Постановка проблеми та її зв'язок з важливими науковими чи практичними завданнями. Глобальні зміни у суспільстві, технологіях і культурі спонукають до вдосконалення змісту та технології мистецької освіти в цілому та підготовки фахівців образотворчого мистецтва зокрема. Сучасні здобувачі художньої освіти мають оволодівати не лише класичними навичками, а й вміннями адаптуватися до нових реалій, що пов'язані із розвитком цифровізації та нових технологій, вимогами сучасного ринку праці, потребою використання образотворчого мистецтва в інтеграції з іншими видами мистецтва як інструменту психологічної підтримки, відновлення ментального здоров'я.

Національна рамка кваліфікацій України (2020) серед основних категорій, на основі яких визначають результати професійної освіти, крім знань, умінь, навичок та комунікації, виокремлює автономію та відповідальність здобувачів вищої освіти, які визначаються як здатність особи застосовувати знання та навички самостійно та відповідально. Відповідно до цього документу в аспекті розвитку автономії та відповідальності процес професійної освіти бакалаврів має бути спрямований на розвиток умінь управління комплексними діями або проєктами, спроможності нести відповідальність за прийняття рішень у непередбачуваних контекстах, розвиток відповідальності за результати власної діяльності та розвиток інших, здатність до подальшого навчання з високим рівнем автономності.

Процес розвитку автономії та відповідальності повинен відбуватися у гармонії із оволодінням здобувачами освіти знаннями, уміннями та навичками, вдосконаленням культури комунікації. Традиційно професійна освіта майбутніх фахівців більше уваги звертає на здобуття знань про мистецтво, його види, особливості технології та техніки створення художнього твору, формування умінь і навичок роботи в різних видах образотворчого мистецтва. Часто у практичній роботі у закладах вищої освіти процес формування культури комунікації, автономії та відповідальності здійснюється нецілеспрямовано та несистемно. Виникає потреба у проведенні ґрунтовних досліджень проблеми розвитку автономії та відповідальності майбутніх фахівців образотворчого мистецтва.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Дослідження автономії та відповідальності здобувачів освіти поширені в англомовній педагогіці та психології. У контексті пошуку шляхів вдосконалення мистецької освіти нас зацікавили дослідження Y. Liu (2024) щодо суб'єктивності та амбівалентності поняття автономії для діяльності художників, коли вони обирають свою траєкторію художньої творчості із урахуванням цензури держави та тиску комерційного ринку; розвідка Y. Song & N. M. Nasri (2025), в якій аналізується вплив розвитку самоусвідомлення та автономії студента на формування його відповідальності перед суспільством; робота G. Özaltun (2025), що присвячена розкриттю балансу між розвитком автономії художника та вихованням етичної свідомості та демократичних цінностей; дослідження M. Bae-Dimitriadis (2026) щодо аналізу сучасної художньої освіти, завдяки якій створюються простори свободи, де майбутні художники навчаються реагувати на глобальні виклики із соціальною відповідальністю.

Питання розвитку відповідальності фахівців окремих спеціальностей аналізують українські автори О. Вознюк і М. Левківський (2002), К. Житнухіна (2021), О. Олексієнко (2023), Н. Шевченко і М. Задорожна (2018) та ін.

У контексті професійної підготовки майбутніх фахівців образотворчого мистецтва значимими для нас є міркування К. Житнухіної (2021) щодо суті відповідального ставлення до майбутньої професії, яке авторка визначає як стійку якість особистості майбутнього фахівця щодо відповідності дотриманню встановлених нормативно-правових засад галузі діяльності фахівця, що характеризується усвідомленістю прийняття оптимальних рішень, визначенні оптимальних способів досягнення професійних цілей, передбаченні їх можливих наслідків.

Дослідники В. Кутішенко & Н. Вінник (2021) наголошують, що відповідальність є системною властивістю особистості, світоглядним феноменом. Автори вважають, що формування відповідальності майбутніх фахівців може ефективно відбуватися через спонукання їх до «усвідомлення духовного виміру власного життя та розвиток духовного Я особистості, коли духовні цінності стають основним регулятором її поведінки» (Кутішенко & Вінник, 2021, с. 99).

Розвиток автономності особистості представлено в сучасних українських дослідженнях у таких аспектах: як ключової умови ефективності професійної діяльності фахівців (І. Доброскок, 2017); розробка моделі системи розвитку автономності студентів у середовищі інтеграції освітньої та самоосвітньої діяльності, що складається із блоку цілепокладання, ціннісно-орієнтаційного, діяльнісно-процесуального, коригувального та прогностичного блоків (Р. Попов, 2019); визначення напрямів формування автономності студента: формування адекватних мотивів для автономного навчання; розвиток розумових властивостей, які є основою навчальних дій; формування адекватної самооцінки своєї автономної діяльності; формування якостей-звичок, що сприяють підвищенню ефективності автономної діяльності; формування і розвиток психічних властивостей особистості (Н. Дмітренко, 2019).

Хоча питання розвитку автономії та відповідальності майбутніх фахівців різних спеціальностей достатньо повно розкрито, але нами не виявлено ґрунтовних досліджень особливостей розвитку цих компонентів визначення результативності навчання у процесі професійної освіти майбутніх фахівців образотворчого мистецтва.

Формулювання цілей та завдань статті: із урахуванням вимог документів, що унормовують визначення результатів професійної освіти, конкретизувати вимоги до володіння якостями автономії та відповідальності майбутніх фахівців образотворчого мистецтва; визначити напрями розвитку автономії та відповідальності майбутніх фахівців образотворчого мистецтва у ході вивчення фахових дисциплін.

Виклад основного матеріалу. Програмні результати навчання мають відповідати загальним і спеціальним компетентностям, що формуються у процесі професійної освіти. Враховуючи вимоги Стандарту вищої освіти спеціальності Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація (2019), на основі детального аналізу змісту загальних і спеціальних компетентностей, які повинні формуватися у процесі освоєння майбутніми фахівцями образотворчого мистецтва комплексу фахових дисциплін («Малюнок», «Живопис», «Декоративно-прикладне мистецтво», «Історія образотворчого мистецтва», «Композиція» та інші), що визначені Освітньо-професійною програмою Візуальні мистецтва бакалаврського рівня вищої освіти (2025), пропонуємо конкретизацію вимог до володіння якостями автономії та відповідальності здобувачів мистецької освіти.

Автономія та відповідальність як програмні результати навчання цілком узгоджуються із загальними компетентностями, якими повинні оволодіти майбутні фахівці образотворчого мистецтва. Оволодіваючи здатністю реалізовувати свої права і обов'язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства прав і свобод людини і громадянина в Україні, майбутній фахівець повинен усвідомлювати наслідки дотримання чи недотримання обов'язків як члена суспільства для оточення, групи та особистості, дотримуватися академічної доброчесності. Результатом опанування здатністю до абстрактного мислення, аналізу та синтезу є виявлення студентом самостійності в інтерпретації створення художнього продукту. Здатність самостійно добирати техніки і технології створення художнього продукту, розвивати власний стиль художньої діяльності, усвідомлювати наслідки впровадження своїх інновацій для суспільства, колективу, групи та окремої особистості є результатом привласнення здатності генерувати нові ідеї. Важливими для компетентності оцінювання та забезпечення якості виконуваних робіт є самостійність здобувачів освіти в розробці плану, концепції художнього твору, дотриманні технології та техніки виконання, самокритичність при оцінюванні власної роботи, об'єктивність в оцінці творів мистецтва. Не менш значимим програмним результатом навчальної діяльності майбутніх фахівців образотворчого мистецтва є здатність до усвідомленого самостійного вибору способів вираження поваги до національної своєрідності та мультикультурності, усвідомлення наслідків цінування чи неналежного цінування національної своєрідності для суспільства, колективу, групи та окремої особистості.

Автономія та відповідальність здобувачів, як результат оволодіння студентами спеціальними компетентностями, розвивається як в ході їх ознайомлення з теорією образотворчого мистецтва, так і у процесі включення у практичну діяльність. Основним показником автономії майбутнього митця є міра його самостійності у процесі оволодіння теоретичним матеріалом, виконання репродуктивних та творчих завдань, рівень потреби у допомозі в ході творчої роботи.

Автономія майбутнього митця забезпечується завдяки створенню можливостей для самостійного дослідження, аналізу теоретичних концепцій, технологій і технік створення творів образотворчого мистецтва, самостійного вибору напрямів досліджень відповідно до своїх інтересів та потреб, розвитку власних ідей та підходів до аналізу творів образотворчого мистецтва. Під час вивчення теоретичних положень доцільно залучати студентів до вільного дослідження класичних і сучасних напрямів в образотворчому мистецтві, вибору підходу до творчості, який відповідає власним уподобанням та поглядам на основі порівняння різних підходів до такої діяльності.

У процесі проведення наукових досліджень, виконання курсових та кваліфікаційних робіт, проведення мистецтвознавчих, етнографічних розвідок автономія здобувачів освіти характеризується такими ознаками: самостійний вибір теми дослідження, яка відповідає їх інтересам і потребам, і в той же час відповідає програмним вимогам; самостійна розробка методології дослідження, включаючи вибір підходів та інструментів аналізу, планування кроків дослідження; самостійний пошук та обробка джерел інформації за допомогою друкованих наукових видань, онлайн баз даних, електронних бібліотек, архівів та інших джерел; самостійне проведення аналізу та інтерпретації отриманих даних з використанням спеціалізованих програм для обробки та візуалізації інформації; самостійне формулювання висновків та рекомендацій на основі результатів дослідження; здатність самостійної підготовки до презентації художніх творів та мистецтвознавчих досліджень.

Автономія студентів під час виконання практичних завдань, як репродуктивного, так і творчого характеру, виявляється у самостійному виборі матеріалів для роботи відповідно до техніки, що використовується; самостійному вивченні нових технік та технологій роботи з різними матеріалами у різних стилях; проявах ініціативи при визначенні напрямів використання сформованих умінь і навичок у подальшій роботі.

Відповідальність майбутнього фахівця виявляється у тому, як він розуміє зміст та значення власної діяльності, вбачає її наслідки для самого себе, окремої особистості та групи, й суспільства в цілому. Відповідальність здобувача мистецької освіти під час теоретичного навчання та виконання практичних завдань характеризується різними ознаками.

Відповідальність студентів у процесі ознайомлення з теоретичними положеннями виявляється у прагненні обирати різноманітні джерела для роботи (друковані та електронні наукові та навчальні видання, каталоги виставок, альбоми, біографічні видання про художників, майстрів народної творчості тощо); критичному ставленні до різних джерел інформації, здатності виокремлювати факти й оцінні судження авторів інформації; відповідальності за формулювання оцінних суджень щодо творів образотворчого мистецтва з точки зору їх характеристик та особливостей, сучасних концепцій мистецтвознавства; аналітичних та критичних навичках для об'єктивної оцінки та інтерпретації творів образотворчого мистецтва з урахуванням класичних та сучасних підходів мистецтвознавства.

Відповідальність є особливо важливою якістю особистості майбутнього фахівця у процесі його залучення до дослідницької роботи. Тут звертаємо увагу на такі її ознаки: дотримання етичних стандартів та принципів наукової роботи, поважання авторських прав; проведення об'єктивного та критичного аналізу отриманих даних, уникання викривлення результатів дослідження; використання достовірних та актуальних джерел інформації для забезпечення об'єктивності та достовірності результатів дослідження; чесне та об'єктивне формулювання висновків та рекомендацій, без спотворення фактів та підтасовування даних; чітке розмежування результатів досліджень, які проведені іншими дослідниками, і власного дослідження.

У процесі виконання практичних завдань для відповідальності майбутнього митця характерними є такі ознаки: розуміння змісту завдання; визначення мети його виконання, розуміння важливості його виконання; усвідомлення необхідності виконання завдання незалежно від ступеня його складності, рівня мотивації та особистих уподобань; розробка плану виконання для репродуктивного завдання чи концепції творчої роботи; вирішення питання про матеріали та способи виконання завдання; дотримання техніки та технології практичної роботи; дотримання правил безпеки при роботі з різними матеріалами; відповідальність за якість робіт, уважність до деталей; досягнення визначеної мети; зіставлення отриманого результату із метою виконання завдання; аналіз позитивних сторін та недоліків у роботі; прогнозування подальшої роботи із удосконалення професійної майстерності.

Важливо розвивати спроможність здобувачів освіти нести відповідальність за результати своєї роботи у виборі теорій та принципів, що лежать в основі створення художнього образу різними засобами образотворчого мистецтва, застосуванні різних концепцій та підходів до творчості. У цьому разі особистість може свідомо приймати рішення про виконання дій, готова відповідати за їх наслідки, тобто вона передбачає наслідки невиконання завдання, розуміє проблеми, що з'являться, якщо не виконати запропоноване чи обране завдання.

Практична робота студентів передбачає не лише індивідуальну діяльність, а й групову. Тому суттєвою ознакою відповідальності є здатність майбутнього фахівця свідомо приймати доступні для виконання ним обов'язки, вчасно і раціонально їх виконувати, бажання спільно працювати через почуття обов'язку перед собою та групою.

Важливим компонентом відповідальності здобувача мистецької освіти є дотримання академічної доброчесності, що знаходить реалізацію у самостійному виконанні завдань, посиланні на джерела інформації, дотриманні норм законодавства про авторське право і суміжні права, наданні достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності.

Процес розвитку відповідальності майбутніх фахівців образотворчого мистецтва будується із урахуванням єдності об'єктивного й суб'єктивного. Об'єктивне стосовно відповідальності у професійній освіті та діяльності художників виступає у формі обов'язкового, морально та естетично необхідного. Моральне виявляється у вимогах, правилах стосовно використання ідей та концепцій при створенні художніх творів, а естетичне — у законах, принципах, правилах створення художнього образу певними засобами образотворчого мистецтва. Суб'єктивність відповідальності митця проявляється у добровільному прийнятті необхідності дотримання сформульованих моральних та естетичних, художніх вимог.

Нами визначені окремі напрями розвитку автономії та відповідальності майбутніх фахівців образотворчого мистецтва.

У першу чергу, розвиток автономії та відповідальності майбутніх фахівців образотворчого мистецтва відбувається у процесі організації цілеспрямованої роботи на усвідомлення студентами суті відповідальності, узгодженості між автономією та відповідальністю, передбачення наслідків своєї діяльності. Цей напрям включає такі види роботи: ознайомлення із нормативними документами щодо академічної доброчесності, вимогами стандартів освіти та освітніх програм, критеріями оцінювання різних видів освітньої діяльності із фахових дисциплін; завдання на визначення доцільності прояву автономії чи обов'язковості у конкретних ситуаціях освітньої та професійної діяльності; завдання на встановлення причинно-наслідкових зв'язків дотримання, з одного боку, вимог, технологій та технік, а з іншого — прояву самостійності; аналіз результатів діяльності у зіставленні із вимогами навчальних програм та власною потребою у виявленні самостійності, проявами авторської позиції; порівняння інформації, отриманої із наукової чи навчальної літератури, з інформацією, отриманою за допомогою штучного інтелекту; визначення наслідків для митця і для споживача мистецтва використання штучного інтелекту в образотворчому мистецтві.

Іншим напрямом розвитку автономії та відповідальності майбутніх фахівців образотворчого мистецтва є спрямованість їх діяльності на оволодіння досвідом набаченості, як сукупності знань і вмінь зорового сприймання і розуміння зорових образів, що відбувається у процесі як цілеспрямованого, так і нецілеспрямованого спостереження різноманітних об'єктів. Ефективними у цьому разі є виконання завдань на створення каталогів робіт художників, майстрів народної творчості із визначенням особливостей авторського стилю; накопичення начерків на основі власних спостережень з використанням різних технік; дотримання вимоги посилання на джерела отримання конкретної інформації; завдання на розвиток спостережливості, що передбачають встановлення відповідності між зображеннями, які сприймаються зараз, і тими, які сприймалися раніше; завдання на порівняння зображень, створених людиною і штучним інтелектом.

Ще одним напрямом розвитку автономії та відповідальності майбутніх фахівців образотворчого мистецтва є включення студентів у проєктну / творчу діяльність. Широким полем прояву самостійності та ініціативності є виконання майбутніми фахівцями образотворчого мистецтва курсових і кваліфікаційних робіт відповідно до навчальної програми, проєктів за запитами споживачів мистецтва, організація виставок, майстер-класів тощо. У цьому разі студенти демонструють автономію у розробці концепції твору, що розвивалася під час виконання завдань на створення власного художнього образу у запропонованому стилі, техніці, з копіюванням авторського стилю художника, майстра народної творчості та завдань на передачу у власній манері художнього образу, втіленого митцем. У той же час виявляється здатність нести відповідальність за представлення власного стилю художньої діяльності в узгодженні із вимогами освітньої програми.

Висновки. Отже, автономія та відповідальність — це ті якості, які дозволяють фахівцю образотворчого мистецтва конкурувати в умовах ринкових відносин із урахуванням соціальних норм і завдяки умінню знаходити сенс власного буття. Конкретизація результатів навчання майбутніх фахівців образотворчого мистецтва через категорію автономії та відповідальності на основі детального аналізу загальних та спеціальних компетентностей створює умови для якісного професійного вдосконалення та формування особистості митця, здатного втілювати художні образи не лише на основі класичних теорій, а й з урахуванням соціальних змін та вимог ринку праці.

Перспективи подальших досліджень: розробка цілісної технології розвитку автономії та відповідальності майбутніх фахівців образотворчого мистецтва у процесі вивчення фахових мистецьких дисциплін.