5
студентів-дизайнерів здійснюють переважно ху-
дожники, архітектори або практикуючі дизайне-
ри без педагогічної освіти. Ці викладачі як пра-
вило є фахівцями зі спеціальності, проте, не всі
отримали відповідну психолого-педагогічну під-
готовку. Це свідчить про необхідність актуаліза-
ції і популяризації психолого-педагогічних знань,
відповідного педагогічного стажування та підви-
щення кваліфікації серед майбутніх дизайнерів з
метою ефективного розвитку їхньої професійної
майстерності.
Аналіз основних досліджень і публікацій.
Проблемі професійного навчання в Китаї при-
світили свої наукові розробки Бао Цзигуй (2010),
Лю Гуйлінь (2018), Лю Чунилін, Щі Чанфа, Юй
Цзугуан, Er. Gorgul й Em. Gorgul (2012) та ін. Водно-
час теоретичні основи модернізації освіти в Ки-
таї представлені в працях Тань Сунхуа (2003), Ма
Шуцао (2009), Цзян Саоянь (2016), Чен Сівей, Хуа
Яо, Ян Цзіту та ін. Можна зазначити, що істори-
ко-педагогічному аналізу системи вищої освіти
КНР приділили увагу в наукових розвідках А. Ан-
типовський, Н. Боревська, Ван Ітан, Л. Калашник
(2020), Лю Донмін, С. Маркова, О. Михайличенко,
Н. Пазюра, Су Сяохуань, Н. Франчук, Чжу Муцю,
О. Шацька та ін.
Аспекти професійної освіти дизайнерів, ро-
зробку і впровадження сучасних педагогічних
технологій у навчальний процес вищої школи
розглядали: О. Баніт, В. Бойчук, З. Макар, Цзя Ячен,
С. Чирчик, Хуэйлин, Чжан (2002). Теорію дизайну
і художньої творчості досліджували у своїх пра-
цях Є. Антонович (2009), О. Бойчук, І. Голод, В. Да-
ниленко, Т. Паньок (2020), В. Прусак, А. Чебикін,
М. Яковлев та ін.
Формулювання цілей та завдань статті.
Метою дослідження є висвітлення складових під-
готовки майбутніх фахівців мультимедіа, а також
вдосконалення навчально-методичного забезпе-
чення для професійного навчання дизайнерів.
Виклад основного матеріалу. Вивчення
матеріалів наукових, педагогічних, мистецтвоз-
навчих публікацій китайських дослідників,
нормативно-законодавчих актів з проблеми до-
слідження показало, що розвиток дизайну, куль-
тивування його засад є одним із пріоритетних
для культури й освіти Китайської Народної Респу-
бліки. Тим більше, що в останні десятиріччя ди-
зайн і дизайнери стали імідже-творчими інстру-
ментами суспільного та економічного поступу
КНР. У зв’язку з зрослою потребою у високоякіс-
них дизайнерських проєктах, базованих на сучас-
них наукових і творчих концепціях та кращих
здобутках світових дизайнерських шкіл, особли-
во гостро відчувається потреба у фахівцях муль-
тимедійного дизайну.
Одним із важливих аспектів навчання й
підготовки майбутніх фахівців мультимедій-
ного дизайну є вміння знаходити загальні па-
терни в несподіваних перетинах, перехрестях і
закономірностях у різних напрямках дизайну.
Медіа-дизайнер розробляє проєкти художнього
оформлення для різних медіа-платформ і каналів
інформації, створює ескізи і візуалізує концепції
дизайну (сайти і Лендінзі, соцмережі, digital і дру-
ковані журнали, відео-контент тощо).
Аналіз сучасної науково-педагогічної літе-
ратури дає нам підстави стверджувати, що на-
разі відсутнє чітке визначення поняття «муль-
тимедійний дизайн»; відсутня ясна позиція з
організації професійної підготовки фахівців
мультимедійного дизайну та його ув’язування з
навчально-виховним процесом. Характеризуючи
базові поняття дослідження, проаналізуємо клю-
чові визначення.
Мультимедійний дизайн це вид пізнання і
спосіб вирішення творчих завдань, що стосують-
ся візуалізації складної інформації: CD-презента-
ції, каталоги продукції, фото-галереї, портфоліо
з застосуванням звукових і відео ефектів, ство-
рення рекламних та навчальних роликів, ігор, і
інтерактивних описів до програмних продуктів.
Мультимедійний дизайн, передбачає розробку
дизайну і програмної частини кінцевого продук-
ту, а також створення ергономічного інтерфейсу
для інтерактивної роботи з веб-сайтами, катало-
гами, презентацією тощо.
Паралельно з терміном «мультимедійний
дизайн» використовують «медіа-дизайн», що оз-
начає розробку цифрового (мережевого) контенту
для публікації на різних майданчиках і в різних
контекстах, створення нового середовища ко-
мунікації (робота зі складними візуальними на-
ративами, де текст і зображення порівну ділять
між собою смислове навантаження). Наприклад
розробка дизайн-контенту: створення GQ-цифро-
вого макету видання (журнальний дизайн), робо-
та з екранною типографікою (дизайн сайтів циф-
рових медіа в друкованій аналогії) тощо.
Медіасередовище багатопрофільне по те-
матиці і варіативне по техніці просування, тому
в профільний ряд медіадізайну потрапляють
веб-дизайн, арт-дизайн, ланд-дизайн, теледизайн.
Cучасна медіагалузь включає низку традиційних
елементів. Її канали об’єднують телебачення,
радіо, газети, журнали, книги, кіно і музичні за-
писи. Однак з розвитком нових технологій дана
галузь розширилася і наразі включає ще й інтер-
нет, відео- і комп’ютерні ігри, мобільні пристрої і
смартфони.
На відміну від прикладних дизайнерів, які
працюють з реальними об’єктами, дизайнер
Professional Art Education Volume 2 (1) 2021 Scientic Journal
© Дай Чжен
4
УДК 378:655.53
DOI 10.34142/27091805.2021.2.01.01
ПІДГОТОВКА ДИЗАЙНЕРІВ МУЛЬТИМЕДІЙНОГО
ПРОФІЛЮ У КИТАЙСЬКІЙ ПРОФЕСІЙНІЙ СИСТЕМІ
ОСВІТИ
©
Дай Чжен
аспірант кафедри початкової, до-
шкільної та професійної освіти ХНПУ
імені Г. С. Сковороди
Чанчуньський університет
Чанчунь, Китай
e-mail: 617101934@qq.com
https://orcid.org/0000-0003-0250-9225
У статті розглядається професійна підготовка фахівців мультимедійного дизайну у вищих за-
кладах освіти КНР. Здійснено спробу визначити сутність професійної компетентності фахівців з муль-
тимедійного дизайну, що полягає в інтегральній якості особистості, яка реалізує готовність і здат-
ність майбутнього фахівця до здійснення професійної творчої діяльності: використання комп’ютерних
технологій, що дозволяють створити новий відео-арт продукт, інтерактивний об’єкт або інтерактивні
цифрові твори як в рамках галузі сучасного мистецтва, так і виходячи за ці межі за допомогою ілюзії
руху об’ємних і площинних зображень, а також здатність керувати інформаційними потоками у ви-
гляді текстів, музики, анімації, графічних зображень та ін. на основі сформованих знань, умінь, нави-
чок. Теоретично обґрунтовані психолого-педагогічні особливості та організаційно-педагогічні умови
розвитку професійної підготовки фахівців мультимедійного дизайну у вищих закладах освіти мистець-
кого профілю КНР. Проведено систематизацію, осмислення й узагальнення результатів дослідження;
встановлені особливості і загальні тенденції сучасної медіагалузі та її вплив на стан розвитку професій-
ної підготовки фахівців мультимедійного дизайну у вищих закладах освіти; окреслено характеристики
медіасередовища, обґрунтовано зміст і структуру мультимедійної діяльності, виявлено її класифіка-
цію. Уточнено сутність базових понять дослідження (професійна підготовка, мультимедійний дизайн,
медіа-дизайн). Визначено доцільність головних навчальних блоків, що забезпечують активізацію твор-
чих можливостей та професійну підготовку фахівців мультимедійного дизайну у вищих закладах освіти;
розкрито суть їх складових; уточнені теоретичні висновки, визначені перспективи вивчення досліджува-
ної проблеми.
Ключові слова: професійн
а
підготовка; дизайнерська майстерність; медіасередовище; мульти-
медійний дизайн; медіа-дизайн.
Постановка проблеми та її зв’язок з важли-
вими науковими та практичними завданнями.
Реформування освіти в КНР є частиною процесів
оновлення суспільства та тих змін, що стосуються
підйому країни за рахунок науки і освіти. Китай-
ська професійна освіта до «культурної революції»
була направлена на задоволення кадрових потреб
державної економіки. Сьогодні уряд КНР надає
модернізації освіти пріоритетне значення, у си-
стемі освіти активно розвиваються інтеграційні
процеси, розробляються нові освітні стандарти,
зміст, форми і методи навчання які спрямовані на
формування єдиного освітнього простору та усу-
нення дефіциту кваліфікованих фахівців.
Аналіз сучасного стану викладання мульти-
медійного дизайну у мистецьких вищих закла-
дах освіти КНР та з’ясування реальних умов для
розвитку професійної майстерності майбутніх
дизайнерів вказаного профілю обумовлені вимо-
гами ринку праці до підвищення якості підготов-
ки кадрів і реструктуризацією установ мистець-
ких закладів освіти за принципом оптимізації
дизайн-освіти. Однак, незважаючи на модерніза-
цію системи дизайн-освіти китайські художники
зберігають свій специфічний світогляд, спираю-
чись на досягнення багатовікової духовної куль-
тури. Тому вважаємо актуальним висвітлити в
наданій статті проблему підготовки фахівців з
мультимедійного дизайну та складовими дизай-
ну як культурного і освітнього простору КНР.
Дизайнерська діяльність і система підготов-
ки відповідних фахівців пройшли нелегкий шлях
свого становлення від навчання ремеслу до сучас-
ної дизайнерської освіти. Аналіз науково-педаго-
гічного складу різних мистецьких і педагогічних
вищих закладів освіти показав, що підготовку
Volume 2 (1) 2021
© Dai Zhen
Professional Art Education
ціональні образотворчі надбання в галузі мульти-
медіа.
Визначимо головні навчальні блоки, що
забезпечують професійну підготовку фахівців
мультимедійного дизайну: блок комп’ютерних
технологій: web-дизайн, мультимедіа (основи
застосування світла, теорія звуку, відео, фото),
комп’ютерна графіка в дизайні і рекламі, три-
вимірна композиція, основи візуальної реклами,
віртуальне моделювання та макетування; блок
з образотворчого мистецтва: теорія і практика
кольору, композиція, рисунок, пластанатомія,
історія китайської і зарубіжної анімаційної історії
мистецтв, анімаційна перспектива, сучасна полі-
графія; блок психолого-педагогічної та гуманітар-
ної підготовки: професійна психологія, психоло-
гія художньої творчості, психологія та педагогіка
художньої творчості, методика викладання об-
разотворчого мистецтва та дизайну, маркетинг,
підприємництво, електронна комерція, знання
іноземної мови тощо.
Вивчення блоку психолого-педагогічної під-
готовки дає можливість майбутнім дизайнерам
займатися викладацькою діяльністю в загально-
освітніх і позашкільних навчальних закладах та
надає знання до практичної реалізації педагогіч-
них технологій, необхідних методик образотвор-
чого мистецтва та дизайну, допомагає формувати
творчі уміння тощо.
Застосування психолого-педагогічних особ-
ливостей під час підготовки майбутніх фахівців
з мультимедійного дизайну забезпечує навчаль-
ний процес інтеграцією психолого-педагогічних,
проєктно-художніх та інформаційно-комуніка-
тивних компетентностей, допомагає посиленню
мотивації до самовдосконалення, активізує само-
освітню діяльність.
Аналіз навчальних планів і програм, змісту
і форм навчання дає підстави стверджувати, що
загалом такий перелік навчальних блоків змі-
стовно охоплює весь необхідний теоретичний ма-
теріал і спрямований на вироблення практичних
навичок дизайнерської майстерності.
Визначальною функцією підготовки майбут-
нього фахівця мультимедійного дизайну є діяль-
ність, що спрямована на організацію процесу на-
вчання відповідно до нормативних документів
і поєднує теоретичну й практичну складові. Для
професійної підготовки фахівців мультимедійно-
го дизайну у вищих закладах освіти актуальний
«дуальний» метод освіти, який передбачає, що
всі теоретичні знання отримані під час занять у
вищих закладах освіти підкріплені практичними
навичками в організаціях і на підприємствах ди-
зайнерської галузі.
Професійну підготовку фахівця мульти-
медійного дизайну доцільно розглядати з по-
зиції системно-структурного підходу, який має
змістові, структурні й функціональні зв’язки, що
знаходяться в постійному розвитку. Такий під-
хід дозволяє виявити інтегровані властивості та
якісні характеристики складових професійної
підготовки фахівців мультимедійного дизайну у
вищих закладах освіти, а також дозволяє обґрун-
товано обирати сукупність загальнонаукових і
конкретно наукових теоретико-методологічних
підходів, які сприяють підвищенню ефективності
підготовки відповідних кадрів, становленню і ро-
звитку їх професіоналізму (Гузій, 2004).
Під час підготовки доцільно застосувати пси-
холого-педагогічні особливості, що забезпечують
інтеграцію психолого-педагогічних, проєктно-ху-
дожніх та інформаційно-комунікативних компе-
тентностей майбутнього фахівця, усвідомлення
ним посилення мотивації до самовдосконалення
як дієвої рушійної сили професійного зростання;
активізацію самоосвітньої діяльності.
Висновки. Отже, аналізуючи особливості
професійної підготовки фахівців мультимедій-
ного дизайну, можна зазначити, що дослідження
сучасної термінології показало невизначеність
основних термінів з області мультимедіа.
У статті уточнено і конкретизовано понят-
тя «мультимедійний дизайн», «медіа-дизайн». Ці
визначення дозволять більш ефективно освоюва-
ти науковцями, освітянами та фахівцями муль-
тимедійного дизайн-проєктну галузь практичної
діяльності.
На основі проведеного дослідження, нами
виявлені особливості професійної підготовки
фахівців мультимедійного дизайну в вищих за-
кладах освіти КНР, що полягають у дуальної освіті,
системно-структурному підходу до професійної
підготовки, вільному володіння теоретичними і
практичними біфункціональними професійними
навичками (реалізації знань з формоутворення,
кольородидактики, проєктної грамоти, візуалі-
зації складної цифрової інформації тощо), умін-
ні рефлексувати й аналізувати процес творчої
діяльності та її результати; послідовно вибрати
та використовувати відповідні образотворчі та
дизайн-методи для професійної підготовки.
Перспективи подальших досліджень уба-
чаємо в дослідженні практичних і художньо-е-
стетичних функцій у сфері підготовки фахівців
з мультимедійного дизайну; опрацюванні вну-
трішньо-вузівської системи, спрямованої на ро-
звиток особистісних та діяльнісних складових
майбутнього фахівця в процесі його професійної
діяльності.
7
Professional Art Education Volume 2 (1) 2021 Scientic Journal
© Дай Чжен
мультимедіа, спочатку створює віртуальну реаль-
ність у комп’ютері, а потім переносить її в реаль-
не життя. Для цього необхідно постійно відточу-
вати свої навички, щоб вміти використовувати
звук, відео, графіку, анімацію та інші елементи
для створення завершеної роботи.
Спеціаліст з мультимедійного дизайну ін-
тегрує свій талант, креативність і знання в елек-
тронний твір мистецтва (веб-сайти, кіно, телеба-
чення, реклама в освітніх установах, проєктних
і виробничих фірмах, корпоративних компаніях
тощо), а також сприяє формуванню позитивного
іміджу компанії, розробляє концепції для ство-
рення медіадізайну, створює іміджевий ефект
при роботі з рекламою; співпрацює зі ЗМІ, аудіо-,
відео- та поліграфічною продукцією, у межах своєї
компетенції несе відповідальність за якість вико-
нуваних обов’язків.
Тож якісна професійна підготовка фахівців
мультимедійного дизайну складається з багатьох
факторів. Серед них високий рівень володіння
знаннями, вміннями та нормативами, необхід-
ними для виконання професійних обов’язків.
Тож майбутні фахівці мультимедійного дизайну
повинні володіти відповідними теоретичними й
практичними навичками. А саме: до теоретичних
навичок відносимо володіння знаннями щодо ак-
туальних тенденцій в інтерактивному середови-
щі, графічному і комунікаційному дизайні, основ-
них принципів психології сприйняття візуальної
інформації, уміння застосовувати знання з основ
живопису і малюнку, колористики, композиції до
проєктної діяльності, процесів і технологій сучас-
ної поліграфії, функціонування медійних каналів
поширення комунікації, маркетингові основи ви-
давничого бізнесу тощо.
До практичних навичок можна віднести:
уміння створювати макети друкованих видань,
оформлювати медійні Web-сайти і сторінки со-
цмереж, опрацьовувати дизайн бренд-бука,
розсилок, презентацій, медіа-китів і іншої про-
дукції, працювати з фотозображеннями (Adobe
Photoshop, Adobe Flash, Adobe After Effects, MAYA),
застосовувати практичну типографіку, орнамен-
талістику, редагувати текст під формат верстки,
розробляти моушн-анімацію і відеоролики, во-
лодіти растровими і векторними графічними
редакторами (Adobe CC, QuarkXPress, CorelDraw,
SketchApp) тощо.
З точки зору нашого дослідження на якість
професійної підготовки майбутніх фахівців муль-
тимедійного дизайну впливає гуманістична па-
радигма та особистісно зорієнтований підхід до
навчання. Важливого значення набувають такі
особисті якості майбутнього фахівця мульти-
медійного дизайну, як: клієнтоорієнтованість,
професійна комунікація, тайм-менеджмент, ра-
ціональна організація робочого процесу, робота в
команді, вміння вести кілька проєктів паралель-
но, увага до деталей, відповідальність за резуль-
тат, саморозвиток.
Зазначимо, що особистісно зорієнтований
підхід у вищих закладах освіти спрямований на
суб’єкт-суб’єктні стосунки викладача і студента
і забезпечує реалізацію інтелектуально-цінніс-
ного розвитку студента, що відбувається за умо-
ви використання усіх форм і методів активного
навчання, сукупності педагогічних технологій,
які уможливлюють моделювання наслідків про-
фесійної діяльності.
Сутність професійної підготовки фахівців
мультимедійного дизайну, на нашу думку, по-
лягає в розвитку багаторівневих, профільних і
багатофункціональних мистецьких навчальних
закладах, підвищення кваліфікації викладаць-
ких кадрів, розвиток соціального партнерства на-
вчального закладу з виробництвом; збільшення
частки практико-орієнтованої підготовки за раху-
нок створення при вищих мистецьких закладах
власної бази практик.
У процесі навчання в мистецькому вищому
закладі освіти майбутній фахівець повинен на-
вчитися генерувати оригінальні ідеї та втілювати
їх у матеріалі відповідними засобами образотвор-
чого мистецтва (композиція, рисунок, кольо-
рознавство, історія мистецтва, графічні техніки
тощо) на основі володіння образно-стильовими,
художньо-проєктними, продуктивно-образними
та інформаційно-комунікативними навичками
що є невід’ємними складниками професіоналізму
фахівців мультимедійного дизайну, оскільки за-
безпечує творчі можливості їх діяльності.
Зазначимо, що навчаючись у аспіран-
турі Харківського національного педагогічного
університету імені Г.С. Сковороди і маючи мож-
ливість порівнювати дві системи навчання мо-
жемо виснувати, що українська універсальна
модель викладання дає студентам значно більше
розуміння стилістичної цілісності, ясності і гли-
бину вивчення предмету, дозволяє використову-
вати широкий діапазон мистецьких практик від
найдавніших часів до сучасних напрямів, на ос-
нові синтезу яких, виробляються індивідуальні
прийоми ритмічно-просторової структури творів
про що зазначала Т. Паньок (2020) у своїй пра-
ці (с. 50).
Тож для професійної підготовки фахівців
мультимедійного дизайну актуально включення
до навчальних програм не тільки художньо-твор-
чих навчальних предметів, модулів з підприєм-
ництва і маркетингу, а й навчальних блоків що
дають можливість застосовувати китайські на-
6
Volume 2 (1) 2021
© Dai Zhen
Professional Art Education
9
Professional Art Education Volume 2 (1) 2021 Scientic Journal
© Дай Чжен
8
Volume 2 (1) 2021
© Dai Zhen
REFERENCE
Bronack, St., Sanders, R., Cheney, A. and etc. (2008). Presence pedagogy: teaching and learning in a 3D virtual
immersive world. International journal of teaching and learning in higher education. 20, 59–69. https://les.eric.
ed.gov/fulltext/EJ895226.pdf [in English]
Gorgul, Ercument, Gorgul, Emine (2012), Teaching Creativity: Developing Experimental Design Studio
Curricula for Pre-College and Graduate Level Students in China. Social and Behavioral Sciences. 51, 714–720.
https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2012.08.230 [in English]
Kapp, K. (2012). The gamication of learning and instruction: game-based methods and strategies for training
and education. USA: John Wiley & Sons hhttps://www.wiley.com/en-us/The+Gamication+of+Learning+and+I
nstruction%3A+Game+based+Methods+and+Strategies+for+Training+and+Education-p-9781118096345 [in
English]
Panyok, T. (2020). Historical-cultural and lighting context of artistic education in Ukraine in the beginning
Підготовка дизайнерів мультимедійного профілю у китайській
професійній системі освіти
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Bronack, St., Sanders, R., Cheney, A. and etc. (2008). Presence pedagogy: teaching and learning in a 3D virtual
immersive world. International journal of teaching and learning in higher education. 20, 59–69. https://les.eric.
ed.gov/fulltext/EJ895226.pdf
Gorgul, Ercument, Gorgul, Emine (2012), Teaching Creativity: Developing Experimental Design Studio
Curricula for Pre-College and Graduate Level Students in China. Social and Behavioral Sciences. 51, 714–720.
https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2012.08.230
Kapp, K. (2012). The gamication of learning and instruction: game-based methods and strategies for training
and education. USA: John Wiley & Sons https://www.wiley.com/en-us/The+Gamication+of+Learning+and+Ins
truction%3A+Game+based+Methods+and+Strategies+for+Training+and+Education-p-9781118096345
Panyok, T. (2020). Historical-cultural and lighting context of artistic education in Ukraine in the beginning
of the 20th century. International journal of conservation science. Romania. 11, 945–952. http://ijcs.ro/public/IJCS-
20-69_Panyok.pdf
Tapsisa, N. (2012). Virtual worlds and course dialogue. American journal of distance education. 26, 96–109.
https://doi.org/10.1080/08923647.2012.655053
Volker, Kirchberg (2018). Managing Real Utopias: Artistic and Creative Visions and Implementation,
еds. Constance DeVereaux. New York: Imprint Routledge https://www.taylorfrancis.com/chapters/
edit/10.4324/9781315164205-13/managing-real-utopias-volker-kirchberg
Wong M., Khong C., Thwaites H. (2012). Applied UX and UCD Design Process in Interface Design. Social and
Behavioral Sciences, 51, 703–708. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2012.08.228
Антонович, Є. (2009). Проблеми теорії та методології дизайну. Педагогіка вищої та середньої школи.
26, 21–22. http://oaji.net/articles/2014/690-1396516170.pdf
Бао, Цзигуй (2010). История китайской анимации. Пекин: Изд. книжки в картинках https://elibrary.
ru/item.asp?id=30005082
Гузій, Н. (2004). Педагогічний професіоналізм: історико-методологічні та теоретичні аспекти. Київ:
НПУ ім. М. П. Драгоманова https://elibrary.ru/item.asp?id=20009581
Опалев, М., Мурашко, М. (2012). Определение моушн-дизайна и систематизация его объектов. Вісник
Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Мистецтвознавство. Архитектура. 6, 31–35. https://
scholar.google.com.ua/scholar?oi=bibs&cluster=12444522952431331251&btnI=1&hl=ru
Хуан, Чжунцзин (2020). Китайский путь развития фундаментального образования. СПб. : Нестор-И-
стория https://nestorbook.ru/uDrive/le/4888/4dbd2a59650ab53f79cc65075727e9e1
Хуэйлин, Чжан (2002). История китайской анимации в ХХ веке. Northwest Fine Arts. Лондон https://
cyberleninka.ru/article/n/te-vey-i-kitayskaya-animatsionnaya-shkola/viewer
Цзян, Сяоянь (2016). Высококвалифицированные учителя как ключевой фактор качества образова-
ния. Практика в Китайской народной республике https://www.hse.ru/data/2016/03/17/1127403847/Цзян%20
Сяоянь.docx
of the 20th century. International journal of conservation science. Romania. 11, 945–952. http://ijcs.ro/public/IJCS-
20-69_Panyok.pdf [in English]
Tapsisa, N. (2012). Virtual worlds and course dialogue. American journal of distance education. 26, 96–109.
https://doi.org/10.1080/08923647.2012.655053 [in English]
Volker, Kirchberg (2018). Managing Real Utopias: Artistic and Creative Visions and Implementation,
еds. Constance DeVereaux. New York: Imprint Routledge https://www.taylorfrancis.com/chapters/
edit/10.4324/9781315164205-13/managing-real-utopias-volker-kirchberg [in English]
Wong M., Khong C., Thwaites H. (2012). Applied UX and UCD Design Process in Interface Design. Social and
Behavioral Sciences. 51, 703–708. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2012.08.228 [in English]
Antonovych, YE. (2009). Problemy teoriyi ta metodolohiyi dyzaynu. Pedahohika vyshchoyi ta serednʹoyi
shkoly [Problems of design theory and methodology]. 26, 21–22. http://oaji.net/articles/2014/690-1396516170.pdf
[in Ukrainian]
Bao, Tsziguy (2010). Istoriya kitayskoy animatsii [History of Chinese animation]. Pekin: Izd. knigi v kartinkakh
https://elibrary.ru/item.asp?id=30005082 [in Russian]
Huziy, N. (2004) Pedahohichnyy profesionalizm: istoryko-metodolohichni ta teoretychni aspekty [Pedagogical
professionalism: historical-methodological and theoretical aspects]. Kyyiv: NPU im. M. P. Drahomanova https://
elibrary.ru/item.asp?id=20009581 [in Ukrainian]
Opalev, M., Murashko, N. (2012). Opredeleniye moushn-dizayna i sistematizatsiya yego ob’yektov [Denition
of motion design and systematization of its objects]. Vestnik Khar’kovskoy gosudarstvennoy akademii dizayna i
iskusstv. Iskusstvovedeniye. Arkhitektura. 6, 31-35. https://scholar.google.com.ua/scholar?oi=bibs&cluster=124
44522952431331251&btnI=1&hl=ru [in Russian]
Khuan, Chzhuntszin (2020). Kitayskiy put’ razvitiya fundamental’nogo obrazovaniya [China’s way of
developing basic education]. SPb. Nestor-Istoriya https://nestorbook.ru/uDrive/le/4888/4dbd2a59650ab53f79
cc65075727e9e1 [in Russian]
Khueylin, Chzhan (2002). Istoriya kitayskoy animatsii v XX veke [History of Chinese animation in the twentieth
century]. Northwest Fine Arts, London https://cyberleninka.ru/article/n/te-vey-i-kitayskaya-animatsionnaya-
shkola/viewer [in Russian]
Tszyan, Syaoyan’ (2016). Vysokokvalitsirovannyye uchitelya kak klyuchevoy faktor kachestva obrazovaniya
[Highly qualied teachers as a key factor in the quality of education]. Praktika v Kitayskoy narodnoy respublike
https://www.hse.ru/data/2016/03/17/1127403847/Цзян%20Сяоянь.docx [in Russian]
Дата надходження рукопису 28.03.2021
Professional Art Education
The purpose of the article considers the professional training of multimedia design specialists
in higher educational institutions of the People’s Republic of China. The aim of the study was to
highlight the components of the training of future multimedia professionals, as well as to improve the
training and methodological support for professional training of designers in the Chinese education
system.
Methods & methodology. Conventional pedagogical research methods were applied: theoretical
analysis of scientic and pedagogical literature, comparative analysis, empirical and modeling
methods. he results of the analysis of scientic and methodological literature on the research problem
show that its various aspects are reected in the works of scientists who consider the professional skills
of future design professionals at the higher education level (E. Antonovich, Liu Guilin, Liu Chunilin,
Shi Changfa, Yu Zuguang, A. Antipovsky, N. Borevskaya, Liu Dongming, V. Danylenko, M. Opalev,
N. Pazyura, Su Xiaohuan, N. Franchuk, Zhu Mutsu, Jia Yacheng, Er.Gorgul, Em.Gorgul, etc.).
Scientic novelty. Psychological and pedagogical features and organizational and pedagogical
conditions for the development of professional training of multimedia design specialists in higher
educational institutions of artistic prole in China were theoretically substantiated. An attempt was
made to determine the essence of professional competence of multimedia design specialists, which
consists in the integral quality of personality, which conducts the readiness and ability of the future
specialist to carry out professional creative activity. The essence of the basic concepts of research
(professional training, multimedia design, media design) is specied, which will allow scientists,
educators and specialists of multimedia design-project to master a branch of practical activity more
effectively.
Results. It is substantiated that the skills of a multimedia designer are a combination of different
art forms, traditional and experimental techniques and technologies, such as the use of sound, light,
dance, digital images, visual and communicative environments. It is proved that professional training
of future specialists in multimedia design in higher educational institutions of China is a complex
pedagogical process based on the traditions of Chinese culture, structure, methods of appropriate
diagnostic fund and system of artistic techniques, decisions, images, symbols. The expediency of the
main educational blocks help force creative opportunities and professional training of multimedia
design specialists in higher educational institutions is determined; the essence of their components
is revealed. The professional creative activity includes use of computer technologies to create a new
video art product, interactive object or interactive digital works both within the eld of contemporary
art and beyond these limits through the illusion of movement of three-dimensional and planar images,
as well as the ability to control information ows in the form of texts, music, animation, graphics, etc.
on the basis of the formed knowledge, abilities, skills.
TRAINING OF MULTIMEDIA PROFILE DESIGNERS
IN THE CHINESE PROFESSIONAL EDUCATION
SYSTEM
©
Dai Zhen
Post-graduate student of the department of
social education, graduate and professional
education of H.S. Skovoroda Kharkiv National
Pedagogical University
Changchun University
Changchun, China
e-mail: 617101934@qq.com
https://orcid.org/0000-0003-0250-9225
DOI 10.34142/27091805.2021.2.01.01
Volume 2 (1) 2021
Conclusions. Based on the study, we identied the features of professional training of
multimedia design specialists in higher education in China, which consist in dual education, system-
structural approach to training, uency in theoretical and practical bifunctional professional skills
(implementation of knowledge of shaping, color didactics, design literacy, visualization of complex
digital information, etc.), the ability to reect and analyze the process of creative activity and its
results; consistently select and use appropriate visual and design methods for training. Features
and general trends of the modern media industry and its impact on the state of development of
professional training of multimedia design specialists in higher education institutions are established;
the characteristics of the media environment are outlined, the content and structure of multimedia
activity are substantiated, its classication is revealed.
Key words: professional training; design skills; media environment; multimedia design; media
design.
Professional Art Education Volume 2 (1) 2021 Scientic Journal
10
© Dai Zhen
11
© Дай Чжен
Підготовка дизайнерів мультимедійного профілю у китайській
професійній системі освіти
Professional Art Education