Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями.

Сучасні дослідження в галузі музично-педа-

гогічної освіти вже мають достатньо праць в яких

УДК [378.147:78]:044.22

DOI 10.34142/27091805.2021.2.01.02

Метою статті є дослідження формування у майбутніх учителів музичного мистецтва інтегра-

ційно-педагогічних умінь та визначення ефективних форм їх професійної підготовки. В контексті дослід-

ження використовувались методи теоретичного аналізу наукової та педагогічної літератури, емпіричні,

методи конструювання змісту музичної освіти. У ході дослідження теоретично обґрунтовано сутність

інтеграційно-педагогічних умінь у контексті вирішення питань професійної підготовки майбутнього

вчителя музичного мистецтва за принципом міждисциплінарної інтеграції. Визначено, що проектуван-

ня освітніх програм для студентів за спеціальністю 014 Середня освіта (Музичне мистецтво) орієнтує

здобувачів як першого бакалаврського рівня, так і другого магістерського рівня на формування особливого

інтеграційно-педагогічного уміння. Доведено, що такий тип уміння є пріоритетним для опанування мі-

ждисциплінарного експрес курсу, де інтеграційно-педагогічне ядро є складовим дидактично-творчого мо-

дулю інтегрованого змісту уроку з мистецтва. Запропоновано структурування змісту курсу на підставі

інтеграційних зв’язків між дисциплінами циклу загальної підготовки і курсами професійної підготовки

«Методика викладання дисциплін кваліфікації» та «Практикум за кваліфікацією». Міждисциплінарний

експрес курс висвітлює коло питань, пов’язаних із спеціальністю «Вчитель музичного мистецтва», «Вчи-

тель інтегрованого курсу мистецтво». Наведено варіант схеми його структурно-тематичного змісту

з переліком розділів і тем дисциплін кваліфікації «Музична педагогіка». Виділено етапність формування

інтеграційно-педагогічних умінь: пізнавально-розвивальний, репродуктивно-творчий, самостійно-твор-

чий. Представлено структурно-тематичну схему інтеграційних зв’язків міжпредметного експрес кур-

су для магістрів «Інтеграція мистецтва в ЗОШ», яка орієнтована на здобувачів вищої освіти з різним

рівнем музичної підготовки і напрямів кваліфікаційних уподобань. Результати дослідження показали

ефективність практичної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва з формування інте-

граційно-педагогічних умінь через врахування трьох змістових ліній – «Сутність інтеграції в мистецькій

освіті», «Концептуальні основи методики інтегрованого курсу «Мистецтво»» та «Художньо-педагогічні

технології в музичній освіті».

Ключові слова: вчитель музичного мистецтва, інтеграційно-педагогічні уміння, магістратура,

інтеграційний міждисциплінарний експрес курс.

окреслено методи і зміст підготовки майбутніх

учителів музичного мистецтва в процесі здобу-

вання першого бакалаврського рівня спеціаль-

ності 014 Середня освіта (Музичне мистецтво).

Professional Art Education Volume 2 (1) 2021 Scientic Journal

Водночас, на нашу думку, в умовах магістратури

обмаль часу не дозволяє здобувачам набути ком-

плекс теоретико-методологічних знань для якіс-

ної реалізації у самостійній професійній діяль-

ності. Для студентів даного напряму здатність

до адаптації та дій у новій ситуації, що характе-

ризується невизначеністю умов і вимог, спромож-

ність гнучко змінювати поведінкові стратегії для

забезпечення ефективної діяльності стають го-

ловним орієнтиром навчання в магістратурі.

Оновлення змісту музичної освіти вимагає

від майбутнього вчителя музичного мистецтва

сформованого інтеграційно-педагогічного умін-

ня, яке пов’язане з опануванням навчальних дис-

циплін циклу загальної та професійної підготов-

ки на принципі міждисциплінарної інтеграції.

Міждисциплінарний підхід в музично-педаго-

гічній освіті продукує комплексність формуван-

ня інтегровано-педагогічних умінь майбутнього

вчителя музичного мистецтва.

В умовах дистанційної, змішаної форм на-

вчання слід приділити увагу розробки засад для

формування інтеграційно-педагогічних умінь у

вигляді міждисциплінарних експрес курсів, які б

забезпечували злагодженість та синхронність пе-

дагогічних дій здобувачів магістрантів відповідно

сучасних умов здобування різних освітніх рівнів.

Аналіз основних досліджень і публікацій.

Проблеми педагогічної інтеграції знаходимо в

сучасних роботах О. Дейнеки (2020), Є. Іванченко

(2012), А.Урсул (1981). Питання підготовки майбут-

ніх учителів різних профілів в умовах магістра-

тури розглядаються у працях Н. Божко (2018),

Л. Гризун (2019), Р. Гуревича, О. Дубасенюк (2019),

Н. Кононець (2016), О. Момот (2016), В. Олексенко

(2015), В. Михайліченка (2015), А. Сбруєвої (2014),

О. Сорочинської (2015), М. Супрун (2011), Т. Федір-

чик (2010). Підготовка майбутніх учителів му-

зичного мистецтва значно детально висвітлена

в працях Т. Бодрова (2016), О. Гаврилюк (2016),

З. Дубовий (2019), М. Мороз (2019), Н. Овчаренко

(2016), Ся Гаоян (2019), В. Фомін (2020) Водночас

питання формування інтеграційно-педагогічних

умінь вчителя музичного мистецтва знайшли ві-

дображення в працях Ж. Карташової (2015), Л. Гав-

рілова (2015), К.Кабриль (2013), Н. Ничкало (2012),

О. Олексюк (2010), Л. Пастушенко (2017), Н. Юдзіо-

нок (2011) та ін.

Слід зазначити, що інтеграційні процеси

визначають перехід професійних вищих на-

вчальних закладів від вузькоспеціалізованого

навчання до інтеграції професій, які передбача-

ють два рівні підготовки – бакалавр і магістр. Так,

О. Олексюк вважає, що інтеграційний принцип

в освіті – це не лише забезпечення міжпредмет-

них зв’язків з окремими дисциплінами. Інтегра-

ція знань, на її думку, це дещо більше, «своєрідне

переплавлення знань одного предмета в інший»,

що дає змогу використовувати їх у різних ситуа-

ціях (Олексюк, 2006, с.64). Коло проблем педаго-

гічної інтеграції й, зокрема формування інтегра-

ційно-педагогічних умінь майбутнього вчителя

яскраво окреслює О. Дейнека (2020). Відповідно

до цього пошук вирішення питання досліджува-

ної нами проблеми слід знаходити в контексті

розвитку інтегральної педагогіки, яка пропонує

багатий арсенал міжпредметних зв’язків для

вирішення питання якісної підготовки майбутніх

вчителів різних фахів (Дейнека, 2013).

Як зазначає Н. Божко (2018), у процесі мі-

ждисциплінарної інтеграції важливим є мотиво-

ваність і проблемність навчання, інтегрований

підхід до добору змісту навчального матеріалу.

На думку автора, предметні межі зникають, коли

педагог заохочує опанувати знання і навички з

кількох предметних областей, досліджуючи зв’я-

зок між дисциплінами, критично оцінюючи, як

ці частини взаємодіють (Божко, 2018). З іншого

боку, класифікація міжпредметних зв’язків (та-

блиця №1) розуміється як відображення зако-

номірностей розвитку понять, що розкривають

зв’язки між предметами, сприяють створенню

науково-практичних передумов для цих зв’язків

(Максимова,1984, c. 51).

На думку В. Максимчук, Т. Матвійчук та ін.

(2020) педагогічні вміння можна розглядати з по-

зиції функціональної системи психічних і прак-

тичних дій та операцій, спрямованих на управ-

ління розумовою діяльністю учнів у процесі їх

навчання, розвитку та виховання. Для формуван-

ня педагогічних умінь велике значення мають

суб’єктивна готовність майбутніх педагогів та їх

здатність реалізувати свої знання, а також різно-

манітні елементарні вміння й навички, необхідні

для професійної діяльності.

Таким чином, автори визначають сутність

«інтеграційно-педагогічних умінь», як складне ба-

гатовимірне поняття, що характеризує здібність

учителя виходити за рамки звичайних ситуацій,

проявляти і досягти необхідних результатів че-

рез систему педагогічних дій, що ґрунтується на

знаннях, ідеях і методах, а також перенесенням їх

в площину практичної реальності на принципах

міждісциплінарної інтеграції в навчанні. Для цьо-

го за концепцією Д. Богоявленського, Є. Кабано-

вої-Меллер, Н. Менчинської передбачено дотри-

муватися трьох взаємопов’язаних умов: знання

правил, за яким потрібно діяти; практичного за-

стосування цих дій та самоконтролю (Богоявлен-

ська, Кабанова-Меллер, Менчинська,1945).

Volume 2 (1) 2021

кандидат педагогічних наук, доцент кафе-

дри теорії і методики мистецької освіти

та вокально-хорової підготовки вчителя

Харківського національного педагогічного

університету імені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: blv2007@ukr.net

https://orcid.org/0000-0002-9745-6594

доктор педагогічних наук, завідувач кафе-

дри теорії і методики мистецької освіти

та вокально-хорової підготовки вчителя

Харківського національного педагогічного

університету імені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: v.v.fomin@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-8652-2023

ФОРМУВАННЯ ІНТЕГРАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ

УМІНЬ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО

МИСТЕЦТВА В УМОВАХ МАГІСТРАТУРИ

Professional Art Education

Формулювання цілей та завдань статті.

Метою статті є висвітлення умов формування

інтеграційно-педагогічних умінь майбутнього

вчителя музичного мистецтва і розробки струк-

турно-тематичної основи міждісциплінарного

експрес курсу для здобувачів другого (магістерсь-

кого) освітнього рівня на базі профільної навчаль-

ної дисципліни.

Виклад основного матеріалу. Процес виро-

блення педагогічних умінь характеризується по-

етапністю. Опанування педагогічними знаннями

та вміннями відбувається поетапно через вирі-

шення педагогічних завдань.

Як відзначає А.Урсул (1981), процеси інте-

грації взагалі збільшують ефективність будь-якої

діяльності, інтенсифікують її. Так, автор вико-

ристовує термін інтеграція для характеристики

взаємозв’язку відокремлених знань в сконденсо-

ване, ущільнене, таке що легко засвоюється (Ур-

сул, 1981, с. 17). Водночас професійно-педагогічні

вміння, на думку Л.Спиріна (1976) – це володіння

способами і прийомами навчання та виховання,

засноване на свідомому використанні психоло-

го-педагогічних і методичних знань (Спирин,

1976). З точки зору С. Артюх та О. Коваленко, умін-

ня є результатом оволодіння новою дією чи но-

вим способом дії (Артюх, Коваленко, 1997).

Формування професійних умінь і навичок

можливе за умов поетапного процесу навчання.

На цьому наголошує І. Новіцька (2015). Так, на по-

чатковому етапі відбувається усвідомлення мети і

пошук способів її здійснення з урахуванням рані-

ше набутих знань, умінь й навичок. Характерною

особливістю цього етапу є формування системи

основних знань, умінь і навичок на теоретичному

рівні. Далі відбувається формування вмінь і нави-

чок, які ще не є досконалими, високорозвинени-

ми і потребують відпрацювання до застосування

їх в практичній діяльності. На цьому етапі сту-

дент психологічно готовий до сприйняття нових

знань та оволодіння способами діяльності. Його

діяльність стає свідомою, активною та цілеспря-

мованою. На завершальному етапі відбувається

формування професійних умінь і навичок, які є

досконалими, відпрацьованими та можуть бути

застосовані в нестандартних, раніше невідомих

ситуаціях (Новіцька, 2015) .

На основі аналізу освітньо-професійної про-

грами підготовки майбутніх учителів музично-

го мистецтва з’ясовано, що формування знань,

умінь за кваліфікаційними загально-професій-

ними вимогами відбувається згідно поліцентрич-

ного підходу до професійно-теоретичної та прак-

тичної підготовки. З цього приводу М. Чапаєв

(2018) пропонує виокремити центр-стрижень, що

об’єднує в цілісність різні компоненти системи,

може їх рухати відповідно обраним цілям, сти-

мулювати діяльнісні прояви, залишити відносну

свободу компонентів системи, забезпечити само-

регуляцію системи (Чапаєв, 2018). З іншого, ви-

користовувати міждісциплінарні експрес-курси

для магістрантів різних фахів з метою створення

методологічних баз міждісциплінарного рівня

засвоєння змісту освіти пропонує О. Момот (2016,

с.101).

Таким своєрідним центро-стриженем (кон-

цептуальним ядром) в циклах загальної та

професійної підготовки майбутніх учителів за

спеціальністю 014 Середня освіта (музичне мис-

тецтво) може стати дисципліна «Методика викла-

дання інтегрованого курсу «Мистецтво». Розробка

міждісциплінарного експрес-курсу «Інтеграція

мистецтва в ЗОШ» на базі навчальної програ-

ми вищезазначеної дисципліни відіграє роль

міні орієнтиру для здобувачів, які приходять до

магістратури вказаної спеціалізації, але мають

різний рівень музичної підготовки і напрямів

кваліфікаційних уподобань.

Такий експрес курс може розкрити сутність

обраної здобувачами спеціальності в мобільно-

му вигляді. Його обсяг може мати до 3 кредитів і

проводитись за допомогою технології педагогіч-

ного коучингу. Як зазначає В. Сидоренко (2014),

характеристики даної технології передбача-

ють «системність, вертикальну і горизонтальну

цілісність неперервного освітнього процесу, інте-

грацію...» (Сидоренко, 2014). У контексті проблем

нашого дослідження для цього більш оптималь-

ними можуть бути індивідуальні заняття чи за-

няття в малих групах, оскільки така робота спри-

ятиме підвищенню якості підготовки здобувачів

за обраними моделями – коуч-заняття, коуч-сессії

тощо.

Структурування курсу розкриває інтегра-

ційні зв’язки між дисциплінами циклу загаль-

ної підготовки і курсами професійної підготовки

«Методика викладання дисциплін кваліфікації»

та «Практикум за кваліфікацією». Водночас за-

рубіжні дослідники (Ebony Terrell Shockley & Linda

Krakaur, 2021) акцентують увагу на тому, що пев-

ний досвід в області інтеграції мистецтв значно

поліпшує процес проходження педагогічної прак-

тики. Міждісциплінарний експрес курс висвіт-

лює коло питань, пов’язаних із спеціальністю

«Вчитель музичного мистецтва», «Вчитель інте-

грованого курсу мистецтво». Наводимо схематич-

ний варіант такого експрес-курсу з визначенням

структурно-тематичного змісту та переліком

розділів і тем дисциплін кваліфікації (див. табли-

ця №2).

Professional Art Education Volume 2 (1) 2021 Scientic Journal

Таблиця 1.

Класифікація міжпредметних зв’язків

Форми

міжпредметних зв’язків

Типи

міжпредметних зв’язків

Види

міжпредметних зв’язків

За змістом

змістовні

За фактами, поняттям законів, те-

орій, методам наук

операційні

По формуванню навичок, умінь і

розумових операцій

методичні

З використанням педагогічних ме-

тодів і прийомів

організаційні

За формою та способом організації

навчально-виховного процесу

За напрямком

односторонні Прямі і зворотні

двосторонні Прямі, зворотні або відбудовані

багатосторонні

За спосом взаємодії

хронологічні

спадкоємні

синхронні

перспективні

хронометричні

локальні

середньо діючи

довготривалі

Таблиця 2.

Структурно-тематична змістовна схема інтеграційних зв’язків

Методика викладання

інтегрованого курсу

«Мистецтво»

Методика викладання

дисциплін кваліфікації

(музична педагогіка)

Практикум за кваліфіка-

цією

Форми, типи та види

міжпредметних

І. Сутність інтеграції в

мистецькій освіті.

Методи викладання

музичного мистецтва у

ВНЗ.

Особливості практикумів

в системі змістовно на-

вчальних занять методи-

ко-практичного циклу

1. За змістом: викори-

стання педагогічних

методів і при-йомів.

2. За напрямком:

двосторонні, прямі, зво-

ротні або відбудовані

ІІ. Концептуальні ос-

нови методики інте-

грованого курсу «Мис-

тецтво»

Характеристика методів

викладання інтегрова-

ного курсу «мистецтво».

Сучасні напрями ро-

звитку художньої дидак-

тики. Конструювання

елементів дидактично-

го творчого модуля в

шкільній та вузівській

практиці.

1. За змістом: змістовні,

за фактами, поняттям

законів, теорій, мето-

дам наук; операційні:

по формуванню нави-

чок, умінь і розумових

операцій

2. За напрямком: бага-

тосторонні

ІІІ. Художньо-педагогіч-

ні технології в музич-

ній освіті.

Методи навчання мистецтву

в умовах НУШ; методич-

ний супровід підготовки та

проведення позааудиторної

роботи з в системі музич-

но-педагогічної освіти.

Моделювання змістовних

одиниць навчальних пред-

метів вузівської професій-

но-орієнтованої підготовки

за кваліфікацією «викладач

музичного мистецтва, вчитель

інтегрованого курсу «мис-

тецтво».

1. За змістом: організа-

ційні.

2. За напрямком:

двосторонні, прямі, зво-

ротні або відбудовані.

3. За способом взаємодії

(хронологічні, синхрон-

ні, довготривалі)

Volume 2 (1) 2021

Professional Art Education

Так, нами було виокремлено три змістові

домінантні лінії, які визначали напрямки форму-

вання інтеграційно-педагогічних умінь в процесі

вивчення міждісциплінарного експрес-курсу.

1. Змістова лінія «Сутність інтеграції в мис-

тецькій освіті», спрямовується на пізнання та роз-

криття різних граней музичного мистецтва, його

інтегрального змісту. Її впровадження забезпечує

засвоєння студентами інтегрованих знань, нако-

пичення музичних вражень, уявлень, що, у свою

чергу, сприяє цілісності та системності, ціннісно-

му ставленню до творів мистецтва.

2. Змістова лінія «Концептуальні основи ме-

тодики інтегрованого курсу Мистецтво» орієнто-

вана на розуміння власної методичної діяльності,

стимулювання до творчої роботи, формування

самостійності у використанні набутих знань і

вмінь.

3. Змістова лінія «Художньо-педагогічні тех-

нології в музичній освіті» здатна розширити уяву

щодо подальшого розвитку інтеграційно-педаго-

гічних умінь у галузі сучасних інтерактивних ме-

тодик викладання.

Відповідно до виокремлених змістових ліній

було визначено три етапи формування інтегра-

ційно-педагогічних умінь: пізнавально-розви-

вальний, конструктивний, самостійно-творчий.

Пізнавально-розвивальний етап охоплю-

вав опанування І рівня експрес курсу. Студенти

засвоювали теоретичні основи мистецтва, нако-

пичували художні враження й уявлення. Основ-

ним завданням цього етапу була загальна спрямо-

ваність підготовки на отримання фахових знань

їх подальше практичне використання у професій-

ній діяльності вчителя музичного мистецтва.

Домінантною основою цього етапу стала

змістова лінія «Сутність інтеграції в мистецькій

освіті», яка розкривала теорію й методи опану-

вання мистецтва, ознайомила із практичними

здобутками музикантів. У процесі акумуляції

знань і вражень студенти набували художньо-е-

стетичного досвіду, розвивали музичні здібності,

професійні вміння.

Основні методи роботи на даному етапі

– це метод емоційного стимулювання, тестові

(адаптивні, бліц-опитування), контрольні, ком-

бінування, варіювання.

Організаційні форми навчального процесу

– лекція-огляд, практична, самостійна, індивіду-

альна робота студентів, коуч-заняття.

Конструктивний етап. Особлива увага

приділялася змістовій лінії «Концептуальні осно-

ви методики інтегрованого курсу «Мистецтво»».

На цьому етапі було акцентовано на формуван-

ні методичних умінь студентів, їх спрямуванні

на створення образів та конструкцій уроків мис-

тецтва, розвитку здатності до створення авторсь-

ких уроків, де домінантним був операційний ком-

понент. Це заохочувало студентів до професійної

діяльності, оскільки майбутній учитель повинен

орієнтуватися в сучасному світі сучасних шкіль-

них програм, які суттєво змінилися протягом

останніх років (музика, музичне мистецтво, мис-

тецтво). Основні методи роботи – метод творчо-і-

грової взаємодії, творчого проектування, створен-

ня мистецьких проектів.

Організаційні форми навчального процесу –

лекція–дискусія, творчо-практичні заняття, май-

стер класи, самостійна робота, коуч-сессії.

Самостійно-творчий етап характеризу-

вався опануванням змістової домінантної лінії

«Художньо-педагогічні технології в музичній

освіті», оскільки в навчальний процес впровад-

жувалася фахова практика педагогічної взаємодії.

Основні методи роботи – метод активізації

професійної діяльності, самоаналізу, самокон-

тролю, моделювання, конструювання змісту му-

зичної освіти, самооцінки, накопичення інтегра-

ційно-педагогічних умінь майбутніх учителів

музичного мистецтва.

Організаційні форми навчального процесу

– проблемні–лекції, самостійна робота над про-

фесійно-орієнтованими ситуаціями, науково-до-

слідна практика. Серед критеріїв формування

інтеграційно-педагогічних умінь виділяються:

ступінь теоретичної обізнаності, ступінь сфор-

мованості мотивації в музично-педагогічної

діяльності, ступінь практичної реалізації інте-

граційно-педагогічних умінь, ступінь оволодін-

ня інтеграційно-педагогічними уміннями в про-

фесійній роботі вчителя музичного мистецтва та

вчителя інтегрованого курсу «мистецтво». Резуль-

тат: сформовані інтеграційно-педагогічні уміння

майбутнього вчителя музичного мистецтва.

Висновки. Інтеграційно-педагогічні уміння

майбутнього вчителя музичного мистецтва фор-

муються на основі фахових знань, навичок (або

системи навичок) завдяки варіюванню умов на-

вчання здобувачів другого (магістерського) рівня

вищої освіти, які ґрунтуються на дидактичних

засадах структурування шкільних предметів

«музичне мистецтво» та «мистецтво», що функ-

ціонують у практичній діяльності сучасної за-

гальноосвітньої школи. Виявлено, що найбільш

ефективною формою для роботи студентів в умо-

вах магістратури є впровадження міжпредмет-

них експрес-курсів, коуч-занять та коуч-сессій.

Перспективами подальшого дослідження є пи-

тання вивчення принципів міждисциплінарної

інтеграції в контексті педагогічного коучингу для

підготовки здобувачів вищої освіти мистецьких

фахів.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Bezemchuk, L.V. (2019). Teaching of artistic disciplines in a higher education institution: the principle of

interdisciplinary coordination. Bulletin of the T.H.Shevchenko national university «Chernihiv Colehium», 1(157),

16–22. http://doi.org/10.5281/zenodo.2620644

Bradshaw, R. (2016). Art integration fosters empathy in the middle school classroom. Clearing House: A

Journal of Educational Strategies, Issues and Ideas, 89(4–5), 109–117. https://doi.org/10.1080/00098655.2016.1170

441

Ebony Terrell Shockley & Linda Krakaur (2021). Arts at the core: Considerations of cultural competence for

secondary pre-service teachers in the age of Common Core and the Every Student Succeeds Act. Pedagogies: An

International Journal, 16(1), 19-43. https://doi.org/10.1080/1554480X.2020.1738936

Maksymchuk, B., Matviichuk, T., & Maksymchuk, I. (2020). Developing Healthcare Competency in Future

Teachers. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 12(3), 24-43. https://doi.org/10.18662/

rrem/12.3/307

Беземчук, Л., & Фомін, В. (2020). Формування методичної компетентності майбутнього вчителя му-

зичного мистецтва в процесі педагогічної практики. Professional Art Education, 1(1), 43–49. https://doi.org/

10.34142/27091805.2020.1.01.07

Борисенко, Н., Гриценко, І., Денисенко, В., Сидоренко, Н.(2020). Формування навичок самоосвітньої

діяльності студентів педагогічних факультетів в умовах дистанційної освіти. Social Work and Education,

Vol. 7, No 3, 325–337. https://doi.org/10.25128/2520-6230.20.3.7

Гризун, Л.Е. (2009). Дидактичні основи проектування модульної структури навчальної дисципліни

(Автореф. дис. д-ра пед. наук), Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди,

Харків, 39. http://kanfo.org.ua/les/Avtoreferaty/Gryzun_doktorska.pdf

Дейнека, О.М. (2013). Аспекти інтеграції педагогічної освіти. Педагогічна освіта у вищих навчаль-

них закладах І-ІІ рівнів акредитації: реалії сьогодення та перспективи розвитку : матеріали Міжвузівсь-

кої науково-практичної конференції (19 грудня 2013р., м. Прилуки), 14–16. https://npu.edu.ua/images/le/

vidil_aspirant/avtoref/D_26.053.19/Daineka.pdf

Марусинець, M. (2018). Формування інтегральної психолого-педагогічної компетентності виклада-

ча закладу вищої освіти. Освітній Простір України, 14(14), 81–88 https://doi.org/10.15330/esu.14.81-88

Пастушенко, Л.А. (2017). Педагогічна технологія розвитку професійної компетентності майбутніх

учителів музичного мистецтва у вищих мистецьких навчальних закладах. Дисертація канд. пед. наук,

Рівненський державний гуманітарний університет. Рівне. http://www.rshu.edu.ua/images/afto/004_2.pdf

Сидоренко, В.В. (2014). Педагогічний коучинг як інноваційна технологія науково-методичного су-

проводу професійно-особистісного розвитку вчителя в системі післядипломної освіти. Наукова скарбни-

ця освіти Донеччини. Донецьк, 3 (14), 13–19. https://core.ac.uk/download/pdf/32310359.pdf

Урсул, А.Д. (1981). Философия и интегративно-общенаучные процессы. Москва: Наука. http://urss.

ru/cgi-bin/db.pl?lang=Ru&blang=ru&page=Book&id=12144

Чапаев, Н.К. (2019). Педагогическая интеграция: методология, теория, технология: монография.

Екатеринбург: Рос. гос. проф.-пед. ун-т, 372. http://elar.rsvpu.ru/handle/123456789/28745

Professional Art Education Volume 2 (1) 2021 Scientic Journal

Volume 2 (1) 2021

Professional Art Education

REFERENCE

Bezemchuk, L.V. (2019). Teaching of artistic disciplines in a higher education institution: the principle of

interdisciplinary coordination. Bulletin of the T.H.Shevchenko national university «Chernihiv Colehium», 1(157),

16–22. https://doi.org/10.5281/zenodo.2620644 [in Ukrainian]

Bradshaw, R. (2016). Art integration fosters empathy in the middle school classroom. Clearing House: A

Journal of Educational Strategies, Issues and Ideas, 89(4–5), 109–117. https://doi.org/10.1080/00098655.2016.1170

441 [in English]

Ebony Terrell Shockley & Linda Krakaur (2021). Arts at the core: Considerations of cultural competence for

secondary pre-service teachers in the age of Common Core and the Every Student Succeeds Act. Pedagogies: An

International Journal, 16(1), 19–43. https://doi.org/10.1080/1554480X.2020.1738936 [in English]

Maksymchuk, B., Matviichuk, & Maksymchuk, I. (2020). Developing Healthcare Competency in Future

Teachers. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 12(3), 24-43. https://doi.org/10.18662/

rrem/12.3/307 [in English]

Bezemchuk L., & Fomin V. (2020). The Formation of Future Music Art Teacher`s Methodological Competence

in the Process of Pedagogical Practice. Professional Art Education, 1(1), 43–49. https://doi.org/10.34142/27091805

.2020.1.01.07 [in Ukrainian]

Borysenko, N., Hrytsenko, I., Denysenko, V., Sydorenko, N. (2020). Formuvannya navychok samoosvitnʹoyi

diyalʹnosti studentiv pedahohichnykh fakulʹtetiv v uslovyyakh distantsiynoyi osvity [Formation of skills of self-

educational activity of students of pedagogical faculties in the conditions of distance education]. Social Work and

Education, Vol. 7, No 3, 325-337. https://doi.org/10.25128/2520-6230.20.3.7 [in Ukrainian]

Hryzun, L.Ye. (2009). Dydaktychni osnovy proektuvannya modulʹnoyi Struktury navchalʹnoyi dystsypliny

[Didactic bases of designing the modular structure of the discipline]. Avtoref. Dys. D-ra ped. Nauk, Kharkivsʹkyy

natsionalʹnyy pedahohichnyy universytet imeni H.S. Skovorody, Kharkiv, 39. http://kanfo.org.ua/les/

Avtoreferaty/Gryzun_doktorska.pdf [in Ukrainian]

Deyneka, O.M. (2013). Aspekty intehratsiyi pedahohichnoyi osvity [Aspects of integration of pedagogical

education]. Pedahohichna osvita u Vyshchykh Navchalʹnykh zakladakh I-II rivniv akredytatsiyi: realiyi sʹohodennya

ta perspektyvy rozvytku: materialy Mizhvuzivsʹkoyi naukovo-praktychnoyi konferentsyy (19 hrudnya 2013r., M.

Pryluky), 14-16. https://npu.edu.ua/images/le/vidil_aspirant/avtoref/D_26.053.19/Daineka.pdf [in Ukrainian]

Marusinetsʹ, M. (2018). Formuvannya intehralʹnoyi psykholoho-pedahohichnoyi kompetentnosti vykladacha

zakladu vyshchoyi osvity [Formation of integrated psychological and pedagogical competence]. Osvitniy Prostir

Ukrayiny, 14 (14), 81–88. https://doi.org/10.15330/esu.14.81-88 [in Ukrainian]

Pastushenko, L.A. (2017). Pedahohichna tekhnolohiya rozvytku profesiynoyi kompetentnosti maybutnikh

uchyteliv Muzychne mystetstvo u Vyshchykh mystetsʹkykh navchalʹnyy zaklad [Pedagogical technology of

development of professional competence of future teachers of musical art in higher art educational institutions.

Dissertation of Candidate of Pedagogical Sciences, Rivnensʹkyy derzhavnyy humanitarnyy universytet. Rivne. http://

www.rshu.edu.ua/images/afto/004_2.pdf [in Ukrainian]

Sydorenko, V.V. (2014). Pedahohichnyy kouchynh yak innovatsiyna tekhnolohiya naukovo-metodychnoho

suprovodu profesiyno-osobistisnoho rozvytku vchytelya v systeme pislyadyplomnoyi osvity [Pedagogical coaching

as an innovative technology of scientic and methodological support of professional and personal development

of a teacher in the system of postgraduate education]. Naukova skarbnytsya osvity Donechchyny. Donetsʹk, 3 (14),

13–19. https://core.ac.uk/download/pdf/32310359.pdf [in Ukrainian]

Ursul, A. D. (1981). Filosoya i integrativno-obshchenauchnyye protsessy [Philosophy and integrative-

general scientic processes]. Moskva: Nauka. http://urss.ru/cgi-bin/db.pl?lang=Ru&blang=ru&page=Book&

id=12144 [in Russian]

Chapayev, N.K. (2019). Pedagogicheskaya integratsiya: metodologiya, teoriya, tekhnologiya: monograya

[Pedagogical integration: methodology, theory, technology: monograph]. Yekaterinburg: Ros. gos. prof.-ped. un-t,

372. http://elar.rsvpu.ru/handle/123456789/28745 [in Russia]

Дата надходження рукопису 29.03.2021

Volume 2 (1) 2021

Professional Art Education Volume 2 (1) 2021 Scientic Journal

The purpose of the article is to study the formation of integration and pedagogical skills of

future music teachers and to determine effective forms of professional training of students during

master ‘s studies.

Methods & methodology. Conventional pedagogical research methods were applied:

theoretical analysis of scientic and pedagogical literature, comparative analysis, empirical and

modeling methods. In the course of the study, the essence of integration and pedagogical skills was

theoretically substantiated in the context of solving the issues of professional training of the future

teacher of musical art on the principle of interdisciplinary integration.

Scientic novelty. The stage of formation of integration-pedagogical skills is highlighted:

late-developmental, reproductive-creative, independent-creative and structural-thematic content

scheme of integration connections of inter-disciplinary express course for masters «Integration of

art into school», which plays the role of a mini-orenter for applicants who come to the magistracy

of the specied specialization but have different levels of musical training and directions of

qualication preferences. A schematic version of the content of the topics of qualication disciplines

«Music Pedagogy» is presented.

Results. It is determined that the design of educational programs for students in the specialty

014 Secondary education (Musical art) orients applicants of both the rst bachelor’s level and the

second master’s level to the formation of a special integration and pedagogical skills. It has been

proved that this type of skills is a priority for mastering the interdisciplinary express course, the

integration and pedagogical core for which there is a didactic creative module of art lessons of

integrated content. It is proposed to carry out the course structuring on the basis of integration

links between the disciplines of the general training cycle and the training courses «Methodology of

teaching qualication disciplines» and «Workshop on qualications». The interdisciplinary express

course highlights the range of issues related to the specialty «Teacher of musical art», «Teacher of

integrated art course».

Conclusions. Summing up the results of the study, it can be noted that practical training

on the formation of integration and pedagogical skills of the future teacher of musical art should

be carried out in the plane of three content lines «The essence of integration in art education»,

«Conceptual bases of the method of the integrated course «Art», and «Artistic and pedagogical

technologies in music education».

Key words: music art teacher, integration and pedagogical skills, magistracy, integration

interdisciplinary express course.

FORMATION OF INTEGRATION PEDAGOGICAL

SKILLS OF FUTURE MUSIC TEACHERS IN THE

CONDITIONS OF MASTER’S DEGREE

Candidate of Pedagogical Sciences, Docent,

Professor of the Department of Theory

and Methodology of Artistic Education and

Vokal-choral Training of the Teacher of

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University, Kharkiv, Ukraine

email: blv2007@ukr.net

https://orcid.org/0000-0002-9745-6594

Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Head

of the Department of Theory and Methodology

of Artistic Education and Vokal-choral Training

of the Teacher of H.S. Skovoroda Kharkiv

National Pedagogical University, Kharkiv,

Ukraine

email: v.v.fomin@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-8652-2023

DOI 10.34142/27091805.2021.2.01.02

Формування інтеграційно-педагогічних умінь майбутніх

учителів музичного мистецтва в умовах магістратури

Professional Art Education