Professional Art Education

Volume 1 (1) 2020

У статті проаналізовано роль молодіжних центрів при ВНЗ, структуру їх діяльності, види ор-

ганізації дозвілля. Доведено, що однією з нагальних проблем культурно-дозвіллєвої діяльності клубних

молодіжних центрів педагогічних вищих навчальних закладів стає організація дозвілля молоді. Через

соціально-економічні труднощі суспільства, відсутність адекватної кількості культурних установ та

недостатню увагу до організації дозвілля молоді найпоширенішим стає розвиток позаінституційних

форм організації дозвілля молоді. Визначено, що новий тип молодіжного клубу - це якісно інша молодіж-

на соціальна формація, яка є вільною від політичних ідеологій, формалізму та жорсткої регламентації

внутрішнього життя певної установи. Молодіжний центр, як незалежна структура, допомагає задо-

вольнити зростаючий інтерес молоді до виявлення власного творчого потенціалу, своїх здібностей та

інтересів. Завдяки організації позааудиторної діяльності, молодіжний центр надає молоді можливість

спробувати себе в різних видах дозвільної творчості. Водночас у статті зроблено акцент на соціалізацію

молоді через участь у молодіжних центрах, оскільки творча співпраця впливає на підвищення комуніка-

тивних якостей, сприяє розвитку індивідуальних здібностей, дозволяє розвинути професійні якості.

Ключові слова: культурно-дозвіллєва діяльність; структура дозвілля; види дозвілля; молодіж-

ний клуб; інтерес; мистецька діяльність.

Постановка проблеми та її зв'язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями.

Однією з актуальних проблем культурно-до-

звільної діяльності клубних молодіжних цен-

трів педагогічних вищих навчальних закладів

є організація дозвілля молоді. На жаль, в силу

соціально-економічних труднощів суспільства,

відсутності належної кількості культурних уста-

нов та недостатня увага до організації дозвілля

молоді найбільш широко відбувається розвиток

позаінституційних форм молодіжного дозвілля.

Вільний час є одним з важливих засобів форму-

вання особистості молодої людини. Він безпосе-

редньо впливає й на її навчальну, виробничо-тру-

дову сферу діяльності, бо в умовах вільного часу

найбільш сприятливо відбуваються рекреаційно -

відновлювальні процеси, що знімають інтенсивні

фізичні та психічні навантаження. Тривалий час

діяльність соціальних інститутів дозвілля була за-

організованою та політизованою. Тому діяльність

таких молодіжних клубів не витримує ніякої кри-

тики. Молодіжний клуб нового типу – якісно інше

громадське формування вільне від політичних

нашарувань, формалізму, жорсткої регламентації

внутрішнього життя. Цей заклад повинен сприя-

ти задоволенню зростаючого інтересу молоді до

своєї історії, культурно-мистецьких витоків, поб-

утових традицій.

Використання вільного часу молоддю є

своєрідним індикатором її культури, кола духов-

них потреб та інтересів конкретної особистості

молодої людини або соціальної групи. Як частина

вільного часу, дозвілля приваблює молодь його

не регламентованістю і добровільністю вибору

його різних форм, демократичністю, емоційною

забарвленістю, можливістю поєднувати в ньому

фізичну та інтелектуальну діяльність, творчу і

споглядальну, виробничу й ігрову.

Для значної частини молодих людей со-

ціальні інститути дозвілля є провідними сферами

соціально культурної інтеграції й особистісної

самореалізації. Проте всі ці переваги дозвіллєвої

сфери діяльності поки що не є надбанням, звич-

ним атрибутом способу життя молоді. Саме тому

існує велика потреба у розширенні культурно-до-

звільної діяльності клубних молодіжних центрів

педагогічних вищих навчальних закладів. Вва-

жаємо, це рішення має йти активно в усіх на-

прямках: розробка концепцій установ культури в

нових умовах, підходи до моделі і професії клуб-

ного працівника, зміст діяльності, планування і

управління установ сфери дозвілля.

Актуальність проблеми полягає в необхід-

ності використання виховного потенціалу всіх

сфер життєдіяльності особистості, включаючи

сферу вільного часу. Це потребує перебудови

форм суспільної організації дозвілля, які склали-

ся, визнання їх предметом постійної турботи не

УДК 379.81:37.068 (477)

DOI 10.34142/27091805.2020.1.01.09

КУЛЬТУРНО-ДОЗВІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ КЛУБНИХ

МОЛОДІЖНИХ ЦЕНТРІВ ПЕДАГОГІЧНИХ ВНЗ

аспірантка кафедри педагогіки Харківсько-

го національного педагогічного універси-

тету імені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email:chubukina.elena.nikolaevna@gmail.

com

https://orcid.org/0000-0002-2700-8796

Professional Art Education Volume 1 (1) 2020 Scientic Journal

тільки студентських клубів вищих навчальних

закладів, а й суспільства в цілому. В цій соціаль-

но-культурній ситуації підвищується роль куль-

турно-освітньої роботи як педагогіки вільного

часу.

Аналіз основних досліджень і публікацій.

Соціально-філософські проблеми молоді як

важливої соціальної групи суспільства знайш-

ли своє відображення у дослідженнях науковців

С. Іконникової, І. Ільїнського, І. Копа, В. Лісовсько-

го та ін. Значний внесок у дослідження дозвілля

молоді внесли праці Г. Пруденського, Б. Трушина,

В. Петрушева, В. Піменової, А. Гордона, Е. Соко-

лова, І. Бестужева-Лади. До досліджуваної нами

проблеми наукові праці, присвячені саморозвит-

ку і самореалізації особистості у сфері дозвілля

(А. Бєляєва, А. Каргін, Т. Бакланова), з питань пси-

хології особистості (Г. Андрєєва, О. Петровський

та ін.). У науковий аналіз теорії та практики куль-

турно-дозвільної діяльності значний внесок внес-

ли Ю. Стрільцов, А. Жарков, В. Чижиков, В. Ков-

шар, Т. Кисельова, Ю. Красильников. Стильові та

структурні особливості вільного часу знайшли

відображення в дослідженнях Ф. Виданова, В. Ді-

мова, І. Євтєєвої, Л. Когана, В. Пічі, А. Щавель.

Над проблемами функціонування молодіжної

субкультури і культурної соціалізації молоді пра-

цюють такі вчені як І. Андрєєва, Н. Голубкова,

Н Литовська, Л. Швидка. Ретельно проаналізовані

соціологічні дослідження духовних потреб молоді

в сфері дозвілля у працях українських вчених

І Беха, І. Зязюна, Г. Сагач, І. Степаненко, П. Щер-

бань, Ж. Юзвак.

Формулювання цілей та завдань статті.

Мета статті полягає у висвітленні культур-

но-дозвільної діяльності клубних молодіжних

центрів педагогічних вищих навчальних за-

кладів, їх вплив на розвиток особистості майбут-

нього вчителя.

Виклад основного матеріалу. У сьогодніш-

ній соціально-культурній ситуації молодіжне

дозвілля з’являється як суспільно усвідомлена

необхідність. Суспільство вельми зацікавлене в

ефективному використанні вільного часу людей

– в цілому соціально-екологічного розвитку і ду-

ховного оновлення всього нашого життя. Сьогод-

ні дозвілля стає усе більш широкою сферою куль-

турного дозвілля, де відбувається самореалізація

творчого і духовного потенціалу молоді й суспіль-

ства у цілому.

Дозвілля є сприятливим ґрунтом для випро-

бування юнацтвом своїх творчих потреб і мож-

ливостей. В процесі дозвілля набагато простіше

формувати поважне ставлення до себе, навіть

особисті недоліки краще долаються завдяки до-

звільній активності.

Студенти – мобільна група, яка відрізняєть-

ся за соціальним і національним складом, віком.

Ці особливості пов’язані з формуванням у моло-

дих людей в процесі спільної навчальної діяль-

ності і спілкування специфічного тимчасового

студентського статусу. Дозвілля молоді – це зона

активного спілкування, характерною рисою яко-

го за останнє десятиріччя стало яскраво виявле-

не прагнення молодих людей до психологічного

комфорту в спілкуванні, бажання набути певних

навичок спілкування з людьми різного соціаль-

но-психологічного плану.

Молодіжне дозвілля має на увазі вільний

вибір особистістю дозвіллєвих занять. Воно є не-

обхідним і невід’ємним елементом способу жит-

тя людини. Тому дозвілля завжди розглядається

як реалізація, інтересів особистості пов’язаних

з рекреацією, саморозвитком, самореалізацією,

спілкуванням, оздоровленням тощо. У цьому по-

лягає соціальна роль дозвілля (І.В. Білецька, 2012;

В.В. Кірсанов, 2002).

Значення даних потреб надзвичайно вели-

ке, адже наявність лише зовнішніх, хоча й визна-

чаючих умов, недостатньо для реалізації цілей

усестороннього розвитку людини. Необхідно, аби

й сама людина хотіла цього розвитку, розуміла

його необхідність. Таким чином, активне, змі-

стовне дозвілля вимагає певних потреб і здібно-

стей людей.

Поза сумнівом, дозвілля має бути всіляким,

цікавим, носити розважальний і ненав’язливий

характер. Таке дозвілля можна забезпечити на-

данням можливості кожному активно проявити

себе свою ініціативу в різних видах відпочинку і

розваг (І.В. Білецька, 2012).

Практика молодіжного дозвілля показує,

що найбільш привабливими формами для мо-

лоді є музика, танці, ігри, ток-шоу, КВК, однак,

не завжди культурно-дозвільні центри будують

свою роботу, виходячи з інтересів молодих людей.

Необхідно не тільки знати сьогоднішні культурні

запити молоді, передбачити їх зміни, але й уміти

швидко реагувати на них, зуміти запропонувати

нові форми і види дозвільних занять. Таким чи-

ном, сутністю молодіжного і зокрема студентсь-

кого дозвілля є цілеспрямована творча поведінка

молодої людини у вільному для вибору занять і

ступені активності художньо-організаційному та

просторово-часовому середовищі, детерміновано-

му внутрішніми потребами, мотивами, установ-

ками, зовнішніми факторами, які породжують

відповідну діяльність (С.Г. Пішун, 2005, с. 12).

Діяльність культурно-дозвільної устано-

ви (в нашому випадку молодіжного клубу) та її

поліпшення залежить не лише від умілої органі-

зації дозвілля, але і від урахування психолого-пе-

дагогічних чинників. Діяльність молодих людей у

сфері вільного часу ґрунтується на добровільності,

на особистій ініціативі, на інтересі до спілкування

і творчості. У зв’язку з цим встають питання спіл-

кування в колективах, і типології дозвіллєвої по-

ведінки. Тому говорити про змістовність заходів,

про форми і методи роботи можна говорити лише

тоді, коли враховується психологія особистості та

Professional Art Education

Volume 1 (1) 2020

психологія груп, психологія колективів та мас.

Реалізовуючи мету розвитку творчих здібно-

стей, враховуючи особисту ініціативу і добровіль-

ність в умовах дозвілля, рід діяльності людей,

організатори дозвілля мають створювати такі

заходи, в яких були б закладені програми само-

розвитку і творчості. Це є корінною відмінністю

діяльності в умовах культурно-дозвіллєвої уста-

нови (молодіжного клубу), від регламентованих

умов (навчальний процес, трудова діяльність),

де розвиток і збагачення особистості носять на-

стільки добровільний характер. В цих умовах не

можна не враховувати загальних психологічних

особливостей людини, що виявляються і в пізна-

вальній і творчій діяльності. Тому не можна від-

мовлятися від загальних методів педагогічних дій

на особистість. Об’єктом цих дій в установі куль-

тури є і кожна окрема особистість і група людей,

колектив, нестабільна аудиторія і різні соціальні

спільноти, які відвідують культурно-дозвіллєву

установу (молодіжний центр).

Виходячи з цього цілком правдиво вважа-

ють, що культурно-дозвіллєві установи є посеред-

ником між особистістю і суспільством. Усі ці умо-

ви потрібно враховувати в організації дозвілля

молоді та в його вдосконаленні.

Система організації дозвілля визначається

інтересами і потребами молодих людей у вільний

час. Потреби у сфері дозвілля мають певну по-

слідовність прояву. Задоволення однієї потреби

зазвичай породжує нову. Це дозволяє міняти вид

діяльності та збагачувати дозвілля.

У сфері дозвілля повинен здійснюватися пе-

рехід від простих форм діяльності до усе більш

складних, від пасивного відпочинку – до актив-

ного, від задоволення глибших соціальних і куль-

турних прагнень, від фізичних форм рекреації

– до духовних насолод, від пасивного засвоєння

культурних цінностей – до творчості тощо.

Структура дозвілля складається з декількох

рівнів, які відрізняються один від одного своєю

психологічною і культурною значущістю, емоцій-

ною ваговитістю, мірою духовної активності.

Найпростіший вид дозвілля – відпочинок.

Він призначений для відновлення витрачених

під час навчання чи праці сил і поділяється на ак-

тивний і пасивний.

Пасивний відпочинок характеризується ста-

ном спокою, який знімає стомлення та відновлює

сили. Це може бути перегляд газет, настільна гра,

невимушена бесіда, обмін думками, прогулянка.

Відпочинок такого роду не ставить перед собою

мету, що йде далеко, він пасивний, індивідуаль-

ний, містить лише зачатки позитивного дозвілля.

Активний відпочинок, навпаки відтворює

сили людини з перевищенням вихідного рів-

ня. Він дає роботу м’язам і психічним функціям,

які не знайшли застосування. Людина насолод-

жується рухом, швидкою зміною емоційних дій,

спілкуванням з друзями. Активний відпочинок

на відміну від пасивного, вимагає як мінімум сві-

жих сил, вольових зусиль і підготовки. До такого

виду відпочинку відносять фізкультуру, спорт,

фізичні і психічні вправи, туризм, ігри, перегляд

кінофільмів, відвідини виставок, театрів, музеїв,

прослухування музики, читання, приятельське

спілкування.

З активним відпочинком пов’язана активі-

зація духовних інтересів, які спонукають молоду

людину до активних пошуків у сфері культури. Ці

пошуки стимулюють пізнавальну діяльність осо-

бистості, що полягає в систематичному читанні

серйозної літератури, відвідин музеїв, виставок.

Для вдосконалення діяльності з організації

дозвілля велике значення має розуміння про-

цесів, зв’язків і взаємин, що відбуваються в так

званих малих групах. Вони є центральною лан-

кою в ланцюзі «особа-суспільство», тому що від їх

посередництва в найбільшій мірі залежить міра

гармонійності поєднання суспільних інтересів

з особистими інтересами та інтересами мікросе-

редовища, що оточує людину. У цілому циклі су-

спільних наук під групою розуміється реально іс-

нуюча освіта, в якій люди зібрані разом, об’єднані

якоюсь загальною ознакою, різновидом спільної

діяльності.

Для соціально-психологічного підходу харак-

терна інша точка зору. Виконуючи різні соціальні

функції, людина є членом багаточисельних со-

ціальних груп, вона формується немов би в пере-

тині цих груп, є крапкою, в якій схрещуються різні

групові впливи. Це має для особистості два важли-

вих наслідки: з одного боку визначає об’єктивне

місце особистості в системі соціальної діяльності,

з іншого – позначається на формуванні свідомості

особистості. Особистість виявляється включеною

в систему поглядів, вистав, норм, цінностей бага-

точисельних груп. Таким чином, група може бути

визначена як «спільність взаємодіючих людей в

ім’я усвідомлюваної мети, спільність, яка об’єк-

тивно виступає як суб’єкт дії» (І.В. Білецька, 2012).

Входячи в такі різні соціальні спільноти в

малих групах у культурно-дозвільних установах

(молодіжних клубах), їх члени не лише отриму-

ють інформацію, але і засвоюють відповідні уста-

новки і способи реагування на суспільні ситуації,

знайомляться з іншими людьми. Сучасні куль-

турно-дозвільні центри (молодіжні клуби) дають

широкі можливості регуляції спілкування людей

підчас дозвілля, можливості безперервного підви-

щення рівня і вдосконалення міжособистісних

контактів, ведуть роботу по раціональному ви-

користанню людьми вільного часу (І.В. Білецька,

2012).

Потреби, які приводять до участі в масових

заходах і можливості, що особливо розширюють-

ся, і способи їх задоволення викликають до життя

і інші потреби – спілкування у вузькому крузі, осо-

бливо близьких один одному людей. Звідси зро-

стаюча тенденція до розвитку камерних жанрів

Professional Art Education Volume 1 (1) 2020 Scientic Journal

художньої самодіяльності.

Ще характернішою для культурно-дозвіль-

ної установи (молодіжного клубу) спільністю є

колектив. Природа стосунків в колективі володіє

особливою властивістю: визнанням найважливі-

шої ролі спільної діяльності як чинник, який ство-

рює колектив і подальшого всю систему стосунків

між його членами. Найважливіша ознака колек-

тиву, за А.С. Макаренком, «це не будь-яка спільна

діяльність, а соціально-позитивна діяльність, що

відповідає потребам суспільства. Колектив не є

замкненою системою, він включений у всю систе-

му стосунків суспільства, і тому успішність його

дій може бути реалізована лише у тому випадку,

коли немає розбіжностей цілей колективу і су-

спільства» (І.В. Білецька, 2012).

У визначенні основних ознак колективу

більшість дослідників згодна. Перш за все, це

об’єднання людей для досягнення певної, соціаль-

но схвалюваної мети. По - друге, це наявність до-

бровільного характеру об’єднання, причому під

добровільністю тут розуміється не стихійність ут-

ворення колективу, а така характеристика групи,

коли вона не просто задана зовнішніми обстави-

нами, але стала для індивідів, системою активно

побудованих ними стосунків на основі загальної

діяльності.

Головною ознакою колективу також є його

цілісність, це виражається в тому, що колектив

виступає завжди як деяка система діяльності, з

властивою їй організацій розподілом функцій,

певною структурою керівництва і управління.

Нарешті, колектив є особливою формою взає-

мин між його членами, яка забезпечує принцип

розвитку особистості не всупереч, а разом із ро-

звитком колективу. В дозвіллі колектив також

виступає основною ланкою зв’язку між особою і

суспільством, і основною формою всієї культур-

но-дозвіллєвої діяльності.

Заняття в молодіжному клубному колективі

здійснюються на більш високому рівні актив-

ності, не обмеженому лише пізнавальною діяль-

ністю, як це відбувається у виробничих і навчаль-

них колективах (С.Г. Пішун, 2005). У стабільних

колективах, в традиційних заходах розвивається

інтерес, піднімається активність учасників, увага

стає стійкішою. Важливо, щоб учасники колек-

тивів постійно ділилися своїми успіхами з інши-

ми, постійно взаємодіяли. Практикою доведено,

що культурно-дозвільна установа (молодіжний

клуб) за своєю природою володіє можливістю ро-

звивати у людей стійкі загальні інтереси та спира-

тися на них. Аматорство, засноване на пристрас-

ному захопленні, викликає у людини підвищену,

стійку увагу, що є умовою творчості. Необхідно

прагнути до того, щоб і масові заходи викликали

велику активність учасників. Відповідно, така ак-

тивність, викликає увагу і підтримує її на високо-

му рівні (С.Г. Пішун, 2005).

Молодіжний клуб дає можливість забезпе-

чення дозвілля як засобу розваги і розрядки ін-

дивідуального і групового напруження; рекреації

як засобу поповнення психофізичних сил, віднов-

лення творчого потенціалу; компенсації як засобу

залучення до особистісно-значущих культурних

цінностей; соціалізації як засобу залучення до не-

формальних громадських процесів і структур; са-

моактуалізації як засобу втілення індивідуальних

творчих інтересів, а також саморозвитку і саморе-

алізації особистого зростання в культурно-значу-

щих сферах життєдіяльності суспільства.

Можна вирізнити такі форми, які здійсню-

ються клубом: соціально-адаптивну (надання

психолого-педагогічної допомоги в засвоєнні по-

зитивного досвіду в самовизначенні); особистіс-

но-утворюючу (врахування індивідуальних ін-

тересів і здібностей студентів через включення

в певну діяльність, що дозволяє самореалізува-

тися); домінування інтересів студентів (мається

на увазі добровільне відвідування клубу). Цей

принцип полягає в тому, що розвиток особистості

студента відбувається ефективно тільки тоді,

коли він сам, з урахуванням своїх інтересів і мож-

ливостей, вибере собі студію або гурток до душі.

Ігнорування цього принципу веде до зниження

творчої активності, а іноді й до втрати цих інте-

ресів); самореалізацію особистості студента в ко-

лективі (організація спільної творчої діяльності і

співробітництва в групах студентів об’єднаних за

інтересами (С.Г. Пішун, 2005, c. 12-13].

Висновки та перспективи подальших ро-

звідок.

Отже, сьогодні, зважаючи на піднесення ду-

ховних потреб молоді, зростання рівня її освіти,

культури, найбільш характерною особливістю

молодіжного дозвілля є зростання в нім долі ду-

ховних форм і способів проведення вільного часу,

що сполучають у собі розвагу, насиченість інфор-

мацією, можливість творити й пізнавати нове.

Такими «синтетичними» формами організації до-

звілля стали молодіжні клуби за інтересами, ама-

торські об’єднання, родинні клуби, гуртки худож-

ньої і технічної творчості, дискотеки, молодіжні

кафе-клуби.

Professional Art Education

Volume 1 (1) 2020

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Білецька, І.В. (2012). Особливості молодіжного дозвілля на сучасному етапі. Вісник ЛНУ імені Т.

Шевченка. №22 (257). Ч.VIII, 220-228.

Ірхіна, Ю. (2019). Організація дозвілля студентів у вищих навчальних закладах України як про-

блема 21 століття. Науковий вісник мну імені в. О. Сухомлинського. Педагогічні науки. № 2 (65), doi

13.33310/2518-7813-2019-65-2

Кірсанов, В.В. (2002). До питання методології проектування поліфункціональних соціально-куль-

турних програм. Вісник КНУКМ. №6, 40- 48.

Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності,

(2000). Інформац. зб. Міністерства освіти України. Київ: Либідь. № 22, 7-21.

Musinova, N. (2019). Creation of conditions for organization of leisure and provision of residents with

services in the sphere of culture in Moscow city. Vestnik Universiteta. 1(7), 76-81. https://doi.org/10.26425/1816-

4277-2019-7-76-81

Опарина, Н.А., Мальцева, О.В. (2018). Культурно-досуговая деятельность как фактор повышения

творческого потенциала личности ребёнка. Современные тенденции развития системы образования:

сборник статей (Чебоксары, 19 нояб. 2018 г.). Чебоксары: ИД «Среда», 230-233. doi:10.31483/r-21803

Пішун, С.Г. (2005). Формування культури дозвілля студентів вищих навчальних закладів в умовах

роботи студентського клубу (автореф. дисс. канд.пед.наук). Київ, 23с.

Чижевський, Б.Г. (2007). Актуальні проблеми побудови системи виховання в умовах державоутво-

рення. Педагогіка і психологія, №1, 111-118.

REFERENCE

Biletsʹka, I.V. (2012). Osoblyvosti molodizhnoho dozvillya na suchasnomu etapi. [Features of youth leisure

at the present stage]. Visnyk LNU imeni T. Shevchenka. V.22 (257). CH.VIII, 220-228. [in Ukrainian].

Irkhina, YU. (2019). Orhanizatsiya dozvillya studentiv u vyshchykh navchalʹnykh zakladakh Ukrayiny

yak problema 21 stolittya. [Organization of students’ leisure in higher educational institutions of Ukraine as a

problem of the 21st century]. Naukovyy visnyk mnu imeni v. O. Sukhomlynsʹkoho. Pedahohichni nauky. № 2 (65),

doi 13.33310/2518-7813-2019-65-2 [in Ukrainian].

Kirsanov, V.V. (2002). Do pytannya metodolohiyi proektuvannya polifunktsionalʹnykh sotsialʹno-

kulʹturnykh prohram. [On the question of methodology of designing multifunctional socio-cultural programs].

Visnyk KNUKM. V.6, 40- 48. [in Ukrainian].

Kontseptsiya hromadyansʹkoho vykhovannya osobystosti v umovakh rozvytku ukrayinsʹkoyi derzhavnosti,

(2000). [The concept of civic education of the individual in the development of Ukrainian statehood]. Informats.

zb. Ministerstva osvity Ukrayiny. Kyyiv: Lybidʹ. № 22, 7-21. [in Ukrainian].

Musinova, N. (2019). Creation of conditions for organization of leisure and provision of residents with

services in the sphere of culture in Moscow city. Vestnik Universiteta. 1(7), 76-81. https://doi.org/10.26425/1816-

4277-2019-7-76-81 [in Russian].

Oparina, N.A., Mal’tseva, O.V. (2018). Kul’turno-dosugovaya deyatel’nost’ kak faktor povysheniya

tvorcheskogo potentsiala lichnosti rebonka. [Cultural and leisure activities as a factor in increasing the creative

potential of the child’s personality]. Sovremennyye tendentsii razvitiya sistemy obrazovaniya: sbornik statey

(Cheboksary, 19 noyab. 2018 g.). Cheboksary: ID «Sreda», 230-233. doi:10.31483/r-21803 [in Russian].

Pishun, S.H. (2005). Formuvannya kulʹtury dozvillya studentiv vyshchykh navchalʹnykh zakladiv v

umovakh roboty student·sʹkoho klubu (avtoref. dyss. kand.ped.nauk). [Formation of leisure culture of students of

higher educational institutions in the conditions of work of student’s club (PhD thesis)]. Kyiv, 23. [in Ukrainian].

Chyzhevsʹkyy, B.H. (2007). Aktualʹni problemy pobudovy systemy vykhovannya v umovakh

derzhavoutvorennya. [Actual problems of building an education system in the conditions of state formation].

Pedahohika i psykholohiya, №1, 111-118. [in Ukrainian].

Дата надходження рукопису 02.04.2020

Professional Art Education Volume 1 (1) 2020 Scientic Journal

Object. The article considers the issue of cultural and leisure activities of club youth centers

of pedagogical higher educational institutions. The structure and types of leisure, forms of youth

clubs` work are analyzed. Methods. The following methods were used when writing the article and

searching for the material: analysis, synthesis, comparison. Results. One of the urgent problems of

cultural and leisure activities of club youth centers of pedagogical higher educational institutions is

the organization of youth leisure. Unfortunately, due to the socio-economic diculties of society, the

lack of adequate number of cultural institutions and insucient attention to the organization of youth

leisure, the development of non-institutional forms of youth leisure is most widespread. A new type of

youth club is a qualitatively different social formation free from political layers, formalism, and strict

regulation of internal life. This institution should help meet the growing interest of young people in

their history, cultural and artistic origins, household traditions. The use of free time by young people is

a kind of indicator of their culture, the range of spiritual needs and interests of a particular individual

of young person or social group. As part of free time, leisure attracts young people by its lack of

regulation and voluntary choice of its various forms, democracy, emotional color, the ability to combine

physical and intellectual activities, creative and contemplative, production and play. Yu. Striltsov, A.

Zharkov, V. Chizhikov, V. Kovshar, T. Kiselyova, Yu. Krasilnikov made a signicant contribution to the

scientic analysis of the theory and practice of cultural and leisure activities. Stylistic and structural

features of free time are reected in research F. Vidanova, V. Dimova, I. Evteeva, L. Kogan, V. Pichi,

A. Shchavel. Such scientists as I. Andreeva, N. Golubkova, N. Litovska, L. Shvydka are working on

the problems of youth subculture functioning and cultural socialization. Sociological studies of the

spiritual young people needs in the eld of leisure in the Ukrainian scientists woks I. Bekh, I. Zyazyun,

G. Sagach, I. Stepanenko, P. Shcherban, J. Yuzvak are carefully analyzed. The youth club provides an

opportunity to provide leisure as a means of entertainment and relaxation of individual and group

stress; recreation as a means of replenishing psychophysical forces, restoring creative potential;

compensation as a means of involvement in personally signicant cultural values; socialization as

a means of involvement in informal social processes and structures; self-actualization as a means of

embodying individual creative interests, as well as self-development and self-realization of personal

growth in culturally signicant areas of society. Conclusions. So, today, given the rising spiritual

young people`s needs, increasing the level of their education, culture, the most characteristic feature

of youth leisure is the growing share of spiritual forms and ways of spending free time, combining

entertainment, information, opportunity to create and learn new things. Such «synthetic» forms of

leisure organization have become youth interest clubs, amateur associations, family clubs, art and

technical clubs, discos, and youth cafe clubs.

Key words: cultural and leisure activity; structure of leisure; types of leisure; youth club; interest;

need.

DOI 10.34142/27091805.2020.1.01.09

CULTURAL AND LEISURE ACTIVITY OF CLUBS`

YOUTH CENTERS OF PEDAGOGICAL UNIVERSITY

graduate student of the Pedagogy Department

of H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University,

Kharkiv, Ukraine

email:chubukina.elena.nikolaevna@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-2700-8796

Культурно-дозвільна діяльність клубних молодіжних центрів

педагогічних ВНЗ