості загально-художніх та професійно орієнтованих знань у формуванні цілісної системи вмінь

майбутніх графічних дизайнерів. Обґрунтовано роль творчо-компетентнісного підходу в дизайн-освіті,

з його інтегральною характеристикою, що сприяє активізації творчості, вирішенні творчих завдань, до-

помагає у професійній підготовці майбутніх фахівців з графічного дизайну. Визначено, що фахова компе-

тентність формує індивідуальний аспект готовності майбутнього графічного дизайнера до професійно-

го розвитку та визначається рівнем отриманих фахових знань, умінь і навичок. Навчальна діяльність,

яка являє собою процес засвоєння цих знань, формування навичок (прийомів) і умінь (способів придбання і

використання знань) впливає на опрацювання та продукування сучасних методик, які застосовуються до

професійної підготовки графічного дизайнера. У процесі дослідження виокремлено єдність теоретичної і

практичної готовності до здійснення творчої діяльності. Визначені програмні компетентності які сту-

денти набувають у процесі професійної підготовки. Зокрема, з’ясовано, що багаторівневе застосування

візуальної комунікації відноситься до спеціальної професійної підготовки, а загально-художній аспект

навчання графічного дизайнера є необхідним компонентом цілісної системи його професійної освіти і

формує основу фундаментальних знань фахівця.

Ключові слова: візуальна комунікація, графічний дизайнер, компетентнісний підхід, проєктна

діяльність, майбутній фахівець

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями.

Сучасні тенденції та особливості розвит-

ку вищої освіти пов’язані з макропроцесами

реформування, які обумовлені з одного боку

важливими протиріччями між вимогами висо-

котехнологічної, цифрової промисловості до ви-

пускників-дизайнерів вищих закладів освіти, а з

іншого боку традиційними методами підготовки

майбутніх фахівців, у тому числі з графічного ди-

зайну. У педагогічній науці, актуалізується потре-

ба в переосмисленні підходів до модернізації си-

стеми підготовки фахівців з графічного дизайну

для швидкого адаптування у сучасній проєктній

діяльності.

Модерні виклики в Інтернет та медіапро-

сторі вимагають удосконалення педагогічних

умов у навчанні майбутніх дизайнерів, а також

створення у вищих освітніх закладах професій-

но-орієнтованого інформаційно-освітнього сере-

довища й адекватних йому педагогічних умов,

спрямованих на вдосконалення процесу фахової

підготовки студентів графічного дизайну, підви-

щення якості та ефективності у набутті ними си-

стемних знань з теорії та практики проєктного

мистецтва, професійних навичок аналітично-об-

разного мислення, розвитку їхніх пізнаваль-

но-професійних потреб та інтересів, творчого

креативного мислення, опанування методиками

проєктування тощо.

Професійно-орієнтовані педагогічні умови

в Україні регламентуються системою стандартів

вищої освіти, передусім: державним та галузевим

стандартом вищої освіти, а також Концепцією

розвитку національного дизайну. Ці стандарти

забезпечують формування змісту дизайн-освіти

з позиції компетентнісного підходу, рівень про-

фесійної підготовки майбутніх дизайнерів, дають

змогу випускнику вищого закладу освіти викону-

вати професійні завдання, що визначаються ви-

могами у сфері науки і культури.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Аналіз наукових праць довів, що проблема під-

готовки майбутніх фахівців з графічного дизай-

ну в вищих закладах освіти не була предметом

комплексного наукового аналізу. Окремо й по-

біжно питаннями професійної підготовки фахів-

ців графічного дизайну займалися Є. Антонович

(2009), В. Биков, В. Даниленко, В. Косів, З. Макар,

В. Сидоренко, А. Устинов. Загальні проблеми ди-

зайн-освіти розкриті в працях Т. Паньок (2016;

2020), В. Прусак, І. Рижової, Ю. Срібної, О. Фурси,

С. Хан-Магомедовим.

У дослідженнях Н. Бібік (2004), Т. Висікайло,

Г. Єрмоленко (2008), Л. Масол (2006), А. Хуторсько-

го значна увага приділяється структурним ком-

понентам професійної компетентності фахівців

мистецьких спеціальностей, критеріям (аксіоло-

гічним, когнітивним, практичним), обсягу худож-

ньо-педагогічних знань і умінь, проте формуван-

ню фахової компетентності майбутніх фахівців

з графічного дизайну не надано належної уваги.

Водночас О. Гладун (2019) розглядає професійну

компетентність майбутнього фахівця-дизайне-

ра з точки зору його можливості перероблюва-

ти значний потік візуальної інформації у новий

творчий продукт (О. Hladun, 2019, с. 65). Цінними

для нашого дослідження виявились і наукові пра-

ці Цзя Яочен (2017), у яких надано увагу пробле-

мам узагальнення концептуальних засад та ро-

звитку творчого потенціалу майбутніх фахівців

з графічного дизайну у професійній підготовці, а

також здійснено їхній теоретичний аналіз (Яочен

Цзя, 2017, с. 125).

Проте малодослідженими залишаються пи-

тання формування професійної підготовки май-

бутніх фахівців з графічного дизайну під час їх-

нього навчання у вищих закладах освіти, мало

надано уваги застосуванню компетентнісного

підходу. У той самий час аналіз наукових публіка-

цій показав, що більшість досліджень науковців

зосереджено на загальній підготовці майбутніх

фахівців і не відповідає сучасним уявленням про

необхідний рівень професійних компетентностей

фахівців з графічного дизайну, що здатні конкуру-

вати на світовому ринку праці.

Формулювання цілей та завдань статті.

Мета дослідження полягає в науковому обґрун-

туванні творчо-компетентнісного підходу щодо

процесу професійної підготовки майбутніх

фахівців з графічного дизайну у вищих закладах

освіти. Завдання – з’ясувати сутнісні характери-

стики професійної підготовки майбутніх фахівців

з графічного дизайну.

Виклад основного матеріалу. Освіта ХХІ

століття починає більше орієнтуватися на

комп’ютерні технології, на впровадження інтен-

сивних і новітніх технічних засобів навчання, на

формування соціально значущих компетентно-

стей, які відповідають змісту та динаміці соціаль-

но-економічних перетворень, що відбуваються в

умовах глобалізації всіх суспільних процесів.

Концептуальні засади нашого дослідження

базуються на положенні, що на сучасному етапі

професійна підготовка студентів дизайнерських

спеціальностей у вищих закладах освіти об’єк-

тивно потребує оновлення її структури, змісту,

форм і методів шляхом забезпечення творчо-ак-

тивізуючої спрямованості з обов’язковим ураху-

ванням фундаментальних положень теорії твор-

чості, професійної компетентності майбутніх

фахівців графічного дизайну та формування у них

знань, умінь, навичок, щодо візуальної комуніка-

ції, мови графічного знаку, психології сприйнят-

тя арт-об’єктів. Сьогодні особливо затребуваний

такий вид проєктної діяльності, як графічний ди-

зайн, що активно розвивається, використовуючи

у своїх технологіях останні досягнення багатьох

галузей науки та дозволяє виробити у майбутніх

фахівців комплекс компетенцій, ціннісних орієн-

тирів, необхідних для успішної творчої самореалі-

зації.

Графічний дизайн як термін часто застосову-

ють при позначенні як самого процесу проєктної

діяльності за допомогою якого створюється ко-

мунікація, так і при позначенні продукції (резуль-

татів), які були отримані після закінчення роботи.

Саме на розвиток творчого й креативного пошуку

вироблення дизайн-продукції та її продукування

орієнтована професійна підготовка графічних ди-

зайнерів у ВЗО.

Визначаючи поняття графічного дизайнера,

зазначимо що це є фахівець у галузі проєктуван-

ня предметного світу, формотворення виробів,

необхідних для життєдіяльності людини, який

озброєний сумою різноманітних знань, здатний

у конкретному матеріальному об’єкті повноцінно

реалізувати свої уявлення про соціальні потреби

суспільства (В. Прусак, 2006, с. 8).

Розвиток у майбутніх графічних дизайнерів

здібностей сприймання психофізіологічних вла-

стивостей арт-об’єктів (колір, форма, емблема-

тика, фіксація уваги на візуальній комунікації

тощо), за допомогою яких формується здатність

впливати на споживача є однією зі складових

професійної підготовки. Проте, крім візуального

образу, графічний дизайнер повинен ще врахову-

вати різноманітні засоби маркетингових та куль-

турних комунікацій.

Завдяки своїм арт-можливостям та візуаль-

ній комунікації графічний дизайн стає все більш

популярною професією, тож соціальне замовлен-

ня у цій сфері вимагає розроблення принципово

Volume 2 (1) 2021

Professional Art Education

нових науково-методичних концепцій. Це ви-

являється передусім у спрямуванні такої компе-

тентністної підготовки студентів яка дозволяє їм

інтегруватися до міжнародного ринку праці, бути

конкурентноздатними.

Викладання графічного дизайну у вищих

закладах освіти в Україні базується на пошуку

універсальних інтерпретаційних парадигм, а та-

кож інноваційних підходів до теорії і практики

компетентнісного підходу в дизайн-освіті, що

сприяє формуванню у них мобільності, викри-

сталізовує здатність управляти потоками інно-

ваційної інформації, допомагає творчо й активно

співпрацювати у команді, навчатись упродовж

життя.

Компетентністна підготовка, як цілісне ут-

ворення в дизайн-освіті, включає безліч компо-

нентів: індивідуальний аспект (особистісні, твор-

чі можливості студента), мотиваційний аспект (її

організованість, активність і стійкість у вирішен-

ня проблем, особистісний стимул до здійснення

творчої діяльності, бажання дійти до якісного ре-

зультату), когнітивно-операційний аспект (прак-

тична підготовленість до майбутньої діяльності)

тощо. Таким чином, компетентністна підготовка

постає як складний синтез когнітивного, наоч-

но-практичного і особистісного досвіду студента

(Пічкур, М., Сотська, & Побірченко, О., 2017).

Фахову компетентність спеціаліста з

графічного дизайну можна поділити на: загаль-

нокультурну (ціннісно-орієнтаційні, худож-

ньо-світоглядні, культуротворчі); спеціальну

або художньо-естетичну (мистецький тезаурус,

естетичний досвід, художньо-творчі здібності, ху-

дожньо-образне мислення, естетичне ставлення);

функціональну: предметну (живописна, графічна,

проєктна) і міжпредметну – галузеві (художньо-е-

стетичні) та міжгалузеві (художньо-гуманітарні).

Для розвитку творчого фаху майбутніх фахів-

ців важливого значення мають такі групи компе-

тенцій як:

– інформаційно-пізнавальні

а) здатність до пошуку та оперування худож-

ньою інформацією;

б) саморегуляційні (уміння організувати та

контролювати власну художню діяльність, здат-

ність до самовдосконалення шляхом мистецької

самоосвіти та самовиховання);

– соціальні та комунікативні

– а) здатність до спілкування з приводу ми-

стецтва, естетичних цінностей);

б) соціально-практичні (здатність до спі-

впраці у сфері мистецтва, до роботи в команді)

(Л. Масол, 2006, с. 24–27).

Єдність теоретичної і практичної готовності

до здійснення творчої діяльності вимагає володін-

ня на високому професійному рівні спеціальними

дисциплінами, такими як: рисунок, кольорозна-

вство, композиція, графічні технології, художнє

проєктування, об’ємне моделювання, а також

здатності до ефективного використання комп’ю-

терних технологій та медіаресурсів. Цей підхід

дозволяє сформувати поліхудожню компетент-

ність фахівця з графічного дизайну, визначаючи

її як професійну інтегративну якість особистості,

що включає комплекс знань про психологію ху-

дожньої творчості, взаємодію образотворчого ми-

стецтва з інтегрованими комп’ютерними програ-

мами, уміння переносити художній образ у іншу

модальність, застосувати досвід проєктної діяль-

ності, яка інтегрується через зіставлення худож-

ніх ідей, виражально-зображувальних засобів у

когнітивному, ціннісно-мотиваційному, опера-

ційно-діяльнісному та особистісно-творчому ком-

понентах (Г. Єрмоленко, 2008, с. 45–51).

Зазначимо, що в структуру готовності

графічного дизайнера до професійної діяльності

входить: методологічний (гуманістичний, куль-

турологічний, креативний) та педагогічний

(когнітивний, операційно-діяльнісний, особистіс-

ний) компоненти, а також творчо-компетентніс-

ний підхід з його інтегральною характеристикою,

що сприяє полімодальному сприйняттю творчої

діяльності (візуальна, аудіальна, кінестетична),

допомагає у вираженні емоційно-ціннісного став-

лення до поліхудожньої діяльності та її рефлексії,

до оволодіння методикою дослідницької роботи,

що дозволяє якісно вирішувати творчі завдання.

Завдяки компетентнісному підходу особистість

здатна застосовувати свої здібності, набуті знан-

ня, уміння, навички, ціннісне ставлення та досвід

у практичній діяльності. Виходячи з цього компе-

тентністний підхід у навчанні «виводить універ-

сальний метарівень, що в інтегрованому вигляді

представляє освітні результати, які досягаються

не лише засобами освіти, але й соціальної взає-

модією в міжособистісному й інституційному

культурному контексті» (Н. Бібік, 2004, с. 47).

Тож відповідно до програмних компетентно-

стей студенти набувають здатності розв’язувати

спеціалізовані завдання та практичні проблеми

у галузі дизайну, виявляти структурні й функ-

ціональні зв’язки на основі комплексного худож-

ньо-проєктного підходу. А саме:

1. Здатність вчитися й оволодівати сучас-

ними знаннями у галузі нових інформаційних та

комунікативних технологій та застосовувати їх у

професійній дизайн-діяльності.

2. Здатність до пошуку нової інформації, її

обробки та аналізу для створення творчого креа-

тивного продукту.

3. Здатність використовувати базові знання

про стан і проблеми розвитку графічного дизайну

сучасного світу й України зокрема, зберігати ста-

більність діяльності та смислових орієнтацій.

4. Здатність розвивати дизайн-культуру в су-

спільстві, його національну своєрідність та муль-

тикультурність.

5. Здатність виходити за межі стереотипних

асоціацій та застосовувати методику проєктуван-

ня дизайн-об’єктів.

6. Здатність володіти прийомами формоут-

ворення, макетування і моделювання об’єктів ди-

зайну для вироблення нового творчого продукту

7. Здатність оперувати навичками користу-

вання сучасних комп’ютерних програм для ство-

рення об’єктів дизайну.

При навчанні графічному дизайну об’єд-

нуючою складовою в роботі є багаторівневе за-

стосування візуальної комунікації, що дозволяє

комбінувати різні символи, зображення, а також

методи різних фахових дисциплін (малюнок, ко-

льорознавство, композиція, комп’ютерна графіка

тощо) з метою формування візуального образу ди-

зайнерських ідей.

Розуміння художньо-педагогічних процесів у

дизайн-освіті та їх біфуркація дає змогу визначити

співвідношення між образотворчим мистецтвом

і дизайном та можливостями, що відкриваються

завдяки їхньому розвитку та застосуванням їх у

педагогічну діяльність.

Природнім має бути розуміння того, що ма-

люнок, живопис, композиція як художні форми,

що постійно взаємодіють один з одним, являють

собою засоби пізнання, є виразниками почуття і

використовуються для відображення довкілля. У

цьому зв’язку можна підкреслити, що майбутній

графічний дизайнер, який вивчає образотвор-

чі дисципліни може відобразити навколишню

дійсність у відповідності з власним візуальним

сприйняттям і передати мовою образотворчості

своє розуміння світобудови, по-своєму його інтер-

претувати.

У сучасних умовах викладання дизайну на

художньо-графічних факультетах переживає но-

вий етап пошуку напрямків та універсальних

інтерпретаційних парадигм. Особливо швидко

розвивається художньо-технічне проєктування,

головним завданням якого є створення графічних

об’єктів, розроблення фірмового стилю, логотипу,

брендбуку, дизайн-пакування тощо (Т. Паньок,

2016, с. 420).

Творчий аспект згідно з яким викладання

графічного дизайну спрямовується на засвоєння,

збереження, поширення мистецьких творів, го-

товність до участі в їх творенні, диктує необхід-

ність виокремлення специфіки підготовки май-

бутніх фахівців. Базовими курсами, що формують

творче мислення фахівців з графічного дизайну і

визначають їхню подальшу спеціалізацію є «Ком-

позиція», «Робота в матеріалі», «Рисунок», «Ти-

пографіка», «Колористика», «Графічні техніки»

тощо.

Засади творчого рисунка, знання авторських

графічних матеріалів, знання основ проєктної

діяльності, спеціальні знання в області графічно-

го дизайну: робота зі шрифтами та їх компонуван-

ня із зображенням, знання програм 3D-моделю-

вання, володіння професійним ПО: для офсетної

поліграфії – Adobe Photoshop (робота з растро-

вими зображеннями), Adobe Illustrator (робота

з векторними зображеннями), Adobe InDesign і

QuarkXPress (верстання сторінок); для зовнішньої

реклами і трафаретного друку: Corel Draw і твор-

чий композиційний пошук на основі життєвих

спостережень стають основними принципами

підготовки фахівців з графічного дизайну. Для

цього використовуються різноманітні методики,

педагогічні підходи (розвиток самостійного мис-

лення, збільшення арсеналу засобів пізнавальної

діяльності, індивідуалізація і диференціація на-

вчання) з метою формування розуміння суті ві-

зуальної комунікації та розвитку творчої уяви у

студентів.

Виділяючи найбільш важливі принципи

викладання фахових дисциплін, а саме: індивіду-

альний підхід до студентів, наочність, системність

і послідовність у розв’язанні навчальних завдань,

слід зазначити, що, вони утворюють чітку педа-

гогічну систему підготовки фахівців. Суттєвою пе-

ревагою якої є формування особистості, що усві-

домлює свою креативність, творчі можливості,

міцні академічні знання, що отримані за період

навчання. Важливу роль у професійній підготов-

ці дизайнера-графіка грає мотиваційний момент,

а саме створення нової візуально-комунікативної

якості, що досягається формуванням моделі ро-

звитку графічного дизайну.

Висновки. Отже, питання підготовки фахів-

ців з графічного дизайну потребують система-

тичного й обґрунтованого висвітлення. Знання,

які має набути майбутній графічний дизайнер у

процесі фахової підготовки, включають такі скла-

дові: загальнотеоретичну (вивчення теоретичних

дисциплін гуманітарного, історико-культурного,

соціально-психологічного змісту); загально-ху-

дожню (опанування методиками і техніками

зображення, знання авторських графічних ма-

теріалів) професійно-орієнтовану (знання основ

проєктної діяльності, спеціальні знання в області

графічного дизайн, програм 3D-моделювання, ре-

алізація проєктів у матеріалі); організаційно-тех-

нічну (систематизація, використання інформації,

проведення дослідницької діяльності).

Professional Art Education Volume 2 (1) 2021 Scientic Journal

Volume 2 (1) 2021

Professional Art Education

Структура готовності графічного дизайнера

до професійної діяльності визначається: методо-

логічними (гуманістичний, культурологічний,

креативний) та педагогічними (когнітивний, опе-

раційно-діяльнісний, особистісний) компонента-

ми, а також творчо-компетентнісним підходом з

його інтегральною характеристикою (візуальна,

аудіальна, кінестетична).

Вважаємо, що творчо-компетентнісний під-

хід та його інтеграція в загально-художні і про-

фесійно-спеціалізовані знання під час підготовки

майбутніх графічних дизайнерів, забезпечує його

системою фундаментальних знань, формує есте-

тичні смаки та професійну компетентність.

Перспективи подальших розвідок убачає-

мо в розробці та експериментальній перевірці

форм і методів підготовки майбутніх учителів

і вихователів до професійної діяльності в умо-

вах етнокультурного різноманіття сучасного су-

спільства, спрямованих на розвиток особистіс-

ного складника, який вважаємо визначальним у

структурі досліджуваної готовності.

24 25

Professional Art Education Volume 2 (1) 2021 Scientic Journal

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Crow D. (2006). Left to Right: Thе Cultural Shift from Words to Pictures. Lausanne: AVA Publishing SA. https://

www.bloomsbury.com/us/left-to-right-the-cultural-shift-from-words-to-pictures-9782940373369/

Hladun, О. (2019). The preparation model of a future teacher for the upbringing of teenagers with a low

status in the student team. Scientic Issues of Vinnytsia State M. Kotsyubynskyi Pedagogical University. Section:

Pedagogics and Psychology, 216(58), 63–68. https://doi.org/10.31652/2415-7872-2019-58-63-68

Meggs B. P., Purvis A. W. (2012). Meggs History of Graphic Design. 5th ed. New Jersey: John Wiley & Sons.

https://www.thalia.de/images-adb/ea/96/ea96aec2-6c22-4844-a8b2-bc6b7320f86a.pdf

Muller M. G. (2003). Basic of Visual Communication. Approaches and Mathoda for Analysis. Konstanz. https://

killervisualstrategies.com/blog/basics-of-visual-communication-marketing-strategies.html

Panyok, T. V. (2020). Historical-cultural and lighting context of artistic education in Ukraine in the beginning

of the 20th century. International journal of conservation science. Romania. 11. 945–952. http://ijcs.ro/public/IJCS-

20-69_Panyok.pdf

Wegerif, R. (2010). Mind Expanding. Teaching for thinking and creativity in primary education. Glasgow:

Open University. https://www.researchgate.net/publication/236950584_Mind_Expanding_Teaching_for_

Thinking_and_Creativity_in_Primary_Education/stats

Zheng Min. (2014). Analysis of the importance of graphic design in the process of brand building. Grand View

of Fine Arts, (4), 110.

Антонович, Є. А. (2009). Проблеми теорії та методології дизайну. Педагогіка вищої та середньої шко-

ли. 26. 21–22. http://oaji.net/articles/2014/690-1396516170.pdf

Бібік, Н. М. (2004). Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування. Компетентнісний

підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. Київ : КІС, 45-50. https://scholar.google.

com/scholar?cluster=18024994945046522939&hl=en&inst=8697446408056752236&oi=scholarr

Ермоленко Г. Ю. (2008) Основные направления формирования полихудожественной компетентно-

сти будущих учителей искусства. Синтез в русской и мировой художественной культуре, 45–51. https://

static.freereferats.ru/_avtoreferats/01004893335.pdf

Масол, Л. (2014). Впровадження компетентнісного підходу до змісту загальної мистецької освіти:

аналіз державних стандартів. Мистецтво та освіта. № 4., 2–8. http://nbuv.gov.ua/UJRN/mtao_2014_4_2

Паньок Т. В. (2016) Розвиток вищої художньо-педагогічної освіти в Україні у ХХ столітті. Харків : Опе-

ративна поліграфія ФОБ Здоровий Я. А. http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/3863

Пічкур, М., Сотська, Г., Семенова, О., Музимка , О., Побірченко, О. (2017). Професійна підготовка май-

бутнього вчителя образотворчого мистецтва : теоретичний аспект : колективна монографія. Харків:

«Пром-Арт». https://dspace.udpu.edu.ua/bitstream/6789/8391/1/MONOGRAFIJA%20OM.pdf

Прусак В. Ф. (2006) Організаційно-педагогічні засади підготовки майбутніх дизайнерів у вищих на-

вчальних закладах України (автореферат … канд. пед. наук). Вінницький державний педагогічний універси-

тет імені Михайла Коцюбинського, Вінніца http://www.disslib.org/orhanizatsiyno-pedahohichni-zasady-

pidhotovky-majbutnikh-dyzajneriv-u-vyshchykh.html

Яочен, Цзя. (2017). Моделювання процесу розвитку креативного потенціалу майбутніх дизайнерів у

професійній підготовці. Молодь і ринок. №1, 123–126. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mir_2017_1_28

Дата надходження рукопису 21.02.2020

REFERENCE

Crow D. (2006). Left to Right: Thе Cultural Shift from Words to Pictures. Lausanne: AVA Publishing SA. https://

www.bloomsbury.com/us/left-to-right-the-cultural-shift-from-words-to-pictures-9782940373369/ [in English]

Hladun, О. (2019). The preparation model of a future teacher for the upbringing of teenagers with a low

status in the student team. Scientic Issues of Vinnytsia State M. Kotsyubynskyi Pedagogical University. Section:

Pedagogics and Psychology, 216(58), 63–68. https://doi.org/10.31652/2415-7872-2019-58-63-68 [in English]

Meggs B. P., Purvis A. W. (2012). Meggs History of Graphic Design. 5th ed. New Jersey: John Wiley & Sons.

https://www.thalia.de/images-adb/ea/96/ea96aec2-6c22-4844-a8b2-bc6b7320f86a.pdf [in English]

Muller M. G. (2003). Basic of Visual Communication. Approaches and Mathoda for Analysis. Konstanz. https://

killervisualstrategies.com/blog/basics-of-visual-communication-marketing-strategies.html [in English]

Panyok, T. V. (2020). Historical-cultural and lighting context of artistic education in Ukraine in the beginning

of the 20th century. International journal of conservation science. Romania. 11. 945–952. http://ijcs.ro/public/IJCS-

20-69_Panyok.pdf [in English]

Wegerif, R. (2010). Mind Expanding. Teaching for thinking and creativity in primary education. Glasgow:

Open University. https://www.researchgate.net/publication/236950584_Mind_Expanding_Teaching_for_

Thinking_and_Creativity_in_Primary_Education/stats [in English]

Zheng Min. (2014). Analysis of the importance of graphic design in the process of brand building. Grand View

of Fine Arts, (4), 110. [in English]

Panyok, T. V. (2020). Historical-cultural and lighting context of artistic education in Ukraine in the beginning

of the 20th century. International journal of conservation science. Romania. 11. 945–952. http://ijcs.ro/public/IJCS-

20-69_Panyok.pdf [in English]

Antonovych, YE. A. (2009). Problemy teoriyi ta metodolohiyi dyzaynu. Pedahohika vyshchoyi ta serednʹoyi

shkoly [Problems of design theory and methodology. Higher and secondary school pedagogy]. 26. 21–22. http://

oaji.net/articles/2014/690-1396516170.pdf [in Ukrainian]

Bibik, N. M. (2004). Kompetentnyy pidkhid: reeksyvnyy analiz zastosuvannya [Competence approach:

reexive analysis of application]. Kompetentnyy pidkhid u suchasniy osviti: svitovyy dosvid ta ukrayinsʹki

perspektyvy. Kyyiv: KIS, 45-50. https://scholar.google.com/scholar?cluster=18024994945046522939&hl=uk&in

st=8697446408056752236&oi=scholarr [in Ukrainian]

Yermolenko G. YU. (2008) Osnovnyye napravleniya formirovaniya polikhudozhestvennoy kompetentnosti

budushchikh uchiteley iskusstva [The main directions of the formation of polyartic competence of future

teachers of Art]. Sintez v russkoy i mirovoy khudozhestvennoy kul’ture, 45–51. https://static.freereferats.ru/_

avtoreferats/01004893335.pdf [in Ukrainian]

Masol, L. (2014). Vprovadzhennya kompetentnoho pidkhodu do zmistu zahalʹnoyi mystetsʹkoyi osvity: analiz

derzhavnykh standartiv [Introduction of a competency-based approach to the content of general art education:

an analysis of state standards]. Mystetstvo ta osvita. № 4., 2–8. http://nbuv.gov.ua/UJRN/mtao_2014_4_2 [in

Ukrainian]

Panʹok T. V. (2016) Rozvytok vyshchoyi khudozhnʹo-pedahohichnoyi osvity v Ukrayini u XX stolitti

[Development of higher art and pedagogical education in Ukraine in the twentieth century]. Kharkiv: Operatyvna

polihraya FOB Zdorovyy. http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/3863 [in Ukrainian]

Pichkur, M., Sot·sʹka, H., Semenova, O., Muzymka, O., Pobirchenko, O. (2017). Profesiyna pidhotovka

maybutnʹoho vchytelya obrazotvorchoho mystetstva: teoretychnyy aspekt: kolektyvna monohraya [Professional

training of future teachers of ne arts: theoretical aspect: collective monograph]. Kharkiv: «Prom-Art». https://

dspace.udpu.edu.ua/bitstream/6789/8391/1/MONOGRAFIJA%20OM.pdf [in Ukrainian]

Prusak V. F. (2006) Orhanizatsiyno-pedahohichni zasady pidhotovky maybutnikh dyzayneriv u vyshchykh

navchalʹnykh zakladakh Ukrayiny (avtoreferat… kand. Ped. Nauk) [Organizational and pedagogical principles

of training future designers in higher educational institutions of Ukraine (abstract… Candidate of Pedagogical

Sciences)]. Vinnytsʹkyy derzhavnyy pedahohichnyy universytet imeni Mykhayla Kotsyubynsʹkoho, Vinnitsa. http://

www.disslib.org/orhanizatsiyno-pedahohichni-zasady-pidhotovky-majbutnikh-dyzajneriv-u-vyshchykh.

html [in Ukrainian]

Yaochen, Tszya. (2017). Modelyuvannya protsesu rozvytku tvorchoho potentsialu maybutnikh dyzayneriv u

profesiyniy pidhotovtsi [Modeling the process of developing the creative potential of future designers in training].

Molodʹ i rynok. №1, 123–126. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mir_2017_1_28 [in Ukrainian]

Volume 2 (1) 2021

Professional Art Education

The purpose of the article is to cover some aspects of professional training of future graphic

designers.

Methodology. The structure of the graphic designer’s readiness for professional activity

is determined by: methodological (humanistic, cultural, creative) and pedagogical (cognitive,

operational, personal) components, as well as creative and competence approach with its integral

characteristics (visual, audio, kinesthetic). Highlighting the most important principles of teaching

professional disciplines, namely: individual approach to students, clarity, system and consistency in

solving educational tasks, it should be noted that they form a clear pedagogical system of training. A

signicant advantage of such a system is the formation of an individual who is aware of their creativity,

creative potential, strong academic knowledge that was acquired during the study period.

Scientic novelty. The organizational and methodological conditions of professional training

of future designers are determined. The integration possibilities of general artistic and professionally

oriented knowledge in the formation of a holistic system of skills of future graphic designers are

pointed out.

The role of the creative-competence approach in design education is substantiated along with its

integral characteristic, which promotes the activation of creativity, the solution of creative tasks, helps

in the professional training of future specialists in graphic design.

Results. It is determined that professional competence forms an individual aspect of the future

graphic designer’s readiness for professional development and is determined by the level of acquired

professional knowledge, skills and abilities. Educational activities, which compose the process of

acquiring this knowledge, the formation of skills (techniques) and abilities (methods of acquiring and

using knowledge) affect the development and production of modern techniques used in the training

of graphic designers. Understanding of artistic and pedagogical processes in design education and

its bifurcation makes it possible to determine the relationship between ne arts and design and the

opportunities that open up due to their development and their application in teaching.

In modern conditions, teaching design at art and graphic faculties is experiencing a new stage

of nding directions and universal interpretive paradigms. Artistic and technical design is developing

especially fast, the main task of which is the creation of graphic objects, development of corporate

style, logo, brand book, packaging design, etc. The creative aspect according to which the teaching of

graphic design is aimed at the assimilation, preservation, dissemination of works of art, readiness to

participate in their creation, dictates the need to highlight the specics of training future professionals.

An important role in the professional training of a graphic designer is played by the aspect of

motivation, namely the creation of a new visual and communicative quality, which is achieved by

forming a model of graphic design development. In the process of research the unity of theoretical and

practical readiness for creative activity is singled out.

DOI 10.34142/27091805.2021.2.01.03

PROFESSIONAL COMPETENCE AS THE MAIN

FACTOR OF TRAINING FUTURE SPECIALISTS IN

GRAPHIC DESIGN

Post-graduate student of the department of

Primary and Professional Education of

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University.

Changchun University of Science and

Technology.

Changchun, China

e-mail:673990721@qq.com

https://orcid.org/0000-0002-3689-8006

Фахова компетентність як головний чинник підготовки майбутніх

фахівців з графічного дизайну

Professional Art Education Volume 2 (1) 2021 Scientic Journal

Volume 2 (1) 2021

Conclusions. The program competencies that students acquire in the process of professional

training are dened. In particular, it was found that the multilevel application of visual communication

refers to special training, and the general artistic aspect of training a graphic designer is a necessary

component of a holistic system of their professional education and it forms the basis of fundamental

knowledge of the specialist. The knowledge that the future graphic designer must acquire in the process

of professional training includes the following components: general theoretical component (study of

theoretical disciplines of humanities, historical and cultural, socio-psychological content); general art

component (mastering the methods and techniques of image, knowledge of author’s graphic materials)

professionally-oriented component (knowledge of the basics of project activities, special knowledge in

the eld of graphic design, 3D-modeling programs, implementation of projects using the material);

organizational and technical component (systematization, use of information, research activities).

Key words: visual communication, graphic designer, competence approach, project activity,

future specialist

Professional Art Education